Соціально-педагогічна робота у дошкільному навчальному закладі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Соціально-педагогічна робота у дошкільному навчальному закладі

Т.І. Ковальчук

М.Я. Яценко

Актуальність (Introduction). Сьогодні важливо розкрити особливості соціально-педагогічної роботи соціального педагога з дошкільниками неблагополучних родин, адже центральне місце в українській державній політиці посідає сім'я як могутнє джерело соціального, культурного, економічного, духовного та морального розвитку суспільства та конкретної особи, яка в умовах кризи стає чи не єдиною ланкою, здатною пережити психологічні, соціальні, економічні перевантаження, забезпечуючи при цьому етико-психологічну і духовну опору людини. Незважаючи на серйозні зміни у вихованні дітей в Україні, проглядаються у сім'ях і тенденції збільшення злочинності неповнолітніх, зниження віку, коли діти стають правопорушниками, кримінальними злочинцями, відмови батьків від дітей або й фізичне їх знищення. Це проблеми виховання дітей у неблагополучних сім'ях, особливо у дошкільному віці.

Аналіз останніх досліджень та публікацій (Analysis of recent researches and publications). Проблеми неблагополучних сімей актуальні для українського суспільства, тому сімейна проблематика досить широко представлена як у соціологічних (С. Голод, В. Зацепін, М. Мацьківський, А. Харчев, Д. Чечот і ін.), педагогічних (Ю. Василькова, З. Зайцева, І. Трубавіна, І. Звєрєва), так і психологічних (М. Алексєєва, Т. Буленко, Т. Говорун, С. Дворяк, Є. Ейдемиллер, З. Кисарчук, Г. Кочарян, А. Кочарян, Б. Херсонський, В. Юстицький та ін.) та інших дослідженнях. Наприклад, питанням значення сім'ї в соціалізації особистості та особливостям соціально-педагогічної роботи з різними типами сімей приділяють увагу такі сучасні вчені, як З. Зайцева, А. Капська, Л. Коваль, І. Звєрєва, С. Хлєбік, Н. Сейко, І. Трубавіна та інші. Наші фонди бібліотек можуть надати широкий спектр результатів наукових досліджень у цій царині знань. Однак, як свідчить аналіз, ця категорія населення, проблеми якої розглядаються у пропонованій публікації, є нечастими відвідувачами бібліотек. На нашу думку, варто повернутись до тих форм діяльності, які добре зарекомендували себе у минулому, до спілкування у дошкільних, шкільних колективах тощо. У фондах книгарень чимало літератури на правову тематику, в якій розглядаються й такі аспекти, як відповідальність за жорстоке поводження з дітьми, насилля. А знання може у низці випадків запобігти правопорушенням.

Мета (Purpose) статі. Мета статті полягає в аналізі сутності діяльності та ролі соціального педагога у вирішенні проблем соціально-педагогічної роботи з дітьми неблагополучних родин, обґрунтуванні існуючих підходів до їхнього розв'язання (на прикладі дошкільного навчального закладу «Яблучко» Києво-Святошинського району), деталізації тих з них, які дали найкращий ефект.

Методи (Methods). Для досягнення поставленої мети використано такі методи: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, класифікацію, опитування, вимірювання.

Результати (Results). Сім'я - це первинний колектив, який забезпечує соціалізацію дитини, її самореалізацію, захищає від проблем, що існують в суспільстві, сприяє формуванню особистості з усталеною поведінкою. Кожна сім'я створює власну мікрокультуру на основі загальносімейних цінностей, традицій, звичаїв, норм, правил поведінки. Тому тут постає проблема виховання на власному прикладі у родинах неблагополучних, адже неповнолітні схильні брати за взірець спосіб життя й поведінку, яка спостерігається дома. До того ж, серед низки проблем неблагополуччя у сім'ях гостро постає аспект насилля [4].

