Академічна мобільність майбутніх педагогів у межах міжнародної співпраці університетів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний університет

АКАДЕМІЧНА МОБІЛЬНІСТЬ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У МЕЖАХ МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ УНІВЕРСИТЕТІВ

Євгенія Співаковська доктор педагогічних наук, доцент

Віра Коткова кандидат педагогічних наук

доцент кафедри педагогіки дошкільної та початкової освіти

Анотація

академічний мобільність студент університет

У статті узагальнено практичний досвід реалізації академічної мобільності студентів у межах міжнародної співпраці Херсонського державного університету та закордонних університетів. Проаналізовано поняття академічної мобільності, розглянуто його сутність як процесу та індивідуальної характеристики. Наведені особливості спільного навчання студентів через висвітлення основних пунктів угоди між навчальними закладами. Проаналізовані кількісні результати академічної мобільності українських студентів до Поморської академії (Польща).

Ключові слова: академічна мобільність; міжнародне співробітництво; подвійні дипломи; протокол еквівалентності; спільне навчання.

Аннотация

АКАДЕМИЧЕСКАЯ МОБИЛЬНОСТЬ БУДУЩИХ ПЕДАГОГОВ В РАМКАХ МЕЖДУНАРОДНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА УНИВЕРСИТЕТОВ

Спиваковская Евгения, доктор педагогических наук, доцент, преподаватель Института Педагогики

Коткова Вера, кандидат педагогических наук, доцент кафедры педагогики дошкольного и начального образования, Херсонский государственный университет

В статье обобщен практический опыт реализации академической мобильности студентов в рамках международного сотрудничества Херсонского государственного университета и зарубежных университетов. Проанализировано понятие академической мобильности, рассмотрены его сущность как процесса и индивидуальной характеристики. Указанны особенности совместного обучения студентов через освещение основных пунктов соглашения между учебными заведениями. Проанализированы количественные данные академической мобильности украинских студентов в Поморской академии (Польша).

Ключевые слова: академическая мобильность, двойные дипломы; международное сотрудничество, протокол эквивалентности; совместное обучение.

Annotation

FUTURE TEACHERS' ACADEMIC MOBILITY WITHIN UNIVERSITIES INTERNATIONAL COOPERATION

Spivakovska Eugenia, Doctor of Pedagogical Sciences, Assistant Professor, Lecturer of the Institute, Pomeranian Academy in Slupsk (Poland),

Kotkova Vira, Candidate of Pedagogical Sciences, Lecturer of Preschool and Primary Education Pedagogy, Kherson State University

The article summarizes the practical experience of students' academic mobility implementation within the framework of international cooperation of Kherson state University and foreign universities. The concept of academic mobility is analyzed, considering its nature as a process and individual characteristics. The main features of students' collaborative learning are pointed out through coverage of major points of the agreement between educational institutions. The quantitative results of Ukrainian students' academic mobility into Pomeranian Academy (Poland) are analyzed.

Key words: academic mobility; collaborative learning; dual degrees; international cooperation; Protocol of equivalence.

Вступ

Світові тенденції глобалізації та інтеграції освітніх систем актуалізують академічну мобільність педагогів. Вона є безпосереднім наслідком модернізації освіти в Україні в напрямі підготовки таких висококваліфікованих, конкурентоспроможних педагогічних кадрів, які здатні швидко й ефективно адаптуватися до змінних умов професійно- освітнього середовища, проектувати і реалізовувати міжнародний освітній досвід на практиці, критично аналізувати мінливі освітні тенденції і відповідно реагувати на них, здійснюючи самоосвіту, саморозвиток, самопроектування.

Якість надання освітніх послуг університетами залежить від рівня задоволення завдань посилення академічної мобільності вчених, студентів, викладачів. Підвищення мобільності студентів, в ідеальному варіанті, передбачає можливість для кожного з них навчатися мінімум семестр в іншому університеті, бажано закордонному. Вільне пересування в межах європейського освітнього простору відповідає основним цілям Болонського процесу, а саме: реорганізація освітніх систем Європейських країн таким чином, щоб учасникам освітнього процесу було легко переїжджати з однієї країну в іншу (у Зоні Європейської вищої освіти), з метою подальшого навчання чи працевлаштування (Кремень, 2004, с. 57). Отже, український студент, як студент європейський, отримує доступ для навчальних, наукових, інформаційних можливостей, що надають європейські, у тому числі українські університети, та може скористатися відповідними послугами.

