Моделювання процесу формування організаційної компетентності майбутніх педагогів трудового навчання під час неперервної професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Моделювання процесу формування організаційної компетентності майбутніх педагогів трудового навчання під час неперервної професійної підготовки

Тетяна Гельжинська аспірант, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Анотація

Метою цього дослідження було моделювання процесу і розробка педагогічної моделі формування організаційної компетентності в майбутніх педагогів трудового навчання. В основу моделювання процесу формування означеного феномена покладено діалектико-синергетичну методологію, що дозволило науково обґрунтовано створити теоретичну систему, яка поєднала найзагальніші методологічні закономірності з фактично-емпіричними явищами в модельованому педагогічному процесі, що дозволило уточнити головну педагогічну мету моделі й забезпечити її функціонування. Використано положення про те, що жодна з наявних філософських систем не може вирішити основних протиріч освіти, тому за методологічну основу формування організаційної компетентності в майбутніх педагогів трудового навчання (МПТН) взято систему філософських принципів та їхній взаємозв'язок. В основу методологічних положень щодо моделювання процесу формування організаційної компетентності МПТН покладено підходи, які рекомендують загальну модель представити з блоків. Для реалізації функціонування етапів розробленої моделі використано домінантно-позиційний підхід. Експериментальна перевірка розробленої моделі підтвердила її ефективність і дієвість.

Ключові слова: моделювання; організаційна компетентність; структура; формування.

Аннотация

Цель данного исследования - моделирование процесса и разработка педагогической модели формирования организационной компетентности у будущих педагогов трудового обучения. В основу моделирования процесса данного феномена была положена диалектико-синергетическая методология, что позволило научно обосновано создать теоретическую систему, которая объединила общие методологические закономерности с фактически-эмпирическими явлениями в моделированном педагогическом процессе, что способствовало уточнению главной педагогической цели модели и обеспечить ее функционирование. Использовано положено о том, что существующие философские системы не могут решить основные противоречия образования.

Такой поход разрешил в основу методологического обоснования формирования организационной компетентности будущих педагогов трудового обучения положить систему философских принципов и их взаимосвязь. В основание методологических положений моделирования процесса формирования организационной компетентности будущих педагогов трудового обучения нами были положены подходы, которые предпочитают общую модель представить в виде блоков. Для реализации функционирования этапов разработанной модели нами был использован доминантно-позиционный поход. Экспериментальная проверка функционирования разработанной модели подтвердила ее эффективность.

Ключевые слова: моделирование; организационная компетентность, формирование; структура.

Abstract

The purpose of this study is modelling the process and developing pedagogical model for the forming organizational competence of future teachers of labor education. The basis of modelling the process of forming this phenomenon was the dialectic-synergetic methodology that allows us to substantiate scientifically the creation of a theoretical system, combining the most general methodological laws with the actual empirical phenomena in a modelled pedagogical process, which makes it possible to specialize the main pedagogical purpose of the model and to ensure its functioning. The conducted analysis of literature shows that none of the existing philosophical systems can solve the main contemporary contradictions in education, therefore the system of philosophical principles and their interconnection are based on the methodological basis of forming the organizational competence of future teachers of labor education.

We have revealed approaches that allow pedagogical modelling to be used as a means of transition from prognostication technologies to designing technology on the basis of methodological provisions concerning modelling of the process of future teachers of labor education organizational competence formation. This approach allows us to present the general model of the process of forming the described above phenomenon. The proposed model is represented by blocks: 1 - initial state of forming organizational competence of future teachers of labor education; 2 - motivation-target block (the purpose of organizational competence forming, selected approaches, principles, motives); 3 - the operational- activity block reveals the forms, methods, pedagogical conditions of formation of the above- mentioned phenomenon; 4 - control and evaluation block (criteria, levels, indicators, result - readiness to use organizational competence in professional activities).

To implement the functioning of the stages of the developed model, we use a dominant- position approach. Experimental testing of the developed model has confirmed its effectiveness and efficiency. It is shown that this modelling can be expanded in the direction of creating a three-level model, which will take into account the interaction of a student and a teacher with the transition to self-study system. The practical significance of this work is the effectiveness of forming the organizational competence of future teachers of labor education. The social consequences are the growing organizational competence of future teachers of labor education, which will accordingly be reflected in the overall technological culture of Ukrainian society. The originality of the methodological approaches used for modelling the researched phenomenon (taking into account student's reflection and the dominant-positional approach) determines the value of this work.

