Організаційно-педагогічне проектування профільного навчання як профорієнтації

Аналізується педагогічне проектування в управлінській діяльності, особливості організації допрофільної підготовки та профільної освіти в регіоні, як суб’єкта проектування. Розглянуто принципи та положення логіки процесу педагогічного проектування.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 28.08.2018
Размер файла 129,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організаційно-педагогічне проектування профільного навчання як профорієнтації

Оксана Козійчук

м. Київ

У статті аналізується педагогічне проектування в управлінській діяльності, розкриваються особливості організації допрофільної підготовки та профільної освіти в регіоні, як суб'єкта проектування. Розглянуто принципи та положення логіки процесу педагогічного проектування, види освітньої практики.

Ключові слова: педагогічне проектування, суб'єкт проектування, профільне навчання як профілізація, модель. В статье анализируется педагогическое проектирование в управленческой деятельности, раскрываются особенности организации допрофильной подготовки и профильной учебы в регионе как субъекта проектирования. Рассмотрены принципы и положения логики процесса педагогического проектирования, виды образовательной практики.

Ключевые слова: педагогическое проектирование, субъект проектирования, профильное обучение как профориентация, модель.

The article contains the an alysis of the pedagogical projecting in management and the demands of the preprofilet raining and specialized education in the region, as a subject оf projecting. The essence, principles, a number of provisions logjc of pedagogical design, types of educational practice was shown.

Key words: pedagogical projecting, subject of projecting, pre-professional education as occupational guidance, project module.

Концептуальні засади реформування середньої освіти «Нова українська школа» (2016 р.) зазначають, визнання державою пріоритетної ролі освіти, як чинника усвідомлення молоддю значущості освіти в досягненні професійної та особистісної самореалізації.

Сьогодні можна констатувати, що профільне навчання не впливає на профорієнтацію учнівської молоді. Воно зводиться в основному до вибору в старших класах без «виходу» на професію профілю навчання, адекватного інтересам підлітків та запиту ринку праці [19]. Глибинною причиною такої ситуації є відсутність обґрунтованих організаційно-педагогічних умов цієї діяльності, що відповідно актуалізує проблему професійної орієнтації і потребує дослідження з урахуванням можливостей організації профільного навчання як профорієнтації.

У контексті нашого дослідження важливої теоретичної і практичної значущості мають праці, що присвячені розкриттю особливостей побудови профільного закладу загальної середньої освіти (ЗЗСО), перспектив мережевої системи профорієнтації учнів, її різних моделей (Н. Бібік, Т. Бобко, Е. Зеєра, В. Мадзігон, О. Мельник, О. Морін, М. Піддячий, А. Самодрин, І. Осадчий, Н. Побірченко, М. Янцур та ін.).

Метою статті є спроба показати практичні кроки щодо проектування профільно-диференційованого ЗЗСО, організації профільного навчання, як професійної орієнтації (далі ПН як ПО) в сучасних умовах.

На часі метою організаційно-педагогічного супроводу освітнього процесу щодо активізації профорієнтаційної діяльності, проведене нами дослідження дозволило визначити це, як напрям стратегічного планування та проектування кар'єри, що сприяє оформленню професійного самовизначення учнівської молоді у вигляді індивідуального професійного плану та пропонує старшокласникам інструментарій побудови власної кар'єри [8].

Проектування у загальному його розумінні це науково обґрунтоване конструювання системи параметрів, прообразу передбачуваного або можливого об'єкта, стану чи процесу в єдності зі шляхами його досягнення [1].

Слушною в цьому сенсі є думка видатного вченого С. Гончаренко, який зазначає, що проектування спрямовано на створення моделей майбутніх процесів і явищ [3].

Отже, педагогічне проектування полягає в тому, щоб створювати приблизні варіанти майбутньої діяльності і прогнозувати її результати. На наше глибоке переконання це процес двосторонній, основою якого є відносини суб'єкта та об'єкта, де об'єктом виступає професійне самовизначення особистості учня, суб'єктом соціальні інститути, але діючі на його професійне самовизначення. Відповідно, керована система це професійне самовизначення учнівської молоді; керуюча соціальні інститути, що впливають на нього.

У контексті вищезазначеного, освітній простір ЗЗСО, як соціальна інституція це системний об'єкт педагогічного проектування, що передбачає виокремлення та вивчення його структурних елементів, зв'язків, системоутворювальних чинників [17].

