Інноваційна сутність видів і форм діяльності на уроках музики в початковій школі

- відкриває нові можливості для методичної варіативності в організації особистісно орієнтованого освітнього процесу [1]. Звідси загальна мистецька освіта спрямовує дії педагогів на різнобічний особистісний розвиток учнів, застосування таких освітніх технологій, які найповніше враховують значення всіх факторів соціально-педагогічного впливу та надають можливості дітям реалізуватися в музичній діяльності [5].

Необхідною умовою успішної реалізації інноваційної діяльності педагога є вміння приймати інноваційне рішення, йти на певний ризик, успішно вирішувати конфліктні ситуації, що виникають при реалізації нововведення, знімати інноваційні бар'єри.

Сучасний учитель музичного мистецтва має бути одночасно і викладачем, і вихователем, і організатором педагогічного процесу, а також консультантом для батьків. У процесі музичного навчання учитель має сформувати у школяра прагнення бути неповторною особистістю в музичному мистецтві, допомогти відшукати оригінальне, самобутнє розв'язання музично-творчих завдань, вільно реалізувати свої творчі можливості задля себе й оточення людини лише за наявності віри у самого себе [7, с. 172].

Так, інноваційна організація пізнавальної та практичної музичної діяльності учнів у системі особистісно орієнтованого підходу може здійснюватися шляхом використання нестандартних форм навчання (діалог, дискусія, "скарбничка почуттів", опитування-тести, методика незакінченого речення, визначення тематики міні- творів, складання "тезаурусу мудрих думок про музику", "щоденник музичних вражень", складання "словника почуттів музичних творів" (Є. Лоцман), імітація організації естетичної творчої діяльності (урок-мандрівка по музичному театру, урок- мандрівка по картинній галереї, урок-народної творчості, урок-фольклорного свята, урок-книжковий ярмарок, уроки-кіностудії і т. ін.), урок-концерт, урок-репортаж з художньої виставки, урок-рецензія, урок-репетиція, урок-спекгакпь, уроки, які спираються на видуманих казкових героїв; методів (інтерактивні, ігрові, проблемно- пошукові (Л. Масол), аудиторної передачі, візуальної демонстрації, кінестетичного сприйняття та передачі естетичної інформації, методи художнього виконання, синекгики, художньо-творчих аналогій, навчально-критичного вираження, вживання в естетичний об'єкт (О. Олексюк); прийомів (створення яскравих образно-наочних уявлень, ситуацій успіху, взаємодопомоги, спонукання до пошуку альтернативного рішення (С. Горбенко), прийоми полімодального уявлення естетичної інформації ("музичних люстерок", пластичного моделювання, зорової стимуляції, синкретичного занурення в художній образ), рефлексивні прийоми - ранжування, емфатичного слухання (Є. Волчегорська) та здійснення самостійних художньо-творчих проектів [5].

В якості основної мети використання інноваційних технологій на уроках музичного мистецтва можна розглядати активізацію пізнавальної та творчої діяльності учнів. Цьому сприяють застосування інтерактивних та інформаційних технологій на уроках музичного мистецтва, що дозволяє по-новому використовувати текстову, звукову, графічну й відеоінформацію та її витоки; збагатити методичні можливості, надання сучасного рівня викладання; активувати творчий потенціал учнів; виховувати інтерес до музичної культури; формувати духовний світ дитини [4].

Сучасні комп'ютерні технології у мистецькій освіті учнів мають базуватися на ідеї їх інтеграції з традиційними навчальними методиками. Комп'ютер можна використовувати на всіх етапах процесу навчання на уроках музичного мистецтва: під час пояснення нового матеріалу, закріплення, повторення, контролю знань, умінь і навичок. При цьому він для дитини виконує різні функції: учителя, робочого інструменту, об'єкта навчання, ігрового середовища. Основною метою комп'ютерних технологій навчання музики є підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного музичного суспільства [6, с. 17-21]. Гармонійно поєднуючи знання комп'ютерної грамоти з музикою, образотворчим мистецтвом, літературою, створюється нова якість сучасного інтегрованого уроку [5].

Таким чином, метою використання комп'ютерного навчання у системі початкової загальної музичної освіти можна назвати такі: розвиток інтелектуальної сфери учнів: розвиток мислення, пам'яті, уваги, формування музично-художніх знань, умінь, навичок; розвиток мотиваційної сфери, формування потреб у музичних знаннях, у засобах пізнання музичного мистецтва; розвиток емоційно-вольової сфери, естетично-емоційного переживання; прояв оцінних суджень; активізація музично-творчої навчальної діяльності в цілому й основних її компонентів.

