Інтерактивна лекція в системі професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.147.31:351.746.1

Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

Інтерактивна лекція в системі професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри прикордонного контролю

Анотація

інтерактивний лекція прикордонник професійний

У статті автор розглядає інтерактивні лекції в системі професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників та здійснює порівняльний аналіз переваг та недоліків традиційної та інтерактивної лекцій. Автором запропоновано та обґрунтовано особливості застосування різноманітних інтерактивних лекцій в процесі навчання дисциплінам кафедри прикордонного контролю: лекція-візуалізація, проблемна лекція, лекція-бесіда, лекція-пресконференція, лекція-дискусія, лекція-провокація, лекція-екскурсія, лекція - аналіз конкретної ситуації.

Ключові слова: інтерактивна лекція, професійна підготовка, майбутні офіцери-прикордонники, активізація навчально-пізнавальної діяльності, прикордонний контроль.

Аннотация

Заболотная Е. Интерактивная лекция в системе профессиональной подготовки будущих офицеров-пограничников

В статье автор рассматривает интерактивные лекции в системе профессиональной подготовки будущих офицеров-пограничников и осуществляет сравнительный анализ преимуществ и недостатков традиционной и интерактивной лекций. Автором предложено и обосновано особенности применения различных интерактивных лекций в процессе обучения дисциплинам кафедры пограничного контроля: лекция-визуализация, проблемная лекция, лекция-беседа, лекция-пресс-конференция, лекция- дискуссия, лекция-провокация, лекция-экскурсия, лекция - анализ конкретной ситуации.

Ключевые слова: интерактивная лекция, профессиональная подготовка, будущие офицеры-пограничники, активизация учебно-познавательной деятельности, пограничный контроль.

Annotation

Zabolotna O. An Interactive Lecture in the System of Professional Training of Future Border Guard Officers

A lecture, which creates a fundamental knowledge base of students (cadets) in a certain discipline, occupies an important place in the modern educational process of a higher educational establishment. A lecture is a process of oral transferring of large amount of systematized information to a large group.

The main advantage of a traditional lecture is the ability to give a large amount of logically structured information in a short time. Traditional lecture has certain weaknesses. They are the following: the passive form of getting information; impossibility to manage cadets' cognitive activity effectively because of a large number of students at the lecture; impossibility to provide an individual, differentiated approach to learning because of focusing on the ”average ” cadet; lack of feedback, etc.

Professionally directed disciplines require approaching of the learning process close to the real work. In order to execute their professional duties effectively it is necessary for the future border guards not only to have a certain amount of knowledge, skills and abilities, but also to be able to think in a non-standard manner, not to be afraid of making decisions, etc.

The following interactive lectures are currently used in the educational process of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnitsky: lecture-visualization, problem lecture, lecture-conversation, lecture-press conference, lecture-discussion, lecture-provocation, lecture-excursion, lecture - analysis of a particular situation etc.

The advantages of interactive lectures are the following. The cadet changes his role in educational process from an object of study to its subject. It means that he does not receive the finished knowledge, but acquires it by his own efforts. The teacher can maintain feedback with the students during the class. It is possible to achieve a high level of educational activity due to the intensification of thinking and behaviour of cadets. Cadets become independent in learning and decision-making process.

Interactive lectures make it possible to solve serious professional tasks of both educational and research nature through simulation of professional situations and in the form of games.

Thus, the use of interactive lectures in the system of future border guards' professional training increases the effectiveness of cadets' acquisition of the most advanced information provided during the lecture, structured in a clear logical sequence. It promotes intellectual development and creative activity of cadets, preserving interest in the discipline and future profession. It also promotes the formation of professional skills of future specialists, achieving high educational results.

Key words: interactive lecture, professional training, future border guards, activation of educational-cognitive activity, border control.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Ефективність професійної діяльності фахівця будь-якої сфери залежить від рівня його підготовки. Завдання сучасної освіти - навчити вчитися, тобто самостійно здобувати знання. В умовах сьогодення виникає потреба у такій організаціі навчального процесу, при якій кожен курсант буде свідомо й активно набувати необхідних знань, вмінь та навичок.

