STEM-орієнтоване навчання як педагогічна проблема

Размещено на http://www.allbest.ru/

STEM-орієнтоване навчання як педагогічна проблема

Наталія Поліхун,

Ірина Сліпухіна,

Ігор Чернецький,

м. Київ

Встановлено витоки, актуальність, дидактичні особливості STEM-освіти, виокремлено існуючі тенденції у вітчизняній освіті щодо впровадження STEM, та окреслено основні напрямки подальших дій.

Ключові слова: STEM-освіта, міждисциплінарний підхід, особливі освітні програми.

Установлены истоки, актуальность, дидактические особенности STEM-образования, выделены существующие тенденции в современном образовании, где внедряется STEM, а также очерчены пути дальнейших действий.

Ключевые слова: STEM-образование, междисциплинарный подход, особые образовательные программы.

Causes, relevance, didactical features STEM-education established in the article. Mends in the national education on implementing STEM installed, the main directions of further actions were proposed

Key words: STEM education, interdisciplinary approach, special education programs.

Як стверджують фахівці, науково-технічне та технологічне ядро економіки ХХІ століття складають NBICS- (нано-, біо-, інфо-, когні-, соціо-) технології, що пов'язуються з шостим технологічним укладом цивілізаційного розвитку. Для сучасної молоді на слуху такі поняття, як: «нанонаука», «нанотехнології», «наноіндустрія», «біоніка», «генна інженерія», «квантові», «оптичні» та ДНК-комп'ютери; лазерні телевізори, безекранні дисплеї, мемристори (резистори з пам'яттю), безпечна зелена енергетика, сонячні мікроелементи тощо. Не тільки зі ЗМІ, а й з навчальних підручників можна довідатись про те, на якому рівні працює сучасна наука і, відповідно, привідкрити вікно у недалеке майбутнє, щоб розуміти, як готуватись до нього. Технологічні прогнози на 2020 р. декларують революційні зміни, появу інформаційних мереж та Інтернету нового покоління, що знімають будь-яке обмеження на спілкування та мережеву науково-прикладну діяльність в науковій та освітній сфері, появу нової енергетики з використанням екологічно чистих або зелених технологій в поєднанні з підвищенням ефективності використання вуглецево-водневого палива, при цьому, універсальним ресурсом будуть високоефективні нано- і біоматеріали [15]. Головні учасники інноваційного розвитку NBIC-технологій у кожної країни, на які покладається основна відповідальність - це держава, промисловість, бізнес та освіта. Завдання освіти - підготовка кадрів для забезпечення NBIC-галузей, здебільшого інженерних та наукових. У багатьох країнах світу освітні заклади ставлять за пріоритети підготовку фахівців технологічного напряму.

Мета нашої статті - проаналізувати новий освітній напрямок STEM, що застосовується ключовим у реформуванні освітніх систем багатьох країн світу, з'ясувати сутність, актуальність, виявити основні підходи до реалізації, а також прослідкувати існуючі тенденції, що намічено в Україні щодо його впровадження.

У 1990-х рр. зародився STEM-підхід до навчання, який сьогодні впроваджується на державному рівні в країнах, орієнтованих на формування власної науково-технічної еліти і стає «зоною» посиленого фінансування технологічно орієнтованих освітніх проектів з боку державних та приватних агенцій та установ. Акронім STEM (від Science - природничі науки, Technology - технології, Engineering - інжиніринг, проектування, дизайн, Mathematics - математика) визначає педагогічний підхід, що з'єднує, інтегрує розрізнені напрямки знань в єдине ціле. Необхідно відмітити, що на Всесвітньому економічному форумі в Давосі обговорюються події четвертої промислової революції, що потребують кардинальних змін на ринку праці. В доповіді президента форуму Клауса Шваба «Майбутнє працевлаштування» [9], відмічалося, що незабаром докорінно зміняться способи, якими ми живемо, працюємо, спілкуємося та пов'язані один з одним при цьому, швидкість течії проривів немає історичного прецеденту. Вже через 5 років відбудеться кардинальна зміна більше 35 % навичок, що мають сучасні працівники зникнуть, деякі професії стануть звичними, які на сьогодні, навіть, не існують. При цьому визначалося, що більш критичним фактором інноваційного виробництва буде талант, це означає, що в рази збільшиться попит на висококваліфікованих фахівців. Шляхом опитування провідних роботодавців з різних країн світу було визначено рейтинг 10 більш затребуваних навичок до 2020 р., а саме:

1) розв'язання комплексних задач (проблем);

2) критичне мислення;

3) творчі здібності;

4) управлінські таланти;

5) координація діяльності, співпраця;

6) емоційний інтелект;

7) здатність міркувати та приймати рішення;

8) орієнтація на обслуговування;

9) навички ведення переговорів;

10) когнітивна гнучкість [9].

