Соціально-економічні передумови розвитку вищої педагогічної освіти Австралії на початку ХХІ століття

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Необхідність створення нової моделі вищої освіти зумовлена потребами сучасного суспільства. Підвищення економічної ефективності університетської освіти, забезпечення якісною освітою, збереження фундаментальної науки та формування академічної еліти - ці та інші завдання є пріоритетними в документах міжнародних організацій, а саме, ЮНЕСКО, Європейської комісії та ООН. Нагальна потреба реформування національної системи вищої освіти відповідно до Болонської Декларації та інтегрування системи освіти України в європейський і світовий освітній простір зумовили необхідність пошуку та створення нових підходів до забезпечення якісно нового рівня професійної підготовки магістрів освіти на засадах збереження національних надбань та використання кращих зразків світового досвіду. В цьому контексті дуже цікавим прикладом є досвід Австралії - країни, яка входить до п'ятірки країн світу за індексом розвитку людського потенціалу і демонструє високі стандарти вищої освіти та підготовки кваліфікованих кадрів освіти [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Упродовж останніх десятиліть українськими науковцями активно здійснюються порівняльно-педагогічні дослідження професійної підготовки фахівців розвинених країн світу - Великої Британії (Н. Авшенюк, Я. Бельмаз, О. Локшина, Л. Пуховська), Канади (Н. Мукан), реформування та інноваційного розвитку вищої освіти (В. Бакіров, Л. Гриневич, М. Згуровський, В. Луговий, Ж. Таланова, Г. Хоружий), окремі аспекти освіти та професійної підготовки фахівців Австралії (Н. Бідюк, Л. Костіна, Г. Яремко Л. Литвинюк).

Значний інтерес також становлять дослідження науковців Австралії з проблем реформування вищої освіти, зокрема педагогічної її ланки (Д. Андерсон, П. Болдуїн, Д. Гібсон).

Мета статті: визначення й характеристика основних соціально-економічних чинників розвитку вищої педагогічної освіти Австралії на початку ХХІ століття.

Результати дослідження. Вивчення даних ІРЛП (Human Development Index (HDI) Австралії дозволяє більшою мірою дати правильну оцінку розвитку національної економіки та суспільства країни. Так як індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП) складається з трьох компонентів, а саме з ВВП (валовий внутрішній продукт) доходу, що припадає на душу населення і визначає купівельну спроможність суспільства, освіти, яка охоплює загальну грамотність і кількість молоді, що навчається, та загальну тривалість життя населення країни, то в першу чергу варто відзначити групу економічних чинників, що впливають на попит вищої освіти - рівень доходу сім'ї, програми фінансування вищої освіти (безпосередньо оплата навчання, вартість навчання), а також супутні витрати на отримання вищої освіти і витрати на приріст людського капіталу. До соціальних факторів можна віднести статус сім'ї, соціокультурний капітал сім'ї, зокрема рівень освіти та кваліфікація батьків потенційних студентів.

Сучасні тенденції розвитку суспільства, глобальні процеси, що відбуваються в різних сферах життя, розвиток технологій та інновацій призвели до суттєвих змін в системі вищої освіти Австралії та модернізації освітньої діяльності. На даний час економіка Австралії - це розвинена, сучасна ринкова економіка з ВВП приблизно 1,23 трлн. дол. США. У 2011 році Австралія посідала 13 позицію серед найбільших економік світу за номінальним ВВП і 17 за ВВП, розрахованим, виходячи з паритету купівельної спроможності. Останні 23 роки Австралія демонструє безперервне зростання ВВП, а саме: незважаючи на два світових спади економічної активності, середній темп зростання склав 3,3% на рік. Наше дослідження засвідчило, що реформування вищої освіти наприкінці ХХ - початку ХХІ століття зробили її доступною для суспільства, конкурентною та довгостроковою інвестицією в майбутнє. Але разом з цим постала низка ключових питань, які необхідно було переосмислити та внести певні зміни [2].

