Основні принципи підготовки магістрів освіти за спеціальністю "Середня освіта (Трудове навчання та технології)" до моніторингу навчальних досягнень студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні принципи підготовки магістрів освіти за спеціальністю “Середня освіта (Трудове навчання та технології)” до моніторингу навчальних досягнень студентів

Самборська О.В.

Призначення сучасної освіти полягає в тому, щоб дати людині глибокі загальнокультурні основи, розвинути її здібності й задатки, здатність пристосовуватися до динамічних умов особистого, соціального та професійного життя. Тому необхідно закласти в студента глибокі теоретичні та практичні основи в певній сфері майбутньої професійної діяльності. Важливим кроком щодо одержання необхідної об'єктивної інформації про стан якісної підготовки майбутніх учителів технологій є здійснення моніторингових досліджень [1]. Саме тому постає питання оновлення змісту підготовки магістрів освіти за спеціальністю “Середня освіта (Трудове навчання та технології)” - майбутніх викладачів вищої школи.

За нинішнього зростання суспільної та наукової вагомості викладачів вищої школи постає завдання удосконалення і підвищення якості їх професійної підготовки, а тому виникає потреба цілеспрямованого, усвідомленого підходу до формування стратегії такої підготовки у вищій школі [2, с. 165]. Таким компонентом змісту підготовки може бути підготовка до здійснення моніторингу навчальних досягнень студентів. Тому з'являється потреба у чіткому означенні деяких теоретичних основ підготовки магістрів освіти за спеціальністю “Середня освіта (Трудове навчання та технології)”до моніторингу навчальних досягнень студентів.

Аналіз психолого-педагогічних та філософських наукових джерел свідчить про те, що уже здійснено низку досліджень в цьому напрямку. Дослідники О. Мороз, В. Мороз, З. Сліпкань, В. Бондар наукові праці присвятили пошуку шляхів підвищення результативності підготовки студентів магістратури. Проблемами підвищення якості підготовки магістрів та шляхами їх розв'язання займались науковці С. Гончаренко, Ю. Бабанський, І. Беха, І. Волощук, І. Зязюн, В. Кремень, С. Ящукта інші.Формулюванням змісту поняття “дидактичні принципи” займались такі вчені як І. Підласий, Н. Волкова, В. Ягупов, І. Зайченко, Н. Мойсенюк та інші. Проблемами формування і класифікації “традиційних” дидактичних принципів займалися як зарубіжні (Я. Коменський, Й. Песталоцці, Й. Гербарт, Ж.-Ж. Руссо) та українські педагоги (К. Ушинський, Г. Ващенко).

Аналіз наукових джерел з фахових проблем нашого дослідження свідчить, що на даному етапі поза увагою дослідників залишається конкретизація та обґрунтування основних принципів підготовки магістрів освіти за спеціальністю “Середня освіта (Трудове навчання та технології)” до моніторингу навчальних досягнень студентів.

Метою статті є виокремлення та обґрунтування основних принципів підготовки магістрів освіти за спеціальністю “Середня освіта (Трудове навчання та технології)”до моніторингу навчальних досягнень студентів.

Ми вважаємо, що для ефективної організації навчального процесу та підвищення якості підготовки студентів майбутні викладачі повинні володіти технологією здійснення моніторингу навчальних досягнень та бути здатними до її ефективного використання. Тому доцільно розглянути основні принципи підготовки магістрів освіти за спеціальністю “Середня освіта (Трудове навчання та технології)”до здійснення моніторингу навчальних досягнень студентів.

За версією, викладеною у філософському словнику, принцип (від лат. principium- початок, основа) - 1) першооснова, те, що лежить в основі певної сукупності фактів, теорій, науки; 2) внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні й теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різноманітних сферах діяльності [3, с. 410].

Процес навчання здійснюється на основі обґрунтованих і перевірених практикою дидактичних принципів, зумовлених закономірностями і завданнями освіти.

Науковець В. Ягупов у своїх дослідженнях розглядає принципи навчання як “спрямовувальні положення, нормативні вимоги до організації та проведення дидактичного процесу” [4, с. 171].

