Ідея сільської опорної школи у громадському управлінні освітою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ідея сільської опорної школи у громадському управлінні освітою

Микола Степаненко, Надія Шиян

Анотація

УДК 37.018.51

ІДЕЯ СІЛЬСЬКОЇ ОПОРНОЇ ШКОЛИ У ГРОМАДСЬКОМУ УПРАВЛІННІ ОСВІТОЮ

МИКОЛА СТЕПАНЕНКО, НАДІЯ ШИЯН

У статті в контексті сучасних аспектів громадського управління освітою розглянуто реформування сільської школи, що потребує далекоглядної, виваженої й мудрої освітньої політики, оскільки така школа є осередком збереження національної культури і традицій, історичної пам'яті й ментальності українського народу. Встановлено, що чинний інструментарій не дає можливості чітко визначити ефективність роботи та перспективи розвитку загальноосвітньої школи сільської місцевості, тому для оптимізації шкільної мережі необхідно обґрунтувати критерії такої опорної школи. Критеріями аналізу та оцінки якості освітнього процесу й перспектив розвитку конкретної школи обрано ті вимірники, що дають змогу проводити оцінку з використанням пропонованих комплексів показників, які представлено у змістовій (рівень навчальних досягнень учнів, професійні досягнення педагогічного колективу, матеріально-технічна база школи, соціокультурне середовище села) та у числовій формах. Акцентовано переваги опорної школи для учнів та їхніх батьків, які суттєво впливають на підвищення якості освіти і дозволяють їй стати загальнодоступною.

Ключові слова: опорна школа, критерії опорної школи, рівень навчальних досягнень учнів, професійні досягнення педагогічного колективу, матеріально-технічна база школи, соціокультурне середовище села.

Аннотация

ИДЕЯ СЕЛЬСКОЙ ОПОРНОЙ ШКОЛЫ В ОБЩЕСТВЕННОМ УПРАВЛЕННИ ОБРАЗОВАНИЕМ

СТЕПАНЕНКО Н., ШИЯН Н.

В статье в контексте современных аспектов общественного управления образованием рассмотрено реформирование сельской школы, что требует дальновидной, взвешенной и мудрой образовательной политики, поскольку такая школа является центром сохранения национальной культуры и традиций, исторической памяти и ментальности украинского народа. Установлено, что действующий инструментарий не позволяет четко определить эффективность работы и перспективы развития общеобразовательной школы сельской местности, поэтому для оптимизации школьной сети нужно выстроить критерии определения опорной школы. Критериями анализа и оценки качества образовательного процесса и перспектив развития конкретной школы избраны те измерители, которые дают возможность проводить оценку с использованием предлагаемых к каждому критерию комплексов показателей, представленных в содержательной (уровень учебных достижений учащихся, профессиональные достижения педагогического коллектива, материально-техническая база школы, социокультурная среда села) и в числовой формах. Акцентированы преимущества опорной школы для учеников и их родителей, которые существенно влияют на повышение качества образования и позволяют ей стать общедоступной.

Ключевые слова: опорная школа, критерии опорной школы, уровень учебных достижений учащихся, профессиональные достижения педагогического коллектива, материально-техническая база школы, социокультурная среда села.

Annotation

THE IDEA OF RURAL HUB SCHOOLS IN THE PUBLIC ADMINISTRATION OF EDUCATION

STEPANENKO М., SHIYAN N.

The article deals with the reform of rural education, which requires far-sighted, well-balanced and wise educational policy, since today it is the center of preservation of national culture and traditions, historical memory and mentality of the Ukrainian people. It is determined that in order to optimize the school network, it is necessary to construct criteria for determining the reference school. The authors state that the current toolkit does not make it possible to clearly determine the effectiveness of the work and the prospects for the development of a comprehensive school in rural areas. The article develops the criteria for the analysis and evaluation of the quality of the educational process and the prospects for the development of a particular school, which allow to conduct an evaluation using the proposed indicators for each criterion presented in numerical form. The advantages of the reference school for pupils and their parents are presented, which significantly affect the quality of education and allow it to become accessible to the public.

In the educational area of Ukraine, there are various models of consolidation of rural schools. The benefits from any of them are obvious today: for pupils and their parents, a significant improvement in the quality of education that becomes public; increasing of chances to be admitted to higher education institutions and continuing education both in Ukraine and abroad; freedom to choose educational programs and profiles (variation and profile of education); Opportunities for each student to build their own educational trajectory; tudents' socialization; their harmonious development in conditions of healthy competition. The authrs are persuaded that the social factor is directly related to the specifics of rural life, the conditions of management, and so on. In addition, it is expressed more vivid in the village compared to the city when it comes to the related stereotypes.

The informational factor plays an exceptional role in the development of a student. It is well- known that the most important teacher and educator is the school environment, children's team. It is the factor which teaches the child to communicate, create the appropriate conditions for the development of different models of behavior and social roles. The older the child, the more important it is for the children's community

The authors confirm that rural schools reform requires far-sighted, well-considered and wise educational policy, because today it is the last pillar of preserving national culture and traditions, historical memory and mentality of the Ukrainian people.