Університети в Австралії традиційно вважаються джерелом знань як у фізичному, так і в філософському сенсі. Університетські бібліотеки, факультети та науково-дослідні інститути є тим місцем, де знання створюються, акумулюються, зберігаються та поширюються. Академічна еліта, як правило, має привілейований статус «зберігачів» знань. Але зі стрімким розвитком цифрових технологій та інновацій знання стали відкритими для будь-якої особи в різних куточках світу. Оскільки ринок вищої освіти набув більшої конкурентоспроможності на внутрішньому та міжнародному рівнях, університетам, в першу чергу, доводиться постійно оновлювати свої навчальні й дослідницькі програми та інноваційний досвід.. В Австралії ідея створення нових моделей університетів вимагає суттєвих змін. Університети традиційно були стійкими до змін і нових бізнес-моделей, з такими академічними теоріями, які зазвичай вказували на необхідність академічної незалежності. Керівники університетів повинні знайти шляхи, щоб залишитися вірними ідеї вищої освіти, підтримуючи академічну цілісність та незалежність, одночасно змінюючи свої бізнес моделі. У світлі цих змін основним питанням є «чи дає університетська освіта необхідну підготовку до трудового життя в ХХІ столітті?».

Дослідження, проведені компанією Ernst & Young у 2012 році вказують на той факт, що сучасна й домінуюча модель університету в Австралії, яка завжди була сталою навчально-дослідною установою, з великою базою академічних активів, може виявитись нежиттєздатною в Австралії. Головними проблемами вищої освіти в цій країні є глобальні зміни в суспільстві, значні технологічні зміни, сувора конкуренція та оптимальна «комбінація онлайн освіти і традиційної університетської освіти». Тому необхідність швидкої імплементації змін є критичною складовою реформ вищої освіти в Австралії.

Попри те, що освітня галузь Австралії за останні 10-15 років швидко зросла (зростання склало 6,6% протягом останнього десятиліття), потреби суспільства та економіки країни вимагають ще більших змін в структурі вищої освіти.

Система вищої освіти Австралії складається з університетів (коледжі було ліквідовано або перетворено на університети в рамках реформи Дж. Докінса) та інших установ, які відіграють вирішальну роль у розвитку інновацій, підвищенні ефективності та продуктивності навчання й формування у студентів таких навичок, що будуть необхідними для успіху в XXI столітті. Уряд Австралії підтримує вищу освіту шляхом створення політичних програм та програм фінансування. В Австралії бюджетні асигнування є найважливішим джерелом доходів вищих навчальних закладів і складають 88% загальних доходів університетів. Можливість навчання в кредит (HECS-HELP) або отримання грантів (FEE- HELP) також стимулює попит на вищу освіту в країні. Якщо раніше державна фінансова підтримка становила близько 43%, то зараз - 57% (державне фінансування: 43%, HECS-HELP: 11,7%, FEE- HELP: 22 %).

Така підтримка з боку уряду Австралії є дуже важливою, оскільки цей сектор робить фундаментальний внесок у майбутнє Австралії, її інтелектуальний, економічний, культурний та соціальний розвиток.

Безперечним є той факт, що вища освіта виховує майбутніх висококваліфікованих працівників, розвиває навички майбутніх лідерів, створює робочі місця в країні, сприяє культурним та торговельним зв'язкам з іншими країнами й відіграє ключову роль у продукуванні знань і розвитку інноваційної економіки Австралії.

У минулому столітті в розвинутих країнах світу лише 2030% суспільства мали доступ до вищих навчальних закладів. Сьогодні підвищення доступності вищої освіти веде до глобальної «просвітницької революції», тим самим перетворюючи суспільство Австралії на більш кваліфіковане. А це в свою чергу дає можливість мільйонам людей та їх сім'ям підвищити рівень життя. Згідно з останніми прогнозам Deloitte Access Economics на 2015-2025 р.р. попит австралійської економіки на випускників вищих навчальних закладів стрімко зростає, і це також є необхідним завданням в реформуванні вищої освіти, щоб відповідати рівню економіки знань ХХІ століття.

За цих умов університети отримують поштовх до розвитку нових підходів та методів викладання і навчання. Демократизація вищої освіти створює додаткові можливості для відкриття нових ринків та міжнародних партнерств, нових джерел конкуренції. Зазначені обставини спричиняють зміни у методах навчання й викладання, зокрема, сучасні університети мають організовувати викладання, насамперед шляхом контекстуалізації матеріалу, концентруючись на розвитку навичок критичного мислення та на потребах студента. університетський академічний економічний

Австралія, як й інші розвинені країни, швидко перетворюється на державу зі «знаннєвою економікою» де знання використовуються для розвитку промисловості. Більш ніж коли-небудь, економічний потенціал Австралії залежить від виробництва, розподілу та застосування інтелектуального капіталу. Існують також проблеми ринку праці Австралії, до яких, зокрема, відноситься дефіцит висококваліфікованих фахівців, проте в країні існує безліч місць працевлаштування, а рівень безробіття один з найнижчих в світі - 5,6%. Важливість університетів та попит на кваліфікованих працівників освіти стає складовою процвітання Австралії. Необхідність підготовки працівників освіти набуває пріоритетної ваги у системі вищої освіти. «Працівники знаннєвої галузі» - це менеджери, адміністратори, фахівці, дизайнери та новатори, які керуватимуть майбутньою економікою та будуть у великому попиті на ринку праці.

