Діагностика готовності майбутніх перекладачів до професійної підготовки в інформаційному середовищі ВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Долинський Є.В.

У статті розглядається стан сформованості професійних знань майбутніх перекладачів в умовах традиційного навчання, а також рівень готовності до професійної підготовки в інформаційному середовищі вищого навчального закладу. Визначено науковців і напрямки їхніх досліджень, що стосуються можливостей використання інформаційних технологій у навчальному процесі, а також теоретичних питань навчання перекладу та особливостей роботи перекладача. З метою виявлення рівня сформованості знань студентів було проведено контрольні роботи, до яких увійшли різні за формою та рівнями складності тестові та перекладацькі завдання. Було застосовано й описано математичну обробку отриманих результатів.

Ключові слова: інформаційне середовище, професійна підготовка майбутніх перекладачів, засоби діагностики знань студентів, можливості сучасного університету.

В статье рассматривается состояние формирования профессиональных знаний будущих переводчиков в условиях традиционного обучения, а также уровень готовности к профессиональной подготовке в информационной среде высшего учебного заведения. Определены ученые и направления их исследований, касающиеся возможностей использования информационных технологий в учебном процессе, а также теоретических вопросов обучения переводу и особенностей работы переводчика. С целью обозначения для выявления уровня формирования знаний студентов были проведены контрольные работы, в которые вошли различные по форме и уровню сложности тестовые и переводческие задачи. Применялась и была описана математическая обработка полученных результатов.

Ключевые слова: информационная среда, профессиональная подготовка будущих переводчиков, средства диагностики знаний студентов, возможности современного университета.

The condition of future interpreter's professional skills formation in the context of the traditional university training and the level of readiness for training in the university information environment are discussed in the article. The scientists and their researches concerning the use of information technologies in the educational process, as well as theoretical issues of translator's work practical peculiarities, are determined. The control works, which included a variety of tests and translation of sentences, were carried out with the aim of identifying the students' knowledge formation level. Also we have described the mathematical processing for the obtaining the results.

The article discusses that nowadays the Internet ceases to be a tool that only allows to access remote resource. It becomes the resource that solves new pedagogical tasks, allows finding and implementing new training activities and materials. The use of information technologies in teaching practice provides the intensification of the educational process, the essence of which lies in informal communication using audio, video, graphic and text information of all participants of educational process. We define the information environment as the aggregate of individuals, organizations, or systems that collect, process, or disseminate information; also includes the information itself.

The reasons of insufficient usage of modern methods are the lack of time, a limited number of teaching manual and methodological recommendations. Therefore, it is appropriate to use effective, innovative learning technologies and also collective forms of learning, particularly, group-learning, drafting.

Keywords: information environment, professional training of future interpreters, diagnostics means of student's knowledge, potential of modern University.

Узагальнення теоретичних даних щодо формування знань стали основою для виявлення рівня їх сформованості, а також для аналізу практики формування цих знань, дослідженню яких було присвячено констатувальний експеримент.

Стан формування знань з практики перекладу вивчали в масовій практиці навчання шляхом виявлення, аналізу рівнів сформованості та інтересу студентів до цих знань, методики їх формування у студентів в університетському інформаційному середовищі. Крім того було виявлено труднощі, з якими стикаються викладачі у формуванні знань майбутніх перекладачів з перекладу та з'ясовано чинники оптимізації процесу формування знань в інформаційному середовищі університету.

Останніми роками науковці активно досліджують можливості використання інформаційних технологій у навчальному процесі (Н. Балик, В. Биков, Р. Гуревич, Т. Деркач М. Жалдак, Т. Коваль, Л. Морська, Л. Пєтухова, Л. Романишина).

Ключові компетентності майбутнього фахівця, до складу яких входять інформаційні компетентності, досліджено в працях І. Зимньої, А. Маркової, А. Хуторського.

У дисертаційних працях О. Гончарової, Є. Смирнової-Трибульської, М. Голованя, В. Жукової започатковано дослідження формування інформативної компетентності майбутнього фахівця.

Теоретичних питань навчання перекладу та особливостей роботи перекладача торкалися В. Карабан, С. Ковганюк, В. Комісаров, Л. Латишев, Р. Міньяр-Бєлоручев, Г. Мірам, Г. Чернов, А. Чужакін, Л. Черноватий, А. Швейцер, А. Ширяєв та ін.

