Використання електронних систем відкритого доступу у процесі навчання майбутніх інженерів-програмістів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання електронних систем відкритого доступу у процесі навчання майбутніх інженерів-програмістів

Вища освіта належить до тих чинників, які мають вирішальне значення для соціального, культурного й економічного розвитку європейських суспільств, які нині зорієнтовані на перетворення у суспільства знань. У зв'язку з цим підвищуються вимоги працедавців до компетентностей випускників вишів, а отже і до якості освітнього процесу [13, 5].

Перед європейською вищою освітою постають численні виклики, зокрема: зростання чисельності студентів і кількості навчальних закладів, розширення можливостей для навчання; диверсифікація вищих навчальних закладів шляхом доповнення класичних університетів іншими видами вищих навчальних закладів; розширення мережі приватних вищих навчальних закладів, а також поширення нетрадиційних засобів надання освіти; зростання занепокоєності якістю вищої освіти і потреби у належному забезпеченні її якості; підвищення економічного значення вищої освіти та наукових досліджень у сучасних суспільствах; важливе значення вищої освіти для розвитку та підтримки демократичної культури; посилення інтернаціоналізації вищої освіти і міжнародної співпраці в освіті і науці; суспільство, яке ґрунтується на знаннях, надає все менше можливостей для тих, хто не має належної кваліфікації [1].

Зазначені тенденції і проблеми великою мірою притаманні також вищій освіті України. Зокрема, у «Національній доповіді про стан і перспективи розвитку освіти в Україні» (2016 р.) зазначено, що ринок праці не стимулює якісну вищу освіту через відсутність реформ в економіці, а також стримується взаємодія вищих навчальних закладів з ринком праці через несформованість національної системи кваліфікацій [5, 106 - 107].

Проблеми національної вищої освіти, як зазначає І. Совсун, можна розглядати у трьох площинах: 1) брак візії (відсутність чіткого бачення і осмислення ролі і напрямів розвитку вищої освіти і окремих навчальних закладів); 2) академічні проблеми (застарілий зміст навчальних програм, низький рівень урахування запитів студентів, зниження рівня підготовки студентів, застаріла матеріально-технічна база, порушення академічної доброчесності тощо); 3) проблеми управління та фінансування (надмірна централізація управління, неефективна система фінансування вишів, високий рівень корупції тощо) [7, 5 - 7].

Відповіддю на ці виклики мають стати зміни у системі вищої освіти, які ініціюються і підтримуються урядом, бізнесом і академічною спільнотою. «Нагальною є потреба в докорінній модернізації національної вищої освіти з метою підвищення її якості та внеску в інтелектуально - інноваційний потенціал країни, прискорення європейської інтеграції в контексті Болонського процесу та Лісабонської стратегії за умов світової глобалізації» [5, 117].

Одним з напрямів таких змін є впровадження в освітній процес електронних систем відкритого доступу (електронних бібліотечних систем, інституційних репозитаріїв, систем для проведення конференцій та ін.), які наразі набувають усе більшого значення для розвитку вищої освіти і науки. Ці системи дозволяють використовувати різноманітні відкриті електронні інформаційні ресурси - «відомості та дані, що можуть бути застосовані як навчальні матеріали, які збираються, обробляються, зберігаються та видаються за запитами користувачів у глобальній інформаційній мережі безкоштовно, швидко в режимі реального часу» [3, 12].

Широке впровадження систем відкритого доступу у наукових і освітніх установах було ініційоване Будапештською ініціативою «Відкритий доступ». У декларації, укладеній 14 лютого 2002 р., були запропоновані два способи надання відкритого доступу до дослідницьких публікацій: 1) створення відкритих архівів з можливістю самостійного розміщення у них статей; 2) створення альтернативних журналів, зорієнтованих на відкритий доступ, які використовують інші джерела фінансування замість традиційної підписки [2].

Застосування електронних систем відкритого доступу є дуже важливим у професійній підготовці спеціалістів, об'єкт праці яких часто зазнає змін, зокрема, у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів у вищих навчальних закладах. Це пов'язано з постійним оновленням галузі, зміною й удосконаленням інформаційних технологій і засобів розробки програм, появою нових досліджень й допоміжних (роз'яснювальних, навчальних) матеріалів, отримати доступ до яких найчастіше можливо лише у глобальній мережі.

