Формування та розвиток понять в учнів 6-х класів у процесі роботи з текстом підручника як важлива складова засвоєння біологічних знань

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Формування та розвиток понять в учнів 6-х класів у процесі роботи з текстом підручника як важлива складова засвоєння біологічних знань

Лариса Шаповал

У статті проаналізовано проблему засвоєння біологічних знань учнями 6-х класів з точки зору їх вікових мнемонічних особливостей. Розкривається значення розумових операцій аналізу та синтезу у формуванні та розвитку біологічних понять під час роботи учнів з текстом підручника. Розглядається значення виявлення учнями істотних ознак у процесі утворення поняття. Показані приклади організації роботи учнів з текстом підручника біології, спрямованої на формування уміння аналізувати визначення поняття та формулювати його. Запропоновані види роботи з текстом різних рівнів складності з метою формування та розвитку понять.

Ключові слова: методика викладання біології, формування та розвиток понять, робота з підручником, засвоєння біологічних знань, учні 6-х класів, аналіз, синтез, істотні ознаки. біологічний знання мнемонічний підручник

В статье проанализирована проблема усвоения биологических знаний учащимися 6-х классов с точки зрения их возрастных мнемонических особенностей. Раскрывается значение мыслительных операций анализа и синтеза в формировании и развитии биологических понятий при работе учащихся с текстом учебника. Рассматривается значение выявления существенных признаков в процессе образования понятия. Показаны примеры организации работы учащихся с текстом учебника биологии, направленной на формирование умения анализировать определение понятия и формулировать его. Предложены виды работы с текстом различных уровней сложности с целью формирования и развития понятий.

Ключевые слова: методика преподавания биологии, формирование и развитие понятий, работа с учебником, усвоение биологических знаний, ученики шестых классов, анализ, синтез, существенные признаки.

The article discovers the problem of absorption of biological knowledge students in 6th grade in terms from the point of view of their age-memory. The article provides the importance of mental operations of analysis and synthesis in the formation and development of biological concepts while students work with textbook. We consider the significance students identify essential features of the formation of concepts. The following examples of students' work with biology text books aimed at developing the ability to analyze and formulate the definition of concept and formulate it. The article proposes types of work with various difficulty levels in order to create and develop concepts. We have discussed criterias that indicate the level of formation of concepts in students. They are based on the characteristics of the stages of students thinking. Particular attention is paid to the value of the allocation of essential features of the investigated objects and natural phenomena in the process of biological concepts.

Key words: methods of teaching Biology, formation and development of concepts, work with textbook, absorption the biological knowledge, sixth grade pupils, analysis, synthesis, essential features.

Психологічні дослідження показали, що учні молодших класів, засвоюючи навчальний матеріал, прагнуть до дослівного його викладу, оскільки їм легше вивчити на пам'ять інформацію, ніж здійснити її змістовий аналіз та відтворення. Для них властиве мимовільне запам'ятовування матеріалу. Перейшовши до основної школи, учні часто не долають цих проблем. Завчаючи готове повідомлення, вони не вникають у його зміст, а орієнтуються на точне копіювання та відтворення готових еталонів. При цьому має місце механічне запам'ятовування, тобто процес, котрий ґрунтується на встановленні зовнішніх одиничних асоціацій, які пов'язують тільки суміжні елементи. Таке запам'ятовування не спирається на систему осмислених зв'язків, а слова, події, рухи чи предмети зберігаються у пам'яті точно в такому порядку, в якому вони сприймалися, без будь-яких перетворень [5].

Шкільна практика, на жаль, закріплює ці недоліки у розвитку учнів, стимулюючи до відтворення завчених на пам'ять відповідей, точних визначень і стереотипних формулювань. Тому у майбутньому при такому підході не слід очікувати від них усвідомленого розуміння змісту навчального предмета, творчого використання знань у житті і т. ін.

Вчені переконані, що запорукою міцності запам'ятовування є розуміння матеріалу. Тому чим більше осмислена інформація, тим краще вона зберігається. Адже збереження - це конструктивний процес, що передбачає переробку навчального матеріалу за участю різних розумових операцій. Перевага запам'ятовування, яке базується на розумінні проявляється у всьому - повноті, швидкості, точності, міцності цього процесу і т. ін. [3].