Застосуванню інформаційно-комунікаційних технологій для формування професійної компетентності майбутніх перекладачів присвячено праці О. Гребенщикової, О. Мацюк, О. Рогульської, Є. Долинського, К. Скиби, О. Шупти, А. Шиби, Є. Пизіної, А. Янковця. Однак питання створення інформаційного середовища ВНЗ, а також можливостей його використання в підготовці майбутніх перекладачів не було предметом детального розгляду.

Метою статті є вивчення на етапі констатувального експерименту рівня знань студентів-перекладачів з курсу «Практика перекладу» та з'ясування, за допомогою яких чинників викладачі здійснюють та оптимізують формування знань студентів, виявлення їхніх проблем.

З метою розв'язання наведених завдань ми відвідали та проаналізували лекції, лабораторні заняття, вивчали та аналізували навчальну документацію, дидактичні матеріали, літературу, проводили бесіди з викладачами, усні та анкетні опитування студентів і викладачів, контрольні зрізи знань і математичне оброблення одержаних даних. Методичною базою в процесі розроблення відповідних анкет стали літературні джерела [5]. Зміст анкет розроблявся відповідно до віку студентів, мети експерименту та особливостей навчання в інформаційному середовищі університету, що дозволило проаналізувати як стан викладання навчальної дисципліни «Практика перекладу», так і стан її вивчення студентами.

Відвідано та проаналізовано понад 30 занять з викладання перекладу. У констатувальному експерименті взяли участь близько 115 студентів.

З метою виявлення рівня сформованості знань студентів з практики перекладу було проведено контрольні роботи, до яких увійшли різні за формою та рівнями складності тестові, дивергентні та творчі завдання. Крім зазначених завдань, до робіт входили відкриті завдання, виконання яких потребувало відтворення студентами знань по пам'яті в типових і нетипових ситуаціях. Таким чином, рівні сформованості знань студентів із практики перекладу визначалися за допомогою письмових контрольних робіт, для проведення яких було розроблено різноманітні завдання, що передбачали виконання студентами різних розумових операцій. Розробляючи їх зміст, ми виходили з того, що студенти, які досягли 1-го рівня засвоєння знань, оволоділи знаннями-знайомствами, здатні розпізнавати об'єкти, процеси та їх властивості (репродуктивне розпізнавання). Тому для виявлення цього рівня було розроблено тестові завдання на розпізнавання й розрізнення способів перекладу, що використовуються в перекладознавстві. За кожне правильно виконане завдання студенти отримували один бал. Досягнення студентами 2-го рівня засвоєння знань означало, що вони вміють відтворювати правильні контекстуальні відповідники лексем у текстах оригіналу і робити функціональні заміни в процесі виконання перекладу; перекладати письмово з використанням лексичних трансформацій в перекладі.

При цьому студенти виконували завдання, до яких надавалися готові відповіді (закрита форма), серед яких одна або кілька правильні. Завдання такого роду дозволяли швидко перевірити, як студенти орієнтуються в навчальному матеріалі з практики перекладу. За виконання одного такого завдання студенти отримували два бали.

Щодо завдань 3-го рівня, то студенти використовували знання, сформовані в процесі вивчення конкретної теми в нетипових, змінених умовах, зокрема в інформаційному середовищі ВНЗ.

Для успішного виконання завдань 3-го рівня студенти мусили: знати способи передачі власних імен, географічних назв, назв компаній, газет чи журналів; способи відтворення ідіоматичних виразів, інтернаціональної лексики, реалій і неологізмів, правила відтворення та перекладу ділової кореспонденції, контрактів, патентів та інших документів; лексичні трансформації при перекладі.

Про засвоєння знань студентами на 4-му рівні свідчило виконання пошукових і творчих завдань без готових відповідей, а студентам на основі узагальнення й систематизації знань необхідно було їх запропонувати та обґрунтувати, здебільшого це переклад тематичних текстів і їх подальший лінгвістичний аналіз. Виконання такого завдання оцінювалося в 4 бали.