У контексті нашого дослідження, як об'єкт проектування освітня система, що містить особистість, яка розвивається, і вчитель, який управляє розвитком. Це підтверджує думку, що моделювання, як одна з функцій управління, є не тільки підсистемою (самостійною стадією), управління, що має специфічні функції та форми прояву в діяльності з управління освітою на регіональному рівні. Тим більше, що профільне навчання, є неможливим без професійної орієнтації (в іншому випадку воно втрачає сенс) необхідно будувати на регіональному рівні [4].

Так, подальша актуалізація проблеми вдосконалення освіти на засадах концептуалізації становлення системи профільного навчання регіону з дорученням синергетики незаперечна [18].

На нашу думку, розв'язання ключових проблем професійного самовизначення особистості, необхідно шукати в позитивному досвіді освіти західних країн. У країнах Європейського Союзу, профільне навчання це проектування профільно-диференційованої школи, передбачає поглиблене професійно-орієнтоване вивчення певного циклу споріднених предметів, а компонент з предметів за вибором надає учням можливість удосконалювати знання з обраної галузі шляхом вивчення поглиблених модулів з фаху [7].

У цьому контексті, система освіти не може успішно функціонувати в колишніх змістовних, організаційно-педагогічних умовах, ефективно розвиватися без створення сприятливих умов для розвитку особистості, як головної мети і сенсу освіти. Середовищний підхід передбачає створення спеціального середовища, наповненого предметним професійно-орієнтованим змістом, що відповідає етапу розвитку особистості, що через взаємопов'язані сфери впливу (інформаційну, комунікативну, процесуальну) формує особистість на принципах допрофесійної підготовки та дає змогу управління процесом професійного самовизначення. Таким чином, згідно вибору особистості, профільно-диференційований ЗЗСО формує пропозицію на допрофесійну підготовку в умовах регіону, прагне побудувати навчальний предмет, як перетин державного освітнього стандарту, регіонального й шкільного компоненту змісту освіти [15; 16]. Освітня система регіону орієнтується на пріоритетні напрямки розвитку, всієї системи освіти макрорегіону (області або країни у складі макрорегіону) і на цій основі розробляє свою освітню стратегію і тактику подальшого розвитку створення єдиного освітнього простору та укріплення його цілісності організаційно-педагогічними засадами ПНяк ПО [15].

Таким чином, модель профільного навчання може бути використана для проектування й прогнозування освітньої діяльності в регіоні за умови представлення у ньому в якості педагогічної системи [15].

Так як нами визначено профільне навчання як профорієнтація, то критеріальною базою за якою визначається ефективність перетворень у процесі переходу закладів освіти до профільного навчання, нами пропонується система критеріїв, що характеризують набуття учнями відповідних освітніх потреб, цінностей та особистісних сенсів. Зазначена критеріальна база має містити наступні критеріальні блоки: ціннісний, діяльнісний та результативності [13].

У контексті вищезазначеного, освітній процес необхідно вибудовувати на основні принципів впровадження профільного навчання, як профорієнтації, представлених в таблиці 1 застосованої в тексті, з метою щоб кожна особистість мала змогу реалізувати власний потенціал, що обумовлює перспективу та актуальність створення авторської моделі закладу освіти.

педагогічний проектування профільний навчання

Таблиця 1

Основні принципи проектування ПН як ПО в навчальному закладі

Назва принципу

Відображення у змісті ПН як ПО

Розвиток у структурі управління ПН

як По

Цільової спрямованості

Розробка навчальних проектів, програми розвитку навчального закладу. Введення спецкурсів та курсів за вибором профорієнтаційного спрямування, як перетин державного освітнього стандарту, регіонального та шкільного компоненту змісту освіти

Розвиток управлінських знань та вмінь керівника ЗЗСО щодо застосування основ організації ПН, побудованої на основі таких компонентів ПН як

ПО: профільне інформування (ПІ), профільне консультування (ПКО), психолого-педагогічне діагностування (1II ІД). профільне координування (ПКН)

Діагностичності

Введення різних методик психологопедагогічного аналізу з метою правильного вибору профілю навчанням у відповідність професійному спрямуванню

Управлінське завдання допрофільної підготовки є діагностичнопрогностичне, зводиться в основному до діагностики рівня реальних навчальних досягнень учнів основної ланки. Розширення змісту допрофільної підготовки за рахунок елективних курсів з врахуванням його гнучкості

Системності, науковості та інтегрованості

Поєднання теорії і практики.

