Менеджмент у сфері дозвілля під час роботи з дітьми в літній період

У статті досліджено проблему активізації пізнавальної діяльності студентів у процесі роботи з дітьми в літній період. Аналізується проблема здоров'язбережного дозвілля дітей. Здійснено опис роботи з дітьми в літній період і представлено організаційно-педагогічні умови впровадження творчих завдань, озброєння студентів знаннями й уміннями організовувати здоров'язбережне дозвілля дітей відповідними методами та засобами (розроблення проектів, укладання методичних вказівок, портфоліо, участь у дискусіях, дебатах, конкурсах та ін.). Розкривається актуальність, специфіка та основні напрямки роботи з формування основ здорового способу життя студентів у виховному просторі. Розглянуто основні методологічні орієнтири вирішення цієї проблеми.

Аннотация

В статье исследована проблема активизации познавательной деятельности студентов в процессе работы с детьми в летний период. Анализируется проблема здоровьесберегающего досуга детей. Осуществлено описание работы с детьми в летний период и представлены организационно-педагогические условия внедрения творческих задач, вооружения студентов знаниями и умениями организовывать здоровьесберегающий досуг детей соответствующими методами и средствами (разработка проектов, методических заданий, портфолио, участие в дискуссиях, дебатах, конкурсах и т.д.). Раскрывается актуальность, специфика и основные направления работы по формированию основ здорового образа жизни студентов в воспитательном пространстве. Рассмотрены основные методологические ориентиры решения этой проблемы.

Abstract

The problem of intensification of students' cognitive activity in the process of work with children during the summer period is analyzed in the article. The issue of children's health saving leisure is investigated. The description of students' work with children in summer is underlined. The author represents the organizational and pedagogical conditions of creative tasks' implementation in the process of work with children during the summer period. It is pointed out the importance of arming students with the knowledge and skills to organize children's health saving leisure through the use of corresponding methods and means (projects development, preparation of methodical instructions and portfolios, participation in discussions, debates and competitions).

It is noted that there are individual and group work for organization pupils' extracurricular activities, which should be conducted with using different forms of educational process organization such as classes, lessons, individual sessions, sports and recreational, educational training sessions, practical work in laboratories, workshops, greenhouses, outdoors.

Keywords: management, health saving leisure, summer period, educational work, pedagogical skills.

Сучасна ситуація в нашій країні характеризується стрімкими змінами політичної, економічної, соціальної та культурної сфер людської діяльності. Це змушує змінювати підходи, методи, стилі виробничих відносин і поступово перетворювати жорстке субординаційне управління сучасними організаціями на мобільне і гнучке.

Управління як сфера людської діяльності виникло разом із формуванням соціуму - сукупності людей, що існують, певним чином взаємодіючи між собою у процесі спільного виконання тих чи інших робіт. Визначальним етапом у розвитку управління стало зародження і становлення державності. Отже, управління - це цілеспрямований вплив на певний об'єкт з метою зміни його стану або поведінки.

Для вирішення проблем організації дозвіллєвої діяльності широко застосовуються різноманітні організаційно-управлінські технології, до яких відносять і менеджмент - діяльний процес, у якому поряд із типовими для загального менеджменту принципами, структурою, якостями виявляються риси менеджменту фінансового, педагогічного, психологічного, інноваційного.

На особливу увагу педагогічний менеджмент заслуговує у сфері організації дозвіллєвої діяльності. У нових умовах ринкових відносин, де сфера дозвілля з державного сектору переходить до комерційного, менеджмент стає вагомою основною для розвитку нових форм дозвіллєвої діяльності різних соціальних груп населення, що відповідають новій соціокультурній дійсності.

Сучасний менеджмент базується на принципах гуманізму, демократизму, стимулювання, органічного поєднання державних і суспільних починань, свободи вибору змісту та форм дозвіллєвої діяльності, що сприяє організаційно-педагогічному регулюванню сфери дозвілля. В основі підходу до визначення принципів соціально-педагогічного менеджменту лежить педагогічна ідея про те, що людина формується у процесі активної діяльності й ці принципи мають сприяти активному залученню людей у дозвіллєву діяльність, максимально розвиваючи їх власну творчу активність.

