Формування ґендерної культури студентської молоді у сфері шлюбно-сімейних стосунків засобами інтерактивних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування ґендерної культури студентської молоді у сфері шлюбно-сімейних стосунків засобами інтерактивних технологій

Кізь О.Б.



Анотація

УДК 159.922.8+37.032

ФОРМУВАННЯ ҐЕНДЕРНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ У СФЕРІ ШЛЮБНО-СІМЕЙНИХ СТОСУНКІВ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кізь О.Б., Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка.

У статті обґрунтовано теоретичні та розкрито практичні аспекти підготовки студентської молоді до організації паритетної подружньої взаємодії, побудови егалітарних сімейних взаємин, обопільно усвідомленого і відповідального батьківства/материнства, виконання необтяжених стереотипами ґендерних ролей у родині та суспільстві в контексті формування ґендерної культури. Проаналізовано авторську тренінгову програму "Формування ґендерної культури молоді", яка розширює сферу самореалізації дівчат та юнаків у виконанні подружніх ролей, доводить вагомість ролей як дружини, так і чоловіка у функціонуванні сім'ї, збагачує учасників новими знаннями, необхідними для підготовки до майбутнього сімейного життя.

Ключові слова: ґендерна культура, шлюбно-сімейні стосунки, сім'я, паритетність, егалітарність, інтерактивні технології, тренінг.



Аннотация

ФОРМИРОВАНИЕ ГЕНДЕРНОЙ КУЛЬТУРЫ СТУДЕНЧЕСКОЙ МОЛОДЕЖИ В СФЕРЕ БРАЧНО-СЕМЕЙНЫХ ОТНОШЕНИЙ СРЕДСТВАМИ ИНТЕРАКТИВНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ

Кизь О.Б., Тернопольский национальный педагогический университет имени Владимира Гнатюка.

В статье обоснованы теоретические и раскрыты практические аспекты подготовки студенческой молодежи к организации паритетного супружеского взаимодействия, построения эгалитарных семейных взаимоотношений, обоюдно осознанного и ответственного отцовства / материнства, выполнения не обремененных стереотипами гендерных ролей в семье и обществе в контексте формирования гендерной культуры. Проанализирована авторская тренинговая программа "Формирование гендерной культуры молодежи", которая расширяет сферу самореализации девушек и юношей в исполнении будущих супружеских ролей, доказывает значимость ролей как жены, так и мужа в функционировании семьи, обогащает участников новыми знаниями, необходимыми для подготовки к будущей семейной жизни.

Ключевые слова: гендерная культура, брачно-семейные отношения, семья, паритетность, эгалитарность, интерактивные технологии, тренинг.



Summary

FORMATION OF GENDER CULTURE OF STUDENTS IN MARRIAGE AND FAMILY RELATIONS BY MEANS OF INTERACTIVE TECHNOLOGIES

Kiz O.B., Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University.

Article deals with theoretical and solves practical aspects of preparing students to parity of marital interaction, build egalitarian family relations, mutually informed and responsible paternity / maternity, performance of unencumbered by gender stereotypes roles in the family and society in the context of gender culture. The author's training program "Formation of gender culture of youth" is analyzed, it extends the scope of girls and boys self-development in the implementation of marital roles, proves a validity of wife and husband roles in the functioning of the family, enriches the participants with new knowledge which are necessary for preparation for future family life.

Keywords: gender culture, marriage and family relations, family, parity, egalitarianism, interactive technology, training.



Вступ

Постановка проблеми. Ґендерна культура - це така система форм і способів організації суспільного буття, яка через певні норми і систему ґендерної організації формує ґендерні якості індивіда, розкриває в певному напрямку його здібності, нав'язує специфічні для чоловіків та жінок види діяльності та соціальні функції. Ґендерна культура детермінує соціальні очікування щодо поведінки чоловіка та жінки, стилю їхнього одягу, оволодіння професійними знаннями, регулює родинні та міжстатеві взаємини. У вужчому розумінні, на рівні особистості, ґендерну культуру можна означити як комплексну структуру, яка пронизує усі рівні та сторони особистості, зачіпає усі сфери життя, є механізмом особистісної саморегуляції жінок і чоловіків та необхідною передумовою ефективного виконання професійних, подружніх, батьківських ролей.

Сім'я є середовищем ґендерної ідентифікації, становлення ґендерної свідомості, формування ґендерних відносин та ґендерного світогляду особистості. Ґендерні відносини в сім'ї - це базові рольові відносини, визнані в громадянському суспільстві і державі, поведінка, цінності і соціальні норми, які визначають структуру сімейного життя, його організацію і в цілому культуру сімейних відносин. Саме сім'я є тим первинним середовищем, де формується сімейна паритетна демократія - складова соціальної демократії суспільства.

Означене актуалізує проблему формування ґендерної культури студентської молоді у сфері шлюбно-сімейних стосунків, позаяк самовизначення юнацтва у питаннях рівних прав та можливостей статей у родинному бутті сприятиме усвідомленню паритетних засад побудови подружніх та сімейних взаємин, орієнтації на егалітарні ґендерні ролі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз дотичної з проблемою готовності до шлюбно-сімейних стосунків наукової літератури дозволяє констатувати, що імпліцитно означений феномен у тому чи іншому ракурсі активно обговорювався в контексті досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців, що різноаспектно розкривають проблему підготовки до сімейного життя та розвиток особистісних властивостей майбутнього сім'янина: медико-психологічних (Л. Богданович, М. Вовчик-Блакитна, І. Горпінченко, Д. Ісаєв, В. Каган, З. Кісарчук, Д. Колесов, Е. Непочатова-Курашкевич, А. Хрипкова, З. Шкіряк-Нижник, І. Юнда), морально-педагогічних (В. Барський, В. Бойко, М. Вовчик-Блакитна, Є. Ільїна, О. Киричук, В. Сухомлинський, І. Трухін, В. Чудновський), соціально-педагогічних, етичних (М. Алексєєва, Т. Афанасєва, Т. Буленко, І. Братусь, І. Гребенніков, І. Дубровіна, В. Зарайченко, В. Кравець, Г. Лактіонова, Д. Немировський). Психологічну готовність до материнства/батьківства розкрито у дослідженнях О. Баженової, О. Безпалько, Л. Баз, В. Брутман, А. Варги, Н. Гусак, Т. Демченко, І. Звєрєвої, О. Копил, С. Мещерякової, Р. Овчарової, В. Сидорова, Г. Філіппової, І. Хамітової. Формування статевої свідомості, ґендерної ідентичності та їх роль у підготовці молоді до шлюбно-сімейних стосунків та виконанні батьківських ролей широко представлено у наукових працях М. Боришевського, В. Васютинського, Т. Говорун, О. Кікінежді, І. Кона, В. Кравця, Л. Мороз, Т. Титаренко, Т. Яблонської та ін.

