Підготовка майбутніх учителів початкових класів в сучасних освітніх умовах гуманітарно-педагогічного коледжу

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Гуманітарно-педагогічний коледж Мукачівського державного університету

учитель освітній коледж інтерактивний

Підготовка майбутніх учителів початкових класів в сучасних освітніх умовах гуманітарно-педагогічного коледжу

Віта Котубей

У статті висвітлено основні тенденції та аспекти підготовки майбутніх учителів початкової школи в освітніх умовах гуманітарно- педагогічного коледжу. Окреслено проблеми, які найчастіше виникають у традиційній системі початкової педагогічної освіти. Висвітлено основні завданнями гуманітарно-педагогічного коледжу у підготовці вчителів початкової школи. Обґрунтовано можливі шляхи і засоби вдосконалення підготовки майбутніх учителів початкової школи в освітніх умовах коледжу, зокрема шляхом реалізації інноваційних підходів та використання сучасних педагогічних, інтерактивних та інформаційно-комунікаційних технологій.

Ключові слова: підготовка майбутніх вчителів початкових класів, гуманітарно-педагогічний коледж, початкова педагогічна освіта, особливості підготовки педагогічних кадрів, освітні умови коледжу.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Підготовка вчителя молодших класів, здатного до самостійного навчання і розвитку власної науково-обґрунтованої практики є головною метою педагогічної освіти низки сучасних країн. Вже сьогодні в Україні та світі відбувається зміна навчально- дисциплінарної моделі освіти на особистісно зорієнтовану, в центрі якої є розвиток особистості студента як людини культури, як суб'єкта діяльності, що має взаємопов'язані природну, соціальну та культурну сутності [1, с. 36].

Початкова педагогічна освіта (Initial Teacher Training) в умовах гуманітарно-педагогічного коледжу розглядається як перший важливий етап у формування майбутнього вчителя. Вимоги, які висуваються до сучасного вчителя початкових класів, передбачають наявність у нього ґрунтовних знань предмета викладання, володіння сучасними педагогічними методами і технологіями, здатність до побудови рефлексивної практики, яка дає змогу

адаптувати власну професійну діяльність до потреб кожної окремої дитини та групи учнів у цілому [2, с. 388].

У спільно прийнятих рекомендаціях на рівні міністрів освіти країн Європейського Союзу відображено перелік умінь, які повинні бути сформовані у майбутніх педагогів після завершення початкової педагогічної освіти:

здатність формувати під час навчання універсальних (і «переносимих» transversal) навчальних компетенцій учнів;

здатність ефективно викладати в гетерогенних класах з учнями з різних соціальних і культурних середовищ в широкому спектрі їх здібностей і потреб;

здатність будувати власну професійну діяльність у взаємодії з колегами, батьками учнів та соціальним оточенням школи;

здатність до побудови нового знання й інновацій як результат участі в рефлексивній практиці та наукових дослідженнях, формування безпечного і привабливого освітнього середовища;

здатність до самостійного навчання та самовдосконалення в процесі власного професійного розвитку [3].

Отже, вчитель початкової школи - це педагог, який, в силу особливостей побудови системи освіти, здійснює значний вплив на становлення особистості школяра. Початкова школа як перший щабель шкільної освіти покликана допомогти учневі оволодіти загальними способами навчальної діяльності, а вчитель повинен сприяти не лише адаптації особистості в нових соціальних умовах, а й формуванню тих практичних навичок, компетенцій, які будуть основою для розвитку особистості. Початкова шкільна освіта є обов'язковою практично у всіх країнах, а діти знаходяться під опікою вчителів значну частину часу, тому вимоги до їхньої професійної підготовки зростають. Початкова педагогічна освіта є невід'ємною частиною системи безперервної освіти, оскільки саме в організаціях професійної освіти формується кадровий потенціал для соціально-економічних реформ, який визначає майбутнє країни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У царині наукових інтересів дослідників проблема професійної підготовки педагогічних кадрів досліджується у її різних аспектах. Науковці вивчають методологічні засади сучасної філософії освіти (В. Андрущенко, В. Кремень, В. Огнев'юк); історію розвитку педагогічної освіти (Л. Березівська, Л. Вовк, Н. Гупан, О. Сухомлинська); теоретичні та методичні основи освіти педагогів (І. Бех, С. Гончаренко, І. Зязюн, О. Савченко, С. Сисоєва); психологічні аспекти підготовки вчителя, витоки педагогічної майстерності (В. Андреєв, В. Лозова, В. Паламарчук, Н. Теличко); професійну етику вчителя (Л. Хоружа). Водночас, особлива увага приділяється проблемі дослідження початкової освіти, зокрема: демократичним та особистісно розвивальним орієнтирам сучасної початкової школи (Н. Бібік, М. Вашуленко, С. Мартиненко, О. Матвієнко, Л. Онищук); формуванню в учнів наукової та цілісної картини світу (В. Примакова); застосуванню сучасних педагогічних технологій (Л. Бєкірова, Н. Гордуз, Н. Павленко); професійній підготовці в умовах навчального комплексу «педагогічний коледж - педагогічний університет» (О. Чепка), адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності (М. Шик). Однак, незважаючи на значущість досліджуваних питань, запити практики, наявність певних теоретико-методичних напрацювань, проблема підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах гуманітарно-педагогічного коледжу залишається актуальною і все ще недостатньо вивченою.

