Застосування евристичних методів у навчанні молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Застосування евристичних методів у навчанні молодших школярів

Ольга Хващевська кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і практики початкової освіти ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

Анотація

У статті теоретично обґрунтовано використання евристичних методів у навчанні молодших школярів. Проаналізовано особливості застосування евристичних методів під час навчання для розвитку творчих здібностей молодших школярів. Розглянуто проблему використання евристичних методів навчання учнів початкової школи як умову їхньої творчої самореалізації. Одним із найефективніших засобів вирішення цієї проблеми є впровадження в навчально-виховний процес початкової школи евристичних методів навчання, що сприяє формуванню в учнів когнітивних, креативних та організаційних здібностей. Використання евристичних методів навчання дозволяє індивідуалізувати процес навчання, розвивати творчі здібності учнів, здійснювати рефлексію, самооцінку, самоконтроль та самоорганізацію, які є складовими творчої самореалізації молодших школярів.

Ключові слова: евристичні методи; евристична діяльність; професійна підготовка; молодші школярі.

Аннотация

В статье теоретически обосновано использование эвристических методов в обучении младших школьников. Проанализированы особенности применения эвристических методов в процессе подготовки будущих учителей начальных классов к развитию творческих способностей младших школьников. Рассмотрена проблема использования эвристических методов обучения учеников начальной школы, как условия их творческой самореализации. Одним из самых эффективных способов решения этой проблемы является использование в учебно-воспитательном процессе младшей школы эвристических методов обучения, которые способствуют формированию у младших школьников когнитивных, креативных и организационных способностей. Использование эвристических методов обучения на уроках английского языка позволяет индивидуализировать процесс обучения, развивать творческие способности учащихся, осуществлять рефлексию, самооценку, самоконтроль и самоорганизацию, как составляющих творческой самореализации младших школьников.

Ключевые слова: эвристические методы; эвристическая деятельность; профессиональная подготовка; младшие школьники.

евристичний виховний школяр творчий

Abstract

The article justifies theoretically the use of heuristic methods while teaching primary schoolchildren. The features of the application of heuristic methods in the process of future teachers' training to develop young learners' creative abilities. We consider the problem of heuristic methods of teaching primary schoolchildren as the conditions of their creative self-realization. One of the most effective ways to solve this problem is to use heuristic teaching methods in the educational process of primary school which provide forming the cognitive, creative and organizational skills of primary schoolchildren. The use of heuristic teaching methods enables to personalize the learning process, to develop primary schoolchildren's creative abilities to make reflection, self-esteem, selfcontrol and self-organization, self-actualization as constituents for primary schoolchildren's creative self-organization. The theoretical background and elements of the heuristic learning was reflected in the works by V. Andrieiev, N. Bibik, M Lazariev, T. Lysianska, V. Lozova, A. Khutorskyi. The purpose of the article is to prove theoretically the efficiency of heuristic methods in the future primary school teachers' training.

Heuristic methods of learning is essential to improve the efficiency of the educational process in primary school as they represent a wide range of organization forms of young learners' educational and creative activities. The systematic use of heuristic methods in the future primary school teachers' training stimulates the development of intuitive thinking, creative imagination of the students, the ability to organize search of creative problem solving. In the process of students' heuristic activity, the ability to apply heuristics in the learning process of young learners is formed. The generated heuristic skills model the creative subjects' interaction in educational process in the future professional activity.

Key words: heuristics; heuristic activities; training, primary school pupils.

Постановка проблеми в загальному вигляді. У сучасних умовах розвитку демократичного суспільства триває новий етап модернізації освітньої системи, який супроводжується суттєвими змінами в педагогічній теорії та практиці.

У Національній доктрині розвитку освіти, Державній програмі «Вчитель» зазначено, що вдосконалення підготовки педагогів, подальше професійне й соціальне забезпечення вчительської діяльності належать до стрижневих умов досягнення якості освіти. Це зумовлює потребу вдосконалення процесу підготовки нового покоління конкурентоспроможних педагогічних працівників на засадах гуманістичної особистісно зорієнтованої педагогіки, яка передбачає вивчання й урахування індивідуальних особливостей кожного учня в інтелектуальній, емоційно-вольовій сферах, у різних видах навчально-виховної діяльності. Відповідно до завдань, які українське суспільство ставить перед освітньо-виховним процесом сучасної школи, навчання має бути орієнтованим на розвиток евристичного мислення й евристичних здібностей дітей задля успішного здійснення ними своєї творчої самореалізації.

