Інформаційна підтримка навчально-виховного процесу освітнього закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційна підтримка навчально-виховного процесу освітнього закладу

Постановка проблеми

навчальний інформаційний освітній заклад

Людина стає особистістю, індивідуальністю, зрештою, просто важливим членом суспільства тільки у процесі соціалізації, а саме - взаємодії із зовнішнім світом, людським суспільством та внутрішньою (особистою) індивідуальністю, що проявляється через спілкування. Соціалізація розглядається як система якісних та кількісних змін структури цінностей, ідеалів, моральних якостей особистості, необхідних для досягнення успіху у певному суспільному середовищі (соціумі), що досягаються у процесі власної діяльності як складний процес входження індивіда в соціум [12].

Для створення сприятливих умов соціалізації, задоволення культурних та духовних потреб розвитку особистості дитини важливою складовою є визначення соціально-педагогічної діяльності. Означена діяльність є також важливою складовою соціальної політики сучасних держав, що спрямована на створення відповідних умов для повноцінного розвитку людини. Зарубіжні дослідники К. Магер, Х. Міскес, Ф. Прюс та ін. підкреслюють, що соціальна, педагогічна, а деякою мірою і психологічна, медична та інша діяльність за сучасних умов, окрім навчально- виховних завдань, виконують важливі суспільні функції - сприяють попередженню неблагополуччя, стабілізуючи, таким чином, суспільство. Будь-яка діяльність, особливо та, що має місце в освітянській сфері, є та повинна бути керованою, адже саме регулювання цілісності навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу - одна з найважливіших складових процесу управління освітнім закладом.

Аналіз наукових досліджень та публікацій

Питаннями соціальної педагогіки, діалектичних аспектів виховання та самовиховання, визначенням і самовизначенням особистості у просторі духовного розвитку цікавилися видатні науковці І. Д. Бех, О.В. Безпалько, В. І. Андрєєв та ін. Місце та роль педагогічної діяльності у цілісному навчально- виховному процесі розглядала у своєму експериментальному дослідженні О. І. Виговська. А. Б. Бакурадзе, С. О. Сисоєва, О. І. Мармаза та ін. вивчали зміст, місце, цілі та призначення керівника освітнього закладу у підтримці розвитку творчості й реалізації індивідуальності вчителя як професіонала, формуванні активного педагогічного колективу в процесі підтримки соціально-педагогічної діяльності цілісного навчально-виховного процесу освітнього закладу.

Мета статті - окреслити значення діагностики учасників навчально-виховного процесу освітнього закладу з метою вдосконалення, розширення, реалізації можливостей координації керівником закладу освіти виховних та навчальних аспектів процесу життєдіяльності даного закладу.

Виклад основного матеріалу

Кожна діяльність для своєї ефективної реалізації потребує дотримання певної логіки та послідовності: Для чого, яку потребу задовольняє? (мотив); Що робити? (мета, ціль, завдання); Як робити? (планування, організовування); Чи так виходить? (контроль, регулювання); Що вийшло? (результат) [6]. Важливі також питання «З чим діяти?» та «Як об'єднати й узгодити дії учасників освітнього процесу?» [7, с. 52].

Освітній заклад - це відкрита функціонуюча соціально-педагогічна структура, яка має свої певні управлінські функції, що сприяють стабільності та сталості її існування і розвитку, виділення найважливіших у даний період завдань [2].

Етапи реалізації управлінської діяльності керівника освітнього закладу представлено нами на рисунку [1].

На думку В. Маслова [8, с. 3], предметом діяльності керівників освітнього закладу є інформація. Кожна функція, закладена професійністю керівника, потребує певної затребуваної інформації.

Обробка інформації допомагає з'ясувати, як організувати та як спрямувати діяльність учасників процесу в потрібне русло. Оперативна інформація є основою повсякденної роботи керівника і відбиває поточні питання управлінської діяльності [11, с. 44].

Залежно від виду інформації проявляється специфіка прийняття рішення керівником освітнього закладу, що є доволі визначальним, оскільки ціле- спрямовує діяльність цього закладу. Процес прийняття управлінського рішення щодо проблемної ситуації або практичного завдання передбачає наявність таких складових: постановка цілей, виявлення проблеми (завдання); діагностика, виявлення варіантів альтернативних рішень (різноманітні моделі й методи прийняття рішень: теорія ігор, ділові ігри, теорія черг, моделі оптимального програмування, імітаційне моделювання, економічний аналіз, «дерево рішень» тощо [5]); аналітичне прогнозування наслідків, що передбачає визначення можливих позитивних та/або негативних моментів реалізації варіанта, вибір рішення; контроль та регулювання.