Нами було проведено емпіричне дослідження у дошкільному навчальному закладі «Яблучко» Києво-Святошинського району. Емпіричне дослідження проводилося у старшій групі «Ромашка» (40 дошкільників) та «Зайчата» (35 дітей) дошкільного навчального закладу «Яблучко» за підтримки завідувача цього навчального закладу А.М. Джемесюк та соціального педагога О.С. Козоріз. Діти активно брали участь в дослідженні. Дослідження проводились упродовж двох місяців. За допомогою авторських методик було визначено 10 дітей з неблагополучних сімей, з якими був проведений рисунковий тест «Малюнок сім'ї», що відноситься до неструктурованих проективних методик. Для того, щоб зрозуміти дитину іноді досить подивитися на те, що вона намалювала.

На думку психологів, за допомогою малюнка дитина висловлює своє сприйняття навколишнього світу, своєї родини і близьких йому людей. Широко використовуваний в психодіагностиці „Малюнок сім'ї” призначений для виявлення особливостей внутрішньосімейних відносин та емоційних проблем. За допомогою рисункових тестів особистість проявляє себе особливо виразно. Завдання не мають однозначних «правильних» рішень і приваблюють своєю простотою: потрібно мати тільки папір та олівець, їх легко провести з дитиною, яка навіть не вміє ще читати. Проте, як вважають психологи, довіряти інструкціям можна.

Рис. 1. Результати визначення рівня самооцінки дошкільнят за методикою В. Г. Щур

Проаналізувавши отримані результати, ми можемо зазначити, що 10 дошкільнят з 75 досліджуваних живуть та виховуються в неблагополучних родинах. На малюнках дітей виявлено: відсутність членів родини, відсутність самої дитини на малюнку, присутність чорних та сірих кольорів, деякі члени сім'ї без частин тіла, присутня в малюнках агресія та зневага, члени сім'ї маленького розміру та ін.

Для визначення самооцінки особистості було використано методику «Дерево» (автор Д. Лампен, в адаптації. Л.П. Пономаренко) і методику В.Г. Щур. Дітям пропонується обрати на картинці номер чоловічка, який знаходиться на дереві. Він повинен відповідати настрою дитини та його стану в цей момент. Далі діти мають обрати того чоловічка, яким вони хотіли б стати. Першого вони мають обвести червоним олівцем, а другого - синім. У ході дослідження визначено високий, середній і низький рівні самооцінки дошкільника (рис. 1). Іноді деякі діти просять дозволу позначити позиції двох чоловічків. Вважаємо, що в цьому випадку не слід обмежувати їх вибір, але необхідно зафіксувати, який чоловічок був відзначений в першу чергу, який у другу, так як співвідношення цих виборів може бути досить інформативним.

Наступним кроком було використання тесту тривожності (Р. Теммл, М. Доркі, В. Амен) [1, С. 20] Цей тест призначений для визначення рівня тривожності дитини дошкільного та молодшого шкільного віку. Експериментальний матеріал - 14 малюнків, кожний з яких відображає певну типову для життя дитини ситуацію. Кожний малюнок виконано у двох варіантах: для дівчинки та для хлопчика. Обличчя дитини - це лише контур голови. Кожний малюнок доповнений двома зображеннями дитячої голови, що за розмірами точно відповідає контурам обличчя на малюнку. На одному із двох зображень - усміхнене обличчя, на іншому - сумне.

Малюнки демонструють дитині в чітко визначеному порядку один за одним. Залежно від рівня індексу тривожності діти підрозділяються на 3 групи:

високий рівень тривожності (ІТ вище 50%);

середній рівень тривожності (ІТ від 20 до 50%);

низький рівень тривожності (ІТ від 0 до 20%).

Отже, визначено шість дошкільнят, що мають високий рівень тривожності (60 %) та четверо, яким характерний середній рівень тривожності (40 %). Низький рівень - відсутній.