Тому навчально-виховний процес вищої школи вимагає розробки і впровадження евристичного навчання, як ефективного засобу організації творчої діяльності студентів. Отже, постає проблема вдосконалення підготовки студентів до формування евристичних умінь. З огляду на таку значущість, евристичним закономірностям організації творчості сьогодні пропонується надати рівень методології сучасної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі класифікації методів навчання присвячено дослідження зарубіжних учених Ю. Бабанського, І. Лернера, М. Данилова, Є. Полат, М. Скаткіна та вітчизняних Н. Бібік, В. Бондар, В. Лозової, В. Онищук, О. Савченко. Значний внесок у теорію методів навчання зробили педагоги Я. Коменський, А. Макаренко, В. Сухомлинський, К. Ушинський; методам професійної підготовки кваліфікованих робітників велику увагу приділяли А. Бєляєва, С. Гончаренко, О. Новиков, Н. Ничкало, В. Радкевич, В. Скакун, Ю. Якуба та ін.

Основи евристичних методів були закладені ще у філософській концепції Сократа. Теоретичні передумови й елементи евристичного навчання знайшли своє відображення в роботах Г. Альтшуллера, Р. Вудмана, Т. Любарта, Ж. Руссо, Л. Шонфельдта, Р. Штайнера, Р. Штернберга та ін. В. Андреєв, В. Ляудис, А. Хуторськой зверталися у своїх дослідженнях до проблеми використання евристичних методів навчання, виховання активної, самостійної, творчої особистості.

Означені проблеми досліджувалися також українськими вченими. Так, проблемою розвитку пізнавальних інтересів, пізнавальних здібностей молодших школярів і методами їхнього навчання займалися Н. Бібік, І. Бех, М. Вашуленко, В. Галузинський, Ю. Гільбух, М. Євтух, П. Підкасистий, О. Савченко, С. Сисоєва та ін.

Аналіз теорії та практики дозволив виявити протиріччя між динамікою розвитку суспільства, що висуває нові вимоги до навчання, та якістю навчання в загальноосвітньому навчальному закладі; необхідністю володіння сучасним учителем методикою використання евристичних методів як засобом підвищення ефективності навчання, створенням умов для творчої самореалізації молодших школярів та відсутністю науково-методичного забезпечення процесу навчання із застосуванням евристичних методів навчання, а також необхідністю їхнього впровадження.

Формулювання мети статті та завдань. Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні евристичних методів у навчанні молодших школярів.

Виклад основного матеріалу. Слово «метод» (від грецького methodoc) означає спосіб, шлях досягнення мети. У філософському енциклопедичному словнику «метод» - це шлях до пізнання, теорія, сукупність прийомів і операцій практичного та теоретичного освоєння дійсності. В основі будь-якого методу пізнання лежить відповідна логіка. Педагогічний метод відрізняється від методу пізнання тим, що він спрямований на суб'єкт навчання й включає в себе особистісні характеристики того, хто навчає.

Розглянемо підходи до визначення сутності методів навчання. Метод навчання визначається науковцями як спосіб сумісної діяльності вчителя і учнів, спрямований на вирішення дидактичних задач; як спосіб взаємозв'язку діяльності викладача (майстра виробничого навчання) й учнів, спрямованої на оволодіння учнями знаннями, уміннями, навичками, на їхнє виконання й розвиток; як складна, багатовимірна, багатоякісна освіта, як способи роботи педагога й визначення ним способів роботи тих, хто навчається, за допомогою яких здійснюється формування знань, умінь і навичок, розвиток їхніх здібностей та інтересу до учіння як упорядкований спосіб діяльності з досягненням навчально-виховних цілей, як сукупність шляхів, способів досягнення цілей, вирішення освітніх задач [10; 12]. Водночас метод є серцевиною навчального процесу, єднальним ланцюжком між запроектованою метою і кінцевим результатом; його роль у системі «цілі - зміст - методи - норми - засоби навчання» є визначальними [10, с. 268].

Із позиції сучасних педагогічних поглядів, метод навчання характеризується як багатостороннє, багатовимірне, багатоякісне, поліфункціональне педагогічне явище. До основних найбільш суттєвих ознак методу навчання відносять: спосіб отримання інформації та оволодіння учнями вміннями і навичками; спосіб спільної діяльності вчителя й учнів, керівництво навчально-пізнавальною діяльністю учнів; сукупність упорядкованих прийомів, дій і операцій, достатніх для отримання результатів спільної діяльності вчителя й учнів; спосіб і форма руху змісту навчального матеріалу за правилами індуктивної чи дедуктивної логіки його розгортання; спосіб і рівень руху пізнавальної самостійності й активності учнів; спосіб стимулювання і мотивації учіння, спосіб емоційних переживань; спосіб формування оцінних суджень. Тобто кожна ознака характеризує один із аспектів методу навчання [3, с. 493].