Навчально-виховний процес, як і будь-який інший, може бути спроектованим. При цьому його важливою складовою є розвивально-виховний процес особистіс- ного розвитку. Проектування особистісного розвитку учня в навчально-виховному процесі є етапом, що передує безпосередній управлінській діяльності, спрямовує реалізацію педагогічних цілей та завдань кожної із підсистем (виховання - самовиховання, навчання - учіння, розвиток - саморозвиток) [3; 4].

Для отримання підґрунтя до конкретної дії керівник освітнього закладу повинен мати можливість проведення пролонгованої комплексної діагностики всіх учасників навчально-виховного процесу. Для розробки траєкторії проектування на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 36 ім. Я. Домбровського м. Житомира було проведено дослідно-експериментальну роботу за темою «Соціально-педагогічне проектування розвивально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі» [9]. Як інструментарій було використано діагностично-проектуючі комп'ютерні комплекси «Універсал» та «Персонал», що мали місце в наукових дослідженнях, започаткованих Університетом менеджменту освіти при співпраці з іншими інститутами НАПН, Українським НМЦ практичної психології ще у 1998 р. [3, с. 7].

Використання саме комп'ютерного та програмного забезпечення в діагностиці доцільне у зв'язку зі значним масивом інформації для аналізу, що потребує максимальної автоматизації, а отже, можливість похибки обмежується. Надзвичайно важливим є проведення двічі на рік діагностування учнівського, педагогічного та батьківського колективів із метою комплексного моніторингу особистісного розвитку кожного з учасників.

Індикатором і показником розвитку особистості може слугувати системна модель життєвої активності та саморегуляції особистісного розвитку, до складу якої входять:

- чотири сфери саморозвитку (презентуються як власний індивідуальний досвід: фізичний, психічний, соціальний, духовний);

- дев'ять груп видів діяльності (дозвільно-ігрова, фізично-оздоровча, художньо-образна, предметно- перетворювальна, навчально-пізнавальна, соціально- комунікативна, суспільно корисна, національно- громадянська, духовно-катарсична);

- чотири рівні життєвої активності особистості (потенційний, імпульсивно-ситуаційний, довільно-вольовий, креативно-творчий) [3, с. 17-19].

На І (організаційно-підготовчому) етапі дослідження основна робота проводилася з педагогічним та батьківським колективами [10].

Діагностика педагогічного колективу відбувалася із застосуванням:

- методики А. А. Реана (показала 62% мотивації педагогів на успіх);

- тесту на визначення схильності до роботи з обдарованими дітьми (засвідчив, що 11% учителів мають високу мотивацію, а 57% - потребують додаткових ресурсів);

- методики оцінки рівня інноваційного потенціалу педагогічного колективу (довела, що 63% учителів здатні до активного саморозвитку, у 37% - відсутня система, а її переорієнтування потребує додаткових умов).

На основі діагностування було виокремлено найпродуктивніші форми роботи педагогів, що сприяють розвитку їх мотивації, зацікавленості у підвищенні власної педагогічної майстерності:

- методичні розробки нестандартних уроків;

- виготовлення комплектів дидактичного матеріалу;

- авторські програми спецкурсів та факультативів тощо [10, додаток].

Модель особистісно орієнтованого підходу до зростання професійної майстерності педагогічних працівників створюється в школі завдяки:

- мотивації індивідуальної сфери вчителя;

- діагностиці здібностей та можливостей учителя;

- плануванню та організації індивідуальних форм роботи з учителями;

- індивідуальній практичній діяльності, спрямованій на розвиток особистісних здібностей;

- практичному застосуванню вчителями набутих знань із метою визначення рівня досягнення поставленої мети;

- контролю та узагальненню досягнутих результатів;

- висновкам і проектуванню подальшої діяльності.

