Аудіювання як частина процесу розвитку комунікаційної компетенції студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донбаський державний педагогічний університет»

Аудіювання як частина процесу розвитку комунікаційної компетенції студентів

Анотація

У статті розглядається проблема аудіювання, як особливого виду діяльності, що дозволяє студентам значно розширити свій комунікативний потенціал. Автором описана суть, зміст і цілі даного виду діяльності в рамках вищої школи. Окремо, проаналізовано проблеми, які виникають, як перед викладачами, так і перед студентами, під час проведення аудіювання. Автор пропонує власні шляхи вирішення даних проблем. Також, автором наголошено на особливій ролі аудіювання, яка полягає в подоланні лінгвістичних і граматичних бар'єрів для студентів.

Ключові слова: аудіювання, комунікаційні навички, діяльність, словниковий запас, меседж, потенціал.

Аннотация

В статье рассматривается проблема аудирования, как особого вида деятельности, позволяющего студентам значительно расширить свой коммуникативный потенциал. Автором описана суть, содержание и цели данного вида деятельности в рамках высшей школы. Отдельно, проанализированы проблемы, которые возникают, как перед преподавателями, так и перед студентами, во время проведения аудирования. Автор предлагает собственные пути решения данных проблем. Также, автором отмечена особая роль аудирования, которая заключается в преодолении лингвистических и грамматических барьеров для студентов.

Ключевые слова: аудирование, коммуникационные навыки, деятельность, словарный запас, месседж, потенциал.

Summary

The article deals with the problem of listening as the special kind of activity that gives students an opportunity to develop their communicational potential. The author has described the content and the aims of such a type of activity in the higher school. The author has also analyzed the problems that the teachers and students face during providing the listening. The author proposes her own ways of such problems solving. Also the author has pointed a special role of listening that may overcome the linguistic and grammatical barriers of students.

Keywords: listening, communicational skills, activity, lexicon, message, potential.

У XX столітті англійська мова набула широкого значення і популярності по всьому світу. На сьогоднішній день вона використовується мільйонами людей для вирішення ряду комунікативних завдань. Це бажана мова у безлічі сфер людської діяльності, таких як: міжнародний бізнес, політика, економіка, дипломатія тощо. Це також обрана мова для передових наукових дискусій, отже, більшість вчених стикаються з необхідністю читати і публікувати англійською в рамках міжнародного наукового співробітництва. На думку Д. Гредола: «Англійська мова на сьогоднішній день стала мовою глобалізації, глобальної культури і міжнародної економіки» [2, с. 4].

Актуальність даного дослідження не викликає сумнівів, оскільки знання англійської мови розглядається в якості особливої мети для молодих людей країн Європи, а також більшої частини світу. Незнання англійської значно зменшує можливості молодих людей реалізувати себе і свої здібності.

Постановка проблеми. Статистика показує, що на пострадянському просторі, не дивлячись на поширеність і численність тих, хто вивчає англійську мову, її популярність, а також кількість, людей, які вільно володіють мовою, залишаються на низькому рівні. У цьому процесі система освіти і особистість викладача відіграють фундаментальну роль. Слід також зазначити, що така ситуація виникла в результаті того, що студенти не потребують англійської в повсякденному житті, вони не говорять і рідко чують англійську мову за межами навчальної аудиторії. Ці факти говорять про потребу вдосконалення вітчизняних систем освіти, а також про необхідність використання сучасних методик викладання іноземних мов. Однією з таких методик є використання аудіювання, яке дозволяє формувати навички сприйняття мови носіїв англійської мови шляхом використання автентичних матеріалів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблема аудіювання стала предметом досліджень багатьох вчених-філологів, таких як Д. Наунтон, К. Ліндсей, Д. Гредол, А. Буено та ін.

