Професійна самосвідомість та конструювання образу професії у майбутніх лікарів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.096.159.923.2:61

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова м. Вінниця, Україна

Професійна самосвідомість та конструювання образу професії у майбутніх лікарів

кандидат педагогічних наук, доцент

доцент кафедри біофізики, медичної апаратури та інформатики

Мисловська Світлана Костянтинівна

кандидат педагогічних наук, доцент

доцент кафедри біофізики, медичної апаратури та інформатики

Анотація

самосвідомість лікар медичний педагогічний

В статті з'ясовані особливості формування професійної самосвідомості майбутніх лікарів у процесі підготовки їх у медичному ВНЗ, проаналізовано результати експериментальної перевірки їх ефективності. Розкрито зміст методики психолого-педагогічної підтримки розвитку особистісної зрілості студентів медичного ВНЗ. На основі аналізу психолого-педагогічних джерел визначено чинники, що впливають на професійне самовизначення майбутніх лікарів на етапі їх навчання у вищому навчальному закладі. Розкрито зміст використання методики незавершених речень, актуальних уявлень студентів про свою майбутню професію за допомогою методики «Асоціативний ореол професії» Є. Климова.

Ключові слова: самовизначення, професійне самовизначення, професійна самосвідомість, підготовка майбутніх лікарів.

Аннотация

Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова г.Винница, Украина

кандидат педагогических наук, доцент

доцент кафедры биофизики, медицинской аппаратуры и информатики

Мысловская Светлана

кандидат педагогических наук, доцент

доцент кафедры биофизики, медицинской аппаратуры и информатики

Профессиональное самосознание и конструирование образа профессии у будущих врачей

В статье определены особенности формирования профессионального самосознания будущих врачей в процессе подготовки их в медицинском высшем учебном заведении, проанализировано результаты экспериментальной проверки их эффективности. Раскрыто содержание методики педагогической поддержки развития личностной зрелости студентов медицинского вуза. На основании анализа психологопедагогических источников определено факторы, которые влияют на профессиональное самосознание будущих врачей в процессе их обучения в высшем учебном заведении. Раскрыто содержание использования методики незаконченных предложений, актуальных представлений студентов о своей будущей профессии с помощью методики «Ассоциативный ореол профессии» Е. Климова.

Ключевые слова: самоопределение, профессиональное самоопределение, профессиональное самосознание, подготовка будущих врачей.

Annotation

Vinnytsya National Medical University named after M.Pirogov Vinnytsya, Ukraine

Dobrovolska Kateryna

Candidate of Pedagogical Sciences, Ph.D., Associate Professor Department of Biophysics, Medical Equipment and Informatics

Myslovska Svitlana

Candidate of Pedagogical Sciences, Ph.D., Associate Professor Department of Biophysics, Medical Equipment and Informatics

Professional self- determination and construction of the image of the profession in future doctors

In the article features of formation of professional self-consciousness of future doctors are considered in the process of their preparation in medical higher educational institution, the results of experimental verification of their effectiveness are analyzed. Based on the analysis of psychological and pedagogical sources that affect the professional self-awareness of future doctors in the process of their education in higher education. The analysis of the results obtained using the method of unfinished sentences helped to reveal not only the students' perceptions of their professional future, but also emotions, and their personal and value attitude towards him.

In the article it is shown that during the study of students at the institute there are some positive tendencies in the development of their professional self-awareness: the volume and level of adequacy ofprofessional representations increases, self-evaluation of professional qualities rises. At the same time, the professional self-awareness of most students is at an average level and is not sufficiently related to the specifics of future activities. For many students, typical deformations of professional self-consciousness: diffuse I-concept, inadequate understanding of the level of development in their professionally important qualities, inadequately overstated or underestimated professional selfesteem, uncertainty of professional plans.

Key words: self-determination, professional self-determination, professional identity, training of future health professionals.

Успішність професійного самовизначення майбутніх фахівців залежить від впливу низки чинників як психологічного, так і соціального характеру, оскільки професійне самовизначення, будучи складовою загального процесу самовизначення, тісно пов'язане з соціалізацією особистості [8]. Основним видом навчання студентів є оволодіння системою знань про зміст та структуру майбутньої професії.