Аналіз фахової літератури з проблеми дослідження показав, що економічні проблеми Австралії мають низку особливостей. До них, зокрема, належать: 1) відносно низький рівень кваліфікації наукових кадрів; 2) науково-педагогічний персонал в Австралії старіє швидше, ніж решта робочої сили. Так, чверть викладачів університетів становить 55 років і старше, у порівнянні з 15% решти робочої сили в Австралії. Для 45-річної і старшої вікової групи цей показник становить 54%, тоді як для решти населення - 38%. Значна частина викладачів вийде на пенсію в найближчі десятиліття. Університети змушені залучати нові кваліфіковані кадри і, водночас, формувати кадровий потенціал, спроможний підтримувати інноваційні бізнес-моделі університетів, забезпечувати ефективну продуктивність та втілювати нетрадиційні моделі управління.

У жовтні 2015 року Міністр освіти та професійної підготовки Сенатор Хон Сімон Бірмінгем затвердив новий документ про ратифікацію стандартів вищої освіти. На підтримку імплементації стандартів вищої освіти, які є основою для регулювання діяльності вищих навчальних закладів та підвищення якості австралійської вищої освіти, було створено Агентство якості та стандартів вищої освіти Австралії (TEQSA).

Австралійські університети відіграють ключову роль у вирішенні майбутнього попиту на працівників освіти, випускаючи як студентів, так і аспірантів, які мають можливості розвивати та трансформувати знання з метою створення економічної цінності.

За прогнозами Deloitte Access Economics на 2015-2025 рр. перше місце серед провідних галузей промисловості (освіта та навчання; охорона здоров'я та соціальна допомога; професійні, наукові та технічні послуги; державне управління та безпека; фінансові та страхові послуги) посідає освіта та навчання. Здійснене дослідження показало, що кожна з цих галузей потребує додаткових працівників з більш ніж 100 000 нових спеціальностей, що визначає підвищення попиту на університетські програми на понад 30%. Наприклад, до 2025 року попит на працівників розумової праці збільшиться на 41%. Відповідно до економічних прогнозів, у наступні 10 років освіта найбільше потребуватиме кваліфікованих випускників, а саме: до 2025 року, необхідно буде збільшити кваліфікованих випускників до 570 000. Ця тенденція до збільшення висококваліфікованої робочої сили в галузі освіти динамічно розвивається впродовж останнього століття.

Узагальнюючи викладені матеріали дослідження, вважаємо, що до соціально-економічних чинників розвитку вищої педагогічної освіти Австралії можна віднести такі: рівень доходу сім'ї, програми фінансування вищої освіти (безпосередньо оплата навчання, вартість навчання), а також супутні витрати на отримання вищої освіти і витрати на приріст людського капіталу. До соціальних факторів можна віднести статус сім'ї, соціокультурний капітал сім'ї, зокрема рівень освіти та кваліфікація батьків потенційних студентів. Удосконалення вищої освіти Австралії на початку XXI століття, необхідність реформування підготовки педагогічних кадрів, згідно з потребами модернізованої вищої освіти та запитами студентів є пріоритетними завданнями в створенні сучасної, конкурентної та інноваційної системи освіти.

Вивчення й ґрунтовне осмислення досвіду Австралії щодо розуміння сутності вищої освіти, її впливу на розвиток економіки знань та шляхів реформування освітньої галузі, а також підготовки працівників освіти, уможливлюють окреслення основних напрямів реформування вищої педагогічної освіти України. Вища освіта як складова соціально-економічного розвитку суспільства повинна перетворитись у конкурентну і відкриту для інвестицій сферу. Тому зростання масштабів підготовки кадрів має залишатись стратегією не лише на найближчу, але й довгострокову перспективу.

Література

1. Recent trends in higher education applications and acceptances / A. Abbot, D. Leslie. // Education Economics. - 2004. - №11. - С.67-86.

2. Trends in Global Higher Education: Tracking an Academic Revolution / P.G. Altback, L.E. Rumbley, L. Reisberg // UNESCO. - 2009.

Размещено на Allbest.ru