Виклад основного матеріалу. Навиком аудіювання, як ми знаємо, є вміння розуміння розмовної мови. Це один з найбільш необхідних навичок, оскільки діяльність людини багато в чому спрямована на те, щоб зрозуміти і правильно проаналізувати подану інформацію. К. Ліндсей стверджує, що: «Навички аудіювання застосовуються практично у всіх сферах діяльності людини, наприклад: промова під час обговорення; розмова віч-на-віч або по телефону; прослуховування різного роду оголошень, що дають інформацію, наприклад, в аеропорту або на вокзалі; прогноз погоди на радіо; прослуховування лекцій, музики; отримання професійних порад, наприклад, на прийомі у лікаря і багато іншого» [4, с. 4].

Оволодіння аудіюванням дає можливість реалізувати виховні, освітні і розвиваючі цілі. Воно дозволяє вчити студентам уважно вслухатися в чуже мовлення, формувати вміння передбачати мовленнєвий зміст висловлювання і таким чином, виховувати культуру слухання не тільки іноземною, але і рідною мовою. Виховне значення формування вміння розуміти мова на слух, полягає в тому, що воно позитивно позначається на розвитку пам'яті студента, і, перш за все слухової пам'яті, що є важливим елементом не тільки для вивчення іноземної мови, а й будь-якого іншого предмета.

Отже, аудіювання являє собою складний процес через свою подвійність психологічної і соціальної природи: «Аудіювання -- це психологічне явище, яке відбувається на когнітивному рівні людей, а також це, в свою чергу, і соціальне явище, яке розвивається в інтерактивному режимі між людьми і навколишнім середовищем» [1, с. 282].

Коли ми маємо справу з процесом аудіювання, слід зазначити, що існують два можливі способи виконання цього завдання: 1) Від загального до конкретного 2) Від часткового до загального. Перший спосіб полягає в розумінні загального сенсу під час прослуховування, не звертаючи уваги на конкретні структури, слова і дрібні деталі. Це свого роду, загальний огляд, під час якого, слухач отримує загальне уявлення про представлену інформацію, в той же час, розуміючи загальну ідею.

Спосіб «від часткового до загального» має особливу лінгвістичну цінність. На думку А. Буено, даний спосіб це: «лінгвістичний процес, в якому ми намагаємося вловити сенс акустичних сигналів, використовуючи знання мови. Відповідно до цієї моделі сприйняття, передбачається, що лінія сприйняття буде виглядати наступним чином: фонема-слово-фраза-висловлювання-текст» [1, с. 10]. Тобто, в цьому ланцюжку «значення» визначається як останній етап процесу сприйняття.

Отже, різниця між представленими способами полягає в тому, що спосіб «від загального до конкретного» передбачає те, що студенти акцентують свою увагу на контекст, не зациклюючись на дрібних деталях і особливостях. Спосіб «від часткового до загального» віддає перевагу дрібним деталям, що дає зрозуміти загальне значення і сенс прослуханої інформації. У реальних ситуаціях аудіювання студенти використовують комбінацію цих двох процесів, приділяючи більше уваги одному або іншому, в залежності від типу і стилю інформації.

Включаючи аудіювання в аудиторну роботу, викладач повинен дати можливість студентам активно слухати і сприймати інформацію, забезпечуючи, різні акценти, різноманітність тем, а також моделювання ситуацій, з якими студенти можуть зіткнутися в реальному житті.

1) Підготовчий -- перший етап, на якому, встановлюється контекст. Викладач створює мотивацію, в той час як студенти виконують деякі види діяльності з метою підготовки до тієї інформації, яку вони почують. Надзвичайно важливо, щоб перед прослуховуванням студенти були мотивовані. Це означає, що викладач повинен вибрати текст, який буде актуальним для студентської аудиторії, а потім розробляти завдання, які будуть викликати інтерес у студентів. Слід зазначити, що прослуховування запису в класі є дуже неприродним процесом.

Слід враховувати, те, що текст для аудіювання може включати специфічний словниковий запас або вирази, які будуть незрозумілі для студентів. Дуже важливо, щоб викладач розглянув з аудиторією ці вирази, перш ніж студенти почнуть слухати текст.