Головним критерієм всіх видів і форм діяльності на уроках музичного мистецтва має виступати новизна, оригінальність, самостійність діяльності, але не художня цінність створеного, оскільки головним у творчій діяльності і запорукою успішного розвитку творчих здібностей має бути сам процес творчості, а не її продукт. Учитель має пам'ятати, що цінним джерелом творчого розвитку молодших школярів має бути їх винахідливість у передаванні інтонацій, наслідуванні, легкому сприйнятті образного змісту казок, розповідей, пісень, музичних п'єс, віра у свої творчі можливості. Творча діяльність на уроці музичного мистецтва має виражатися у впровадженні творчих завдань - завдань такого характеру, в ході виконання яких учнів буде втягнуто у процес творчості, і результатом цього процесу має бути виникнення чогось нового, притаманного тільки одній особистості. Різноплановість форм роботи - ігри, словесне коментування, розбір, спухання, імпровізація, розфарбовування, малюнки, цікаві запитання та спостереження, творчі завдання - все це має сприяти не тільки якісному засвоєнню навчального матеріалу, але і розвитку особистих творчих здібностей учнів, допомозі у пізнанні музики через аналіз та інтерпретацію вивчених музичних творів, формуванню емоційно-ціннісного ставлення до музики, самостійності та критичності мислення дитини [7].

Через сюжетно-образні ситуації мають розвинутися фантазія, уява, творчі здібності та емоційно-чуттєва сфера. Результатом виконання творчих завдань у всіх різновидах навчальної діяльності у певній послідовності має бути не тільки виразне виконання твору, а і слухання музики, її словесне коментування, розбір. Різнобічні і систематичні творчі завдання мають допомогти учням успішно долати поставлені перед ними завдання. Кожен учень має відчути радість творчості, яка розвиває емоційний відгук на музику. Учитель має створити умови для пробудження, активізації в учнів творчих імпульсів, для пізнання радості творення. Творчі можливості учнів мають найкраще розвинутися у всіх сферах діяльності, якщо раніше розпочати таку роботу з дітьми. Творчість має сприяти розвитку музично- образного бачення, важливою умовою музичного і загального розвитку дитини. Процес творення передбачає широке впровадження елементів імпровізації. Організація творчої діяльності в молодшому шкільному віці не може існувати в умовах авторитарної педагогіки. Для створення естетичної творчості необхідний особливий тип педагогічних відносин і педагогічного спілкування - це діалог дитини через його творчість з дорослим світом (спільне музикування учителя і учня - гра на елементарних музичних інструментах, спів, у груповій музичній діяльності на уроці). Одним із головних соціально-психологічних моментів дитячої творчості має бути створення ситуації успіху, яка дозволить підтримати і розвинути інтерес до творчої діяльності, стимулювати емоційну мотивацію до неї, відповідні форми для здійснення цієї діяльності, які зможуть перетворити її у вільну [7].

Урок музичного мистецтва має характеризуватися максимальною підтримкою найменших спроб творчого самовияву учнів, як у виконанні завдань на елементарне створення музичних зразків чи імпровізацію, так і в освоєнні виконавсько-інтерпретаційних умінь ("заспівай по-своєму", "з'ясуй, коли виразніше звучить музика - при тихому, чи голосному виконанні", "визначи самостійно, де треба пришвидшити виконання, де уповільнити" тощо). Завдання мають сприяти розкриттю творчого потенціалу дитини, спонуканню учнів до яскравого і безпосереднього вираження своїх емоцій у музиці. На уроках музичного мистецтва учитель має широко застосовували завдання на музичну (інтонаційну) імпровізацію, створювати варіативне тлумачення музики, вносити корективи до вже існуючої інтерпретації музики. Формування музичної освіченості учнів має включати також завдання, виконання яких спиралися б на активність художнього асоціювання.

Важливим завданням інноваційних форм і видів діяльності має бути врахування особливостей репетиційної підготовки до концертних виступів, до сценічного виконання. Дітей необхідно спонукати насамперед до осягнення художньо- образного змісту твору, яке зумовлювало б вибір конкретних прийомів і засобів виконання музики. Певного значення у стимулюванні творчої активності дітей на цьому етапі набуває орієнтація на уявлювану реакцію публіки, слухачів (використання завдань типу: "Заспівайте так, щоб сподобалось слухачам", "Виберіть засоби якнайповнішого образу до публіки" має сприяти як підготовці дітей до публічних виступів, так і активізації їх творчої енергії тощо). Заключний етап роботи над твором має іншу музично-психологічну установку. Головним завданням на даному етапі має бути виховання уміння мислити "горизонтально", охоплюючи твір цілком і одночасно контролюючи слухом складні в звуковому і технічному відношенні місця.