Для підвищення готовності педагогічних кадрів до участі в педагогічному експерименті проведено серію педагогічних рад: «Соціально-педагогічне проектування розвивально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі» (квітень 2016 р.); «Проектно-модульне планування роботи» (червень 2016 р.); «Професійна майстерність педагогічних працівників - запорука компетентнісного підходу до навчання та виховання учнів» (грудень 2016 р.) та ін.

Для класних керівників проведено ряд заходів, наприклад, семінар «Організація та проведення виховної роботи у класному колективі», «круглий стіл» «Шляхи оптимізації експериментальної діяльності» та ін.

Започатковано семінари-практикуми з метою формування умінь проведення годин спілкування для педагогічного колективу, в яких активну участь брали і представники батьківського активу. За результатами діагностики розроблено систему роботи з батьками, зокрема: міні-модуль «Майстерня для батьків»; майстер-клас «Мами будь-які важливі, мами різні необхідні!»; заняття для батьків «Стадії розвитку дитини. Вихід за тісні рамки симбіотичних взаємовідносин. Формування довіри»; «круглі столи» «Психофізіологічні та вікові особливості дітей від 6 до 9 років (від 10 до 15; від 16 до 18)» та ін. [10].

Висновки

Підбиваючи підсумки І (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи в освітньому закладі, зазначимо, що участь в експериментальній роботі педагогів означеного закладу сприяє підвищенню їх професійної компетентності, а також змінює стереотипи мислення вчителів щодо організації виховної роботи з учнями.

Мета означеного експерименту - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність системи соціально педагогічного проектування розвивально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі, який включає кілька видів проектів, представлених нами у статті.

Перспектива подальших досліджень полягає у розробці Концепції соціально-педагогічного проектування розвивально-виховного процесу в закладі освіти, науковому обґрунтуванні критеріїв, показників та рівнів розвитку творчого потенціалу суб'єктів, оновленні системи організації освітнього процесу.

Список використаної літератури

1. Адамович І. В. Розвиток інформаційної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів у післядипломній педагогічній освіті : авто- реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / І. В. Адамович. - Тернопіль, 2015. - 20 с.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. - К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. - 1440 с.

3. Киричук В. О. Проектування навчально-виховного комплексу в комп'ютерному комплексі «Універсал-3» : навч.-метод. посіб. / В. О. Киричук. - Вид. 5-те, допов. - К. : Інфосистем, 2011. - 241 с. - Бібліогр. : 242 с.

4. Киричук В. О. Проектування педагогічних умов для розвитку обдарованої дитини: теоретико- практичний аспект : навч.-метод. посіб. - К . : Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2011. - 128 с.

5. Мальська М. Туристичний бізнес: теорія та практика : [навч. посібник] [Електронний ресурс] / М. Мальська, В. Худо. - К. : Центр навчальноїлітератури, 2007. - 424 с. - Режим доступу : http:// pidruchniki.com/12731225/turizm/rishennya_menedzh menti#660.

6. Мармаза О. І. Менеджмент в освіті: дорожня карта керівника / О. І. Мармаза. - Х. : Видавнича група «Основа», 2007. - 448 с.

7. Мармаза О. І. Управління навчальним закладом : [навч.-метод. посіб.] : у 2 ч. Ч. 1. Абетка менеджера освіти / О. І. Мармаза, О. М. Касьянова, В. В. Григораш та ін. - Х. : Веста ; Ранок, 2003. - 160 с.

8. Маслов В. І. Концептуальні засади побудови, зміст і структура орієнтованої моделі функціональної компетентності керівників навчальних закладів / В. І. Маслов // Післядипломна освіта в Україні. - 2009. - № 2. - С. 3-10.

9. Наказ МОН України від 04.03.2016 № 228 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ с тупенів № 36

10. ім. Я. Домбровського м. Житомира» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://old.mon.gov.ua/ua/ about-ministry/normatrve/5269^

11. Наказ МОН України від 08.06.2017 № 817 «Про завершення І (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 36 ім. Я. Домбровського м. Житомира» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://old.mon.gov.ua/ua/ about-ministry/normative/5269.

12. Сластенин В. А. Педагогика : [учеб. пособие для студ. пед. учеб. завед.] / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, А. И. Мищенко, Е. Н. Шиянов. - М. : Школа-Пресс, 2000. - 512 с.

13. Якса Н. В. Основи педагогічних знань : навчальний посібник / Н. В. Якса. - К. : Знання, 2007. - 358 с.

Размещено на Allbest.ru