Акметехнології в підвищенні якості підготовки майбутніх фахівців із цивільного захисту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Акметехнології в підвищенні якості підготовки майбутніх фахівців із цивільного захисту

Авторами аргументовано, що впровадження акмеологічних технологій у процес підготовки майбутніх фахівців із цивільного захисту дозволяє підвищити рівень їхньої професійної компетентності, що передбачає створення умов для освоєння курсантами прогресивних, сучасних методик і технологій навчання і виховання, самовиховання і саморозвитку. На основі узагальнень наукових розвідок з окресленої проблеми з'ясовано, що акмеологічний підхід представлено сукупністю принципів, прийомів і методів, які дозволяють вирішувати акмеологічні завдання та проблеми; сформовано принципи цього підходу - міцності, умотивованості навчання, комплексності, цілісності, цілеспрямованості, послідовності і систематичності, інноваційності.

У сучасних умовах здійснюються активні пошуки шляхів удосконалення педагогічних технологій підготовки фахівців із цивільного захисту, зорієнтованих на формування широкої професійної компетентності, забезпечення ефективних умов для самоосвіти та самовиховання курсантів. Кожен навчальний заклад має певні особливості організації навчально-виховного процесу відповідно до типу, профілю та спеціалізації, форм і системи навчання.

Система професійної підготовки фахівців із цивільного захисту містить процес засвоєння знань і вмінь, якими необхідно оволодіти та застосовувати в подальшій практичній діяльності. Зростаючі вимоги до підготовки фахівців вимагають постійного © Пасинчук К. М., Ротар В. Б.* оновлення навчально-виховного процесу. Актуальність проблеми формування професійних знань і вмінь майбутніх працівників цивільного захисту зумовлена тим, що умови роботи Державної служби України з надзвичайних ситуацій вимагають значної кількості професійних якостей, які дозволяють приймати ефективні рішення у надзвичайних ситуаціях, - наприклад, під час виникнення пожеж, катастроф, стихійних лих, коли йдеться не тільки про оптимальне використання матеріальних і фінансових ресурсів, а насамперед про життя людей, зокрема дітей.

В умовах глобальних соціально-економічних перетворень у сучасному українському суспільстві до особистості фахівця цивільного захисту висуваються вимоги бути суб'єктом власного професійного зростання, самовдосконалення та самореалізації. Ефективність підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах не можлива без акмеологізації навчально-виховного процесу.

Отже, акмеологічний підхід у контексті дослідження надає можливість забезпечення багатоваріантного педагогічного процесу; створення сприятливих умов для активізації потребово-мотиваційної сфери курсантів; визнання здатності курсанта до самоорганізації, самовдосконалення.

Нині активізувався інтерес дослідників до окремих аспектів професійної підготовки фахівців із цивільного захисту, про що свідчить аналіз наукової літератури. Зокрема це дослідження, які стосуються концептуальних положень теорії та практики професійної підготовки фахівців (Т. Алєксєєнко, В. Василенко, І. Зязюн, Я. Кічук, О. Мещанінов, Н. Ничкало, Я. Цехмістер та ін.), професійної підготовки майбутніх фахівців цивільного захисту та пожежної безпеки (О. Бикова, Н. Вовчаста, Л. Горіна, О. Горохівський, А. Майборода та ін.).

Акмеологічні засади професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах вищого навчального закладу розглядають Б. Ананьєв, О. Бодальов, В. Вакуленко, С. Вітвицька, А. Деркач, В. Зазикін, Н. Кошарна, Н. Кузьміна, А. Майборода, С. Пальчевський, О. Плахотнік, Л. Рибалко та ін. Акмеологічний підхід, на глибоке переконання дослідників, характеризується прогностичністю, оскільки орієнтує дослідника на аналіз продуктивності сучасного досвіду підготовки майбутніх фахівців і виділення перспективних ідей та чинників, під впливом яких вони вдосконалюються, на проектування продуктивних моделей професійної діяльності, посилення професійної мотивації, стимулювання творчого потенціалу, виявлення та плідне використання особистісних ресурсів для досягнення успіху в професійній діяльності (у нашому випадку - фахівців із цивільного захисту).