Key words: modelling; organizational competence; forming; structure.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Аналіз історії розвитку техніки, технологій і засобів виробництва показав, що організаційний компонент у професійній діяльності педагогів трудового навчання є одним з основних елементів розвитку суспільства. Адже залежно від того, як організоване виробництво, які ціннісні пріоритети щодо праці, людей праці в суспільстві, які використовуються технології, так і розвивається суспільство.

Крім того, сама технологія має таку властивість, що це не лише мистецтво або вміння методів обробки, зміни стану, форм матеріалів, які здійснюються в процесі виробництва продукту праці, але й головний механізм, що сприяє ознайомленню з основними властивостями матеріалів під час їхньої обробки, формує знання й уміння з організації та проведення виробничої діяльності (формує відповідні компетентності), що дозволяє вдосконалювати як саму технологію, матеріали, інструменти, так і організацію навчально-виробничої діяльності.

Унікальні можливості для формування знань і вмінь з організації виробництва має освітній напрям професійної педагогічної підготовки майбутніх педагогів трудового навчання (МПТН) напряму «Технології», який ще в дитячому і підлітковому віці формує ставлення особистості до виробництва і виробничих відносин. Предметний зміст освіти в такому випадку характеризується діалектичною взаємодією людини і засобів виробництва. У сучасній теорії і практиці поєднання навчання з виробничою працею акцентується увага на необхідності наукової організації навчального і виробничого процесу. Продуктивна педагогіка передбачає, що лише ті, хто включені в продуктивний процес навчання, зможуть визначити необхідне для них співвідношення освітніх засобів і мети, яку їм пропонують. Тому наявність організаційної компетентності в майбутніх педагогів трудового навчання дозволить їм формувати організаційну компетентність у своїх учнів, що є надзвичайно актуальною проблемою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз науково-педагогічної літератури показав, що проблема формування організаційної компетентності в майбутніх педагогів трудового навчання представляє собою складний феномен і потребує його вивчення з різних позицій. Тому актуалізується проблема моделювання процесу формування організаційної компетентності майбутніх педагогів трудового навчання під час неперервної професійної підготовки. У методологічному плані цінність для нас представляє поняття «моделі», визначене науковцями: Г. Неустроєвим, Г. Нікіфоровим, Е. Смирновим та А. Тюковим, де модель представлена як самостійний об'єкт, який знаходиться в певній відповідності з об'єктом пізнання, здатний його заміщати, а необхідність у моделі виникає тоді, коли безпосереднє вивчення об'єкта за певних причин є недоцільним або неможливим.

У цьому дослідженні ми поділяємо думку таких науковців, як В. Беспалько, Б. Гершунського, В. Штофф та ін., які визначають розробку моделі процесу як мислене моделювання реально наявної системи шляхом створення спеціальних аналогів, у яких відбиваються принципи організації і функціонування цієї системи. Такий підхід передбачає необхідні й достатні умови існування моделі [5, с. 87]: умова відображення й уточнення аналогії, за якої між моделлю й оригіналом є подібності, форма яких явно виражена і точно зафіксована; умова репрезентативності, за якої модель у процесі наукового пізнання замінює об'єкт вивчення; умова екстраполяції, за якої вивчення моделі дозволяє отримати інформацію про оригінал.

Таке розуміння моделі має принципово важливе значення для моделювання в педагогічних дослідженнях, які розглядають проблеми організації навчально-пізнавальної, навчально-професійної та професійної діяльності. У зв'язку з цим нам імпонує трактування поняття «педагогічної моделі», наведене Е. Романовим, як «узагальнений, абстрактно-логічний образ конкретного феномена педагогічної системи, який відображає і репрезентує суттєві структурно-функціональні зв'язки об'єкта педагогічного дослідження, який представлений у потрібній наглядній формі і здатний давати нове знання про об'єкти дослідження» [3, с. 74].