Особлива цінність цікаво та змістовно організованого дозвілля під час оздоровлення дитини полягає в тому, що воно може допомогти реалізувати все найкраще, що потенційно закладене в дитині. Завдяки різноманітним формам дозвіллєвої активності можна підтримувати емоційне здоров'я, переборювати власні недоліки, формувати волю й характер. Дозвілля сприяє фізичному, духовному, соціальному та інтелектуальному розвитку особистості, попередженню розумової відсталості та реабілітації розумово хворих дітей. Саме в години дозвілля в літній період дитина набуває ціннісних орієнтацій, знань, досвіду, залучається до системи нормативно-регулятивних установок, що склалися в суспільстві [5].

Ураховуючи вищезазначене, метою цієї статті є розгляд проблеми менеджменту у сфері дозвілля під час роботи з дітьми в літній період.

Оскільки студенти в ході роботи з дітьми в літній період працюють у таборах літнього відпочинку, дитячих центрах, спортивно-оздоровчих таборах, виникає потреба у впровадженні двох щаблів їх підготовки:

- препаративного (пропедевтичне оволодіння прийомами організації здоров'язбережного дозвілля школярів на групових консультаціях);

- реалізаційного (безпосереднє втілення в ході педагогічної практики накопичених знань та умінь, виконання завдань у процесі та з метою забезпечення ефективного здоров'язбережного дозвілля дітей).

Метою розробленої нами системи препаративної роботи є озброєння студентів знаннями й уміннями організовувати здоров'язбережне дозвілля дітей, а також такими засобами, як розробка проектів, укладання методичних вказівок, портфоліо, участь у дискусіях, дебатах, конкурсах.

Препаративна робота інформаційно-збагачувального етапу передбачає оволодіння майбутніми вчителями комплексом принципів щодо організації роботи з дітьми в літній період. З метою систематизації теоретичних знань студентів та їх актуалізації відповідно до забезпечення ефективного здоров'язбережного дозвілля студентам може бути запропоновано розробити проект з оптимізації цього виду відпочинку школярів, методологічним підґрунтям якого є різні теорії (акмеології, аксіології, синергетики). Майбутнім фахівцям варто дослідити концептуальне поле кожної теорії (основні положення, принципи, вимоги до особистості вчителя тощо) та на основі цих знань сформувати принципи оптимізації здоров'язбережного дозвілля школярів у контексті кожної з них. Після цього студенти формують систему педагогічних вимог підвищення ефективності здоров'язбережного дозвілля дітей та відповідно до них розробляють власний варіант виховного заходу.

Адаптивно-конструктивний етап у препаративній роботі має на меті безпосередню практичну підготовку студентів до забезпечення ефективного здоров'язбережного дозвілля дітей. Цей етап препарації проводиться перед початком роботи з дітьми в літній період. Уся інформація та практичні вміння, якими оволодіває майбутній фахівець, мають бути систематизовані за такими напрямками: методи виховної роботи, що використовуються у процесі організації здоров'язбережного дозвілля школярів; спортивно-ігрова діяльність як один із чинників оптимізації здоров'язбереження дітей; педагогічна майстерність вихователя літнього табору відпочинку.

За першим напрямком було організовано мозковий штурм, який розгортається за такою інструкцією:

1. Схарактеризуйте основні групи методів виховання: формування свідомості (роз'яснення, бесіда, лекція, диспут, приклад), формування суспільної поведінки (педагогічна вимога, громадська думка, вправляння, привчання, доручення), стимулювання діяльності та поведінки (змагання, заохочення, покарання).

2. У процесі мозкового штурму запропонуйте ідеї щодо оптимального використання окреслених методів, згрупуйте їх у блоки з метою забезпечення цілісного впливу на особистість дитини (її свідомість, поведінку, діяльність).

3. Розробіть варіанти втілення методів формування свідомості з урахуванням специфіки організації виховної роботи в літньому таборі відпочинку.

Другий напрямок - спортивно-ігрова діяльність як один із чинників оптимізації здоров'язбереження дітей - передбачав вивчення студентами сутності, рівнів розвитку, видів, засобів організації ігрової діяльності школярів. Результати цієї роботи мають бути включені до індивідуального портфоліо студентів, який містив також план їх виховної роботи в літньому таборі та власні оригінальні проекти ігор. Щодо проектів спортивних ігор слід наголосити, що серед студентів проводиться конкурс на кращий проект з його захистом і публічною презентацією.