Метою статті є аналіз особливостей упровадження акмеологічних технологій у навчально-виховний процес підготовки майбутніх фахівців із цивільного захисту.

Науковці В. Вакуленко [1], А. Деркач [3; 4], А. Майборода [7] трактують акмеологічний підхід до освіти як базове узагальнювальне поняття, що формує сукупність принципів, методів, прийомів, засобів організації й побудови теоретичної та практичної діяльності, орієнтованих на прогноз якісного результату в підготовці фахівців, високий рівень продуктивності та професійної зрілості; удосконалення професійної діяльності.

Значення акмеологічного підходу, як зазначає А. Деркач, полягає у здійсненні комплексного дослідження й відновленні цілісності суб'єкта, коли його різнорівневі характеристики вивчаються в єдності, у всіх взаємозв'язках та опосередкуваннях для того, щоб сприяти досягненню його найвищих рівнів [3, с. 30-31].

Конкурентоспроможність випускників для сфери цивільного захисту, на думку А. Майбороди, визначається порівняно з іншими майбутніми фахівцями, системою знань, умінь, навичок, сукупністю сформованих професійно важливих якостей, більш високої кваліфікації, здатністю швидко адаптуватися до умов реальної дійсності, більш ефективно виконувати свої професійні функції. Можливості визначення таких параметрів, як стверджує науковець, пов'язані з досягненням якісно нового рівня змісту освіти та впровадженням акмеологічного підходу у процес підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ [7].

Однак, незважаючи на значну увагу дослідників до проблем професійної діяльності фахівців цивільного захисту, простежується дефіцит вітчизняних досліджень, присвячених розробці теоретичних та практичних засад упровадження акметехнології у процес професійної підготовки фахівців із цивільного захисту.

Акмеологічний підхід є комплексною методологією цього процесу орієнтованою на прогнозування якісного результату в підготовці спеціаліста, на аналіз передового досвіду підготовки фахівців і формування перспективних ідей, факторів, під впливом яких цей процес складається, а саме: розробка моделі професійного становлення до досягнення «акме» (від грец. akme - найвищий рівень досягнень при розв'язанні спеціальних і професійних завдань у будь-якій професії), що визначає стратегію розвитку особистісно-професійних якостей особистості та їхню продуктивність у професійній діяльності.

Об'єктом акмеологічних досліджень є особистість, яка прогресивно розвивається, самореалізується в конкретному виді діяльності і яка досягає в цій діяльності вершин професіоналізму. Предметом є закономірності, механізми, умови й фактори, які сприяють високим професійним досягненням у конкретній галузі діяльності, а також розвитку професіоналізму особистості та діяльності [5].

Упровадження акмеологічного підходу у процес професійної підготовки майбутніх фахівців із цивільного захисту полягає в підвищенні в них професійної мотивації та мотивації підвищення рівня професійної компетентності, що передбачає створення умов для освоєння курсантами прогресивних, сучасних методик і технологій навчання та виховання, самовиховання і саморозвитку.

У контексті досліджуваної нами проблеми особливо актуальною є думка дослідниці В. Вакуленко, яка наголошує на тому, що саме акмеологічний підхід синтезує й надає особливого акмеологічного змісту загальнонауковим методологічним підходам і принципам (системному, синергетичному, аксіологічному) [1].

Відповідно до логіки наукового дослідження постає необхідність розгляду особливостей реалізації акмеологічних технологій, які обумовлені внутрішньою установкою суб'єкта на її розробку і впровадження. Об'єктом технологізації стають особистісні зони розвитку людини, способи й засоби життєдіяльності, професійного становлення. До акмеологічних технологій належать: ігрові, тренінгові, метод проектів, технології особистісно орієнтованого навчання.

Структура акмеологічних технологій може бути представлена таким чином:

- мета і завдання технології;

- методологічна основа;

- принципи розробки;

- умови технологічного процесу;

- аналіз конкретної ситуації;

- характеристики суб'єкта й об'єкта технології, особливості їх взаємодії;

- етапи, прийоми (стратегічні, тактичні) досягнення мети;

- способи прогнозування результатів;

- упровадження результатів [8, с. 189].

