Значення інноваційних технологій у навчальному процесі

Важливість застосування інноваційних педагогічних технологій для підготовки майбутніх учителів, можливості їх упровадження у навчальний процес вищих педагогічних закладів освіти. Забезпечення якості підготовки фахівців на рівні міжнародних стандартів.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 30.08.2018
Размер файла 24,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

Значення інноваційних технологій у навчальному процесі

Касьянова Л. С.,

старший викладач, кафедра іноземних мов ФЕФ ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» Слезенко А. О., старший викладач, кафедра іноземних мов ФЕФ

У статті розкрито важливість застосування інноваційних педагогічних технологій для підготовки майбутніх учителів і проаналізовано можливості їх упровадження у навчальний процес вищих педагогічних закладів освіти. Розв'язанням одного з найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації вищої освіти України є забезпечення якості підготовки фахівців на рівні міжнародних стандартів, яке можливе за умови зміни педагогічних методик і впровадження інноваційних технологій навчання. інноваційний навчальний учитель

Ключові слова: технології, інноваційні педагогічні технології, підготовка майбутнього вчителя, моделювання, педагогічні технології, інтерактивні технології, метод проектів, мультимедійні технології, педагогічні дисципліни.

Касьянова Л. С., Слезенко А. О. Значение инновационных технологий в учебном процессе. В статье раскрывается важность использования инновационных педагогических технологий для подготовки будущих учителей, проанализированы возможности их использования в учебном процессе высших учебных заведений. Решением одного из важнейших стратегических заданий на сегодняшнем этапе модернизации высшего образования Украины является обеспечение качества подготовки специалистов на уровне международных стандартов, которое возможно при условии изменения педагогических методик и использования инновационных технологий обучения.

Ключевые слова: технологии, инновационные педагогические технологии, подготовка будущего преподавателя, моделирование, интерактивные технологии, метод проектов, мультимедийные технологии, педагогические технологии, педагогические дисциплины.

Kasyanova L., Slezenko А. The significance of innovative technologies in the learning process. In this article the importance of innovative pedagogical technologies for preparations of future teachers is discussed and the opportunities of their usage in the learning process of high education are analyzed. The decision of the most important tasks on the modern stage of the modernization of Ukrainian high education is to provide the quality of preparation of specialists on the level of the international standards, which is possible under the condition of changing of the pedagogical methodics and the implementation of the innovative technologies of the education.

Key words: technologies, innovative pedagogical technologies, preparations of future teachers, modeling, interactive technologies, method of projecting, multimedia technologies, pedagogical dicsiplines, pedagogical technologies.

Постійне вдосконалення й оновлення змісту і технологій підготовки фахівців на основі компетентнісного підходу є важливою проблемою реформування системи вищої професійної освіти в Україні. Враховуючи сучасні загальноосвітні тенденції, зміна основної парадигми освіти конкретизується у вимогах до підготовки вчителів, здатних успішно працювати у правовому, громадянському суспільстві, в якому вчитель і система загальноосвітніх закладів відіграють важливу роль. Проблема підготовки майбутнього вчителя за допомогою інноваційних педагогічних технологій на сьогоднішній день є відкритою та актуальною.

Одним із стратегічних завдань вищої освіти, згідно з Програмою розвитку освіти в Україні на XXI століття, є досягнення якісно нового рівня мобільності та професійно-практичної підготовки фахівців, адже оптимальним засобом соціальної та економічної адаптації людини до життєдіяльності в умовах ринкової економіки є її професійна підготовка як конкурентоспроможного працівника. Специфіка контингенту молоді у сучасних умовах, якій доводиться починати трудове життя, висуває особливі вимоги і до процесу її навчання. Ця обставина зумовлює постановку питання щодо впровадження у процес навчання інноваційних педагогічних технологій.

