Реалізація інформаційної культури вчителя як необхідної умови конкурентоспроможності в умовах євроінтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

В наш час освітня система України відчуває соціальні та економічні зміни через реальні потреби в молодих кадрах, які б могли брати участь у творенні нової економічної та культурної системи. Зберігаючи минулий позитивний досвід та використовуючи міжнародні досягнення освітні заклади повинні гнучко реагувати на замовлення суспільства, тому що саме педагогічний ВНЗ готує майбутніх вчителів до активної діяльності у вихованні майбутнього покоління, але «модернізуючи національну освіту, слід ураховувати, як наш власний багатовіковий досвід, так і інтеграційні процеси у європейській та світовій освіті» [5]. Найважливіше в інформаційній підготовці педагога обумовлено необхідністю формування його здатності передати інформаційні компетенції своїм учням, виховати в них потребу й потяг до оволодіння інформаційною культурою відповідно до вимог європейського освітнього простору. Підготовка студентів до повноцінного життя та праці у новому інформаційному суспільстві потребує створення умов для формування такої особистості, яка б вміла самостійно працювати з інформацією, набувати нові знання, використовуючи їх в незнайомій ситуації, приймати рішення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, про значний інтерес науковців до підвищення ефективності навчання з використанням телекомунікаційних технологій, педагогічних підходів до комп'ютеризації навчального процесу, дидактичних властивостей комп'ютерних засобів (В. Биков, Р. Гуревич, М. Кадемія, Д. Опеншоу, Н. Тверезовська, І. Хорев, М. Жалдак та ін.). Різні аспекти проблематики формування інформаційної культури та компетентності досліджуються в працях вітчизняних та закордонних науковців, зокрема: питання підвищення якості вищої освіти (А. Алексюк, В. Андрущенко, Я. Болюбаш, В. Кремень); психологічно-педагогічні, організаційні, технічні, теоретичні і практичні аспекти використання інформаційних технологій (М. Жалдак, В. Кухаренко, М. Моісеєва, Н. Морзе, В. Олійник, Є. Полат, В. Солдаткін, С. Ющик); питання професійної підготовки (В. Бобров, Ф. Веселков, Ю. Голубєв, В. Дюков, С. Комар, Н. Кулебякіна, А. Солов'єнко, В. Стасюк, І. Шаповал); проблеми формування інформаційної культури та компетентності фахівців (Н. Баловсяк, О. Барановська, В. Биков, М. Головань, Т. Сіткар, Ю. Туранов).

Мета статті: показати та розкрити важливість розвитку та реалізації інформаційної культури майбутнього педагога, студента засобами телекомунікаційних технологій, пізнавальна активність яких є основою розвитку самостійності, розкриття здібностей та нахилів, творчої навчально-пізнавальної діяльності, виступаючи засобом задоволення духовних потреб студента, його інтересів, самовираження та самореалізації.

Пошук шляхів та засобів формування пізнавальної активності учнів, студентів пов'язаний, з одного боку, з соціальними процесами у сучасному суспільстві, з іншого - з новими технічними можливостями здобування знань. Характерним явищем сучасного етапу розвитку суспільства є, на наш погляд, лавинний ріст обсягу інформації та залучення інформаційних ідей, засобів та технологій. Стрімкий розвиток технічних і програмних можливостей персональних комп'ютерів, розповсюдження інформаційно-комунікаційних і креативних технологій створюють реальні можливості для їх використання в системі освіти з метою розвитку творчого потенціалу людини в процесі навчання та забезпечення наступності навчання між різними ланками навчально-виховних закладів освіти.

Педагогіка як наука характеризується розвитком та новаціями в галузі методів, способів та організаційних форм навчання. На різних етапах навчання з технічним розвитком відбувалося інтенсивне впровадження у навчальний процес різноманітних засобів наочності, технічних засобів. Все це здійснювалося з метою: підвищення ефективності навчального процесу в цілому й інновацій, які запроваджуються для більш всебічного формування інформаційної культури та конкурентоспроможності фахівців.

Ті, хто навчається, пізнають навколишній світ за допомогою всіх органів почуттів. Проте, основними каналами отримання інформації є зорові аналізатори. Тому невипадково, що 90 відсотків всієї інформації учні отримують за допомогою зору, а 10 відсотків - за допомогою слуху. «Краще один раз побачити, ніж 100 разів почути» - так повчає і в наш час актуальне прислів'я.

За останні роки в школах з'явились та інтенсивно розвиваються копіювальна і відеотехніка, музичні центри, нові покоління діапроекторів і графопроекторів, інтерактивні дошки. Все більше шкіл обладнані сучасними комп'ютерними кабінетами. Ефективне використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі сприяє успішному вирішенню поставлених перед школою і вчителем завдань. Закладам освіти потрібно створити умови для заохочення кожного студента до активної пізнавальної діяльності, навчання сумісної праці в співробітництві, включення його в процес застосування набутих знань на практиці, чіткого осмислення, де, як і для яких цілей ці знання можуть бути застосовані.

