Становлення економіки знань і підлітковий вік

Размещено на http://www.allbest.ru/

Становлення економіки знань і підлітковий вік

Ірина Євстаф'єва

Проблема становлення економіки знань висуває перед системою загальної середньої освіти задачі, серед яких головною є розвиток творчого мислення підлітків. У статті розкриваються деякі особливості підліткового віку, як синзетивного з метою розвитку у них творчого мислення та розкривають концептуальні основи моделі реалізації цієї задачі.

Ключові слова: економіка знань, задачі середньої освіти, підлітковий вік творче мислення, клнцептуальна модель.

Проблема становления экономики знаний ставит перед системой общего среднего образования ряд задач, среди которых одну из ключевых позиций занимает развитие творческого мышления у подростков. В статье раскрываются некоторые особенности подросткового возраста как сензитивного для развития у них творческого мышления и раскрываются концептуальные основы модели реализации этой задачи.

Ключевые слова: экономика знаний, задачи общего образования, подростковый возраст, творческое мышление, концептуальная модель развития.

The problem of the formation of knowledge economy poses a number of tasks for the system of general secondary education, among which one of the key positions is the development of creative thinking in adolescents. The article describes some peculiarities of adolescence being sensitive to the development of their creative thinking and reveals the conceptual foundations of the model for the realization of this task.

Key words: economy of knowledge, tasks of general education, teenage age, creative thinking, conceptual model of development.

Попри розбіжність поглядів різних науковців на розвиток економіки, інваріантним для них усіх є визнання того факту, що економіка початку ХХІ століття базується на інноваціях, кінцевою метою яких є створення нових науковомістких технологій та продуктів/продукції. У зв'язку з цим важливим теоретико-методологічним підґрунтям політики економічного зростання держави стала концепція економіки знань. «Економіка знань («знанєвомістка економіка») це економіка, в якій спеціалізовані та повсякденні знання є джерелом зростання. В економіці знань визначальним є інтелектуальний потенціал суспільства, який вона використовує та який містить сукупність повсякденних (буденних) та спеціалізованих (наукових) знань, що нагромаджено в свідомості людей та матеріалізовано в технологічних способах виробництва» [1].

Така постановка проблеми глобальної значущості містить нові задачі перед багатьма інституціями держави і не останнє місце серед них посідає система освіти як професійної, так і середньої загальної. Ефективність останньої визначається сьогодні не тільки в адекватному відображенні вимог життя, а й у наявності установки на формування творчих, високодуховних потреб [2]. Звідси випливають такі задачі ЗНЗ, як: орієнтація на отримання нових знань упродовж всього життя; наукове забезпечення модернізації освіти і на цій основі розроблення та застосування новітніх педагогічних технологій тощо. Це не лише з метою озброєння учнів необхідною системою знань, умінь та навичок, але розвитку їх творчого потенціалу, зокрема, творчого мислення.

Однак, за останні роки стає зрозумілішим, що сучасна система середньої освіти повно не може забезпечити розв'язання тих задач, що висуває перед нею сучасність. Так, О. Вознюк у своїй монографії «Педагогічна парадоксологія» [3], викориситовуючи численні дослідження і спостереження вчителів, психологів, філософів, відгуки учнів та їх батьків, здійснив ретельний аналіз еволюції середньої освіти, як соціального інституту і прийшов до невтішного висновку: «сучасна освітня галузь увійшла у стан системної кризи» і міфологізація нововведень останнього часу не лише не сприяє розвитку творчого мислення в учнів сучаснсті, а навпаки, має вагому гальмуючу силу. У менш різких тонах, але змістовно до таких же висновків приходить А. Плигін [4] та багато інших авторів.

Особливої уваги, враховуючи концепцію економіки знань, заслуговує підлітковий вік учнів, не дарма його вважають сензитивним періодом для розвитку творчого мислення. Дійсно, у цьому віці на фоні статевого визрівання відбувається комплекс змін не тільки у фізіології дитини, але й у когнітивній, конативній, емоційно-оцінювальній сферах. Підлітковість період інтенсивного інтелектуального розвитку, зростання пізнавальної активності, виходу у простір абстрактних операцій, становлення стійкої довільної уваги та логічної пам'яті. Підлітки починають цікавитися не стільки конкретними фактами, скільки їх аналізом, пошуком причин тих чи інших явищ та процесів, прагнуть виокремити головне, істотне у матеріалі, зробити узагальнення.

Підлітки, як правило, на цей час вже мають певний досвід творчої діяльності. Із 3-5-річного віку вони переживають етап «наївної» творчості, але у підлітковому віці ця творчість поступово переходить у «культурну» фазу. Цьому сприяють формування певної теоретичної культури, виникнення стійкої картини світу, розвиток антиципаційних здібностей та досвіду прогнозування.