Головними напрямами у розвитку та використанні інноваційних технологій у процесі набуття знань є: розробка інтенсивних методів навчання, навчальних курсів і програм; системи модульного навчання; науково - методичне забезпечення навчального процесу; комплексні діагностичні методики, тести з професійної орієнтації, методики соціально-психологічної оцінки.

Сучасний педагог має виступати не стільки джерелом знань і контролюючим суб'єктом, скільки організатором самостійної активної пізнавальної діяльності учнів, їхнім консультантом і помічником. Потреба в оновленні освіти спричинила появу і поширення великої кількості нових підходів до організації навчально- виховного процесу, методів і технологій навчання та виховання.

Мета дослідження полягає в тому, щоб розкрити поняття інноваційних педагогічних технологій, розкрити основні методологічні вимоги, яким має відповідати будь-яка інноваційна технологія навчання.

Модернізація системи освіти пов'язується, насамперед, із введенням в освітнє середовище інноваційних технологій, в основу яких покладені цілісні моделі навчально-виховного процесу, засновані на діалектичній єдності методології та засобів їх здійснення. Останнім часом досить широко увійшов у вжиток термін «інноваційні педагогічні технології». Перш ніж розглянути сутнісні ознаки інноваційних педагогічних технологій, уточнимо ключові поняття «інновація» і «педагогічна технологія». Слово «інновація» має латинське походження і в перекладі означає оновлення, зміну, введення нового.

У педагогічній інтерпретації інновація означає нововведення, що поліпшує хід і результати навчально- виховного процесу. Дослідники проблем педагогічної інноватики (О. Арламов, М. Бургін, В. Журавльов, В. Загвязинський, Н. Юсуфбекова, А. Ніколс та ін.) намагаються співвіднести поняття нового у педагогіці з такими характеристиками, як корисне, прогресивне, позитивне, сучасне, передове. Так, В. Загвязинський вважає, що нове у педагогіці - це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувались або ще не використовувались, а й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які несуть у собі прогресивне начало, що дає змогу в ході зміни умов і ситуацій ефективно розв'язувати завдання виховання та освіти [3, с. 23]. Розрізняють поняття новація, або новий спосіб та інновація, нововведення. Новація - це сам засіб (новий метод, методика, технологія, програма тощо), а інновація - процес його освоєння.

Одні науковці (В. Сластьонін, Л. Подимова) вважають інновації комплексним процесом створення, розповсюдження та використання нового практичного засобу в галузі техніки, технології, педагогіки, наукових досліджень [3, с. 23]. Інші заперечують, що інновації не можуть зводитись до створення засобів. Так, І. Підласий вважає, що інновації - це ідеї, і процеси, і засоби, і результати, взяті в якості якісного вдосконалення педагогічної системи [3, с. 23].

Розбіжності у тлумаченні поняття спричинені неоднаковим баченням їх авторами сутнісного ядра, а також радикальності нововведень. Одні з них переконані, що інноваціями можна вважати лише те нове, яке має своїм результатом кардинальні зміни у певній системі, інші зараховують до цієї категорії будь-які, навіть незначні, нововведення.

Основу і зміст інноваційних освітніх процесів становить інноваційна діяльність, сутність якої полягає в оновленні педагогічного процесу, внесенні новоутворень у традиційну систему. Прагнення постійно оптимізувати навчально-виховний процес зумовило появу нових і вдосконалення використовуваних раніше педагогічних технологій різних рівнів і різної цільової спрямованості.

