Управління навчальним процесом у центрі довузівської підготовки як дидактична система

Ці мотиви власне мотиваційного блоку та їх якісні характеристики формуються в центрі довузівської підготовки шляхом створення ситуацій, у яких різні за спрямованістю мотиви можуть проявлятися - створювати умови сопідпорядкування мотивів, тобто їх «боротьби», ситуації реального вибору.

Назвемо деякі педагогічні прийоми в ситуаціях реального вибору слухачем:

- вибір навчальних завдань різного рівня (репродуктивних, продуктивних, проблемних);

- вибір із двох завдань, де в одному варіанті треба знаходити декілька способів розв'язання задачі, а в іншому варіанті - швидко отримати результат;

- вибір у ситуації з обмеженими умовами (наприклад, менше часу - і суб'єктивного дефіциту, коли часу стільки ж, але кажуть, що його менше);

- вибір із розв'язаних задач різного ступеня складності деяких, що найбільш сподобалися;

- вибір ситуації конфлікту між пізнавальними та соціальними мотивами;

- вибір ситуації морального вибору.

Метою навчання слухачів є процес послідовного формування системи знань з профільних предметів і практичного здійснення передачі соціально-культурного досвіду. Під метою навчання розуміємо уявний, передбачуваний результат навчально- пізнавальної діяльності слухачів. Таким чином, мету слід розглядати як кінцевий продукт процесу викладання навчальних дисциплін викладачами центру, тобто як очікуваний прогнозований результат навчально-пізнавальної діяльності слухачів.

У межах формування пізнавальних мотивів цільового компоненту здійснюється цілепокладання, що передбачає ретельне планування викладачами навчально- пізнавальної діяльності слухачів; формування у них усвідомлених потреб і мотивів навчання; підвищення якості навчання й оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності слухачів.

Чітко визначена таксономія цілей навчання викладачами центру довузівської підготовки дозволяє продуктивно організовувати навчально-пізнавальну діяльність слухачів, спілкування та самоконтроль їхньої діяльності. У такому випадку слухачі, за наявності чітко визначених цілей навчання зможуть об'єктивно оцінити результати власної навчально-пізнавальної діяльності, власне опанування законами, поняттями, термінами навчального предмета.

У разі відхилення реальних результатів від визначених слухач має змогу свідомо і цілеспрямовано здійснити самокорекцію власної навчально-пізнавальної діяльності загалом або окремих її компонентів. Аналогічно викладач може об'єктивно оцінювати результати професійної діяльності за критерієм їхньої відповідності визначеним цілям і навчальним досягненням слухачів. Таким чином, цілепокладання є процесом визначення чітких цілей і завдань навчання слухачів. Цілепокладання дозволяє спроектувати та ефективно організувати процес навчання і зокрема визначити зміст навчально-пізнавальних дій слухачів, формування мотивів їхнього навчання, застосування педагогічно доцільних форм, визначити організації навчання, технології, засоби навчання.

За джерелом виникнення і способу утворення цілі класифікують на зовнішні і внутрішні.

Зовнішні цілі діяльності центру довузівської підготовки Херсонського державного університету задаються суспільством і відображають суспільні потреби в педагогічних кадрах і вимоги у їхньому професіональному зростанні та особистісних якостях. Викладач центру довузівської підготовки здійснює трансформацію зовнішніх цілей у тактичні та оперативні цілі навчання слухачів; тобто моделює процес управління навчально-пізнавальною діяльністю слухачів, який спрямований на формування у них необхідних потреб і мотивів до навчання, досягнення цілей навчання і здійснює таким чином переклад вимог суспільства у внутрішні цілі.

Внутрішні цілі самостійно формуються слухачем - суб'єктом навчальної- пізнавальної діяльності відповідно до його власних життєвих установок, мотивів діяльності, інтересів, потреб, прагнень, морально-етичних цінностей, ідеалів.

Таким чином, підготовка слухачів до майбутньої професійної педагогічної діяльності може бути ефективною за умов усвідомлення і визнання зовнішніх загальнодержавних цілей до професії педагога й чіткого формулювання власних цілей, їх координації із зовнішніми цілями.

