Поглиблене вивчення літератури і тести поглибленого рівня: освіта для еліти?

In this article we consider topical issue of an in-depth study of literature and use of new educational measurement of factors that increase the quality of education. Based on the psychometric analysis of the first in the Ukrainian history EA results we're able to find a perspective ways to improve the quality of new educational measurement and in-depth the study of literature and also to overcome modern "unreading crisis". In particular, all weaknesses of teaching literature in school are analyzed: excessive teacher's interest in "effective", but really not so effective types of work and at the same time insufficient attention of psychological training center - analysis and interpretation of text, studying elements of literature Theory etc. We also consider major failures in curriculum development (low quality of EA software and teaching literature) This article contains specific teaching tips for manager of advanced educational measurement, teacher trainees and scientists.

З наведеної таблиці видно, що ЗНО-2015 з української мови та літератури відзначається високою якістю за тестологічно-психометричними параметрами, найважливішим з-поміж яких уважається "Коефіцієнт а-Кронбаха", що є індикатором надійності тесту і має такі цифрові виміри: {> 0.9 дуже гарно} # {> 0.8 гарно} # {> 0.7 достатньо} # {> 0.6 сумнівно} # {> 0.5 погано} # {0,5 і менше - недостатньо} [6]. Як бачимо, за "Коефіцієнтом а-Кронбаха" ТПР характеризується трохи вищою якістю, ніж ТБР (0,95 проти 0,94).

Ще одним позитивом у застосуванні ТПР є те, що з його запровадженням зникли підстави для нарікань, що всі без винятку абітурієнти, "і фізики, і лірики", вимушені складати єдиний тест, оскільки ЗНО з української мови і літератури було й залишається загальнообов'язковим. Отже, запровадження ТПР дозволило редукувати гостроту проблеми диференціації вступників за напрямами підготовки, оскільки "лірики" змогли обрати ТПР, а "фізики" - ТБР. Звісно, тести поглибленого рівня краще виконали випускники класів з поглибленим вивченням літератури, а сам факт їхньої наявності стимулює школярів до такого вивчення. Зауважу також, що в ідеалі кожен престижний ВНЗ мав би відбирати студентів конкретного фаху, приймаючи сертифікат саме ТПР, а не ТБР.

На жаль, усі згадані й незгадані тут позитивні аспекти не врятували ТПР від виведення з процесу ЗНО, і на ЗНО-2016 було зроблено крок назад - відбулося повернення до єдиного уніфікованого ТБР. Це обумовлено низкою причин як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру, але передовсім тим, що багато з-поміж наших чисельних ВНЗ більше стурбовані елементарним виживанням, аніж якістю студентського контингенту, тобто цікавляться не стільки Відбором кращих, скільки НАбором хоч яких- небудь студентів. Тож для таких ВНЗ тести поглибленого рівня не актуальні, і під час вступної кампанії сертифікатів ТПР вони не приймають. Проте, якщо Україна не позірно, а насправді хоче увійти до престижного клубу країн із якісною освітою, якщо не хоче "пасти задніх" у цивілізованому світі і прагне мати свою "лігу плюща", то ми неминуче повернемося до ідеї використання різнорівневих тестів. Тим більше, що, попри фактичне ігнорування цієї новації під час вступної кампанії-2015 більшістю українських вишів (сертифікати ТПР визнали лише КНУ, КПІ й академія СБУ), поглиблені тести обрали аж 20 896 абітурієнтів [2], що засвідчує актуальність ТПР для українського суспільства й освіти. Тому можливим і бажаним є поновлення застосування ТПР на ЗНО. Крім того, ТПР можна розглядати ще й як своєрідний " експериментальний майданчик" для апробації новацій у тестах базового рівня.

То що ж нового з'явилося у ТПР в порівнянні тестами базового рівня? Насамперед, уперше за час проведення ЗНО з української і зарубіжної літератури запроваджено аналіз не фрагментів, а цілісних художніх текстів, до яких запропоновані спеціально розроблені фасети тестових завдань (див. ТЗ № 5962 у Таблиці 2, де правильні відповіді позначені "зірочкою").

Аналіз на ЗНО цілісного твору є важливим передовсім з двох причин. По-перше, конститутивними ознаками художнього тексту є його цілісність і зв'язність, які неможливо репрезентувати в умовах тестових завдань звичного формату, де використовуються хай і прецедентні, вагомі, але надто лаконічні цитати. А оптимально продемонструвати філологічну підготовку й здібності ("компетенції") учаснику тестування дозволяє лише аналіз цілісного літературного твору (нехай і "малих жанрів").

По-друге, саме фасетні (різновекторні) тестові завдання до цілісного твору найоптимальніше корелюють з усталеною в літературознавстві методикою аналізу та інтерпретації художнього тексту. Тому їхнє виконання (у ЗНО-2015 це були ТЗ №№ 59-62, див. таблицю 2) найкраще демонструє саме літературознавчі здібності абітурієнтів. Такі здібності повинні бути найкраще розвинені у випускників класів з поглибленим вивченням літератури, майбутніх філологів, журналістів, перекладачів.

