Методика висвітлення основних тенденцій економічного и політичного розвитку світу від кінця ХУІІІ до початку XX століття в шкільному курсі всесвітньої історії (9 клас)

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 370.311.4

МЕТОДИКА ВИСВІТЛЕННЯ ОСНОВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ЕКОНОМІЧНОГО И ПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ СВІТУ ВІД КІНЦЯ ХУІІІ ДО ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ (9 клас)

Моцак С.І.,

Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка

У статті на основі аналізу психолого-педагогічної, методичної, історичної літератури та педагогічної практики охарактеризовано методику висвітлення основних тенденцій економічного й політичного розвитку світу від кінця XVIII до початку ХХ століття в шкільному курсі всесвітньої історії (9 клас).

Ключові слова: всесвітня історія, критичне мислення, писемні документи, особистісно-орієнтований підхід, індивідуальний підхід.

педагогічний економічний історія всесвітній

Моцак С. И. Методика освещения основных тенденций экономического и политического развития мира с конца XVIII до начала ХХ века в школьном курсе всемирной истории (9 класс). В статье на основе анализа психолого-педагогической, методической, исторической литературы и педагогической практики охарактеризована методика освещения основных тенденций экономического и политического развития мира с конца XVIII до начала XX века в школьном курсе всемирной истории (9 класс).

Ключевые слова: всемирная история, критическое мышление, письменные документы, личностно-ориентированный подход, индивидуальный подход.

Motsak S. I. Methods lighting major trends and polytycheskoho the Economic development of the world with the end of XVIII to the beginning of the twentieth century ruler in history courses vsemyrnoy (class 9). In this article based on analysis of psycho-pedagogical, metodycheskoy, ystorycheskoy literature and pedahohycheskoy practices described method of lighting the Economic and major trends polytycheskoho development of the world with the end of XVIII to the beginning of the twentieth century ruler in history courses vsemyrnoy (class 9).

Key words: World History, krytycheskoe thinking, pysmennbie Documents, personality-oriented approach, Individual approach.

Всесвітня історія є одним із базових предметів гуманітарного циклу в системі середньої освіти України. Як навчальна дисципліна всесвітня історія збагачує інтелект дитини знаннями про минуле, вчить аналізувати й систематизувати інформацію про давно минулі події.

Сьогодні в Україні створено нову цілісну систему викладання історії України та всесвітньої історії, повністю оновлено зміст і структуру історичної освіти. Сучасна історична освіта повністю звільнена від ідеологічних, вузько класових підходів і поглядів на розвиток суспільства, оцінювання минулого та перспективи майбутнього.

Організації уроків із всесвітньої історії у 9 класі присвячений досить значний обсяг методичної літератури і практичних розробок: Н. Вєнцевої, О. Гісем, Я. Камбалової, О. Мартинюк, Т. Ладиченко, О. Пометун, Ю. Малієнко, П. Мороза, Л. Шашури та ін.

Психолого-педагогічні закономірності розвитку підлітків і роль навчальної діяльності у ньому досліджували Л. Божович, Д. Ельконін, І. Кон, Г. Костюк, В. Крутецький, А. Мудрик, В. М'ясищев, А. Петровський, К. Платонов, С. Рубінштейн.

Зі шкільних підручників авторів С. Білоножка, С. Осмоловського, Т. Ладиченко, О. Гісем, О. Мартинюк, Я. Бердичевського, І. Щупака, Л. Морозова та ін. учні знайомляться з поняттям нової історії. Цінним матеріалом для викладання всесвітньої історії дев'ятикласникам є навчальні програми зі всесвітньої історії, що розміщені на сайті Міністерства освіти і науки України.

Крім того, самими вчителями всесвітньої історії різних шкіл нашої країни накопичений безцінний практичний досвід з викладання цього предмета, у т. ч. із використання перспективних освітніх технологій. Натомість нині спостерігається нагальна необхідність проведення систематизації існуючих точок зору, присвячених саме питанню організації викладання всесвітньої історії дев'ятикласникам.

Більшість дослідників доводять, щоб навчити дитину, її треба любити, ставитися як до особистості, враховуючи її індивідуальні властивості, настрій, поважаючи її власну думку.