Отже, перед викладачами у процесі навчання майбутніх інженерів-програмістів постають такі завдання: використовувати електронні системи відкритого доступу для підвищення власної кваліфікації, проведення досліджень і публікації отриманих результатів; застосовувати отриману з відкритих джерел інформацію у навчальному процесі з метою наближення його до реалій ІТ - галузі, а також організувати спільну навчальну і дослідницьку діяльність студентів; навчити студентів використовувати такі системи у навчальній і професійній діяльності з метою отримання актуальної та достовірної інформації, а також презентації власного доробку у професійній спільноті.

На сьогодні проведені дослідження і наявні численні публікації з проблем використання електронних систем відкритого доступу у вищій освіті і науці. У роботах вітчизняних і закордонних вчених висвітлені такі питання як: використання електронних бібліотечних систем і створення електронних бібліотек (К. Журавська, С. Іванова, А. Кільченко, О. Кузмінська, Т. Новицька, О. Новицький, О. Олексюк [6], В. Резніченко, З. Савченко, Н. Сороко, А. Яцишин та ін.); впровадження інформаційних систем для планування наукових досліджень у галузі освіти (В. Биков, Г. Єльникова, Н. Задорожна, А. Кільченко, О. Співаковський та ін.); використання електронних систем відкритого доступу для підтримки педагогічних досліджень (С. Іванова [3; 8; 12], А. Кільченко [3; 8; 12], Л. Лупаренко [8; 12], А. Яцишин [3; 8; 12] та ін.); використання електронних журнальних систем (Л. Лупаренко, І. Мриглод, О. Мриглод, Д. Семячкін та ін.); використання міжнародних наукометричних баз у науковій діяльності (А. Білошицький, О. Гарасим, Дж. Каур, Г. Оборський, О. Одуд [4; 11], Р. Прайс, Д. Тарасов та ін.); створення та використання хмароорієнтованих навчальних середовищ (Т. Вакалюк, С. Литвинова, М. Попель, А. Стрюк, М. Шишкіна та ін.); застосування платформ веб - конференцій в освітньо-науковій діяльності (А. Аврамчук, О. Словінська та ін.).

Зауважимо, що у наявних дослідженнях електронні системи відкритого доступу здебільшого розглядаються як засіб організації, проведення і моніторингу науково-дослідної роботи і оприлюднення отриманих матеріалів. Разом із тим, можливості їх використання у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів практично не висвітлюються.

Формування мети статті. Обґрунтувати доцільність і напрями використання електронних систем відкритого доступу у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів у вищих навчальних закладах та їх застосування у науково-педагогічній діяльності викладачів.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Інформація є одним з основних ресурсів сучасного суспільства, який поєднує об'єктивні знання й універсальні цінності людини і суспільства у цілому [8, 142]. Доступ до актуальної і достовірної наукової інформації має важливе значення у процесі підготовки фахівців для галузі інформаційних технологій у вищих навчальних закладах. Це пов'язано з особливостями об'єктів їхньої подальшої професійної діяльності - інформаційних процесів і технологій, а також з постійним збільшенням обсягу відомостей, необхідних для формування фахових компетентностей і здійснення діяльності за фахом. Отже, постає завдання щодо розширення використання електронних систем відкритого доступу для інформаційно-аналітичної підтримки навчальної і науково-дослідної діяльності майбутніх інженерів-програмістів з метою створення сприятливих умов для формування особистості майбутніх фахівців.

Добір таких систем має бути зроблений на основі наукових підходів, на які спирається сучасна вища освіта, а саме: компетентнісного (зорієнтованість вищої освіти на формування компетентностей як головних якостей особистості на основі поєднання інтелектуальної і наукової складових), акмеологічного (формування у студентів готовності до професійного зростання, прагнення до саморозвитку та підвищенні власної кваліфікації), андрагогічного (застосування оптимальних організаційних форм, методів і засобів навчання студентів як дорослих особистостей), інформатичного (розвиток загальних і спеціалізованих умінь роботи з інформаційними технологіями), особистісно - орієнтованого (розвиток особистісних і професійних здібностей студентів, формування у них особистісно значущих цілей і мотивів професійної і дослідницької діяльності) [12, 138 - 139].

