Формування позитивної мотивації й виховання потреби відповідального ставлення до майбутньої професійної діяльності у студентів педагогічних університетів
Визначення зв’язку між позитивною мотивацією та вихованням потреби відповідального ставлення до майбутньої професійної діяльності у студентів педагогічних університетів. Причини виникнення стійкого позитивного бажання до суспільно корисної праці.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.08.2018 |
| Размер файла | 204,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 378:373.5.011.3-051
Формування позитивної мотивації й виховання потреби відповідального ставлення до майбутньої професійної діяльності у студентів педагогічних університетів
Житнухіна К. П.
Анотація
мотивація позитивний професійний педагогічний
У статті на підставі аналізу педагогічної, психологічної та філософської наукової літератури встановлено зв'язок між позитивною мотивацією та вихованням потреби відповідального ставлення до майбутньої професійної діяльності у студентів педагогічних університетів. Обґрунтовано, що ці процеси детермінуються глибинними внутрішньо-особистісними прагненнями студентів до встановлення зв'язків із суспільством через діяльнісну взаємодію з ним та з метою отримання схвалення результатів такої діяльності. Вказано, що причини виникнення стійкого позитивного бажання до суспільно корисної праці та відповідального ставлення до майбутньої професійної діяльності у студентів педагогічних університетів слід виявляти у внутрішньо-особистісних, а не зовнішніх факторах (наприклад, примус, матеріальні винагороди тощо), враховуючи також і свободу вибору. Зазначено, що усвідомлення студентами педагогічних університетів суспільної значущості майбутньої професійної діяльності варто визначати як вихідну точку у формуванні відповідального ставлення, починаючи уже на перших етапах кар'єри - навчанні; як запоруку в професійній самореалізації, в досягненні соціально значущих професійних результатів, як передумову до самоповаги. Виокремлено організаційні етапи (навчальна (аудиторна) робота студентів, самопідготовка (позааудиторна робота студентів); наукова (науково-технічна) діяльність; науково-організаційна діяльність; громадська активність; художня самодіяльність; волонтерство) формування відповідального ставлення до майбутньої професії у студентів педагогічних університетів. Доведено необхідність створення такого середовища для студентів у стінах педагогічного університету, яке б, спершу, сприяло добровільній активності та максимальному продуктивному навантаженню відповідно до здібностей та інтересів суб'єктів навчально-виховного процесу. Схарактеризовано рівні освітньо-наукового простору навчального закладу (глобальний, державно-регіональний, локальний).
Ключові слова: мотивація, виховання, відповідальне ставлення, майбутня професійна діяльність, студенти педагогічного університету, освітньо-науковий простір.
Аннотация
В статье на основании анализа педагогической, психологической и философской научной литературы установлена связь между позитивной мотивацией и воспитанием потребности ответственного отношения к будущей профессиональной деятельности у студентов педагогических университетов. Обосновано, что эти процессы детерминируемы глубинными внутренне личностными стремлениями студентов к установлению связи с обществом путем деятельностного взаимодействия с ними с целью получения одобрения результатов такой деятельности. Выделено организационные этапы (учебная (аудиторная) работа студентов, самоподготовка (внеаудиторная работа студентов); научная (научно-техническая) деятельность; научноорганизационная деятельность; общественная активность; художественная самодеятельность; волонтерство) формирования ответственного отношения к будущей профессиональной деятельности у студентов педагогических университетов. Схарактеризированы уровни образовательно-научного пространства учебного учреждения (глобальный, государственно-региональный, локальный).
Ключевые слова: мотивация, воспитание, ответственное отношение, будущая профессиональная деятельность, студенты педагогических университетов, образовательно-научное пространство.
Annotation
In the article on the basis of the analysis of pedagogical, psychological and philosophical scientific literature the connection between positive motivation and education of the responsible attitude towards the students' future professional activity at pedagogical universities is established. It is substantiated that these processes are determined by the deep inner personal aspirations of students to establish connections with society through active interaction with it and in order to obtain approval of the results of such activities. It is indicated that the reasons for the emergence of a stable positive desire for social work and a responsible attitude towards the future professional activity of students of pedagogical universities should be identified in internal personal rather than external factors (for example, coercion, material remuneration, etc.), also taking into account the freedom of choice. It is noted that the awareness of the students of the pedagogical universities of the social significance of future professional activity should be defined as the starting point in the formation of a responsible attitude, starting already at the first stages of career - learning; as a guarantee of professional self-realization, in achieving socially significant professional results as a prerequisite for self-esteem. The organizational stages (educational (auditorial) work of students, self-training (nonauditing work of students), scientific (scientific and technical) activity, scientific and organizational activity, public activity, artistic amateur activities, volunteering) are set out to form a responsible attitude towards the future profession among students of pedagogical universities. The necessity of creating such an environment for students at the pedagogical university was proved, which, first of all, contributed to voluntary activity and maximum productive load in accordance with the abilities and interests of the subjects of the educational process. The levels of educational and scientific space of the educational institution (global, state-regional, local) are described.