Вивчення психологічних чинників професійного самовизначення майбутніх медичних працівників передбачає також аналіз впливу особистісних детермінант на процес усвідомлення себе в медичному соціально-професійному середовищі. Це, у свою чергу, вимагає включення в аналіз професійного самовизначення рушійних сил, джерел активності особистості (її потреб, мотивів, установок), а також реальних дій і вчинків. Самовизначення - це не просто акт прийняття рішення або усвідомлення себе. «Професійне самовизначення - діяльність людини, що набуває того чи іншого змісту залежно від етапу її розвитку як суб'єкта праці», а «зміст, - це, передусім, образи бажаного майбутнього, особливості усвідомлення себе і свого місця в системі ділових міжлюдських стосунків» [4, с.40]. Тому професійне самовизначення необхідно розглядати не лише як процес розвитку самосвідомості, що має свої внутрішні механізми, але й як особливий вид активності особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Слід зазначити, що питання становлення професійної самосвідомості фахівців різного профілю привертали увагу багатьох вітчизняних і зарубіжних психологів та педагогів. Однак більшість виконаних досліджень стосується соціономічних професій - головним чином педагогів і психологів. Діяльність лікаря є однією з найскладніших за функціями і характером. Аналіз її особливостей, специфіки, професіоналізму представлено у працях присвяченим як загальним проблемам медичної освіти (В.Аверін, Т.Бухаріна, З.Кунцевич, І.Косирев), так і питанням особистісно-професійного розвитку лікарів (Л.Алексеєва, А.Васюк, І.Гурвич, М.Жукова, В.Зайцева, С.Тихолаз, Б.Ясько). Варто зазначити, що проблема розвитку професійної самосвідомості майбутнього медика вивчена недостатньо. М.Жукова вивчала самосвідомість як чинник успішної діяльності лікаря. А.Васюк досліджував особливості самовідношення лікарів залежно від їх стажу [3]. Як відзначають Г Абрамова і Ю.Юдчиць, різноманіття професійних ситуацій у медичній діяльності переводить моральні моделі поведінки лікаря в категорію об'єктивної необхідності для медичної професії [1]. Зміст професійної самосвідомості практикуючих лікарів хірургічного профілю розкрито в докторській дисертації Т.Миронової [7].

Мета статті полягає у визначенні особливостей формування та розкритті поняття «самосвідомісті» майбутніх лікарів у процесі їх підготовки у медичному ВНЗ.

Виклад основного матеріалу. Для категорії «професійна самосвідомість» родовим є поняття «самосвідомість особистості», тому у процесі формування професійної самосвідомості студентів, необхідно спиратися на загальні характеристики і властивості самосвідомості особистості. Слово «свідомість» означає причетність до знання. Відповідно, професійна свідомість - це причетність до професійного знання, розуміння основ професії. К.Абульханова зазначає: «У свідомості однієї особистості «абстрактні» - теоретичні знання можуть бути представлені у впорядкованій, стрункій системі, утворюючи те, що називається «тезаурусом». Часто незатребувані в житті знання постійно «забуваються», перетворюються на досить розпливчасті уявлення. Це свідчить про те, що навіть отримані на основі інтелектуальних інтересів знання «переводяться» в контексти життя, професії, тобто стають відносними до суб'єкта» [2, с.81].

Як вважає А.Маркова, професійна самосвідомість - це усвідомлення людиною норм, правил, моделей своєї професії як еталонів для усвідомлення своїх якостей [6]. У професійній самосвідомості відображаються основи професійного світогляду, суб'єктивної концепції професійної діяльності, усвідомлення професійно значущих якостей, порівняння себе з деяким абстрактним ідеалом або конкретним колегою; знання оцінки себе як професіонала з боку колег; самооцінка суб'єктом своїх окремих сторін - розуміння себе, своєї професійної поведінки, а також емоційне ставлення до себе. На думку А.Маркової, у професіоналів, що мають сформовану професійну самосвідомість, підвищується ефективність роботи, задоволеність своєю професією, зростає прагнення до самореалізації, підвищується упевненість у собі [6].

Конструювання «образу професії» має визначальне значення для становлення ідентичності професіонала, оскільки саме через «призму» професії індивід розглядає індивідуальні особливості представників цієї професійної групи, порівнюючи з ними власні якості та здібності. Образи «типового професіонала», «ідеалу професіонала» і «себе як професіонала» є наслідком такого аналізу індивідуальності. У свою чергу, динаміка уявлень про особливості професійної діяльності та спілкування передбачає зміни у відповідних професійних образах.

З метою аналізу динаміки уявлень студентів про професію лікаря на різних етапах професійного навчання було проведено емпіричне дослідження, в якому взяли участь 98 студентів Вінницького національного медичного університеті імені М.Пирогова (з 1 по 6 курс навчання). Зміст актуальних уявлень студентів про свою майбутню професію вивчався за допомогою методики «Асоціативний ореол професії» Є. Климова [5, с.12]. Студентам пропонувалося самостійно записати професії, які асоціативно пов'язані з професією «лікар» і пояснити, за якими ознаками проявляється спорідненість, асоціативний зв'язок між цими професіями. Отримані результати презентують асоціативний ореол професії «лікар», який є специфічним за своїм змістом і кількістю асоціацій для кожного курсу.