Застосування зазначених підходів дозволило виділити типи електронних систем відкритого доступу, що можуть бути використані у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів - програмістів у вищих навчальних закладах:

- електронні бібліотеки та репозитарії вищих навчальних закладів і наукових установ України та інших країн: дозволяють здійснювати пошук та перегляд публікацій з теоретичних і прикладних проблем сучасної інформатики;

- міжнародні наукометричні бази даних відкритого доступу (наприклад, Google Scholar, IndexCopernicus, Academia.edu та ін.): призначаються для інформаційно-аналітичної підтримки досліджень;

- системи для проведення навчальних конференцій: призначаються для організації й проведення спільних онлайн заходів;

- мережні сервіси і портали: призначаються для акумуляції та розповсюдження знань;

- електронні бази даних та довідкові ресурси: надають доступ до відкритих даних, необхідних для проведення досліджень або розробки програмних проектів;

- електронні соціальні мережі: дозволяють організовувати спілкування між учасниками навчального процесу або дослідницького проекту, проводити опитування, розміщувати анонси новин тощо;

- системи перевірки робіт на плагіат: призначаються для перевірки наявності запозичень і визначення унікальності матеріалів;

- електронні видання на платформі OJS або подібних: призначаються для створення електронних аналогів друкованих наукових видань для оприлюднення результатів досліджень, дозволяють автоматизувати такі операції, як подання, рецензування, публікація, поширення і архівування матеріалів, розсилка повідомлень, визначення статистики тощо.

Далі проаналізуємо можливості застосування деяких з названих електронних систем відкритого доступу у навчальному процесі.

Інституційні репозитарії і наукові електронні бібліотеки.

Інституційні репозитарії і наукові електронні бібліотеки надають користувачам (науковим працівникам, викладачам, студентам) інструментарій для відбору і оцінювання наявних наукових досліджень. Такі інформаційні сховища найчастіше створюються на основі відкритих програмних систем DSpace, EPrints та ін.

«Електронна бібліотека - (англ. Digital library) - розподілена інформаційна система, що дозволяє накопичувати, зберігати і використовувати різнорідні колекції електронних документів (текст, графіка, аудіо, відео та ін.) завдяки глобальним мережам передачі даних, в зручному для кінцевого користувача вигляді. Електронно-бібліотечна система - це сукупність електронних документів, що використовуються в освітньо-науковому процесі, об'єднаних за тематичними і цільовими ознаками, забезпечених додатковими сервісами, що полегшують пошук документів і роботу з ними, і відповідають всім вимогам державних освітніх стандартів вищої професійної освіти нового покоління» [2, 15].

«Інституційний репозитарій - мережний сервіс зі зберігання, накопичення, систематизації та поширення творів у цифровому форматі, який надає науково-освітня установа своїм працівникам та іншим зацікавленим особам» [6].

Автори роботи [10] зазначають, що основними завданнями створення освітніх електронних бібліотек є забезпечення і удосконалення навчального процесу, надання користувачам доступу до освітніх інформаційних ресурсів, організація самостійної роботи студентів, надання інструментарію для використання освітніх технологій, надання можливості використання досвіду і результатів навчально-методичної роботи інших навчальних закладів України і світу, забезпечення можливості співробітництва зі світовою інформаційною громадськістю тощо [10, 46].

В. Олексюк і О. Олексюк зазначають, що основним чинником вибору безкоштовного програмного забезпечення є завдання, які необхідно вирішити з використанням такої системи. Зокрема, платформа EPrints орієнтована на тематичні наукові дослідження, тому модель внесення ресурсу і опису його метаданих відповідає традиційним друкованим виданням, адміністрування колекцій ефективніше здійснюється централізовано. Отже, цю платформу доцільно використовувати у наукових установах з відносно простою організаційною структурою. DSpacе це універсальний депозитарій, який забезпечує ефективне розподілене різнорівневе адміністрування колекції ресурсів різних типів і форматів. Платформу доцільно використовувати для організації репозиторіїв у навчальних закладах, які мають складну ієрархічну організаційну структуру [6].

