Особливості формування ґендерності в міжособистісних стосунках підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості формування ґендерності в міжособистісних стосунках підлітків

Ковальчук О.С., Голубєва М.О.

Статтю присвячено дослідженню явища ґендерної чутливості та аналізу зв'язку ґендерних стереотипів з певним видом ґендерної чутливості в міжособистісних стосунках учнів середніх класів.

Ключові слова: гендер, стать, тендерна культура, тендерна чутливість, тендерні стереотипи, підлітки.

O. Kovalchuk, M. Golubeva

Features of gender forming in interpersonal relations of teenagers

This work analyzes the essence of basic concepts related to gender and examines the conditions for the formation of gender in the interpersonal relationships of teenagers in modern conditions.

There are many approaches to defining the concept of “gender”, because gender issues are studied from a variety of scientific approaches, and therefore each of them has an urgent significance. In accordance with the theme of scientific work, we studied gender sensitivity in the pedagogical aspect, and identified it as a set ofpersonal beliefs which testify to the ability of a person to feel certain social problems from the “gender” point of view.

Gender sensitivity comes from a broader concept of gender culture, which deals with the relationships between male and female representatives in general. Consequently, the gender sensitivity of a teenager is influenced by the stereotypes that exist in society and are transmitted in interpersonal communication.

According to the data obtained in our experiment, we were not able to fully confirm the connection of gender stereotypes with the gender sensitivity of teenagers. Since the sample generally consisted of teenagers who are not yet fully aware of their gender characteristics, it is difficult to judge about the influence of gender stereotypes. The data from the “Orientation to Traditional or Egalitarian Relations” test indicates that most respondents have an average gender sensitivity, and given the small sample size, it can be assumed that even respondents who are in a group with high and low sensitivity tend to an average level of sensitivity. But these data cannot be considered absolutely reliable, as there have not been confirmed by other types of dependence between stereotypes and egalitarianism.

Keywords: gender, sex, gender culture, gender sensitiveness, gender stereotypes, teenagers.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Після оголошення ООН у 2000 р. утвердження гендерного паритету - Україна взяла зобов'язання до 2015 р. подолати тендерну асиметрію в усіх сферах життєдіяльності суспільства. У суспільстві і досі відбуваються численні зміни, викликані необхідністю адаптації до нових реалій, у процесі становлення України на міжнародній арені як європейської демократичної держави.

Зокрема, у «Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» серед основних завдань зазначено: «Модернізація і розвиток освіти повинні набути випереджального безперервного характеру, гнучко реагувати на всі процеси, що відбуваються в Україні та світі. Зусилля органів управління освітою, науково-методичних служб за підтримки всього суспільства та держави повинні бути зосереджені на реалізації... стратегічних напрямів розвитку освіти, подоланні наявних проблем, виконанні перспективних завдань, серед яких: оновлення цілей і змісту. урахування світового досвіду та принципів сталого розвитку.» [11].?

Більшість вітчизняних учених констатують, що процесу виховної роботи з учнівською молоддю приділяють недостатньо уваги. Це своєю чергою пов'язане з тим, що немає відповідних рекомендацій та програм, які були б вільні від стереотипних уявлень про роль чоловіка та жінки на всіх рівнях освіти [6, с. 15] і які були б спрямовані на формування ґендерної культури як складової загальної та професійної, зокрема педагогічної, культури [10]. Це можна вважати яскравим свідченням невирішеності цієї теми власне в педагогічній та психологічній сфері.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нині в Україні активно обговорюють проблеми впровадження ґендерної теорії в освіту, видають відповідні посібники, наукові статті та монографії. Проводять дослідження ґендерної чутливості серед навчальних та викладацьких колективів. Питання ґендерної теорії розглядають з різних аспектів: різновиди репрезентації ґендерного фактора (Н. Антонова, Г Ніколаєва); вплив ґендерного чинника на культуру повсякденності та родинних відносин (І. Колякова, О. Отраднова); ґендер та поняття норми в культурі (О. Жбиковська, А. Мішукова) тощо.