Проведений аналіз останніх досліджень і публікацій, присвячених проблемі моделювання процесу формування досліджуваного феномена, показав, що існує багато визначень поняття «модель» і відповідно моделей із формування різноманітних компетентностей, однак відсутня модель із формування організаційної компетентності під час неперервної професійної освіти саме майбутніх педагогів трудового навчання.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Необхідність моделювання процесу формування організаційної компетентності майбутніх педагогів трудового навчання визначається тим, що оволодіння організаційною компетентністю відбувається в навчанні, вихованні і виробничій діяльності, реалізовуючись у формі міжособистісних відносин і самоосвіти при усвідомленні цього процесу і його суб'єкт-суб'єктному характері. Такий підхід дозволяє розглядати модель формування досліджуваного феномена через структурування взаємозв'язків її компонентів: логікою цілісного процесу (вихідний стан, мета, функції, технології, результат); способом взаємодії підсистем (цільової, мотиваційної, прогностичної, організаційно-діяльнісної, контрольно-діагностичної і регулятивно-корекційної функцій з управління розвитком організаційної компетентності); особливостями саморозвитку організаційної компетентності студентів; стимулювання саморозвитку рефлексією. Вирішення вище перерахованих завдань і є метою цієї статті.

Виклад основного матеріалу дослідження. Оскільки педагогічне моделювання використовується як засіб переходу від технологій прогнозування до технології проектування, то в основу методологічних положень щодо моделювання педагогічних процесів формування організаційної компетентності МПТН під час неперервної професійної підготовки нами покладені підходи, запропоновані О. Гребенюком і Т. Гребенюк [1], які рекомендують загальну модель представити із блоків. Крім того, для реалізації функціонування розробленої моделі нами використано домінантно-позиційний підхід, розроблений Н. Тамарською [4].

Характеристика блоків процесу формування організаційної компетентності майбутніх педагогів трудового навчання в контексті вибраного нами домінантно-позиційного підходу може бути сформульована так: 1) вихідний стан сформованості організаційної компетентності майбутніх педагогів трудового навчання - підтверджує ефективність формування означеного феномена на попередньому етапі; 2) мотиваційно-цільовий блок обґрунтовує мету формування організаційної компетентності МПТН під час неперервної професійної підготовки на основі вибраних підходів, принципів, мотивів; 3) операційно-діяльнісний блок розкриває форми, методи, педагогічні умови формування означеного феномена; 4) контрольно-оціночний блок містить критерії, рівні, показники, результат - готовність до використання організаційної компетентності в професійній діяльності.

Вихідним станом для формування організаційної компетентності МПТН у процесі неперервної професійної підготовки є стихійно сформований стан організаційної компетентності в студента першокурсника під час його попереднього навчання в школі або ПТНЗ.

Мотиваційно-цільовий блок. Головним компонентом моделі є мета - формування організаційної компетентності МПТН під час неперервної професійної підготовки. Установлено, що реалізація цієї мети вимагає вирішення таких задач: 1) формування в МПТН інтересу до наукових знань, які розкривають теоретичні основи організаційної компетентності, готовність використовувати ці знання в професійній діяльності; 2) формування базових професійних цінностей та усвідомлення студентами значимості організаційних ціннісних орієнтацій, які впливають на моральну складову МПТН; 3) формування усвідомленого дотримання норм і правил організаційної поведінки, стандартів трудової діяльності відповідно до традицій навчального закладу; 4) формування в МПТН готовності і здібності адекватно адаптуватися до організаційних умов навчально-виробничої діяльності навчального закладу; 5) формування здібності до самоаналізу і самооцінки рівня власної організаційної компетентності.

Указана загальна мета моделі диференціюється на мету кожного з етапів неперервної професійної підготовки. Основою для встановлення мети кожного етапу неперервної професійної підготовки є як загальні вимоги, які пред'являються до педагога на різних етапах професійної підготовки, так і знання реального рівня сформованості організаційної компетентності МПТН. Реалізація домінантно-позиційного підходу на етапі мотиваційно-цільового блоку заснована на тому, що на кожному етапі неперервної професійної підготовки пріоритетно встановлюється мета формування домінантного рівня організаційної компетентності, наступність мети опирається на попередній організаційний досвід студентів і пропедевтику наступних організаційних рівнів. Поступове досягнення мети забезпечує сформованість певного рівня організаційної компетентності майбутнього педагога трудового навчання.