Сучасна епоха означена загальним захопленням пошуків альтернатив традиційним школам. Педагогічні технології - надзвичайно популярне явище, але у вітчизняній педагогічній науці має декілька визначень. За визначенням ЮНЕСКО педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування і визначення всього процесу навчання та засвоєння знань з урахуванням технічних та людських ресурсів і, що за своїми завданнями вимагає ефективних форм освіти [1]. Таким чином, педагогічна технологія включає дві групи питань - це застосування технічних засобів у навчальному процесі та його організація. Перша галузь пов'язана з реалізацією досягнень техніки в навчальних засобах, друга - з розвитком педагогічної теорії [7].

Історія педагогіки багата інноваціями в галузі методів та форм навчання. З розвитком технічної думки відбувається втілення різноманітних засобів наочності та технічних засобів в навчальний процес. Але тільки при проведенні аналізу природних якостей засобів навчання, визначенні дидактичних можливостей їх використання та функцій в процесі навчання, технічний засіб може бути дійсно корисним для навчального процесу, знайшовши чітке місце в системі інших засобів навчання.

Під телекомунікаціями в міжнародній практиці розуміється передавання довільних повідомлень на відстань за допомогою технічних засобів (телефону, телеграфу, радіо, телебачення і т. ін.). Але кажучи про телекомунікації, частіше за все, мають на увазі не тільки передавання, але й приймання, опрацювання, зберігання повідомлень, причому, як правило, з використанням комп'ютерних засобів [8].

Виходячи з тлумачення «теле» в українській та російській мовах під телекомунікаціями будемо розуміти передавання, приймання, опрацювання, зберігання повідомлень за допомогою деяких технічних засобів, під комп'ютерними телекомунікаціями - телекомунікації, у яких таким технічним засобом є комп'ютер.

Телекомунікаційні технології вже використовуються в деяких галузях навчально-пізнавальної діяльності.

Результати дослідження показують, що пошуково-дослідницька робота надає можливість використовувати потужні інформаційні ресурси Інтернет для пошуку певних відомостей при виконанні творчих завдань з предмету. Організовуючи пошукову роботу в мережі треба пам'ятати, що в Інтернет немає ніякого централізованого каталогу ресурсів, який би міг скеровувати пошук. Використання кількох пошукових машин, знання основних типів ресурсів мережі та особливостей доступу до них, правильно надані запити є необхідною умовою для успішного проведення пошуку.

При опрацюванні навичок роботи з пошуковими системами в Інтернет під час занять інформатики доцільно напередодні спланувати сумісну роботу з викладачами-предметниками. Цим самим будуть опрацьовані не лише теми курсу інформатика стосовно пошуку інформації в Інтернет, роботи з навчальними програмами, роботи в текстовому середовищі, а й зроблений реальний внесок в розвиток та оновлення медіатеки навчальних програм.

Участь студентів у дистанційних заходах (олімпіади, конкурси, турніри тощо) надає можливість використовувати телекомунікації для контролю знань студентів з окремих предметів, виявляти та розвивати їх особисті здібності, сприяючи самоосвіті, зростанню пізнавальної активності. Використання телекомунікацій для участі в різноманітних дистанційних заходах надає можливість студентам різних, як завгодно віддалених регіонів брати участь у змаганнях, які не потребують загальних зборів в одному місці. Це поширює географію турнірів, надає можливість брати участь у олімпіадах різних міст та країн, що також надає нового стимулу для вивчення іноземних мов. педагогічний телекомунікаційний пізнавальний

Різні за методом та формою проведення олімпіади та конкурси потребують від викладача і різних методик застосування цих дистанційних засобів в навчально-виховному процесі. Участь у дистанційних олімпіадах надає можливість зовнішнього тестування знань з окремих предметів, що сприяє самоосвіті вчителя та студента, підвищує самооцінку.

Телекомунікаційна проектна діяльність надає учасникам проекту можливість для сумісної навчально-пізнавальної, дослідницької, творчої діяльності при вирішенні загальних проблем. Телекомунікаційний проект - сумісна навчально-пізнавальна, дослідницька, творча або ігрова діяльність студентів-партнерів, що мають спільну проблему, мету, узгоджені методи і способи розв'язування проблеми, націлені на досягнення сумісного результату, та організована на основі комп'ютерної телекомунікації.

Міжнародні проекти представляють особливий інтерес, оскільки їх реалізація вимагає використання знань різних предметів, а також знання засобів нових інформаційних та телекомунікаційних технологій.

У всесвітній мережі є велика кількість міжнародних проектів, які пов'язані з конкретними предметами університетського курсу, але всі вони потребують знань інформаційної системи загалом та вміння використовувати телекомунікаційні технології.

Більша частина телекомунікаційної проектної роботи основана на використанні асинхронного зв'язку, а в багатьох проектах можна працювати тільки за допомогою електронної пошти. Роботу в телекомунікаційних проектах доцільно втілювати в сучасну систему занять, органічно використовуючи міжпредметні зв'язки [2; 3; 8].

Участь у телекомунікаційних відео та інтернет-конференціях надає можливість познайомитись з найсучаснішими телекомунікаційними технологіями, має велике мотиваційне та стимулююче значення в навчанні, надаючи учасникам конференції можливість спілкування, обміну своїми думками та поглядами, представлення отриманих результатів сумісної роботи.

