Пріоритетні напрями розвитку професійної освіти у вищій школі Болгарії

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.147

Вищий навчальний заклад “Східно-європейський слов'янський університет”

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ БОЛГАРІЇ

Оксана Товканець

Постановка проблеми. Якісно нового значення в умовах інтеграції освітнього, культурного, політичного й соціально-економічного простору, створення висококультурного, освіченого, інтелектуального соціуму набуває професійна освіта. Вона зміцнює свої функції щодо сприяння створенню студентоцентричного освітнього середовища, нарощування зусиль в контексті соціального виміру для забезпечення рівних можливостей отримання якісної освіти, розвитку академічної свободи, автономності та відповідальності вищих навчальних закладів як реалізації принципів європейського простору вищої освіти, що є основним рушієм для нововведень в контексті економічного і соціального розвитку в орієнтованому на знання світі [2].

Аналіз основних досліджень та публікацій. Проблему розвитку системи професійної освіти в Україні й за рубежем розглядали такі вітчизняні науковці, як: Н. Авшенюк, В. Андрущенко, Н. Бідюк, В. Берека, І. Бойко, М. Бойченко, А. Василюк, У Гончаренко, Р. Гуревич, О. Дубасенюк, Д. Д'юї,

І. Зязюн, В. Кремень, М. Лещенко, О. Матвієнко, Н. Ничкало, О. Огієнко, Н. Побірченко, Л. Пуховська, В. Радкевич, О. Романовський, Л. Хомич, О.Щербак та інші.

Академік Н. Ничкало визначає професійне навчання як процес, спрямований на забезпечення професійної самореалізації особистості громадянина, формування у нього глибоких професійних знань, умінь і навичок, здобуття нової професії чи спеціальності на основі освітнього рівня та досвіду попередньої практичної роботи, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності особи в умовах ринкової економіки [4].

Визначальним підходом до змін, на думку І. Бойка, є зростання ролі людини, коли умови життя, технічна оснащеність праці, рівень загальної та професійної освіти, доступ її до надбань культури сприяють зростанню особистості, її ролі в суспільстві [1, 160].

Зарубіжні науковці (Н. Арабаджийски, Р. Арнольд, Р. Барнет, Т Браже, Б. Вульфсон, А. Джуринський,

З. Малькова, Я. Проуха, Т. Сандер та інші) приділяли значну увагу освіті й підготовці фахівця, що базується на розширенні світогляду, нестандартності мислення, виробленні здатності критично оцінювати будь-яке нововведення, організації умов для засвоєння знань у різних галузях [3, 195].

Формулювання мети статті і завдань. В

умовах пошуку шляхів модернізації вітчизняної системи професійної освіти доцільним вважаємо звернення і до зарубіжного досвіду в цій сфері, що є надзвичайно цінним джерелом інформації для визначення провідних напрямів реформування національної системи професійної підготовки кадрів в європейських країнах, зокрема Болгарії. Особливу увагу привертає система професійної підготовки фахівців з освітнього менеджменту, яка є орієнтованою на європейські цінності та адаптованою до європейського законодавства.

Мета статті. Окреслити пріоритетні напрями розвитку професійної освіти в Болгарії на сучасному етапі.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Освітня система Болгарії як стійка складна організація комунікації, яка гарантує цілісний розвиток і самореалізацію особистості, має побудовану інституційну інфраструктуру, необхідну для застосування європейського права, і готову функціонувати в повній відповідності з європейськими вимогами у сфері його застосування в умовах національного освітнього процесу. професійний освіта навчальний університет

Професійну підготовку в Болгарії здійснюють державні й приватні вищі навчальні заклади, навчання в яких може здійснюватися на основі державного фінансування і фінансування за рахунок юридичних і фізичних осіб. Систему вищої освіти Болгарії формує 51 ВНЗ, в тому числі 42 університети та спеціалізованих інститути і 9 приватних коледжів. Якість навчання у всіх навчальних закладах незалежно від форми власності контролюється Національним агентством з контролю акредитації.