Врахування таких вікових мнемонічних особливостей учнів середніх та старших класів - обов'язкова умова ефективності формування та розвитку понять у процесі роботи з текстом підручника.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Обґрунтуванню загальнотеоретичних засад формування біологічних понять у загальноосвітніх навчальних закладах приділялася належна увага видатних представників педагогічної науки: М. Верзіліна, І. Звєрєва,О. Казакової, В. Корсунської, Н. Рикова [2] та ін. Вона була спеціальним предметом дослідження Н. Лакози [8], Є. Неведомської [9], О. Цуруль [13], та інших учених. Значний інтерес становлять результати наукових досліджень про визначальні фактори формування понять в учнів (В. Давидов [12], В. Паламарчук [10], Т. Тализіна [11], Є. Кабанова-Меллєр [6], А. Маркова [12] та ін.). Різноманітні аспекти роботи зі шкільним підручником розкриті в дослідженнях В. Беспалько [1], А. Гірняка [4] та інших вчених.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Попри багатоаспектність розглядуваної проблеми, спеціальних праць, предметом вивчення яких було б формування біологічних понять через розвиток в учнів мисленнєвих операції аналізу і синтезу у процесі роботи з підручником занадто мало.

Мета написання статті полягає у розкритті значення операцій аналізу та синтезу, встановленні суттєвих ознак досліджуваних предметів, процесів та явищ природи у формуванні та розвитку біологічних понять в учнів 6 класу під час їх роботи з підручником.

З позиції дидактики поняття є формою відображення дійсності, що характеризує суттєві ознаки предметів, процесів чи явищ і відношення між ними. Процес утворення поняття передбачає виявлення цих ознак. Засвоєння понять розпочинається з усвідомлення суттєвих ознак і досягається за допомогою визначення [12]. Саме в усвідомленості суттєвих ознак Л. Виготський бачив специфіку формування наукових понять. Шлях формування понять, що розпочинається із суттєвих ознак, він називав шляхом «зверху вниз», шляхом, який дозволяє дитині усвідомлено і довільно діяти [3].

Знаходження істотних ознак поняття, на нашу думку, може і повинно відбуватися у процесі аналізу його визначення. З цією метою учням можна запропонувати знайти визначення поняття, виявити ключове слово чи словосполучення, з'ясувати найзагальнішу ознаку чи ознаки, а потім - його особливості, конкретні відмінні ознаки. Наприклад, організовуючи роботу учнів з аналізу визначення поняття «фотосинтез» («фотосинтез - це процес утворення простих органічних речовин з вуглекислого газу та води за допомогою енергії світла»), запропонованого у підручнику біології для 6 класу [7, с. 30], учитель може задати низку запитань. Наприклад: що таке фотосинтез? Дайте визначення поняття одним словом. (Це процес). Що відбувається під час цього процесу? (Утворення органічних речовин). З чого утворюються ці органічні речовини? (З вуглекислого газу та води). За допомогою чого утворюються органічні речовини під час фотосинтезу? (За допомогою енергії світла). Виявлення істотних ознак аналізованого процесу допоможе учням зрозуміти його суть, а не просто вивчити на пам'ять визначення поняття. Зрозуміло, що рівень засвоєння та відтворення знань за такої організації навчання буде значно вищим, ніж за звичайної репродукції.

Розглянемо іще один приклад аналізу визначення поняття («Пагін - це складний надземний орган рослини із верхівковим ростом, який складається із осьового органа - стебла») [7, с. 113]. Ось низка запитань, що допоможе учневі акцентувати увагу на істотному. Що таке пагін? Дати визначення поняття одним словом. (Це орган). Органом чого є пагін? (Органом рослини). Який цей орган? (Складний, надземний). Як росте пагін? (Верхівкою). З чого він складається? (З осьового органа - стебла).

Чим більш загальним є нове поняття, тим більше учень потребує чіткого визначення чи опису ознак, що характеризують його суть і суть об'єкту, що відображається ним. Чим зрозумілішими є ознаки поняття, шляхи їх отримання, способи застосування поняття, тим легшим стає засвоєння [2].