Дослідниця Н. Волкова, визначаючи зміст цього поняття, наголошує на тому, що “принципи навчання - певна система основних дидактичних вимог до навчання, дотримання яких забезпечує його ефективність” [5, с. 215].

Ми погоджуємось з визначенням науковця І. Підласого, який під поняттям “дидактичні принципи” розуміє основні положення, що визначають зміст, організаційні форми і методи навчального процесу у відповідності з його загальними цілями і закономірностями [6, с. 440].

Обґрунтування педагогічних принципів здійснюється: 1) на основі розуміння законів і закономірностей педагогічного процесу; 2) з урахуванням прийнятої педагогічної парадигми й підходів; 3) на основі філософських, соціальних, логічних та інших знань; 4) з урахуванням передового педагогічного досвіду [7, с. 9].

Здійснивши ґрунтовний аналіз принципів дидактики вищої школи в контексті їх можливостей щодо формування готовності магістрів технологічної освіти до моніторингу навчальних досягнень студентів, ми встановили важливість деяких принципів для нашого дослідження. Такими принципами є: принцип науковості, принцип систематичності, принцип зв'язку навчання з життям, принцип природовідповідності, принцип індивідуалізації, принцип активності та принцип наочності.

Методологія підготовки майбутніх викладачів реалізується при дотриманні ряду принципів - як загальнодидактичних, так і специфічних, які є взаємопов'язаними і взаємообумовленими. Тому доцільно розглянути деякі принципи підготовки до моніторингу, виокремлені та обґрунтовані науковцями й дослідниками.

Дослідник С. Шалишкін пропонує базові принципи реалізації системи підготовки майбутніх педагогів до моніторингу рівня знань в загальноосвітній школі [8, с. 83-84]: орієнтація на розвиток особистості майбутнього педагога; відповідність змісту педагогічної освіти сучасним і прогнозованим тенденціям розвитку педагогіки як науки; оптимальне поєднання загальних, групових та індивідуальних форм організації навчального процесу; раціональне застосування сучасних методів і засобів навчання на різноманітних етапах підготовки спеціаліста до діяльності в області моніторингу рівня знань.

Спираючись на здійснений аналіз запропонованих С. Шалишкіним принципів та тематику нашого дослідження, варто врахувати принцип відповідності змісту педагогічної освіти сучасним і прогнозованим тенденціям розвитку педагогіки як науки [8, с. 84-85]. Автор зазначає, що принцип раціонального застосування сучасних методів і засобів навчання на різноманітних етапах підготовки спеціаліста до діяльності в області моніторингу рівня знань заснований на твердженні, що підготовка студентів до діяльності в області моніторингу рівня знань виступає як довготривалий та багатоплановий процес, в ході якого застосування засобів та методів має здійснюватись у певній логічній послідовності.

Вчені Л. Бондаренко та Н. Терещенко у наукових працях окреслюють наступні принципи моніторингу якості професійної підготовки: системності, комплексності, достовірності, об'єктивності, релевативності, науковості та наочності [9, с. 77-78].

З усіх принципів, запропонованих Л. Бондаренко та Н. Терещенко, найбільш вагоме значення для нашої наукової роботи має принцип достовірності. Цей принцип забезпечує достовірність усіх даних системи показників на основі точного відтворення їх об'єктивного стану та розвитку.

Науковець Н. Солянкіна у науковій роботі на тему “Професійна підготовка педагогів до реалізації моніторингу якості навчання учнів” обґрунтовує такі принципи організації професійної підготовки вчителів [10, с. 50-51]: принцип пріоритету самостійного навчання, принцип кооперативної діяльності, принцип опори на особистий досвід, принцип індивідуального навчання, принцип контекстності навчання, принцип актуалізації результатів навчання, принцип елективності навчання, принцип розвитку освітніх потреб, принцип рефлективності.