В практичній професійній діяльності випускникам Національної академії Державної прикордонної служби України доведеться мати справу з різноманітними стандартними та непередбачуваними ситуаціями. Вирішуючи подібні ситуації під час навчання, майбутній офіцер-прикордонник буде мати набагато більше шансів прийняти правильне рішення та вжити належних заходів для їх розв'язання в реальних умовах служби. Тому останнім часом педагогами вишів все більше використовуються інтерактивні методи навчання, які передбачають спільну діяльність курсантів у процесі здобуття нових знань, коли кожен вносить свій індивідуальний вклад, ділиться своїм досвідом.

Традиційна лекція, як правило, має суто інформаційний характер і побудована переважно на активності викладача, а не курсантів. Тому можливість опрацьовувати великий обсяг навчального матеріалу, налагоджувати зворотній зв'язок із курсантами та досягнути високих результатів навчальної діяльності дасть лише така лекція, під час якої буде поєднуватись керуюча роль викладача з високою активністю курсантів на основі використання інтерактивних технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Питання впровадження інтерактивних методик в освітній процес на сьогодні є досить актуальним, однак до кінця невирішеним у педагогічній науці та практиці. Воно постійно привертає до себе увагу вітчизняних та зарубіжних педагогів. Проблема застосування інтерактивних методів навчання була у центрі уваги А. Вербицького, М. Кларіна, О. Пєхоти, О. Пометун, С. Сисоєвої та багатьох інших. Разом з тим, незважаючи на значну кількість існуючих досліджень з даної тематики, на сьогодні питання використання інтерактивних лекцій в системі професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників залишається недостатньо дослідженим та потребує особливої уваги.

Мета статті полягає у дослідженні ролі та місця інтерактивної лекції як засобу активізації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників.

Виклад основного матеріалу дослідження. У сучасному освітньому процесі вищого навчального закладу важливе місце посідає лекція, що створює фундаментальну базу знань студентів (курсантів) з певної навчальної дисципліни.

У педагогічній науці немає єдиного підходу до трактування «лекції». Її розглядають як організаційну форму навчальної роботи у вищих навчальних закладах - «специфічний спосіб взаємодії викладача і студентів (курсантів)...». Також це поняття схильні ототожнювати з методом навчання - «монологічним викладом навчального матеріалу в систематичній і послідовній формі, сконцентрованим в основному навколо фундаментальних проблем науки».

С. Гончаренко розглядає лекцію як «систематичний, послідовний виклад навчального матеріалу, будь-якого питання, теми, розділу, предмета, методів науки» [1].

На думку А. Вербицького, лекція - це процес вербального відтворення викладачем інформації та її аудіювання, обробку та засвоєння студентами (курсантами) [2].

У перекладі з латинської «lectio» означає «читання». Тому в загальному розумінні її розглядають як процес передачі великого об'єму систематизованої інформації в усній формі великій групі.

Традиційна лекція вважається пасивним методом навчання, і, як будь- якому іншому методу, їй притаманні певні переваги та недоліки. До переваг традиційної лекції можна віднести:

можливість викладача викласти у логічно систематизованій формі великий обсяг навчальної інформації;

економічність, що передбачає можливість курсанта за порівняно короткий час отримати значний обсяг інформації;

компенсація дефіциту навчальної літератури;

логічну послідовність викладу навчального матеріалу та зв'язок теорії з практикою, лекції із груповими та практичними заняттями;

можливість розставити акценти на головних питаннях під час подання матеріалу лектором;

створення умов для розвитку таких розумових операцій як аналіз, синтез, порівняння тощо;

лекція є основою для подальшої самостійної роботи тощо.

Поряд із перевагами традиційній лекції притаманні також і певні слабкі сторони:

пасивна форма передачі інформації та засвоєння знань курсантами (під час лекції спостерігається відносно менша активність курсантів у порівнянні з іншими видами навчальних занять);

сприйняття інформації, поданої на лекції, здійснюється, в основному, на слух, тому вона зберігається в пам'яті невеликий проміжок часу, якщо не задіювати додатковий спосіб її сприйняття: зорове, тактильне тощо (проведені дослідження свідчать про те, що під кінець лекції з усього обсягу поданої інформації курсант може відтворити лише від 10 до 15 %);

лекційні заняття, як правило, проводяться не з однією навчальною групою, а з лекційним потоком, що об'єднує кілька таких груп, тому велика кількість курсантів на лекції позбавляє викладача можливості ефективного управління їхньою пізнавальною діяльністю;

курсанти не вміють вести конспекти, що ускладнює процес подачі лекційного матеріалу;

лекція привчає курсанта до «пасивного привласнення чужих думок», а не стимулює до самостійного здобуття знань;

лекція орієнтована на «середнього» курсанта, вона не забезпечує індивідуального, диференційованого підходу у навчанні;

одноманітність роботи на лекції спричиняє швидку втомлюваність курсантів, втрату ними уваги;

відсутність зворотного зв'язку, складність контролю засвоєння навчального матеріалу тощо.

