Використання інтерактивних методик для формування геоморфологічних понять у процесі навчання географії

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 37.091

Використання інтерактивних методик для формування геоморфологічних понять у процесі навчання географії

Шульга Т.А.,

Покась Л.А.

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

У статті розкрито можливості інтерактивних методик у вирішенні проблеми формування геоморфологічних понять. Доведено ефективність впливу авторського доробку на підвищення навчальних досягнень учнів 6-8 класів з географії. Обґрунтовано сутність групової форми навчання у контексті формування понятійного геоморфологічного апарата.

Ключові слова: методика навчання географії, основна школа, інтерактивні технології, геоморфологічні поняття.

В статье раскрыты возможности интерактивных методик в решении проблемы формирования геоморфологическх понятий. Доведена эффективность влияния авторской разработки на повышение учебных достижений учащихся 6-8 класов с географии. Обоснована сущность групповой формы обучения в контексте формирования понятий геоморфологического аппарата.

Ключевые слова: методика обучения географии, основная школа, интерактивные технологии, геоморфологические понятия.

The article reveals the possibilities interactive methods in solving formation geomorfologicheskh concepts. Brought the effectiveness of the impact of authorin on improving the educational achievements students 6-8 classes with geography. Justified essence group learning in the context of formation concepts of geomorphological apparatus.

Keywords: teaching methodology of geography, primary school, interactive technologies, geomorphological concepts.

Постановка проблеми та її зв'язок із важливими науковими завданнями. Сучасний стан шкільної освітньої системи України характеризується перехідними процесами, спрямованими на формування нової людини на засадах компетентнісного підходу, який у змісті нормативних документах набув подальшого роз-витку [3, с. 8]. Основні положення Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та Державної національної програми «Освіта» (Україна XXI ст.) зумовлюють радикальну зміну методологічної моделі вивчення географічної науки у загальноосвітніх навчальних закладах, зростання ролі географії у формуванні предметної компетентності. В умовах реформування шкільної освіти відбуваються пошуки нових підходів для реалізації завдань, висунутих суспільством і закладених у державних освітніх документах. Людина, яка живе і у майбутньому буде жити в такому соціумі має мати уміння й навички пристосування, орієнтування для забезпечення власної комфортної зони існування. Отож знання про закономірності, взаємозв'язок компонентів природного середовища допоможуть розвинути уміння аналізувати, синтезувати інформацію, логічно мислити, висувати гіпотези та обґрунто-вувати їх, збирати та обробляти матеріал тощо. На основі геоморфологічних понять формуються теоретичні знання про географічні об'єкти, фізико-географічні закономірності, вплив чинників на розвиток господарства і соціальну інфраструктуру. У зв'язку з цим, гостро постала соціально-пе-дагогічна необхідність підготувати учня загаль-ноосвітнього навчального закладу для орієнтації в повсякденному житті. Фізична географія як шкільний предмет спроможний реалізувати по-ставлені завдання. Однак, у ході дослідження, виникли суперечності

* між сучасним суспільним замовленням школі та реальним станом шкільної практики щодо формування геоморфологічних понять;

* між необхідністю набуття геоморфологічних понять і відсутністю цілісної методики її вивчення;

* між потребою у нових інноваційних розроб-ках, які б сприяли вивченню понять для якісної географічної освіти;

* між соціальним замовленням на формування географічної компетентності і учнів і недостатнім використанням можливостей інтерактивних технологій з груповою складовою для реалізації цього завдання на уроках географії в основній школі.

Необхідність розв'язання виявлених супереч-ностей зумовила вибір теми дослідження. інтерактивний навчання геоморфологічний

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема формування наукових понять досить давно приваблювала увагу психологів та педагогів. В Україні ці питання прямо чи опосередковано розглядали -- С.У. Гончаренко, Г.С. Костюк, В.В. Криворотько, Я.Б. Олійник, В.А. Онищук, М.П. Откаленко, А.Й. Сиротенко, М.С. Топузов, О.Г. Топчієв, Б.О. Чернов, П.Г. Шищенко, М.Д. Ярмаченко. Значний внесок у розв'язання вказаної проблеми внесли зарубіжні психологи і педагоги -- М.Н. Верзілін, Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, Г.П. Герасимов, А.В. Даринський, Л.М. Панчешнікова, Г.О. Понурова. Сучасні методисти-географи -- Т.Г. Назаренко, В.О. Надтока, Н.В. Муніч, Н.В. Шиліна, О.А. Федій, Л.Л. Мироненко. Зокрема, досліджувались такі аспекти:

* Формування загальнонаукових понять у на-вчальному процесі початкової школи (М.В. Ричик);

* Психолого-дидактичні основи формування наукових понять у курсі фізики основної школи (А.В. Усова);

* Розвиток наукових понять у шкільному курсі біології (Б.Д. Комісаров);

* Формування соціально-економічних понять (Т.Г. Назаренко);

* Формування гідрологічних понять (В.О. Надтока);

* Формування ландшафтних понять в учнів (Н.В. Муніч).

