Структурування змісту іншомовної підготовки майбутніх фахівців економічного профілю на основі реалізації принципів міжпредметної координації та міжпредметних зв'язків

Рудніцька К.В.

Хмельницький національний університет

У статті розглянуто зміст іншомовної підготовки майбутніх фахівців економічного профілю. Констатовано, що саме міжпредметна координація та міжпредметні зв'язки сприяють підвищенню ефективності навчального процесу, посиленню пізнавальної діяльності студентів, покращенню якості їх знань. Автор акцентує увагу на необхідності взаємоузгодження змісту фахової та іншомовної підготовки майбутніх фахівців економічного профілю. У процесі дослідження реструктуризовано зміст навчальної дисципліни «Іноземна мова» та узгоджено його зі змістом фахових дисциплін. З метою реалізації міжпредметної координації та міжпредметних зв'язків на завершальному етапі навчання за ОКР «Бакалавр» запропоновано ввести авторський спецкурс «Професійна мова економіста».

Ключові слова: іншомовна підготовка, професійна іншомовна компетентність, майбутні фахівці економічного профілю, міжпредметна координація, міжпредметні зв'язки.

Рудницкая Е.В.

Хмельницкий национальный университет

СТРУКТУРИРОВАНИЕ СОДЕРЖАНИЯ ИНОЯЗЫЧНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ ЭКОНОМИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ НА ОСНОВЕ ПРИНЦИПОВ МЕЖПРЕДМЕТНОЙ КОММУНИКАЦИИ И МЕЖПРЕДМЕТНЫХ СВЯЗЕЙ

В статье рассмотрено содержание иноязычной подготовки будущих специалистов экономического профиля. Констатировано, что именно межпредметная коммуникация и межпредметные связи способствуют повышению эффективности учебного процесса, повышению познавательной деятельности студентов, улучшению качества их знаний. Автор акцентирует внимание на необходимости взаимоувязки содержания профессиональной и иноязычной подготовки будущих специалистов экономического профиля. В процессе исследования реструктиризировано содержание учебной дисциплины «Иностранный язык» и согласованно с содержанием профессиональных дисциплин. С целью реализации межпредметной коммуникации и межпредметных связей на завершающем этапе обучения бакалавров предложено ввести авторский спецкурс «Профессиональный язык экономиста».

Ключевые слова: иноязычная подготовка, профессиональная иноязычная компетентность, будущие специалисты экономического профиля, межпредметная коммуникация, межпредметные связи.

Rudnitska K.V.

Khmelnytskyi National University

STRUCTURING FOREIGN LANGUAGE PREPARATION CONTENT OF FUTURE ECONOMISTS ON INTERDISCIPLINARY COORDINATION AND INTERDISCIPLINARY RELATIONS PRINCIPLES

The article deals with the foreign preparation language content of future economists. It is stated that interdisciplinary coordination and interdisciplinary relations influence on increasing efficiency of educational process, improve cognitive activity and knowledge quality of students. The author emphasizes the necessity of mutual coordination of content of professional and foreign language preparation. It is noted that the content of «Foreign language» discipline and professional disciplines has been restructured and coordinated with each other. In addition, during the last term of Bachelor's degree studies it is offered to introduce a special course «Professional Language of Economist» with the aim of interdisciplinary coordination and interdisciplinary relations principles implementation.

Keywords: foreign language preparation, professional foreign language competency, future economists, interdisciplinary coordination, interdisciplinary relations.

Постановка проблеми

Загальні інтеграційні процеси, насамперед прагнення України до вступу в ЄС, зумовлюють необхідність підготовки майбутнього фахівця економічного профілю нового типу, здатного належно представляти країну на міжнародному рівні й захищати її інтереси в межах міжнародного співробітництва. Підготовка майбутнього фахівця економічного профілю передбачає не тільки формування і розвиток різноманітних професійних навичок, що утворюють складну систему, а й вимагає від нього володіння іноземною мовою на професійному рівні, оскільки діяльність економіста пов'язана з інтенсивним усним і писемним іншомовним спілкуванням, передбачає широку мовленнєву практику, потребує точного вираження понять і категорій іноземною мовою у різних сферах діяльності.