Аналіз психолого-педагогічної літератури, присвяченої проблемі мотивації професійної діяльності педагогів, показав, що діяльність підпорядковується певному мотиву, а розвиток мотивації самостійної професійної діяльності й організаційної компетентності залежить від методів, засобів і організаційних форм.

До шляхів мотивації самостійної пізнавальної діяльності студентів належить: психологічна установка на самостійну діяльність у всіх видах занять; усвідомлення студентами мети навчання; створення атмосфери співробітництва на заняттях; установка на особисту значимість; формування стійкого професійного інтересу до пізнавальної діяльності; систематичний контроль, самоконтроль і самооцінка.

Проведені нами дослідження показали, що до засобів, які сприяють розвитку мотивації належать: сучасне обладнання; передові технології; використання інформаційних технологій; сучасні матеріали; методики вивчення особистості; сучасні навчально-виробничі майстерні. До організаційних форм, які сприяють розвитку мотивації, ми відносимо: поєднання виробничого навчання з теоретичним (бажано на базі підприємств із сучасним технологічним обладнанням); виконання і захист реальних проектів; виробниче навчання тощо. Методологічною основою цих форм навчання повинна бути синергетична методологія, яка передбачає вільний вибір студентами пропонованих закладом професійної освіти форм, за яких студенту приємно і психологічно комфортно працювати.

Проведений аналіз методологічного обґрунтування процесу формування організаційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання під час їхньої неперервної професійної підготовки показав, що гносеологічним феноменом установлення закономірностей формування є принципи (за П. Підкасистим), реалізація яких може забезпечити формування означеного феномена.

Аналіз робіт Ю. Бабанського, В. Загв'язінського, І. Лернера, В. Краєвского, М. Махмутова та ін. дозволив нам під принципом формування організаційної компетентності МПТН в процесі їхньої неперервної професійної підготовки розуміти основне нормативне положення, яке ґрунтується на пізнанні закономірностей формування організаційної компетентності й показує, які саме задачі вирішуються завдяки цьому принципу. Серед основних принципів нами виділені та розкриті такі: принцип спадковості (дозволяє вирішити задачу забезпечення зв'язків між компонентами процесу формування організаційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання на всіх його етапах); принцип сензитивності (полягає в тому, що в кожній статусно-рольовій позиції, на певному етапі неперервної професійної підготовки формуються знання, уміння і ціннісні орієнтації домінантного рівня організаційної діяльності відповідно до потреб особистості в певні вікові періоди); принцип інтерактивності (передбачає максимальне використання інтерактивного навчання, яке сприяє залученню студента до реальної організаційної діяльність); принцип рефлективності (забезпечує вирішення задачі автономізації кожного з етапів формування організаційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання); принцип перманентності (полягає в забезпеченні логіки розвитку організаційної компетентності майбутніх педагогів трудового навчання відповідно до зміни її етапів).

Операційно-діяльнісний блок. Одним із головних компонентів цього блоку є підсистема педагогічних умов формування організаційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання в процесі неперервної професійної підготовки.

Проведені нами дослідження показали, що вирішальним фактором формування організаційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання є умови, які створюють те середовище, у якому необхідні явища і процеси виникають, існують і розвиваються. Оскільки ми вивчаємо процеси формування саме організаційної компетентності, то нас будуть цікавити насамперед організаційно-педагогічні умови. У психолого-педагогічній літературі, у контексті нашого дослідження, організаційно-педагогічні умови розглядаються як сукупність зовнішніх обставин реалізації функцій організації навчально-виробничої діяльності і внутрішніх особливостей навчально-виробничої діяльності, які забезпечують цілісність і повноту навчально-виробничого процесу, його ефективність діяльності.

Формування організаційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання в процесі неперервної професійної підготовки забезпечується комплексом організаційно-педагогічних умов: 1) формування у виші освітнього середовища і побудова навчально-виробничого процесу на основі врахування вимог роботодавців до рівня сформованості організаційної компетентності; 2) стимулювання мотивації формування організаційної компетентності майбутніх педагогів трудового навчання під час неперервної професійної підготовки як однієї з основних професійно-особистісних якостей; 3) систематичний моніторинг сформованості організаційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання під час неперервної професійної підготовки для врахування його результатів у навчально-виховному процесі.

