Нові підходи до формування природознавчої компетентності молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 373.3.016:502/504=161.2(045)

Мукачівський державний університет

НОВІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ПРИРОДОЗНАВЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Постановка проблеми. Глибокі зміни в освіті обумовлені прийняттям закону «Про освіту», розробкою сучасних державних стандартів та введенням пілотного проекту «Нової української школи». Вони вимагають нових підходів до організації навчально- виховного процесу початкової школи на ідеях гуманізму, інтеграції й інноваційності. Зміни відбулися і в освітній галузі «Природознавство», надзвичайно важливої з огляду на те, яку роль відіграють взаємостосунки між людиною і природою в сучасному світі. Освітня галузь «Природознавство» інтегрується в курс «Я досліджую світ».

Нові підходи до формування природознавчої компетентності в інтеграції з іншими освітніми галузями вимагають переосмислення дидактичних та методологічних аспектів викладання цього надзвичайно важливого курсу. Недостатньо вивченою проблемою є методика розробки інтегрованих завдань на компетентнішій основі, вироблення засад формування природничих наукових понять у молодших школярів, розвиток їхніх дослідницьких умінь та навичок спостережень.

Аналіз досліджень і публікацій. На необхідності формування понять у початкових класах наголошують вітчизняні та зарубіжні науковці. Ця проблема привертала увагу багатьох видатних представників педагогічної науки: О. Герда, Я. Коменського, Й. Песталоцці, К. Ушинського,

В. Сухомлинського. Вона була предметом спеціального дослідження Т. Байбари, О. Біди, О. Варакути, С. Васильєва, Коваль, О. Лінник, Л.Нарочної, О. Усової та інших науковців.

У науково-педагогічних джерелах обґрунтовано загальні теоретичні засади формування природничих понять, зокрема у фундаментальних працях Т. Байбари, О. Біди, М. Верзиліна, Звєрєва, Г. Ковальчук, О. Козакової, В. Корсунської, О. Лінник, Л. Нарочної, В. Пакулової та ін.

Метою статті є аналіз головних аспектів формування природничої компетентності у молодших школярів на основі інтеграції в курсі «Я досліджую світ».

Виклад основного матеріалу. У Державному стандарті загальної початкової освіти зазначено [4], що основним завданням початкового курсу природничих наук є розвиток у молодших школярів понятійного апарату та формування у них соціальних умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті і достатніх для вивчення навчальних предметів у середній та старшій школі. Поняття, які формуються в учнів у початкових класах, є показником якості засвоєних ними знань і свідчать про їхній інтелектуальний розвиток.

У Концепції Нової української школи виділено два цикли початкової освіти. Перший цикл початкової освіти сприятиме адаптації дитини до нового освітнього середовища, до шкільного життя: активного, пізнавального, цікавого (адаптаційно-ігровий період). Основні орієнтири організації навчально-виховного процесу в цьому циклі визначено такі:

- навчальні завдання і час на їхнє виконання будуть визначатися відповідно до (із урахуванням) індивідуальних особливостей школярів;

- навчальний матеріал можна буде інтегрувати в змісті споріднених предметів або вводити до складу предметів у вигляді модулів;

- обсяг домашніх завдань буде обмежено;

- навчання буде організовано через діяльність, ігровими методами як у класі, так і поза його межами;

- учитель матиме свободу вибору (створення) навчальних програм у межах стандарту освіти;

- буде запроваджено описове формувальне оцінювання, традиційних оцінок не буде;

- найважливіше завдання вчителя - підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання [2].

У другому циклі зусилля вчителів мають бути спрямовані на формування в учнів самостійності, почуття відповідальності за власні досягнення та спільні справи колективу (основний період).

Основні орієнтири організації навчально-виховного процесу другого циклу:

- використання методів з врахуванням індивідуальності учня, які формуватимуть уміння робити самостійний вибір, пов'язувати вивчене з практичним життям;

- запроваджується предметне навчання;

- частина предметів передбачатиме оцінювання [2].