Активізувати педагогічну майстерність майбутнього вчителя на етапі роботи з дітьми в літній період (третій напрямок) можливо через спрямування студентів на вивчення технологій впливу на особистість дитини. Так, студенти мають розкрити сутність і запропонувати власний варіант реалізації вимог щодо забезпечення правиловідповідного виховного процесу (І. Бех) після аналізування й обговорення таких правил:

- формування у вихованця позиції бути достойним прийняти естафету людської духовності;

- культивування у вихованця потреби до морально-духовного багатства;

- морально-духовне самовипробування вихованця;

- організація життя вихованця, відповідного його морально-духовним цінностям;

- єдність сприятливої ситуації особистісного функціонування вихованця й ситуації його морально-духовного самовираження;

- дисгармонія в міжособистісному сприйнятті вихованців;

- перебування вихованця в ситуації невизначеного майбутнього;

- розпізнання вихованцем ситуацій спокуси;

- символізація морально-духовної цінності;

- морально-духовне уподібнення;

- формування у вихованця морально здорового способу мислення;

- збагачення смисло-семантичного виховного тезаурусу вихованця;

- організація особистісного конструктивного спілкування вихованців;

- комунікативна виразність педагога у виховному процесі [2, с. 16].

Студенти були орієнтовані на розроблення конкретних прийомів виховання школярів у процесі здоров'язбережного дозвілля відповідно до окреслених вище положень. Така практична реалізація теоретичних засад виховання особистості актуалізує професійне мислення студентів, їх творчу уяву, рефлексивні дії.

На продуктивному етапі в контексті препаративної роботи студенти мають підготувати аналітичне есе з проблеми оптимізації здоров'язбережного дозвілля (в аспекті поведінки, діяльності, спілкування) школяра на основі аналізу психологічних закономірностей розвитку його особистості. Наведемо деякі з наукових позицій, щодо яких студенти висловлювали свої аналітичні роздуми й варіанти реалізації створених самостійно засобів підвищення ефективності здоров'язбереження дітей:

- розуміння значущості, важливості справи може спонукати молодшого школяра до значних зусиль (наприклад, досить тривалий час виконувати нецікаву роботу);

- молодші школярі прагнуть зробити більше, ніж вони можуть: у момент прийняття рішення вони не враховують ані своїх можливостей виконати взятих на себе зобов'язань, ані тих труднощів, які можуть виникнути при цьому;

- доти, доки сам школяр не захоче звільнитися від тієї чи іншої особливості поведінки чи якості особистості, майже не можливо домогтися його перевиховання в цьому сенсі. Тому слід віднайти способи переконання дитини в неправильності її дій і в перспективності для неї і навколишніх іншого способу поведінки.

Отже, одним із засобів оптимізації підготовки студентів до організації здоров'язбережного дозвілля школярів є впровадження препаративної роботи, яку було систематизовано за етапами (інформаційно-збагачувальним, адаптивно-конструктивним, продуктивним) на базі проведення колективного консультування.

Наголосимо, що мають місце й індивідуальні консультації, протягом яких викладач і студент обговорюють ті аспекти організації здоров'язбережного дозвілля, які не зрозумілі для студента, викладач перевіряє правильність виконання запропонованих завдань. Реалізаційний щабель підготовки студентів до організації здоров'язбережного дозвілля школярів у контексті роботи з дітьми в літній період передбачав такі стадії:

- організаційну, у ході якої викладач ознайомлює студентів з вимогами щодо організації здоров'язбережного дозвілля школярів і формами щодо її звітності, пропонує індивідуальні й колективні самостійні завдання;

- продуктивно-втілювальну, що передбачає безпосередню розробку та втілення творчих задумів студентів з виховного впливу на дітей у період їхнього оздоровчого відпочинку;

- результативно-оцінювальну, в контексті якої здійснюється оцінювання викладачем і самооцінювання студентами результатів організації здоров'язбережного дозвілля школярів.

На організаційній стадії упроваджуються завдання, специфіка яких визначається проекцією вимог щодо організації роботи з дітьми в літній період на площину формування вмінь здійснювати здоров'язбережне дозвілля школярів.

У процесі виконання завдань передбачається аналіз студентами власного досвіду відпочинку в літньому оздоровчому таборі, на дитячому майданчику (подій, своїх вражень, спогадів), а також діяльності вихователя, його впливу на становлення студента як педагога-практика. Варіантами цих завдань є такі:

Завдання 1. Напишіть твір-спогад «Відпочинок вихованців у літньому таборі: аналіз моїх вражень» з використанням такого алгоритму:

1. Опишіть ваш відпочинок у літньому оздоровчому таборі, позитивні й негативні враження. Виявіть фактори, що спричинили явища, про які ви маєте позитивні й негативні спогади.