Науково-практичні підходи щодо питання академічної мобільності та її розвитку розглядаються вітчизняними дослідниками: О. Симончук, С. Хаджиряєвою, Г. Щокіним та ін. Означена проблема описана в наукових працях іноземних учених: А. Бьома (А. Buhm), М. Фоларі (М. Follari), А. Гевета (А. Hewett), С. Джонса (S. Jones), Н. Кемпа (N. Kemp), Д. Міреса (D. Meares), Д. Піерса (D. Pearce), K. Ван Кутера (K. Van Cauter), М. Стола (M. Stohl), Х. Де Йонга (H. De Jong), Яна Р. Добсона (Ian R. Dobson), Дірка Ван Дама (Dirk Van Damme) та ін.

Огляд літератури, що присвячена проблемі академічної мобільності, здебільшого стосується досліджень міжнародної студентської мобільності та Болонського процесу. Так, Г. Лаурейс, Х. Ріддер-Сімоенс досліджують проблему періодизації академічної мобільності; С. Маргінсон, Дж. Найт, У. Тай- хлер вивчають тенденції та перспективи розвитку академічної мобільності в різних регіонах світу; С. Вінсент-Ланкрін, Ф. Мюхе аналізують мотивацію суб'єктів організації студентської мобільності та стратегії переміщення іноземних студентів до ВНЗ іншої країни (Buhm A. et al., 2004).

Академічна мобільність здійснюється університетами України на пiдставi чинного законодавства, зокрема у 2011 році було ухвалено Постанову Кабінету Міністрів про створення національного інформаційного центру академічної мобільності, яке покладене на державне підприємство «Інформацій- но-іміджевий центр», що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України (Савка, 2017, с. 177).

Мета статті - описати практичний досвід реалізації академічної мобільності майбутніх педагогів у межах міжнародної співпраці вітчизняного та закордонних університетів.

Поняття «академічної мобільності»

Розвиток академічної мобільності на всіх рівнях сучасної освіти визнано одним із інструментів реалізації принципів і досягнення цілей Болонської декларації в сфері вищої освіти (Кремень, 2004, с. 115).

Незважаючи на активне дослідження означеної проблеми, в науковій літературі немає однозначного трактування поняття «академічної мобільності». Варто зазначити, що Рада Європи розглядає академічну мобільність як переміщення людей: студентів, викладачів, дослідників для навчання, викладання та проведення досліджень. За даними ЮНЕСКО, під академічною мобільністю розуміється період навчання, викладання або проведення досліджень в іншій країні (не країні проживання студента, викладача або дослідника). Час перебування в іншій державі обмежений, і після закінчення навчання чи дослідження студент, викладач або дослідник повертається у свою країну (Archive of the Bologna Process).

Основними видами академічної мобільності в Україні визначено:

• ступеневу мобільність - навчання у вищому навчальному закладі, відмінному від постійного місця навчання учасника освітнього процесу, з метою здобуття ступеня вищої освіти, що підтверджується документом (документами) про вищу освіту або про здобуття ступеня вищої освіти від двох або більше вищих навчальних закладів;

• кредитну мобільність - навчання у вищому навчальному закладі, відмінному від постійного місця навчання учасника освітнього процесу, з метою здобуття кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи та/або відповідних компетентностей, результатів навчання (без здобуття кредитів Європейської кредитної трансферно- накопичувальної системи), що будуть визнані у вищому навчальному закладі постійного місця навчання вітчизняного чи іноземного учасника освітнього процесу. При цьому загальний період навчання для таких учасників за програмами кредитної мобільності залишається незмінним (Про затвердження Положення, 2015).

Крізь призму вищевикладеного академічна мобільність, вочевидь, належить до важливих соціальних факторів розвитку студентства, його потенційних і реальних можливостей, розглядається як невід'ємний атрибут соціально-економічного середовища, що є простором соціальних, економічних, освітньо-культурних взаємовідносин і зв'язків, обміну інтелектуальним продуктом (Триндюк, 2013, с. 193).