Key words: motivation, education, responsible attitude, future professional activity, students of the pedagogical university, educational and scientific space.
Актуальність проблеми. Значущість якісної професійної підготовки молодого спеціаліста в умовах педагогічного університету - тема, котра не втрачає актуальності, незважаючи на розвиток та досягнення сучасної науки. Потужний арсенал засобів та методів, які застосовувалися у практиці вищої школи, все ще не досконалий та залишає проблемні питання, що визначають шляхи пошуку удосконалення підготовки до майбутньої професійної діяльності. Одним з таких проблемних питань є формування позитивної мотивації й виховання потреби відповідального ставлення до майбутньої професійної діяльності у студентів педагогічних університетів. Актуальність вказаної проблеми пов'язана із суперечністю щодо потреби якісної професійної підготовки випускника педагогічного університету та відсутністю апробованого уніфікованого, науково-обґрунтованого методичного забезпечення формування позитивної мотивації й виховання потреби відповідального ставлення до майбутньої професійної діяльності у студентів педагогічних університетів. Розробка вказаної методики має розпочинатися з глибокого теоретичного аналізу та узагальнення надбань педагогіки, психології, філософії щодо розуміння понять мотивації та відповідальності в цілому.
Аналіз наукових останніх досліджень. Процес виховання студентства, основні напрями виховної роботи у вищому навчальному закладі розкрито у наукових доробках І. Беха, В. Бойченко, Г. Васяновича, М. Євтуха, І. Зязюна, О. Коберника, В. Кременя, І. Осадченко, Г. Пустовіта, Н. Ревнюк, С. Савченка, С. Совгіри та ін. Проблеми організації виховної роботи зі студентами різних типів навчальних закладів у позаурочний час досліджували В. Бабич, О. Бартків, П. Гусак, І. Мартинюк, В. Петрович, Р. Сопівник, Т. Черкащина та ін. До питання відповідальності як морально-етичної проблеми зверталися філософи (Ф. Бекон, Л. Гоббс, Г. Йонас, І.Кант, Дж. Локк, М. Монтень, Б. Спіноза та ін.) та педагоги (Я. Коменський, А.Макаренко, І. Песталоцці, І. Ушинський, В. Сухомлинський та ін.).
Відповідь на питання щодо мотивації людської діяльності знайшли широке відображення у дискурсі психологічної науки А. Адлер, А. Маслоу, С. Рубінштейн та ін. Однак цілеспрямованого системного аналізу особливостей процесу формування позитивної мотивації й виховання потреби відповідального ставлення до майбутньої професійної діяльності у студентів педагогічних університетів досі не набули.
Мета та завдання дослідження. У цьому фрагменті нашого дослідження зосередимося на визначенні особливостей формування позитивної мотивації й вихованні потреби відповідального ставлення до майбутньої професійної діяльності у студентів педагогічних університетів. З цією метою передбачаємо реалізацію таких завдань:
1. На підставі аналізу педагогічної, психологічної та філософської наукової літератури встановити зв'язок між позитивною мотивацією та вихованням потреби відповідального ставлення до майбутньої професійної діяльності у студентів педагогічних університетів.
2. Виокремити організаційні етапи формування відповідального ставлення до майбутньої професії у студентів педагогічних університетів.
Виклад основного матеріалу. Попередній аналіз наукових джерел [1-9] дозволив встановити відносну стійку тенденцію щодо трактування у науковому дискурсі понять "мотивації” та "відповідальності", тому на цьому етапі за доцільне вважаємо перейти до складного завдання - аналізу принципів формування позитивної мотивації й вихованні потреби відповідального ставлення до майбутньої професійної діяльності у студентів педагогічних університетів.