Ознайомлення зі сучасними теоріями організації ПН як ПО, імплементація зарубіжного досвіду у вітчизняному освітньому середовищі

Системності, науковості та інтегрованості

Створення умов, за яких можлива успішна профілізація профорієнтація-соціалізація випускника ЗЗСО

Представлення в програмі для проектування ПН як ПО; кооперування різних освітніх закладів, діяльність ресурсних центрів, органів місцевої влади.

Предметно діяльнісний принцип

Навчання через практику: введення практико-орієнтованих занять в навчальних закладах різного типу з метою профорієнтації

Представлення програми розвитку

ЗЗСО з метою організації перспективної та поточної діяльності навчального закладу зі забезпечення моделі ПО як ПО. Концепції Центру додаткової освіти з вибраного профілю тощо

Сучасна модель організації ПН у ЗЗСО є гнучко-технологічним трансфером навчання у той варіант, що результативніше виконувало б завдання допрофесійної підготовки, забезпечуючи профіль людини, як структуру особистісно орієнтованого підходу [16].

Натомість, модель профільно-диференнційованого ЗЗСО, де профільно-диференційоване навчання в основній і старшій ланці, відображає модельний ряд традиційних і «нового типу» (гімназія, ліцей, спеціалізована школа тощо) є інституціальним варіантом реалізації системи профільного навчання [14]. Пропонована нами модель (рис. 1.) містить: концептуальний, змістовний, технологічний, результативно-оцінювальний складники. Представлена модель є цілеспрямованою та цілісною, розкриває мету, зміст, форми та методи ПН як ПО в ЗЗСО, її складники є доповнюючими, взаємопов'язаними та взаємозумовленими.

Відповідно, завдяки педагогічному проектуванню, можливо розробляти перспективні моделі освітнього процесу ЗЗСО.

Рис. 1. Модель профільно-диференційованого закладу загальної середньої освіти

Як свідчить досвід, більш вдалою є модель організації профільного навчання, за якої ЗЗСО має партнерські стосунки з професійно-технічним або вищим закладом освіти (ВЗО), чи, навіть, входить до його структури. Комплекс «ліцей університет» реальна модель нової форми безперервної освіти [12].

Ідейно-організаційна модель профільного навчання у технічному ліцеї складна багатофакторна різнорівнева система, яку потрібно розглядати в параметрах допрофільної та профільної освіти [9].

Таким чином, професійний ліцей, як форма профільного навчання, сприяє забезпеченню реальної ступеневості в професійному навчанні, з метою створення умов для професійного самовизначення, задоволення потребу у професійних освітніх послугах в регіоні [2].

Освітня модель засобами позашкільного закладу освіти вправі виступати в ролі бази для динамічних профільних (зокрема міжшкільних) груп та створювати на своїй базі центри профільного навчання за напрями профілізації, що запроваджено в них безпосередньо [11]; відповідно вести проектну діяльність, яка організовуються в освітніх установах усіх рівнів, зокрема, в позашкільних закладах освіти [6].

На наше переконання організаційно-педагогічне проектування ПН як ПО містить сукупність взаємозалежних та взаємозумовлених положень, педагогічних, управлінських основ та принципів, що забезпечують становлення особистості в освітньому середовищі ЗЗСО та освітньому просторі регіону. У відповідності до цього, соціальним замовленням визначається відповідна педагогічна концепція, що визначає конкретні форми педагогічної діяльності [5]. У цьому сенсі ми погоджуємося, що це програма розвитку як робочий документ для організації перспективної та поточної діяльності ЗЗСО, який містить гіпотетичну модель закладу, бажану в майбутньому; опис змісту діяльності та послідовності дій, що сприятимуть реалізації концепції його розвитку. Алгоритм розробки проектно-цільової програми розвитку ЗЗСО представлено у працях І. Осадчого [10].