В той же час, засвоєння визначення понять без розуміння його сутності, оперування термінами без усвідомлення наявних істотних ознак супроводжується нездатністю здійснювати процедуру їх синтезу.

Оволодіння умінням проводити аналіз визначення поняття дозволяє в подальшому самостійно формулювати їх. При цьому розвивається уміння синтезувати, оскільки воно дає змогу поєднати частини предмета, розчленованого у процесі аналізу, встановити їх зв'язок і пізнати предмет як єдине ціле [6].

Особливо корисно проводити цю роботу в тому випадку, коли в підручнику не розкрите визначення, але воно часто використовується у навчальному процесі і відіграє важливу роль у засвоєнні знань. Так, наприклад, у підручнику «Біологія» для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів [7, с. 32] міститься опис вакуолі, але визначення цього поняття не сформульовано. «Вакуоля - одна з найбільших органел рослинної клітини, яка добре помітна в оптичний мікроскоп. Вона відмежована від рідини цитоплазми мембраною. Основна речовина, яку містить вакуоля, - це вода. Рослинна клітина постійно поглинає воду з навколишнього середовища і накопичує у вакуолі. Вода поступово розтягує вакуолю, стінки вакуолі тиснуть на цитоплазму, яка, у свою чергу, тисне на клітинну мембрану. Від цього тиску клітинна мембрана не розривається лише тому, що над нею є міцна клітинна оболонка. Як наслідок, клітина набуває пружності. Якщо запас води у вакуолі зменшується, наприклад, при посухах, клітини втрачають пружність. Одним з проявів цього є в'янення рослин».

Низка запитань, поставлених вчителем, дозволить виділити найістотніші ознаки, що сформують первинне поняття учнів про вакуолю.

Що таке вакуоля? Дай визначення одним словом. (Це органела).

Органелою якої клітини вона є? (Органелою рослинної клітини).

Яка основна речовина вакуолі? (Вода).

Звідки та як вакуоля поглинає воду? (З навколишнього

середовища, постійно).

Як вливає вода на стінки клітини? (Вона тисне на стінки і таким чином клітина набуває пружності).

Дай визначення поняття «вакуоля». (Це органела рослинної клітини, основною речовиною якої є вода, що постійно поглинається з навколишнього середовища, накопичується, тисне на стінки клітини і надає їй пружності).

Подібну роботу варто проводити і з іншими термінами та поняттями, визначення яких у підручнику не подано.

При цьому важливо, щоб біологічні поняття, що засвоюються учнями характеризувалися такою кількістю суттєвих ознак, яких було б достатньо, щоб трактувати їх як початкові. Разом з тим вони повинні мати такий об'єм елементів знань, що є достатніми для подальшого розвитку [11].

Для формування та розвитку поняття можна організовувати інші види роботи з текстом, за якої учні самостійно формулюють запитання та знаходять відповіді на них. При цьому можливі такі рівні складності діяльності з текстом:

Текст містить інформацію, на основі якої можна як сформулювати саме питання, так і виявити готову відповідь на нього.

Текст не містить готової відповіді на запитання, але має всі необхідні передумови для самостійного знаходження відповіді.

Текст містить лише часткові відомості для знаходження відповіді, решту учень шукає в інших частинах тексту чи у додаткових джерелах інформації.

У тексті не міститься ніякої інформації для отримання відповіді на запитання і вона може бути знайдена лише в результаті самостійної активності учня.

При цьому поняття у процесі такої діяльності повинні збагачуватися новими характеристиками, що утворюють нову, іншу якість, ніж на першому етапі їх становлення.

Як же встановити рівень сформованості понять в учнів? Ми притримуємося критеріїв, що дозволяють визначити стадії формування понять, виділених Л. Виготським [3].

Стадія синкретичного мислення. Учні, що знаходяться на цій стадії, не справляються з вирішенням завдання з формування понять, і замість пошуку істотних ознак поняття підбирають ознаки на випадковій основі.

Стадія комплексного мислення. Предмети на цій стадії об'єднуються учнями в групи на основі загальних, об'єктивних ознак. Однак ці ознаки є часто несуттєвими для порівнюваних предметів.

Стадія псевдопонять. На цій стадії учні припускаються помилок і з поміж істотних ознак інколи вказують на другорядні, несуттєві.

