Іншомовна підготовка майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей одне із завдань євроінтеграції

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Мукачівський державний університет

Іншомовна підготовка майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей одне із завдань євроінтеграції

Бопко І.З.

Анотація

У статті висвітлено питання іншомовної підготовки майбутніх учителів в умовах євроінтеграції. З цієї точки зору представлено основні засади стосовно іншомовної підготовки майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей. Здійснено аналіз протиріч, що об'єктивно існують у практиці навчання. За результатами дослідження виявлено, що основними підходами при вивченні іноземних мов майбутніми вчителями є: послідовне здійснення комунікативно-пізнавального навчання, пов'язаного з підвищенням змістовності мовлення; використання прийомів, що спонукають до вираження особистого ставлення до проблем, які обговорюються; орієнтація на формування ціннісних основ особистості майбутніх педагогів; цілеспрямована реалізація принципу індивідуалізації навчання, орієнтована на використання іноземної мови в майбутній професійній діяльності, широке застосування видів та форм самостійної роботи; використання інтерактивних технологій. іншомовний учитель нефілологічний євроінтеграція

Ключові слова: іншомовна підготовка, іншомовна професійна компетентність, лінгвістична компетенція, лінгвосоціокультурна компетенція.

Аннотация

Бопко И.З.

Мукачевский государственный университет

ИНОЯЗЫЧНАЯ ПОДГОТОВКА БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ НЕФИЛОЛОГИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ ОДНА ИЗ ЗАДАЧ ЕВРОИНТЕГРАЦИИ

В статье освещены вопросы иноязычной подготовки будущих учителей в условиях евроинтеграции. С этой точки зрения представлены основные принципы относительно иноязычной подготовки будущих учителей нефилологических специальностей. Осуществлен анализ противоречий, которые объективно существуют в практике обучения. По результатам исследования выявлено, что основными подходами при изучении иностранных языков будущими учителями являются: последовательное осуществление коммуникативно-познавательного обучения, связанного с повышением содержательности речи; использование приемов, побуждающих к выражению личного отношения к проблемам, которые обсуждаются; ориентация на формирование ценностных основ личности будущих педагогов; целенаправленная реализация принципа индивидуализации обучения, ориентированная на использование иностранного языка в будущей профессиональной деятельности, широкое применение видов и форм самостоятельной работы; использование интерактивных технологий.

Ключевые слова: иноязычная подготовка, иноязычная профессиональная компетентность, лингвистическая компетенция, лингвосоциокультурная компетенция.

Summary

Bopko I.Z.

Mukachevo State University

FOREIGN LANGUAGE TRAINING OF THE FUTURE NON-PHILOLOGICAL SPECIALTIES TEACHERS AS ONE OF THE TASKS FOR EUROPEAN INTEGRATION

The article is devoted to the issue of future teachers' foreign language training on conditions of European integration. Based on research findings, the main approaches in the foreign languages learning process by future teachers have been elucidated, and they are as follows: successive fulfilment of communicative and cognitive learning associated with the increase of content of speech; usage of techniques that induce to expression of personal attitude to the issues discussed; orientation of future pedagogues to the fundamental evaluative principles of personality formation; purposeful realization of the principle of individualization of learning, aimed at foreign languages usage in their future careers, wide implementation of types and forms of self-directed learning: the usage of interactive technologies.

Keywords: foreign language training, foreign language professional competence, linguistic competence, linguistic and sociocultural competence.

Постановка проблеми. За сучасних умов інтеграції України до європейського та світового освітнього простору проблема іншомовної професійної підготовки майбутніх учителів набуває особливої значущості. Щоб успішно орієнтуватися у багатовимірному сьогоденні, людині вже недостатньо знати тільки рідну мову. Формування іншомовної професійної компетентності дає змогу майбутньому фахівцю ефективно здійснювати міжмовну й міжособистісну комунікацію. Крім того, вільне спілкування іноземною мовою забезпечує можливості для створення ділових, професійних і культурних контактів, залучає студентів до світової культури, сприяє підвищенню загального культурнопрофесійного рівня розвитку особистості та його професійної та соціальної мобільності. До того ж, це є суттєвим чинником соціально-економічного розвитку країни.