Акмеологічний підхід представлений сукупністю принципів, прийомів і методів, які дозволяють вирішувати акмеологічні завдання та проблеми. Серед принципів цього підходу визначено такі: міцності, умотивованості навчання, комплексності, цілісності, цілеспрямованості, послідовності і систематичності, інноваційності.

У контексті нашого дослідження метою реалізації акмеологічного підходу в системі підготовки майбутніх фахівців із цивільного захисту є здійснення акме-педагогічних впливів з метою підвищення якості їхньої професійної підготовки.

Упровадження акметехнологій передбачає вивчення ціннісних орієнтацій та потреби в досягненнях, мотивації успіху; упровадження інноваційних технологій підготовки майбутніх фахівців із цивільного захисту; спрямованість курсанта на розвиток умінь планувати та організовувати самоосвітню діяльність.

У процесі професійної підготовки майбутніх фахівців із цивільного захисту важливе значення має ціннісно-мотиваційний компонент. їхні професійні обов'язки передбачають роботу в умовах ризику, коли перед фахівцем стоїть вибір між порятунком життя іншої людини або збереженням матеріальних цінностей і власним здоров'ям. У таких ситуаціях у фахівців має бути чітко сформована професійна позиція, пов'язана з орієнтацією на професійні та загальнолюдські цінності, які будуть визначати його дії, допоможуть адекватно інтерпретувати ситуацію.

Досліджуючи проблеми активізації пізнавальної діяльності слухачів вищих військових навчальних закладів, В. Гапонова вказує на те, що навчально-пізнавальна діяльність курсантів інституту пожежної безпеки має чітко виражену професійну спрямованість, яка відображає специфіку діяльності фахівців пожежно-рятувальної служби. А це певною мірою позначається не лише на змісті навчального матеріалу, але й на формах і методах організації всієї навчальної діяльності курсантів [2].

Ціннісно-мотиваційна орієнтація навчальної діяльності курсантів як в умовах аудиторної, так і позааудиторної діяльності забезпечить підвищення якості професійної підготовки, а надалі - підвищить ефективність професійної діяльності в майбутньому.

Серед мотивів підвищення рівня професійної компетентності були виділені: розуміння значущості професійних знань і умінь; позитивне ставлення фахівця до професійної діяльності з позиції норм законодавства; усвідомлення необхідності та наявність бажання здійснювати професійні дії з позиції суб'єкта професійної діяльності в галузі цивільного захисту населення; дотримання законодавчої бази діяльності фахівця цивільного захисту; позитивна мотивація вдосконалення професійної компетентності.

Упровадження інноваційних технологій у процес підготовки майбутніх фахівців із цивільного захисту передбачає: аналіз прикладів професійної діяльності фахівця цивільного захисту з акцентом на ціннісні аспекти; надання пропозицій курсантам щодо розв'язання навчальних проблем із нейтралізації надзвичайних ситуацій; виконання завдань із різними варіантами розв'язання; збільшення завдань для самостійного виконання проблемної ситуації; обмін інформацією курсантами при виконанні проектів; ознайомлення з прикладами морального й аморального в діяльності фахівця цивільного захисту.

У дисертаційному дослідженні Т. Ткаченко «Формування професійної компетентності майбутніх фахівців безпеки життєдіяльності засобами інформаційно- комунікаційних технологій» доведено, що професійне навчання у ВНЗ МНС України має поєднувати традиційні та інноваційні професійно орієнтовані технології навчання, оскільки самі ІКТ не придатні для комплексного розв'язання дидактичних питань побудови навчального процесу. Автором виокремлено такі професійно орієнтовані засоби ІКТ: розробка і застосування засобів інформатизації навчального процесу; інновації в розробці і застосуванні технічних засобів навчання, у системі контролю й оцінювання результатів навчання; застосування інтерактивних методик навчання; застосування ІКТ у процесі викладання професійно орієнтованих дисциплін; оцінка ефективності навчання; мультимедійні навчальні курси, віртуальні лабораторії, моделювання; дистанційна освіта; використання Інтернет-ресурсів; розробка та застосування електронних підручників, електронних навчально-методичних комплексів; ІКТ в управлінні ВНЗ ДСНС; автоматизація роботи бібліотек; інновації у підготовці і підвищенні кваліфікації викладачів; створення ІОС; навчально-тренувальні комплекси; зв'язок між навчальними закладами [9].