Серед університетів особливим успіхом користується Софійський університет ім. Св. Климента Охридського, найстаріший вищий навчальний заклад країни (заснований в 1888 р.), популярними є також інші великі ВНЗ - Софійський технічний університет, Пловдивський університет ім. Паїсія Хілендарського, Великотирновський університет ім. Св. Кирила і Мефодія тощо. Спеціалізовані вищі школи, як правило, передбачають поглиблене вивчення певного напряму. Програми навчання цих навчальних закладів відрізняє активна професійна спрямованість. Вони відповідають освітнім і професійним вимогам для отримання ступеня бакалавра. Спеціалізовані інститути активно співпрацюють з подібними установами всередині відомих європейських і міжнародних університетів, вводять міжнародні програми навчання, розвивають наукову і дослідницьку діяльність. В результаті цих реформ багато вищих шкіл були реформовані в університети. У Болгарії функціонують кілька західних освітніх програм. Одна їх частина здійснюється американськими та європейськими університетами, інша - освітніми центрами професійних міжнародних асоціацій.

Університети видають дипломи, що відповідають рівню навчання бакалавр, магістр або доктор і мають міжнародне визнання [9, 26 - 29]. Коледжі в Болгарії передбачають професійну підготовку після закінчення середньої освіти та отримання кваліфікації в певній професійній сфері [6; 7].

В останні десятиліття в Болгарії вища освіта у професійному становленні є одним з ключових чинників сталого соціально-економічного розвитку країни. Прийнята “Стратегія розвитку професійної освіти і навчання на період 2015 - 2020 рр.” визначає завдання і пріоритети розвитку професійної підготовки, що спрямовані на удосконалення підготовки кадрів і модернізації освітньої бази з метою підвищення рівня зайнятості та соціальної інтеграції, надання можливості здійснювати навчання впродовж життя, забезпечення можливості гнучкого доступу до навчання, забезпечення потреб суспільства і ринку праці у кваліфікованих кадрах.

С тратегічними завданнями розвитку професійної освіти в Болгарії визначені:

1. Сприяння транснаціональній мобільності через систематичне використання і просування європейських інструментів, забезпечення прозорості через Національні кваліфікаційні рамки, Європейські кваліфікаційні рамки, Європейську систему трансферу кредитів тощо.

2. Надання доступних і високоякісних послуг для розвитку професійної кар'єри.

3. Удосконалення координації і співробітництва між зацікавленими сторонами, що забезпечить професійний рівень управлінської діяльності та керівництва професійною освітою.

4. Розширення доступу до ринку праці шляхом формування навичок управління кар'єрою впродовж життя.

5. Розробка і впровадження системи контролю за якістю підготовки і працевлаштування майбутніх фахівців.

6. Розробка і впровадження системи зворотного зв'язку, звітності щодо професійної освіти та навчання.

7. Формування компетентності на основі теоретичного навчання та практичної підготовки [12, 18 - 20].

Пріоритетними напрямами розвитку визначені наступні:

1 . Забезпечення якості та ефективності професійної освіти та навчання, що передбачає:

- організацію професійної освіти і професійної підготовки через подвійне навчання, тобто спеціальна форма соціального партнерства, що поєднує навчання в реальному виробничому середовищі під керівництвом наставника за місцем майбутньої роботи на підприємстві, установі та підготовці у вищому навчальному закладі.

- удосконалення управління якістю в професійній освіті, що забезпечить привабливість системи підготовки фахівців, довіру бізнесу до якості освіти. Це стосується удосконалення системи зовнішнього оцінювання установ професійної підготовки; удосконалення системи зовнішнього оцінювання набутих студентами професійних знань, навичок і компетенцій, посилення контролю діяльності освітніх установ та здійснення моніторингу;

- створення умов для матеріального забезпечення професійного навчання, впровадження єдиних стандартів, які враховують не тільки кількість студентів, а й якість наданого професійного навчання, що уможливить поліпшення конкурентоспроможності фахівців;

- підтримка розвитку горизонтального і вертикального кар'єрного росту на основі інноваційних методів навчання; створення дієвої системи співпраці між урядовими організаціями, вищими навчальними закладами та бізнесом, підготовка наставників для проведення практичних занять в режимі реального виробничого середовища, що забезпечить досягнення професійної компетентності відповідно до вимог національних і європейських стандартів.