Мета нашої статті - аналіз особливостей прояву ґендерності в міжособистісних стосунках середніх школярів.

Необхідність досягнення цієї мети зумовлена наявністю низки проблем та непорозумінь, які нині мають місце на сьогодні, зокрема, в процесі підготовки майбутніх вчителів і вчительок України, а саме:

* недостатньою узгодженістю розуміння понять «ґендер» і «стать»;

* відсутністю достатнього теоретичного підґрунтя для розуміння сутності феномена «ґендерна чутливість», поєднання змісту цього феномена з іншими педагогічними, психологічними поняттями та категоріями;

* недостатньо розробленими сучасними інноваційними педагогічними технологіями формування ґендерної чутливості працівників освітніх закладів.

Виклад основного матеріалу. Використання терміна «ґендер» стає поширенішим після 1990-х років і набуває загального ужитку там, де раніше використовували термін «стать» [3]. Традиційно стать, тобто біологічні особливості людини, вважали фундаментом і першопричиною психологічних і соціальних відмінностей між жінками та чоловіками. Але останні наукові дослідження доводять, що з біологічного погляду між чоловіками і жінками значно більше схожості, ніж було прийнято вважати. На зріст, вагу тіла та фізичну силу істотно впливають харчування і спосіб життя, які, своєю чергою, залежать від суспільних норм, що визначають, кому (чоловікам чи жінкам) необхідно вживати калорійнішу їжу та які спортивні заняття прийнятні для тих чи тих [9].

Українська дослідниця Н. Чухим зазначає, що введення поняття «ґендер» було спричинене необхідністю подолання концепцій, які розглядали різні статеві риси і ролі як виявлення «природних» властивостей [12]. В українській «Енциклопедії освіти» зазначено, що термін «ґендер» трактують як поняття, яке об'єднує й характеризує соціально-сформовані психологічні риси, ознаки, властивості суспільної поведінки суб'єкта, детерміновані його статтю, що ґендерні відмінності - це не біологічна відмінність чоловіків і жінок, а соціально-психологічна різниця між жіночими й чоловічими ролями, які виконують у соціумі його члени [2, с. 127]. Отже, статеву роль уже не сприймають як щось закодоване природою, а розглядають як «соціально-культурний конструкт» [12].

Питання дефініції тендера, своєю чергою, призвело до вивчення такого феномена, як «ґендерна культура», а далі й «ґендерної чутливості». Ґендерну культуру визначають як систему історично сформованих, порівняно стійких установок, переконань, уявлень, моделей поведінки, що втілюють досвід попередніх поколінь людей та виявляються в діяльності суб'єктів соціально-культурного процесу. Дослідники ґендерної культури виокремлюють у ній три структурні компоненти: когнітивний, емоційно-оцінний та практичний (поведінковий). Емоційно-оцінний компонент визначається характером ставлення індивіда до проблем ґендерного забарвлення, що виражається у рівні сформованості або несформованості ґендерної чутливості. Виділений емоційно-оцінний компонент у літературі найчастіше ототожнюють із поняттям «ґендерної чутливості», але термін «ґендерна чутливість» більш поширений, особливо серед освітян, які наголошують на необхідності впровадження ґендерної складової на всіх рівнях сучасної освіти [10].

О. Марущенко та О. Плахотник, які в своїй праці розглядали явище ґендерної чутливості саме з педагогічного аспекту, зазначають, що це спеціальна вчительська навичка, здатність усвідомлювати, яким чином зміст навчання, а також використані форми й методи викладання, впливають на формування ґендерних нерівностей. А також здатність розпізнавати прояви сексизму в навчальному процесі й протистояти їм [5].

Для формування ґендерної чутливості у навчальному процесі варто дотримуватись принципів ґендерної збалансованості, тобто усунути статеву ієрархію, якщо не в усьому суспільстві, то хоча б у стінах навчальних закладів. Від ієрархії страждають обидві сторони: жінкам важче реалізувати свій потенціал, а чоловіки змушені усе життя доводити свою силу, розум, хоробрість і приховувати свої слабкі сторони та емоції [10].