Доцільним, на нашу думку, є використання такого методу інноваційних педагогічних технологій як коучинг. Нагадаємо, що цілями коучингової діяльності є: розкриття внутрішнього потенціалу особистості; розвиток особистості через делегування відповідальності; досягнення високого рівня відповідальності та усвідомлення в усіх учасників коучингу [6].

У роботі з курсантами необхідно використовувати такі методи коучингу: метод конкретних ситуацій; метод емоційного стимулювання; метод створення ситуації; метод пізнавальної дискусії; метод проектів. Зауважимо, що коучинг сприятиме підвищенню мотивації студентів до формування правової компетентності курсантів. Коучинг дозволить з'ясувати наявність мотивів професійного самовдосконалення, осмисленість плану формування правової компетентності, сформованість уявлень про шляхи та засоби досягнення високого рівня правової компетентності.

Не менш значущим у контексті реалізації акметехнологій є «метод проектів». При реалізації цього методу варто орієнтуватися на наявність значущої проблеми; практичну, теоретичну й пізнавальну значущість передбачуваних результатів; самостійну діяльність курсантів; структурування змістовної частини проекту; використання дослідницьких методів.

Стрижневими компонентами самоосвітньої діяльності курсантів є вміння формулювати мету, усвідомлювати професійні завдання, визначати способи їх вирішення, давати адекватну оцінку правильності рішення. У самоосвітній діяльності курсант вільний у виборі її цілей, змісту, джерел, організації. Підготувати курсантів до самоосвітньої діяльності можна лише за допомогою включення у процес навчання елементів самостійного пізнання.

У контексті нашого дослідження виокремлюємо такі компоненти самоосвітньої діяльності курсантів: мотиви та потреби; активність і свідомість майбутніх фахівців із цивільного захисту; добровільність участі у позааудиторній діяльності; цілеспрямованість, системність в оволодінні новими знаннями; самостійне визначення навчальних цілей, вибір тактики, стратегії і методів навчання; формування та вдосконалення особистісних та професійних якостей.

Отже, дотримання акмеологічного підходу в сучасній професійній освіті є дієвим фактором, що забезпечує посилення професійної мотивації майбутніх фахівців взагалі і фахівців із цивільного захисту зокрема, стимулюючи розвиток особистісних ресурсів для досягнення успіху в навчальній, а подальшому - професійній діяльності.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів визначеної проблеми. Перспективи її подальшого дослідження вбачаємо у розробці методичних рекомендацій щодо організації позааудиторної діяльності курсантів із урахуванням акмеологічного підходу.

фахівець цивільний захист курсант

Література

фахівець цивільний захист курсант

1.Вакуленко В. М. Акмеологічний підхід у теорії й практиці вищої педагогічної освіти України, Білорусії, Росії (порівняльний аналіз) : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.01 / Валентина Миколаївна Вакуленко. - Луганськ, 2008. - 561 с.

2.Гапонова В. М. Педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності слухачів вищих військових навчальних закладів у процесі вивчення іноземних мов : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 20.02.02 / В. М. Гапонова. - Хмельницький, 1998. - 20 с.

3.Деркач А. А. Акмеологическая культура личности : содержание, закономерности, механизмы развития / А. А. Деркач, Е. В. Селезнева. - М. : Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж : Издательство НПО «МОДЭК», 2006. - 496 с. - (Серия «Библиотека психолога»).

4.Деркач А. А. Акмеология : учебн. пособ. / А. А. Деркач, В. Г. Зазыкин. - СПб : Питер, 2003. - 256 с.

Размещено на Allbest.ru