Отже, поняття «метод навчання» є досить складним. Однак, не дивлячись на різні визначення, які дають цьому поняттю науковці, більшість із них уважає, що метод навчання є способом організації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Тобто поняття «метод навчання» відображає спосіб навчаючої роботи педагога та способи навчальної роботи учнів у їхній взаємодії, специфіку їхньої роботи з досягнення різноманітних цілей навчання.

Розглядаючи евристичні методи навчання, зазначимо, що у філософському словнику евристика розглядається як наука, що вивчає творчу діяльність, методи, використані у відкритті нового і в навчанні. Призначенням евристики є побудова моделей процесу рішення нового завдання. Великий енциклопедичний словник пропонує три значення евристики: спеціальні методи, використані в процесі відкриття нового (евристичні методи); наука, що вивчає продуктивне творче мислення (евристичну діяльність); висхідний до Сократа метод навчання (так звані сократичні бесіди).

Основна ідея евристичного навчання - це стабільна й глибока довіра до творчого потенціалу кожного учня й студента, зумовлена цим постановка його пізнавально-творчої (пошукової, дослідницької, проектної, художньої, конструкторської) діяльності на перше місце в усій системі навчання. На ступінь евристичності навчання впливають багато чинників, зокрема кількість і якість запитань, що ставляться на заняттях. Тому включення запитання до структурної основи навчання - спосіб збільшення його розвивальної та творчої функцій, підвищення ефективності пізнавальних зусиль [5, с. 92].

Т. Лисянська доводить, що пошукова діяльність відрізняється від алгоритмізованої тим, що вона не шукає готової схеми дій для розв'язання задачі, а створює нову схему (новий спосіб) і таким чином дає змогу вирішити нетипову задачу. Евристичними є доцільні прийоми, які суб'єкт виробив у процесі розв'язання задачі й які він здатний свідомо переносити на інші задачі [6, с. 162].

В. Лозова вважає, що евристичне навчання передбачає достатнє володіння механізмами, методами й прийомами творчої діяльності такими, як «аналіз через синтез», «мозковий штурм», логічна низка евристичних запитань, методи розвитку емпіричних знань до рівня теоретичних асоціацій, порівняння, узагальнення, абстрагування, об'єктивна діагностика й оцінювання власної чи чужої роботи тощо [7, с. 102].

В. Андреєв визначає евристичні методи навчально-творчої діяльності як систему евристичних правил діяльності педагога (методи викладання) та діяльності учня (методи навчання), що розроблені з урахуванням закономірностей та принципів педагогічного управління та самоуправління особистості для розвитку інтуїтивних процедур діяльності учнів щодо вирішення творчих завдань [1, с. 167].

А. Хуторськой уважає, що евристика - це спрямованість діяльності людини, орієнтована на створення нею суб'єктивно або об'єктивно нового і значимого продукту. Досліджуючи дидактичну евристику, учений стверджує, що мета евристичного навчання полягає в тому, щоб надати учням можливість творити знання, створювати освітню продукцію з усіма навчальними предметами, навчити їх самостійно вирішувати проблеми, що виникають при цьому [13]. Він виокремлює три групи евристичних методів: когнітивні, креативні та організаційно-діяльнісні методи навчання.

Відтак у процесі професійної підготовки майбутніх учителів евристичні методи призначені для вирішення проблемних завдань, націлені на навчання узагальненим способам вирішення інтелектуальних завдань і розвиток продуктивного мислення. Основна їхня мета полягає в тому, щоб навчити учнів творчо мислити, перебудовувати відому їм інформацію, добудовувати задачу, розвивати інтуїцію.

Евристичні вміння молодших школярів розвиваються і реалізуються в навчальному процесі, тобто в процесі освоєння тих чи тих навчальних дисциплін. Одним із засобів розвитку евристичних умінь учнів є застосування в процесі навчання евристичних методів, що необхідно для організації творчої навчальної діяльності через пошук, що ґрунтуються на інтуїції, аналогіях, досвіді, винахідливості.

Під час навчання учнів початкової школи для формування в них евристичних умінь використовували когнітивні евристичні методи (метод емпатії, смислового, образного й символічного бачення, метод конструювання понять, метод евристичних питань, метод порівняння, метод гіпотез, метод помилок) і креативні евристичні методи (придумування, метод припущення, гіперболізації, аглютинації, синектики, інверсії, «мозковий штурм»).