Сьогодні у педагогічний лексикон міцно увійшло поняття педагогічної технології. Існують різні погляди на розкриття цього поняття. Технологія - це сукупність прийомів, що застосовуються в якійсь справі, майстерності, мистецтві. Педагогічна технологія - сукупність засобів і методів відтворення теоретично обгрунтованих процесів навчання та виховання, що дозволяють успішно реалізовувати завдання освіти [2, с. 28]. Педагогічна технологія - сукупність психолого-педагогічних настанов, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, засобів, прийомів навчання, засобів виховання; вона є організаційно-методичним інструментарієм педагогічного процесу [2, с. 28]. Педагогічна технологія - системна сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних та методологічних засобів, що використовуються для досягнення освітньої мети [2, с. 28]. Педагогічна технологія - це модель спільної педагогічної діяльності, продумана в усіх деталях, з проектування, організації та проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для студента і викладача [1, с. 2]. Педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування, визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з використанням комп'ютера і людських ресурсів, завданням якого є оптимізація форм освіти (ЮНЕСКО) [2, с. 28]. Низка авторів, зокрема й В. Кукушкіна, вважають, що будь-яка педагогічна технологія повинна відповідати деяким основним методологічним вимогам [2, с. 30-31].

Основними принципами відбору інноваційних технологій є: перспективність, демократичність, гуманістичність, інтегративність, реалістичність, цілісність, керованість, економічність, актуальність. Оцінювати інновації доцільно за трьома основними критеріями: актуальність, корисність, реалістичність. Актуальність новацій пов'язана з можливістю і необхідністю розв'язати певну проблему саме зараз. Проблема означає невідповідність між реальним станом справ і бажаним, між об'єктивно існуючими проблемами і можливостями їх вирішити, між бажаними результатами і вибором способів їх досягнення. Проблема стає актуальною, коли постає необхідність розв'язати суперечність для досягнення певної мети діяльності і конкретних результатів. Г. І. Коберник говорить: «Формування у студентів готовності до інноваційної діяльності передбачає, перш за все, глибоке вивчення теоретичних питань удосконалення навчально-виховного процесу, позитивних сторін педагогічних теорій, ідей і технологій, які вже досліджувалися і упроваджувалися у педагогічну практику. Тільки на основі грунтовної роботи щодо вивчення фундаментальних педагогічних теорій і технологій, осмислення механізму їх упровадження є можливість підвищити рівень підготовки майбутніх учителів до інноваційної діяльності у сфері навчання й виховання» [3].

Актуальними сьогодні є такі інноваційні педагогічні технології навчання, що використовуються у програмі підготовки майбутнього вчителя: педагогічна технологія критичного мислення, яка полягає в тому, щоб сформувати власну точку зору в студента, навчити впевнено вести дискусії та приймати виважені рішення, самостійно здобувати знання, вчитись відкрито спілкуватись, логічно мислити та аргументувати; технологія навчання як дослідження, має за мету прищепити студентам навички дослідницької роботи, сформувати активну, творчу особистість; інтегральна педагогічна технологія - створює оптимальні умови для розвитку та самореалізації студента шляхом формування цілісних знань про об'єкт, що вивчається і який є основою творення «образу світу»; технологія розвивального навчання - формує в студента здібності до самовдосконалення, активного, самостійного творчого мислення, самостійного навчання; технології формування творчої особистості полягають у тому, щоб прищепити студентам навички, завдяки яким вони самостійно керуватимуть своєю пізнавальною активністю, будуть самостійно мислити, приймати неординарні рішення, свідомо вибирати свою життєву позицію, генерувати оригінальні ідеї; технологія особистісно-орієнтованого навчання має за мету надати студенту можливість проявляти самостійність мислення, незалежність, здатність до власного вибору; проектна технологія націлена стимулювати інтерес студентів до нових знань, до розвитку себе за допомогою вирішення особистих проблем і використання цих знань у конкретній практичній діяльності; технологія диференційованого навчання - формує в студентів уміння вчитися, потребу в самоосвіті, виникнення, бажання генерувати ідеї, шукати альтернативні розв'язки стандартних і проблемних ситуацій; технологія гуманістичного навчання спрямована на виховання свідомих громадян, патріотів, освічених, творчих особистостей, становлення їхнього фізичного й морального здоров'я, забезпечення пріоритетного розвитку людини на засадах гуманізації, гуманітаризації та демократизації освітніх процесів; технологія модульно-розвивального навчання - формує самоосвітню компетентність студентів; технологія групового навчання - формує внутрішню мотивацію студентів до активного сприйняття, засвоєння та передачі інформації, сприяє формуванню комунікативних якостей студентів, активізує розумову діяльність; технології індивідуалізації процесу навчання - забезпечують максимальну продуктивність роботи студентів в існуючій системі організації навчання.