Основна мета освітньої галузі «Природознавство»:

формування природничої компетентності. Природнича компетентність молодших школярів вимагає певних умов для реалізації своїх завдань:

- природне розвивальне середовище;

- створення умов для спілкування дітей з об'єктами природи;

- організація активної діяльності дітей у природі.

Серед основних завдань освітнього закладу виділимо «збереження життя і здоров'я дитини». Особливо воно є актуальним у початковій школі. Освітнє середовище в початковій школі має бути безпечним місцем, де діти відчуватимуть себе захищеними та в безпеці. Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (Д Сан Пі Н 5.5.2.008-01) встановлено вимоги щодо забезпечення належних умов для навчання і виховання учнів.

Сучасні тенденції до організації освітнього середовища Нової української школи прописані в «Методичних рекомендаціях для експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів». В них наголошується на дотриманні балансу між навчальними видами діяльності, ініційованими вчителем, та видами діяльності, ініційованими самими дітьми. Така суб'єкт-суб'єктна діяльність дозволить формувати уміння в учнів робити власний вибір, дає можливості для розвитку нових та удосконалення раніше засвоєних практичних навичок, отримання нових знань, розвитку свого позитивного ставлення до навколишнього середовища (природного та соціального).

Водночас, освітнє середовище має бути мобільним, тобто легко трансформуватися для колективної, групової роботи. Вчителям рекомендується організувати вільний доступ до всіх навчальних об'єктів, якими безпечно можуть користуватись учні, щоб вони мали можливість вільно пересуватися класом для пошуку необхідних навчальних матеріалів. «Це забезпечуватиме можливості здійснювати вибір у класі і, відповідно, приймати самостійні рішення щодо навчальної діяльності, усвідомлюючи при цьому наслідки вибору» [5]. Окрім того, у плануванні і дизайні освітнього середовища першорядним має бути спрямування на розвиток дитини і мотивації її до навчання.

Компетентнісно-орієнтований підхід - один із нових концептуальних орієнтирів, напрямів розвитку змісту освіти в Україні та розвинених країнах світу. Індикатором упровадження компетентнісного підходу на рівні шкільної практики є розвиток наскрізних умінь. Саме наскрізні уміння слугують підставою для інтеграції освітніх галузей в курсі «Я досліджую світ», так як дитина в молодшому шкільному віці сприймає світ цілісно.

У проекті Стандарту початкової освіти розглядаються такі наскрізні вміння в розвитку: розв'язую проблеми; Критично мислю; творчо мислю (креативність); співпрацюю; ефективно спілкуюся; розвиваю власний емоційний інтелект; досліджую, організовую свою діяльність; рефлексую, читаю вдумливо [4]. знання природничий компетентність пізнавальний

Однією з основних новацій є структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Дидактичний зміст процесу інтеграції полягає у взаємозв'язку змісту, методів і форм роботи. Відповідно інтеграцію навчального матеріалу з різних навчальних предметів здійснюють навколо певного об'єкту чи явища довкілля (4 тиждень, тема тижня: «Моє довкілля»), або навколо розв'язання проблеми міжпредметного характеру («Як впізнати осінь?» чи «Як живуть тварини восени?»), або для створення творчого продукту (виготовлення знаків для охорони природи) тощо.

Авторський колектив під керівництвом Р. Шияна пропонує використовувати модель інтеграції навколо соціокультурної теми/проблеми під час тематичних днів/тижнів [1]. Така модель інтеграції, окрім створення єдиного для навчальних предметів тематичного простору, дозволяє уникнути дублювання інформації у змісті різних навчальних дисциплін та дослідити виучуваний об'єкт чи явище різнобічно, використовуючи різні методи та дидактичні засоби. Уже сама назва курсу «Я досліджую довкілля» орієнтує вчителя на вибір методів і прийомів навчання: дослідження, спостереження, опрацювання різних джерел інформації.