На сьогодні більшість вітчизняних вищих навчальних закладів і наукових установ мають власні інституційні репозитарії та електронні бібліотеки, до яких мають вільний доступ їхні працівники і студенти або усі зацікавлені особи (залежно від політики закладу), зокрема: Національна академія наук України (dspace.nbuv.gov.ua); Національна академія педагогічних наук України (lib.iitta.gov.ua); Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського НАН України (www.nbuv.gov.ua/portal/); Інститут програмних систем Національної академії наук України (eprints.isofts.kiev.ua); Житомирський державний університет імені І. Франка (eprints.zu.edu.ua); Житомирський державний технологічний університеті (eztuir.ztu.edu.ua) та ін.

Також наведемо деякі приклади закордонних репозитаріїв відкритого доступу, у яких розміщені численні публікації, зокрема, з комп'ютерних наук: видавництво рецензованих журналів відкритого доступу Academic Journals (www.academicjoumals.org); електронний архів статей arXiv.org, заснований бібліотекою Корнельського університету (США) (arxiv.org); каталог наукових журналів відкритого доступу DOAJ (doaj.org); каталог журналів відкритого доступу видавництва Elsevier (www.elsevier.com/ about/open-science/open-access/open-access - journals); реєстр репозитаріїв відкритого доступу ROAR (roar.eprints.org/) та ін.

Враховуючи це, підкреслимо, що електронні бібліотечні системи й інституційні репозитарії необхідно використовувати у процесі організації навчальної і дослідницької діяльності майбутніх інженерів-програмістів у якості джерела наукової інформації. Матеріли, отримані з цих систем, є корисними для формування дослідницьких гіпотез, вибору методів і засобів розробки у процесі виконання різноманітних проектів, особливо, кваліфікаційних.

Міжнародна наукометрична система Google Scholar.

«Наукометричні бази даних - бібліографічні та реферативні бази даних, що є інструментом для відстеження цитованості наукових публікацій. Також, ці бази є пошуковими системами, що формують статистику і це характеризує стан і динаміку показників затребуваності, активності та індексів впливу діяльності окремих вчених і наукових організацій. Наукометрична база даних відкритого доступу - це наукометрична база даних, що є некомерційною та забезпечує відкритий доступ користувачів до її ресурсів та сервісів» [3, 32].

Отже, функціонують комерційні (SciVerse Scopus, Web of Science та ін.) і некомерційні (Google Scholar, Scholarometer, IndexCopernicus, Microsoft Academic Search, Academia.edu та ін.) наукометричні платформи, які надають користувачам різноманітні інформаційно - аналітичні сервіси.

У роботі [4] наведені такі критерії вибору наукометричних платформ для використання у процесі наукових досліджень: охоплення українських наукових видань та публікацій, точність даних, загальні характеристики (мова інтерфейсу, обсяг даних, джерело даних, наукометричні показники), технічні характеристики (наявність реєстрації, мобільний доступ, інтеграція з електронними соціальними мережами); функціональні характеристики (наявність розширеного пошуку, можливість комунікації науковців, ідентифікація науковця, можливість посилання на наукову публікацію) [4, 117].

Проаналізувавши наведені відомості, можна зробити висновок, що у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів у вищих навчальних закладах доцільно використовувати хмарний сервіс Google Scholar.

Google Scholar (Google Академія) (scholar.google.com.ua) - це відкрита наукометрична база даних наукових публікацій з можливістю пошуку. Платформа охоплює відкриті наукові джерела, включаючи українські (наукові архіви, бібліотеки, репозитарії, сайти наукових установ). Вона має зручний багатомовний інтерфейс, є можливість роботи українською мовою [4, 119].

Google Scholar надає користувачам хмарні сервіси, які можна розділити на три групи: інформаційно-пошукові (звичайний і розширений пошук, формування бібліотеки користувача, оновлення, пов'язані статті); інформаційно - аналітичні (створення власного наукометричного профілю, отримання сповіщень, формування бібліографічних посилань у різних стилях, створення списку співавторів, перегляд статистичних показників); додаткові (бібліотечні посилання, мови інтерфейсу та ін.) [11, 211].