Сутність процесу іншомовного навчання майбутніх фахівців економічного профілю полягає у взаємоузгодженні змісту фахової та іншомовної підготовки.

Зміст мовних дисциплін має бути сформований не лише систематично, але й системно, тобто як логічно побудована система знань з фаху, а не розрізнені фрагменти знань, що нерідко спостерігається у навчанні іноземної мови. Вирішити проблему кращого засвоєння системи знань, умінь і навичок майбутніх фахівців економічного профілю допоможуть принципи міжпредметної координації та міжпредметних зв'язків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти проблеми формування і реалізації міжпредметних зв'язків у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців економічного профілю знайшли висвітлення у працях таких науковців, як В. Авраменко, О. Музальов, Л. Ковальчук, І. Малафіїк та ін. Проблему міжпредметної інтеграції можна віднести до числа традиційних, що стали вже класичними проблемами педагогіки. Сучасні науковці також ґрунтовно аналізують проблему міжпредметної координації та міжпредметних зв'язків, зокрема С. Батишев, Г. Бібік, С. Гончаренко.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми

Не зважаючи на значну кількість наукових публікацій з питань професійної підготовки майбутніх економістів, реалізації міжпредметної координації та міжпредметних зв'язків, низка теоретико-методологічних та науково-практичних проблем, які стосуються змісту іншомовної підготовки майбутніх фахівців економічного профілю на основі реалізації принципів міжпредметної координації та міжпредметних зв'язків і досі залишається не вирішеною.

Мета статті полягає в аналізі та структуру- ванні змісту іншомовної підготовки майбутніх фахівців економічного профілю на основі реалізації принципів міжпредметної координації та міжпредметних зв'язків.

іншомовний підготовка фахівець економічний

Виклад основного матеріалу

У педагогічній науці виокремлюють три традиційні підходи до трактування змісту освіти: як педагогічно адаптовані для вивчення у вищій школі основи наук; як сукупність знань, вмінь та навичок, що повинні бути сформовані у студентів; як педагогічно адаптований соціальний досвід людства, структурно тотожний його культурі [4]. Проблеми теорії змісту освіти висвітлено у працях відомих вітчизняних та зарубіжних науковців М. Архангельської, В. Краєвського, B. Лєднєва, П. Сілайчева, М. Скаткіна та ін. Науковці переконані, що зміст освіти насамперед має соціальну сутність і являє собою педагогічну багаторівневу ієрархічну структуру -- модель соціального замовлення. Зміст освіти розглядається на теоретичному рівні (узагальнене системне знання про склад, елементи, структуру і функції соціального досвіду); рівні навчального предмету (уявлення про окремі частини змісту, які виконують певні функції у вищій освіті, але співвідносяться із загальним теоретичним уявленням); рівні навчального матеріалу (відображення конкретних елементів змісту: знання, вміння, навички, рефлексія тощо, зафіксовані в підручниках, посібниках та дидактичних матеріалах і складають основу дисципліни); рівні сумісної діяльності викладача і студента; рівні окремого студента.

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» (2014 р.) зміст освіти корелюється з новим поняттям «результати навчання» -- сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньо-професійною, освітньо-науковою програмою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти [3].

Зміст іншомовної підготовки майбутніх фахівців економічного профілю передбачає оволодіння іншомовними та мовленнєвими знаннями, уміннями та навичками іноземної мови, сформо- ваність іншомовної компетентності.

Відбір і структурування змісту іншомовної підготовки має здійснюватися з дотриманням принципів наступності, міжпредметної координації, міжпредметних зв'язків, професійної спрямованості навчання. Надзвичайно важливо узгоджувати зміст навчальних дисциплін циклів підготовки майбутніх фахівців економічного профілю на кожному з етапів їхньої підготовки. Наприклад, зміст навчальних дисциплін «Іноземна мова», «Ділова іноземна мова», «Іноземна мова за професійним спрямуванням» повинен бути посеместрово узгодженим зі змістом циклів фундаментальних та фахових дисциплін, відповідаючи принципам системності та між- предметних зв'язків.

