Організація науково-дослідної роботи студентів на заняттях з дисципліни "Основи наукових досліджень"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація науково-дослідної роботи студентів на заняттях з дисципліни «Основи наукових досліджень»

Сучасний стан економіки характеризується процесам швидкого оновлення техніки та технологій, що сприяє постійному збільшенню інформації як в сфері соціально - трудових відносин, так й в інших сферах життєдіяльності людини. Це ставить перед системою професійної освіти важливе завдання - підготовку ініціативних, творчих фахівців, які здатні самостійно адаптуватися до мінливих умов ринку праці і швидко знаходити раціональні рішення на основі існуючих матеріальних та інформаційних ресурсів.

Підготовка до майбутньої професійної діяльності розпочинається в загальноосвітніх навчальних закладах. Функції такої підготовки в основному покладено на технологічну освіту, яка зорієнтована на створення умов пошуку учнями способів побудови власних програм діяльності, передбачає досягнення власних цілей і результатів, а також вироблення власних принципів і норм культурно-технологічного розвитку.

«Технології», як інтеграційна освітня галузь спрямована на формування і розвиток технологічної, екологічної та економічної культури особистості учнів через розвиток творчого технологічного мислення, комплексу технологічних здібностей і якостей особистості. Досягнення поставленої мети можливо лише за умови постійного включення учнів в дослідну, конструкторсько-перетворюючу, прогностичну діяльність під керівництвом спеціально підготовлених вчителів, що володіють вище перерахованими якостями і вміннями і здатних здійснювати їх формування та розвиток у своїх учнів.

Однак сьогодні зберігається орієнтація на виробництво і продуктивну працю, через що навчання проводиться старими репродуктивними методами. Причини такого явища криються в підготовці вчителів технології, в невмінні ними організовувати і управляти проектною діяльністю учнів, а найчастіше в поганому володіння нею випускниками педагогічних вищих навчальних закладів за напрямом «Технологічна освіта».

Для виходу із ситуації необхідно підвищити дослідницьку культуру майбутніх бакалаврів і магістрів технологічної освіти в процесі їх підготовки в педагогічному навчальному закладі, щоб вони змогли творчо застосовувати різні інноваційні технології навчання і шукати нові шляхи і підходи до формування сприятливих умов для повноцінної реалізації всіх завдань технологічної освіти. Це в свою чергу можливо при ефективній організації системи науково-дослідної роботи студентів (НДРС) педагогічних вищих навчальних закладів у предметній галузі «Технології», таким чином, щоб вона враховувала її основні особливості.

Аналіз попередніх досліджень. Розвиток і вдосконалення НДРС як обов'язкового компонента системи підготовки фахівців було однією з важливих проблем педагогіки і психології. Така форма організації навчання у вищому навчальному закладі нерозривно пов'язувалася з проблемою активізації пізнавальної діяльності студентів, з формуванням їх творчого мислення, дослідницьких умінь і навичок, а також з питаннями використання проблемного навчання як засобу розвитку пізнавальної активності і самостійності студентів.

Науковій розробці цих проблем присвячені праці багатьох вчених: Г.Н. Александрова, А.Н. Алексюка, Г.С. Альтшуллера, Б.Г. Ананьєва, В.І. Андрєєва, С.І. Архангельського, Ю.К. Бабанського, В.П. Беспалька, А.А. Вербицького, П.Я. Гальперіна, Н.К. Гончарова, В.В. Давидова, А.І. Загвязінського, Л.В. Занкова, С.І. Зінов'єва, Т.А. Ільїної, Т.В. Кудрявцева, І.Я. Лернера, К.Г. Марквардта, М.І. Махмутова, Р.А. Нізамова, Н.Д. Никандрова, П.І. Пидкасистого, З.І. Равкіна, А.Я. Рубінштейна, М.Н. Скаткина, В.А. Сластеніна, Н.Ф. Тализіна, Г.І. Щукіної та ін. У роботах цих вчених в тій чи іншій мірі розглядається проблема студентської науково-дослідної діяльності, наголошується на необхідності її розвитку як одного з важливих завдань сучасної професійної освіти вчителів.