Як зазначено в офіційному звіті УЦОЯО про ЗНО-2015 [3], у завданнях на аналіз цілісного самодостатнього художнього твору (ТЗ №№ 59-62) переважна більшість абітурієнтів, які вибирали сертифікаційну роботу поглибленого рівня, успішно визначили віршований розмір запропонованого тексту, осягнули творчу концепцію автора (ідею твору), визначили рецепцію наведеного твору в загальноукраїнському літературному контексті. Але завдання № 62 (визначення антитези до образу "народу самостійних дітей") викликало певні труднощі. Правильний варіант "В" ("лиш потурнаки й яничари") вказали лише 41,9 % абітурієнтів. Водночас кожен п'ятий уважав, що це варіант "Г" ("вулканом націй ціла раса"), що свідчить про недостатнє вміння випускників шкіл аналізувати та інтерпретувати художній текст самостійно. Вочевидь, у процесі навчання вчителі й учні занадто захоплюються репродуктивними видами роботи (написати - фактично скачати з Інтернету - реферат або матеріал до нього) чи т. зв. "творчою діяльністю" (роботою в тимчасових творчих групах, "методом проектів" тощо), через що багато учасників ЗНО-2015 виявилися некомпетентними у процесі самостійного аналізу конкретного твору, запропонованого в тесті поглибленого рівня. Отже, результати ЗНО є конкретною підказкою вчителям класів із поглибленим вивченням літератури (й не лише їм), як "відділити зерно від полови", на що варто звертати увагу в першу чергу, а що є факультативним.

Окремо слід сказати, що в 2015 році до сертифікаційної роботи вперше включено ще й завдання на встановлення правильної послідовності літературних явищ. Завдання такої форми успішно апробовані на ЗНО із зарубіжної літератури (2008, 2012, 2013) і мають специфічні переваги, оскільки перевіряють сформованість алгоритмічного мислення, а їхні результати менше залежать від угадування, ніж у ТЗ із вибором однієї відповіді.

До того ж, ці завдання (див. ТЗ № 63 у Таблиці 2) перевіряли не лише знання хронології виникнення конкретних літературних фактів, а й осмислення їхніх каузальних, причиново-наслідкових зв'язків. За рівнем складності ці завдання виявилися оптимальними, що є свідченням здатності абітурієнтів, які вибирали поглиблений рівень сертифікаційної роботи, осягнути літературу саме як процес, що важливо для її поглибленого профільного вивчення у ВНЗ.

Важливо також, що добір художніх творів для ТПР (на відміну від ТБР) програмою ЗНО не регламентувався, тому абітурієнти в принципі не могли завчити їх заздалегідь, отже згадані тестові завдання гарантовано були не "знаннєвими" (на репродукцію завчасно завченої інформації), а передовсім завданнями вищих когнітивних рівнів за "пірамідою Блума" ("застосування" > "аналіз" > "синтез" > "оцінювання").

Виправдало себе також застосування "принципу матрьошки", коли тест поглибленого рівня не замінював, а "надбудовувався" над тестом базового рівня, а останній був інваріантним для всіх без винятку учасників ЗНО, які, в разі потреби, могли відмовитися від результату виконання ТПР, при цьому зберігши для вступу до вишу свій результат за виконання ТБР. Отже, підготовка до виконання ТПР підвищила мотивацію до навчання значно ширшого кола випускників, ніж ті, хто обрав саме ТПР. Тож навряд можна погодитися з тим, що "в майбутньому в разі використання різнорівневих тестів доцільно перетворити базовий і поглиблений тести на цілком автономні з погляду процедури їх розробки й проведення" [9, с. 142-143].

Практичне застосування та психометричний аналіз ТПР підказали шляхи їхнього вдосконалення. Так, доцільно дещо підвищити рівень складності їхніх завдань, оскільки результати ЗНО-2015 засвідчили наявність завдань оптимального та легкого рівнів складності за відсутності складних ТЗ. Це й не дивно, оскільки розробники тесту поглибленого рівня моделювали його теоретично, починаючи фактично з нуля й не маючи ані практичного досвіду використання дворівневих тестів в системі ЗНО попередніх років, ані будь-яких експериментальних результатів.

Вирішенню цього завдання могло би посприяти активніше використання в ТПР теоретико- літературних понять, оскільки, по-перше, теорія літератури є ядром літературознавства, і, по-друге, саме застосування цих понять дозволяє розробляти ТЗ вищих когнітивних рівнів, які є складнішими за знаннєві.

