Особливості організації навчально-дослідницької діяльності молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК372.881.116.12

Мукачівський державний університет

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Лалак Наталія Володимирівна

Постановка проблеми.Сьогодні суспільство висуває до загальноосвітня школи вимоги щодо формування в учнів системи універсальних знань, умінь і навичок, підкріплених досвідом самостійної діяльності й особистої відповідальності. У Концепції «Нова українська школа» зазначено, що сучасний зміст освіти повинен бути заснований на формуванні компетентностей, які потрібні школярам для успішної самореалізації у суспільстві. Для формвання в учнів ключових і предметних компетентностей у процесі шкільної освіти необхідно використовувати педагогічні технології навчання, які створюють умови для набуття досвіду діяльності. Адже, як констатують педагоги-практики, якщо молодші школярі більшу частину часу працюють самостійно, то набувають уміння планувати, організовувати, контролювати й оцінювати свої дії та діяльність загалом. Задля реалізації цих завдань в освітній процес упроваджують нові форми організації навчальної роботи. Такою, зокрема, є навчально - дослідницька діяльність школярів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема організації навчально-дослідницької діяльності учнів не є новою. В педагогічній науці різні її аспекти були й залишаються предметом аналізу багатьох вітчизняних та зарубіжних учених. Наукове осмислення поняття «навчально-дослідницька діяльність» ґрунтується на ідеях Конфуція, Ф. Дістервега, Сократа, Я. Коменського, Дж. Локка, Ж.-Ж. Руссо, К. Ушинського, О.Духновича, С. Русової, Б. Райкова, В. Сухомлинського та ін., які в певні історичні періоди розвитку людства наголошували на необхідності організації навчання, спрямованого на відкриття суб'єктивно нових знань і способів діяльності. Основою для зародження смислового поля поняття «навчально-дослідницька діяльність» слугують праці, у яких розглянуто навчальну діяльність, її функції й структуру (П. Гальперин, В. Давидов, Н. Тализіна, А. Маркова), особливості організації навчальної діяльності в початковій школі (Н. Бібік, М. Вашуленко, Т. Довга, Я. Кодлюк, О.Онопрієнко, О. Савченко, А. Цимбалару та ін.). На формування смислового поля поняття «навчально-дослідницька діяльність» суттєво вплинули роботи Т. Байбари, М. Кларіна, С. Омельчука, О. Пометун, О. Савенкова та інших психологів і педагогів, які долучалися до визначення сутності дослідницької діяльності учнів.

Мета статті: уточнити зміст поняття «навчально- дослідницька діяльність» школярів та обгрунтувати особливості її організації на уроках в початковій школі.

Результати дослідження. Логіка нашого дослідження вимагає з'ясувати сутність поняття «навчально-дослідницька діяльність». У Словнику педагогічних термінів поняття «навчально- дослідницька діяльність» трактується як «процес вирішення школярами наукових та особистісних проблем з метою побудови суб'єктивно нових знань» [5, с.112].У працях науковців знаходимо, що навчально-дослідницька діяльність - це:

- спрямована вчителем діяльність учня, у результаті якої в останнього формуються узагальнені способи дії розв'язання індивідуально або суспільно значущих задач (за Л. Голодюк);

- діяльність, яка спрямована на створення якісно нових важливих для розвитку особистості цінностей, у ході діяльності передбачено самостійне оволодіння новими знаннями та способами дій (Н. Полтавцевою);

- спеціально організована пізнавальна творча діяльність учнів, що за своєю структурою відповідає науковій діяльності, характеризується цілеспрямованістю, активністю, предметністю, вмотивованістю та свідомістю; результатом діяльності є формування пізнавальних мотивів, дослідницьких умінь, суб'єктивно нових для учнів знань та (або) способів діяльності (за Н. Семеновою);

- творчий процес спільної діяльності двох суб'єктів (учителя й учня) з пошуку невідомого, у ході якого здійснюється трансляція між ними культурних цінностей, результатом котрої є формування світогляду (за О. Обухов);

- діяльність,що характеризується творчою спрямованістю змісту розумових операцій, а також педагогічним управлінням процесом формування навчально-дослідницьких умінь, який здійснюється найбільш успішно, коли учні вчаться передбачати результат, формулювати цілі й гіпотези, шукати самостійні шляхи вирішення поставленої мети, обґрунтовувати правильність рішення (за Н. Недодатко);