Аналіз останніх документів Європейського простору вищої освіти дозволяє виділити такі типи академічної мобільності:

• інституційна мобільність (наприклад, відкриття філій навчальних закладів в інших країнах, транскордонні кампуси);

• мобільність програм (наприклад, організація спільних програм, програм подвійних дипломів);

• мобільність людей (студентів, викладачів, наукових співробітників), яка включає вихідні / вхідні, короткострокову (з отриманням кредитів за програмою навчання) / довгострокову (з отриманням ступеня), фізичну / дистанційну мобільність (Archive of the Bologna Process).

Проте, розуміння категорії академічної мобільності не зводиться лише до «просування» людського капіталу та співпраці у галузі освіти й науки, оскільки суб'єкти динамічного освітнього простору мають володіти певними особистісними якостями і здібностями для реалізації власних можливостей та перспектив (Триндюк, 2013, с. 194).

Погоджуємося з думкою вчених про те, що сутність академічної мобільності досліджується у двох напрямах (табл. 1). З одного боку - як процес, соціальне явище, продукт реформ європейської системи освіти; з іншого - як особистісна якість, необхідна для адаптації студентів у сучасному освітньому середовищі, як ознака внутрішньої свободи, що сприяє становленню самостійної, цілеспрямованої, допитливої особистості, спроможної критично оцінювати власні здібності, визначати цілі й маршрути індивідуального розвитку (Триндюк, 2013, с. 195).

З урахуванням вищезазначеного академічна мобільність розглядається нами як інтегративна особистісна якість студента, що характеризується здатністю адаптуватися, змінюватися і перетворювати себе й освітнє середовище, проектувати й реалізувати індивідуальні освітні маршрути, творчо застосовувати вітчизняних та міжнародний освітній досвід, реалізувати і підтримувати інновації в педагогічній сфері

Таблиця 1

Сутність академічної мобільності

Досвід реалізації академічної мобільності

Організація академічних переміщень в університетах відбувається здебільшого на основі двосторонніх договорів про співробітництво. Розвиток міжнародних відносин є стратегічним напрямом діяльності Херсонського державного університету (ХДУ), який спрямований на інтегрування закладу в цілому та студентів ХДУ у європейський та світовий освітній простір.

Серед головних завдань міжнародної співпраці університету є:

1. Співробітництво з закордонними вищими навчальними закладами.

2. Підготовка та реалізація міжнародних проектів у сфері науки та освіти, залучення коштів міжнародних фондів та організацій для фінансування проектів.

3. Співробітництво з міжнародними фондами та організаціями за програмами наукових обмінів і стажувань викладачів та студентів (Співковський, 2000, с. 4).

Аналіз статистичних даних щодо обсягів відряджень фахівців і студентів (в т.ч. за прямими договорами) з 2000 по 2017 роки, дає змогу зробити висновок про постійне збільшення кількості закордонних відряджень, метою яких є: участь у міжнародних проектах Tempus/Tacis, програмах Ради міжнародних наукових досліджень і обмінів IREX, програмах академічних обмінів Фулбрайт, програмах німецької служби академічних обмінів, наукова робота, наукове стажування, довгострокова педагогічна практика, навчання в аспірантурі, повний чи частковий курси навчання, мовні курси, участь у конференціях та з'їздах та ін. (Співковський, 2000, с. 5).

Одним з пріоритетів у розвитку академічної мобільності є співпраця ХДУ з закордонними університетами: з університетом Ніцца-Софія Антиполіс (Франція), Університетом Глазго Каледонія (Велика Британія), Королівським технічним інститутом (Швеція), Університетом Клагенфурту (Австрія), з Політехнічним університетом Туріну (Італія), з Поморською Академією (Польща), Академією ім. Яна Длугоша (Польща), з Познанським університетом ім. Міцкевича (Польща), з Краківською Педагогічною Академією, з Університетом Марії Склодовської Кюрі (Польща), з Державним університетом штату Нью Йорк в Кентоні (США), з Тракійськім університетом, Університетом Анкари (Туреччина), з університетами Кордоби та Гра- нади (Іспанія), з Гейдельберзьким університетом, з Фрьобельсемінаром (Німеччина), з Університетом Штроссмаєра (Хорватія), з Московським міським психолого-педагогічним університетом, Ростовським університетом (Росія). ХДУ має угоди про співпрацю з усіма вищезазначеними зазначеними закладами, в кожній із яких є розділ про академічну мобільність (Співковський, 2000, с. 8-10).