Вітчизняна практика засвідчує, що у ВНЗ не створені належні умови для успішної реалізації принципів наступності, міжпредметної координації, а також міжпредметних зв'язків щодо вивчення іноземної мови професійного спрямування та дисциплін циклів фундаментальної і фахової підготовки. Навчальними планами професійної підготовки бакалаврів економічних спеціальностей у більшості ВНЗ передбачено вивчення студентами іноземної мови у 1-2 навчальних семестрах, іноземної мови професійного спрямування (як факультатив) у 3-5 семестрах, а більшості фахових дисциплін -- уже з 5 семестру. Складається ситуація, за якої студенти вивчають певні реалії, явища та дефініції іноземною мовою швидше, ніж знайомляться з цим навчальним матеріалом рідною мовою під час вивчення відповідних фахових дисциплін.

Зіставний аналіз навчальних планів підготовки студентів економічних спеціальностей у різних ВНЗ показав, що з усієї кількості навчальних годин теоретичної підготовки бакалавра вивченню іноземної мови відводиться 250--400 навч. год., що становить 3,0- 4,6% усього навчального часу. Водночас виникає суперечність між необхідністю складання обов'язкового вступного іспиту з іноземної мови до магістратури та відсутністю навчальних можливостей для вивчення іноземної мови під час навчання на бакалавраті, а відтак низьким рівнем володіння студентами іноземною мовою.

Для вивчення студентами магістратури дисципліни «Ділова іноземна мова», або «Іноземна мова за професійним спрямуванням» лише на окремих економічних спеціальностях відводиться незначна кількість навчальних годин (у деяких ВНЗ взагалі не передбачено години на вивчення іноземної мови). Проте згідно з новими вимогами уже з початку вивчення навчального курсу студенти повинні володіти професійною іншомовною компетентністю щонайменше на просунутому рівні -- В2 (згідно із глобальною шкалою рівнів володіння мовою, визначеною у Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти.

Для вступу на навчання в аспірантурі випускники магістратури також повинні володіти іноземною мовою на просунутому, автономному чи компетентному рівні (В2, С1, С2). Надто обмежена кількість годин і недотримання принципів системності, наступності, неперервності у вивченні дисциплін «Іноземна мова», «Ділова іноземна мова», «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)» не сприяють розвитку (але навпаки -- втраті) певного рівня сформованості професійної іншомовної компетентності. Таким чином студенти не можуть вступити на навчання до магістратури та аспірантури (докторантури), оскільки обов'язковою умовою вступу є іспит з іноземної мови професійного спрямування. Відтак, не лише порушуються вагомі дидактичні принципи організації іншомовної професійної підготовки майбутніх фахівців економічних спеціальностей, але й обмежуються навчальні можливості студентів.

Розв'язання зазначеної вище проблеми в умовах дефіциту навчальних годин вбачаємо в оновленні та структуруванні змісту навчальних дисциплін на основі міжпредметної інтеграції або координації, що сприяє забезпеченню професійно орієнтованого навчання мови. Зокрема, починаючи з першого семестру необхідно реструкту- ризувати зміст навчальної дисципліни «Іноземна мова» та узгодити його зі змістом базових дисциплін «Мікроекономіка», «Макроекономіка», «Історія економіки» (1-2 семестри), а зміст навчальної дисципліни «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)» -- зі змістом фахових дисциплін «Менеджмент», «Маркетинг», «Міжнародна економіка», «Фінанси» (5-8 семестри) тощо.

Для формування професійної іншомовної компетентності майбутніх фахівців економічного профілю важливою є міжпредметна координація дисциплін гуманітарного і фахового блоків, зокрема мовного та економічного. У контексті проблеми аналіз довідникових і наукових джерел дозволив виявити термінологічну неузгодженість у термінах «міжпредметні зв'язки» і «міжпред- метна координація».

Академік С. Гончаренко тлумачить поняття «міжпредметні зв'язки» як «взаємне узгодження навчальних програм, зумовлене системою наук і дидактичною метою». Учений зазначає, що міжпредметні зв'язки відображають комплексний підхід до виховання й навчання, який дає можливість виділити як головні елементи змісту освіти, так і взаємозв'язки між навчальними предметами, і виконують виховну, розвивальну й детермінуючу функцію, оскільки підвищують продуктивність перебігу психічних процесів [1].