It is generally accepted that educational undertaking requires patience, effort, hard and faithful work. The authors expressed their blief in a reasonable and forward-looking educational policy, stable support and guarantees of the state, wise administration of the field, trust and initiative of the public, the support schools will become true centers of affordable quality education in Ukraine

Keywords: school reference, the criteria for determining the level of educational achievements of students, teaching staff professional achievements, material and technical base of schools, sociocultural environment of the village.

Вступ

Постановка проблеми. Конституція України гарантує кожному рівний доступ до освіти, яку визнано найважливішим чинником становлення й розвитку особистості в сучасних умовах. "Модернізація системи освіти, - наголошено в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, - спрямована на забезпечення її якості відповідно до новітніх досягнень науки, культури і соціальної практики. Якість освіти визначена пріоритетним напрямом державної політики в галузі освіти і є передумовою національної безпеки країни" [1]. З-поміж першочергових завдань загальноосвітньої школи, де відбувається становлення молодої людини, формування її світогляду, життєвих позицій, ідеалів та принципів, виокремлено забезпечення повноцінних умов для інтелектуального, соціального, морального й фізичного розвитку кожного учня.

Водночас сучасна освітня практика засвідчує, що діти міських шкіл мають набагато більші можливості для одержання якісних освітніх послуг, ніж ті школярі, які проживають у сільській місцевості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Головним інструментом менеджменту освіти для визначення якості набутих учнями знань та вмінь залишається державна підсумкова атестація. Запровадження нової форми її - тестування - уможливило всебічне здійснення зовнішнього незалежного контролю якості освіти за єдиною для всіх технологією оцінювання.

Аналіз результатів ЗНО [3]переконливо довів, що бали, які одержали школярі, значною мірою залежать від того, у якій (сільській або міській) школі навчався учасник тестування. Випускники міських шкіл зазвичай демонструють кращі середні результати, ніж випускники шкіл сільської місцевості. За 200-бальною шкалою середній бал міських випускників з української мови та літератури становить 149,3, сільських - 136,7; з математики - відповідно 141,2 і 129,4 (різниця склала майже 13 балів).

У сільських загальноосвітніх навчальних закладах близько двох третин дітей за результатами ЗНО з усіх предметів мають початковий і середній рівень навчальних досягнень, тобто від 1 до 6 балів за 12-бальною системою, тоді як більше половини випускників міських шкіл складають ЗНО на достатньому й високому рівні - від 7 до 12 балів. Українську мову на достатній і високий рівень (від 7 до 12 балів) складають 68,3 % випускників міських шкіл, історію України - 44,9 %, математику - 56,4 %. У сільській місцевості спостережено іншу картину: з історії України від 1 до 6 балів за 12-бальною шкалою отримали 77,5 % дітей, з математики - 72,3 % учнів, з української мови - 62,7 % [5]. Що ж до причин такої диспропорції, учені й педагоги практики зазначають різні: демографічний спад, який зумовив різке зменшення контингенту шкіл; затратність фінансування державою малокомплектних шкіл за низької наповнюваності класів; застаріла матеріально-технічна база; неналежне оснащення сільських шкіл сучасними комп'ютерами з відповідним програмним забезпеченням або його повна відсутність; зниження якості надання освітніх послуг; пасивна позиція батьків стосовно діяльності школи; відокремленість закладів освіти від місцевої територіальної громади тощо.

Органічний зв'язок авторського доробку з важливими науковими та практичними завданнями вбачаємо в тому, що в останні роки децентралізація поклала на місцеве самоврядування виняткову відповідальність за середню освіту, що раніше належала до сфери повноважень державних адміністрацій на рівні областей і районів. Найнагальнішими проблемами, які постають перед органами місцевого самоврядування і менеджерами освіти в Україні є оптимізація мережі загальноосвітніх навчальних закладів; створення освітніх округів; визначення базових (опорних) шкіл, які б реально враховували освітні запити територіальної громади, забезпечували ефективне використання фінансових, матеріально-технічних та кадрових ресурсів. З' ява округу довкола опорного закладу чи його філії продиктована передусім такими чинниками: сільська опорна школа громадське

* створення єдиного освітнього простору;

* забезпечення рівного доступу до якісної освіти; створення умов для здобуття загальної середньої освіти;

* упровадження допрофільної підготовки і профільного навчання, поглибленого вивчення окремих предметів;

* забезпечення всебічного розвитку особистості;

* створення умов для якісного допрофесійного навчання незалежно від місця проживання;

* раціональне й ефективне використання наявних ресурсів, якими володіють суб'єкти округу, їхня модернізація [2].

Мета. У зв'язку з цим виникає потреба обґрунтування критеріїв визначення опорної школи. Рішення про оптимізацію шкільної мережі має базуватися на врахуванні її реальних і потенційних можливостей. Якість освіти визначають три основні складники: якість умов, якість процесу та якість результату. Аналіз таких можливостей слід проводити з використанням показників, важливих як для розуміння чинної ситуації, так і для визначення шляхів оптимізації мережі шкіл, першочергово - сільських.

Виклад основного матеріалу

З огляду на Положення про освітній округ [2] та реалії функціювання сільської школи пропонуємо чотири основні критерії визначення опорної школи:

* навчальні досягнення школярів перспективи поліпшення їх рівня;

* професійні досягнення педагогічного колективу;

* матеріально-технічна база школи;

* соціокультурне середовище села (табл. 1, 2, 3, 4).

Таблиця 1. Навчальні досягнення школярів і перспективи його поліпшення