Для оцінки характеру і вольових якостей дитини було використано рисунковий тест «Людина під дощем» Е.С. Романова і Т.І. Ситько. [5]. Менш відомий рисунковий тест «Людина під дощем» говорить про те, як людина реагує на проблеми і стресові ситуації (можна провести такий тест не тільки з дитиною, але і з дорослим). Рисунковий тест «Людина під дощем» дозволяє розуміти, як дитина реагує на стрес, чи здатна вона успішно долати життєві труднощі, якими особистими ресурсами вона володіє, щоб впоратися з ударами долі. Цей рисунковий тест досить інформативний і досить часто використовується в психодіагностиці. Для апробування методики потрібно: аркуш паперу формату А4, простий олівець (бажано м'який) і гумка. Пропонується дитині намалювати людину, а потім - ту ж саму людини під дощем і подивитися, як змінився малюнок.

Додаткові образи і деталі на малюнку: будинки, дерева, автомобілі, тварини, а також сумочки, квіти, тростини та інші предмети, що знаходяться в руках у намальованої людини, можуть говорити про прагнення піти від проблем, перемикаючись на щось ззовні [6].

Нарешті, використана методика «Колір в малюнках» (В.В. Кисельова). Іноді рисункові тести виконуються простим олівцем, при цьому не використовуються ні кольорові крейди, ні кольорові олівці, Тим не менш, багато дослідників воліють використання кольору. Інтерпретація колірних рішень особливо важлива при розшифровці спонтанних малюнків. Слід пам'ятати, що точна інтерпретація колірного рішення не може бути зроблена, якщо у випробовуваного немає в наявності всього набору кольорових олівців. Важливим є визначення психологічного значення кольору. Кольори поділяються на основні: червоний, синій і жовтий і додаткові: зелений, оранжевий, фіолетовий. Червоний - колір життя, сонця, вогню. «Горіння» - почуття небезпеки, виражений гнів, запальні реакції, сильне емоційне усвідомлення, надмірна чутливість, потреба в теплі - все це притаманне червоному кольору. Помаранчевий - колір уособлює радість і щастя, пов'язаний з афективним вихлюпуванням, емоційним реагуванням. Іноді помаранчевий вказує на наявність невідомої ситуації. Він благотворно впливає на людину, яка страждає від депресії або схильної до надмірного песимізму. Жовтий колір може виражати бадьорість, веселість, занепокоєння, тенденції до інтелектуалізації, нестримуваної експансивності. У більшій мірі він сприймається лівою півкулею мозку, "інтелектуальною" половиною і може надавати позитивний вплив на навчання і придбання професійних навичок. Зелений колір - найпоширеніший колір в нашій природі. Зелений - колір здорового Его, зростання, новизни життя, умиротворення, почуття безпеки. Він вказує на наявність бажання наполягти на своєму, самоствердження, бажання домінувати. Блакитний і синій привносять відчуття світу і нескінченності, тиші, розслабляють людину, відображають добре контрольовані емоції, прагнення до виходу з ситуації. Надто активні діти краще вчаться при синьому кольорі. Фіолетовий, бузковий,

ліловий кольори відображають внутрішню, емоційну прив'язаність людини. Можна спостерігати ідентифікацію випробуваного з фігурою, намальованою цим кольором. Значеннями фіолетового є також прагнення до духовного контакту, єднання.

Коричневий колір вказує на потребу в безпеці і контакті. Білий колір - колір пасивності, порожнечі, деперсоналізації або втрати контакту з реальністю. Сірий колір відображає невключеність, пригніченість, покинутість, емоційну відгородженість. Чорний колір виражає депресивний стан, пригніченість, загальмованість і заблокованість, почуття неадекватності, самознецінення, символізує невідомість. Якщо чорний використовується для перевірки тіні, то це може бути проекцією темних думок або страхів.