Зазначимо, що дослідний інститут McKinsey Global Institute прогнозує для США потенційний глобальний дефіцит 38 до 40 млн працівників високо технологічних професій у 2020 р., тобто, фахової підготовки STEM-профілю [15]. Наголошується, що урядам необхідно докорінно переглянути сьогоднішні моделі освіти, освітні програми та методи організації навчання, що знаходяться на десятиріччя позаду від вимог ринку праці, сучасного виробництва. В багатьох країнах світу протягом останніх років запускається все більше державних STEM- програм для учнів та, відповідно, для підготовки вчителів.

Визначальним чинником, що є передумовою до виокремлення відповідної галузі дидактики стало статистично доведено падіння зацікавленості учнів до дисциплін природничо-математичного циклу, знання яких покладено в основу створення і розвитку сучасних технологій різного рівня та спрямування: від техніки до соціально-економічних процесів [3].

Як окрема галузь дидактики, STEM-освіта виокремилася в США у 2009 р. з програми «Educate to Innovate», а вже у 2014 р. на фінансування її розвитку урядом цієї держави було виділено 3,1 млрд доларів, що на 6,7 % більше, ніж у 2012 р. [10]. Визначальним чинником такої суттєвої підтримки є статистично доведене падіння зацікавленості учнів шкіл до предметів природничо-математичного циклу, що є фундаментальною базою сучасних технологій різного рівня. Значущим наслідком такої ситуації стали певні компетентності молоді в актуальних галузях виробництва, що визначають конкурентну спроможність будь-якої країни на світовому ринку у сфері економіки та технологій [14].

Провідною ідеєю STEM-технології у педагогіці є конструювання навчальних дисциплін (курсів) на міждисциплінарних засадах (інтегроване навчання, відповідно до певних тем, а не окремих дисциплін [10]), що комплексно формують ключові фахові та соціально-особистісні компетенції молоді [12]. навчання освіта педагогічний

Міждисціплінарність - синергія різних наук, взаємодія методів, інструментарію для вивчення та конструювання міждисциплінарних об'єктів, предметів з метою отримання нового знання, так трактує це поняття методологія науки. Міждисциплінарність в освіті розглядається, як педагогічна інновація. Відмітимо, що комплексний міждисциплінарний підхід до розроблення навчальних планів, програм - основна ознака STEM, а основна мета такої інтеграції - підготовка фахівців цього напряму. Як утверджувати інтеграцію цих, з одного боку, близьких STEM-компонентів, а з іншого - усталено самостійних, використовуваних за умови розробки навчальних програм? Science, як шлях (спосіб) пізнання, що допомагає зрозуміти навколишній світ; Technology, як спосіб (засіб) пристосування та покращення світу, має чутливість до соціальних змін; Engineering, як спосіб створення та покращення пристроїв для вирішення реальних проблем; Mathematics, як спосіб опису світу «аналіз світу та реальних проблем за допомогою числа [6].

Отже, такий комплексний підхід є природним і фактично затребуваним, коли вирішується певна реальна проблема, тобто, коли організовується проблемно-орієнтоване навчання за ланцюжком питань «Що це?», «Як з цим діяти?», «Як і чим вдосконалити?», «Як це зрозуміло представити?», отже відбувається поєднання наукового методу, технології, проектування та математики в основі розроблення освітньої STEM-програми. При чому, результатами інтеграції може бути впровадження окремого навчального предмету STEM або ж певні зміни в навчальному плані кожного із STEM предметів на основі впровадження інновацій, посилення практичного компоненту щодо розв'язання реальних проблем. Зазначимо, що в американській педагогічній літературі розрізняють декілька видів міждисциплінарного підходу, залежно від характеру відносин між різними дисциплінами, а саме:

- інтердисциплінарний (сrossdisciplinary) - передбачає розгляд однієї дисципліни крізь призму іншої (наприклад, історія математики);

- мультидисциплінарний (multidisciplinary) - порівнює декілька дисциплін, що фокусуються на одній проблемі, але не поєднує їх;

- плюридисциплінарний (pluridisciplinary) - порівнює споріднені дисципліни (наприклад фізику і математику, фізику та інженерію);

- трансдисциплінарний (transdisciplinary) - виходить за межі окремих дисциплін, зосереджується на певній проблемі та отриманні відповідних знань [6].