Ґрунтовний аналіз, проведений Г. Васяновичем щодо дослідження морально-правової відповідальності педагога, засвідчив, що "почуття відповідальності - це не просто форма чистої суб'єктивності, а інтенціональний акт, спрямований на пізнання відповідальності як духовної цінності" [1, с. 42].
Тривалий час у філософській думці Західної Європи важливим елементом, який передує відповідальності, вважалася свобода дій та розуміння особою свого обов'язку (за І. Кантом):"... хоча для правомірної дії мораль не потребує ніякої мети і для неї достатньо закону, які тримає в собі формальне застосування свободи взагалі, з моралі все ж виникає мета; адже розум ніяк не може бути байдужим до того, якою є відповідь на питання: що ж настане з цієї нашої правомірної дії і до якої мети" [4, с. 79-80]. Таким чином, поняття відповідальності та мети, що її зумовлювала, мало обриси моральності та раціональності.
До середини XX ст. з розвитком діяльнісного підходу в психології, філософії та педагогіці, заснованого С. Рубінштейном, з'явилися інші міркування щодо причин, які спонукають до дії. Зокрема у праці "Основи загальної психології” викладено непогодження з І. Кантом: "... виконувати належне, тільки тому, що це обов'язок, незалежно від того, що це в своєму конкретному змісті, - як того вимагає кантовська мораль, - означає, власне, проявити повну байдужість до того, що морально" [7, с. 439]. Далі вказано, що, "стаючи особистісно значимими для індивіда, суспільно значиме породжує в ньому динамічні тенденції більшої чи меншої сили..." [7, с. 440]. Отже, стає очевидно, що причини виникнення стійкого позитивного бажання до суспільно корисної праці та відповідального ставлення до майбутньої професійної діяльності у студентів педагогічних університетів спід виявляти у внутрішньо- особистісних, а не зовнішніх факторах (наприклад, примус, матеріальні винагороди тощо), враховуючи також і свободу вибору.
Важливими у контексті нашого дослідження є погляди сучасного філософа Г. Йонаса, який трактує відповідальність як "визнану обов'язком турботу про інше буття, яке внаслідок загрози своєї уразливості вимагає "опікування" [3, с. 339]. Важливо звернути увагу на те, що Г. Йонас чільне місце у тлумаченні поняття "відповідальність", на відміну від інших філософів, надавав страху, а не свободі дій: "... "Страх", що сугнісно міститься у відповідальності, не відмовляє від вчинку, а вимагає його, це страх за предмет самої відповідальності... предмет нашої відповідальності досить-таки вразливий, тож страх за нього цілком природний... страх доводить до вихідного питання: що трапиться із цим буттям, якщо я про нього не подбаю? Що невиразніша відповідь то сильніше світло відповідальності... тож сам страх стає найпершим, попереднім обов'язком етики історичної відповідальності" [3, с. 339-340].
Виходячи із вищевикпадених міркувань Г. Йонаса, у фокусі формування відповідального ставлення до майбутньої професії у студентів-педагогів найсуттєвішим залишається турбота, переживання, засновані на раціональному підґрунті страху за готовність до самовідданої роботи (і як учителя-предметника, і як вихователя) надперспективним результатом своєї професійної діяльності, що ніколи не може відразу постати як цілісний завершений образ, а завжди матиме нечіткі обриси, високий ступінь невизначеності та загроз.
Досить нагадати, що В. Сухомлинський у книзі "Сто порад учителеві" вказував: "Однією з найважливіших особливостей творчості педагога є те, що об'єкт його праці - дитина - повсякчас змінюється, завжди новий, сьогодні не той, що вчора. Наша праця - формування людини, і це покладає на нас особливу відповідальність, яку ні з чим не зіставити" [8, с. 421]. Отже, у питанні формування відповідального ставлення до майбутньої професії у студентів педагогічних університетів неможливо переоцінити його важливості та значущості, позаяк, з рештою, завжди йдеться про вплив на освітній та моральний розвиток нового покоління.
Важливість предмету майбутньої професійної діяльності студентів педагогічних університетів, на наш погляд, спід розглядати як важливий мотиваційний складник до постійної самостійної роботи (наукова, громадська, волонтерська діяльності), що, крім того, також сприятиме формуванню відповідального ставлення до професійної діяльності як яскраво вираженої особистісної риси характеру.