2. Покращення можливостей доступу до професійної освіти і навчання через:

- впровадження системи “захищених професій”, що полягає в підготовці кваліфікованих кадрів для секторів економіки, де є системний недобір персоналу. У довгостроковій перспективі це повинно забезпечити подолання дефіциту конкурентоспроможного персоналу для галузей економіки на місцевому, регіональному та національному рівнях;

- здійснення активної профорієнтаційної роботи в шкільному середовищі, проведення спеціальних заходів щодо попереднього ознайомленням майбутніх абітурієнтів з основами високотехнологічних професій;

- забезпечення здобуття професійної кваліфікації студентів зі спеціальними освітніми потребами, у зв'язку з чим необхідно впроваджувати програми із забезпечення доступної архітектури навколишнього середовища в освітніх установах, розробку нових навчальних програм і модулів для професійної підготовки, що забезпечить створення реальної можливості для соціальної та трудової реалізації.

3. Розвиток професійної освіта в контексті концепції навчання протягом усього життя на основі:

- створення сучасної системи для перевірки знань, навичок і компетенцій, придбаних в рамках формальної і неформальної освіти, визнання та сертифікації професійної кваліфікації, що дає можливість працевлаштування і соціальної інтеграції;

- удосконалення кредитно-трансферної системи контролю й оцінювання знань, умінь і навичок;

- активізація включення дорослих в процес професійної підготовки та її постійного оновлення, а також придбання додаткових компетенцій відповідно до національної стратегії навчання впродовж життя, що забезпечить розширення можливостей ринку праці.

4. Інтенсифікація участі соціальних партнерів в професійній освіті і підготовці, осучаснення законодавчої бази у галузі, періодичне оновлення і розширення переліку професій, здійснення моніторингу та прогнозування потреб національного та європейського ринку праці [12, 21 - 22].

Аналіз наукових та законодавчих джерел [1; 2; 5; 12] засвідчує пріоритетність рівня людського розвитку для прогресу країни. Ефективне управління людськими ресурсами у XXI столітті буде розвиватись на основі інтелекту персоналу, а розвиток персоналу стає основним способом конкурентної боротьби. Перехід до сучасних підходів управління людськими ресурсами слід починати з системи освіти, оскільки саме в освіті, через освітні установи, навчальні заклади відбувається формування ставлення до людей як до найвищої цінності суспільства. Нові підходи до управління людськими ресурсами можуть стати основним джерелом позитивних змін в освіті, оскільки вони сконцентровані на використанні індивідуальних здібностей працівників відповідно до стратегічних цілей освітньої політики [8, 30]. Одночаснопідкреслимо, що управління є чинником динаміки і траєкторії розвитку будь-якої системи, в тому числі й освітньої.

Управління освітою та освітніми процесами в Болгарії здійснюється фахівцями, кваліфікація яких забезпечує належний рівень організації, планування, мотивації та контролю у галузі. Підготовка фахівців з освітнього менеджменту в Болгарії проводиться у вищих навчальних закладах за бакалаврською, магістерською та докторською програмами.

Так, у Південнозахідному університеті “Неофит Рилски” (м. Благоєвград) за бакалаврською освітньо-професійною програмою “Педагогіка та освітній менеджмент” здійснюють підготовку менеджера освіти та педагогічного консультанта, який може виконувати організаторську діяльність з розробки та реалізації стратегічних і оперативних завдань в різних освітніх організаціях, муніципальних, державних і приватних навчальних закладах (школи, освітні центри, клуби, центри професійної підготовки, організаційні структури для безперервної освіти, проектні групи тощо) [10].

Навчання в рамках цієї програми передбачає:

- глибоку науково-теоретичну і спеціалізовану міждисциплінарну підготовку, що забезпечує поєднання набуття теоретичних знань та формування умінь та навичок галузі науки, освіти, теорії управління та законодавчих основ освіти;

- осягнення основ наукових досліджень і наукової діяльності з метою інноваційного розвитку і самоорієнтування в теорії і практиці сучасних освітніх процесів;

- розвиток потенціалу для адаптації з точки зору соціальних, економічних і технологічних процесів створення умов для формування сучасного спектра компетенцій, закріплених в різних навчальних програмах, зокрема професійних знань (природа і специфіка управління освіти та управління освітніми процесами; політики в галузі освіти і права, фінансування, планування та організаційного проектування освітніх процесів в рамках формальної та неформальної освіти; методи навчальної і діалогової роботи; специфіка організації освітньої діяльності та організаційної культури, організаційної поведінки та взаємовідносин освітніх установ з громадськістю; інформаційні та комунікаційні технології в управлінні освітою і системи моніторингу), професійних умінь та навичок (оперативне управління, організаційний розвиток і організаційні зміни з вивченням і впровадженням інноваційних процесів в рамках безперервної освіти, міжособистісне спілкування, заохочення, мотивація, педагогічна підтримка та супровід, консультування студентів, батьків і вчителів, а також інших контактних груп, таких як роботодавець чи представник громадської організації, ведення переговорів тощо.