Дисципліни кафедри прикордонного контролю є професійно- спрямованими, практичними дисциплінами, основною метою яких є підготовка висококваліфікованих офіцерських кадрів для служби на посадах в підрозділах Державної прикордонної служби України, забезпечення базової теоретичної та практичної підготовки курсантів, необхідної для виконання обов'язків під час здійснення пропускних операцій у пунктах пропуску. Завданнями навчальних дисциплін кафедри є формування у курсантів необхідних знань, практичних навичок і вмінь щодо здійснення прикордонного контролю. Професійно-спрямовані дисципліни вимагають максимального наближення процесу навчання до реальних умов служби на державному кордоні. Специфіка професійної діяльності прикордонників під час охорони державного кордону на шляхах міжнародних сполучень полягає у тому, що, з одного боку, вона побудована на чіткій відповідності нормам законодавства, проте з іншого боку, багато ситуацій, що виникають під час виконання службових обов'язків, є нестандартними і вимагають особливого підходу до їх вирішення. Усі ситуації, що можуть виникнути під час здійснення пропуску осіб та транспортних засобів через державний кордон, спрогнозувати не можливо, тому для ефективного виконання своїх обов'язків майбутнім офіцерам-прикордонникам необхідно не лише мати певний багаж знань, умінь та навичок, але й вміти нестандартно мислити, не боятись приймати рішення тощо. Цього можна досягти шляхом активного залучення курсантів до роботи на заняттях.

Однак, враховуючи переваги лекційних занять, їх не можливо повністю замінити груповими та практичними. У зв'язку з цим постає питання, як провести лекцію, щоб вона водночас і вміщувала великий обсяг навчального матеріалу, і відповідала вимогам професійного спрямування, тобто стимулювала активність курсантів. Ряд суперечностей, що існують в процесі професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, зумовлюють перехід від педагогічного традиціоналізму до впровадження нових форм і методів проведення лекційного заняття - інтерактивних.

Поняття «інтерактивний» має походження від англійського слова «interact» («inter» - «взаємний», «act» - «діяти»). Учені-педагоги [3-7] виділяють наступні характерні ознаки інтерактивного навчання:

- таке навчання відбувається шляхом взаємодії всіх тих, хто навчається і навчає;

- інтерактивна взаємодія виключає домінування будь-якої думки або будь-якого учасника навчального процесу;

- основна мета такого навчання - створення комфортних умов, за допомогою яких курсант відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес навчання;

- роль педагога зводиться до скерування діяльності курсантів на досягнення цілей заняття;

- таке навчання передбачає активність не лише викладача, але й кожного суб'єкта освітнього процесу;

- завданнями інтерактивного навчання є викликати інтерес у курсантів не лише до навчальної дисципліни, але й до майбутньої професійної діяльності в цілому;

- інтерактивне навчання вчить курсантів працювати в команді;

- йому притаманна відмінна від традиційної логіка навчального процесу: не від теорії до практики, а від формування нового досвіду до його теоретичного усвідомлення через дію.

Педагоги одностайні у тому, що інтерактивні методи навчання сприяють активізації навчально-пізнавальної діяльності курсантів, спрямовані на розвиток у майбутніх фахівців самостійного мислення, формування творчих умінь нестандартного вирішення певних професійних проблем, вдосконалення навичок професійного спілкування тощо. Впровадження інтерактивних методик у викладання фахових дисциплін дозволяє перетворити об'єкт навчання на його суб'єкт, тобто курсант не отримує готові знання, а здобуває їх власними зусиллями. Основним джерелом навчально-пізнавальної діяльності курсанта стає його особистий досвід, який він здобуває шляхом самостійного пошуку знань, ініціативу до якого пробуджує викладач під час заняття. І лекція не є винятком, адже застосування лектором інтерактивних методів сприяє не лише продуктивному засвоєнню лекційного матеріалу, а також формує у курсантів власні погляди, думки та способи поведінки в тій чи іншій професійній ситуації.