Необхідно також зазначити, що американський освітянин Дж. Д'юї також вказував на професійну діяльність як важливий чинник становлення особистості в суспільстві та задоволення життєвих потреб людини: "Професія означає ніщо інше, як таке спрямування життєвої діяльності, завдяки якому вона набуває помітної значущості для людини у зв'язку із наслідками, що їх вона зумовлює і завдяки якому вона приносить користь іншим людям" [2, с. 245]. Отже, усвідомлення студентами педагогічних університетів суспільної значущості майбутньої професійної діяльності варто визначати як вихідну точку у формуванні відповідального ставлення, починаючи уже на перших етапах кар'єри - навчанні.
Доцільно розглядати, на наш погляд, відповідальність майбутнього випускника педагогічного університету як запоруку в професійній самореалізації, в досягненні соціально значущих професійних результатів, а отже, як передумову до самоповаги. Доречно згадати твердження А. Маслоу: "Всі люди (за рідкісним патологічним виключенням) мають потребу в стабільній, обґрунтованій, зазвичай високій самооцінці, в самоповазі або почутті власної гідності і повазі оточуючих. ... задоволення потреби в самоповазі викликає почуття впевненості в собі, своїй цінності, силі, здібностей та адекватності, відчутті своєї корисності та необхідності у світі" [6, с. 67]. Крім того, психолог вказував, що "будь-яке належне задоволення потреб призводить до удосконалення, підсилює здоровий розвиток особистості" [6, с. 82]. Таким чином, цілком можливо вважати сформоване відповідальне ставлення до майбутньої професії у студентів-педагогів як передумову здорового всебічного розвитку особистості, здатної не лише до повноцінного виконання функціонального та громадянського обов'язку, а також самоактуалізуватися, отримуючи задоволення від професійної діяльності.
Однак, на наш погляд, формування позитивної мотивації і відповідального ставлення до майбутньої професії у студентів-педагогів слід вважати надзадачею навчально-виховного процесу, зберігати "прихований виховний намір" [8], як писав
В.Сухомлинський. Почуття відповідальності, що розглядається і як особистісна риса, і як прояв сформованої професійної готовності студента педагогічного університету, корелює з іншим поняттям - дисципліни, про яку А. Макаренко сказав, що вона "є ні причина, ні метод, ні спосіб правильного виховання, а результат його" [5, с. 117]. Можемо зробити висновок про необхідність створення такого середовища для студентів у стінах педагогічного університету, яке б, спершу, сприяло добровільній активності та максимальному продуктивному навантаженню відповідно до здібностей та інтересів суб'єктів навчально-виховного процесу.
С. Рубінштейн також вказував, що "специфічна особливість людської діяльності полягає в її усвідомленості та цілеспрямованості... об'єктивний зміст предметів, якими оперує [людина], і суспільне життя, в яку вона своєю діяльністю включається, входить визначальним началом у психіку індивіда. Значення діяльності в тому найперше і визначається, що в ній і через неї встановлюється дієвий зв'язок між людиною і світом..." [7, с.436], далі психолог також визначає, що "особливо важливим в мотивації діяльності є саме її суспільний зміст, тобто - виражене в його мотивах ставлення людини до ідеології, до норм права і моральності" [7, с. 437].
Таким чином, на підставі викладених поглядів С. Рубінштейна, А. Маслоу, робимо висновок, що, оскільки здоровим прагненням особистості є мотивація до встановлення зв'язків із суспільством через діяльнісну взаємодію з ним, що у випадку дорослого члена суспільства найповніше проявляється саме в результатах суспільно корисної професійної діяльності, то якісну успішну професійну підготовку студентів педагогічних університетів уже розглядаємо як взаємодією із суспільством та, власне, самим суспільно корисним діянням. Суспільство зазначене, в свою чергу, визнає та заохочує, а також приносить задоволення особистісних потреб суб'єкту діяння, що подано нами схематично (рис. 1).
Рис. 1. Схема розвитку позитивної мотивації до суспільно значущої дії та відповідального ставлення до майбутньої професійної діяльності студентів педагогічних університетів
Отже, важливою умовою формування відповідального ставлення до майбутньої професії у студентів у педагогічному університеті є виявлення у них мотивів до суспільно значущих результатів, та створення сприятливих умов для їх реалізації, тобто запропонувати такий вид діяльності, відповідно до дійсного рівня знань та вмінь, аби кінцеві результати могли задовольнити потреби оточення, самого студента, а також принесли задоволення від власне дії та результату самому студентові.