Викладачі центру довузівської підготовки, проектуючи навчальний процес у цілому та навчально-пізнавальний процес слухачів зокрема, установлюють такі групи цілей:

- особистісні, які є результатом усвідомлення й осмислення цілей освіти, набуття віри в себе і свої здібності, впевненості у своїх власних потенційних можливостях; віри в реалізацію конкретних індивідуальних цілей і життєвих планів;

- предметні цілі полягають у формуванні позитивного ставлення слухачів до конкретної навчальної дисципліни; у бажанні засвоїти і знати її основні поняття, явища і закони, що входять до кола досліджуваних проблем; формуванні умінь користуватися наявною інформацією; розв'язанні типових чи творчих задач з теми;

- когнітивні цілі визначають інтерес і прагнення слухачів до пізнання об'єктів навколишньої реальності; вивчення способів вирішення складних проблем, що виникають у процесі навчальної, а згодом і професійної діяльності; оволодіння навичками роботи з першоджерелами; постановки експерименту; проведення досліджень;

- організаційно-діяльнісні цілі полягають у необхідності оволодіння слухачами належними навичками самоорганізації навчальної діяльності; в умінні ставити перед собою конкретну мету та планувати свою діяльність щодо її досягнення. Вони включають також необхідність розвитку навичок роботи в групі та формування команди; освоєння техніки ведення дискусій [8].

Цілі мають бути пропущені через усвідомлення особистішої спрямованості слухача на майбутню професію вчителя. Це зумовлює потребу у глибокому розумінні необхідності належної підготовки до неї саме через навчальний процес та активну навчально-пізнавальну діяльність.

Викладач центру довузівської підготовки здійснює цілеспрямовану підготовку слухачів до навчання у вищому навчальному закладі та формує майбутнього вчителя. Він має чітко усвідомлювати, що предметом його діяльності, по-перше, є особистість майбутнього вчителя, тобто людини з властивими їй особистісними якостями, які викладач має не тільки розвивати, а й ураховувати в процесі навчання. По-друге, викладач має глибоко усвідомлювати, що від якості його професійної діяльності та особистісних рис значною мірою залежать результати праці слухачів.

Особливу увагу в центрі довузівської підготовки приділяють розвитку навичок слухачів у навчальній роботі. Виділення пізнавального блоку у програмі розвитку мотивації є необхідним, тому що психологічні дослідження підтверджують взаємозв'язок між ставленням слухачів до вмінь і сформованістю навчально- пізнавальною діяльністю. У процесі цілепокладання викладач керується критеріями навчально-пізнавальної діяльності слухачів.

Високий рівень розвитку навчально-пізнавальної діяльності: наявність достатньо розвинутих навчальних умінь і навичок, високий рівень сприйняття теорій, законів, понять, явищ, залежностей між параметрами процесів і застосування їх у нових ситуаціях.

Середній рівень розвитку навчально-пізнавальної діяльності: відсутність деяких навчальних знань і умінь; навчальний матеріал сприймається повільно і недостатньо глибоко, виникають труднощі в самостійному виділенні суттєвих ознак понять, взаємозв'язків між ними, застосування їх у нових умовах.

Низький рівень розвитку навчально-пізнавальної діяльності: характеризує несформовані достатньою мірою важливі навчальні навички та уміння. Слухачі сприймають навчальний матеріал як суму розрізнених даних, не можуть самостійно визначати логіку взаємозв'язків і взаємозалежностей в навчальному матеріалі, мають ускладнення.

Освітні цілі, які формулюються викладачем, могли бути успішно досягнуті, не тільки з урахуванням цілей тих, кого навчають, але й їхньою ретельного аналізу, що дозволить утримати узагальнені стосовно домінуючих напрямків цілепокладання у групі слухачів, настрій слухачів, мотиви їх навчання, індивідуальні схильності, здібності та творчі можливості. На підставі результатів такого системного аналізу цілей слухачів і їх реалізації у процесі навчання викладач може отримати повну картину їхніх прагнень і пріоритетів, що й дозволятиме йому сформулювати пріоритетні цілі навчання.

Крім вище наведеної класифікації цілей навчання розглянемо й об'єктивно чинну ієрархію цілей за часом, яка полягає в наявності трьох рівнів цілепокладання, тобто в необхідності визначення стратегічних, тактичних та оперативних цілей.

На стратегічному рівні постановка здійснюється на основі нормативно-державних цілей адміністративно-управлінською ланкою відповідно до Державних стандартів загальної середньої освіти, за моделлю діяльності майбутнього вчителя, якого необхідно підготувати згідно з вимогами цих нормативів і врахуванням соціально-педагогічних умов функціонування. Стратегічні цілі визначають якісні та кількісні параметри підготовки слухачів до вступу в університет; мають загальний характер і пов'язуються з метою викладання і змістом навчальних дисциплін. Через них задаються загальні рамки та загальні цільові установки педагогічної системи підготовки майбутніх учителів і організації навчального процесу. На основі стратегічних цілей навчання формуються її тактичні та оперативні цілі.

Тактичні цілі навчання полягають у плануванні й реалізації поетапного засвоєння знань з навчальних дисциплін, формуванні умінь і навичок. Вони реалізуються у процесі вивчення професійно орієнтованих навчальних дисциплін з використанням різних організаційних форм навчальних занять (лекцій, семінарських і практичних занять, лабораторних робіт), які передбачаються проектом Державних стандартів загальної середньої освіти і програмами для вступників у вищі навчальні заклади.