Все це, а також забезпечення виконання основних положень Болонської декларації (адаптація до норм і стандартів європейського освітнього простору, мобільність, професійна конкуренція) зумовлює необхідність удосконалення й підвищення рівня якості іншомовної освіти, формування відповідних навичок комунікативної поведінки у ситуаціях академічного, професійного та повсякденного спілкування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам підвищення ефективності іншомовної підготовки у вищій школі за рахунок надання їй професійно орієнтованої та профільної спрямованості присвятили свої праці Г. Барабанова, О. Бернацька, Н. Драб, Г. Гринюк, Л. Личко, О. Тарнопольський; сутності та структурі іншомовної професійної комунікативної компетентності -- А. Андрієнко, Г. Архіпова, Н. Гез, С. Козак, О. Павленко, Н. Пруднікова, Ю. Федоренко, Н. Чернова; питанням упровадження європейських освітніх стандартів у навчально-виховний процес вищої школи -- Г. Козлакова, С. Ніколаєва, О. Першукова; концепції та системі вправ для підготовки студентів до міжкультурної взаємодії -- О. Бігич, Т. Пахомова, Н. Скляренко.

Формулювання цілей статті. Але, незважаючи на численні праці, існуючі протиріччя між традиційними та новими підходами до навчання, переміщення акцентів у бік домінування навчання усного мовлення на шкоду писемному мовленню, нехтування індивідуальними потребами студентів у плані оволодіння ними іноземною мовою роблять проблему модернізації підходів до іншомовної професійної підготовки майбутніх учителів з урахуванням змін до Державного стандарту актуальною й досі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Аналіз досліджень показує, що іншомовна підготовка студентів потребує модернізації, яка включає в себе такі зміни: освітньої парадигми, відповідного проміжку часу на вивчення, підготовки викладацького складу, розробки відповідних педагогічних засад. До таких засад стосовно іншомовної підготовки майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей з позицій євроінтеграції ми можемо віднести:

— впровадження нових підходів до навчання іноземної мови;

— створення відповідного освітнього середовища;

— розвиток пізнавальної самостійності студентів;

— формування самоосвітньої компетенції студентів.

Також теоретичний аналіз та вивчення практичного досвіду оволодіння студентами нефілологічних спеціальностей іноземної мови виявляють низку протиріч, що об'єктивно існують у практиці навчання, а саме:

— потреба суспільства у фахівцях, які добре володіють хоча б однією іноземною мовою, та ставлення до дисципліни «Іноземна мова» як непрофілюючої в більшості вищих навчальних закладів;

— декларування необхідності підготовки майбутніх спеціалістів до міжнародної співпраці та відсутність відповідних соціально-педагогічних умов для формування й розвитку навичок міжкультурного спілкування;

— вивчення граматики, лексики, навчання перекладу на традиційних засадах та необхідність формування практичних навичок іншомовного спілкування з урахуванням фонових знань про країну і мову;

— лінгвосоціокультурна інформація, що постійно зростає за обсягом і ускладнюється за змістом, та недостатня гнучкість навчальних планів, методичних посібників й форм підготовки майбутніх фахівців;

— відсутність системних зв'язків фахової та іншомовної підготовки студентів нефілологічних спеціальностей [4].

Розв'язання цих протиріч вимагає від системи вищої освіти подальшого вдосконалення в таких напрямках:

— теоретичне обґрунтування взаємовпливу фахової підготовки майбутніх спеціалістів та сформованості в них іншомовної професійної компетентності;

— орієнтація процесу вивчення іноземних мов на формування як мовної та мовленнєвої компетенції з предмету, так й соціокультурної;

— забезпечення єдності теоретичної та практичної підготовки студентів нефілологічних спеціальностей у плані формування їхньої готовності до міжкультурної взаємодії;

— цілеспрямоване впровадження в навчальний процес міжпредметної координації у фаховій підготовці студентів та вивченням іноземної мови за професійним спрямуванням [5].

На рівні вищих навчальних закладів окремі кроки з модернізації навчально-виховного процесу вже зроблено: активно впроваджується кредитно-модульна система, започатковано нові підходи до навчання іноземної мови, з'являються сучасні навчальні посібники, студенти мають доступ до Інтернет-ресурсів тощо. Все більшого поширення набувають інтерактивні технології навчання іноземної мови, як то: проектна методика, кейс-метод, симуляції, ділові ігри, презентації, моделювання ситуацій, наближених до реального спілкування. Інтерактивні методи навчання дають змогу студентам проявити свої знання, певні особистісні якості та риси характеру, розвинути навички спілкування, такі важливі процеси мислення як рефлексія, самоаналіз та самооцінка.