Дослідження ґендерної компетентності вчительок та вчителів соціогуманітарних дисциплін середньої та старшої школи, проведене О. Марущенко та О. Плахотнік, засвідчило: поширеність і стійкість ґендерних стереотипів та упереджень серед них є значною. Наведені дослідження доводять: педагогічна спільнота в школі погано розуміє суть ґендерних проблем або взагалі їх не бачить, обтяжена ґендерними стереотипами й упередженнями [5]. Ці дослідження свідчать про те, що питанню ґендерної чутливості навчальних колективів приділяють недостатньо уваги, що згодом може втілитися у великій кількості набутих ґендерних стереотипів серед учнів та учениць.

При розгляді теоретичних аспектів дослідження ми зрозуміли, що підліток прагне осмислити себе як майбутнього юнака чи дівчину, визначитися в соціальному просторі, зрозуміти свої права та обов'язки, у чому їм допомагає інтимно-особистісне спілкування [1]. Підлітковий вік збігається з навчанням у школі другого ступеня (V--IX класи) [4]. У цей період виявляються прагнення самовираженння, бажання щось значити для інших, уміти добре щось робити, посилюється статева ідентифікація, що значно впливає на особливості поведінки підлітків [8]. Отже, саме у підлітковий період індивід є найбільш піддатливим для впливу з боку сім'ї, системи освіти і культури в цілому, що впроваджують у свідомість ґендерні норми, формують певні правила поведінки і створюють уявлення про те, хто є «справжній чоловік» і якою має бути «справжня жінка». У цьому контексті ґендерна роль перетворюється на низку певних соціальних розпоряджень - тобто відповідний прояв себе у мові, манерах, одязі, жестах [9].

Для емпіричного дослідження ми підібрали методики, створені О. Літвіновою. Перша методика - тест «Спрямованість на традиційні чи егалітарні стосунки», друга методика - опитувальник «Я - жінка / чоловік» [7]. Ми розуміємо, що показники підлітків не можна вважати сталими, і актуальними ці показники можна вважати лише для конкретної групи школярів і для певного відрізка часу.

Опитувальник «Я - жінка / чоловік» розрахований на виявлення догматичних або егалітарних поглядів на свою ґендерну роль у суспільстві. Методика має дев'ять незавершених речень, які пропонують продовжити респондентам. Згідно з методичними вказівками до тесту, показники від 19 до 27 свідчать про те, що особистість характеризує себе як таку, що відповідає ґендерному стереотипу; від 10 до 18 - свідчать про те, що особистість не дуже добре усвідомлює або «витісняє» власні ґендерні характеристики; від 0 до 9 - свідчать про те, що особистість характеризує себе як таку, що не відповідає ґендерному стереотипу. Зважаючи на отримані показники опитувальника «Я - жінка / чоловік», серед опитаних учнів та учениць не було таких, що цілковито підвладні стереотипам. Серед дівчат 12 із 13 респонденток потрапили до групи, що не дуже добре усвідомлює власні ґендерні характеристики, або ще не сформували свої погляди остаточно. І лише одна з респонденток отримала 6 балів, що вказує на те, що її відповіді найменше відповідають догматичним ґендерним стереотипам. Щодо респондентів-хлопців, то найвищим показником за стереотипністю були 13 балів, тому всі показники потрапили до групи з несформованими поглядами на свою ґендерну роль, адже найнижчим показником вибірки для хлопців були 10 балів. Середнє значення для дівчат - 12,15. Середнє значення для хлопців - 12. Середнє значення для всієї групи - 12,07. Ці показники свідчать, що в середньому дівчата та хлопці мають однаковий рівень стеретипних уявлень про свою стать. Але цікавим стало те, що саме серед дівчат були респондентам з найбільшим (16 балів) і найменшим (6 балів) показниками.