Мета статті полягає у висвітленні особливостей підготовки майбутніх учителів початкової школи в сучасних освітніх умовах гуманітарно- педагогічного коледжу.

Виклад основного матеріалу дослідження. У контексті загальної освітньої стратегії сучасної професійної освіти в Україні, організація навчальної діяльності педагогічного коледжу спрямована на забезпечення комплексного процесу розвиваючої освіти майбутніх учителів початкових класів, що передбачає індивідуалізацію навчання, виховання, соціалізації, тобто комплексного використання психологічних і дидактичних теорій навчання.

Згідно зі статтею 28 закону «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556- VII коледж - галузевий вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям ступенів молодшого бакалавра та/або бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження. Коледж має також право здійснювати підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Відомості про коледж, який є структурним підрозділом університету, академії чи інституту, включаються до Єдиної державної електронної бази з питань освіти [4, с. 2004].

В Україні, на межі XXI століття, коледж став новою ланкою в ієрархічній структурі національної системи вищої освіти і посів місце між технікумом і вищим закладом освіти III рівня акредитації, здійснюючи підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста. Тому коледжу притаманні ознаки як закладів освіти І, так і III рівнів акредитації, що, на думку Т. Красікової, створює як нові можливості, так і труднощі для якісної професійної багаторівневої підготовки фахівців з базовою вищою освітою [5, с. 7]. Метою початкової педагогічної освіти є підготовка висококваліфікованих фахівців, здатних не лише вирішувати складні завдання, а й самостійно ставити проблеми і знаходити принципово нові, творчі рішення.

Згідно з Державною програмою «Вчитель» (затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2002 р.), основними завданнями коледжу визначено:

задоволення потреб особистості в інтелектуальному, культурному і етичному розвитку шляхом отримання середньої професійної освіти;

формування в студентів громадянської позиції, розвиток відповідальності, самостійності і творчої активності;

збереження і примноження моральних і культурних цінностей суспільства, задоволення потреб суспільства у фахівцях з середньою професійною освітою [6, с. 4-17].

Порівнюючи педагогічну середню та вищу професійні освіти з позиції вирішення педагогічних завдань, варто зазначити, що в процесі навчання на всіх щаблях професійної освіти використовуються різні типи завдань, у різному співвідношенні і з різними цілями, серед яких стереотипні, діагностичні, евристичні [7, с. 11]. Навчання фахівця з початковою педагогічною освітою спрямовується на вирішення діагностичних завдань, а фахівця з вищою педагогічною освітою - на вирішення евристичних завдань. Особливості професійної підготовки визначаються також типом організації навчального процесу: співвідношення аудиторної та самостійної роботи, обов'язкових і елективних курсів. У вищій педагогічній освіті частка самостійної роботи становить до 50%, а курсів за вибором - до 30%, тоді як у початковій педагогічній освіті ці показники значно нижче.

Підвищений інтерес до проблеми професійної підготовки студентів гуманітарно-педагогічних коледжів викликаний тим, що якість такої підготовки все частіше не зовсім відповідає сучасним вимогам, які висуваються до педагога, оскільки випускники не завжди здатні вирішувати професійні завдання на початку власної педагогічної діяльності. Це зумовлено тим, що професійна підготовка студентів у педагогічному коледжі є традиційною моделлю соціального замовлення, зверненою до навчальної системи середньої професійної освіти. Вивчення проблеми професійної підготовки майбутніх учителів молодших класів у педагогічному коледжі призводить до висновку, що здебільшого освітній процес реалізується за традиційною схемою, модель якого можна представити таким чином: соціальне замовлення держави - інформація, передана студентам (теоретичні знання) - практика (використання теоретичних знань у практичній діяльності) [8, с. 56]. Основним ядром цієї моделі є передачі викладачами інформації студентам, а метою професійної підготовки студентів у гуманітарно-педагогічному коледжі є накопичення теоретичних знань і відповідне якісне їхнє застосування на практиці.