Тому окреслимо деякі підходи щодо методики висвітлення основних тенденцій економічного й політичного розвитку світу від кінця XVIII до початку XX століття в шкільному курсі всесвітньої історії в 9-му класі.

Методисти, вчителі-практики доводять, що період нової історії, який вивчається у 9-у класі, уявляється учням як драматичний, сповнений агресії та швидко змінюваний період історії.

Метою статті є методика висвітлення основних тенденцій економічного й політичного розвитку світу від кінця XVIII до початку XX століття в шкільних підручниках зі всесвітньої історії (9 клас) і виокремлення відповідних узагальнень щодо методики проведення уроків дев'ятикласникам.

На думку методиста К. Баханова, цей період відносно цікаво вивчати, але жити в ньому незручно й страшно.

Автори шкільних підручників зі всесвітньої історії для 9-го класу С. Білоножко, І. Бірюльов, О. Гісем, О. Мартинюк зазначають, що період нової історії розпочався приблизно у XVI-XVII ст. й закінчився в ХІХ - на початку XX століття. Загальною тенденцією політичного розвитку західних країн у XIX ст. стала боротьба за розширення демократії. З цим процесом запроваджувалися принципи виборності влади, більш широкого, а потім і загального виборчого права, розмежування гілок влади. Влада почала поділятися на відносно самостійні гілки - законодавчу (представницьку), виконавчу і судову (судді незалежні і підлягають лише закону).

Права громадян та організацію системи влади в демократичній державі регулювали закони, насамперед Основний закон - Конституція [9].

Аналіз змісту шкільних підручників дає підстави стверджувати, що історичний розвиток відбувався більш- менш рівномірно, тому й етапи визначити важко. Він пов'язаний переважно з історією Росії, Франції, Великої Британії, Німеччини, Австрії та України, був сповнений революціями, війнами, реформами та визвольними рухами. Провідну роль у новий час відігравали монархи, діячі культури та полководці, переважно російські, українські, німецькі, англійські та американські.

Люди, які жили в ті часи, мали інші психічні властивості та світогляд, сповідували інші моральні цінності, інакше ставилися до землі, праці, прибутків, були соціально обмежені і були менш захищені перед законом. У повсякденному житті люди залежали від свого соціального становища та економічних можливостей. Разом з тим, на думку авторів шкільних підручників, нова історія - це значущий період в історії людства, оскільки саме в ці часи було здійснено визначні наукові відкриття та культурні досягнення, сформовано нові держави, скасовано особисту залежність селян, «суспільство стало більш демократичним, а в економіці відбувся промисловий переворот» [9].

Зміст курсу всесвітньої історії в 9-у класі знайомить учнів з поняттям нової історії. У підручнику С. Білоножко, І. Бірюльова, О. Давлетова період нової історії визначається як епоха у всесвітній і насамперед європейській історії, коли у всіх сферах суспільного життя - економічній, політичній, соціальній, духовній - формувалися основи нового індустріального суспільства. Ця епоха охоплює понад чотири століття - від кінця XV до початку XX - і поділяється на два окремих періоди, які відрізняються один від одного [9].

У перший період (кінець XVI - кінець XVIII ст.) виникли найважливіші елементи нового суспільства, які визначили його зміст. У сфері духовній - нове, гуманістичне, бачення світу. У сфері економічній - нова, мануфактурна, організація виробництва, розвиток ринку й банків. У сфері соціальній - поява нових прошарків у суспільстві, передовсім підприємців-власників і найманих робітників. У сфері політичній - розвиток демократичних парламентарних інституцій у низці країн [9].

Другий період (кінець XVIII - початок XX ст.) відзначився глибокими якісними змінами в житті всього людства. Матеріальну основу суспільства західноєвропейських країн, США і Канади, які називають Заходом, склало велике машинне (індустріальне) виробництво. Його спроможність до постійного саморозвитку забезпечували панівні капіталістичні ринкові виробничі відносини. Індустріальний характер суспільства зумовив прискорений розвиток науки та освіти, зміст культури, індивідуальної й масової психології [9].

У соціальній структурі суспільства починають переважати класи й прошарки (насамперед, капіталісти- власники і наймані робітники), пов'язані з індустріально-капіталістичним виробництвом.