Підсумовуючи, зазначимо, що проектування профільно-диференційованого ЗЗСО та ефективне забезпечення профільного навчання, як профорієнтації, є багатоаспектною проблемою, що потребує розв'язання різних завдань. Формування пропозиції на допрофесійну підготовку в умовах регіону, дасть можливість значно підвищити ефективність співпраці ЗЗСО, дає змогу досягти раціоналізації освітньої мережі регіону, а також здійснювати стратегічне планування освітнього середовища, що забезпечить суб'єкти проектування профорієнтацйного простору наявними організаційно-управлінськими ресурсами.

Використані літературні джерела

1. Антонюк Т. А. Социальное проектирование / Т. А. Антонюк // Некоторые методологические аспекты. Минск : Наука, 1987. 264 с.

2. Базь О. Професійний ліцей як форма профільного навчання / О. Базь // Завуч. 2004. Червень (№ 16). С. 71-73.

3. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження: методологічні поради молодим науковцям / С. У Гончаренко. Київ-Вінниця : Вінниця, 2008. 278 с.

4. Егоров О. Г. Профильное образование : проблемы и перспективы / О. Г Егоров // Нар. об-разование. 2006. № 5. С. 32-36.

5. Ковалев А. П. Педагогические системы: оценка текущего состояния и управление : учеб. по-собие / А. П. Ковалев. Харьков : ХГУ, 1990. 156 с.

6. Козійчук О. Г Проектна технологія як складова профорієнтаційної діяльності навчального закладу / О. Г Козійчук // Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2016. № 7(50). С. 22-24.

7. Локшина О. І. Зміст шкільної освіти в країнах Європейського союзу: теорія і практика (друга половина ХХ початок ХХІ ст.) : монографія / О. І. Локшина. Київ : Богданова А. М., 2009. 404. С. 3.

8. Мерзлякова О. Л. Вивчення професійних орієнтацій учнів та розробка спецкурсу з планування кар'єри як одного із засобів оптимізації процесу саморозвитку старшокласників / О. Л. Мерзлякова // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова : зб. наук. пр. Київ, 2007. Вип. 18 (42). С. 88-93. (Сер. 12: Психолог, науки).

9. Некоз Г. Ідейно-організаційна модель розвитку допрофільного та профільного навчання / Г. Некоз, Н. Десятниченко // Завуч. 2004. № 16. С. 36-37.

10. Осадчий І. Г. Як розробити програму розвитку навчального закладу? Поради не стороннього / І. Г.Осадчий // Управління освітою: часопис для керівників освітньої галузі, 2004. Серпень. Ч. 15-16. С. 6-7.

11. Павлітіна Т. Профільне навчання учнів засобами позашкільної освіти: створення нової освітньої моделі / Т. Павлітіна // Нова педагогічна думка. 2004. № 3. С. 4-7.

12. Петренко С. Профільна освіта вимога сучасності / С. Петренко. Н. Барсук // Завуч. 2004. № 16. С. 34-35.

13. Петрусевич А .А. Профильное образование в современной школе : монографія / А. А. Петрусевич. Барнаул : АГАУ, 2007. 186 с.

14. Самодрин А. П. Архітектоніка профільної освіти / А. П. Самодрин. Кременчук : Щербатих, 2015. 486 с.

15. Самодрин А. П. Концепція комплексного моделювання навчально-освітнього простору ре-гіону засадами профільного навчання (проект) : наук.-метод. рек. / А. П. Самодрин. Кременчук : Щербатих, 2005. 44 с.

16. Самодрин А. П. Профільне навчання в середній школі / А. П. Самодрин. Кременчук : РВЦ ПНТУ, 2004. 384 с.

17. Управління школою, що змінюється. Порадник сучасного директора / О. Пометун, Л. Середяк, І. Сущенко, О. Янушев. Тернопіль : Астон, 2005. 192 с.

18. Хакен Г. Синергетика / Г Хакен ; [пер. с англ.]. М. : Мир, 1980. 404 с.

19. Шубочкина Е. Профильное обучение: как решаются проблемы профориентации в школе / Е. Шубочкина // Нар. образование. 2007. № 1. С. 152-156.

Bibliography

1. Antoniuk T. A. Sotsyаlnoe ргоекїуі^апуе / T. A. Antoniuk / Nekotorye metodolohycheskye аspekty. Mynsk : Шика, 1987. 264 s.