Досить характерною ознакою більшості відповідей дівчат було згадування родини, як теперішньої, так і планування майбутньої. Так само згадували можливість народити дитину, в деяких відповідях це явище підкреслювалося як обов'язкове. Для хлопців натомість питання сім'ї більше стосувалося добробуту та можливості заробляти достатньо для гідного її забезпечення. На перший план виходили питання стабільної роботи, високої заробітної платні та розкішний будинок.

Найчастіше у цьому тесті фігурували такі відповіді:

Згадки про родину - 16 респондентів;

Я народився/народилася такою - 8 респондентів;

Мої статеві органи відмінні - 13 респондентів;

Можу народити дитину - 5 респондентів (усі дівчата);

Можу/повинен забезпечувати сім'ю - 5 респондентів (усі хлопці).

Показовими були такі відповіді:

Я чоловік і засмучений тим, що не можу робити дівочі завдання.

Я жінка і знаю, що чоловіки можуть бути кращими, якщо взятися за них.

Я жінка і радію, коли незалежно від статі можу займатися своїм хобі.

Я чоловік і знаю, що жіноча стать слабка.

Я жінка і засмучена тим, що жінок вважають слабкими.

Я чоловік і знаю, що в чоловіка складна і замучена доля.

Подібні відповіді свідчать про наявні в оточенні учнів та учениць ґендерні стереотипи, що негативно впливають на їхнє повсякденне життя, обмежують їхні дії та впливають на поведінку.

За допомогою тесту «Орієнтація на традиційні чи егалітарні стосунки» [7] можна визначити, з якого саме погляду, профеміністичного чи антифеміністичного, досліджуваний/досліджувана уявляє собі стосунки, та наскільки він/ вона є егалітарно орієнтованим. Сама методика складається з 42 тверджень, біля яких досліджуваний/досліджувана має поставити міру (бал від -2 до +2), якою він/вона із ними згодні.

Оскільки ця методика не передбачала чіткого поділу за отриманими показниками, це дало нам змогу створити індивідуальний поділ групи на тих, хто має високу, середню або низьку ґендерну чутливість. Зважаючи на те, що коливання балів вибірки за тестом може бути від -84 до +84, а показники респондентів тяжіють до середнього рівня, можна говорити про недостатню сталість ґендерної чутливості підлітків. Але оскільки немає загальноприйнятої шкали поділу за цим тестом, ми не можемо точно щось стверджувати.

Максимальний показник для дівчат становив +15, що є найвищим показником для всієї групи опитаних підлітків. Мінімальне значення у дівчат становить - 16. Лише 5 із 13 респонденток мають від'ємний показник. У хлопців максимальне значення +11, мінімальне значення -23, що є найнижчим показником для всієї групи. Серед хлопців від'ємний показник отримали 8 із 13 респондентів, тож можна зробити висновок про те, що хлопчикам притаманний догматичний тобто патріархальний погляд на стосунки.

Поєднання показників з обох тестів вказують на те, що кількість стереотипів не залежить від того, до якої групи ґендерної чутливості належить підліток. Кількість стереотипів у респондентів розподілена хаотично, та згідно з вказівками тесту всі показники, окрім одного, потрапили до групи, що характеризується як невизначена.

Серед дівчат рівень стереотипності відповідей вищий, ніж у хлопців. Але при цьому у респондентки № 13 найнижчий показник стереотипності серед усіх респондентів, який при цьому збігається з високим рівнем егалітарності в стосунках. Учениці, що отримали найнижчі бали за шкалою егалітарності, тобто догматично налаштовані, мають високі показники стереотипності. Але найвищий бал має респондентка з егалітарною спрямованістю.

Ймовірно, якщо провести тест «Орієнтація на традиційні чи егалітарні стосунки» на більшій вибірці з більшим розмахом даних, тобто від максимального до мінімального значення, то за новими розрахунками може вийти так, що наші респонденти потраплять до групи з середньою чутливістю, що могло б підтвердити зв'язок із невизначеністю у ґендерних стереотипах. Наприклад, дівчина за № 13 має найнижчий показник стереотипності серед усіх респондентів, який при цьому збігається з високим рівнем егалітарності в стосунках. Але неможливо казати про підтвердження теорії лише за одним збігом.