2. Назвіть провідні проблеми виховання дітей у сучасному літньому таборі.

3. Окресліть шляхи, що оптимізують відпочинок дітей.

Завдання 2. Підготуйте педагогічну мініатюру «Сучасний вихователь літнього табору: яким йому бути?»

1. Визначте, якими професійними якостями має вирізнятися вихователь літнього табору відпочинку дітей.

2. Утворіть ієрархію педагогічних знань і умінь, що актуалізуються в діяльності вихователя.

3. Опишіть діяльність вихователя, що може, на ваш погляд, бути взірцем для майбутніх педагогів-практиків.

У підготовці бакалаврів упроваджувалися завдання, що сприяли активізації професійно-педагогічних знань студентів. Наприклад: утворіть Банк порад і рекомендацій для вихователя-початківця, алгоритмом якого є такий:

1. Підберіть літературу з проблем організації дозвілля дітей у літніх таборах відпочинку.

2. Проаналізуйте виховний потенціал різних засобів; оберіть ті, що впливають на всебічний розвиток особистості дитини (культурний, моральний, розумовий, емоційно-вольовий, фізичний). Аргументуйте ваш вибір.

3. Розробіть пакет оздоровчо-виховних засобів, оформіть їх у вигляді методичних рекомендацій.

Передбачається визначення орієнтирів самоактуалізації студента як вихователя-дослідника. Наприклад, студентам пропонується накреслити програму дій «Педагогічна діяльність у літньому таборі - платформа самоактуалізації студента як вихователя», алгоритмом якої був такий:

1. Визначте, які, на ваш погляд, є недоліки в організації виховної роботи в літньому таборі. Запропонуйте засоби щодо їх подолання.

2. Окресліть програму заходів, які ви могли б упровадити з метою підвищення ефективності виховання дітей у літньому таборі.

3. Розробіть такі проекти означених заходів, які дозволили б вам реалізувати ваші творчі можливості [1].

Студентам також пропонуються завдання, що мають на меті організацію мікродослідницької роботи, обов'язковими складовими якої були визначення предмета, об'єкта, гіпотези, завдань дослідження, проведення діагностувального й формувального етапів експерименту. Проблематику цих мікродослідницьких робіт було зосереджено на ґендерному, розумовому, моральному, екологічному, трудовому, естетичному й фізичному вихованні дітей. Ці мікродослідження передбачають розроблення студентами системи виховних заходів і експертизу їх ефективності.

Майбутні вчителі мають бути націлені на розроблення синтез-схеми «Дозвілля й відпочинок дітей: інноваційні підходи». Алгоритм цього завдання є таким:

1. Систематизуйте нову інформацію, яку ви засвоїли протягом літньої табірної практики про відпочинок дітей.

2. Проаналізуйте виховні й діагностичні технології, якими ви оволоділи.

3. Представте отримані вами знання у вигляді синтез-схеми, яка б містила у скомпресованому вигляді теоретичні поняття, які ви засвоїли, закономірності виховання дітей у літньому таборі, практичні заходи організації відпочинку дітей, ваші спостереження щодо засобів регуляції дитячого дозвілля з боку вихователів, авторські прийоми підвищення ефективності виховної роботи.

Забезпечити ефективність самореалізації студентів. Осмислення ними її сутності є можливим завдяки підготовки звіту-аналізу «З досвіду роботи у літньому таборі: проблеми й пошуки», алгоритмом якого був такий:

1. Здійсніть прикінцевий аналіз результатів вашої роботи в літньому таборі.

2. Визначте повноту вашої самореалізації в ході літньої табірної практики. Дайте відповіді на запитання: які знання ви передали дітям, чому ви їх навчили, розвиток яких сфер особистості дитини вам вдалося активізувати, які риси характеру - виховати.

3. На основі самоаналізу вашого досвіду підготуйте поради-рекомендації з організації дозвілля дітей у літньому таборі [3].

Стратегія перспективного дослідження має на меті збір студентами діагностичної інформації про своїх вихованців: навчальну успішність; розумовий, фізичний, вольовий розвиток; здатність до спілкування та співпраці; творчий потенціал; художні здібності тощо. Відповідно до означеного вище варіанти стратегії перспективного пошуку було доповнено такими: експрес-діагностика дитини та експрес-діагностика дитячого колективу, які спрямовували студента на мобільний аналіз поведінки дитини та рис її характеру, на виявлення конкретного виховного впливу кожного заходу, а також на вивчення взаємозв'язків у дитячому колективі, що формується; нотатки спостерігача: динаміка еволюції духовного світу дитини, що націлювали майбутніх учителів на дослідження закономірностей та своєрідності генези внутрішнього світу вихованця протягом його перебування в літньому оздоровчому таборі; щоденник рефлексивних прогноз-аналізів, в якому студент аналізував спостереження за життям та діяльністю дітей у таборі, оцінював характер власного впливу на них, здійснював прогноз цього впливу на духовне зростання вихованців у майбутньому.