Мета статті - обґрунтувати теоретичні засади удосконалення організації науково-дослідної роботи студентів на заняттях з дисципліни «Основи наукових досліджень».

Формування дослідницьких умінь студентів, як було визначено вище, не самоціль, а механізм якісного розв'язання основного завдання - підвищення якості навчання студентів, тобто одночасно з підвищенням сформованості дослідницьких умінь повинні підвищувати загальні показники вивчення дисциплін.

Таким чином, «дослідницьке уміння» - вміння використовувати певний метод дослідження для розв'язання проблеми або дослідницького завдання; система інтелектуальних і практичних умінь навчальної діяльності, які необхідні для самостійного виконання дослідження або його частини; вміння застосовувати певні прийоми наукового методу пізнання в умовах рішення навчальної проблеми у процесі виконання навчально-дослідницького завдання.

Спираючись на результати теоретичного аналізу проблеми дослідницької діяльності приходимо до висновку, що будь-яка людська діяльність - це розв'язання задач, що постійно виникають, отож і навчання, як вид діяльності вчені представляють як систему специфічних задач, що визначенні метою і змістом навчального матеріалу, і таких, які вирішуються в ході педагогічного процесу.

Оскільки одним з принципів системи організації науково-дослідної роботи студентів є безперервність їх залучення до дослідницької діяльності, починаючи з першого й закінчуючи останнім курсом навчання, то формування умінь розв'язувати дослідницькі задачі з дисциплін циклу професійної та практичної підготовки, що вивчаються на ІІІ-ІУ курсах університету, закладає базисну основу для творчої підготовки студентів і подальшого розвитку дослідницьких умінь майбутніх бакалаврів у навчальній і професійній діяльності. Ефективна організація формування дослідницьких умінь передбачає систему стимулювання студентів і викладачів, які беруть активну участь у її проведенні.

З метою формування і розвитку науково-дослідних умінь студентів при вивченні дисципліни «Основи наукових досліджень» заснований на застосуванні інноваційних освітніх технологій, з використанням інтерактивних методів навчання.

На заняттях враховується компетентнісний підхід у професійному становленні майбутніх учителів технологій. Тому особлива увага приділяється індивідуальному підбору завдань, їх практико - орієнтованій спрямованості та актуалізації самостійної роботи [5, с. 168].

Ці аспекти організації професійної підготовки студентів впливають на вибір основних видів освітніх технологій, що використовуються при вивченні дисципліни «Основи наукових досліджень»:

По-перше, практична складова - діяльно-орієнтоване навчання студентів. Технології засновані на діяльності включають в себе аналіз ситуацій, ділові ігри, моделювання професійної діяльності в навчальному процесі, контекстне навчання; організацію професійно-орієнтованої навчально - дослідницької роботи. Дана технологія спрямована на формування системи професійних практичних умінь, що дасть можливість підготувати вчителя, здатного кваліфіковано здійснювати пошук та вирішувати професійні завдання [4, с. 87].

По-друге, особистісна складова - особистісно-орієнтоване навчання. Вивчення дисципліни передбачає можливість вибору для майбутніх учителів і подальше виконання ними різних творчих проектів. Так, студенти можуть виконати роботу з удосконалення методики навчання учнів; організації виховної роботи; складати проекти наукових виступів; виконати науково-дослідну роботу; виступити з доповіддю тощо [2].

По-третє, самоосвітня складова - дослідницьке навчання або адаптивна технологія, що заснована на максимальному залученні студентів в індивідуальну самостійну роботу. Забезпечується використанням завдань для самостійної роботи студентів, а також виробленням рекомендацій щодо здійснення самостійної роботи [1].

Процес навчання включає аудиторні заняття шляхом проведення практичних занять, групові та індивідуальні консультації, поточний контроль отриманих знань, використання різних форм науково - дослідницької діяльності студентів, самостійну роботу, а так проведення самоаналізу.

Формування науково-дослідних умінь студентів сприяє широке використання в ході освітнього процесу інтерактивних методик навчання. Що передбачає конструктивне залучення студентів до навчального процесу, активізацію навчально-пізнавальної діяльності [1].