Наведемо приклади зазначених різнорівневих завдань:

I рівень

1. Визначте спосіб перекладу двокомпонентного кластера retirement benefits - доплати в разі виходу на пенсію:

а) повний еквівалент; b) калькування; c) описовий; d) контекстуальна заміна.

2. Визначте, при перекладі якого словосполучення вживається іменник у родовому відмінку:

a) safety switch - аварійний вимикач; b) locked switch - закрита стрічка; c) toggle switch - тумблер; d) change-tune switch - ручка налаштування; e) data warehouse - інформаційне сховище.

3. Визначте, при перекладі якого двокомпонентного кластера перший компонент перекладається іменником у родовому відмінку:

a) computer network - комп'ютерна мережа; b) error checking - контроль помилок; c) ring network - кільцева мережа; d) root folder - кореневий каталог.

4. Визначте спосіб перекладу неозначеного артикля в реченні: He accepts a peace plan proposed by the international «contract group». - Він погоджується з новим мирним планом міжнародної «контрактної групи»:

а) іменник; b) прикметник; с) займенник; d) числівник.

5. кластера: convenience store - магазин товарів щоденного попиту:

а) калькування; b) описовий; с) словниковий відповідник; d) транскодування.

II рівень

1. Яка лексична трансформація застосована в перекладі англійського речення: In the inmost recesses of this coppice, not far from the eastern or more remote end of this island, Legrand had built himself a small hut.

У потаємних глибинах миртової хащі, недалеко від східного, віддаленого від материка краю острова, Легран спорудив собі хатину.

а) генералізація; b) смисловий розвиток; с) конкретизація; d) вилучення.

2. Яка лексична трансформація застосована при перекладі англійського речення: The shrub here often attains the height of fifteen or twenty feet, and forms an almost impenetrable coppice, furthering the air with its fragrance.

Кущі його досягають часто п'ятнадцяти - двадцяти футів й утворюють суцільну гущавину, що наповнює повітря тяжкими пахощами і є майже непрохідними для людини.

а) конкретизація; b) смисловий розвиток; с) генералізація; d) додавання.

3. Яка лексична трансформація застосована при перекладі англійського речення: Here again he made an anxious examination of the paper; turning it in all directions. He said nothing.

Він знову дивився на аркуш, повертаючи його то сяк, то так, проте зберігав мовчання.

а) генералізація; b) конкретизація; c) антонімічний переклад; d) цілісне перетворення [3].

III рівень

1. Визначте правильний варіант перекладу словосполучення: Київська станція метро «Хрещатик»:

a) The Kyiv Khreshchatyk underground railway station; b) The Khreshchatyk subway station in Kyiv; c) The underground railway Kyiv Khreshchatyk station; d) The Kyiv Khreshchatyk tube station.

2. Визначте правильний варіант перекладу словосполучення: Відкрите

акціонерне товариство «Весна»:

a) the «Vesna» («Spring») Open Joint-Stock Company; b) Open Stock Company the «Vesna» («Spring»); c) The «Vesna» Open Company; d) The Open Joint-Stock Company «Spring».

3. Визначте правильний варіант перекладу англійських словосполучень

з псевдоінтернаціоналізмами: civil servant, solid matter:

а) цивільний службовець, солідний матеріал; b) державний службовець, тверде тіло; c) державний слуга, тверда матерія; d) цивільний слуга, солідна матерія.

IV рівень

Знайдіть слова, які потребують генералізації чи конкретизації значення. Перекладіть тексти, звертаючи особливу увагу на виділені слова.

Текст 1

Peter Kelly, a 14-year-old English boy, made headlines by running away to Malaysia on his father's passport. The first time Peter ran off was two years ago, 7 when he went to Edinburgh. «We were really worried», says his mother. «We knew he had gone but we didn't know where he had gone». Every time Peter runs off he calls his mother to let her know he is safe. She then calls the police and arranges for him to be cared for until he can return home. Each time his journey gets longer and longer. Before Malaysia he had been to Paris twice before his parents confiscated his passport. This time he solved the problem by using his father's passport. As his mother says, Peter just loves travelling and will go to any lengths to plan and execute a trip. Usually when he goes off there is a row, but he seems to generate them as an excuse for going. It, of course, provokes the question of where and why it all went wrong with the Kelly family. His parents are afraid for him. «I don't want him to become a criminal. I imagine they start in a small way and when they find they get away with it they progress», says his mother [5].