2) Безпосередньо аудіювання. Для повного розуміння тексту і розвитку навичок аудіювання, студенти повинні прослухати текст кілька разів. Стандартним вважається прослуховування тексту два або три рази. Під час першого прослу- ховування, студенти адаптуються до акценту, стилю, манери, швидкості записаної мови. Друге прослуховування дає можливість зрозуміти, сенс, головну ідею тексту. Під час третього прослухо- вування, студенти мають можливість звернути увагу на деталі і більш тонкі інтерпретації тексту.

3) Аналіз прослуханої інформації. Даний етап має дві форми: реакція на прослуханий текст, яка включає в себе обговорення і висловлювання думок з приводу почутого; і аналіз лінгвістичних особливостей тексту, що має на увазі фокусування студентів на мовних особливостях тексту. Це важливо з точки зору розвитку їх знань про мову, але в меншій мірі, з точки зору розвитку навичок аудіювання студентів в цілому.

Окремо слід відзначити труднощі, які виникають в ході проведення аудіювання. Однією з основних проблем є відсутність у студентів здатності передбачати того, що буде сказано спікером. Насправді, передбачення приносить студентам ряд переваг в ході розуміння мови і сприйняття її на слух. На думку А. Хасан, проблема полягає у звичці слухати «слово за словом». Студенти не фокусуються на конкретних меседжах спікера, які допомагають їм передбачити, те, що він буде говорити. Проте, в кожному процесі прослуховування, надаються додаткові меседжі, завдяки яким, досвідчений слухач може розпізнати і передбачити подальшу думку природним шляхом. Наприклад, виділення завдань аудіювання можуть допомогти учням передбачити подальші важливі аспекти прослуханої інформації. Крім того, прогноз може бути зроблений завдяки ілюстрації, карти, діаграми або будь-якого іншого наочного матеріалу. До того ж, як зазначалося раніше, передбачити подальший контекст допоможуть питання викладача, які стосуються теми прослуховування. Саме вони будуть мотивувати студентів, і покращувати якість сприйняття тексту [3].

Третьою важливою проблемою аудіювання є нездатність студентів виділити основні аспекти поданого ним інформації. Згідно зі статистикою, 73,6% студентів не може розпізнати основні моменти під час прослуховування, тому що занадто велику увагу вони приділяють прослуховуванню «слово за словом». Таким чином, вони не можуть визначити ключові слова, що визначають контекст і основний зміст інформації. Вирішити дану проблему може сам спікер, використовуючи інтонацію, варіації голосу, розставляючи смислові наголоси, для того, щоб виділити основні меседжі поданої ним інформації.

Проаналізувавши головні проблеми аудіювання, слід зазначити, що найважливішу роль в цьому процесі відіграє особистість самого викладача. Майстерність студентів не буде вдосконалюватися без ефективної стратегії викладання. Отже, викладач повинен дотримуватися чітких правил і структури проведення аудіювання, які вказані нами вище. Послідовна педагогічна стратегія допоможе студентам подолати проблеми, пов'язані з нерозумінням і розпізнаванням мови. Студенти, в свою чергу, повинні чітко дотримуватись рекомендацій викладача, для того, щоб уникнути фатальних помилок під час аудіювання, які можуть привести до повного нерозуміння сказаного. Придбання професійних навичок аудіювання -- це один з найважливіших етапів до подолання лінгвістичних і граматичних бар'єрів англійської мови і формування багатого комунікаційного потенціалу студентів.

аудіювання комунікативний мова

Список літератури

1. Bueno A. TEFL in Secondary Education / A. Bueno - Granada: Editorial Universidad de Granada, 2006 - 303 p.

2. Graddol D. The future of English / D. Graddol - London: The British Council, 1997 - 234 p.

3. Hasan A. Learners' perceptions of listening comprehension problems. Language, Culture and Curriculum / A. Hasan - London: AN, 2000 - 153 р.

4. Lindsay C. Learning and Teaching English / C. Lindsay - Oxford: OUP, 2006 - 401 p.

Размещено на Allbest.ru