Т. Говорун та О. Кікінежді наголошують, що провідна функція сучасної сім'ї, яка з економічного осередку перетворилась на психологічний, зумовлена широкими можливостями батьків щодо спрямування ґендерного виховання дитини шляхом її паралельної діяльності - наслідування дитиною (часто відстроченим у часі) культивованих у батьківській сім'ї взірців поведінки. Паралельна активність дитини, освоєння нею статево- відповідних умінь, навичок культури поведінки тощо не є самостійною функцією сімейного виховання, проте створює можливості для ґендерної ідентифікації. Така функція належить грі, яка сприяє імітації ролей, засвоєнню нормативів ґендерної поведінки [1].

Соціалізація статі в традиційній сім'ї, як зазначають учені, відбувається на таких самих ґендерних засадах, як і в патріархальному суспільстві, в якому чоловіки (чоловік-батько, брат) виконують предметно-інструментальні ролі за межами сім'ї, а жінки (мати-дружина, сестра) - емоційно-експресивні, опікуючі, обмежені рамками життя родини. Соціалізація статі є наслідком жорсткої стратифікації домашніх обов'язків і внутрісімейної міжособистісної взаємодії. Патріархальна сім'я є економічним осередком, у якому провідна функція матеріального забезпечення формує жорстку структуру підпорядкування ґендерним ролям і обов'язкам [1; 2; 3].

Побудова сімейних стосунків на засадах егалітарності вимагає від особистості високої психологічної культури - самодостатності, інтернальності локусу контролю, ґендерної чуйності та толерантності, асертивності поведінки, здатності до рефлексії. Виховання на традиційних статево- типізованих взірцях розвиває однобічні соціальні вміння та навички, які ускладнюють повноцінний розвиток та реалізацію особистості [1].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. У вітчизняному та зарубіжному науковому дискурсі виокреслюються шляхи спрямування просімейних, дітоцентричних настановлень юнаків і дівчат в контексті формування їх ґендерної культури під впливом чинників мікро-, мезо- та макросередовищ. Проте недостатньо розробленими залишаються практичні аспекти підготовки сучасної студентської молоді засобами інтерактивних технологій до організації партнерської подружньої взаємодії, побудови егалітарних сімейних взаємин, обопільно усвідомленого і відповідального батьківства/ материнства, виконання необтяжених стереотипами ґендерних ролей у родині та суспільстві.

Формулювання цілей статті. Метою статті є аналіз авторської тренінгової програми "Формування ґендерної культури молоді", покликаної розширити сферу самореалізації дівчат та юнаків у виконанні подружніх ролей, довести вагомість ролей як дружини, так і чоловіка у функціонуванні сім'ї, збагатити учасників новими знаннями, необхідними для підготовки до майбутнього сімейного життя через аналіз паритетних ролей дружини і чоловіка у виконанні функцій сім'ї на засадах ґендерної рівності.

Виклад основного матеріалу дослідження

Ґендерна культура особистості у сфері шлюбно-сімейних стосунків є складним феноменом, який включає її ґендерну обізнаність, ґендерну компетентність, ґендерну чуйність, ґендерний світогляд, егалітарну самосвідомість, ґендерну рефлексію тощо. Ґендерна обізнаність передбачає насамперед оволодіння системою знань щодо рівності прав, свобод, обов'язків, відповідальності і шансів жінок і чоловіків у життєдіяльності родини і самотворенні власної особистості. Основна відмінність ґендерної обізнаності від компетентності полягає у тому, що обізнана особистість знає і розуміє, а компетентна реально і ефективно може використати ґендерні знання у вирішенні тих чи інших життєвих проблем у сфері шлюбу та сім'ї.

Ціннісно-змістовий компонент ґендерної культури є сукупністю особистісно значущих егалітарних прагнень, ідеалів, переконань, поглядів у сфері шлюбно-сімейних взаємин. Ґендерна рефлексія - це відслідковування мети, процесів і результатів своєї діяльності по засвоєнню ґендерної культури, а також усвідомлення власних внутрішніх змін. Рефлексія формується через розвиток психологічної проникливості, спостережливості, умінь соціальної перцепції, а також розвиток самопізнання.

Ґендерна компетентність є основою формування ґендерної культури, морально-духовної зрілості, становлення професійної самосвідомості, рефлексивного і проектуючого ставлення до самоосвіти студентської молоді в контексті впровадження ґендерної компоненти в національну освітню систему. Ґендерні знання дають змогу студентству керуватись ідеєю рівних прав і можливостей в освоєнні різних сфер життєдіяльності (соціальній, економічній, правовій, політичній; побудові стосунків, навчанні, спорті, громадській активності), пізнавати, будувати і випробовувати своє "Я" в найрізноманітніших ситуаціях, сповідувати і втілювати в життя принципи партнерства, рівноправності статей від студентської лави до власної родини та суспільства загалом.

Ще у 2002 році для інтерактивного комплексного навчання студентів та організації просвітницької діяльності при Центрі ґендерних студій Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка було створено Школу ґендерної рівності (ШҐР). Із 2009 року та по теперішній час ШҐР є складовою Науково-дослідного центру з проблем ґендерної освіти та виховання учнівської і студентської молоді НАПН України та ТНПУ.

Упродовж майже п'ятнадцяти років ШҐР надає методичну допомогу з питань ґендерного виховання учнівської та студентської молоді; організовує та проводить навчальні тренінги та семінари для волонтерів; здійснює теоретичну та практичну підготовку волонтерів до роботи щодо пропагування ідеї ґендерної рівності серед однолітків; здійснює інформування громадськості міста й області через ЗМІ щодо пріоритету ґендерного підходу у різних сферах життєдіяльності; проводить круглі столи та брифінги з питань волонтерської діяльності; налагоджує творчі та ділові контакти з освітніми установами та громадськими організаціями; координує взаємодію та співпрацю іншими ВНЗ, школами та громадськими організаціями, ґендерними бюро управління молоді та спорту, освіти і науки, соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, місцевою виконавчою владою, органами молодіжного самоврядування, із центрами ґендерних досліджень в Україні і поза її межами.