Отже, зміст курсу насичений великою кількістю понять, фактів, подій, явищ, а тому вчитель має оволодіти методикою формування знань з курсу всесвітньої історії в 9-у класі.

Методисти-дослідники доводять, що велике значення під час вивчення курсу всесвітньої історії в 9-у класі слід приділяти вступному уроку. Саме на такому уроці, на думку методистів, учитель ознайомлює школярів зі змістом і завданням курсу, підручником, а також знаходить можливість для національного і патріотичного виховання [8].

Знання, які здобувають учні на уроці всесвітньої історії в 9-у класі, повинні розширювати їхнє логічне мислення, розвивати вміння та навички історичного пізнання [8].

На думку методистів і вчителів-практиків, при плануванні уроків зі всесвітньої історії в 9-у класів необхідно використовувати різноманітні форми роботи, серед яких слід виділити групові завдання, рольові ігри, аналіз джерел, роботу з додатковою літературою, написання міні-творів, складання рецензій на відповіді учнів, заповнення таблиць. Уроки слід будувати таким чином, щоб учні завжди виявляли свою зацікавленість. Учитель повинен використовувати на своїх уроках сучасні технології та методи [2].

Одним із завдань вчителя історії в 9-у класі є показати учням історичні перспективи, підвести до розуміння деяких історичних закономірностей, розвивати здатність до інтегруючого мислення, бачення нових сторін явища. Вивчення всесвітньої історії в 9-у класі, її глибинне розуміння неможливе без усвідомлення учнями різноманітних зв'язків між подіями або явищами. Учні мають навчатися розуміти зв'язок між мотивами, які рухали людьми, та їхнім практичним втіленням. Мотиваційна причинність пояснює багато вчинків релігійних людей, не зовсім зрозумілі на сьогодні. Учні на конкретних прикладах пересвідчуються в тому, що люди тієї або іншої епохи, культури, цивілізації діють, підкоряючись певним стереотипам поведінки, закріпленим у традиції. З кожним роком знання учнів з історії постійно поглиблюються, вони на власні очі бачать, як впливав час на людину, як вона пристосовувалась чи ні до нововведень, прийняття або неприйняття ними цінностей прогресу.

При формуванні знань дев'ятикласників про основні тенденції економічного й політичного розвитку світу від кінця XVIII до початку XX століття слід приділяти увагу індивідуальному та особистісно-орієнтованому підходам.

Індивідуальний підхід до кожного учня має стати головним складником кожного уроку всесвітньої історії в 9-у класі. Працюючи деякий час в учнівському колективі, вчитель бачить індивідуальні властивості кожного учня і може побудувати урок таким чином, щоб кожному учневі було цікаво і він отримав знання з теми.

Важливе значення в процесі формування цілісних знань дев'ятикласників відводиться опрацюванню вчителем літератури з вивчення особистісно-орієнтованого підходу до учнів і впровадженню цих ідей на своїх уроках. Наприклад, робота в групах, де сильні учні спрямовують роботу більш слабких учнів або виконання завдань за індивідуальними картками тощо.

Дослідник Л. Нечипоренко зазначає, що важливе місце на заняттях зі всесвітньої історії в 9-у класі має займати робота з писемними документами. Така робота, на думку дослідника, формує в учнів основи джерелознавчого мислення, вчить вивчати історію за писемними документами певної епохи, які можна розглядати як найбільш наближені до об'єктивності джерела інформації про епоху, що вже давно минула. Звичайно, при цьому викладач має проінформувати школярів, що писемні документи не є єдиним видом історичних джерел, оскільки існують ще археологічні, етнографічні та інші джерела, проте саме писемні документи історики традиційно вважають найбільш репрезентативними.

У 9-у класі вивченню джерел з історії приділяється велика увага. Як вважає дослідник Л. Нечипоренко, їхній аналіз має бути спрямований на розвиток в учнів знань і уявлень стосовно таких глобально -історичних тенденцій:

основних особливостей розвитку світової цивілізації наприкінці XVIII - у ХІХ століттях;

ролі науково-технічного прогресу й індустріального перевороту XIX ст. у новій історії людства;

базових змін у політичному житті в позаминулому столітті, напрямів політичної еволюції провідних держав світу, розвитку духовного життя, змін у побуті людей та їхньому мисленні.