Модернізація іншомовної підготовки майбутніх учителів передбачає не лише орієнтацію викладачів вищої школи на нові освітні стандарти, але й виконання одного з найважливіших завдань сучасної освіти -- «не просто передавати студенту необхідний обсяг знань, а навчити останнього результативно їх використовувати в професійній та соціальній діяльності, синтезувати нові знання та виховувати творчу самодостатню особистість» [2]. Таке державне замовлення вимагає нових підходів до здійснення професійної підготовки майбутніх фахівців.

Гострою проблемою у виборі необхідних методик для викладання іноземної мови, в підвищенні рівня мотивації її вивчення є нерозуміння студентами перспективних зв'язків цієї дисципліни із спеціальними, тим більше, що ці зв'язки можуть бути опосередкованими і відстроченими на майбутнє. Відповідно, одна із цілей викладача іноземної мови -- довести до свідомості кожного студента бачення та розуміння можливості, що надає сформована іншомовна професійна компетентність для його майбутнього зростання та відповідного рівня досягнень [3].

На формування внутрішньої мотивації до засвоєння іноземної мови як одного із носіїв фахових знань обраної професії можуть вплинути елементи, які імітують майбутню професійну діяльність. До них відносяться, наприклад, ситуації іншомовного професійного спілкування (знайомство із колегами, обговорення питань навчально-виховної діяльності, проведення ділових зустрічей, зборів, прийому на роботу тощо), ознайомлення з веденням ділової документації, складання ділових листів із професійним змістом, переклад, обговорення, написання наукових статей з фахової дисципліни і т.ін. [7].

Іншомовна підготовка майбутніх фахівців нефілологічного профілю у системі вищої освіти повинна бути диференційованою, різноплановою, соціально та професійно орієнтованою, охоплювати усі освітньо-кваліфікаційні рівні з урахуванням потреб ринку праці регіону, країни, а також потреб особистості. Така підготовка повинна відповідати вимогам часу, орієнтуватися на перспективу міжнародної співпраці, професійної та соціальної мобільності.

Як відповідь на поставлене суспільством завдання за погодженням з Міністерством освіти і науки України було розроблено Програму з англійської мови для професійного спілкування для якісної підготовки до міжкультурної взаємодії студентів вищих навчальних закладів різних спеціальностей (АМПС). Дана програма надає студентам нефілологічних спеціальностей можливість розвивати іншомовну компетенцію і стратегії, необхідні для ефективного навчання та майбутнього професійного спілкування та зорієнтована на «виховання інтересу до культур наших європейських сусідів, розвиток демократичного суспільства, формування відкритості, толерантності й поваги до «несхожості» й відмінностей» [2]. У більш широкому європейському контексті вона спрямована не лише на розвиток іншомовної професійної компетенції, але й враховує соціокультурний аспект спільноти, в якій будуть жити й працювати студенти -- майбутні фахівці.

Програма АМПС як педагогічний та організаційний інструмент враховує сучасні тенденції у вивченні та викладанні мов і спрямована на оволодіння студентами англійської мови на рівні В2, тобто стандартні вимоги на здобуття ступеня бакалавра за міжнародноприйнятими рівнями володіння мовою [6]. Це передбачає формування у майбутніх фахівців нефілологічних спеціальностей професійної комунікативної компетенції, що розглядається як мовна поведінка, специфічна для академічного і професійного спілкування, та включає в себе як лінгвістичну компетенцію (мовленнєві уміння та мовні знання), так і прагматичну та лінгвосоціокультурну, необхідні для виконання завдань, пов'язаних з подальшим навчанням, професійною діяльністю та міжкультурної взаємодії.

Підвищення рівня сформованості самоосвітньої компетенції з обраної спеціальності неможливе без удосконалення практичних навичок використання іноземних мов, тож випускник вищого навчального закладу має усвідомлювати, що його професійне становлення й зростання можливе лише за умови володіння принаймні однією іноземною мовою.

Проблеми самоосвіти студента та навчання впродовж усього життя порушуються в Програмі з англійської мови для професійного спілкування. З огляду на європейську концепцію «навчання впродовж життя» активне використання процедурних знань («навчитись учитися») перехід від традиційних моделей пізнання світу до синтетичного методу співпраці з навколишнім середовищем -- проектування, де рівноцінними складовими виступають теорія і практика, є основою ефективного і самостійного вивчення мов упродовж професійного функціонування після закінчення вищого навчального закладу. Тож набуття процедурних знань та навичок організації власної пізнавальної діяльності є важливою метою навчання з позицій євроінтеграції.