Стрижнем просвітницької діяльності Школи ґендерної рівності з формування ґендерної компетентності студентської молоді є комплексна тренінгова програма "Формування ґендерної культури молоді", апробовані блоки якої нами презентовано педагогічній громадськості у друкованих та електронних виданнях, у майстер-класах під час міжнародних та всеукраїнських конференцій, що проходять з ініціативи чи на базі ТНПУ імені В. Гнатюка [2; 3]. Змістове наповнення цілісної програми розкривається в її окремих тренінгових блоках: "Я - юнак, я - дівчина, я - особистість", "Основи ґендерної культури", "Ґендерні стереотипи: від усвідомлення до подолання", "Ні - проявам індивідуального, суспільного чи інституційного сексизму!", "Ґендер та професійна кар'єра", "Асертивність - оптимальна стратегія ґендерної поведінки", "Основи сімейного щастя: ґендерний підхід", "Ґендерні аспекти усвідомленого батьківства", "Лідерство крізь призму ґендеру", "Репродуктивне здоров'я у ґендерному ракурсі", "Ґендерному паритету - бути!".

Ґендерний тренінг сприяє виробленню у студентів обох статей способів і форм паритетності у відносинах, моральних норм рівності, рівноправності, взаємоповаги, а також формування вільної особистості з навичками ґендерно орієнтованої поведінки.

Заняття тренінгових блоків "Основи сімейного щастя: ґендерний підхід" та "Ґендерні аспекти усвідомленого батьківства" створюють умови для реального засвоєння юнацтвом системи ґендерних цінностей у сфері шлюбу та сім'ї (фрагменти тренінгових занять вміщено у Додатку 1). Вони спрямовані на розуміння сутності егалітарних взаємин у побудові майбутнього шлюбу та сім'ї як основи особистісного та родинного щастя, усвідомлення батьківської сім'ї як взірця рівності статей і виконання взаємозамінних ролей. Вправи-інтерактиви "Скульптура сім'ї", "Відшукай сім'ю за голосом", "Заблоковані функції сім'ї", "Плюси та мінуси незареєстрованого шлюбу", "Сімейний акваріум", "Зв'язані в одне ціле", "Шлюб з кохання, з розуму чи з розрахунку", "З якої казки", "Один день життя сім'ї", "Займи позицію: ролі чоловіка і дружини в сім'ї", "Щаслива сім'я: алгоритм побудови", "Сім'я партнерська і домінаторна", "Сім'я - простір без насилля", "Світ мам і татусів", "Просто мама", "Валіза для найкращого батька та найкращої мами" та ін. ставлять за мету запобігти порушенню ґендерного паритету у подружніх взаєминах та вихованні майбутніх дітей, розширити сферу самореалізації сьогоднішніх студентів у виконанні майбутніх батьківських ролей, довести вагомість як дружини, так і чоловіка у функціонуванні сім'ї. ґендерна подружня молодь батьківство

Висновки з даного дослідження і перспективи

Застосування інноваційних просвітницьких технологій у ході тренінгів зі студентами (робота у фокус-групах, евристична бесіда, мозковий штурм, наратив, дискусія, дебати, сюжетно-рольова гра, інтелектуальний аукціон, ярмарка ідей) дає можливість орієнтувати молодь на партнерство статей в приватній та публічній сферах життєдіяльності, показувати зв'язок між ґендерними характеристиками і психологічним функціонуванням людини в сім'ї та суспільстві, формувати у студентів ґендерну чутливість і толерантне мислення і сприяти виробленню у них нових власних цінностей для успішного ґендерного самовизначення у різних сферах життєдіяльності, у сімейному житті зокрема.

Перспективи подальших розвідок вбачаємо у розробці та апробації нових інтерактивних ґендерно-освітніх технологій для організації тренінгової роботи зі студентською молоддю у ШҐР з метою її підготовки до сімейно-родинного життя, виконання подружніх, батьківських, материнських ролей, попередження сімейного насилля. Стрижнем кожної нової розробки буде взірець партнерської сім'ї, паритетних подружніх взаємин, обопільно відповідального батьківства/материнства, рівні права і дружини, і чоловіка на особистісний та професійний розвиток, життєздійснення у сфері родинного та суспільного буття.



Список літератури

1. Говорун Т.В. Ґендерна психологія: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Т.В. Говорун, О. М. Кікінежді. - К.: Вид. центр "Академія", 2004. - 308 с.

2. Кізь О.Б. Як навчати школярів долати ґендерні стереотипи: конспекти занять: навчально-методичний посібник [для загальноосвітніх навчальних закладів] / колектив авторів Т. Говорун, О. Кікінежді та ін.; за заг. ред. проф. Т. Говорун. - К.: ТОВ "Дорадо-Друк", 2011. - С. 437-451; С. 657-789.

3. Кікінежді О.М., Кізь О.Б. Формування ґендерної культури молоді: науково-методичні матеріали до тренінгової програми. Навчальний посібник. Вид. 2-ге, перероблене і доповнене. - Тернопіль, 2009. - 180 с.



Додаток 1. Фрагменти тренінгових занять

Робота в малих групах

Вправа "Асоціації". Визначення понять.

Завдання: усвідомлення значення слів "шлюб", "сім'я", "подружжя"; активізація роботи групи.

Дії ведучого. Тренер об'єднує учасників у три малі групи, кожна з яких отримує для виконання окреме завдання.

Завдання для малої групи І:

Тренер говорить: "Шлюб є основою сім'ї. В українській мові слово "шлюб" походить від старослов'янського "сълюб", що означає урочисту обіцянку "злюбитись", тобто домовитись. Російське слово "брак" походить від старослов'янського "брачити" - відбирати, тобто вибирати хороше, потрібне і відкидати погане, непотрібне. А що означає слова "шлюб" для кожного з вас? Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте або вимовляєте це слово?". Тренер дає завдання записати слово "шлюб" у центрі великого аркуша і фіксувати думки учасників, записуючи їх у вигляді промінців.

Коли усі висловлять свою думку, записані асоціації потрібно систематизувати за змістовим і тематичним критерієм, об'єднуючи у певні групи, як-от: група людей (чоловік, жінка, діти); обов'язки (піклуватися, доглядати, ростити), права, процедура реєстрації: державний шлюб і церковний; штамп у паспорті, обручка, РАЦС, весільна сукня і фата; весілля, дружки тощо. Після цього учасники мають самостійно сформулювати і записати повне визначення шлюбу, опираючись за цього на виокремлені групи значень.

Завдання для малої групи ІІ:

Тренер говорить: "Більшість із вас є членами сімей, одні з вас проживають з батьками, братами та сестрами, інші - з бабусями чи дідусями. Слово "сім'я" добре усім нам відоме. А що означає воно для кожного з вас? Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте або вимовляєте це слово?". Тренер дає завдання записати слово "сім'я" у центрі великого аркуша і фіксувати думки учасників, записуючи їх у вигляді промінців.