Однак варто вказати, що формування відповідального ставлення до майбутньої професії у студентів у педагогічному університеті здійснюється не напряму, а опосередковано, шляхом добровільної діяльності на відповідних організаційних етапах, створених у вищому навчальному закладі (подаємо схематично: рис. 2). Таким чином, важливого значення набуває супровід (методичний, матеріально-технічний, ідеологічний тощо) з боку науково-педагогічних працівників та адміністрації вищого навчального закладу щодо забезпечення належних умов та можливостей на виділених організаційних етапах для формування відповідального ставлення до майбутньої професії у студентів.
Рис. 2. Організаційні етапи формування відповідального ставлення до майбутньої професії у студентів педагогічних університетів
Слід зауважити, що саме на етапах добровільно взятого навантаження у студентів є умови до реалізації внутрішньо мотивованого прагнення до самореалізації, отримання суспільно значущих результатів професійної діяльності, самоакгуалізації, оскільки механічне засвоєння теорії в навчальному процесі можна розглядати як необхідну, однак недостатню умову для формування відповідального ставлення до майбутньої професійної діяльності у педагогічному університеті.
У контексті нашого дослідження доречно згадати висновки Т. Черкашиної, яка, аналізуючи стан дисципліни та відповідальності викладачів і студентів вищих навчальних закладів, у цілому, виділила п'ять причин пропусків навчальних занять, як прояв порушення дисципліни і відповідальності:
1. Недостатній професійний рівень викладача і низький рівень знань студентства.
2. Відсутнє у викладача прагнення до всебічного розвитку, а студентів - до опанування знаннями.
3. Нелюбов до обраної професії або предмета викладачем, неправильний вибір навчального закладу та спеціальності студента.
4. Причини, не обов'язково пов'язані з навчальним процесом (побутові, матеріальні, здоров'я) тощо, що провокують протесту реакцію у викладачів і студентів [9, с. 92-94].
Таким чином, добровільну, ґрунтовану на свободі вибору суспільно значущу діяльність студентів педагогічних університетів у позанавчальний час, позаяк організаційно вона суттєво відрізняється від регламентованої частини навчального процесу, можемо розглядати як середовище, що має потенційні можливості до зацікавлення, створення стійкої позитивної мотивації до майбутньої професійної діяльності та професійного саморозвитку, зокрема, формування відповідального ставлення, як одного з важливих якостей випускника педагогічного університету.
Період професійної підготовки студентів у педагогічному університеті, на наше глибоке переконання, помилково розглядати як виключно період навчання, натомість доцільно визначати його як початок професійної діяльності, перший відповідальний етап кар'єри, на якому якісне виконання функціональних обов'язків (успішне освоєння змісту програми та виконання навчального плану, початок наукової діяльності, громадська активність, волонтерська діяльність) є обов'язком перед громадою, яка довірить своїх дітей майбутньому молодому спеціалісту, та суспільством, загалом. На етапі навчання в педагогічному університеті студент, проявляючи активність, повинен здобути такий комплекс знань і досвіду, який би дозволив розуміти та критично оцінювати освітньо-науковий простір за трирівневою схемою, презентованою нами схематично (рис. 3): глобальному, державному / регіональному, локальному. Для студентів педагогічних університетів з перших років навчання мають бути зрозумілі зміст рівні освітньо-наукового простору, різниця та зв'язок між ними тому, що, по-перше, що раніше вони в ньому розберуться, то ефективнішою буде професійна підготовка майбутнього спеціаліста, а по-друге, що чіткіше і виразніше постане образ засобів та можливостей майбутньої професійної діяльності на кожному з рівнів, то сильнішою буде мотивація та відповідальне ставлення до майбутньої професійної діяльності.
Рис. 3. Рівні освітньо-наукового простору майбутньої професійної діяльності студентів педагогічних університетів
Безумовно, випускник педагогічного університету має бути готовим до розуміння, критичного сприйняття інформації з усіх трьох рівнів освітньо-наукового простору навчального закладу (рис. 3), в якому здійснюватиме в майбутньому професійну діяльність. Крім того, необхідною умовою також постає потреба зберігати гнучкість мислення задля ефективної адаптації до нових умов у разі їх змін. Безсумнівно, на основі рис. З проспідковуємо різновекгорність майбутньої професійної діяльності студента педагогічного університету, яку цілком можливо реалізувати за стійкої позитивної мотивації суб'єктів виховного процесу та вихованні у них потреби відповідального ставлення до майбутньої професійної діяльності.
Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, на підставі аналізу педагогічної, психологічної та філософської наукової літератури встановлено зв'язок між позитивною мотивацією та вихованням потреби відповідального ставлення до майбутньої професійної діяльності у студентів педагогічних університетів, які детермінуються глибинними внутрішньо-особистісними прагненнями студентів до встановлення зв'язків із суспільством через діяльнісну взаємодію з ним та з метою отримання схвалення результатів такої діяльності. Виокремлено організаційні етапи (навчальна (аудиторна) робота студентів, самопідготовка (позааудиторна робота студентів); наукова (науково-технічна) діяльність; науково-організаційна діяльність; громадська активність; художня самодіяльність; волонтерство) формування відповідального ставлення до майбутньої професії у студентів педагогічних університетів. Схарактеризовано рівні освітньо-наукового простору навчального закладу (глобальний, державно-регіональний, локальний).
Водночас подальшого дослідження потребує питання з'ясування стану сформованості відповідального ставлення до майбутньої професії у студентів педагогічних університетів.
Література
1. Васянович Г. П. Методологічні основи виховання морально-правової відпо- відальності педагога Морально-правова відповідальність педагога (теоретико-методологіч- ний аспект): монографія / Г. П. Васянович. - Вцц. 2-ге. - Львів, 2002. - С. 23-59. - 232 с.
2. Д'юї Джон. Професійні аспекти освіти / Д. Д'юї // Демократія і освіта. - Львів : Літопис, 2003. - С. 245-256.
3. Йонас Г. Критика утопії та етика відповідальності Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації / Г. Йонас; пер. з нім. А. Єрмоленко, В. Єрмо- ленко. - К.: Лібра, 2001. - С. 267-341. - 399 с.
4. Кант И. Религия в пределах только разума / И. Кант. Трактаты и письма / ред. кол.: Б. М. Кедров (председ.), В. М. Богуславский и др. - М.: Иэд-во "Наука", 1980. -С.78-278. - 710 с.
5. Макаренко А. С. Воспитание в семье / А. С. Макаренко. О воспитании / сост. и авт. вступит, статьи В. С. Хелемендик. - М.: Политиздат, 1988. - С. 105-164. -256 с.
6. Маспоу А. Мотивация и личность / А. Маспоу. - 3-є изд. - СПб.: Питер, 2003. -352 с.
7. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. - СПб. : Питер, 2012.-713 с.
8. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори : у 5 т. - К.: Рад. Школа, 1976. - Т. 2. - С. 417-654.
9. Черкашина Т. В. Виховання свідомої дисципліни і відповідальності як спосіб формування культури взаємин між викладачем і студентом : збірник / Т. В. Черкашина // Нові технології навчання : наук.-метод. збірн. / редкол.: В. О. Зайчук (гол. ред.) та ін. - К., 2005.-Вип. 40.-С. 91-99.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Психофізіологічні особливості старших підлітків. Завдання і складові здорового способу життя. Розробка методичних рекомендацій для педагогічних працівників та батьків щодо формування відповідального ставлення до власного здоров’я у старших підлітків.
дипломная работа [379,1 K], добавлен 19.11.2012Теоретичні концепція формування навчально-професійної мотивації. Фактори, якими визначається мотивація навчально-професійної діяльності студентів вищого навчального закладу. Управління навчально-професійною діяльністю студента через мотиваційний вплив.
статья [31,1 K], добавлен 24.04.2018Фізичне виховання як соціальне явище та складова навчального процесу. Експериментальне дослідження ставлення студентів до фізкультури і спорту. Зміст та методика організації викладання навчального предмету "Фізичне виховання" на полімотиваційній основі.
курсовая работа [363,9 K], добавлен 19.06.2011Самостійна пізнавальна діяльність студентів як предмет психолого-педагогічних досліджень. Особливості формування професійної майстерності майбутнього педагога-хореографа в процесі самостійної роботи. Умови формування навичок самостійної роботи.
магистерская работа [177,3 K], добавлен 26.06.2015Поняття, структура та компоненти професійної спрямованості студентів медичних коледжів. Можливі шляхи розвитку професійної спрямованості студентів—медсестер на заняттях з іноземної мови відповідно до початкового рівня професійної спрямованості студентів.