- процес набуття дослідницьких і супутніх дослідженню умінь у процесі взаємодії учнів і педагога, яка спрямована на виявлення сутності тієї чи іншої проблеми, актуальної для суб'єктів діяльності (за С. Антоновою);

- діяльність учнів, що організовується педагогом з використанням різних форм і дидактичних прийомів; за здійснення якої домінує самостійне свідоме використання методів наукового пізнання; у результаті якої учні активно оволодівають знаннями, розвивають дослідницькі вміння та здібності (за Г. Лиходєєвою);

- освітня технологія, основним засобом якої є навчальне дослідження, що передбачає виконання учнями під керівництвом педагога навчальних дослідницьких завдань з невідомим заздалегідь результатом, спрямованих на створеня уявлень про об'єкт і явище навколишнього світу (за І. Якиманською) [5, с.46].

Науковці вважають, що навчально-дослідницька діяльність: формує активну, самостійну й ініціативну позицію школярів; розвиває їх загальнонавчальні вміння та навички: дослідницькі, рефлексивні, самооцінні; формує не просто вміння, а компетенції, тобто вміння, безпосередньо пов'язані з досвідом їх застосування у практичній діяльності; реалізує принцип зв'язку навчання з життям.

Цікавими для нашого дослідження є погляди О. Леонтовича, який зазначав, що навчально-дослідницька діяльність суттєво відрізняється від традиційної навчальної і пов'язана з виконанням учнями творчого пошукового завдання з невідомим заздалегідь результатом та передбачає такі етапи: формулювання проблеми; висунення гіпотези; вибір способу перевірки гіпотези (діяльності, спрямованої на перевірку); підготовка отриманих результатів до аналізу; аналіз, узагальнення результатів; формулювання висновку.

У практиці роботи початкової школи розрізняють такі види навчально - дослідницької діяльності :

- за кількістю учасників - індивідуальна, групова, колективна;

- за місцем проведення - урочна і позаурочна;

- за часом - короткотривала і довготривала;

- за темою - освітня і соціальна.

На нашу думку навчально-дослідницька діяльність буде ефективною, якшо відповідатиме низці вимог: поєднання з різними видами пізнавальної діяльності; усвідомленість учнем сутності проблеми; цілеспрямованість пошукової творчої і продуктивної діяльності; самостійність пошуку учнями відповідей; реалізація потенційних здібностей учнів; організація досліджень з урахуванням можливості задоволення потреб учнів під час спілкування з однокласниками, батьками, вчителями; набуття навичок самостійної роботи та співпраці у колективі; забезпечення співпраці «учень - вчитель» на основі принципу рівноправності, партнерства.

Як зазначають педагоги та психологи, основою організації навчально-дослідницької діяльності молодших школярів є педагогічна взаємодія, тобто взаємодія тих, хто навчає, з тими, хто навчається. Педагогічна взаємодія розглядається науковцями як процес безпосереднього або опосередкованого впливу суб'єктів навчально-дослідницької діяльності один на одного, який породжує взаємозв'язок між ними й причинну обумовленість їхніх дій. Слід також звернути увагу на пізнавальну самостійність учнів, що супроводжується внутрішнім діалогом, взаємодії (синонім - співпраця) учасників діяльності між собою, а також на етапи вибудовування спілкування в навчально-дослідницькій діяльності (встановлення контакту; орієнтування в ситуації спілкування, тобто усвідомлення й прийняття мети взаємодії; активна участь у спілкуванні, яке передує діяльності й супроводжує її хід; спільне формулювання висновків).

Аналіз сучасної теорії і практики організації навчально- дослідницької діяльності засвідчив, що взаємодія вчителя з учнями реалізується як рефлексивна суб'єкт-суб'єктна. На відміну від механічної взаємодії («запитання-відповідь»), ця взаємодія спрямовується на обмін смислами. Налагодженню рефлексивної суб'єкт-суб'єктної взаємодії сприяють дії вчителя, які спрямовано на прийняття учнями навчальної мети, стимулювання їх до висловлювання власних думок, прийняття різних ставлень і міркувань стосовно визначеної проблеми. Взаємодія вчителя з учнями здійснюється з доцільним використанням різних прийомів, у тому числі й прийому створення ситуації співроздумів (постановка риторичних, проблемних, відкритих запитань, створення проблемної ситуації в процесі зіставлення різних думок, фактів, подій, способів дій, розв'язків тощо) та прийому створення ситуації співпереживання (звернення до досвіду учнів, проговорювання власного досвіду, досвіду інших) [5, с.112].