Формування знань характеризується досить великою кількістю ознак, а тому, визначаючись з критеріями сформованості знань майбутніх перекладачів, ми обирали такі, які дозволили визначити не тільки кількісні, а й якісні параметри цього процесу. Такими критеріями в нашому дослідженні були: рівень засвоєння знань і рівень сформованості пізнавального інтересу. За рівнем засвоєння знань показниками обрано: коефіцієнт засвоєння знань та коефіцієнт міцності знань.

Математичне оброблення отриманих результатів полягало в обчисленні:

1) коефіцієнта засвоєння знань за формулою:

К₃ = ”

³ N

де Кз - коефіцієнт засвоєння знань;

n - кількість правильно відтворених навчальних одиниць змісту знань;

N - кількість навчальних одиниць змісту знань, включених до тексту діагностичної контрольної роботи.

Значення коефіцієнта засвоєння знань перебуває в межах 0 < Кз < 1. У разі незасвоєння знань Кз = 0; про засвоєння навчальних одиниць змісту знань в повному обсязі свідчить Кз = 1;

2) коефіцієнта міцності знань за формулою:

Z n

де Км - коефіцієнт міцності знань;

In - сума збережених у пам'яті студентів навчальних одиниць змісту знань;

IN - сума навчальних одиниць змісту знань, включених до тексту діагностичної контрольної роботи [4].

Результати виконання студентами-перекладачами завдань контрольних робіт з курсу «Практика перекладу» у ході проведеного констатувального експерименту наведено в таблиці 1. Проведений кількісний аналіз отриманих результатів показав, що найкраще студенти впорались із завданнями І та II рівнів (X). Високий (4-й) рівень засвоєння знань показали найменша частка студентів. Виходячи зі сказаного, можна зробити висновок, що більшість студентів засвоюють навчальні елементи знань з курсу «Практика перекладу» на невисокому рівні.

Таблиця 1

Результати виконання студентами завдань контрольних робіт з курсу «Практика перекладу» в ході констатувального експерименту

Коефіцієнт засвоєння знань (Кз) студентами-перекладачами за результатами консгатувального експерименту становив 0,61.

Показник ефективності навчання в дидактиці є загальноприйнятим К > 0,70, а тому результат, отриманий при виконанні констатувального експерименту, показує, що рівень засвоєння знань студентами-перекладачами з курсу «Практика перекладу» є невисоким. На основі отриманого показника (0,61) нами проведено якісний аналіз щодо засвоєння студентами навчальних елементів знань.

Щоб зробити висновок, наскільки ефективно студенти засвоїли той чи інший навчальний елемент знань, ми визначили кількість відтворених навчальних одиниць змісту знань, що його характеризують. Провівши таким чином якісний аналіз, ми встановили, що студенти найкраще засвоюють такі навчальні елементи знань, як лексичні трансформації в перекладі (68 % правильних відповідей), генералізація, конкретизація, смисловий розвиток, цілісне перетворення, антонімічний (61 % правильних відповідей). Цей висновок зроблено на основі визначення кількості відтворених студентами навчальних одиниць змісту в складі цих навчальних елементів знань з практики перекладу. Так, за результатами модульних контрольних зрізів найбільший відсоток правильних відповідей було отримано з питань, що стосуються таких навчальних одиниць змісту, як способи перекладу, лексичні трансформації (78 % правильних відповідей), використання граматичних трансформацій у перекладі, переклад інтернаціональної лексики, визначення псевдоінтернаціоналізмів (65 %), диференціація способів перекладу реалій (54 %), переклад власних назв - 73 %. 48 % студентів допустили неточності в характеристиці перекладу назв університетів. Більшість перекладів текстів (62 %), завдань з 4-го рівня, які були запропоновані студентам, не були чітко обґрунтованими, лінгвістичний аналіз був неповний. Синонімічні відповідники полісемантичних слів були неточні. Найважчими завданнями були такі, які вимагали обґрунтування стилістичних фігур, упізнавання граматичних трансформацій у перекладі, функціонування частин мови в реченні.