Досліджуючи можливі шляхи і засоби вдосконалення підготовки майбутніх учителів початкової школи, Л. Коваль окреслює такі проблеми:

забезпечення навчально-виховного процесу з позиції програмно- методичного підходу, тобто необхідно вдосконалювати навчальні програми, плани, літературу, аналізувати зміст вищої педагогічної освіти, збільшити кількість спеціальних курсів і семінарів, які формують і розвивають наукові, пізнавальні інтереси студентів;

посилення професійно-педагогічної та програмно-цільової спрямованості позанавчальної діяльності, формування і розвиток соціальної активності майбутніх учителів початкових класів;

вдосконалення форм і методів психолого-педагогічної і методичної підготовки майбутніх учителів початкових класів;

формування особистості вчителя початкової школи в системі «школа - коледж - школа», тобто в практичній спрямованості підготовки [9, с. 24].

Вивчаючи проблеми дидактичної та методичної підготовки вчителів початкової школи в процесі отримання професійної педагогічної освіти, Н. Воскресенська розробила її структуру з позиції професіографічного підходу [10, с. 108], яка охоплює дванадцять компонентів, поєднаних у три блоки: 1) обсяг знань, умінь і навичок, необхідних у підготовці до уроку; 2) обсяг знань, умінь і навичок, необхідних для проведення уроку; 3) обсяг знань, умінь і навичок, необхідних для аналізу результатів. Водночас дослідниця окреслює взаємозв'язок і вплив окремих компонентів дидактичної підготовки вчителів початкової школи, обґрунтовує з наукової точки зору педагогічні умови вдосконалення професійної педагогічної підготовки. Цінність дослідження полягає в тому, що підкреслюється важливість педагогічної діяльності вчителя початкової школи в організації та управлінні процесом навчання як основою розвитку учня.

Підсумовуючи зазначене, можемо констатувати, що підготовка в умовах коледжу (освітньо-кваліфікацій рівень «молодший спеціаліст») майбутніх учителів початкової школи має свої особливості. Вони полягають в організації підготовки студентів за освітньо-професійною програмою молодшого спеціаліста у поєднанні з загальноосвітньою підготовкою за навчальним планом, який охоплює: загальноосвітні дисципліни; цикл гуманітарної і соціально-економічної освіти; цикл математичної і природничо-наукової підготовки; цикл професійної та практичної підготовки.

Здійснений аналіз змістового наповнення підготовки вчителя початкової школи в освітніх умовах гуманітарно-педагогічного коледжу засвідчив мозаїчність та проблеми цієї підготовки:

відставання оновлення змісту професійної педагогічної підготовки вчителя початкової школи у коледжах від темпів оновлення змісту початкової школи з упровадженням нових навчальних програм;

неузгодженість різних складових підготовки вчителя початкової школи;

недостатнє оновлення методичного змісту освіти в межах компетентнісного підходу у професійній підготовці майбутнього вчителя початкової школи;

інертність щодо використання викладачами коледжів у процесі підготовки фахівців інноваційних підходів та технологій навчання.

Висновки дослідження та перспективи подальших розвідок

Таким чином, існуюча система професійної підготовки вчителів початкових класів у гуманітарно-педагогічному коледжі здебільшого спрямована не на формування професійної компетентності студентів, а на засвоєння ними певної сукупності знань і вмінь. Такий підхід не може сформувати у них системного бачення педагогічної діяльності. Тому припускаємо, що задля підвищення ефективності освітнього процесу в коледжі, доцільною є імплементація інноваційних педагогічних технологій та обґрунтованих методологічних підходів щодо професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у гуманітарно- педагогічному коледжі.

Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо у визначенні оптимальних педагогічних умов, які сприятимуть вдосконаленню пофесійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у гуманітарно-педагогічних коледжах.

Список використаної літератури

Бурлакова Т. В. Индивидуализация профессиональной подготовки студентов : концептуальные основы : монография / Т. В. Бурлакова. - Шуя : Изд-во ШГПУ, 2008. - 179 с.

Матвієнко О. В. Тенденції розвитку професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в Україні в контексті інтеграції до світового педагогічного простору / О. В. Матвієнко // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. - 2015. - Вип. 53. - С. 381-392.

Закон України «Про вищу освіту» : від 01.07.2014 № 1556-VII // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2014. - № 37/38. - с. 2004.

Красікова Т. І. Організація навчального процесу у коледжі економічного профілю : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.04 «Теорія і методика проф. освіти» / Т. І. Красікова ; Харків. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди.Харків, 2002. - 22 с.

Державна програма «Вчитель»: [затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2002 р. № 379] // Інформ. зб. М-ва освіти і науки України. -

Шик М. П. Адаптація студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності в процесі фахової підготовки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / М. П. Шик.Черкаси, 2010. - 20 с.

Крамаренко А. М. Гуманістично зорієнтована підготовка майбутніх учителів початкової школи : [монографія] / А. М. Крамаренко. - Донецьк : ТОВ «Юго-Восток, ЛТД», 2008. - 190 с.

Коваль Л. В. Система професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування загальнонавчальних технологій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Л. В. Коваль ; Ін-т педагогіки АПН України. - Київ, 2010. - 40 с.Размещено на Allbest.ru