За результатами проведених досліджень можемо зробити такі висновки:

1) термін «стать» у сучасному розумінні використовують для позначення біологічних відмінностей, а «ґендер» - для позначення суспільної поведінки суб'єкта, тобто соціально-сформованих психологічних рис;

2) феномен «ґендерної чутливості» у педагогічному аспекті - це спеціальна вчительська навичка, здатність усвідомлювати, яким чином зміст навчання, а також використані форми й ме-тоди викладання, впливають на формування ґендерності;

3) поки що навчання в школах України лишається під впливом ґендерних стереотипів, бо ґендерні проблеми ще недостатньо усвідомлені педагогічною спільнотою;

4) для формування ґендерної чутливості у навчальному процесі варто дотримуватись принципів ґендерної збалансованості, тобто усунути статеву ієрархію під час навчального процесу;

5) проаналізувавши відповіді цієї групи учнів, ми можемо вважати, що у підлітків можуть бути певні сформовані стереотипи, тобто учні/ учениці їх знають, але ще не до кінця усвідомлюють їх вплив на власну ґендерну роль, або цей вплив поки що залишається неявним;

6) при розгляді отриманих даних можна побачити, що закономірності між рівнем егалітарної спрямованості та кількістю стереотипів немає.

Статтю підготовлено в рамках розробки державної науково-дослідної теми кафедри психології та педагогіки НаУКМА «Психолого-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ».

Список літератури

ґендерний міжособистісний підліток навчальний

1. Вікова психологія : підручник / Р. В. Павелків. - К. : Кондор, 2011. - 469 с.

2. Енциклопедія освіти / Акад. пед наук України ; голов. ред. В. Г Кремень. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.

3. Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей / пер. з фр. - Том другий. - К. : Дух і Літера, 2011. - 488 с.

4. Зайченко І. B. Педагогіка : навч. посіб. для студентів вищих педагогічних навчальних закладів / І. B. Зайченко. - 2-ге вид. - К. : Освіта України, «КНТ», 2008. - 528 с.

5. Марущенко О. Гендерні шкільні історії / О. Марущенко, О. Плахотнік. - Харків : Монограф, 2012. - 88 с.

6. Мельник С. В. Інтеграція основ ґендерної освіти в навчально-виховну роботу гімназії / С. В. Мельник, Я. В. Білоус, Т C. Мацкевич // Світ виховання: часопис для вчителів, батьків, дітей. - 2007. - № 4. - С. 15-20.

7. Методичні вказівки з дисципліни «Гендерна психологія» до семінарських занять та самостійної роботи (для студентів спеціальності «Психологія» денної та заочної форм навчання) / укладач О. В. Літвінова. - Луганськ : СНУ ім. В. Даля, 2008. - 31 с.

8. Психологія діяльності та навчальний менеджмент : навч. посіб. / М. В. Артюшина, Л. М. Журавська, Л. А. Колесніченко та ін. ; за заг. ред. М. В. Артюшиної. - К. : КНЕУ, 2008. - 336 с.

9. Словарь гендерных терминов / под ред. А. А. Денисовой ; Региональная общественная организация «Восток-Запад: Женские Инновационные Проекты». - М. : Информация XXI век, 2002. - 256 с.

10. Теорія і практика професійного становлення особистості в соціокультурному просторі : монографія / кол. авторів ; ред. О. О. Лаврентьєвої, О. П. Крупського, Є. В. Намлієва. - Дніпропетровськ : Акцент ПП, 2014. - 360 с.

11. Указ Президента України «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/344/2013. - Назва з екрана.

12. Чухим Н. Д. Ґендерна освіта в Україні [Електронний ресурс] / Н. Д. Чухим. - Режим доступу: http://www.gen- dercentre.org.ua/htdocs/article%2003.htm - Назва з екрана.

Размещено на Allbest.ru