У залежності від основної мети освітньої програми, обирається відповідний підхід міждисциплінарної інтеграції, враховуючи те, що STEM-освіта, з точки зору філософських засад - це методологічна єдність природничих, технічних та соціально-гуманітарних наук, що виявляється у застосуванні спільного математичного апарату, інформаційно-комунікаційних технологій, моделювання тощо та міждисциплінарній взаємодії [7].

Педагогічний пошук та існуюча практика показали, що ідеальна модель STEM-освіти має певні особливості, що важливо брати до уваги в освітньому процесі: від проектування конкретного заняття до взаємодії з учителя суміжних дисциплін. Такі заняття повинні мати ознаки проблемного навчання, в основу яких покладено постановку завдань з реальним контекстом, розв'язання яких передбачає міждисциплінарну взаємодію, переважного використання індуктивних методів дослідження, діяльність в команді [2]. Продуктивність останньої значно зростає за умови систематичної взаємодії та злагодженості вчителів, які спільно реалізують STEM-проект [11].

Фізико-математичний контент є засадничим у навчанні, орієнтованому на STEM. Однак, його реалізація передбачає, насамперед, використання інженерного методу дослідження (інженерного проектування), до складу якого входять такі етапи як: визначення сутності проблеми, попереднє дослідження, визначення вимог, мозковий штурм, розроблення і тестування прототипу, оцінювання результату, внесення змін та подання отриманого результату [4]. На відміну від наукового методу дослідження, в цьому випадку учні здобувають знання, застосовуючи до розв'язання поставленого завдання різноманітні (часто помилкові) підходи, що виступають як засіб навчання у розв'язанні конкретної проблеми.

До інших важливих передумов впровадження цього дидактичного напряму є перебування суб'єктів пізнавальної діяльності у стані опрацювання постійно зростаючих обсягів інформації, що потребує здатності та готовності, з однієї сторони, до виокремлення практично значущих даних, а з іншої - вміння їх подальшого суспільно важливого застосування (компетенції критичного та креативного мислення) [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій виявив, що STEM-освіта формує певний комплекс якостей особистості, що міститься з критичного мислення, навичок творчості та діяльності в команді. Досягнення відповідної педагогічної мети може здійснюватися інтеграцією STEM-дисциплін через навчально-дослідну міждисциплінарну діяльність [5; 7] і потребує впровадження як нових методичних підходів, так і спеціального обладнання [8].

Очевидним є те, що впровадження й розвиток STEM-освіти потребує підготовки відповідних педагогічних кадрів, правової та інформаційної підтримки на різних рівнях [13], створення спільнот, які об'єднують не тільки фахівців, а й усіх зацікавлених представників різних прошарків населення і професій [14]. Необхідно зауважити, що в США зазначена освітня система розвивається спільно з програмою екологічної освіти К-12, а це означає, що реалізація STEM-проектів відбувається поступово як в аудиторний, так і позашкільний час, починаючи з молодшої школи: у літніх таборах, гуртках, спільнотах тощо [12; 16]. Проведений аналіз інформаційних джерел з актуальних проблем розбудови STEM напрямку в освіті виявив важливість та необхідність виокремлення існуючих тенденцій у вітчизняній освіті щодо впровадження STEM, та окреслити напрямки подальших дій.

Відмітимо, що із STEM-напрямком реформування освіти, розбудови нової української школи, програми якої формуються під гаслом інтеграції, покладаються надії, щодо розв'язання реальних освітніх проблем, а саме: перехід від знаннєвої парадигми освіти до компетентісної, усунення фрагментарного характеру навчальних планів, недостатньо пов'язаних між собою і з потребами реального життя, підвищення мотивації та інтересу учнів до предметів природничо-математичного циклу та вибору відповідних професій STEM-спрямування тощо.