Додамо до цього, що провідною діяльністю у підлітковому віці є спілкування з однолітками, завдяки чому відбувається досить інтенсивний обмін творчими доробками у груповій навчальній діяльності, іграх, неформальному спілкуванні. Це на фоні специфічного ставлення підлітків до дорослих: з одного боку відчудження, протиставлення себе дорослим, відстоювання власної незалежності й прав, а з іншого довіра до них, очікування їхнього схвалення та позитивного оцінювання.

Таким чином, підлітковий вік особливий вік в онтогенезі людини, а продуктивний психолого-педагогічний вплив може створити умови для розвитку творчої особистості, тобто, здійснити одну з умов становлення економіки знань. Але, як зазначалося, сучасна класноурочна система, що базується на знаннєвій парадигмі, не забезпечує необхідний вплив. Разом з тим, не можемо не згадати слова Я. Пономарьова: «для формування людини з високим творчим потенціалом адекватні педагогічні впливи. Однак, плануючи такі впливи, завжди необхідно враховувати психологічний механізм творчої діяльності. Ті педагогічні впливи, що не відповідають психологічним законам, ніколи не досягнуть бажаної цілі» [5]. Зазначимо, що у побутовому розумінні творчості більшість батьків (на жаль, вчителів теж) вважають, що для розвитку творчого мислення у підлітків достатньою умовою є розв'язання інтелектуальних задач. Але ні розв'язання інтелектуальних задач, ні ігри, ні методи оптимізації творчого мислення, маючи позитивні сторони, в цілому не спроможні розв'язати проблеми розвитку творчого мислення, тому що самі по собі не можуть впливати і враховувати індивідуально-особистісні та соціально-психологічні фактори, що у становленні творчості людини мають вагу не меншу, ніж креативні здібності.

Один з можливих виходів знайдено у КЗО «Дніпровський ліцей інформаційних технологій при ДНУ імені О. Гончара». Це передбачена розписом система занять з елементами тренінгу для підлітків: учнів 6-7 класів це «КІТ» («Комп'ютер. Інтелект. Творчість»), для учнів 8-9 класів «Основи самовизначення особистості».

Творче мислення не є рідкісним феноменом, притаманним окремим особливо обдарованим підліткам (вундеркіндам), у тому чи іншому сенсі творче мислення як універсальний психічний феномен проявляється у мисленнєвих процесах людини, починаючи з дитячого віку, а з висвітлених у нашому дослідженні причин підлітковий вік є сензитивним для його подальшого розвитку.

З цієї причини Модель не ставить метою виявлення і розвиток обдарованих дітей, закладені в її основу форми, методи і прийоми розраховані на учнів відповідного віку жодного спеціального відбору не передбачено.

Розвиток творчого мислення не може обмежуватися тренуванням навичок винахідництва та/або окремих здібностей, притаманних дивергентному мисленню таких, як швидкість, гнучкість, оригінальність тощо, а передбачає вплив на складники психічного підлітка, включаючи когнітивні, емоційні та конативні фактори. Модель базується на ідеї розвитку творчого потенціалу учня, а вибір засобів для реалізації цієї ідеї, передбачає акцент на підвищенні власної активності підлітків.

Модель передбачає створення для підлітків такого середовища, яка мінімізувала б фактори, що негативно впливають на їх творчу діяльність. В основу Моделі покладено формування у підлітків смислових та соціальних установок на різних рівнях усвідомлення та емоційного переживання. Таких, що закріплювали бдомінування певної системи ціннісних орієнтацій особистості, у тому числі: потребу у творчому саморозвитку; продуктивне ставлення до власних творчих можливостей; переконання у творчій перетворювальній місії людини; потребу до вольової саморегуляції; вміння конструктивної взаємодії у соціальному оточенні у процесі творчості тощо. Змістом Моделі враховано відсутність у підлітків чітких уявлень про психічні феномени, у тому числі й ті, що мають вирішальну значущість для проявів творчості, тому, однією з основних цілей Моделі, є формування у підлітків елементів психологічної культури як на експліцитному, так і на (переважно) імпліцитному рівні. Серед пріоритетних напрямів є формування метакогніцій. Модель передбачає широке використання новітніх інформаційних технологій (презентації тематичних матеріалів, тренажери, тестуючі програми, прикладне програмне забезпечення для творчих доробок учнів), тому в залежності від рівня комп'ютерної компетентності учнів можливе поєднання основного матеріалу з формуванням деяких навичок користувача. економіка знання підлітковий вік

Модель не має на меті орієнтацію на ті чи інші навчальні предмети гуманітарного, природничого чи технологічного циклу, тому «зону найближчого розвитку» (за Л. С. Виготським) підлітків буде використано лише у плані розвитку творчого мислення, формування психологічної культури (і, можливо, у плані формування навичок користувача ІТ). Одним з вихідних положень Моделі є розуміння, що формування навичок і звички творчого мислення здійснюється особистітю у процесі відповідної діяльності. Як слушно зазначає О. Музика, «.. .людині не можливо дати готових цінностей, а можна лише створити умови для того, щоб суб'єкт досягнув визнання і, усвідомивши його складники, сформував уявлення про те, з допомогою яких здібностей і серед яких людей воно досягається» [6].