Опираючись на результати аналізу наукової праці Н. Солянкіної, можна сказати, що виокремлені та обґрунтовані принципи в повній мірі забезпечують якісну організацію професійної підготовки вчителів до реалізації моніторингу якості навчання учнів. Проте, враховуючи специфіку нашого дослідження, ми вважаємо, що доцільно буде акцентувати увагу на принципі кооперативної діяльності та принципі рефлексивності.

Також дослідниця І. Найдьонова у власному дослідженні виокремлює та розкриває зміст трьох принципів моніторингу якості професійної підготовки студентів [9, с. 78-80]: принципу неперервності, принципу динамічності, принципу циклічності.

На нашу думку, серед обґрунтованих І. Найдьоновою принципів моніторингу найбільш цікавим з позиції формування готовності магістрів освіти за спеціальністю “Середня освіта (Трудове навчання та технології)” до моніторингу є принцип неперервності. Дослідниця зазначає, що цей принцип передбачає сталість процесу моніторингу і направлений на постійну оцінку якості професійної підготовки студентів. Безперервність процесу моніторингу, в цьому випадку, потрібна для того, щоб можна було порівняти результати моніторингу якості з попередніми з метою визначення тенденцій та взаємозв'язків.

Засновуючись на положеннях, викладених вище, ми виокремили специфічні принципи підготовки магістрів освіти за спеціальністю “Середня освіта (Трудове навчання та технології)” до моніторингу навчальних досягнень студентів. На наш погляд, такими принципами є: принцип відповідності змісту освіти, принцип достовірності, принцип раціональності, принцип кооперативної діяльності, принцип неперервності та принцип рефлексивності.

Принцип відповідності змісту освіти полягає в направленості результатів підготовки магістрів освіти за спеціальністю “Середня освіта (Трудове навчання та технології)” на вимоги, що висуваються сферою діяльності в області моніторингу навчальних досягнень студентів, та на забезпечення їх конкурентоспроможності в цій сфері професійної діяльності. Отже, зміст підготовки магістрів освіти за спеціальністю “Середня освіта (Трудове навчання та технології)” до моніторингу навчальних досягнень студентів має відповідати сучасним та прогнозованим тенденціям розвитку педагогічної науки та інноваціям у проведенні моніторингових досліджень.

Принцип достовірності забезпечує точність усіх даних процесу професійної підготовки майбутніх магістрів. Тобто, зміст підготовки магістрів освіти за спеціальністю “Середня освіта (Трудове навчання та технології)”до моніторингу навчальних досягнень студентів повинен базуватися на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображає об'єктивну дійсність. Адже, наприклад, у літературних джерелах існують різні погляди на визначення поняття “моніторинг”, технологію його проведення, засоби та методи його реалізації тощо.

Принцип раціональності засновується на твердженні, що підготовка магістрів освіти за спеціальністю “Середня освіта (Трудове навчання та технології)” до моніторингу навчальних досягнень студентів виступає як довготривалий та різноплановий процес, під час якого методи та засоби навчання повинні застосовуватись у певній логічній послідовності. Тобто, різноманітні етапи підготовки магістрів освіти доцільно підсилити заходами, спрямованими на оволодіння окремими елементами технології здійснення моніторингу навчальних досягнень. Тому для досягнення якісних результатів у підготовці майбутніх викладачів вищої школи варто раціонально застосовувати сучасні методи та засоби навчання.

Принцип кооперативної діяльності передбачає спільну діяльність студентів та викладача з планування, реалізації, оцінювання та корекції процесу навчання. Цей принцип повинен бути в основі процесу фахового навчання, адже таким чином забезпечується якість професійної підготовки магістрів освіти за спеціальністю “Середня освіта (Трудове навчання та технології)” до моніторингу навчальних досягнень студентів. Наприклад, принцип кооперативної діяльності має виступати підґрунтям під час розробки методичних рекомендацій до виконання практичних робіт з авторського навчального курсу “Моніторинг навчальних досягнень”.

Принцип неперервності складається з наступних вимог: своєчасне виявлення змін, що відбуваються, фіксування позитивної динаміки, прогнозування перспектив розвитку можливостей магістрів освіти при здійсненні моніторингу, прийняття потрібних рішень. Принцип неперервності означає постійне управління процесом навчання, послідовність і взаємозв'язок окремих моніторингових процедур в рамках професійної підготовки студентів, а також їх комбінацію та взаємодію.