Під час відвідування занять ми визначили форми організації процесу навчання в умовах кредитно-модульної системи та їх вплив на формування знань студентів з практики перекладу. Знайомилися з розробленими планами проведення лекцій, лабораторних занять, методичними рекомендаціями з їх проведення, вивчали консультаційну роботу, яку проводять викладачі, та індивідуальні заняття, індивідуальні навчально-дослідні завдання, які пропонуються для виконання студентам, самостійну роботу та контроль за нею, всі форми і види контролю успішності студентів та інші форми й види навчальної діяльності, спостерігали за викладацькою діяльністю, вивчали їх досвід, аналізували та узагальнювали його [1]. У ході дослідження з'ясували, що викладачі застосовують переважно словесні, практичні та наочні пояснювально-ілюстративні (інформаційно-рецептивні) методи навчання.

Нетрадиційні методи навчання використовуються зрідка або майже не використовуються (проблемне навчання, евристика, моделювання, мікронавчання і т. ін.). Основна причина недостатнього використання сучасних методів, на думку викладачів, пов'язана з браком часу [6]. Наступна причина - обмежена кількість навчально-методичних посібників і методичних рекомендацій, що стосуються формування профільних перекладознавчих знань, умінь і навичок, які б відображали сучасні інноваційні технології навчання. Тому доцільно як ефективні інноваційні технології навчання, крім індивідуальної роботи зі студентами, використовувати й колективні форми навчання, зокрема навчання в групах, підготовку проектів.

Таким чином, констатувальний експеримент засвідчив, що 65 % викладачів не проти використання групової навчальної діяльності, самостійної навчально-дослідної та проектної форм навчання. Проте більшість із них не володіють методикою їх організації. З усіх відвіданих занять з профільних перекладознавчих дисциплін лише 10% становили такі, на яких було організовано групову навчальну діяльність у складі малих груп, і то лише для виконання певного завдання. Якщо в загальноосвітніх навчальних закладах ця форма роботи досить поширена, то у виші має епізодичний характер. Нами встановлено, що студенти краще відповідають на запитання (65 %), які спрямовані на репродуктивну діяльність, тобто на те, що студент механічно запам'ятав, а не те, як зрозумів зміст матеріалу.

Одержані дані свідчать, що найчастіше парна та групова робота використовується на основному етапі лабораторного заняття, присвяченого використанню й застосуванню знань. Роботу в малих групах частіше практикують, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи.

Таким чином, знання студентів потребують покращення. У практиці навчання перекладу в цілому і практики перекладу зокрема студентів-перекладачів групова робота проводиться епізодично, а проектні методи - украй нечасто.

До перспективних напрямів досліджень у цій сфері вважаємо за доцільне віднести: визначення, характеристику й опис педагогічних умов навчання в інформаційному середовищі університету.

Література:

1. Абабілова Н. М. Роль сучасних інформаційних технологій у підвищенні конкурентоздатності майбутніх перекладачів / Н. М. Абабілова. - Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського : зб. наук. праць. Спецвипуск «Сучасні тенденції педагогічній освіті і науці України та Ізраїлю: шлях до інтеграції» Одеса, ПНПУ ім. К. Д. Ушинського. - 2011. - С. 3-7.

2. Блощинський І. Г. Характеристика курсу дистанційного навчання англійської мови для персоналу державної прикордонної служби України / І. Г. Блощинський // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2016. - Випуск 2.

3. Кустовський С. М. Дидактичні умови організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх економістів у вищих навчальних закладах : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / С. М. Кустовський. - Хмельницький, 2005. - 259 с.

4. Кыверляг A. A. Методы исследования в профессиональной педагогике / Кыверляг A. A. - Таллин : Валгус, 1980. - 334 с.

5. Тархова Л. А. Формування пізнавальної самостійності майбутніх перекладачів у процесі професійної підготовки : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Л. А. Тархова. - Одеса, 2006. - 249 с.

6. Dolynskyi Ye. V. The analysis of scientific researches concerning education information technologies systems in higher education institutions / Ye. V. Dolynskyi. - ISSN: 2414-0325. Open educational e-environment of modern University, № 2 (2016). - Р. 6-13.

Размещено на Allbest.ru