Особливо актуальною технологією у цьому випадку виступає інтерактивне навчання, тобто діалогове, взаємодіюче. У процесі такого навчання студенти мають можливість обмінюватися думками, ідеями, пропозиціями, а викладач стає організатором спільної діяльності, ділової співпраці, творчого пошуку, створює атмосферу щирості, поваги. Під час інтерактивного навчання освітній процес організовується таким чином, що практично всі студенти виявляються залученими до процесу пізнання, мають можливість рефлексувати з приводу того, що вони знають і думають. Л. Пироженко та О. Пометун виділяють чотири групи інтерактивних технологій: інтерактивні технології кооперативного навчання; інтерактивні технології колективно-групового навчання; технології ситуативного моделювання; технології опрацювання дискусійних питань [2, с. 33].

Однією з технологій кооперативного навчання є робота в динамічних парах. Її можна використовувати для засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. Така діяльність дає можливість висловитися всім учням, сприяє розвитку навичок спілкування, критичного мислення, вміння оцінювати себе та інших. Крім того, за такої організації навчального процесу студенти не можуть ухилитися від виконання завдання.

Робота в динамічних парах використовується нами під час вивчення принципів навчання (на заняттях з педагогіки) або методів наукового дослідження (в курсі «Основи науково-педагогічних досліджень»). Кожен студент виступає «знавцем» одного з принципів (методів), розробляючи 3-4 питання про нього. Після цього студенти об'єднуються в пари і ставлять один одному підготовлені запитання про «свій» принцип (метод), оцінюючи відповіді товариша. Далі відбувається обмін партнерами по спілкуванню. У результаті кожен студент повинен опитати всіх інших членів групи та відповісти на їхні запитання. Завдяки такій роботі можна за короткий термін перевірити та оцінити знання великої кількості студентів.

Технології колективно-групового навчання передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу. Серед великого арсеналу технологій ситуативного моделювання значні можливості має розігрування ситуації за ролями (рольова гра). Мета рольової гри - визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвід, оволодіти певними навичками. У ході гри можуть імітуватися певні події, конкретна діяльність людей (ділова нарада, проведення бесіди, обговорення плану і т. п.) і обстановка, умови, в яких відбувається подія або здійснюється діяльність. Гравці мають можливість проаналізувати і творчо використати власний досвід для імітації подій і вчинків. Ситуативне моделювання використовується нами під час вивчення теми «Майстерність вчителя в організації індивідуальної бесіди» в курсі «Основи педагогічної майстерності». Студенти об'єднуються по двоє. Кожна пара отримує опис певної проблемної ситуації, на основі якої потрібно змоделювати бесіду вчителя з учнем або кимось із його батьків. Після цього відбувається колективне обговорення й аналіз побаченого і почутого, висуваються інші варіанти розв'язання проблеми, зазначаються помилки «вчителя» й «учня» у рольовій грі.

Одним із засобів стимулювання пізнавальної активності в процесі навчання є технології опрацювання дискусійних питань. Дискусію розглядають як публічне обговорення певного спірного питання. Участь у дискусійних обговореннях розвиває критичне мислення, дає можливість визначити власну позицію, поглиблює знання з обговорюваної проблеми. Ефективним способом розвитку навичок дискутування, на наш погляд, є метод ПРЕС [2, с. 67]. Ця технологія навчає майбутніх педагогів виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших. Студенти отримують картки, у яких зазначено чотири етапи методу: 1) висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає Ваша точка зору (починаючи зі слів Я вважаю, що...); 2) поясніть причину появи цієї думки, тобто на чому грунтуються докази (починайте зі слів Тому, що...); 3) наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку Вашої позиції, назвіть факти, які демонструють Ваші докази (Наприклад...); 4) узагальніть свою думку, зробіть висновок (Таким чином...). Запропонована структура дозволяє студентам чіткіше й логічніше будувати власне висловлювання, аргументувати свою думку та впливати на співрозмовника в процесі дискусії. Ефективним доповненням до інтерактивних та інших сучасних технологій є проектна технологія, або як її ще називають, метод проектів.