У 2015 р. почалось широке обговорення проблематики STEM в освітньому просторі Україні, створено відділ STEM-освіти в ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», діяльність якого сприяла появі нормативних документів та затверджених планів, а саме: наказ МОН від 29.02.2016 N° 188 «Про утворення робочої групи з питань впровадження STEM-освіти в Україні», План заходів щодо впровадження STEM-освіти в Україні на 2016-2018 роки, листи ІМЗО про проведення круглих столів, конференцій, науково-практичних семінарів Всеукраїнського та Міжнародного рівнів з тематики впровадження напрямків STEM-освіти, її актуальних питань та перспектив інноваційного розвитку національної освіти. Відділом STEM-освіти ІМЗО створено та затверджено на засіданні робочої групи методичні рекомендації щодо впровадження STEM-освіти у закладах загальної середньої освіти України [1].

За державної підтримки у 2016 р. запроваджено практичні заходи, конкурси, турніри. Почав активно розвиватися напрямок робототехніки через обговорення проблеми «Конструктор LEGO як освітній ресурс XXI століття у початкових класах» та впровадження Всеукраїнського наукового LEGO-турніру - FIRST LEGO League. Відмітимо також проведення конкурсів та програми для старшокласників «Чому я обираю STEM кар'єру» і «ТОП-20 надихаючих жінок STEM в Україні», які втілено за ініціативи створеної коаліції STEM-освіти (STEM Education Coalition), до складу якої увійшли такі відомі компанії і заклади, як «Енергоатом», «Київ- стар», Ericsson Україна, Samsung, Microsoft Україна, а також Українське ядерне товариство, НТУ «Харківський політехнічний університет» тощо. Бізнесові структури, що зацікавлені в конкурентоздатності через підготовку високопрофесійних кадрів, поставили за мету - створення інформаційних майданчиків (сайт, соціальні мережі тощо) для популяризації STEM- освіти та налагодження міжнародного співробітництва.

Окремо зупинимось на впровадженні Інтернет-конкурсів для вчителів STEM-дисциплін, впроваджених з метою пошуку та підтримки ініціативних і талановитих вчителів, які володіють предметом та бажають вдосконалюватися у методиках формування в учнів цілісного погляду на оточуючий світ, їхніх уявлень про наукову картину світу, розвивати мотивацію учнів до вивчення STEM-дисциплін, та STEM-професій. На часі об'єднання STEM-вчителів у творчі спільноти в т. ч. мережеві, що сприятимуть цілеспрямованій фаховій підтримці STEM-галузі.

Наголосимо також на проблемі засобів STEM-навчання, до яких відносять сукупність обладнання, ідей, явищ і способів дій, що забезпечують реалізацію дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької діяльності учнів в освітньому процесі. З метою розробки та розповсюдження засобів STEM-навчання створюється віртуальний ресурсний центр при лабораторії МАН Національного центру «Мала академія наук України» [17].

Складність та багатогранність проблематики впровадження STEM-освіти на теренах реформування української освіти спонукає до наукових розвідок щодо науково-методичних засад інтеграційних процесів в освіті, подальше вдосконалення нормативної бази, створення та реалізації на спеціальних міждисциплінарних освітніх програм для середньої та позашкільної освіти; впровадження освітніх інновацій в методику навчання і викладання, на основі особистісно орієнтованих та проблемно-орієнтованих підходів, навчально-дослідних та винахідницьких проектів, розробка основних підходів та критеріїв оцінювання інтелектуально-творчої діяльності учнів.

Відмітимо також необхідність психолого-педагогічних досліджень, створення діагностичних методик та інструментарію виявлення схильності й готовності дитини до STEM- професій. При цьому потрібно спланувати розвиток інтересів та практичних навичок учнів, схильних до STEM у спеціальних освітніх фахових програмах, конкурсах, турнірах, олімпіадах, завдання до яких розробляють освітяни спільно з фахівцями обраної галузі. Актуальним є створення STEM-центрів на базі корпорацій, технологічних компаній, технопарків, дизайн-студій ВЗО тощо, надання можливостей для учнів і студентів у проведенні дослідної та експериментальної діяльності на сучасному обладнанні при розв'язанні реальної галузевої проблеми за допомогою STEM-наставництва. Важливою проблемою розбудови STEM-освіти є підготовка вчителів, їх навчання, професійний розвиток та підтримка в т. ч. і через створення професійних STEM колаборацій, заради засвоєння та розповсюдження інновацій у STEM-викладанні, поширенні STEM-грамотності, мотивації учнів до STEM-кар'єри.