Основні цілі які вирішуються при проведенні практичних занять - це закріпити у студентів основні теоретичні положення основ наукових досліджень, виробити уміння аналізу і самостійного організовувати дослідну діяльність стосовно до виниклих суперечок навчального процесу, сприяти вивченню ними необхідної літератури, в тому числі і наукових видань за темою, що розглядається на практичному занятті.

Проведення практичних занять передбачає вироблення у майбутніх учителів технологій професійної зацікавленості, розвиток у них логічно-наукового мислення, а також вироблення професійних умінь, здійснювати аналіз проблем та шукати шляхи їх подолання.

Наукова діяльність має багатовекторний інформативний характер, тому активні методи навчання є оптимальними, оскільки припускають ділове співробітництво, взаємодію, обмін інформацією, більш глибоке засвоєння матеріалу, розуміння сутності досліджуваних явищ, і як результат - отримання відповідних знань та умінь.

При проведенні практичних занять використовуються такі інтерактивні методики, як виконання творчих завдань, робота в малих групах, виступ, презентації, дискусії та інші. Неодмінною умовою успішної роботи студентів на практичних заняттях є серйозна попередня підготовка: студентам необхідно уважно ознайомитися зі своїми записами лекцій з організації наукового дослідження, вивчити і засвоїти рекомендовану по даній темі літературу, вивчити відповідні методичні рекомендації. У процесіпідготовки до занять студентам рекомендується використовувати автореферати наукових досліджень з питань теорії та методики технологічної освіти, а також теорії і методики професійної освіти.

Особлива увага приділяється організації самостійної роботи майбутніх учителів технологій, особливо в контексті аналізу наукової літератури. Уміння працювати з періодичними виданнями - одне з найважливіших професійних умінь майбутнього вчителя, вміння логічно мислити, правильно оцінювати фактичну інформацію, володіння правилами наукового викладу матеріалу.

За підсумком вивчення дисципліни з організації науково-дослідницької діяльності студентів формуються доповіді на наукові студентські конференції, проводяться «круглі столи», конференції, презентації та захист робіт.

Для підготовки студенів до організації та проведення наукової роботи з педагогіки слід використовувати різні форм науково-дослідницької діяльності студентів, що сприяє виробленню у майбутніх учителів технологій професійної зацікавленості, розвитку логічно-наукового мислення, а також вироблення професійних умінь, здійснювати аналіз проблем та шукати шляхи їх подолання.

Використані джерела

завдання студент професійний освітній

1. Антонова О.Є. До історії становлення дослідницького навчання / О.Є. Антонова // Дослідницький компонент у діяльності загальноосвітніх навчальних закладів та позашкільних закладів освіти: ретроспектива і перспектива: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 21 листопада 2013 року, м. Київ. - К.: Інститут обдарованої дитини, 2013. - С. 6-13.

2. Виговська О.І. Особистісно орієнтоване навчання. Як його технологізувати? / О.І. Виговська, С.В. Рудаківська // Педагогіка толерантності. - 2000. - №4. - С. 27-33.

3. Козяр М.М. Інтерактивні методики навчання у ВНЗ / М.М. Козяр // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: зб. наук, праць / за ред Л.Л. Товажнянського, О.Т. Романовського. - Вип. 42 (46). - Харків: НТУ «ХПГ», 2015. - С. 284-292.

4. Найдьон В.І. Роль методичного кабінету в підвищенні професійної майстерності педагогів, забезпеченні особистісно орієнтованого підходу у навчально-виховному процесі / В.І. Найден // Інноваційний досвід у професійно-технічній освіті. - 2009. - №1. - С. 83-88.

5. Пригодій М.А. Використання компетентнісного підходу при підготовці майбутніх учителів до профільного навчання учнів / М.А. Пригодій // Матеріали міжнародної наук.-практ. конф. [«Технологічний підхід у підготовці майбутніх учителів»], (Умань, 29-30 квіт. 2011 р.)»]; ред. кол.: Побірченко Н.С. (гол. ред.) та ін. - Умань: ПП Жовтий, 2011. - Вип. 3. - С. 167-173.

Размещено на Allbest.ru