Загалом в основі нетрадиційних форм лекцій лежать наступні принципи контекстного навчання [8]:

принцип проблемності, що передбачає подання лекційного матеріалу у вигляді проблемних ситуацій і залучення курсантів до спільного аналізу та пошуку рішень;

принцип ігрової діяльності, який сприяє зняттю емоційної напруги, створенню творчої атмосфери та формуванню пізнавальної мотивації;

принцип діалогічного спілкування, що полягає у залученні курсантів до обговорення;

принцип спільної колективної діяльності та ін.

В освітньому процесі Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького на даний час поряд із традиційними лекціями використовуються й інтерактивні: лекція-візуалізація, проблемна лекція, лекція-бесіда, лекція-прес-конференція, лекція-дискусія, лекція-провокація, лекція-консультація, лекція-екскурсія, лекція - аналіз конкретної ситуації тощо.

Лекція-візуалізація спрямована на покращення сприйняття навчального матеріалу за рахунок використання образного мислення, підключення зорової пам'яті. Під час проведення таких лекцій науково-педагогічним складом кафедри прикордонного контролю широко використовується мультимедійне обладнання, інтерактивні дошки тощо. В основу лекції-візуалізації покладено принцип наочності, що передбачає подачу навчального матеріалу шляхом перетворення текстової інформації у графічну форму: роздатковий матеріал, схеми, рисунки, діаграми. Це дозволяє не лише сприймати інформацію на слух, а ще й залучати зорове сприйняття, спиратися на образне мислення, в результаті чого засвоюється більший обсяг лекційного матеріалу. Роль викладача зводиться до коментування інформації, поданої з використанням мультимедійного обладнання або інших технічних засобів навчання.

Одними із головних умов якісної професійної підготовки майбутнього фахівця є його постійний інтерес до майбутньої професії, активність під час навчання, постійний зв'язок із реальними умовами майбутньої діяльності, а також проблемний характер навчання. Проблемна лекція передбачає постановку викладачем перед курсантами проблеми, яку вони не в змозі подолати за допомогою наявних знань, та організацію ним процесу її розв'язання. Викладач спонукає курсантів до самостійного пошуку можливих способів вирішення поставленої проблеми, активізує їхню навчально- пізнавальну діяльність, залучає їх до обговорення. Така лекція частково нагадує дослідницьку діяльність, оскільки передбачає пошук шляхів вирішення проблемної ситуації самими курсантами. Під час такої лекції курсанти здобувають знання через дію, активне мислення, спільну роботу над розв'язанням поставленої проблеми.

Одним із різновидів проблемної лекція є лекція-брейнстормінг («мозкова атака»), яка передбачає генерацію великої кількості ідей з подальшою їх селекцією. Ефективність засвоєння інформації, здобутої таким шляхом, значно вища, ніж у тому випадку, коли її подає сам викладач, а здобуті таким чином знання не тільки ефективно засвоюються, а й тривалий час зберігаються в пам'яті.

Лекція-провокація - це лекція із заздалегідь запланованими помилками. Вона передбачає наявність у її змісті певних неточностей та помилок, які курсанти повинні виявити під час заняття і оголосити в кінці лекції. Застосування такого методу утримує увагу курсантів протягом усієї лекції, значно підвищує їх інтерес до заняття та в цілому до навчальної дисципліни.

Для проведення лекції-прес-конференції курсантам потрібно заздалегідь підготувати запитання за темою заняття, відповіді на які вони отримають під час лекції в ході логічного викладення навчального матеріалу. Така лекція виступає сильним мотиваційним засобом, оскільки кожен курсант зосереджує свою увагу на сприйнятті матеріалу з метою отримання відповіді на поставлені ним запитання.

Лекція-бесіда, або лекція-діалог, передбачає безпосередній діалог викладача з аудиторією. Її характерними ознаками є постановка запитань курсантами, висловлювання ними своєї точки зору з того чи іншого питання, постановка викладачем запитань інформаційного характеру для з'ясування рівня поінформованості курсантів з тематики лекції та їхньої позиції щодо певних аспектів, для актуалізації знань курсантами та виявлення у них певних прогалин. Роль викладача - створити умови для бесіди та обміну думками, а також керувати нею, спрямовуючи її у потрібному напрямку.

Лекція-дискусія передбачає активний обмін думками в інтервалах між логічними розділами лекції. Під час ведення дискусії виробляються вміння компетентно висловлювати свої думки, спілкуватися, відстоювати свою точку зору, поважати та приймати до уваги думку співрозмовника, аналізувати, систематизувати та узагальнювати отриману інформацію, виявляти проблемні питання та вирішувати їх, брати на себе відповідальність за прийняті рішення тощо.