Компетентності - це динамічна комбінація знань, умінь, навичок, досвіду і цінностей, які визначають здатність особи успішно вирішувати життєві проблеми, провадити професійну і подальшу навчальну діяльність [2]. Реалізація компетентнісного підходу в природничій освітній галузі передбачає опанування сутністю певних природних об'єктів, явищ, способів дій у безпосередній практичній природоохоронній діяльності. Тому до уроків слід добирати такі види завдань, які сприяли б усвідомленню дитиною цілісності природи, взаємозв'язків між її об'єктами та явищами. Невід'ємними складовими системи формування природничої компетентності у навчальному процесі єдослідна робота, спостереження, екскурсії, догляд за рослинами й тваринами, виготовлення годівничок для птахів, збирання природного матеріалу для гербарію, виготовлення поробок та ін. Під час такої діяльності в учнів формуються уміння самостійного прийняття рішень.

Водночас, екскурсії, дослідження околиць, цільові прогулянки реалізують і завдання соціокультурного розвитку, впливають на емоційну сферу дитини. Спілкування з природою сприяє появі різних почуттів: моральних, естетичних, ціннісного ставлення та ін. Емоційне спілкування з природою пробуджує у дитини хвилювання, захоплення, радість, упевненість у собі, як складовій всього живого, і є необхідною умовою творчого освоєння довкілля дітьми. Важливо у цьому напрямі через систему завдань формувати відповідальне ставлення до природи зокрема та навколишнього світу в цілому.

Дієвими для активізації пізнавальної діяльності учнів є ігри- змагання, спостереження, конкурси, дослідження та ін. Найбільш ефективним є спостереження, так як воно розкриває перед дитиною реальний світ природи, дає багато знань про неї, розширює коло знань дитини, розвиває її розумові здібності і кмітливість, критичність і самостійність думки, цілеспрямовану увагу. Спостерігаючи, дитина вчиться бачити, а не тільки дивитися, чути, а не тільки слухати, зіставляти факти, аналізувати їх, формулювати висновки, умовиводи, тобто вчиться активно, творчо, самостійно мислити [3].

Ключовим у назві курсу «Я досліджую світ» є слово «досліджую», що спрямовує вчителів проводити з учнями пошуково-дослідницьку діяльність, яка є потужним засобом інтелектуального розвитку дітей та формує основи цілісного світогляду. Учні молодшого шкільного віку постійно прагнуть до нових вражень у різноманітних сферах життєдіяльності, вони є допитливими, бажають експериментувати, шукати істину. У процесі пошуково-дослідницької діяльності діти спілкуються з однолітками та учнями середньої і старшої школи, рідними і знайомими, що сприяє розвитку комунікаційної сфери. Під час формулювання висновків за результати своєї дослідницької діяльності учні усвідомлюють причинно-наслідкові зв'язки, вчаться пояснювати причини виникнення явищ тощо.

Такий підхід до організації і проведення навчально- виховного процесу курсу «Я досліджую світ» підвищує якість знань, сприяє виробленню природничих компетентностей, розвиває пізнавальний інтерес до вивчення природи, активність та самостійність, здатність до наукової творчості, самовираження та спілкування.

Висновки

Таким чином, нові підходи до формування природничої компетентності в курсі «Я досліджую світ» потрібно розглядати як інтеграцію предметних компетентностей. Набуття учнями системи природничих знань, умінь та навичок спрямоване на формування їх компетенції. Тому компетентність і шляхи її формування слід розглядати як результат навчання.

Перспективи подальших наших досліджень вбачаємо в удосконаленні форм навчання згідно сучасних тенденцій в освіті.

Анотація

В статті здійснений аналіз Концепції нової української школи з огляду формування природознавчої компетенції у молодших школярів в курсі «Я досліджую світ». Обґрунтовано доцільність інтеграції знань у процесі цілісного сприйняття навколишнього середовища. В статті виокремлено форми та методи, які сприяють формуванню природничих компетентностей, розвивають пізнавальний інтерес до вивчення природи, активність та самостійність молодших школярів.

В статье представлено результаты анализа Концепции Новой украинской школы в контексте формирования природоведческой компетенции младших школьников в курсе «Я исследую мир». Обусловлено целесообразность интеграции знаний в процессе целостного восприятия окружающего мира. Автором выделено формы и методы, которые способствуют формированию природоведческих компетентностей, развитию познавательного интереса к изучению природы, активность и самостоятельность младших школьников.