Коли усі висловлять свою думку, записані асоціації потрібно систематизувати за змістовим і тематичним критерієм, об'єднуючи у певні групи, як-от: місце проживання (дім, оселя, будинок, квартира, дача, затишок), група людей (чоловік, дружина, діти, бабуся, дідусь, сестра, брат), емоційні зв'язки (любов, повага, вірність), підстава створення (шлюб, кровне споріднення, усиновлення) і т. ін. Після цього учасники мають самостійно дати повне визначення сім'ї, опираючись за цього на виокремлені групи значень.

Завдання для малої групи ІІІ:

Тренер каже, що етимологічне походження українського слова "подружжя" розкриває саме цей його зміст - друзі, помічники, тоді як російською "супруги" - ті, що йдуть в одній упряжці. А що означає слово "подружжя" для кожного з вас? Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте або вимовляєте це слово?". Тренер дає завдання записати слово "подружжя" у центрі великого аркуша і фіксувати думки учасників, записуючи їх у вигляді промінців.

Коли усі висловлять свою думку, записані асоціації потрібно аналогічно систематизувати за змістовим і тематичним критерієм, об'єднуючи у певні групи, як-от: люди (чоловік, дружина, жінка, чоловік, пара), емоційні зв'язки (любов, повага, вірність), підтвердження статусу (РАЦС, паспорт, штамп, обручка) і т.ін. Після цього учасники мають самостійно дати повне визначення подружжю, опираючись за цього на виокремлені групи значень.

Коли завдання виконані, кожна мала група обирає спікера для презентації перед великою групою підсумків своєї роботи.

Підсумок тренера. Тренер відзначає результативність праці у малих групах та пропонує співставити сформульовані визначення понять із тими визначеннями, якими оперують у нормативно-правових актах нашої країни.

Дебати: "Плюси та мінуси незареєстрованого шлюбу"

Вступне слово тренера. У вступному слові тренер говорить про те, що одна категорія людей ставиться до незареєстрованого цивільного шлюбу негативно і називає його співжиттям. Інша ж - навіть вважає його корисним для майбутньої сім'ї - така собі репетиція. Адже закоханість і сексуальний потяг зовсім не гарантують побутову сумісність, а ось банальний побут доводить до розлучення безліч сімей. Окрім того, в цивільному шлюбі перевіряються характери, стосунки з родичами, стиль життя і сумісність, нарешті.

Звичайно, коли зароджується сім'я на підставі співжиття, майнова захищеність здається достатньою, але, чи дійсно члени такої сім'ї є всебічно захищеними? За твердженням психологів, цивільний шлюб в Україні вигідний в більшості випадків чоловікові, який, щоб уникнути відповідальності перед законною дружиною, часто є ініціатором "вільних стосунків". Маючи кохану, господиню в будинку і чистий паспорт "про всяк випадок", чоловік не хоче втрачати свою свободу, особливо якщо не упевнений у виборі (раптом попадеться щось краще!). Згідно з опитуваннями, 92 % жінок називають себе "заміжніми" в цивільному шлюбі, тоді як 85 % чоловіків вважають, що вони не одружені... Є про що замислитися.

Причини, через які пара не йде в РАЦС, можуть бути різними. Правда життя свідчить: що довший період громадянського шлюбу, то менше шансів у пари потрапити в РАЦС. Тенденція особливо характерна для чоловіків. Навіщо, якщо і так все добре?

Що ж говорить статистика? 45 % українців позитивно ставляться до спільного життя перед офіційним шлюбом, але відсоток розлучень серед тих, хто до офіційної реєстрації перевіряв свої почуття в цивільному шлюбі, в 2 рази більший, ніж серед тих, хто одружився відразу. Окрім того, подружжя, що живе в цивільному шлюбі, свариться майже в 3 рази частіше у порівнянні з офіційно зареєстрованими сімейними парами.

Жінка і чоловік можуть жити разом, мати спільний бюджет, спільно вести господарство, спільно навіть виховувати дітей, не реєструючи за цього шлюб. Проте видимі зручності, які надає цивільний шлюб, не вирішують усіх проблем, які можуть виникати. І в менш вигідному становищі зазвичай опиняється жінка.

Отже, насправді є багато різних нюансів - і психологічних, і правових - які потрібно свідомо враховувати, перш ніж прийняти рішення про реєстрацію чи не реєстрацію шлюбу. Аналізу усіх цих нюансів присвячено сьогоднішні дебати "Плюси та мінуси незареєстрованого шлюбу".

Об'єднання учасників у малі групи. Тренер об'єднує учасників у дві малі групи, обравши для цього будь-який спосіб ("обери цукерку", "відшукай команду за кольором кульки" тощо). Представник від групи обирає один із двох конвертів із позицією ("За реєстрацію шлюбу" чи "Проти реєстрації шлюбу"), яку група має відстоювати у ході дебатів.

Дії учасників. Відповідно до обраної позиції мала група займає свій сектор: "За" - зелений, "Проти" - жовтий.

Перейшовши у відповідний сектор, учасники упродовж десяти хвилин готуються до дебатів. На допомогу їм можна запропонувати роздаткові матеріали "Можливі аргументи "за" реєстрацію шлюбу", "Можливі аргументи "проти" реєстрації шлюбу". Оголосивши про свою готовність, учасники розпочинають дебати, переконуючи присутніх у правильності власної позиції та висуваючи вагомі контраргументи задля розвінчання позиції опонентів.

Можливі аргументи "за" реєстрацію шлюбу. Чоловікові та жінці краще зареєструвати шлюб, бо в іншому випадку вони зазнаватимуть психологічного пресингу консервативних батьків або ж громадської думки.

Перебування у шлюбі законодавчо забезпечує матеріальну підтримку навіть після розірвання шлюбу, чого не можуть забезпечити незареєстровані шлюбні відносини.

Відсутність штампу в паспорті, на який звертають увагу нотаріуси, дозволить безперешкодно здійснити відчуження речі, нажитої під час спільного проживання без згоди іншої особи.

Чоловік може одночасно підтримувати відносини з кількома жінками. Така ситуація в майбутньому може спричинити складний поділ майна, оскільки кожна з цих осіб буде вимагати половину майна Лише щодо подружжя статтею 75 СК встановлено обов'язок дружини та чоловіка матеріально підтримувати один одного.

СК передбачена можливість укладення між подружжям шлюбного договору (ст.92 СК), договору про надання утримання, договору про припинення права на утримання взамін набуття права власності на жилий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати (ст.89 СК).