Аналіз літературних джерел показав, що за-своєння понять є основою для розвитку мислення учнів, становлення їх світогляду (Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн). У процесі формування наукових понять учні мають засвоїти їх зміст, обсяг, систему зв'язків з іншими поняттями, вміти оперувати ними для розв'язання теоретичних та практичних завдань (В.Ф. Асмус, П.Д. Пузіков, В.М. Максимова). Питанню формування понять засобами підручника присвячені роботи І.Д. Звєрєва, І.Я. Лернера. Доведена необхідність спеціальної роботи по корекції «донаукових понять», уявлень школярів (Н.О. Менчинська та Д.Н. Богоявленський); обґрунтована необхідність теоретичного узагальнення для утворення понять дедуктивним способом (В.В. Давидов). Дослідження Б.Д. Комісарова присвячені проблемі розвитку наукових понять в шкільному курсі географії.

Аналіз методичної літератури дозволив вста-новити основні підходи до формування наукових понять, серед яких головним є інтегративний підхід (С.У. Гончаренко, Л.В. Занков, І.Д. Звєрєв, Л.Я. Зоріна, І.М. Козловська).

Маючи значний педагогічний досвід роботи у загальноосвітній школі, український методист Л.А. Покась переконана, «що навчання сучасної учнівської молоді у школі має здійснюватися на новій концептуальній основі в рамках компетентнісного підходу» з широким використанням гру-пової діяльності [2, с. 357].

Формулювання цілей статті. Мета дослідження полягає у розробці на уроках фізичної географії методики використання інтерактивних технологій для формування геоморфологічних термінів та виявленні її впливу на рівень засвоєння геогра-фічного матеріалу учнями основної школи.

Визначені завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і практиці сучасної за-гальноосвітньої школи та з'ясувати визначення ключової дефініції.

2. Обґрунтувати зміст та розробити методику вивчення геоморфологічних понять з фізичної ге-ографії, перевірити її ефективність для засвоєння термінів учнями шляхом використання інтерак-тивних технологій з груповою формою навчання.

3. Визначити психолого-педагогічні умови про-цесу формування геоморфологічних понять в учнів при вивченні географічних шкільних курсів.

4. Теоретично обґрунтувати та експерименталь-но перевірити методику вивчення геоморфологіч-них понять в учнів на уроках фізичної географії у контексті інтерактивних технологій навчання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Важливим елементом інтеграції природничих наук вважаємо наукові поняття, які є базовими для розуміння наукових теорій, формування наукового світогляду. У зв'язку з цим, навчання географії має спиратися на основні наукові поняття, які є базовими для подальшої географічної освіти.

Процес формування понять має ряд особливос-тей. Одна з найважливіших полягає в тому, що поняття не можуть бути засвоєнні тільки шляхом заучування визначень. Пошуки оптимального спо-собу формування географічного понятійного апа-рату в учнів у процесі навчання фізичної географії привели до думки, що методичні технології, спрямовані на навчання у дії, спроможні допомогти сучасному учителю. Тому предметом свого до-слідження ми обрали методику використання ін-терактивних методів (прийомів) для формування геоморфологічних понять в учнів основної школи у контексті навчання в групах.

Досвід показав, що використання інтерактив-них технологій вимагає старанної підготовки до уроків не тільки вчителя, а й учнів. \У процесі навчання потрібно поступово вводити елементи інтерактивних технологій та залучали учнів до роботи в парах або малих групах, як стабільних, так і динамічних, змінних [5, с. 54].

Зацікавленість груповою діяльністю пояс-нюється тим, що в сучасній шкільній освіті ви-користовуються різноманітні інноваційні тех-нології, які результативно вирішують завдання модернізації шкільної освіти. Дослідження су-часного стану шкільної практики показало, що в основу педагогічних інноваційних форм навчання й виховання покладено методику організації на-вчальних груп [2].