Випускник спеціальності “Педагогіка і освітній менеджмент” підготовлений до виконання наступних функцій: ініціювати, організовувати, координувати освітні заходи і проекти; здійснювати керівництво командою розробників, проводити консультації, моделювати нову організаційну структуру в освітніх установах та організаціях; визначати місії, цілі і стратегії розвитку освітніх установ, ініціювати і приймати обґрунтовані управлінські рішення; здійснювати управління фінансовими, матеріальними та інформаційними ресурсами і узгодження сучасних критеріїв контролю якості та ефективності процесів, що відбуваються в освітній організації; мотивувати, стимулювати, оцінювати і здійснювати керівництво освітніми організаціями, створювати сприятливу психологічну і моральну атмосферу в освітньому співтоваристві.

Підготовка фахівців з освітнього менеджменту за спеціальністю “Педагогіка та освітній менеджмент” забезпечує потреби ринку праці за кваліфікаціями керівника у сфері освіти, керівника навчально-методичного центру, вихователя, старшого вихователя, педагогічного радника, консультанта з управління освітою, спеціаліста з комунікації в освіті, спеціаліста з якості у галузі освіти, координатора програм освітніх радіо- та телевізійних програм, експерта освітніх програм та проектів, експерта міжнародних освітніх організацій, співробітника управління європейськими програмами і проектами, експерта з підготовки та розвитку персоналу, спеціаліста з навчання та розвитку у процесі внутрішньофірмової підготовки, організатора навчання в системі неперервної освіти [10].

Магістерська програма “Освітній менеджмент” у Європейському політехнічному університеті (м. Пирнік) спрямована на підготовку менеджерів і керівників для управління навчальними закладами та проектами у формальній і неформальній освіті. Європейський політехнічний університет є багатонаціональним центром освітньої і науково- дослідницької діяльності, інноваційних досліджень, а також академічного і ділового співробітництва [11]. Зміст даної навчальної магістерської програми аналогічний змісту подібних програм в Великобританії, США, Канаді, Нідерландах та Австралії. Навчальна програма включає курси, які забезпечують вибір і широкий спектр підготовки з адміністрування, управління і лідерства в галузі освіти, освітніх інновацій. Навчання проводиться на основі застосування сучасних інформаційно-комунікаційних засобів і технологій. Студенти набувають навички виконання функцій керівника навчального закладу, компетенцій менеджера, лідера, новатора, командного гравця, консультанта, тренера, посередника, модератора. Європейський рівень якості освіти підтверджується наявністю національної та міжнародної акредитації, застосуванням міжнародної системи обміну студентами між університетами-партнерами [11].

Висновки і перспективи подальших досліджень. Модернізація системи професійної освіти на всіх її рівнях в Болгарії (у межах загальноосвітньої школи, коледжу, вищої школи чи університету) передбачає формування особистості, яка була б зацікавлена в діяльності на користь своєї держави, її економічного, культурного й соціального зростання. Будуючи освітню систему згідно з принципами демократизації та інтелектуалізації, зарубіжні педагоги послуговуються пріоритетом соціалізації фахівця й неперервності його професійного навчання. Досвід болгарської професійної освіти засвідчує, що для якісного оновлення управління освітніми процесами необхідне освоєння майбутніми фахівцями сучасних теоретичних положень і практики менеджменту, активне використання сучасних інформаційно- комунікативних технологій, удосконалення організаційно-управлінських механізмів прийому та передачі інформації, підвищення управлінської компетентності у відповідності до міжнародних та європейських стандартів.

Перспективами подальших досліджень є аналіз розвитку професійної освіти та підготовки фахівців з освітнього менеджменту в центральноєвропейських країнах.

Література

1. Бойко І.І. Парадигмальний погляд на соціальні зміни /І.І. Бойко // - К.: Сталь, 2015. - 239 с.