Розглянемо особливості застосування деяких з евристичних методів, які використовувалися як навчальний інструмент активізації евристичної діяльності молодших школярів.

Когнітивні методи належать до пізнавальних методів, застосування яких призводить до креативного результату, метою якого є пізнання певного нового об'єкта. Одним із когнітивних методів евристичного навчання є «метод входження», який має на меті розуміння стану іншої людини та входження в нього. Цей метод також має назву «метод емпатії» і застосовується для «входження» учнів в об'єкти, що вивчаються завдяки чуттєво-образним та мисленнєвим уявленням, що дозволяє розвивати мовленнєві навички учнів на уроках завдяки активним та рецептивним видам діяльності. Цей метод розвиває здібність дітей до співчуття, рефлексії, самоконтролю, самооцінки, що є складовими творчої самореалізації учнів [1].

Метод смислового бачення є вмінням учня сконцентруватися на певному об'єкті для знаходження першопричини його виникнення, уміщену в ньому ідею, що потребує від учня певного настрою, що складається з активної чуттєво- мисленнєвої, пізнавальної діяльності учня. Вправи, створені за цим методом, сприяють формуванню в молодших школярів як мовленнєвих, так і мовних навичок під час навчання, а також призводять до розвитку таких творчих та пізнавальних якостей, як інтуїція, осяяння, натхнення [8].

Метод бачення символів має на меті пошук учнями зв'язків між об'єктом та його символом. Після з'ясування характеру символу та його об'єкта вчитель пропонує учням спостерігати за певним об'єктом для того, щоб побачити та відобразити його символ у графічній, знаковій та словесній формах. Цей метод дозволяє виявити в учнів рівень творчої активності, уміння представити, пояснити певний об'єкт, що дає змогу розвивати їхні комунікативні здібності та мовленнєві навички [12].

Метод прогнозування застосовується під час певного запланованого та завданого вчителем процесу, а учні, спираючись на попередні спостереження, знайдені закономірності та на свої особистісні прогностичні здібності, виконують певні завдання. Використовуючи цей метод, учитель розвиває прогностичні здібності учнів, які є складовою їхньої творчої самореалізації [4].

До когнітивних методів належить також метод конструювання правил і понять, метод гіпотез, метод конструювання теорій, метод евристичного спостереження та дослідження.

Метод вигадування є способом створення учнями нового продукту як результату їхніх певних розумових дій. Цей метод дозволяє реалізувати творчі ідеї учнів та розвиває уяву, творче мислення, фантазію. Він дає змогу учням створювати спонтанні діалоги, писати твори на запропоновану тему [2].

Креативний метод «Якби...» дозволяє учням уявити та описати ситуацію, яка могла б відбутися за певних, створених учителем умов. Цей метод евристичного навчання є необхідним для формування навичок творчого бачення ситуації, заданої вчителем, а також для розвитку оперативного та логічного мислення учнів у навчанні [4].

Метод «мозковий штурм» щодо творчої самореалізації учнів має найкращі можливості відносно своєї реалізації. Оскільки завдання цього методу полягає в пропонуванні учням якомога більшої кількості ідей, він дозволяє обговорювати під час уроку різноманітні теми, тим самим розвиваючи в учнів комунікативні здібності, творче мислення, мовленнєві навички [2].

До креативних методів евристичного навчання відносять також метод синектики, метод міфологічної скриньки, метод інверсії, аглютинації та гіперболізації.

До евристичних методів також належать організаційно-діяльнісні (методологічні) методи навчання молодших школярів. Серед них науковці визначають: методи учнівського цілепокладання, методи учнівського планування, методи створення учнями навчальних програм, метод нормотворення, методи самоорганізації та взаємонавчання, метод рецензій, методи рефлексії та контролю евристичної діяльності, метод самооцінки, метод проектів тощо [12].

Методи учнівського цілепокладання належать до організаційно - діяльнісних методів евристичного навчання і мають на меті сформувати в учнів уміння цілепокладання та прогнозування. Методи учнівського планування дозволяють школярам спланувати свою навчальну діяльність на певний період, а саме: урок, день, тиждень, виконання творчої роботи за певний проміжок часу [13]. Методи створення учнями навчальних програм мають на меті навчити молодших школярів визначати мету своєї діяльності, обирати питання і теми для вивчення, визначати особистісні можливості щодо досягнення поставленої мети [12]. До організаційно-діяльніших методів евристичного навчання належить також метод нормотворення, що має на меті навчити учнів працювати як індивідуально, так і в колективі, використовуючи отримані знання як прояв творчості [11]. Методи самоорганізації та взаємонавчання є найбільш сприятливими щодо творчої самореалізації молодших школярів та формування їхньої комунікативної компетентності. Саме ці методи дозволяють сформувати в учнів навички самостійної роботи в парах, групі чи під час навчальної діяльності всього класу, виготовлення моделей та творчих досліджень [11].