Лише перебування у шлюбі дозволяє користуватися пільгами, що передбачені для подружжя при отриманні спадщини та дарунку: об'єкти оподатковуються при отриманні спадщини членами сім'ї першого ступеня споріднення за нульовою ставкою до вартості власності.

Один із подружжя має можливість отримувати довічну пенсію подружжя. Такою пенсією є щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя пенсіонера, а після його смерті - його чоловіку (дружині), який (яка) досягли пенсійного віку, протягом їх життя.

Подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності. Частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя тоді переходить до другого з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.

Співмешканець померлого за відсутності заповіту отримає право на спадкування аж у четверту чергу (перша черга - діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки; друга черга - рідні брати та сестри, баба та дід з боку батька і з боку матері; третя черга - рідні дядько та тітка спадкодавця; четверта черга - особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини).

Після розірвання стосунків у незареєстрованому шлюбі, як правило, найбільше страждають жінки, адже відповідальність за дітей у більшості випадків падає на їхні плечі.

Припустимо, в цивільному шлюбі народилася дити-на, але подружжя, так і не зареєструвавши відносин, розлучилося. Записувати або не записувати дитину на прізвище цивільного чоловіка може вирішувати тільки жінка. Аналіз ДНК на визначення батьківства можна провести лише за згодою матері.

Можливі аргументи "проти" реєстрації шлюбу. Для двох рівноцінних, сформованих особистостей, що не залежать один від одного в фінансовому плані, цивільний шлюб цілком підходить. Дорослі, досвідчені люди навряд чи потребують такого стримуючого фактора, як штамп у паспорті.

Пара переконує оточення і самих себе, що головне - почуття, а не формальності.

Штамп в паспорті, зміна прізвища, народження дитини і інші атрибути класичної сім'ї не утримають чи то чоловіка чи то жінку у разі розриву стосунків.

Молодь, яка вступила в "пробні" відносини, має можливість придивитися, "притертися" і зрозуміти, чи потрібні вони один одному.

Є можливість навчитися спільно вести господарство, розподіляти фінанси, обов'язки. Якщо любовні сто-сунки не розіб'ються через побут - можна сміливо вступати в законний шлюб.

Молоді люди зможуть прийняти факт, що шлюб - це не тільки райські насолоди, а й сірі будні, і відповідальність. Зазвичай після пристрасного кохання настає певне охолодження у відносинах. Саме тоді і з'ясовується, підходять люди одне одному чи ні.

Майно, що було нажите спільно, - відповідно до ст. 74 СК віднесено до спільної сумісної власності, і відносини щодо цього майна регулюються так само, як і між особами, що перебувають у шлюбі.

Цивільний чоловік, з яким проживає спільна дитина, має повне право на утримання цієї дитини на тих самих умовах, які встановлені для подружжя офіційного.

Відповідно до ст. 52 ЦК фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підпри-ємницькою діяльністю, усім особистим майном і част-кою у праві спільної сумісної власності подружжя. Тому майно зручно ховати від кредиторів, не реє-струючи шлюб. Спритний підприємець за необхід-ності може виявитися неодруженим, без майна.

Особи, які перебувають у незареєстрованому шлюбі, вільно можуть укладати договори, що стосуються спільного сумісного майна (про порядок користування майном; про поділ майна; про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності) і можуть укласти договір про спільне проживання та ведення спільного господарства.

Законодавством чітко встановлено, що народження дитини в незареєстрованому - цивільному - шлюбі ніяк не впливає на об'єм її прав, у тому числі і на права спадкові. І у разі, якщо цивільне подружжя вирішило розлучитися, прямим обов'язком батька дитини є виплата аліментів.

Рольова гра "Заблоковані функції"

Завдання: сприяти усвідомленню заблокованих функцій у життєдіяльності сім'ї як передумови переборення ґендерних стереотипів традиційної сім'ї.

Вступне інформування з елементами інтеракцій. Які ж функції виконує сім'я? Тренер просить подумати і дати свої відповіді. Радимо не поспішати починати роботу із таблицею, а стимулювати групу до самостійних міркувань. Нехай учасники, опираючись на свій життєвий досвід, висловлюють своє розуміння функцій сім'ї. Ці відповіді, не обговорюючи і не коментуючи, можна записувати на великому аркуші паперу.

Коли учасники висловили свої міркування, він просить поглибити знання і розглянути таблицю "Функції сучасної сім'ї".

Дії ведучого. Ведучий обирає 10 бажаючих учасників (5 дівчат і 5 юнаків) для розігрування сімейних сценок. Кожен із них отримує ґендерну роль, записану на кольоровому аркуші паперу. Юнак і дівчина, у яких виявились аркуші одного кольору, утворюють сімейну пару. Ведучий дає 7 хвилин для підготовки "акторам", а за цей час повторює з другою половиною групи функції сучасної сім'ї. Опираючись на отримані знання, вони мають визначити, які функції сім'ї блокуються у кожній із розіграних сценок, і дати розгорнуте пояснення.

Рекомендації ведучому. Кожна особа в рольовій грі має чітко знати зміст її ролі. Важливо після закінчення вправи дати учасникам можливість "вийти з ролі" - сказати кілька слів про почуття, поділитись враженнями, думками. На завершення вправи можна запропонувати провести аналіз будь- яких двох основних функцій сім'ї (н-д, господарсько-економічної і виховної). Показати позитивний приклад виконання подружжям нестереотипізованих ґендерних ролей (н-д, тата-домогосподарки). Під час обговорення доцільно визначити зовнішні і внутрішні чинники, які виступають блокуючими для тих чи інших функцій сім'ї.

Завдання до вправи "Заблоковані функції":

Комунікативна. У сім'ї задовольняються потреби її членів у спілкуванні і взаємо-розумін- ні. Сюди включають внутрішньосімей- не спілкування, посередництво сім'ї в контактах її членів із засобами масової інформації, літературою, мистецтвом, і вплив сім'ї на різноманітні зв'язки своїх членів з оточуючим середовищем.

Регулятивна. У кожній сім'ї існує певна система ре-гулювання стосунків між її членами, в тому числі контроль, реалізація влади і авторитету. Наприклад, у демократичній сім'ї регулятивна функція здійснюється тільки за допомогою авторитету батьків стосовно дітей.