Наступною підсистемою операційно-діяльнісного блоку є підсистема змісту. Ця підсистема представлена в моделі єдністю змісту навчальної, навчально-виробничної і позанавчальної діяльності майбутніх педагогів трудового навчання та представляє собою основну частину навчально-виробничого процесу в навчальному закладі. Використання активних форм і методів групового навчання (аналіз конкретних навчально-виробничих ситуацій, імітаційні й рольові ігри, мозковий штурм) сприяють розвитку в студентів практичного професійного мислення, активності й самостійності, самооцінки й самоорганізації, навичок командної роботи, розуміння необхідності й цінності організаційних заходів, що є важливим елементом для формування організаційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання.

Важливим компонентом розробленої нами моделі є педагогічні засоби формування досліджуваного феномена. Специфіка їх відбору пов'язана з особливістю мети і опирається на домінантно-позиційний підхід і принципи запропоновані вище. До педагогічних засобів формування організаційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання в цій моделі ми відносимо відповідні функції процесу неперервної професійної підготовки, зміст і методи формування означеного феномена. На всіх етапах неперервної професійної підготовки як основні приймаються інтерактивні методи, бо вони є найбільш ефективними, що підтвердили результати експерименту. Необхідно максимально використовувати рефлексивні можливості цих методів.

При розробці процесу неперервної професійної підготовки на основі домінантно-позиційного підходу пріоритетно організовується той вид організаційної діяльності, який є провідним на цьому етапі неперервної професійної підготовки. Необхідна активізація пропедевтичного включення в організаційну діяльність того рівня, який буде домінувати на наступних етапах.

Оціночно-результативний блок. Цей блок містить результати досліджень із встановлення критеріїв, рівнів і показників досліджуваного феномена, а також моніторинг стану сформованості організаційної компетентності МПТН в процесі неперервної підготовки. Результатом формування організаційної компетентності МПТН під час неперервної підготовки є високий рівень готовності до використання організаційних знань, умінь і особистих якостей у майбутній професійній діяльності.

компетентність педагог мотиваційний

Висновки

Аналіз функціонування пропонованої моделі показав її дієвість і ефективність. Установлено, що відповідно до розробленої моделі формування організаційної компетентності майбутніх педагогів трудового навчання кінцевою метою цього моделювання є перехід у процес саморозвитку організаційної компетентності студента впродовж усієї майбутньої педагогічної кар'єри. Рівень усвідомленості цього процесу буде залежати від участі в ньому самого суб'єкта формування організаційної компетентності, умов перетворення його в співорганізатора навчально-виробничого процесу, що є вкрай актуальним і перспективним у подальших наукових розвідках цього напряму.

Крім того, перспективним напрямом є розробка підструктур моделі, спрямованих на моделювання взаємодії між учасниками навчально-виробничого процесу в контексті формування організаційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання.

Список використаних джерел

1. Гребенюк О.С., Гребенюк Т.Б. Основы педагогики индивидуальности: учеб. пособие / О.С. Гребенюк, Т.Б Гребенюк. - Калининград, 2000. - 572 с.

2. Кулик Є.В., Гельжинська Т.Я. Основи формування наукової парадигми професій («Вчитель технологій») / Є.В. Кулик, Т.Я. Гельжинська // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. - 2016, - Серія 5, Педагогічні науки: реалії та перспективою - Випуск 51. - С. 152 - 157

3. Романов Е.В. Моделирование образовательных процессов в учебно-творческой деятельности студентов / Е.В. Романов // Образование и наука. - 2000. - №4. - С. 61 - 75.

4. Тамарская Н.В. Формирование управленческой культуры педагога в процессе непрерывной профессиональной подготовки: монография / Н.В. Тамарская. - Калининград: Изд-во КГУ, 2003. - 160 с.

5. Штоф В.А. Моделирование и философия / В.А. Штоф. - М-Л.: Наука, 1966. - 301 с.

Размещено на Allbest.ru