Експрес-діагностика здійснювалася за допомогою таких методів, як анкетування, тестування, інтерв'ювання дітей, проведення з ними бесід (з попереднім розробленням структури та характеру запитань). У ході цих завдань докладно опрацьовувався матеріал змістового компонента. На основі здійсненої діагностики, яка дозволила розкрити специфічність індивідуального розвитку кожної дитини та дитячого колективу в цілому, студент мав змогу конструювати відповідні виховні заходи, що прицільно впливали на формування певних позитивних рис особистості дитини. Це дозволило активізувати мотиваційний та технологічний компоненти підготовки студентів до організації здоров'язбережного дозвілля школярів.

У контексті стратегії евристичного дослідження студентів доцільним є розроблення системи навчально-виховних заходів: метод мозкового штурму при розробленні проблеми активізації індивідуально-творчих можливостей дитини; метод особистої аналогії при проектуванні заходу «Як краще пізнати один одного?»; метод вільних асоціацій при створенні конкурсу «Юний ерудит» [4].

За результатами цих завдань доповнюється колективний банк творчих ідей «Спробуйте вирішити з нами...». Окрім цього організовується підготовка індивідуально-творчого портфоліо, розділами якого є такі: Діагностика дитячої групи, Щоденник рефлексивних прогноз-аналізів, Банк індивідуальних творчих ідей, Проекти кращих виховних заходів, твір-роздум Якими вони виростуть. (про перспективи самозростання вихованців). Ці розробки можуть бути основою підготовки курсової та дипломної робіт студента.

Студентам рекомендується представити проект літнього табору, що відобразив би їхній особистий погляд на цю проблему - наприклад, у вигляді прогнозу-рефлексії: Яким бути літньому табору?, Літній табір: проблеми сьогодення, Особистісно орієнтоване виховання в літньому таборі: технологічні аспекти упровадження. Ці завдання слугують синтезу розрізнених знань студентів, їх систематизації та узагальненню під кутом проблем оптимізації здоров'язбережного дозвілля школярів, їхнього морально-культурного виховання, розширення наукового світогляду, збагачення ерудиції тощо.

Підготовка студентів до організації здоров'язбережного дозвілля школярів у роботі з дітьми в літній період відіграє роль своєрідної експертизи повноти та дієвості їхніх професійних знань, вона спрямована на синтезовану актуалізацію набутого фонду знань, поглиблену саморефлексію власного рівня професіоналізму, відточення пізнавальних і практичних умінь.

Отже, аналіз проблеми менеджменту в сфері дозвілля доводить, що неабиякого значення для підготовки студентів до організації здоров'язбережного дозвілля дітей набуває практика роботи з ними в літній період. Вона є своєрідною платформою, що сприяє діагностиці рівня готовності студентів до втілення цієї діяльності; доповненню утвореної системи знань про закономірності впровадження здоров'язбережного дозвілля; відпрацювання набутих умінь і навичок щодо його організації. Ці питання потребують більш детального дослідження, яке може бути здійснене в подальших наукових пошуках.

пізнавальний дозвілля школяр

1. Анікіна Н. Літня школа: нова організаційна модель освіти старшокласників / Н. Анікіна, О. Тимощук, О. Чорна. - К.: Редакція загально педагогічних газет. - 2005. - 112 с.

2. Беженар О. Організація роботи пришкільного табору відпочинку / О. Беженар, Н. Бабіна // Сучасна школа України. - 2011. - № 4. - С. 46-80.

3. Бобринська І. Змістовне дозвілля учнів під час літніх канікул / І. Бобринська // Директор школи. - 2012. - № 9. - С. 51-55.

4. Главник О.П. Секрети командоутворення: основи дитячого самоврядування у дитячому таборі відпочинку / О.П. Главник. - К.: Марич, 2009. - 76 с.

5. Горизонти літа: методичний збірник для організаторів літнього відпочинку дітей / уклад. О. Виштак // Шкільний світ. - 2008. - № 15. - С. 1-62.

Размещено на Allbest.ru