Таблиця. "Функції сучасної сім'ї"

Назва функції	Короткий зміст функцій
Виховна	У сім'ї здійснюється постійний вплив батьків на своїх дітей з метою їх під-готовки до життя і забезпечення їх фізичного та психічного розвитку. Про-відником сімейного виховання є батьків-ська любов до дітей і почутої довіри та прихильності дітей до батьків.
Орга-нізація дозвілля та відпо-чинку	Дозвілля, вільний час сім'ї служать засо-бом відновлення фізичних і духовних сил людини, готують її до подальшої трудо-вої діяльності, навчання.
Відновна або пси-хотера-певтична	Це взаємне підтримання життєвого тону-су і здоров'я членів родини. Психологіч-на підтримка в сім'ї - це, перш за все, підтримка емоційна: здатність подружжя співчувати, співпереживати проблемам одне одного і сприяти їх усуненню. Ко-жен член сім'ї повинен бути впевненим у привітному, турботливому ставленні до нього рідних і близьких.
Репродуктивна	У сім'ї забезпечуються неперервність поновлення поколінь, це від-творення в дітях чисельності батьків. Діти - чудовий вінець нормального шлюбу.
Феліцітологічна (з італ. - щастя)	Прагнення до особистого щастя багато в чому стає визначальним у всій системі внутрішньосімейних відносин. Важливо, щоб були сформовані спільні погляди подружжя на сімейне щастя, відповідні почуття, прагнення, переконання.
Господарсько-економічна	Кожна сім'я є маленьким осередком, у якому здійснюється виробництво, спо-живання і обслуговування своїх членів. Здійснюється ця функція у задоволенні потреб членів сім'ї в одязі, житлі, їжі за допомогою включення у суспільне вироб-ництво, ведення домашнього господар-ства, формування сімейного бюджету.

Сімейна пара 1

1. Уявіть собі, що ви - молода дружина, мати однієї дитини. Вашій донечці виповнилось 5 років. Вона відвідує дитсадок, а ви влаштувались на хорошу роботу, про яку давно мріяли. Та ваш чоловік дуже хоче, щоб у сім'ї було двоє дітей, особливо мріє про сина. Він благає вас про це, обіцяє допомагати.

Ваші можливі аргументи: "Я навіть думати не хочу більше про пелюшки. Ти хочеш, щоб я повністю дегра-дувала у декретних відпустках!? І не вмовляй. Мені нарешті випала нагода зробити професійну кар'єру, більше віддатись улюбленій справі. Нам вистачає і од-нієї дитини. Якщо ти хочеш другої-народи сам!"

1. Уявіть собі, що ви - підприємець, у вас непогано йдуть справи. Маєте хорошу сім'ю: чудову дружину і п'ятирічну донечку. Та ви дуже хочете мати двох дітей, мрієте про сина. Ви вмовляєте дружину на-родити сина.

Ваші можливі аргументи: "Люба, нашій донечці вже 5 років. Та ми з тобою завжди хотіли мати двох дітей. Я був би дуже щасливим, якби ти погодилась народити мені ще сина. Ми достатньо забезпечені і тобі нема потреби працювати. Я тобі допомагатиму доглядати малюка".

Сімейна пара 2

2. Уявіть собі, що ви - дуже старанна дружина, з ранку до вечора на ногах: біжите на роботу, готуєте їсти, прибираєте. Одного суботнього дня ваш чоло-вік відпочиває з газетою біля телевізора. Ви просите його, щоб допоміг вам.

Ваші можливі аргументи: "Мені дуже важко, ти май до мене совість! Я не можу усю хатню роботу виконувати сама. Хоч сьогодні, у суботу, допоможи мені і відклади, нарешті, цю газету. Давай попрацюємо разом, а завтра, у неділю, будемо відпочивати. У мене також цілий тиждень був робочим!"

2. Уявіть собі, що ви - розпещений дружиною чоло-вік. Вона завжди усе встигала робити сама: прибирала, готувала їсти, займалась пранням. Вас вона ніколи не залучала до хатньої роботи, а ви не проявляли ініці-ативи. В один суботній день ви відпочиваєте, читаєте улюблену газету, а ваша дружина чогось раптом на-магається залучити вас до роботи. Ви відмовляєтесь.

Ваші можливі аргументи: "Що з тобою сталося? Ти ж раніше все встигала робити сама. Ти мене, на-певно, просто розлюбила. Я такий стомлений, а тобі шкода, що я відпочиваю".

Сімейна пара 3

3. Уявіть собі, що ви - молода дружина із винятковими комунікативними здібностями. Після робочого дня ви хочете поділитись з чоловіком новинами. Він у цей час дивиться якийсь, на вашу думку, низькопробний бойовик. Ви починаєте розповідати йому цікаві новини, але як тільки починаєте говорити, чо-ловік просить не перебивати, бо показують дуже ці-кавий момент.

Ваші можливі аргументи: "Ти не повіриш, сьогодні наші працівники, всі як один, прийшли в обновках. А керівник відділу... (чоловік просить не перебивати дурницями)". Через деякий час: "Як ти вважаєш, чи варто мені поздоровляти з днем народження... (чоловік знову зупиняє, не вислухавши)".

3. Уявіть собі, що ви - не дуже комунікабельний чоловік, не зовсім добрий співрозмовник для дружини. Ви із захопленням переглядаєте по телевізору фільм-бойовик. Ваша дружина звертається до вас, хоче розповісти якісь новини, але ви не вважаєте їх настільки важливими, щоб відірватись від фільму. Ви відмовляєтесь вислухати, просите не перебивати.

Ваші можливі аргументи: "Не перебивай ти своїми дурницями! Не заважай, дуже цікавий момент. Почекай, нехай додивлюся" і т.п.

Сімейна пара 4

4. Уявіть собі, що ви - молода дружина, дуже романтична натура. У вашій уяві сімейне щастя повинно бути таким: чоловік мав би постійно милуватись вами, дарувати квіти, подарунки, говорити компліменти. А ваш чоловік постійно на роботі, мало приділяє вам уваги. Ви не відчуваєте себе щасливою і пред'являєте чоловікові претензії.

Ваші можливі аргументи: "Я не пригадую, коли ти останній раз дарував мені квіти. Ніби й не помічаєш мене: ні подарунків, ні компліментів. У тебе на першому місці робота і ще раз робота. Я не відчуваю себе щасливою".

4. Уявіть собі, що ви - молодий чоловік, який найпершим своїм обов'язком вважає утримання сім'ї. Ви дуже багато працюєте, завдяки чому сім'я живе у достатку. Та ваша дружина романтичної натури пред'являє вам претензії, тому що не відчуває себе щасливою у шлюбі. Ви ображаєтесь і заперечуєте їй.