Автори роботи [14] зазначають, що Google Scholar вносить видання до свого переліку автоматично, тобто не відбувається рецензування і контролю відповідності джерел інформації. У зв'язку з цим, її не можна розглядати як повноцінну наукометричну базу Разом із тим, ця платформа має найкращі показники щодо пошуку цитувань, зокрема у таких джерелах, як патенти, збірники конференцій, книги, які мало представлені у великих наукометричних базах [14, 96].

Враховуючи наведене, вважаємо, що застосування сервісів Google Scholar є вдалим вибором для використання студентами під час проведення досліджень (у наукових гуртках, у процесі виконання конкурсних робіт або кваліфікаційних проектів), оскільки вони є безкоштовними, дозволяють швидко знаходити потрібну інформацію, оформляти належним чином цитування, відстежувати власні наукометричні показники тощо.

Проаналізовані вище системи відкритого доступу доцільно ґрунтовно розглянути у процесі вивчення курсу «Основи наукових досліджень», який входить до складу освітніх програм підготовки інженерів-програмістів у вищих навчальних закладах за освітнім ступенем бакалавра. Це дозволить забезпечити наступність у процесі підготовки студентів до дослідницької діяльності у галузі комп'ютерних наук. Змістовне наповнення модуля «Електронні системи відкритого доступу» можна розробити з урахуванням пропозицій, наведених у роботах [9, 113; 10, 47], а саме:

Тема 1. Наукові ресурси відкритого доступу.

Поняття про відкритий доступ. Тенденції забезпечення відкритого доступу до наукової інформації. Відкритий доступ: основні принципи. Відкриті журнали та інституційні репозитарії в Україні. Інструменти забезпечення відкритого доступу.

Тема 2. Міжнародні наукометричні бази даних відкритого доступу.

Сутність наукометрії. Міжнародні наукометричні бази даних. Основні наукометричні показники. Принципи роботи з наукометричними базами даних. Наукометричні бази даних відкритого доступу. Наукометрична пошукова система Google Scholar. Моніторинг упровадження результатів наукової діяльності.

Тема 3. Хмарні інформаційно-аналітичні сервіси наукометричних баз даних.

Поняття про хмарні ресурси Internet. Досвід використання хмарних інформаційно-аналітичних сервісів наукометричних систем відкритого доступу. Інформаційно-аналітичні сервіси Google Scholar. Методика роботи із системою Google Scholar.

Тема 4. Електронні бібліотеки у науково - дослідній роботі.

Електронні бібліотеки: загальна характеристика. Огляд навчальних і наукових електронних бібліотек. Класифікація ресурсів електронних бібліотек. Пошук та публікація матеріалів у електронних бібліотеках.

Під час вивчення цього модуля доцільно запропонувати студентам індивідуальне завдання такого змісту: створити профіль у Google Scholar і бібліотеку цікавих публікацій у ньому.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. У процесі дослідження були проаналізовані публікації, присвячені впровадженню електронних систем відкритого доступу у вищих навчальних закладах. Встановлено, що у наявних роботах здебільшого розглядаються шляхи використання таких систем для проведення наукових досліджень, а застосування їх у навчальному процесі залишається поза увагою дослідників. Доцільно використовувати електронні системи відкритого доступу для навчання студентів з метою залучення їх до наукових досліджень, створення умов для більш якісного виконання кваліфікаційних проектів, а також забезпечення їх актуальною науковими відомостями та даними.

У дослідженні виділені такі основні типи електронних систем відкритого доступу, які можна застосувати для професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів: електронні бібліотеки та репозитарії вищих навчальних закладів і наукових установ; міжнародні наукометричні бази даних відкритого доступу; системи для проведення навчальних конференцій; мережні сервіси і портали; електронні бази даних та довідкові ресурси; електронні соціальні мережі; системи перевірки робіт на плагіат; електронні видання на платформі OJS або подібних. Запропоновані способи використання у навчальному процесі електронних бібліотечних систем і хмарних сервісів наукометричної платформи Google Scholar.

У подальшому планується докладно проаналізувати і визначити напрями впровадження інших типів електронних систем відкритого доступу та розробити відповідні методики використання таких систем у навчанні майбутніх інженерів - програмістів.