На сьогоднішній день метод проектів - це спосіб досягнення дидактичної мети через детальну розробку проблеми (технологією), яка має завершитись реальним практично відчутним результатом. Проектна технологія дозволяє не стільки передавати студентам суму тих чи інших знань, скільки навчити здобувати ці знання самостійно, вміти користуватися набутою інформацією для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань; майбутні педагоги набувають комунікативних навичок і вмінь, знайомляться з різними культурами, точками зору, вчаться користуватися дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати, висувати гіпотези, робити висновки.

Звичайно, говорячи про сучасні інноваційні технології, не можна оминути увагою мультимедійні технології навчання. Мультимедіа - це комплекс апаратних і програмних засобів, що дозволяють користувачеві спілкуватися з комп'ютером, використовуючи різноманітні, природні для себе середовища: графіку, гіпертексти, звук, анімацію, відео. Використання мультимедійних засобів сприяє підвищенню інтенсивності й ефективності процесу навчання; створює умови для самоосвіти та дистанційної освіти, тим самим дозволяючи здійснювати перехід до безперервної освіти; у поєднанні з телекомунікаційними технологіями розв'язує проблему доступу до нових джерел різноманітної за змістом і формою представлення інформації.

Однією з поширених форм використання мультимедійних технологій є мультимедійна презентація, що створюється за допомогою програми Power Point. Сучасна мудьтимедійна презентація - це сукупність текстів, зображень, звуку, відео, анімації й інших засобів представлення інформації. Найбільш ефективним для людського сприйняття вважається використання в мультимедіа-презентації аудіовізуальної інформації, коли людина чує і бачить одночасно. Її особливістю є те, що вона може переглядатись однією або декількома особами, зберігатись на локальному комп'ютері або відтворюватись потоково з мережі [1].

Ефективним виглядає використання мультимедійних презентацій у роботі вищої школи, зокрема, у підготовці майбутніх педагогів. Особлива потреба в унаочненні відчувається під час викладання курсу «Педагогічні технології в початковій школі» для майбутніх педагогів. Адже ознайомлення студентів з різноманітними технологіями навчання і виховання вимагає показу як конкретних фрагментів методики роботи, так і візуалізації використаних засобів та умов застосування тої чи іншої технології. Загалом, інформаційні технології - це сукупність методів та програмно-технічних засобів, об'єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує збирання, оброблення, зберігання, поширення та відображення інформації з метою зменшення трудомісткості процесів використання інформаційного ресурсу, а також підвищення їхньої надійності та оперативності.

Інформаційні технології мають такі властивості:

предметом оброблення є дані;

мета процесу - отримання інформації;

засіб здійснення інформаційного процесу - програмні, програмно-апаратні лічильні комплекси;

процеси оброблення даних включають окремі операції відповідно до проблемної сфери;

вибір керуючих дій на процеси виконується особами, що приймають рішення;

критеріями оптимізації процесу є вірогідність, надійність, цілісність, своєчасність інформації;

інформаційні технології створюють нові можливості для розвитку суспільства і мають стратегічне значення для: ефективного використання інформаційних ресурсів; оптимізації та автоматизації інформаційних процесів; розроблення виробничих технологій; застосування в системах електронних телекомунікацій; підвищення інтелектуального потенціалу суспільства; використання методів інформаційного моделювання в науково- дослідних роботах, що дає можливість проводити і аналізувати складні або небезпечні ситуації; використання методів інформаційного моделювання глобальних процесів, космічного інформаційного моніторингу.

Використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі дозволяє підвищити якість навчального матеріалу й підсилити освітні ефекти від застосування інноваційних педагогічних програм і методик, оскільки дає викладачам додаткові можливості для побудови індивідуальних освітніх траєкторій учнів. Застосування інформаційних технологій дозволяє реалізувати диференційований підхід до студентів з різним рівнем готовності до навчання [3].

Адаптивна система навчання з використанням інформаційних технологій має низку переваг:

дозволяє зменшити непродуктивні витрати живої праці вчителя, який у цьому випадку перетворюється в технолога сучасного навчального процесу, в якому провідна роль приділяється не тільки й не стільки навчальній діяльності педагога, скільки навчанню самих учнів;

дає слухачам широкі можливості вільного вибору власної траєкторії навчання в процесі набуття знань;

припускає диференціальний підхід до слухачів, заснований на визнанні того факту, що у них різний попередній досвід і рівень у галузі знань, що вивчаються, кожний слухач приходить до процесу оволодіння новими знаннями зі своїм власним інтелектуальним багажем, який і визначає ступінь розуміння ним нового матеріалу і його інтерпретацію, тобто здійснюється перехід від оволодіння всіма учнями того самого матеріалу до оволодіння різними учнями різного матеріалу;

підвищує оперативність і об'єктивність контролю й оцінки результатів навчання;

гарантує безперервний зв'язок у відносинах «слухач-викладач»;

сприяє індивідуалізації навчальної діяльності (диференціація темпу навчання, складності навчальних завдань і т. п.);

підвищує мотивацію навчання;

* сприяє розвитку у слухачів продуктивних, творчих функцій мислення, росту інтелектуальних здібностей, формуванню операційного стилю мислення [3].

Необхідність упровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес не викликає сумнівів. Однак варто зазначити, що нині у сфері освіти склалася своєрідна ситуація: можливості комп'ютера величезні, але серйозного впливу на масову практику освіти, що відповідає цим можливостям, поки що не здійснюється. Причина полягає, насамперед, у тому, що, незважаючи на наявність концептуальних розробок, методичні основи використання інформаційних технологій навчання потребують системного обґрунтування.

Таким чином, одним із найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації вищої освіти України є забезпечення якості підготовки фахівців на рівні міжнародних стандартів. Розв'язання цього завдання можливе за умови зміни педагогічних методик і впровадження інноваційних технологій навчання, адже завдання технології взагалі полягає у визначенні найбільш ефективних шляхів і засобів досягнення будь-яких цілей діяльності.

Література

Дудко Л. А. Роль інноваційних педагогічних технологій у становленні конкурентоспроможних спеціалістів / Л. А. Дудко // Мультиверсум. Філософський альманах. - К. : Центр культури. - 2004. - № 39. - С. 1-4.

Гайдур М. І. Підготовка майбутніх вчителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища: дис. кандидата пед. наук : 13.00.04 / Михайло Іванович Гайдур. - 2010. - 278 с.

Коберник О. М. Підготовка майбутніх учителів до інноваційної педагогічної діяльності [Електронний ресурс] / О. М. Коберник, Г. І. Коберник. - Режим доступу : http://studentam.net.ua.

Піддубник В. Інформаційно-технологічний ресурс освіти в Україні / В. Піддубник // Українське суспільство - 2003. Соціологічний моніторинг.

Ігнатенко М. Сучасні освітні технології / М. Ігнатенко // Математика в школі. - 2003. - №4. - С. 2-6.

Педагогические технологии / Под общей ред. В. С. Кукушкина. - Ростов н/Д., 2002.

Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології / І. М. Дичківська. - К., 2004.

Макарова О. О. Мультимедійна презентація як один з елементів активізації процесу навчання іноземній мові за професійним спрямуванням [Електронний ресурс] / О. О. Макарова, В. Г. Нікіфорова - Режим доступу : http://www.confcontact.com/2008oktInet tezi/iy makarova.htm

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.