Ваші можливі аргументи: "То ти ще говориш, що нещаслива?! Чого ти хочеш? Я не п'ю, не палю, не наркоман. Я дбаю про сім'ю, заробляю гроші, завдяки чому ми живемо у повному достатку. Та інша б на твоєму місці вважала себе найщасливішою жінкою".

Сімейна пара 5

5. Уявіть собі, що ви - молода дружина, мати двох дітей. На вашу думку, усім членам сім'ї потрібно за час вихідних гарно відпочити: дітям - щоб набратись сил для навчання, а вам і чоловікові - для роботи. Найкращим способом відпочинку ви вважаєте прогулянку у ліс чи до річки. Навпаки, для вашого чоловіка найкращим відпочинком є перегляд цікавих телепередач вдома, лежачи на дивані. Ви просите чоловіка.

Ваші можливі аргументи: "Що це за відпочинок вдома? Найкраще - піти на природу, подихати свіжим повітрям. Діти цілий тиждень у школі, ми на роботі, тому потрібно гарно відновити сили. Ну чому ти псуєш нам вихідні, чому тобі найкраще на дивані?!"

5. Уявіть собі, що ви - молодий чоловік, для якого найкращий відпочинок - полежати на дивані і подивитись телевізор. Жодні прогулянки, походи не замінять вам справжнього відпочинку, коли кожна клітинка вашого тіла розслаблена. Ви не поділяєте поглядів дружини на дозвілля і відпочинок.

Ваші можливі аргументи: "Відчепися від мене. Мало того, що я цілий тиждень напрацююся, то ще маю даремно витрачати сили і у вихідні! Ідіть собі з дітьми, куди хочете, а мені найкраще вдома".

І погане, що було у їхньому житті. Саме казка була найоб'єктивнішим критиком життя людей і найкраще відображала взаємовідносини, які виникали між чоловіком, дружиною та членами їхніх сімей, показуючи як недоліки, так і позитивні сторони. Ведучий пропонує згадати казки свого дитинства і подивитись на них по-іншому, акцентуючи увагу на взаєминах зображуваного подружжя. Для цього він об'єднує учасників у чотири малі групи (на рахунок "1, 2, 3" усі повинні без будь-яких вказівок ведучого утворити чотири команди і стати по різні боки від нього). Кожна команда отримає завдання: прочитати назву казки, яка записана на аркуші, придумати, як і які актори з числа гравців зображатимуть подружжя, про яке розповідається у казці. Потрібно проявити свої акторські здібності і розіграти сценки з життя героїв з використанням міміки та пантоміміки так, щоб представники іншої команди відгадали казку. Якщо казка відгадана, то команда "акторів" повинна дати характеристику подружжю, використовуючи знання, які отримали на попередніх заняттях (якою є сім'я: партнерською чи домінаторною; якщо домінаторною - хто у ній домінує; які функції сім'ї і як виконуються подружжям). Далі глядачі стають акторами, а актори - глядачами-експертами.

Вправа "З якої казки?"

Завдання: показати зв'язок шлюбно-сімейних та побутових традицій з характером ґендерних уявлень народу, відображених у казках; навчити бачити ґендерні стереотипи у казках та виявляти їхній вплив на реалізацію сім'єю своїх функції.

Дії ведучого. Ведучий говорить, що у каз-ках з давніх-давен люди відображали хороше

Дії учасників. Учасники утворюють чотири малі групи. Мовчки прочитавши назву казки, учасники малої групи повинні без слів зобразити за допомогою міміки, жестів, рухів фрагмент із казки (взаємини між шлюбними партнерами, які є головними героями цієї казки), а представники інших груп повинні відгадати назву казки. Коли казка відгадана, команда акторів дає характеристику подружжю, опираючись на отримані знання.

Рекомендації ведучому. Ведучому напередодні потрібно підготувати аркуші із назвами казок, сценки з яких будуть розігруватись. Ми пропонуємо найвідоміші з них (хоча можуть бути вибрані і будь-які інші): "Колобок", "Ріпка", "Курочка Ряба", "Коза-дереза", "Лисичка і журавель", "Золота рибка", "Івасик-Телесик", "Дідова дочка і бабина дочка", "Пан Коцький", "Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат" та інші. Потрібно слідкувати, щоб команди не називали вголос назви своєї казки, бо інакше команда отримає штрафне очко. Ведучий може оцінювати виступи кожної команди, якщо вважатиме це за потрібне, за цього окремо оцінювати майстерність акторів та характеристики взаємин між героями казок.

Підбиття підсумків. Чоловік і жінка мають створити гармонійний союз рівноправних громадян, в якому обов'язково провідну роль лідера у різних ситуаціях буде відігравати в одних випадках чоловік, в інших - дружина, залежно від того, у кого це краще виходить. На плечі сучасної сім'ї при обопільній відповідальності дружини та чоловіка лягає тягар відповідальності за благополуччя, мир і лад у домі. Переплетення духу родинної сердечності, душевної щирості, чуйності, доброзичливості, взаємного довір'я, допомоги, співробітництва, товариського обміну ідеями і досвідом - ось що становить сутність взаємин у сім'ї, ось що створює великі можливості для особистісного та родинного щастя.

Вправа "Займи позицію: ролі чоловіка і дружини в сім'ї"

Дії ведучого. Тренер кладе на підлогу по різні боки від себе аркуші паперу формату А 4, на одному з яких записано слово "дружина", а на іншому - "чоловік", "разом". Далі повідомляє учасникам, що у нього є набір різних тверджень щодо обов'язків жінок та чоловіків. Він зачитуватиме ці судження по одному, а учасники, повинні оцінити їх і зайняти у навчальній кімнаті відповідну позицію. Біля аркушу з написом "чоловік" зберуться ті, хто вважатиме, що те, про що йдеться у судженні, має виконувати саме він. Відповідно біля аркушу з написом "дружина" зберуться ті, хто вважає, що це - прерогатива жінок. Ті, які вважатимуть, що подружжя має разом вирішувати те, про що йдеться, займуть позицію біля відповідного аркушу. За необхідності учасники можуть аргументувати свій вибір.

Перелік тверджень:

1. Вирішувати, скільки мати дітей.

2. Вирішувати, коли народжувати.

3. Перебудовувати свою роботу, щоб піклуватися про дітей.

4. Стежити за здоров'ям дитини, членів сім'ї, займатися лікуванням.

5. Виховувати дітей.

6. Дбати про покупки.

7. Заробляти гроші, забезпечувати матеріально.

8. Виконувати громадські та політичні обов'язки.

9. Готувати їжу.

10. Дбати про охайність одягу (займатись шитвом, пранням, харчуванням).