Оцінка характеру і вольових якостей дитини (за методикою Е. Романова і Т. Ситько), використання методики «Сходинки» для визначення самооцінки дитини (авт. В. Щур), тесту тривожності Р. Теммл, М. Дорки, В. Амен, методики «Малюнок сім'ї» дають можливість по-своєму відображати й інтерпретувати зовнішню і внутрішню реальність [3]. Створивши корекційно-пізнавальну програму з подолання емоційних розладів у дітей дошкільного віку "Острів емоцій», важливо було її реалізувати, провівши вісім занять в ігровій формі. Метою програми було: подолання розладів в емоційній сфері дитини (тривожності, страху, агресивності, замкненості, сором'язливості); допомога дитині усвідомити власну особистість, своє «Я»; своє значення у світі; розвиток пізнавальних психічних процесів; вирішення внутрішніх проблем дитини; навчання розрізняти та контролювати власні емоції; навчання дитини навичок спілкування і встановлення контактів. Заняття тривали 20-25 хвилин 1-2 рази на тиждень. Система роботи корекційно-розвивальних занять охоплювала п'ять етапів. Оптимальними формами роботи з дітьми для подолання різних розладів на цих заняттях були вправи, етюди, ігри. Використовувалися: пісочна терапія, арттерапія, казкотерапія, музикотерапія, образотерапія тощо. Варто зазначити, що використано такі цікаві вправи: «Кольорові квитки», «Корабель», «Знайомство з жителями острова», «Впізнай емоцію», «Силует», «Мій настрій», «Загадкові піщані сліди», «Спільна картина», «Будь ласка», «Водоспад», «Чую і відтворюю», «Не будь байдужим» тощо.

Висновки і перспективи (Discussion). Зробивши аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми, визначено, що неблагополучною називається сім'я, яка в силу об'єктивних або суб'єктивних причин втратила свої виховні можливості, внаслідок чого в ній складаються несприятливі умови для виховання дитини. Отримавши результати емпіричного дослідження, виявлено, що дітям з неблагополучних сімей властивий високий рівень тривожності, низький рівень самооцінки, невпевненість в своїх силах, відчуття незахищеності, пасивність, імпульсивність у поведінці, нездатність долати труднощі та стресові ситуації. Після аналізу результатів була розроблена та застосована авторська корекційно-розвивальна програма з подолання емоційних розладів у дітей дошкільного віку «Острів емоцій». Повторне діагностування емоційних розладів після проведення всіх занять з програми виявило позитивні зміни у дошкільнят. Розроблено методичні рекомендації соціальним педагогам, педагогам і батькам.

Перспективи дослідження полягають у вивченні механізмів виховання ціннісного ставлення дитини до навколишнього світу, самого себе, сім'ї, країни, національних символів та культури, до інших людей.

Список використаних джерел

соціальний педагог виховання дошкільник

1. Дерманова И.Б. Тест тревожности (Р. Тэммл, М. Дорки, В. Амен) / И.Б. Дерманова. Диагностика эмоционально-нравственного развития - СПб., 2002. - 360 с. С. 19-28.

2. Заморуєва В.В. Діти без сім'ї: підготовка до життя / В.В. Заморуєва. - К.: Шк. світ, 2011. - 128 с.

3. Лемак М.В. Методичне видання Психологу для роботи. Діагностичні методики / М.В. Лемак, В.Ю. Петрище. - Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші. - 2011.

4. Підготовка майбутніх соціальних працівників/соціальних педагогів до професійної діяльності: колективна монографія / Л.В. Вікторова, Т.І. Ковальчук, О.Б. Кошук, С.О. Кубіцький, О.В. Лапа, П.Г. Лузан, О.В. Наконечна, О.М. Прохорчук, І.В. Сопівник, Р.В. Сопівник, Р.О. Тарасенко, Н.Т. Тверезовська. - К.: «ЦП «Компринт», 2016. - 589 с.

5. Романів А.А. Спрямована ігрова терапія агресивної поведінки у дітей: альбом діагностичних і корекційних методик. Посібник для дитячих психологів, педагогів, дефектологів, батьків. - М.: «Плейт», 2004. - 48 с.

Размещено на Allbest.ru