Професор М. Фіцула [6, с. 101] визначає між- предметні зв'язки як узгодженість між навчальними предметами, яка дозволяє розглядати факти та явища реальної дійсності під різним кутом зору. Дослідниця Л. Долгова [2, с. 9] характеризує міжпредметні зв'язки як педагогічну категорію для позначення синтезуючих, інтеграційних відносин між об'єктами, явищами і процесами реальної дійсності, що знайшли своє відображення у змісті, формах і методах навчально-виховного процесу і виконують освітню, розвивальну і виховну функції в їх обмеженій єдності.

На думку О. Музальова [5, с. 81], міжпредмет- ні зв'язки визначають цільову спрямованість дидактичних принципів, а також створюють умови для формування цілісного наукового світогляду, конкретизують і узагальнюють комплексну систему знань. Крім того, міжпредметні зв'язки сприяють розвитку абстрактного мислення, навичок і вмінь відбирати та інтегрувати інформацію. Отже, для стимулювання прагнення студентів до професійного самовдосконалення у сфері професійної діяльності, необхідно створити таку систему міжпредметних зв'язків, у результаті яких формується ця якість.

Міжпредметні зв'язки іноземної мови з іншими дисциплінами гуманітарного циклу реалізуються за допомогою таких дидактичних прийомів, як звернення до історичного та культурологічного матеріалу у процесі опрацювання розмовних тем, що пропонуються робочими навчальними програмами викладання іноземних мов у ВНЗ, проведення паралелей з рідною мовою при вивченні граматичних явищ іноземної мови та ін.

Міжпредметна координація у професійній підготовці майбутніх фахівців економічного профілю дозволяє подолати суперечності багатопредметності підготовки і забезпечує системний рівень мислення майбутнього фахівця, який зможе застосовувати набуті знання в єдності їх зв'язків й ефективно діяти в ситуаціях навчальної чи професійної діяльності.

Характерною особливістю підготовки майбутніх фахівців економічного профілю є наявність не лише внутрішньої міжпредметної координації, а й координації між фаховими і мовними дисциплінами. Завдяки міжпредметній координації на різних етапах навчання більш ефективно відбувається оптимізація навчального процесу. І навпаки, неузгодженість у змісті робочих навчальних програм та їх складності (маємо на увазі виклад навчального матеріалу базових дисциплін з урахуванням рівня іншомовної підготовки студентів) може призвести до нерозуміння студентами навчального матеріалу, неготовності сприйняття змісту навчальних дисциплін.

Оскільки фахову підготовку майбутніх фахівців економічного профілю забезпечують такі дисципліни, як «Економіка підприємства», «Гроші і кредит», «Фінанси», «Маркетинг», «Менеджмент», «Банківська система», «Фінансовий ринок» та інші, то міжпредметна координація передбачає постійний зв'язок між навчанням іноземної мови і фахових дисциплін, які є «замовниками» лексики, необхідної для подальшого академічного і професійного спілкування. Специфіка такої координації полягає в тому, що вивчення фахових дисциплін відбувається у процесі вивчення іноземної мови. Оскільки іноземна мова для майбутніх фахівців економічного профілю є не лише об'єктом навчання, а й засобом отримання інформації, можна вважати її системоутворю- вальним чинником, а, отже, виклад навчального матеріалу з економічних дисциплін важливо координувати з навчальною програмою з іноземної мови й адаптовувати з урахуванням поетапного оволодіння студентами лексикою та конструкціями наукового стилю мовлення.

Міжпредметна координація передбачає взаємоузгодження роботи викладачів різних дисциплін (горизонтальна координація), а також має враховувати і забезпечувати наступність навчання на різних рівнях вищої освіти (вертикальна координація).

Координація у предметно-змістовому контексті між дисциплінами передбачає виявлення у змісті фахових дисциплін міжпредметних зв'язків, які забезпечують формування загально- наукових понять. На основі відбору компонентів змісту навчально-професійної підсфери визначаємо теми, ситуації, а для кожної теми -- лексико- граматичне наповнення і мовленнєві конструкції. Така координація передбачає врахування і відбір лексико-граматичного матеріалу, загального для усіх дисциплін, а також лексико-граматичні і термінологічні мінімуми з кожної дисципліни окремо. Як було зазначено вище, критерієм відбору має бути частотність лексичних одиниць у наукових і фахових текстах.