Принцип рефлексивності передбачає постійний аналіз як студентом, так і викладачем усіх параметрів процесу навчання та своїх дій для його організації. Цей принцип забезпечить реалізацію акмеологічного підходу до підготовки магістрів освіти за спеціальністю “Середня освіта (Трудове навчання та технології)” до здійснення моніторингу навчальних досягнень студентів. В результаті цього у майбутніх викладачів сформуються потреби та мотиви для пошуку оптимальних та найбільш ефективних методів і засобів, що впливають на процес проведення моніторингу та отримання об'єктивних результатів з метою підвищення якості підготовки студентів.

Висновки. Отже, ми виокремили та обґрунтували основні принципи підготовки магістрів освіти за спеціальністю “Середня освіта (Трудове навчання та технології)” до моніторингу навчальних досягнень студентів: принцип відповідності змісту освіти, принцип достовірності, принцип раціональності, принцип кооперативної діяльності, принцип неперервності та принцип рефлексивності. На нашу думку, саме ці принципи становлять об'єктивне підґрунтя для формування готовності майбутнього магістра освіти за спеціальністю “Середня освіта (Трудове навчання та технології)” до здійснення моніторингу навчальних досягнень студентів. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці та обґрунтуванні моделі підготовки магістрів освіти за спеціальністю “Середня освіта (Трудове навчання та технології)”до моніторингу навчальних досягнень студентів.

Використана література

магістр освіта навчальний студент

1. Ніколаєнко С. Стратегія розвитку освіти України: початок XXI ст. / С. Ніколаєнко. - К.: Знання, 2006. - 253 с.

2. Лебедик Л. Принципи підготовки магістрів спеціальності “Педагогіка вищої школи” / Л. Лебедик // Витоки педагогічної майстерності: зб. наук. праць / Полтав. нац. пед. ун-т імені В.Г. Короленка. - Полтава, 2014. Випуск 14 (Серія “Педагогічні науки”). - 336 с.

3. Філософський словник / за ред. В.І. Шинкарука. - К., 1973. - С. 410.

4. Ягупов В.В. Проектування у педагогічній діяльності викладачів професійно-технічної освіти / В.В. Ягупов // Проектирование образовательного пространства - современные ориентиры : матеріали І-ї Міжнар. наук.-практ. конф., (Днепропетровск, 24-26 окт. 2012 г.). - Днепропетровск: ГУЗ “МВПУ ПИТ”, 2012. - С. 169-173.

5. Волкова Н.П. Педагогіка : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Н.П. Волкова. - К.: Академвидав, 2007. - 616 с.

6. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: учебник для студ. пед. вузов. - В 2 кн. / И.П. Подласый. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. - Кн. 1: Общие основы. Процесс обучения. - 576 с.

7. Копилова С.В. Методологічна система розробки адаптивної соціально-педагогічної системи професійної підготовки магістрів соціальної роботи / С.В. Копилова // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. пр. / редкол.: Т. І. Сущенко (голов. ред.) [та ін.]. - Запоріжжя: КПУ, 2015. - Вип. 44 (97). - С. 429-437.

8. Шалышкин С.В. Подготовка будущего педагога к мониторингу уровня знаний в общеобразовательной школе: дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / С.В. Шалышкин; Саратовский государственний университет имени Н.Г. Чернышевського. - Саратов, 2011. - 188 с.

9. Найденова И.Е. Мониторинг качества профессиональной подготовки студентов туристского ВУЗа: дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / И.Е. Найденова; Российская международная академия туризма. - Москва, 2010. - 176 с.

10. Солянкина Н.Л. Профессиональная подготовка педагогов к реализации мониторинга качества обучения школьников (4-6-х классов): дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / Н.Л. Солянкина; ГОУ ВПО “Томский государственный педагогический университет”. - Томск, 2007. - 199 с.

Размещено на Allbest.ru