З огляду на це викликає стурбованість невмотивована редукція теоретико-літературних понять у щойно затвердженій МОНУ оновленій Програмі ЗНО-2017 з української літератури [7], звідки вилучено вимогу, успішно апробовану в 2008-2015 рр.: "Учасник ЗНО повинен визначати дво- і трискладові віршові розміри". Крім того, суттєво погіршено кореляцію рубрик програми: наприклад, поняття "експресіонізм" залишилося, але при цьому вилучено експресіоністичну новелу Василя Стефаника "Камінний хрест", на якій лише й можна було показати в рамках ЗНО, що таке експресіонізм у літературі. Те саме й щодо нововведеного поняття "трагедія", яке в Програмі ЗНО-2017 не має опертя на конкретний твір.

З невідомих причин зникла також вимога "знати характерні риси бароко", чи не найяскравішого художньо-естетичного явища, яке переконливо засвідчує самодостатність української літератури та дозволяє вивести її з естетичної тіні російської культури, котра, на відміну від української, не дала світу яскравих літературних барокових творів.

Невідомо, якими міркуваннями керувалися "вдосконалювачі" Програми ЗНО-2017, але з неї зникла ще й новела Юрія Яновського "Подвійне коло", з її мудрою настановою-рефреном "Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду", котра є особливо актуальною в умовах неоголошеної війни Росії проти України та спровокованого РФ розколу українців на патріотів і прибічників "русского мира" (символіка Авеля і Каїна).

Оскільки якість сертифікаційної роботи напряму пов'язана з рпограмою ЗНО, то таке невмотивовано-волюнтаристське редукування останньої, крім усього іншого, ще й ллє воду на млин опонентів ЗНО, які й без цього закидають тестуванню з літератури і брак літературознавчих понять, і навіть антиукраїнськість (sic!) [1]. Перелік продуктивних шляхів удосконалення ЗНО та методики поглибленого вивчення літератури можна продовжити [див. 5].

Таким чином, поглиблене вивчення літератури та застосування на ЗНО тестів поглибленого рівня, попри їхню орієнтованість на філологічну еліту, можуть і повинні слугувати підвищенню якості усієї української освіти.

Використані джерела

1. Бернадська Н. Через пень-колоду чи комар носа не підточить. ЗНО - шляхи вдосконалення / Ніна Бернадська // Дивослово, 2015. - № 7-8. - С. 35-38. Див. також блискучу відповідь на цю статтю: Корнійчук В. "Коли не по конях, так хоч по оглоблях": Щира турбота про якість освіти чи псевдоінтелектуальний тролінг? / Валерій Корнійчук // Дивослово, 2015. - №12. - С. 17-25.

2. Пор. статистику ЗНО: 2013 р.: франц. мова - 903 чол.; ісп. мова - 168 чол.; 2014 р.: нім. мова - 2814 чол.; ісп. мова - 177 чол.; рос. мова - 3429 чол.

3. Звіт про ЗНО-2015. - Режим доступу: http://testportal.gov.ua/reports/.

4. Ковбасенко Ю. Про перспективні напрямки розвитку літературної освіти в Україні та шляхи підвищення її ефективності / Юрій Ковбасенко // Зарубіжна література в навчальних закладах. - К., 2002. - № 1. - С. 2-97.

5. Ковбасенко Ю. Реалізація семантичного потенціалу художнього тексту як фермент якості ЗНО / Юрій Ковбасенко // Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова: Сер. 5. Пед. науки: реалії та перспективи. - № 43. - К., 2013. - С. 83-89. - Режим доступу: http://elibrary.kubg.edu.ua/ 7256/ 1/Y_Kovbasenko _EA_21_GI_ZNO.pdf.

6. Кронбах Л. (Cronbach Lе.) Coefficient alpha and the internal structure of tests; Psychometrika, 16, 1951. - Р. 297-334.

7. Програма ЗНО з української мови і літератури: Наказ МОНУ № 77 від 03.02.2016. - Режим доступу: http://testportal.gov.ua/prepare_ukr_2016/.

8. "Сучасні футуристи від педагогіки "скинули з корабля сучасності" Гомера, Данте, Сервантеса, взявши на борт загалом цікавих, але "прохідних" Коельо, Сігела, Лук'яненка: не надто дитячу, проте розтиражовану... масову літературу" (Каєнко О. "А поля за майданом не було", або Літературі винесли вирок / Олександр Каєнко // Дзеркало тижня. Україна. - № 20, 01.06.2012).

9. Терещенко В. Шляхи вдосконалення поглибленого тесту ЗНО з української мови та літератури / Василь Терещенко // Тези Міжнарод. науково-методичної конференції "Освітні вимірювання-2015. Реформування ЗНО: методологія, модель, основні складові". - 30.09-02.10.2015, Одеса. - С. 142-143.

10. "Хапальний рефлекс важливіший за освіту і знання". Максим Стріха про причини падіння рівня освіти в Україні // Gazeta.ua. - 09.05.2012.

Размещено на Allbest.ru