Спостерігаючи за роботою педагогів та проаналізувавши науково-методичну літературу з проблеми дослідження[1,4,5], спробуємо проілюструвати навчально-дослідницьку діяльність молодших школярів на уроках в початкових класах. Така діяльність школярів на уроках літературного читання є ефективним засобом формування вдумливого читача, здатного сприймати літературний твір в усій повноті, самостійно розкривати своє сприйняття системи образів художнього тексту. У структурі уроку-дослідження вчителі- практики зазвичай виділяють такі етапи:

1. Повідомлення теми (визначення предмета навчального дослідження - адже діти мають чітко уявляти, що вони будуть досліджувати у художньому творі).

2. Визначення навчального завдання (формулювання суті проблеми у вигляді проблемного питання, яке стає основою навчального завдання цього уроку).

3. Спільний пошук шляхів виконання навчального завдання (складання плану дослідження, визначення шляхів розв'язання проблеми, послідовності дій).

4. Реалізація спільного остаточного рішення (проведення власне дослідження, пошукової діяльності, тобто виконання певної послідовності навчальних дій, визначеної спільними зусиллями всіх учасників).

5. Узагальнення (підбиття підсумків дослідження у формі змістовного висновку про те, як розв'язана проблема) [2, с.28].

На таких уроках можна організовувати дослідження, спрямовані на формування вміння на основі аналізу емоційного стану персонажів твору виявляти авторський задум. Ефективним і результативним прийомом такої діяльності, на нашу думку, є побудова емограми. Науковці трактують це поняття як графічне зображення емоцій (наприклад, смайлик). У дослідженні тексту цей термін означає «запис, графічне зображення змін у настрої літературного персонажа» [2, с.29].

Побудову емограми краще використовувати під час аналізу тексту невеликого розміру, в якому автор виразно зобразив у монологічній формі або у діалозі розвиток емоційного стану дійових осіб. Авторські образні формулювання є тим головним матеріалом, на який спирається читач, вибудовуючи «графік емоцій». Складена емограма дає змогу візуально зафіксувати емоційний стан літературного персонажа і простежити зміни у його настрої за певних обставин. Результати дослідження фіксують на шкалі, яка відображає умовні етапи зміни настрою. Досліджують емоційний стан однієї або кількох дійових осіб. В останньому випадку рекомендують зіставляти зміни в їхньому настрої та з' ясовувати причини подібності чи розбіжності цих змін. До прикладу, урок літературного читання у 4 класі (Тема. В. Кава «Добраніч, мамочко»). На уроці учні аналізують емоційний стан Лесі, мами, визначають настрій головних героїв, записують слова, якими автор передає почуття, фіксують як змінюється настрій учасників розмови. Така робота допомагає школярам усвідомити і перекласти мовою слів своє інтуїтивне розуміння прочитаного.

Як показує практика, навчально-дослідницька діяльність на уроках природознавства сприяє формуванню в учнів на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, системи знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини. Ці уроки мають сприяти набуттю учнями навичок самостійного пошуку відповідей на поставлені запитання, що передбачає уміння аналізувати факти, узагальнювати їх і робити логічні висновки. Набуття таких умінь є основою компетентнісного підходу у навчанні. Методи навчального пізнання природи багато в чому подібні до наукових. Аналогії між науковими і навчальними формами пізнання світу провести нескладно. До прикладу: наукова експедиція - шкільна екскурсія; стаціонарні наукові дослідження - систематичні спостереження за об'єктами і явищами природи; науковий експеримент - навчальний експеримент. Зростання значущості діяльнісного і проблемно-пошукового методів у навчанні молодших школярів веде до зближення методів навчання та методів дослідження, оскільки останні здебільшого реалізують з використанням методології відповідних наук [1, с.16].