Оперативна мета навчання пов'язана з конкретною метою навчального курсу, з виконанням окремої лабораторної роботи, з освоєнням окремого розділу дисципліни.

Одним із важливих методологічних компонентів у структурі системи навчання слухачів постають також принципи навчання:

- принцип науковості зв'язку навчання з життям відображає суспільні вимоги до професіоналізму слухача, його готовності до життя та діяльності в умовах конкретного виробництва як сфери професійної діяльності;

- принцип наступності, послідовності та систематичності навчання слухачів полягає в такій структурі та технологіях підготовки слухачів, коли будь-яка нова навчальна інформація ґрунтується на отриманій раніше, засвоєних слухачем знаннях, уміннях, навичках;

- принцип свідомості та активності слухача в навчальному процесі орієнтується на формування та плідне використання відповідної мотивації до навчально-пізнавальної діяльності слухачів та на формування у них високої професіональної компетентності як надійного засобу досягнення своїх власних життєвих цілей, що є одним із джерел розвитку тих особистісних якостей слухачів, які потрібні для виразної життєвої активності та постійного прагнення до самовдосконалення;

- принцип опори на позитивне в людині, на сильні сторони її особистості полягає в тому, що в процесі допрофесійної підготовки майбутнього вчителя важливо виявити у слухача позитивні сторони, опора на які дасть змогу викладачеві зміцнити й розвинути у слухача впевненість у своїх силах, що активно сприятиме подальшому його професійному, загальнокультурному й особистісному зростанню.

Наведені принципи поєднують теоретичні уявлення з педагогічною практикою, відображають залежність між об'єктивними закономірностями навчального процесу і цілями, що ставляться перед організацією навчання й формування майбутніхвикладачів-професіоналів. Іншими словами, принципи навчання, як зазначає А. Кірсанов, - «це методичне вираження пізнаних законів і закономірностей, знання про цілі, сутність, зміст, структуру навчання, виражене у формі, що дозволяє використовувати їх як регулятивні норми педагогічної практики» [8, с. 23].

Таким чином, цілі, завдання, принципи навчання зумовлюють раціональний добір викладачами організаційних форм навчання слухачів, методів, засобів, технологій навчання.

Переосмислення завдань і змісту навчання на довузівському етапі і відповідно структуризація діяльності цієї форми не можлива без розробки оптимальної системи дидактико-методичного забезпечення, що спонукало нас до створення цієї системи і визначення її провідних компонентів.

Реалізації персональних моделей навчання - одна з цілей навчання центру довузівської підготовки. Одним із завдань є забезпечення зони індивідуального творчого розвитку слухачів, яка дозволяє їм на кожному етапі створити навчальну продукцію, спираючись на свої індивідуальні якості та здібності.

У вивченні центру довузівської підготовки як системи необхідно враховувати вплив різних видів мотивів на навчальну діяльність слухачів і запропоновувати певні прийоми роботи з формування позитивних мотивів під час навчання.

Ураховуючи те, що центр довузівської підготовки здійснює підготовку слухачів до зовнішнього незалежного оцінювання, яка є основним елементом відбору і підготовки майбутніх студентів, у подальшому необхідно працювати над формуванням первинних знань і практичних навичок у професійній діяльності, а також вести підготовку до активної навчальної та творчої діяльності.

Література

1. Большой словарь иностранных слов в русском языке. - М. : Юнвес,1998, - 784 с.

2. Бондар В. І. Дидактичне забезпечення управління процесом навчання / В. І. Бондар. - 1997. - № 2. - С. 85-109.

3. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. - К. : Либідь, 1997. - 374 с.

4. Гончаренко С. У. Гуманітаризація загальної середньої школи / С. У. Гончаренко, Ю. І. Мальований. - 1995. - № 3. - С. 4-10; № 4. - С. 9-14.

5. Євтух М. Б. Формування гуманізму в системі особистісних якостей студентів / М. Б. Євтух. - Х. : Основа, 1995. - 256 с.

6. Зязюн І. А. Інтелектуально-творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти / І. А. Зязюн // Неперервна проф. освіта : проблеми, пошуки, перспективи : монографія. - К. : Віпол, 2000. - 636 с.

7. Калініна Л. М. Методологічні засади управління закладами освіти : [науково- методичний посібник] / Л. М. Калініна. - К., 2002. - С. 12-60.

8. Кирсанов А. А. Индивидуализация учебной деятельности как педагогическая проблема / А. А. Кирсанов. - Казань, 1982. - 233 с.

Размещено на Allbest.ru