Використання навчальних груп в організації навчального процесу дасть учителю можливість підвищити ефективність навчально-виховного процесу з географії. Розділивши завдання серед учнів навчальних груп, учитель отримує результат набагато швидше, ніж якби ці завдання ви-конувалися індивідуально. Це пояснюється тим, що зростає інтенсивність пробних версій, групою фіксуються, аналізуються і відкидаються по-милкові варіанти. Надаючи учням свободу інте-лектуальної діяльності, учитель підводить їх до пошукової творчої роботи, а сформовані навички можна використати у повсякденному житті. До-слідження сучасного стану шкільної практики показало, що методику застосування навчання у групах можна розглядати як один із способів інновації. Методично грамотно організовані та ці-каво проведені групові заходи з географії дають можливість розв'язувати такі основні завдання у загальноосвітній школі: поглиблення та збагачення знань, безпосередньо здобутих на уроках географії; розширення світогляду, підвищення загальної культури молоді, формування в учнів навичок самостійної творчої діяльності з географії; прояв ініціативності, розвиток індивідуальних здібностей, розкриття талантів; виховання любові до рідного краю, до своєї Батьківщини, бережливого ставлення до природи, всього навколишнього середовища; зацікавлення учнів географією; за-кладання основ фізичного та психічного здоров'я; формування колективу однодумців. Отже, вико-ристання групової форми навчання надає мож-ливості для організації ділової співпраці з метою вирішення поставленої в класі навчальної пробле-ми. Вільне спілкування на уроці, висловлювання власної думки, повага до думки, повага до думки оточуючих -- необхідні умови, що забезпечують ефективність нових технологій.

Ефективність впровадження інтерактивного навчання, на думку І.Я. Жарової, забезпечується спеціальною організацією навчального процесу, яка складається з кількох етапів. На підготовчому етапі формуються мікрогрупи. При цьому враховують позитивний емоційний стан мікрогрупи, готовність учасників до співпраці під час вирішення навчальної проблеми, яка повинна спонукати учнів до пошукової діяльності, обміну власним досвідом, думками, розвивати вміння та навички самостійно працювати. Далі в процесі спілкування учні виявляють не тільки знання предмета, а й уміння узагальнювати, робити логічні висновки, у них формуються комунікативні уміння -- у процесі обговорення свою думку необхідно висловлювати стисло і не відхилятися від теми; демонструвати вміння не тільки говорити, а й слухати.

Наступний етап -- презентація групових рішень -- може бути організований по-різному. Залежно від характеру взаємодії учасників груп (спільно-індивідуальна, спільно-послідовна, спільно-взаємодіюча).

Спільно-індивідуальна форма передбачає представлення результатів власної діяльності кожного учасника, обговорення та вибір доціль-ного варіанта. При спільно-послідовній -- ре-зультат діяльності кожної групи є фрагментом, необхідним для побудови загальної відповіді. Спільно-взаємодіюча форма обумовлює вибір окремих аспектів групових рішень, на основі яких приймається колективне.

На підсумковому етапі учні оцінюють, на-скільки вдалося створити атмосферу співробіт-ництва у групі, підбивають підсумки виконаної роботи [1, с. 22-23].

Обґрунтувавши зміст шкільної фізичної гео-графії та розробивши методику вивчення гео-морфологічних понять, ми виділили такі критерії сформованості географічних знань учнів: правильність визначення поняття (зміст); уміння оперування поняттям; глибина розуміння поняття; обсяг понять. Таким чином, формування географічних понять -- це окремий спеціально організований процес, який здійснюється як ін-дуктивним так і дедуктивним шляхом.

Проаналізувавши зміст чинної оновленої на-вчальної програми з географії для учнів 6-8 класів, ми визначили, що у 6 класі геоморфологічні поняття подаються блоками, використовується принцип блоковості, поняття подаються загальні. У 7 класі поняття розірвані, використовується принцип регіональний, поняття подаються оди-ничні. У 8 класі поняття подано блоками за прин-ципом блоковості, поняття подаються одиничні.

Соціально-психологічні дослідження показу-ють, що чим більше активною є участь школярів у процесі пізнання, тим більше інформації ними засвоюється.

Застосування різноманітних інтерактивних методів та прийомів дозволяє зробити навчання активним. Адже коли навчання активне, учень постійно перебуває в стані пошуку, хоче отримати відповідь на запитання, потребує інформації, щоб вирішити проблему, або розмірковує разом з іншими над способом виконання завдання [4].

Наприклад, для актуалізації геоморфологічних понять, можна використати асоціативний інтерактивний прийом «Квітка від групи». В се-редину квітки записується певне слово. Група має назвати процеси, які пов'язані з цим словом, і записати їх у пелюстки квіточки (рис.).