Крім того, у 9 класі має змінитися і сам підхід до вивчення джерел, він має стати більш глибоким, аналітичним. Вчителю доцільно формувати у підлітків засади критичного ставлення до писемних документів, чого досить важко досягнути у попередньому віці. Слід зазначити, що саме критичний підхід має стати основою для сприйняття історичних дисциплін у старших класах середньої школи в цілому [8].

Серед історичних джерел, які окремо виділяються у навчальній програмі для 9-го класу зі всесвітньої історії, слід вказати на такі: «Декларація незалежності США», «Декларація прав людини і громадянина» (Франція), «Кодекси Наполеона» тощо. В окремих країнах світу (в даному випадку, відповідно, Польщі, Сполучених Штатах та Франції) ці документи належать до найважливіших в їх національній історії [7]. Важливе значення в цих умовах набуває необхідність застосування в навчальному процесі сучасних освітніх технологій подачі та засвоєння матеріалу.

Таким чином, період Нової історії - це складний і важливий період в історії людства. А тому головним завданням вчителя, який викладає всесвітню історію в 9-у класі є сформувати розуміння соціальних, політичних та економічних подій, що відбувалися наприкінці XVIII - у XIX столітті. Методика проведення уроків всесвітньої історії в 9-у класі передбачає застосування вчителем особистісно-орієнтованого та індивідуального підходів до навчально-виховного процесу, поєднання активних та інтерактивних форм, методів і технологій організації пізнавальної діяльності дев'ятикласників. Обов'язковим є застосування таких форм організації навчального процесу, як семінари, практичні заняття, дискусії тощо. Бажаним є підготовка учнями усних і письмових доповідей, повідомлень, рефератів, їх взаєморецензування та взаємоперевірка.

Шкільний курс має великі виховні можливості, зокрема виховання поваги до культурних і духовних надбань людства, боротьби за свободу і незалежність, формує критичне ставлення до проявів антигуманізму.

Література

1. Бердичевський Я. М. Всесвітня історія: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закладів. / Я. Бердичевський, І. Щупак, Л. Морозова. - Запоріжжя : Прем'єр, 2009. - 320 с.

2. Вєнцева Н. О. Дискусійні методи на уроках всесвітньої історії. 7-8 класи : [Посібник] / Н. О. Вєнцева. - Х. : Видавнича група «Основа», 2006. - 158 с.

3. Гісем О. В. Всесвітня історія. 8 клас : конспекти уроків / О. В. Гісем, О. О.Мартинюк. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2009. - 367 с.

4. Гісем О. В. Всесвітня історія. Конспекти уроків. 9 клас : посіб. для вчителя / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2009. - 384 с.

5. Гісем О. В. Всесвітня історія: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закладів / О. Гісем, О. Мартинюк. - Харків : Вид-во «Ранок», 2009. - 224 с.

6. Навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія (є чинною у 2015/2016 навчальному році) // Матеріали сайту МОН України. - Режим доступу : mon.gov.ua/ua/activity/ education/56/692/educational_programs/1408714766

7. Осмоловський С. О. Всесвітня історія: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закладів / С. Осмоловський, Т. Ладиченко. - Київ : Генеза, 2009. - 240 с.

8. Пометун О. Методика навчання історії в школі / О. І. Пометун, Г. О. Фрейман. - К. : Генеза,2005. - 328 с.

9. Білоножко С. В. Всесвітня історія: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закладів / С. Білоножко, І. Бірюльов та ін. - Київ : Генеза, 2001. - 304 с.

10. Сучасний учитель та сучасний урок (методичні рекомендації щодо вивчення історії України та всесвітньої історії в школі) / укладач Ф. Л. Левітас. - [2-е видання, стереотипне]. - К. : КМІУВ імені Б. Грінченка, 2002. - 15 с.

11. Шашура Л. Я. Нестандартні уроки з історії України та всесвітньої історії у школі: [Навч.-метод. посіб.] / Л. Я. Шашура. - Тернопіль : Підручники і посібники, 2004. - 64 с.

Размещено на Allbest.ru