Навчальний дослід можна проводити по-різному. За рівнем пошукового спрямування і водночас за рівнем розумової діяльності школярів серед способів організації дослідів виділяють: ілюстративний, репродуктивний, проблемно-ілюстративний, частково пошуковий і дослідницький. Дослідницький - найвищий рівень проведення дослідної роботи і найбільш відповідний для нього термін - «експеримент». Для проведення експериментальної роботи учням доцільно пропонувати різні теми, об'єкти. Найчастіше об'єктами вивчення є рослини. Експерименти з рослинами проводять на пришкільній ділянці, у класному куточку природи. Якщо при школі є географічний майданчик, то деякі навчальні дослідження можна проводити на ньому. До прикладу, визначення висоти Сонця над горизонтом, товщини снігово покриву, зміни температури повітря впродовж дня, моделювання форм рельєфу тощо.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти, метою освітньої галузі «Математика» є формування предметних і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі. Учитель має орієнтуватися на використання таких педагогічних технологій, за допомогою яких не просто поповнювалися б знання й уміння з навчального предмета, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання.

На думку вчителів-практиків, які організовують дослідницьку діяльність молодших школярів на своїх уроках, у кожній текстовій задачі в підручниках математики можна знайти проблему, над якою молодший школяр має задуматись, якщо вчитель не буде пропонувати готові способи розв'язання задач того чи іншого виду. Для організації дослідницької діяльності молодших школярів на уроках математики найдоцільніше використовувати такі типи задач: з несформульованим питанням; з відсутніми даними; із зайвими даними; з декількома рішеннями; з мінливим змістом; на розуміння, логічне мислення.

Ще одним видом завдань для організації навчально- дослідницької діяльності молодших школярів на уроці математики можуть слугувати математичні паралогізми, софізми й парадокси. При опрацюванні таких завдань учн іспостерігають, аналізують дані, роблять припущення, висувають гіпотези, доводять свою думку. Знаходження й усвідомлення помилок при виконанні таких завдань запобігає їх повторенню в математичних міркуваннях в інших ситуаціях. Також доцільно організовувати з учнями і практико-орієнтовані дослідження. Так, до прикладу, при вивченні площі фігур можна запропонувати учням визначити кількість рулонів шпалер для обклеювання власної чи класної кімнати. Навчальний матеріал шкільного курсу «Математика» дає змогу створювати проблемні ситуації, які сприяють активізації самостійної творчої діяльності молодших школярів. Для успішного формування досліницьких умінь дослідження треба проводити систематично з урахуванням віку та навчальних можливостей дітей. Діяльність учнів має відбуватися у творчому, психологічно комфортному середовищі. дослідницький творчий предметний компетентність

Висновки

Учням початкових класів властивий потяг до всього нового, до таємниць, до відкриттів, тому навчально-дослідницька діяльність має стати невід'ємною складовою початкової освіти. Проведення навчальних досліджень з молодшими школярами може бути особливим напрямом як урочної, так і позакласної роботи, тісно пов'язаної з основним навчальним процесом і орієнтованої на розвиток дослідницької, творчої активності дітей, а також на поглиблення й закріплення наявних у них знань, умінь та навичок. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у аналізі підручників початкової школи з метою з'ясування можливостей використання їх змістового контенту в організації навчально-дослідницької діяльності молодших школярів.

Список використаних джерел

1. Гільберг Т. Навчально-дослідницька діяльність на уроках природознавства / Т. Гільберг, Т. Сак // Учитель початкової школи. - 2014. - №7-8. - С. 15-17.

2. Кисель Л. Дослідницька діяльність на уроках літературного читання / Л. Кисель // Учитель початкової школи. - 2017.- №1 - С.28- 31.

3. Мантула Т. І. Проектна технологія: теорія і практика : науково-методичний посібник / Т. І. Мантула. - К. : ПОЛІМЕД-Сервіс, 2008. - 150 с.

4. Мантула Т. І. Реалізація компетентнішого підходу в процесі навчання: моделювання уроку з використанням технологій Веб-2.0 : науково-методичний посібник / Т. І. Мантула. - К. : ТОВ Поліграф-сервіс, 2009. - 132 с.

5. Мієр Т. І. Організація навчально-дослідницької діяльності молодших школярів : монографія / Т. І. Мієр. - К. : ФО-П, 2016. - 424 с.

Анотація

Стаття присвячена проблемі організації навчально-дослідницької діяльності молодших школярів. Визначено стан розробленості досліджуваної проблеми у наукових і методичних джерелах, з 'ясовано сутність поняття «навчально-дослідницька діяльність». Авторами розглянуто види навчально-дослідницької діяльності молодших школярів, проілюстровано особливості її організації на уроках в початковій школі.

Key words: educational and research activity, junior pupils, competence approach, pedagogical interaction, lesson - research