Дистанційне навчання з використанням Інтернет надає унікальні можливості отримання нових знань у різних галузях людської діяльності безпосередньо на своєму робочому місці або вдома. Цей вид навчання стоїть поруч з іншими видами для людей, які за деяких причин не можуть отримати освіту традиційним способом. Головна перевага дистанційного навчання - можливість навчатися без відриву від основної діяльності, самостійно обирати курси (модулі навчання), самостійно планувати час для навчання (більша частина курсів побудована на асинхронному зв'язку слухача та тьютора - керівника курсу). Враховуючи значні вимоги до сучасної інформаційно-комп' ютерної техніки, постійного оновлення вимагає комп' ютерний парк кожного університету, загальне і навчальне ліцензійне програмне забезпечення, мережеві технології та засоби зв'язку. На все це необхідно виділяти значні кошти та матеріально-технічні ресурси, що в умовах сучасної кризи педагогічним університетам робити вкрай тяжко о подекуди й неможливо. «Важливий аспект суперечностей впровадження інформаційних технологій - це труднощі, які пов'язані із створенням відповідної матеріально-технічної бази - наприклад, відомо, що не всі ВНЗ України мають задовільну кількість та якість обладнання для впровадження інформаційних технологій» [6, с. 15]. Таким чином, дуже важливо, щоб держава, громадянське суспільство, відповідальний бізнес та виробництво віднаходили необхідні ресурси для забезпечення якісної інформаційно-культурної та особистісно-професійної підготовки майбутніх вчителів. Від рівня такої підготовки безпосередньо залежить успішність та перспективність розвитку місцевих громад, регіонів та країни в цілому.

Впровадження телекомунікаційних та інформаційних технологій в систему навчання підвищує міру розумового зусилля, спрямованого на задоволення пізнавального інтересу студентів, але ж ступінь пізнавальної активності визначається як природно- зумовленими механізмами, так і особливостями організації навчальної діяльності. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності є важливою умовою вдосконалення навчально- виховного процесу в університеті завдяки розвитку самостійності, ініціативності, відповідальності студентів, забезпеченню сприятливого мікроклімату, спонуканню викладачів до самоосвіти.

Розширення міжнародних контактів у всіх галузях людської діяльності, вільний доступ до інформації, розвиток телекомунікаційних технологій створюють нові умови для освіти. «Нові технології допомагають створити культуру навчання, коли студент із задоволенням встановлює тісні зв'язки з іншими людьми, яких об'єднує спільна мета. Інтернет сам по собі є найкращим середовищем для навчання в режимі взаємодії».

Висновки та перспективи подальших досліджень. Активний розвиток та впровадження інформаційних технологій у різні сфери життя, в тому числі в освіту, ставить перед школою одним з основних завдань формування інформаційної культури сучасних школярів. Комп'ютерні технології - це потужний інструмент для одержання дитиною найрізноманітнішої інформації, ефективний засіб підвищення інтересу до навчання, а також мотивації, наочності, науковості тощо. При організації навчального процесу слід враховувати, що до школи приходять нові покоління дітей, які живуть в інформаційному, динамічному, емоційно напруженому середовищі, що є викликом для педагогів. Інформаційні технології стають потужним багатофункціональним засобом навчання. Їх використання привчає учня жити в інформаційному середовищі, сприяє залученню школярів до інформаційної культури.

Актуальним напрямом подальшої роботи є розробка рекомендацій щодо застосування телекомунікаційних технологій у закладах освіти України для підвищення пізнавальної активності студентів, теоретичне обґрунтування психолого-педагогічних принципів використання елементів мережевих телекомунікаційних технологій в освітній діяльності.

Література

1. Бидайбеков Е.И. Создание и использование образовательных электронных изданий и ресурсов.

2. Дементієвська Н.П. Телекомунікаційні проекти. Стан та перспективи / Н.П. Дементієвська, Н.В. Морзе // Комп'ютер в школі та сім'ї. - 1999. - № 4. - С. 12-19.

3. Корнієнко М.М. Інформаційні технології в освіті - насущна потреба нового тисячоліття / М.М. Корнієнко // зб. наук. праць Всеукр. наук-практ. конф. «Інформатика та комп'ютерно-орієнтовані технології навчання» - Хмельницький, 2001. - 212 с.

4. Корнієнко М.М. Телекомунікаційні технології в освіті // зб. праць 4-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми науки та освіти» - Харків, 2003. - С. 94-99.

5. Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті. - К. : Шкільний світ, 2001.- 24 с.

6. Олійник А.І. Інформаційні технології як основа і засіб реалізації інноваційних процесів в сучасній освіті. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук. Спеціальність: 09.00.10 - філософія освіти / А.І. Олійник. - К., 2008. - 22 с.

7. Пєхота О.М Освітні технології / О.М. Пєхота. - К. : <АСК», 2002. - 276 с.

8. Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Е.С. Полат. - М. : «ACADEMIA», 2011. - 272 с.

Размещено на Allbest.ru