Стан управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів в умовах магістратури технічного університету

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стан управління якістю підготовки майбутніх інженерів- педагогів в умовах магістратури технічного університету

Наталія Чернящук

У статті аналізується стан управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів в умовах магістратури технічного університету в умовах діючої системи дає змогу констатувати, що в структурі управління різко звузилося проблемне поле якості підготовки: увага більше зосереджується на передачі суми знань, питаннях соціальної поведінки, іноді - на технології діяльності майбутнього інженера- педагога.

Наталья Чернящук, кандидат педагогических наук, доцент кафедры компьютерных технологий

СОСТОЯНИЕ УПРАВЛЕНИЯ КАЧЕСТВОМ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ ИНЖЕНЕРОВ-ПЕДАГОГОВ В УСЛОВИЯХ МАГИСТРАТУРЫ ТЕХНИЧЕСКОГО УНИВЕРСИТЕТА

В статье анализируется состояние управления качеством подготовки будущих инженеров- педагогов в условиях магистратуры технического университета в условиях действующей системы позволяет констатировать, что в структуре управления резко сократилось проблемное поле качества подготовки: внимание больше сосредоточивается на передаче суммы знаний, вопросах социального поведения, иногда - на технологии деятельности будущего инженера-педагога.

Nataliya Chernyashchuk, Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor of the Computer Technology Department

CONDITION OF MANAGEMENT OF QUALITY OF PREPARATION OF FUTURE ENGINEERED PEDAGOGES IN THE CONDITIONS OF MAGISTRACY OF TECHNICAL UNIVERSITY

The article analyzes the state of management of quality of training of future engineers-teachers in the conditions of the Masters Courses of the Technical University. The conditions of the current system makes it possible to state that the problem of the quality of training sharply narrowed in the management structure: the focus is more on the transfer of the amount of knowledge, issues of social behavior, sometimes - on the technology of the future engineer-teacher. According to the results of the empirical and search phase of the study, it was found that the training at a technical university is mainly aimed at the formation of students of scientific and subject knowledge, the verbal transmission of information dominates, much attention is paid to the content of educational activities and relations of the future engineer-teacher. But in this process, the role of analytical activity of the future teacher-engineer in relation to the awareness of himself as the subject of pedagogical activity, the definition of his own pedagogical position by means of pedagogical activity is insufficient. A study of management of quality of the training of future engineers-teachers in the conditions of the Masters Courses of the Technical University has shown the lack of readiness of many technical universities to manage the quality of training. According to the empirical indicators obtained from the survey of teachers and students regarding the quality management of training, it was recorded that the greatest obstacle to its creation is the lack of attention to the quality of students' training, the predominance of the monologue form of educational interaction, the closeness and stereotyped role of teacher behavior, etc. управління педагог магістратура університет

Постановка проблеми. Управління якістю університету є підсистемою педагогічної системи підготовки майбутніх інженерів-педагогів як множини взаємопов'язаних структурних і в умовах магістратури технічного функціональних компонентів, підпорядкованих цілям виховання, освіти і навчання підростаючого покоління та дорослих людей, що залишається відносно стійкою під час змін. Педагогічна система, в свою чергу, є підсистемою такого надскладного соціального ланцюга як “природа - людина - суспільство”, що становить багаторівневу, динамічну, штучно створену, адаптивну, відкриту й нелінійну соціальну систему. Дослідження її потребує розгляду як у статиці, що дасть змогу моделювати внутрішні складники системи, так і в динаміці, що дозволить отримати наочне уявлення про її еволюцію в педагогічному процесі.

Аналіз досліджень і публікацій. Різні аспекти управління педагогічними системами розкривають у наукових працях з проблем: філософії управління (В. Андрущенко, М. Михальченко, В. Кремень, С. Пазиніч, О. Пономарьов,

О. Романовський, Л Товажнянський); управління педагогічними системами (Ю. Бабанський, В. Бондар, Г. Дмитренко, Г. Єльникова, Л. Калініна, Н. Клокар, В. Курило, В. Луговий, В. Маслов, В. Олійник, В. Пікельна, М. Поташник, З. Рябова, Т Сорочан, В. Сидоренко, П. Третьяков, Є. Хриков, Т Шамова); управління навчанням у вищій школі (С. Архангельський, В. Берека,

0. Галус, С. Калашнікова, В. Крижко); психологічних аспектів управління (Л. Карамушка, Н. Коломінський,

B. Семиченко, В. Якунін); удосконалення управління системою ПТО (С. Батишев,

1. Васильєв, В. Гаськов, С. Гончаренко, Р. Гуревич, Т. Десятов, Н. Ничкало, І. Каньковський, С. Нікітчина,

C. Ніколаєнко, І. Лікарчук, В. Мельниченко, Л. Онищук, Т. Рожнова, В. Петренко, Л. Петренко, Л. Сергеєва, В. Шапкін та ін.).

Мета статті - проаналізувати стан управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів в умовах магістратури технічного університету.

Виклад основного матеріалу. Емпіричне дослідження стану сформованості управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів в умовах магістратури технічного університету здійснювалася поетапно.

На першому етапі емпіричного дослідження було проаналізовано і систематизовано теоретичні джерела, що дало змогу визначити методологічні засади емпіричного дослідження управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів в умовах магістратури технічного університету, складено програму дослідження [1; 4; 9].