Лекція-аналіз конкретної ситуації («case-study») передбачає дискусійну взаємодію, предметом обговорення якої є певна професійна ситуація на основі реальних випадків оперативно-службової діяльності прикордонників. Основними засобами методу «case-study» на лекціях є банк кейсів (ситуацій), що відображають певну проблему та шляхи її вирішення, питання для обговорення, відеоматеріали тощо.

Для ефективного проведення занять за певною тематикою в рамках професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників виникає необхідність використання матеріально-технічної бази залізничної станції, сервісного центру МВС України, друкарні тощо. Така необхідність обумовлюється складнощами розумінням певних аспектів, процесів та явищ, які неможливо відтворити в умовах навчального закладу. У таких випадках можна вдатися до проведення досить нетрадиційного виду лекції, лекції- екскурсії, проведення якої передбачається в невластивій для неї обстановці.

Таким чином, можна виділити наступі переваги інтерактивних лекцій. По-перше, курсант перестає бути пасивним об'єктом навчання, а стає його суб'єктом, готується до лекції, як і до будь-якого іншого заняття. По-друге, як і під час традиційної лекції, зберігається можливість опрацювання великого обсягу інформації. По-третє, викладач може підтримувати зворотній зв'язок з курсантами під час заняття. По-четверте, досягається високий рівень навчальної діяльності за рахунок активізації мислення і поведінки курсантів, самостійності навчання та прийняття рішень. Інтерактивні лекції дозволяють шляхом моделювання професійних ситуацій у формі гри розв'язувати серйозні професійні задачі як навчального, так і дослідницького характеру. Окрім того, викладач має можливість, діагностуючи рівень обізнаності курсантів з теми, визначити, яким аспектам приділити більше уваги.

Однак слід бути дуже обережними і ретельно готуватися до проведення таких занять, оскільки може виникнути ряд непередбачуваних труднощів, на приклад, неготовність курсантів відкрито висловлювати свою думку, боязнь бути розкритикованими з боку своїх одногрупників, відсутність у курсантів своєї точки зору, невміння слухати інших та йти на компроміс тощо. Тому викладач повинен враховувати усі тонкощі та особливості проведення такого роду занять, вміло створювати сприятливу атмосферу та ситуацію успіху, постійно заохочувати неактивних курсантів до роботи під час лекції.

Висновки

Таким чином, застосування інтерактивних лекцій в системі професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників підвищує ефективність засвоєння курсантами поданої під час лекції найсучаснішої інформації, структурованої в чіткій логічній послідовності, сприяє інтелектуальному розвитку та творчій активності курсантів, збереженню інтересу до навчальної дисципліни та до майбутньої професії, а також формуванню професійних умінь та навичок майбутніх фахівців, досягненню ними високих результатів навчальної діяльності.

Перспективами подальших розвідок у даному напрямку може бути розробка методичних рекомендацій науково-педагогічному складу щодо підготовки та проведення інтерактивних лекцій в процесі професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників.

Список використаної літератури

1. Гончаренко, С. У. Український педагогічний словник / Семен Гончаренко ; [під ред. С. Головко]. - К. : Либідь, 1997. - 376 с.

2. Вербицкий, A. A. Развитие мотивации студентов в контекстном обучении : монография. - М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2000. - 200 с.

3. Пометун, О. І. Інтерактивні методи навчання / Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; гол. ред. В. Г. Кремень. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.

4. Кларин, М. В. Инновации в мировой педагогике : обучение на основе исследования, игры и дискуссии. - Рига : НПЦ «Эксперимент», 1995. - 176 с.

5. Фокин, Ю. Преподавание и воспитание в высшей школе : методология, цели и содержание, творчество / Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М. : Издательский центр «Академия», 2002. - 224 с.

6. Освітні технології : навч.-метод. посіб. / За заг. ред. О. М. Пєхоти. - К. : А.С.К., 2002. - 255 с.

7. Педагогічні технології в неперервній професійній освіті : монографія / За ред. С. О. Сисоєвої. - К. : ВІПОЛ, 2001. - 502 с.

8. Вітвицька, С. С. Основи педагогіки вищої школи / С. С. Вітвицька. - К., 2003. - 276 с.

Рецензент - кандидат педагогічних наук, доцент, Сичевський Ю. О.

Размещено на Allbest.ru