Використані літературні джерела

1. Відділ STEM-освіти ІМЗО [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.imzo.gov.ua/ pro-imzo/struktura/viddil-stem-osviti/. - Назва з екрана.

2. Сліпухіна І. А. Формування технологічної компетентності майбутніх інженерів з використанням системи комп'ютерно орієнтованого навчання : монографія / І. А. Сліпухіна. - Луцьк : Гадяк Ж. В., 2014. - 356 с.

3. Сліпухіна І. А. Використання цифрового вимірювального комплексу в STEM орієнтованому освітньому середовищі / І. А. Сліпухіна, І. С. Чернецький // Інформаційні технології в освіті й науці. - 2016. - Вип. 8. - С. 261-272.

4. Сліпухіна І. А. Дослідницька діяльність студентів у контексті використання наукового й інже-нерного методів / І. А. Сліпухіна, І. С. Чернецький // Вища освіта України. - 2015. - № 3. - Додаток 1 : Інтеграція вищої освіти і науки. - С. 216-225.

5. ПоліхунН. І. Дистанційна підтримка дослідницької діяльності учнів: методичні рекомендації / Н. І. Поліхун. - Київ : Ін-т обдар. дитини, 2014. - 87 с.

6. Meeth L. R. Interdisciplinary Studies: Integration of Knowledge and Experience / L. R. Meeth // Change. - 1978. - No. 10. - P. 6-9.

7. Чернецький І. С. Технологічна компетентність майбутнього інженера: формування і розвиток у комп'ютерно інтегрованому лабораторному практикумі з фізики / І. С. Чернецький, І. А. Сліпухіна // Information Technologies and Learning Tools. - Київ : ІІТЗН НАПН України, 2013. - Т 38. - № 6.

8. Чернецький І. С. Цифрові вимірювальні комплекси - засіб розвитку дослідницьких якостей суб'єктів пізнавальної діяльності / І. С. Чернецький, І. А. Сліпухіна, С. М. Мєняйлов // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. - 2013. - Вип. 40. - С. 259-269. - (Серія № 5 «Педагогічні науки: реалії та перспективи»).

9. The Fourth Industrial Revolution [Electronic resource] / by Klaus Schwab. - Mode of access: https://www.weforum.org/about/the-fourth-industrial-revolution-by-klaus-schwab. - Title from the screen.

10. Hom Elaine J. What is STEM Education? [Electronic resource] / J. Hom Elaine // LiveScience Contributor. - 2014. - February 11. - Mode of access: http://www.livescience.com/43296-what-is-stem- education.html. - Title from the screen.

11. Jolly А. Six Characteristics of a Great STEM Lesson [Electronic resource] / А. Jolly // Education Week: Teacher. - 2014. - June 17. - Mode of access: http://www.edweek.org/tm/articles/2014/06/17/ctq_ jolly_stem.html. - Title from the screen.

12. Resources for STEM Education [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.nsfresources. org/home.cfm. - Title from the screen.

13. Sloan, Willona M. Teaching and Learning Resources for STEM Education [Electronic resource] / M. Willona Sloan // EducationUpdate February. - 2012. - Vol. 54. - №. 2. - Mode of access: http://www.ascd.

org/publications/newsletters/education-update/feb12/vol54/num02/Teaching-and-Learning-R.esources-for- STEM-Education.aspx. - Title from the screen.

14. STEM Education Coalition [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.stemedcoalition. org/. - Title from the screen.

15. NBIC технологии и направление их развития в США // Инновации - 2013. - № 7 (177).

16. The Physics Front : Physics and Physical Science Teaching Resources [Electronic resource]. - Mode of access: http://wwwthephysicsfront.org/search/browse.cfm?browse=GSSS. - Title from the screen.

17. Експериментарій [Електронний ресурс] // Лабораторія МАНЛаб. - Режим доступу: http:// manlab.inhost.com.ua/experimentarij.html. - Назва з екрана.

Bibliography

1. Viddil STEM-osvity IMZO [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.imzo.gov.ua/pro- imzo/struktura/viddil-stem-osviti/. - Nаzvа z ekrаnа.