Наприклад, у розділі IV Угоди про наукову і культурну співпрацю між Херсонським державним університетом та Академією імені Яна Длугоша (м. Ченстохово) зазначено: «Виходячи з конкретних умов, навчальні заклади будуть здійснювати обмін студентами, докторантами, стипендіатами, з метою навчання, проведення досліджень, організацію студентських практик, підвищення рівня кваліфікації кадрів» (Співковський, 2000, с. 7).

Спільне навчання студентів

Достатньо результативним практичним досвідом реалізації академічної мобільності студентів є спільне їх навчання. Починаючи з 2014 року на основі підписаної угоди між Херсонським державним університетом та Поморською Академією (Польща) студенти мають змогу отримати подвійні дипломи.

Вищезазначена Угода укладена на основі статті польського закону - 168 абзацу 1-3 закону Право про вищу школу від 27 липня 2005 року (Dz.U. 2012 г. поз. 572 зі змінами.) а також Розпорядження Міністра Науки та Вищої Школи у справі початку та проходження іноземцями навчання і вищу школу а також прийняття ними участі у наукових дослідженнях та дослідних роботах. (Dz. U. з 2006 р. № 190, поз. 1406 зі змінами) та українського закону - 75 п.2 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII.

Метою Угоди є встановлення основ спільного навчання у Херсонському державному університеті і Поморській Академії (ПА) у Слупську Предметом Угоди є визначення принципів спільного навчання за стаціонарною формою навчання першого/другого рівня на Факультеті соціальних наук ПА, напрямку педагогіка, зі спеціальності початкова освіта (для іноземців) і відповідно на навчанні першого/другого рівня на Факультеті дошкільної та початкової освіти ХДУ, за галуззю знань 0101. Педагогічна освіта, з напряму підготовки (спеціальністю) 6.010102 Початкова освіта і встановлення правил видачі дипломів. Навчання проходить в рамках загальної Угоди про Співробітництво, підписаної між ПА і ХДУ від 01.04.2010.

Присвоєння дипломів здійснюється при дотриманні діючого в кожній країні законодавства і на основі Правил, що діють в ПА і ХДУ. Розпочате студентом, навчання в межах спільного навчання на умовах, визначених у цій Угоді закінчуються отриманням:

* у ПА професійного звання (в оригіналі) бакалавра - licencjat,

* у ХДУ ступеня вищої освіти бакалавр, кваліфікації: вчитель початкової школи.

Ключовими вимогами функціонування даної програми спільного навчання є:

1. Умовою навчання є підтвердження еквівалентності результатів навчання в кожній з договірних Сторін, у рамках освітніх програм та планів навчання, зокрема, зазначивши, що результати навчання і предмети (модулі навчання) будуть визнані, та ті які вимагають доповнення (у терміни, зазначені в протоколі еквівалентності), а також визначення умов навчання (в тому числі, зокрема, визначення умов накопичення і передачі досягнень, використовуваної шкали оцінок та способи їх перераховування в шкалі країни, що є стороною угоди, необхідних документів, визначених кожною з договірних Сторін) і одержання дипломів про закінчення навчання.

2. В рамках Угоди окреслено визначення принципів взаємного визнання досягнень, отриманих в ході навчання у вищих навчальних закладах -- Партнерах, шляхом складення у письмовій формі Протоколу еквівалентності у двох однакових примірниках, написаних польською та українською мовами, які є невід'ємною частиною Угоди.

3. Протокол еквівалентності відноситься до програми навчання в рамках спільного навчання, зазначеного в Угоді. Зокрема, протокол має містити список взаємно зарахованих предметів (модулів навчання), у тому числі практик та інших занять, які студент проходить, і зобов'язаний зарахувати за період навчання, як заняття що є обов'язковими, разом з зазначеними кредитами ECTS та періодом реалізації (семестр).

4. З метою реалізації положень Угоди Сторони призначають координатора, який несе відповідальність, зокрема, за: контакт між Сторонами за посередництвом бюро міжнародного обміну; підготовку Протоколу еквівалентності; нагляд за правильним комплектуванням, необхідних для Сторін документів; догляд за студентами протягом їхнього перебування у даному навчальному закладі, зокрема, у співпраці з офісом міжнародного обміну та ін.