Сучасні підходи до вивчення іноземних мов (діяльнісно-комунікативний, культурологічний, компетентнісний, конструктивістський, контекстний, особистісно -- орієнтований тощо) якраз і передбачають зміщення акцентів у бік продуктивної комунікативної діяльності суб'єкта учіння, збільшення питомої ваги самостійної роботи кожного студента, посилення творчої складової іншомовної підготовки. На допомогу викладаче ві приходить впровадження інформаційно-комунікаційних технологій як таких, що дозволяють створити освітнє середовище, яке б відповідало запитам студентів і задовольняло їхні вимоги щодо доступу до джерел інформації, уможливлювало створення власного продукту іноземною мовою з використанням інформації глобальної інформаційної мережі.

У рамках створення сучасного освітнього середовища може бути доцільним міжпредметна координація у вивченні профільних дисциплін та іноземної мови за професійним спрямуванням. Так, наприклад, при вивченні англійської мови за професійним спрямуванням на старших курсах бакалаврату або в магістратурі можливий розгляд окремих тем профільних дисциплін англійською, проведення вебінарів за участі іноземних гостей, розгляд праць іноземних науковців мовою оригіналу на самостійному опрацюванні з подальшим обговоренням на семінарі тощо. Це вимагає від студентів зосередженої уваги у навчальному процесі, що дозволяє як поглибити свої знання з профільного предмету, так і збагатити власний професійний вокабуляр [1]. Аудіювання та переклад профільних періодичних видань під час занять з вивчення англійської мови допомагає як у розвитку мотивації до вивчення іноземної мови, так і в зацікавленості у аспектах майбутньої професії та розвитку самоосвітньої компетенції майбутніх вчителів.

Висновки з даного дослідження і перспективи

Отже, модернізація підходів до іншомовної професійної підготовки майбутніх учителів у контексті нового Державного стандарту сприяє підвищенню рівня їх професіоналізму, розумової культури, відповідальності за результати своєї навчальної праці. Основними підходами при вивченні іноземних мов майбутніми вчителями визначено: послідовне здійснення комунікативно-пізнавального навчання, пов'язаного з підвищенням змістовності мовлення; використання прийомів, що спонукають до вираження особистого ставлення до проблем, які обговорюються; орієнтація на формування ціннісних основ особистості майбутніх педагогів; цілеспрямована реалізація принципу індивідуалізації навчання, орієнтована на використання іноземної мови в майбутній професійній діяльності, широке застосування видів та форм самостійної роботи; використання інтерактивних технологій.

Навчальна програма англійської мови за професійним спрямуванням стає основою для подальшого удосконалення методики підготовки студентів до міжкультурної взаємодії у професійній діяльності, повсякденному та академічному спілкуванні. Особлива роль у процесі формування іншомовної професійної компетентності студентів відводиться міжпредметним зв'язкам іноземної мови та фахових дисциплін.

Подальші дослідження планується проводити в напрямі вивчення специфічних особливостей іншомовної підготовки майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей.

Список літератури

1. Гришкова Р. О. Модернізація іншомовної підготовки студентів-нефілологічних спеціальностей у контексті євроінтеграції / Раїса Олександрівна Гришкова // Наукові праці Чорноморського державного університету ім. П. Могили. Серія: Педагогіка. 2011. Т. 158. Вип. 146. С. 55-58.

2. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Наук. ред. укр. видня С. Ю. Ніколаєва. К.: Ленвіт, 2003. 273 с.

3. Люлька Л. А. Іншомовна комунікативна компетенція та комунікативне навчання іноземних мов / Людмила Анатоліївна Люлька // Науковий часопис / Національний пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. К.: 2007. Вип. 6. С. 46-52.

4. Махінов В. М. Іншомовна комунікативна компетенція в контексті сучасних соціокультурних проблем фахової підготовки майбутніх вчителів / Віктор Миколайович Махінов // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 17. «Теорія і практика навчання та виховання». К.: НПУ, 2011. Вип. 17. С. 13-23.

5. Ніколаєва С. Ю. Цілі навчання іноземних мов в аспекті компетентнісного підходу / Софія Юріївна Ніколаєва // Іноземні мови. 2010. № 2. С. 11-17.

6. Програма з англійської мови для професійного спілкування / Г. Є. Бакаєва, О. А. Борисенко, І. І. Зуєнок. К.: Ленвіт, 2005. 119 с.

7. Тяллева І. О. Іншомовна комунікативна компетенція вчителя іноземних мов в контексті процесу євроінтеграції України / Ірина Олексіївна Тяллева // Педагогіка вищої та середньої школи. Кривий Ріг, 2008. Вип. 23. С. 158-165.

Размещено на Allbest.ru