На другому етапі здійснено пілотажне дослідження на базі вищих технічних навчальних закладів ІІІ - IV рівнів акредитації, що мало на меті визначення й уточнення емпіричних референтів рівнів сформованості управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів в умовах магістратури технічного університету, розроблення відповідного методичного інструментарію дослідження [2; 5; 10].

Третій етап передбачав організацію і проведення констатувавльної частини емпіричного дослідження, що зумовило, по- перше, необхідність вимірювання окремих параметрів управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів в умовах магістратури технічного університету; по-друге, визначення рівнів управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів; по-третє, дослідження чинників сформованості управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів [3; 6].

Загалом дослідженням було охоплено 872 майбутніх інженерів-педагогів з навчальних закладів III - IV рівнів акредитації з різних регіонів України (табл. 1).

Досліджуваних було поділено на групи залежно від статі, віку. При цьому відсотковий склад груп відповідав загалом представленості у генеральній сукупності даних [7; 8].

Таблиця 1. Розподіл досліджуваних за місцем розташування ВНЗ

Таблиця 2. Розподіл досліджуваних за курсами навчання

Таблиця 4 Динаміка досліджуваних залежно від етапу професійної підготовки

За місцем проживання - центральний, західний, південний регіони (26,2%, 44,1%, 11,8% і 17,9% досліджуваних відповідно).

З метою вивчення особливостей ефективності управління якістю підготовки в умовах магістратури студентів було поділено на шість груп (табл. 2).

Для виявлення особливостей ефективності управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів в умовах магістратури всіх досліджуваних було поділено на дві групи. До групи бакалаврів увійшло 76,4 % досліджуваних, до групи магістрів - 23,6 % досліджуваних майбутніх інженерів-педагогів (табл. 3).

З метою виявлення динаміки ефективності управління якістю підготовки брали до уваги також етап професійної підготовки (табл. 3).

У групі бакалаврів виокремлено 22,2 % початківців, а випускників - 77,8 %; у групі магістрів - 63,7 % початківців, а випускників - 36,3 %. Такий розподіл загалом узгоджується із логікою навчального процесу, відповідно до специфіки соціально-демографічної ситуації в країні (табл. 4).

Серед організаційно-педагогічних чинників нами було виокремлено форму навчання студентів - денну та заочну (93,2% і 6,8 % досліджуваних відповідно), а також рівень акредитації навчального закладу - ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації - 82,1% і 17,9% досліджуваних.

Крім того, було виділено групи майбутніх інженерів-педагогів залежно від віку - до 25 років і старше 25 років (93,1 % і 6,9 % досліджуваних відповідно) (табл. 5).

У розподілі груп досліджуваних студентів залежно від статі виявлено, що у вибірці названа досить незначна кількість майбутніх інженерів- педагогів чоловічої статі (лише 4,8% від всієї кількості досліджуваних), що загалом відповідає відсотковому розподілу майбутніх інженерів- педагогів залежно від статі у генеральній популяції (табл. 6).

Такий підхід до організації дослідження створив, на нашу думку, передумови для об'єктивного визначення рівнів ефективності управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів в умовах магістратури технічного університету, а також визначення організаційно-педагогічних і гендерно-вікових чинників, що найбільшою мірою впливають на рівні його ефективності.

Висновки. Досягнення системності, науково- практичної цінності дослідження, спрямованого на управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів в умовах магістратури технічного університету за критеріями

Таблиця 5.Розподіл досліджуваних за віком

Таблиця 6. Розподіл досліджуваних залежно від статі

Стать Кількість досліджуваних, %

Чоловіки 4,8

Жінки 95,2

сформованості як окремих складників, так і загалом цієї здатності статистично значущою є динаміка такого управління особливо чітко виявилася у студентів-магістрів. суттєва перевага показників студентів експериментальних груп. Якісний аналіз отриманих даних дає можливість стверджувати, що в результаті впровадження управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів в умовах магістратури технічного університету відбулися помітні зміни у знаннях її учасників про цілі і зміст процесу управлінської підготовки загалом, насамперед її психологічно-педагогічного складника. На початку дослідження необхідність експериментального пошуку очікуваного результату - достатньої сформованості прогнозованої здатності такого управління, яка, безперечно, є системним утворенням, міцно інтегрованим у контексті особистісно-професійної підготовки. Мету свого навчання студенти трактували переважно досить вузько - як процес оволодіння певним обсягом навчального змісту управлінських знань і вмінь. Студенти дійшли розуміння того, що становлення себе як інженера- педагога може відбуватися лише на основі змістовного усвідомленого аналізу сфери майбутньої управлінської діяльності інженерів- педагогів технічного університету, розуміння її різних психологічних і педагогічних систем. Надалі, на основі зіставлення уявлень студентів про зміст управлінської підготовки із знаннями про мету і завдання майбутньої управлінської діяльності встановлювалися зв'язки між теоретичними та практичним курсами, виявлялися і описувалися способи організації навчальної діяльності, які є оптимальними для оволодіння певним навчальним змістом. Студенти прагнули також оволодіти умінням планувати свій управлінський розвиток після завершення навчання у технічному університеті.

Размещено на Allbest.ru