Література

електронний бібліотека освітній програміст

1. Explanatory Memorandum to Recommendation Rec (2007) 6 of the Committee of Ministers to Member States on the Public Responsibility for Higher Education and Research / Council of Europe [Online]. - Retrievedfrom: http://www.coe.int/t/dg4/ highereducation/PublicResponsibility/ Explanatory Memorandum public responsibilityEN.asp.

2. Budapest Open Access Initiative / Read the Budapest Open Access Initiative [Online]. - Retrieved from: http://Www.budapestopenaccessinitiative.org/rsad.

3. Використання електронних відкритих систем для інформаційно-аналітичної підтримки педагогічних досліджень: короткий термінологічний словник / Упоряд.: Спірін О.М., Іванова С.М., Яцишин А.В., Кільченко А.В. та ін. - К.: ІІТЗН НАПН України, 2017. - 67 с.

4. Гальчевська О.А. Використання міжнародних наукометричних баз даних відкритого доступу в наукових дослідженнях / О.А. Гальчевська //

Інформаційні технології в освіті. - 2015. - №23. - С. 115-126. - DOI: 10.14308/ite000541.

5. Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні /НАПН України; за заг. ред. В.Г. Кременя. - К.: Педагогічна думка, 2016. - 448 с.

6. Олексюк В.П. Інституційнийрепозитарій: можливості застосування у навчальному процесі [Електронний ресурс] / В.П. Олексюк,

О.Р. Олексюк // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2012. - Том 32, №6. - Режим доступу: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/ article/view/755.

7. Совсун І. Новий порядок денний для вищої освіти в Україні: перший етап змін [Електронний ресурс] / І. Совсун // Вища освіта в Україні: порядок денний для реформ; за заг. ред. Ніколаєва Є. Б. - К.: Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні, 2017. - 61 с. -

С. 4-13. - Режим доступу: http://www.kas.de/wf/ doc/kas_49177-1522-13-30.pdf? 170612141803.

8. Спірін О.М. Використання електронних систем відкритого доступу для інформаційно - аналітичної підтримки педагогічних досліджень [Електронний ресурс] / О.М. Спірін, А.В. Яцишин, С.М. Іванова, А.В. Кільченко, Л.А. Лупаренко // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2016. - Том 55, №5. - С. 136 - 174. - Режим доступу: http://journal.iitta.gov.ua/ index.php/itlt/article/view/1501.

9. Спірін О.М. Зміст навчального матеріалу спецкурсу «Хмарні інформаційно-аналітичні технології у науково-дослідному процесі» [Електронний ресурс] / О.М. Спірін, О.А. Одуд // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2016. - Том 52, №2. - С. 108-120. - Режим доступу: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/ article/view/1374/1058.

10. Спірін О.М. Зміст навчального матеріалу спецсемінару «Методика використання електронних бібліотек у навчальному процесі та наукових дослідженнях» / О.М. Спірін, Н.С. Прилуцька // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2011. - №60. - С. 45-48.

11. Спірін О.М. Модель формування інформаційно-комунікаційної компетентності доктора філософії на основі використання хмарних сервісів Google Scholar [Електронний ресурс] / О.М. Спірін, О.А. Одуд // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2016. - Том 56, №6. - С. 204-218. - Режим доступу: http:// journal.iitta.gov. ua/index.php/itlt/article/view/1489.

12. Спірін О.М. Модель інформаційно - аналітичної підтримки педагогічних досліджень на основі електронних систем відкритого доступу [Електронний ресурс] / О.М. Спірін, А.В. Яцишин, С.М. Іванова, А.В. Кільченко, Л.А. Лупаренко // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2017. - Том 59, №3. - С. 134 - 154. - Режим доступу: http://journal.iitta.gov.ua/ index.php/itlt/article/view/1694.

13. Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG). - К.: ТОВ «ЦС», 2015. - 32 с.

14. Чайковський Ю.Б. Наукометричні бази та їх кількісні показники (Частина І. Порівняльна характеристика наукометричних баз) / Ю.Б. Чайковський, Ю.В. Сілкіна, О.Ю. Потоцька // Вісник Національної академії наук України. - 2013. - №8. - С. 89-98.

Размещено на Allbest.ru