2. Slipukhina I. A. Formuvаnnia tekhnolohichnoi kompetentnosti mаibutnikh inzheneriv z vykorystаnniam systemy komp'yuterno oriientovаnoho nаvchаnnia : monohrafiia / I. A. Slipukhinа. - Lutsk : mdiak Zh. V, 2014. - 356 s.

3. Slipukhina I. A. Vykorystаnnia tsyfrovoho vymiriuvаlnoho kompleksu v STEM oriientovаnomu osvitnomu seredovyshchi / I. A. Slipukhi^, I. S. Chernetskyi // Informаtsiini tekhnolohii v osviti y Mutsi. - 2016. - Vyp. 8. - S. 261-272.

4. Slipukhina I. A. Doslidnytskа diialnist studentiv u konteksti vykorystаnnia Mukovoho y inzhenernoho metodiv / I. A. SlipukhiM, I. S. Chernetskyi // V/sh^ osvitа Ukrainy. - 2015. - № 3. - Dodаtok 1 : Intehratsiia vyshchoi osvity i nаuky. - S. 216-225.

5. Polikhun N. I. Dystаntsiinа pidtrymkа doslidnytskoi diialnosti uchniv: metodychni rekomendаtsii / N. I. Polikhun. - Kyiv : In-t obdаr. dytyny, 2014. - 87 s.

6. Meeth L. R. Interdisciplinary Studies: Integration of Knowledge and Experience / L. R. Meeth // Change. - 1978. - No. 10. - P. 6-9.

7. Chernetskyi I. S. Tekhnolohichnа kompetentnist mаibutnoho inzhenera: formuvаnnia i rozvytok u komp'yuterno intehrovаnomu lаborаtornomu prаktykumi z fizyky / I. S. Chernetskyi, I. A. Slipu^i^ // Information Technologies and Learning Tools. - Kyiv : IITZN NAPN Ukrainy, 2013. - T. 38. - № 6.

8. Chernetskyi I. S. Tsyfrovi vymiriuvаlni kompleksy - zаsib rozvytku doslidnytskykh yakostei sub'yektiv piznаvаlnoi diialnosti / I. S. Chernetskyi, I. A. SlipukhiM, S. M. Mieniailov // ^uko-vyi chаsopys Nаtsionаlnoho pedаhohichnoho universytetu imeni M. P Drаhomаnovа. - 2013. - Vyp. 40. - S. 259-269. - (Seriia № 5 «Pedаhohichni nаuky: геаШ tа perspektyvy»).

9. The Fourth Industrial Revolution [Electronic resource] / by Klaus Schwab. - Mode of access: https:// www.weforum.org/about/the-fourth-industrial-revolution-by-klaus-schwab. - Title from the screen.

10. Hom Elaine J. What is STEM Education? [Electronic resource] / J. Hom Elaine // LiveScience Contributor. - 2014. - February 11. - Mode of access: http://www.livescience.com/43296-what-is-stem- education.html. - Title from the screen.

11. Jolly A. Six Characteristics of a Great STEM Lesson [Electronic resource] / A. Jolly // Education Week: Teacher. - 2014. - June 17. - Mode of access: http://www.edweek.org/tm/articles/2014/06/17/ctq_ jolly_stem.html. - Title from the screen.

12. Resources for STEM Education [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.nsfresources. org/home.cfm. - Title from the screen.

13. Sloan, WillonaM. Teaching and Learning Resources for STEM Education [Electronic resource] / M. Willona Sloan // EducationUpdate February. - 2012. - Vol. 54. - No. 2. - Mode of access: http://www.ascd. org/publications/newsletters/education-update/feb12/vol54/num02/Teaching-and-Learning-Resources-for- STEM-Education.aspx. - Title from the screen.

14. STEM Education Coalition [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.stemedcoalition. org/. - Title from the screen.

15. NBIC tekhnolohyy y Mpravlenye ykh rаzvytyia v SShA // Ynnovаtsyy - 2013. - № 7 (177).

16. The Physics Front : Physics and Physical Science Teaching Resources [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.thephysicsfront.org/search/browse.cfm?browse=GSSS. - Title from the screen.

17. Eksperymentаrii [Elektronnyi resurs] // Lаborаtoriia MANLаb. - Rezhym dostupu: http://manlab. inhost.com.ua/experimentarij.html. - Nаzvа z eka

Размещено на Allbest.ru