5. На основі Протоколу еквівалентності студенту, який здійснює навчання на основі цієї Угоди, будуть взаємно визнані результати навчання і предмети (модулі навчання), отримані в ході навчання у обох вищих навчальних закладах. В залежності від ходу попереднього навчання, якщо виникне така необхідність, для студента буде організоване індивідуальне навчання, що визначить види занять, а також умови їхнього заліку.

6. Умовою видачі диплому про вищу освіту першого (бакалаврського) рівня на Факультеті соціальних наук ПА є навчання в обсязі не менше трьох семестрів студентами, які проходять навчання в рамках цієї Угоди у ПА, зарахування всіх предметів, передбачених у плані навчання, одержання визначених у програмі навчання результатів навчання та необхідної кількості кредитів 180 у ПА та зарахування дипломного іспиту в ПА.

7. Особливі умови видачі дипломів визначають відповідні правові врегулювання, прийняті в даному вищому навчальному закладі.

В Угоді також зазначені пункти щодо присвоєння кваліфікації та видачі дипломів, прав і обов'язків студентів, оплати, проживання і страхування.

Розглянута вище угода є нормативним підґрунтям реалізації академічної мобільності студентів з документально підтвердженим результатом - дипломом про вищу освіту. Можливістю подвійного навчання з кожним роком користується все більша кількість студентів, а чисельність семестровий і короткотривалих відряджень знижується. Нами представлені статистичні дані академічної мобільності студентів ХДУ до Поморської Академії.

Варто зазначити, що між українськими університетами та Поморською Академією налагодженні досить продуктивні освітні зв'язки. Це підтверджують статистичні данні (див. табл. 2).

Кількісні показники академічної мобільності українських студентів підтверджують незмінне збільшення кількості студентів, що прагнуть отримати подвійну освіту, задовольнити потребу освітньої інтеграції та особистісного професійного зростання в напрямі адаптації педагогічного досвіду іноземної системи освіти.

Таблиця 2

Кількісні дані навчання українських студентів у Поморській Академії

Висновки

Реалізація академічної мобільності студентів у межах міжнародного співробітництва вимагала подолання певної сукупності об'єктивних труднощів: організаційних та фінансових, візових, навчально-методичних, мовних тощо.

Високі результати є надбанням команди світового рівня, що складається з фахівці науково- дослідного інституту інформаційних технологій, керівництва і науковців інститутів та факультетів, фахівців відділу міжнародних зв'язків, та сумлінно працює задля поступового розвитку міжнародних стосунків університету та підвищення академічної мобільності.

Перспективи подальших досліджень пов'язанні з вивченням якісних показників динаміки академічної мобільності студентів, аналізу взаємозв'язків між академічною мобільністю студентів та викладачів, створені практичних рекомендацій щодо забезпечення академічної мобільності педагогічних кадрів України.

Література

1. Вища освіта України і Болонський процес: навч. посіб. / за ред. В. Г Кременя. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. 384 с.

2. Про затвердження Порядку реалізації права на академічну мобільність: проект постанови Кабінету Міністрів України URL: http://old.mon.gov.ua/ua/ prviddil/1312/1421144886/1424702227/ (дата звернення: 09.09.2017).

3. Савка І. Г Перший досвід реалізації права на академічну мобільність. учасників освітнього процесу в БДМУ. Буковинський медичний вісник. 2017. Т. 21. № 2 (82). Ч. 1. С. 177 - 178. doi 10.24061/2413-0737/XXI.2.82.1.2017.38.

4. Співковський О. В., Баран Г. П., Азарова С. В. Розвиток академічної мобільності Херсонського державного університету: міжнародний аспект. Херсон, 2000. 72 с.

5. Триндюк В. А. Академічна мобільність студентської молоді Волині: проблеми та перспективи розвитку. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. 2013. № 6(49). С. 193-196.

6. Archive of the Bologna Process. Retrieved from http://archive.ehea.info/search.

7. Buhm, A., Follari, M., Hewett A., Jones, S., Kemp, N., Meares, D., Pearce, D., & Van Cauter, K. (2004). Vision 2020. Forecasting International student mobility. UK perspective. British Council. Available. Retrieved from http://www.britishcouncil.org/eumd_-_vision_2020.pdf (дата звернення: 07.09.17).

Размещено на Allbest.ru