Стадія справжніх понять. На цій стадії учні дають вірні словесні визначення понять, виділяючи в них найбільш загальні й істотні ознаки.

Встановлюючи рівень сформованості понять в учнів, вчитель виявляє ступінь їх проникнення в суть предметів, явищ природи та понять, що їх замінюють. Звичайно, швидше і легше засвоюються учнями конкретні поняття, які мають у своїй основі чіткі і зрозумілі уявлення. Складніше та з більшими труднощами засвоюються учнями VI класів абстрактні і загальні поняття.

Отже, поняття є символічним відображенням істотних властивостей предметів навколишнього світу, виділених в результаті аналітико - синтетичної діяльності. Саме тому для їх формування та розвитку в учнів 6-х класів особливо важливе значення має застосування розумових операцій аналізу та синтезу. Розклад предметів на окремі ознаки через виявлення їх зв'язків і відношень з іншими предметами - умова розуміння визначення поняття. В той же час, відтворення предмету, розчленованого у процесі аналізу на окремі ознаки, в результаті якого він є системою виділених властивостей і відношень є необхідним засобом формування уміння формулювати визначення поняття. Без таких розумових дій неможливе ефективне засвоєння учнями системи наукових знань.

Поряд з операціями аналізу та синтезу, що забезпечують процесуальність мислення під час формування та розвитку понять велика роль належить такій мисленнєвій операції, як узагальнення. Ця операція є продовженням операції синтезу, але складніша від неї (забезпечує пошук не тільки істотних, а й спільних для кількох об'єктів ознак, виокремлення родових ознак і відділення їх від видових). У зв'язку з цим, перспективним вбачаємо вивчення питання розвитку в учнів VI класів уміння узагальнювати як умови формування загальнобіологічних понять.

Список використаних джерел

Беспалько В. П. Теория учебника: дидактический аспект / В. П. Беспалько. - М. : Педагогика, 1988. - 160 с.

Верзилин Н. М. Развитие биологических понятий в 5-9 классах/ Н. М. Верзилин, О. В. Казакова, В. М. Корсунская, Н. А. Рыков, И. Д. Зверев // известия АПН РСФСР, 1956.-324 с.

Выготский Л. С. Мышление и речь/ Л. С. Выготский. - М. : «Лабиринт», 1999. - 352 с.

Гірняк А. Експериментальне дослідження ефективності модульно- розвивального підручника у процесі навчального заняття / А. Гірняк // Психологія і суспільство. - 2007. - № 2. - С. 69-84.

Зинченко Т. П. Пам'ять в экспериментальной и когнитивной психологи / Т. П. Зинченко. - СПб. : Питер, 2002. - 320 с.

Кабанова-Меллер Е. Н. Учебная деятельность и развивающее обучение / Е. Н. Кабанова-Меллер. - М. : Знание, 1981. - 96 с.

Костіков І. Ю.Біологія: підручник для 6 кл. загальноосвітн. навч. закладів./ І. Ю. Костіков та ін. - К. : Видавничий дім «Освіта», 2014. - 256 с.

Лакоза Н. В. Формування наукових понять з природничих дисциплін - проблема неперервної освіти // Проблеми сучасного мистецтва і культури: Зб. наук. праць: - Х. : «Каравела», 2000. - С. 86-92.

Неведомська Є. О. Типологія навчальних завдань для формування біологічних понять / Є. О. Неведомська// Біологія і хімія в школі. - 2003. - № 2.- С. 30-33.

Паламарчук В. Ф. Школа учит мыслить / В. Ф. Паламарчук. - М. : Просвещение, 1987. - 208 с.

Талызина И. Ф. Управление процесом усвоения знаний (психологические основы) / И. Ф. Талызина. - М. : Изд-во Московского ун-та, 1984. - 345 с.

Формирование учебной деятельности школьников / Под ред В. В. Давыдова, И. Ломпшера, А. К. Марковой. - М. : Педагогика, 1982. - 147 с.

Цуруль О. А. Методичні умови ефективного формування біологічних понять про надорганізмові рівні організації в учнів 6-7 класів / О. А. Цуруль // Наукові записки. - Київ : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2002. - С. 160-166.

Размещено на Allbest.ru