Тривалий досвід викладання на економічному факультеті, проведена дослідно-експериментальна робота, опрацювання наукових джерел засвідчує, що для ефективної міжпредметної координації доцільною є діяльність викладачів за такими напрямами: узгодження робочих навчальних програм, зокрема, обсягу матеріалу для засвоєння, мовних засобів, методів роботи, вимог до знань і вмінь; систематичне проведення зустрічей викладачів іноземної мови і предмет- ників для обговорення найбільш актуальних проблем; систематичне взаємовідвідування занять; спільне створення навчально-методичних матеріалів (навчальних текстів, системи комунікативних вправ, методичних вказівок).

Аналіз змісту дисципліни «Іноземна мова» свідчить про недостатню представленість матеріалу та завдань, які б забезпечували міжпредметні зв'язки. Зокрема, на першому курсі під час вивчення цієї дисципліни студенти вивчають теми побутового та країнознавчого змісту. Водночас навчальними планами передбачено вивчення фахових дисциплін вже з першого року навчання, відтак відбувається занурення студента у професію.

Уважаємо, що здійснення професійно-орієн- тованого відбору та структурування змісту іншомовної підготовки майбутніх фахівців економічного профілю на основі принципу міжпредметних зв'язків важливо розпочинати із середини першого семестру навчання, зокрема, шляхом введення у зміст навчального курсу «Іноземна мова» змістового модуля «Вступ до спеціальності», який передбачає вивчення таких тем: «Profession of an economist», «Economics as a science», «The basic economic problems», «Economic growth», «Economic crisis» та ін. Для реалізації такої координації спираємося на профільні предмети першого курсу, виділяємо лексичний і граматичний матеріал, що є загальним для кількох фахових дисциплін першого курсу і слугує основою навчальних текстів у посібниках для студентів економічного профілю.

Зміст навчальної дисципліни «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)» повинен орієнтуватися на зміст інтегрованих фахових дисциплін. Прикладом інтегрованих економічних дисциплін можуть слугувати дисципліни «Світова та регіональна економіка», «Соціально-економічна безпека та соціальна економіка», «Фінанси страхових організацій, соціальне страхування та страхові послуги», «Фінансова аналітика та державний фінансовий контроль». На думку зарубіжного дослідника К. Крамша (C. Kramsch) [7], обов'язковим компонентом змісту навчання іноземної мови повинна бути не лише нормативна лінгвістична система, але й змінні, часто вживані варіанти. Викладач повинен звертати увагу студентів не лише на факти, але й на зв'язки між фактами. Це урізноманітнюватиме досвід студентів та сприятиме відображенню різноманітності. На його переконання, немає традиції формування діалектичної думки іноземною мовою. Навчання мови відбувається з перспективи вживання форм та дискурсивних моделей. Часто ці форми і моделі порівнюються з формами і моделями рідної для студентів мови [7, с. 11].

Щодо структурування змісту іншомовної підготовки та забезпечення ефективності формування професійної іншомовної компетентності на ОКР «Магістр» пропонуємо у процесі написання магістерської роботи ії підготовку і захист іноземною мовою, що передбачатиме отримання студентами відповідних сертифікатів і додатків до дипломів про володіння іноземною мовою. Крім того, у Хмельницькому національному університеті магістрантам економічних спеціальностей пропонується під час написання магістерських робіт опрацювати 30-50 джерел іноземною мовою за темою дослідження, здійснити короткий виклад змісту дослідження у формі реферату, укласти моно- чи білінгваль- ний термінологічний словник, який налічував би щонайменше 100 термінів з досліджуваної проблеми. Захист дипломних проектів відбувається як державною, так і іноземною мовами, зокрема -- англійською і німецькою. Для виконання такого роду завдань магістранти повинні володіти іноземною мовою на автономному чи компетентному рівні (В1-В2, С1).

Задля реалізації міжпредметних зв'язків та міжпредметної координації на завершальному етапі навчання за ОКР «Бакалавр» або на початку першого семестру навчання магістрів пропонується ввести авторський спецкурс «Професійна мова економіста», який складається з трьох змістових модулів та передбачає вивчення таких тем: Module 1 -- Language for professional development of economist; Module 2 -- Language portfolio of economist; Module 3 -- Scientific language of economist.