Отже, задача курсу, передбаченого Моделлю, формування в учнів стійкої мотивації на творчу діяльність; розкрити зміст, методи, прийоми творчості; сформувати базові операційні механізми творчого мисленнєвого процесу; розкрити необхідні умови, у тому числі й особистісні, для орієнтування учнів на творчий саморозвиток. Передбачається, що підліткам буде надана можливість виявити та відрефлексувати власні здібності, ті чи інші якості особистості, особливості когнітивної сфери з тим, щоб у підлітка у подальшому була можливість свідомо та цілеспрямовано займатися саморозвитком, самоудосконаленням.

Важливим елементом реалізації Моделі є оптимальне поєднання індивідуальної та групової творчої діяльності, максимально застосовуючи можливості провідної діяльності учнів підліткового віку, ознайомлення їх з методологією індивідуальної та колективної творчої діяльності.

Одна з основних цілей Моделі є навчання учнів відповідній рефлексивно-оцінювальній діяльності, як необхідної умови формування творчої особистості. Модель надає можливість здійснювати просвітницьку діяльність, спрямовану на пропаганду психологічних знань, ознайомлення з епізодами із життя видатних творчих осіб, творів фантастичного (в деяких випадках класичного детективного) жанру, залучати учнів до посильної експериментально-дослідницької діяльності в галузі психології.

За критерій ефективності розвитку творчого мислення у підлітків було взято результативність участі підлітків в олімпіадному русі. За статистичними даними кількість призових місць у міських предметних олімпіадах в експериментальних групах становила від 31 до 47 % від загальної кількості учнів, у контрольних від 17 до 27%. Відповідні дані для обласних предметних олімпіад: від 18 до 41% для експериментальних груп, від 10 до 22% для контрольних.

Використані літературні джерела

1. Економіка знань та її перспективи для України : наук. доп. / В. М. Геєць, В. П. Александрова, Ю. М. Бажал, М. С. Данько, В. В. Дем'яненко ; Ін-т екон. прогнозування НАН України. Київ, 2005. 168 с.

2. Геєць В. Характер перехідних процесів до економіки знань / В. Геєць // Економіка України. 2004. № 5. С. 4-14.

3. Вознюк А. В. Педагогическая парадоксология: аксиоматический, теоретический, прикладной аспекты : монография / А. В. Вознюк. Житомир : Рута, 2016. 622 с.

4. Плигин А. А. Познавательные стратегии школьников : монография / А. А. Плигин. М. : Про-фит Стайл, 2007. 528 с.

5. Пономарев Я. А. Психология творчества / Я. А. Пономарев. М. : Наука, 1976. 298 с.

6. Музика О. Л. Ціннісна регуляція і ціннісна підтримка розвитку творчих здібностей (теоретична модель і принципи побудови методики) / О. Л. Музика // Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень / за ред. В. О. Моляко, О. Л. Музики. Житомир : Рута, 2006. 320 с.

Bibliography

1. Екопотіка znаn ta yii perspektyvy dlia Ukrainy : паик. dop. / V M. Heiets, V P. Aleksаndгovа, Yu. M. Bazhal, M. S. Dаnko, V. V. Dem'yanenko ; In-t ekon. pгohnozuvаnnia NAN Ukrainy. Kyiv, 2005. 168 s.

2. Heiets V Kharakter perekhidnykh protsesiv do ekonomiky znаn / V Heiets // Екопотіка Ukrainy. 2004. № 5. S. 4-14.

3. Vozniuk A. V Pedаhohycheskаia pагаdoksolohyia: аksyomаtycheskyi, teoretycheskyi, prykladnoi аspekty : monohrafyia / A. V Vozniuk. Zhytomyr : Ruta, 2016. 622 s.

4. Plyhyn A. A. Poznаvаtelnye stratehyy shkolnykov : monohrafyia / A. A. Plyhyn. M. : Profyt StRil, 2007. 528 s.

5. Ponomаrev Ya. A. Psykholohyia tvorchestva / Ya. A. Ponomагev. M. : Каика, 1976. 298 s.

6. Muzykа O. L. Tsinnisna rehuliatsiia i tsinnisna pidtrymka rozvytku tvorchykh zdibnostei (teoretychna model i pryntsypy pobudovy metodyky) / O. L. Muzykа // Zdibnosti, tvorchist, obdагovаnist: teoriia, metodykа, rezultaty doslidzhen / za red. V O. Moliako, O. L. Muzyky. Zhytomyr : RutR 2006. 320 s

Размещено на Allbest.ru