11. Дбати про чистоту житла.

12. Займатись ремонтом приладів.

13. Вміти водити машину.

14. Вирішувати проблеми сім'ї.

15. Слідкувати за охайністю дітей.

16. Піти на службу в армію або міліцію.

17. Працювати керівником виробничого колективу, підприємства.

18. Допомагати членам родини порадами, підтримувати морально.

Обговорення: Яким ґендерним ролям у майбутній сім'ї надали перевагу учасники: традиційним чи егалітарним? Чи хотіли б ви відповідати тим ґендерним стереотипам, які поширені серед ваших ровесників? Чи збігалися б відповіді ваших батьків з вашими відповідями? В чому причина того, що уявлення про ґендерні ролі змінюються?



Груповий аналіз ситуації "Просто мама!?"

Таблиця. Склад сім'ї (вік, рід занять)

Години дня

Види діяльності/режимні моменти

Хто виконує та скільки часу затрачає

мама

тато

донька

син

бабуся

дідусь

Загальний "бюджет" часу на домашню працю та відпочинок (у годинах)

п

в

п

в

п

в

п

в

п

в

п

в

Ведучий зачитує оповідання.

Просто мама

"Жінка поновлює права і держслужбовець, заповнюючи анкету, просить вказати рід занять. Жінка вагається і не знає, як правильно записати.

- Я маю на увазі, - каже той, - у Вас є робота чи ви просто...?

- Звичайно, у мене є робота, - перебиває на півслові жінка, - Я, мама!"

- Мама - це не рід занять. Потрібно вказати "домогосподарка".

Я забула цю історію, допоки одного разу не опинилась в подібній ситуації в РАГСі. Працівниця була явно кар'єристкою, врівноваженя, кваліфікована і посідала солідну посаду: офіційний державний реєстратор.

- "Ваш рід занять?" - почала вона.

Що саме змусило мене це сказати я не знаю, та мене просто понесло:

- Я - старший партнер з досліджень у галузі дитячого розвитку і людських взаємовідносин.

Реєстратор завмерла від здивування, і, не донісши ручку до паперу, запитально подивилась на мене.

Я повільно повторила свою посаду, підкреслюючи найбільш важливі слова. Потім я подивилась на те, як моя посада була записана жирними чорнилами в офіційному документі.

- Можу я запитати, - сказала реєстратор зацікавленням, - чим саме ви займаєтесь в своїй галузі?

Холодно і без запинки я почула свої слова:

- Я працюю над довготривалою програмою дослідження (що мами випускають з виду), як лабораторного, так і польового (зазвичай, я б сказала вдома і на вулиці) і паралельно веду чотири проекти (усі дівчатка). Звичайно, ця професія - одна з найбільш потрібних в суспільстві (яка мама не погодиться?), і я часто працюю по 14 годин на добу (взагалі то, всі 24). Моя професія набагато складніша у порівнянні з більшістю звичайних посередніх кар'єр, а винагорода більше пов'язана із задоволенням, ніж з грошима.

Я явно виросла в очах реєстратора, і по закінченню заповнення паперів, вона особисто провела мене до дверей.

Коли я під'їхала до дому, окрилена моєю новою гламурною кар'єрою, мене зустрічали мої асистенти в лабораторії - 13-ти, 7-ми та 3-х років. А на верху наша нова експериментальна модель програми дитячого розвитку (6-ти місячна малеча) досліджувала новий варіант вокалу.

Я відчула, що на цей раз перемогла бюрократію.

І я пройшла в офіційних паперах, як дехто більш визнаний і необхідний суспільству, ніж просто ще одна Мама. Материнство - яка блискуча кар'єра! Особливо, коли на дверях висить табличка".

Обговорення. Які думки у вас викликала прослухана життєва історія? Чи у нашому суспільстві "професія мама" є належно шанованою? Що слід було б змінити на державному рівні, щоб жінки-матері відчували гордість за те, що народили і виховують дітей? Що слід зробити на рівні кожної сім'ї, щоб матері були шанованими і відчувати повагу до себе членів родини?

Інтерактив "Один день життя сім'ї"

Завдання: сприяти усвідомленню важливості справедливого розподілу домашньої праці між членами сім'ї як умови успішного її функціонування; формувати установку на побудову партнерських взаємин у шлюбі та сімейному житті; сприяти усвідомленню неможливості творення партнерської сім'ї на засадах нерівномірного розподілу сімейних обов'язків.

Вступне слово тренера. Тренер розповідає про продуктивну, репродуктивну працю та працю на благо громади, акцентуючи увагу на нерівномірному залученні чоловіків і жінок у цих сферах. Далі пропонує взяти участь в обговоренні: Як відбувається розподіл домашньої праці у домінаторній (традиційній) сім'ї? Як відбувається розподіл домашньої праці у партнерській сім'ї? Що розуміють під потрійною зайнятістю жінки?

Об'єднання учасників у малі групи. Тренер об'єднує учасників у три (чотири) малі групи по 5-6 осіб, використавши для цього будь-яку із технік. Кожна мала група отримує завдання скласти "фотографію домашнього дня" сім'ї згідно із запропонованою таблицею.

Дії учасників. Учасники виконують завдання на складання "фотографії домашнього дня" обраної ними сім'ї із визначеним певним складом її членів. Підрахувавши загальний "бюджет" часу, який кожен член сім'ї затрачає на виконання домашньої праці, група обирає спікера для презентації результатів своєї діяльності у великій групі. Додатково можна запропонувати підрахувати, скільки ж насправді "заробляє" жінка, помноживши затрачені нею години праці для сім'ї на середню платню за 1 годину роботи на виробництві.

Висновок тренера. За милозвучним словом "традиційний розподіл ролей" знаходимо не зовсім демократичний розподіл функцій та ролей чоловіків і жінок у сімейно-родинному житті. Жіноча праця у репродуктивній сфері не вважається престижною, почасти є непомітною, неоплачуваною, не пошанованою. Але завдячуючи цій праці, чоловік має можливість свій час і сили віддати продуктивній діяльності, заощаджуючи значні кошти на оплату соціальних послуг (прання, приготування їжі, виховання/навчання дітей).

В еґалітарній сім'ї наявний гнучкий розподіл родинних обов'язків, з урахуванням особистих умінь, навичок та ступеню зайнятості членів сім'ї. Побутова перевантаженість жінок перешкоджає їхньому відпочинку, нормальному людському розвитку. Недооцінка потрійної зайнятості жінки веде до над експлуатації жіночої праці, зменшує можливості жінок для освіти та самоосвіти, особистісного росту.

...