Евристичному навчанню сприяє метод рецензій, що дозволяє критично оцінити діяльність свого однокласника, навчальний матеріал підручника, запропонований учителем відеофільм, книгу (проаналізувати їхній зміст, виокремити головне), що є проявом творчої самореалізації учнів [8].

Методи рефлексії, контролю евристичної діяльності та методи самооцінки дозволяють здійснити кількісну та якісну оцінку особистої творчої діяльності, а метод проектів сприяє активізації пізнавальних, конструкторських та дослідницьких навичок учнів у процесі навчання.

Подана класифікація евристичних методів розкриває значні можливості кожного методу щодо творчої самореалізації учнів, що дозволяє розвивати креативні, когнітивні та організаційно-діяльніші якості особистості кожного учня безпосередньо під час уроку.

Доцільним є зазначити деякі суттєві позитивні фактори, які сприяють підвищенню ефективності навчального процесу з використанням евристичних методів для формування творчої самореалізації всіх учасників педагогічного процесу. Використання евристичних методів дозволяє індивідуалізувати навчання та створювати проблемні ситуації для вдосконалення мовленнєвих умінь та мовних навичок молодших школярів під час навчання; підвищує творчу та пізнавальну активність учнів під час використання нестандартних методів, форм та прийомів навчання; сприяє підвищенню мотивації до творчої й навчальної діяльності учнів; створює комфортне навчальне середовище; сприяє розвитку інтелектуального та творчого потенціалу та формуванню самооцінки; створюють умови для самостійної діяльності.

Зазначені вище переваги підтверджують та доводять необхідність використання евристичних методів для творчої самореалізації особистості під час навчання.

Висновки дослідження. Евристичні методи навчання є необхідною умовою підвищення ефективності навчально-виховного процесу в початковій школі, бо представлені широким спектром форм організації навчальної та творчої діяльності молодших школярів. Систематичне використання евристичних методів під час навчання учнів початкових класів стимулює розвиток інтуїтивного мислення, творчої уяви, уміння організовувати пошук вирішення творчих завдань.

Список використаних джерел

1. Андреев В.И. Педагогика творческого саморазвития: инновационный курс / В.И. Андреев. Казань: Изд-во КГУ, 1998. - Кн. 2. - 320 с.

2. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів: монографія / Н.М. Бібік. - Київ: Ін-т педагогіки АПН України, 1998. - 199 с.

3. Енциклопедія освіти / Академія педагогічних наук України; гол. ред. В.І. Кремень. - Київ: Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.

4. Клименко В.В. Перші кроки у творчість / В.В. Клименко, О.В. Кочерга. - Київ: Київський міжрег. ін-т удосконалення вчителів ім. Б. Грінченка, 1999. - 95 с.

5. Лазарєв М.О. Евристична діяльність - основа сучасного навчального процесу / М.О. Лазарев // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. - 2009. - № 1. - С. 92 - 104.

6. Лисянська Т.М. Мислення / Т.М. Лисянська // Загальна психологія. - Київ : Либідь, 2005. - С. 139 - 174.

7. Лозова В.І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів / В.І. Лозова. Харків: Основа, 2002. - 111 с.

8. Мартиненко С.М. Акмеологічні аспекти розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів у вищому педагогічному закладі / С.М. Мартиненко // Акмеологія - наука XXI століття: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. - Київ: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2005. - С. 234 - 238.

9. Подласый И.Г. Педагогика. Теория и технологии обучения / И.Г. Подласый. - М.: Гуманитарный изд. центр «ВЛАДОС», 2007. - Кн. 2. - 575 с.

10. Рудакова И.А. Дидактика / И.А. Рудакова. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. - 256 с.

11. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: підручник для студентів пед. факультетів / О.Я. Савченко. - Київ: Абрис, 1997. - 416 с.

12. Скакун В.А. Организация и методика профессионального обучения / В.А. Скакун. - М.: ФОРУМ: ИНФРА, 2007. - 336 с.

13. Хуторской А.В. Дидактическая эвристика. Теория и технология креативного обучения / А.В. Хуторской. -М.: Изд-во МГУ, 2003. - 416 с.

Размещено на Allbest.ru