У наш час велика увага на різних етапах на-вчання приділяється використанню графічної наочності. Це пов'язано з тим, що її застосування надає можливість показати динаміку географічних явищ та їх різноманітність, повідомляти учбову інформацію певними дозами та керувати індивідуальним процесом засвоєння знань. За-стосування графічної наочності стимулює пізна-вальні інтереси учнів, забезпечує різностороннє формування образів, сприяє міцному засвоєнню знань та заощадженню часу, що витрачається на формування нових знань.

Ми визначили, що геоморфологічне поняття можна подати у вигляді графічної схеми, такої, наприклад, як «Прямокутник». Суть цього методу полягає в тому, що в середину прямокутника записується геоморфологічне поняття, а по сторо-нам -- слова, які з ним пов'язані. Наприклад, звер-ху пишеться слово-дієслово, знизу -- прикметник, зліва -- синонім, справа -- антонім (рис.).

Підніматися

Скеляста

Рис.. Графічно-схематичний інтерактивний прийом «Прямокутник»

Джерело: розроблено Шульгою Т.А.

Практика показує, що ефективне використання групових форм роботи є при узагальненні і систематизації знань та при вивченні великого обсягу матеріалу за короткий час. Так, наприклад, при вивченні теми «Гідросфера» у 6 класі на етапі закріплення вивчених термінів можна використати інтерактивний прийом «Бачено -- не бачено». Суть його полягає в тому, що вчитель вивішує на дошці плакат із термінами, вивченими на уроці (15-20). Терміни написані у різному напрямі, різним шрифтом, кольором, розміром, курсивом тощо. Учні до 1 хвилини дивляться, читають, запам'ятовують, а потім відтворюють на окремих аркушах.

Цікавим є методичний прийом «Географічний пазл» (груповий термінологічний диктант). Учи-тель диктує назву поняття. Учні, в свою чергу, записують визначення із термінологічного слов-ника. Найбільш ефективним буде у 6 класі при вивченні геоморфологічних понять, оскільки ми з'ясували, що в цьому курсі поняття подаються.

Результати контрольного зрізу знань учнів 8-го класу на формувальному етапі педагогічного дослідження показали, шо використання інтер-активних технологій групової форми навчання є ефективними (рис. 3).

Висновки. Отже, дослідивши тему наукової проблеми, ми можемо зробити наступні висновки:

1. Аналіз літературних джерел засвідчив, що проблема дослідження є актуальною, проте ме-тодично розроблена недостатньо.

2. Спостереження за навчально-виховним про-цесом з фізичної географії допомогло з'ясувати, що традиційна технологія навчання географії (контрольні класи), яка є основною в сучасній за-гальноосвітній школі і базується на інформаційній моделі освіти, втрачає свою активність.

3. Результати констатувального експерименту доводять, що рівень інтересу до навчання в учнів 6-8 класів знижується і до географії зокрема.

4. Для вирішення наукової проблеми формуван-ня геоморфологічних понять на уроках географії у школі було розроблено і запроваджено у навчаль-ний процес авторську мотодику через вплив окре-мих оптимальних засобів (інтерактивні вправи, прийоми, творчі пошукові завдання), форм (групо-ва, ігрова технології) на позитивні емоції (радість від відкриття, моральне задоволення, впевненість, гордість, подив, бажання отримати нові знання, самовиразитися, свідомо самовдосконалитися).

5. Було доведено, що навчання у групах з використанням інтерактивних технологій є ефективним.

Список літератури

1. Інтерактивні технології навчання у початковій школі // Випускна творча робота / З.С. Ошега [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:/www..google.com.ua/search?btnG=Search&q

2. Покась Л.А., Якименко Ю.В. Оновлення уроку географії у контексті компетентнісного підходу / Л.А. Покась, Ю.В. Якименко // Молодий вчений. К., 2016. № 2 (29). С. 356-359.

3. Про зміст загальної середньої освіти: Науково-аналітична доповідь / За заг. ред. В.Г. Кременя. К.: НАПН України, 2015. С. 5-9.

4. Савченко О.Я. Уміння вчитись як ключова компетентність загальної середньої освіти // Компетентнісний підхід сучасної освіти. К., 2004. С. 35-45.

5. Сазоненко Г.С. Педагогічні технології / Ганна Сазоненко. К.: Шк. світ, 2009. С. 54-57. (Б-ка «Шк. світу»).

Размещено на Allbest.ru