Зміст лексичного матеріалу повинен охоплювати: структурну лексику (прості слова (product, audit, finance), що є базою для утворення нових слів), (похідні слова (profitable, taxation, distribution), які містять словотворчі афікси), (складні слова (duty-free, stockbroker, shareholder), які містять дві та більше основ); загальну лексику (наприклад -- money, credit card, bank, market, price, company, business, competition); галузеву лексику (наприклад -- macroeconomics, microeconomics, management, marketing, global economy, accounting, auditing, insurance); субгалузеву лексику (наприклад -- balance sheet, profit and loss account, cash-flow forecast, franchising, sole proprietorship, entrepreneurship, bond market, stock market). Як правило, спілкуючись іноземною мовою у подальшій професійній діяльності, майбутні фахівці використовують значно меншу кількість галузевої лексики, ніж негалузевої (галузева лексика становить лише 9% від усього лексичного навчального матеріалу).

До дидактичних прийомів практичної реалізації принципу міжпредметних зв'язків у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців економічного профілю належить: вивчення особливостей академічного і наукового стилів мовлення на прикладі автентичної літератури за фахом іноземною мовою, що передбачає залучення таких методів навчання, як читання, анотування основного змісту тексту, його переклад, укладення двомовних термінологічних словників чи тлумачних словників іноземною мовою, бесіди та дискусії, діалоги на фахову тематику, дидактичні ігри: ситуативні, рольові, симуля- ційні, інтелектуальні; написання індивідуальних та групових проектів-досліджень іноземною мовою на фахову тематику; підготовка студентами презентацій наукових відкриттів за фахом; підготовка студентами доповідей іноземною мовою для участі у міжнародних студентських і наукових конференціях.

Висновки і пропозиції

Шляхи підвищення ефективності реалізації міжпредметної комунікації та міжпредметних зв'язків передбачають: узгодження змісту навчальних і робочих програм викладання іноземної мови та семестрових планів із змістом навчальних курсів суспільно-гуманітарних, фундаментальних і фахових дисциплін за тематичним принципом; реалізацію дидактичних принципів системності, наступності і послідовності, що вимагають узгодженої поетапної послідовності вивчення студентами певних навчальних дисциплін і відповідних тем у межах цих дисциплін; скоординовану співпрацю фахівців-викладачів усіх навчальних дисциплін підготовки бакалаврів, магістрів, докторів філософії / кандидатів наук над укладанням навчальних планів підготовки майбутніх фахівців.

Список літератури

1. Гончаренко С. У. Зміст загальної освіти і її гуманітаризація / С. У. Гончаренко // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: монографія / за ред. І. А. Зязюна. - К.: Віпол, 2000. - 636 с.

2. Долгова Л. А. Межпредметные связи как средство мотивации учебно-воспитательного процесса по иностран¬ному языку / Л. А. Долгова // Иностранные языки в школе. - 1988. - № 6. - С. 8-11.

3. Закон України «Про вищу освіту»: офіц. вид.: офіц. текст, прийнятий Верховною Радою України 1 липня 2014 р. / Верхов. Рада України. - К.: Ін Юре, 2014. - 164 с.

4. Колодько Т. М. Формування соціокультурної компетенції майбутніх учителів іноземних мов у вищих педагогічних навчальних закладах: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Т. М. Колодько; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгомано- ва. - К., 2005. - 20 с.

5. Музальов О. Роль і місце міжпредметних зв'язків у викладанні соціально-гуманітарних навчальних предметів / О. Музальов // Професійно-спрямоване навчання і виховання особистості: зб. наук. праць / за ред. Г. П. Васяновича. - Л.: ЛДУ БЖД, 2006. - 288 с.

6. Фіцула М. М. Педагогіка: навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти / М. М. Фіцула. - Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 1997. - 192 с.

7. Kramsch C. Context and Culture in Language Teaching / С. Kramsch. - Oxford Applied Linguistics. - Oxford: Oxford University Press, 2004. - 297 p.

Размещено на Allbest.ru