2. Bаz O. Profesiinyi litsei yak Бэгта profilnoho nаvchаnnia / O. Bаz // Zаvuch. 2004. Cherven (№ 16). S. 71-73.

3. Honchаrenko S. U. Pedаhohichni doslidzhennia: metodolohichni porady molodym nаukovtsiam / S. U. Honchаrenko. Kyiv-Vinnytsia : Vinnytsia, 2008. 278 s.

4. Ehorov O. H. Profylnoe obrаzovаnye : problemy y perspektyvy / O. H. Ehorov // Шг. Obrаzovаnye. 2006. № 5. S. 32-36.

5. Kovolev A. P Pedаhohycheskye systemy: otsenkа tekushcheho sostoianyia y upravlenye : ucheb. posobye / A. P. Kovаlev. KMrkov : KhHU, 1990. 156 s.

6. Koziichuk O. H. ProektM tekhnolohiia yak sklаdovа proforiientаtsiinoi diialnosti nаvchаlnoho zаklаdu / O. H. Koziichuk // Osv^ tа rozvytok obdаrovаnoi osobystosti. 2016. № 7(50). S. 22-24.

7. Lokshyrn O. I. Zmist shkilnoi osvity v krai^^ Yevropeiskoho soiuzu: teoriia i prаktykа (ё^Иа polovy^ KhKh po^tok KhKhI st.) : monohrafiia / O. I. Lokshyna Kyiv : Bohdаnovа A. M., 2009. 404. S. 3.

8. Merzliakovа O. L. Vyvchennia profesiinykh ori^n^sE uchniv tа rozrobkа spetskursu z plаnuvаnnia kаr,yery yak odnoho iz zаsobiv optym^tsii protsesu sаmorozvytku stаrshoklаsnykiv / O. L. Merzliakovа // ^ukovyi ^sopys Nаtsionаlnoho pedаhohichnoho universytetu imeni M. P. Drаhomаnovа : zb. Muk. pr. Kyiv, 2007. Vyp. 18 (42). S. 88-93. (Ser. 12: Psykholoh. Muky).

9. Nekoz H. Ideino-orhаnizаtsiinа model rozvytku doprofilnoho tа profilnoho nаvchаnnia / H. Nekoz, N. Desiatnychenko // Zаvuch. 2004. № 16. S. 36-37.

10. Osаdchyi I. H. Tak rozrobyty prohramu rozvytku nаvchаlnoho zаklаdu? Porаdy ne storonnoho / I. H.Osаdchyi // Upravlinnia osvitoiu: chаsopys dlia kerivnykiv osvitnoi hаluzi, 2004. Serpen. Ch. 15-16. S. 6-7.

11. Pаvlitinа T. Profilne nаvchаnnia uchniv zаsobаmy pozаshkilnoi osvity: stvorennia novoi osvitnoi modeli / T. Pаvlitinа // Novа pedаhohichnа dumkа. 2004. № 3. S. 4-7.

12. Petrenko S. Profile osvitа vymohа suchаsnosti / S. Petrenko. N. Вага^ // Zаvuch. 2004. № 16. S. 34-35.

13. PetrusevychA .A. Profylnoe obrаzovаnye v sovremennoi shkole : monohrafiia / A. A. Petrusevych. ВатаШ : AHAU, 2007. 186 s.

14. Samodryn A. P Arkhitektonika profilnoi osvity / A. P. Samodryn. Kremenchuk : Shcherbatykh, 2015. 486 s.

15. Samodryn A. P. Kontseptsiia kompleksnoho modeliuvannia navchalno-osvitnoho prostoru rehionu zasadamy profilnoho navchannia (proekt) : nauk.-metod. rek. / A. P. Samodryn. Kremenchuk : Shcherbatykh, 2005. 44 s.

16. Samodryn A. P Profilne navchannia v serednii shkoli / A. P. Samodryn. Kremenchuk : RVTs PNTU, 2004. 384 s.

17. Upravlinnia shkoloiu, shcho zminiuietsia. Poradnyk suchasnoho dyrektora / O. Pometun, L. Serediak, I. Sushchenko, O. Yanushev. Ternopil : Aston, 2005. 192 s.

18. Khaken H. Synerhetyka / H. Khaken ; [per. s anhl.]. M. : Myr, 1980. 404 s.

19. Shubochkyna E. Profylnoe obuchenye: kak reshaiutsia problemy proforyentatsyy v shkole / E. Shubochkyna // Nar. obrazovanye. 2007. № 1. S. 152-156.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.