статья [20,9 K], добавлен 17.08.2017Мотивація учбової діяльності та її формування на різних вікових етапах. Специфіка навчальної мотивації студента. Тренінгкурс ефективної педагогічної взаємодії як метод розвитку професійної мотивації студентів. Вплив емоцій на навчальний процес.
дипломная работа [95,2 K], добавлен 20.10.2008Мотиваційний аспект управлінської діяльності. Висвітлення теоретичних аспектів проблеми розвитку мотивації педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів. Актуалізація потреби у професійному зростанні. Взаємозв’язок стимулів та мотивів.
статья [43,3 K], добавлен 13.11.2017Дослідження проблеми активності студентів до фізкультурної діяльності в педагогічній теорії та практиці вищих педагогічних навчальних закладів. Визначення критеріїв і рівнів сформованості активності, розробка методичних рекомендацій щодо її стимулювання.
автореферат [49,2 K], добавлен 11.04.2009Дослідження сучасного стану професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури та спорту у вищих навчальних закладах України. Розгляд напрямів впровадження нових інноваційних педагогічних технологій у процес професійної підготовки студентів.
статья [22,4 K], добавлен 15.01.2018Теоретико-методологічні засади вивчення проблеми обдарованості особистості та уточнити категоріальний апарат дослідження. Аналіз сучасного стану підготовки обдарованих студентів у педагогічних університетах. Удосконалення змісту професійної підготовки.
автореферат [129,5 K], добавлен 13.04.2009Огляд видів стимулів навчання. Дослідження ефективності різних методів стимулювання навчальної діяльності студентів. Аналіз ставлення українських студентів до навчання у вищому навчальному закладі. Особливості формування пізнавальних інтересів студентів.
дипломная работа [81,5 K], добавлен 27.05.2014Вдосконалення підготовки сучасних студентів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та професійної діяльності у сучасному світі. Пошук дієвих педагогічних підходів, оновлення та розвиток існуючих методичних систем викладання даних дисциплін.
статья [22,5 K], добавлен 24.11.2017Висвітлення питання ставлення студентів до фізичної культури. Методи викладання, які є основними для їхньої майбутньої професії. Студентська самооцінка щодо занять фізичної культурою, її специфіка, створення додаткових позаурочних спортивних секцій.
статья [521,3 K], добавлен 24.04.2018Ставлення студентів до вивчення дисципліни. Мотивація як стрімкий та динамічний процес. Тісний зв'язок між мотивацією та результативністю навчання. Основні фактори, які впливають на вмотивованість студентів в процесі опанування іншомовною комунікацією.
статья [21,4 K], добавлен 13.11.2017Аналіз суперечностей в освітньому процесі вищого військового навчального закладу. Розробка методичної системи формування професійної компетентності офіцерів-прикордонників, яка сприяє покращенню якості підготовки курсантів до майбутньої діяльності.
статья [20,9 K], добавлен 24.04.2018Теоретичні основи формування в учнів початкових класів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою, питання мотиваційно-ціннісного відношення. Дослідно-експериментальна робота, перевірка ефективності педагогічних умов навчання і виховання на уроках.
дипломная работа [122,1 K], добавлен 12.11.2009Завдання трудового виховання, виховання відповідального ставлення учнів до праці на уроках. Екскурсія як складна форма навчально-виховної роботи, методика її проведення. Конспект урока-експеремента з трудового навчання, аналіз результатів експерименту.
курсовая работа [79,9 K], добавлен 28.01.2009Особливості впливу активних методів навчання на формування позитивної мотивації студентів вищих навчальних закладів. Характеристика місця і сутності змагальних методів навчання у системі активних методів навчання при вивченні курсу "Політична економія".
курсовая работа [42,1 K], добавлен 30.01.2010Завдання технологій соціально-педагогічної діяльності. Педагогічні технології формування відповідального ставлення до здоров'я учнівської молоді. Практичне застосування технології проектування у роботі соціального педагога у загальноосвітній школі.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 22.03.2015Процес написання курсової роботи з дисципліни "Дидактичні основи професійної освіти" для майбутніх інженерів-педагогів. Ефективна підготовка компетентних педагогів, навчальний матеріал. Професійна педагогічна компетентність інженерно-педагогічних кадрів.
методичка [733,1 K], добавлен 08.12.2010