Аналіз використовуваних студентами критеріїв спорідненості професії лікаря з іншими професіями здійснювався за п'ятьма критеріями:

- загальні ознаки професії (допомога людям, комунікація, робота з людьми, зменшення страждань, допомога у збереженні здоров'я, втручання в особисту сферу людини, соціальна значущість, економічний статус тощо);

- ознаки суб'єкта професійної діяльності (доброта, чуйність, витримка, інтелект, аналітичний розум, товариськість, толерантність, уміння зрозуміти іншого, умінню співпереживати, «рятувальник», «знавець людини», «цілитель» тощо);

- ознаки об'єкта професійної діяльності (людина як об'єкт праці, неприємні люди, люди похилого віку, тощо);

- операційні ознаки (етапи роботи, збір аналізів, діагностичні процедури лікування, профілактика, реабілітація, відновлення психічних функцій, формування корисних навичок, тощо);

- етичні ознаки («не зашкодь», професійна таємниця, клятва Гіппократа, захист інтересів пацієнта,

повага до людини, тощо).

Загальна тенденція розвитку уявлень майбутніх медичних працівників про професію, така: під час первинного включення студентів у навчально-професійне середовище відбувається розширення обсягу асоціативного ореолу професій, тобто студенти виокремлюють багато інших професій, що мають спільні ознаки з професією лікаря, проте у міру освоєння спеціальності цей перелік зменшується. Очевидно, зниження кількості асоціацій з медичною професією є наслідком кращого усвідомлення студентами змісту професійної діяльності та її якісних особливостей, які визначають специфіку і неповторність професійних функцій. Так, на 2 курсі навчання спостерігається збільшення кількості асоціацій, що відображають загальні ознаки професії, ознаки суб'єкта професійної діяльності й етичні ознаки професії. Водночас, у студентів старших курсів асоціативний ореол професії містить вже всі можливі ознаки спорідненості професії. Значним є переважанням ознак суб'єкта професійної діяльності і операційних ознак професії. Це свідчить про те, що у міру професійного навчання відбувається поглиблення уявлення студентів про медичну професію, диференціація істотних її ознак, виділення операційного аспекту. Водночас, навіть до закінчення навчання не відбувається статистично значущого розширення уявлень про об'єкт праці.

Для з'ясування динаміки професійних уявлень ми використовували також методику незакінчених речень. Студентам пропонувалося закінчити фразу «Моя майбутня професія для мене...». Аналіз результатів свідчить, що студенти початкових курсів сприймають майбутню професійну діяльність, як віддалене майбутнє, яке наступить не скоро. Студентами старших курсів, на відміну від початкових, сформовано погляд на професію як спосіб особистісної самореалізації та спосіб особистісного росту.

Висновки

Отримані під час дослідження результати дають підстави зробити висновок, що за навчання у медичному ВНЗ відбувається статистично значуще розширення уявлень студентів про професію лікаря за усіма групами характеристик професії. При цьому найбільшою мірою усвідомлюються соціально-економічні і операційно-технічні аспекти професії. Уявлення студентів про психологічний супровід професійної діяльності і спілкування розширюються значно менше. Це свідчить про те, що без спеціального педагогічного керівництва професіоналізація самосвідомості студентів відбувається уповільнено. Аналіз результатів, отриманих за допомогою методики незавершених речень, допоміг виявити не лише уявлення студентів про своє професійне майбутнє, але й емоційно-ціннісне ставлення до нього.

Список використаної літератури

1. Абрамова Г.С. Психология в медицине / Г.С.Абрамова, Ю.А.Юдчиц. - М., ЛПА «Кафедра-М», 1998.- 272 с.

2. Абульханова К.А. Способность сознания личности как субъекта жизни/ К.А.Абульханова // Мир психолог - 2006. - № 2 (46). - С. 80-95.

3. Васюк А.Г. Психологические особенности профессионального становлення врача: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.11 «Психология личности»; 13.00.01 «Теория и история педагогики» / А.Г Васюк. - М., 1993. - 25 с.

4. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Е.А.Климов. - М.: Издательский центр «Академия», 2005. - 304 с.

5. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения / Е.А.Климов. - Ростов-на-Дону. - 1996. - 512 с.

6. Маркова А.К. Психология профессионализма / А.К.Маркова. - М.: «Знание», 1996. - 308 с.

7. Миронова Т.Л. Структура и развитие профессионального самосознания: автореф. дисс. на соискание науч. степени докт. психол. наук: 19.00.03 «Психология труда; инженерная психология» / Т.Л.Миронова. - М., 1999. - 44 с.

8. Цветкова Н.А. Профессиональное самоопределение личности на разных этапах становления профессионала: дис. канд. психол. наук: 19.00.03 / Наталья Афанасьевна Цветкова. - М., 2000. - 196.

Стаття надійшла до редакції 10.10.2017 р.

Стаття прийнята до друку 15.10.2017 р.

Размещено на Allbest.ru