ЮНЕСКО визначає інновації як спробу змінити систему освіти, свідомо і навмисно поліпшити нинішню систему.

Освіта в Україні на шляху євроінтеграції потребує нововведень, творцем яких може бути педагог-новатор.

Інноваційна діяльність педагога професійної школи сприяє професійному самовдосконаленню та зростанню його професійної компетентності і, як наслідок, створює умови для підвищення рівня підготовки робітничих кадрів у ПНЗ, що є одним із шляхів економічного зростання України. Готовність педагога до інноваційної діяльності передусім пов'язана з його професійними здібностями, які слід формувати та розвивати.

Актуальність проблеми дослідження

За думкою академіка В. Кременя, процес модернізації освіти потребує низки основних завдань, серед яких на першому місці є проблема "забезпечення формування інноваційної людини - людини із новим типом мислення, інноваційною культурою та здатністю до інноваційного типу діяльності"Кремень В. Ті, хто відкликаються на зміни НАПН України у 2015 р. та завдання на 2016 р. / В. Кремень // Управління освітою. - 2016. - № 5. - С. 39-43. .

Інноваційна діяльність педагога - це діяльність, яка заснована на осмисленні свого власного практичного досвіду через порівняння з передовим педагогічним досвідом, науковими дослідженнями у відповідному напрямі. При цьому сучасному педагогу необхідна здатність виявляти актуальні проблеми освіти, знаходити і реалізувати ефективні способи їх вирішення.

Головна мета освітньої інноваційної діяльності - розвиток педагога як творчої особистості, перемикання його діяльності з репродуктивного типу на пошуковий, у становленні його як розробника інноваційних методик та їх реалізації у навчально-виховному процесі освітніх закладів. Характер інноваційної діяльності педагога залежить і від наявних у конкретному навчальному закладі умов, насамперед - від рівня його особистісної готовності до цієї діяльності.

Підготовка педагога до інноваційної діяльності повинна починатися у навчальному закладі й удосконалюватись у процесі післядипломної педагогічної освіти: формальної, неформальної, інформальної й самоосвітньої.

В основу навчального процесу в закладах післядипломної освіти слід покласти формування (удосконалення) професійних здібностей педагога до здійснення інноваційної діяльності за рахунок застосування інноваційних форм і методів навчання дорослих.

Аналіз основних досліджень та публікацій

Сучасна освіта все більше набуває інноваційного характеру, що потребує професіоналів у галузі освіти, здатних до інноваційного мислення. Інноваціям в освіті присвячено фундаментальні дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених (І. Дичківська, Л. Ващенко, Л. Даниленко, В. Кремень, В. Паламарчук, О. Попова, Л. Пуховська, О. Савченко, В. Сластьонін, В. Туласєвич, М. Галтон та ін.).

Загальні й специфічні особливості інноваційної діяльності як творчої розглянуто у працях Ф. Гоноболіна, В. Загвязінского, А. Маркової, Н. Юсуфбекової та ін. З погляду вивчення педагогічних здобутків і поширення передового досвіду інноваційна діяльність вчителя досліджувалася Ю. Бабанським, М. Поташником. Особливості інноваційних явищ у сучасній системі освіти розкрито в наукових працях М. Бургіна, М. Кларіна, С. Полякова, Л. Подимової, А. Хутірського.

інноваційна діяльність педагог професійна школа

Інноваційна діяльність як вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічного винахідництва, введення нового в педагогічну практику представлена в працях Т. Демиденко, Н. Клокар, О. Козлової.

Реалізація творчого потенціалу особистості педагога пов'язана з механізмами внутрішньої активності суб'єкта, продуктивністю підсвідомих процесів та проявом креативності. Від багатого творчого потенціалу залежить рівень креативної самореалізації та саморозвитку.

Серед численних критеріїв креативності можна виділити такі: оригінальність, гнучкість, чутливість до проблем, самостійність, незалежність, відкритість, спонтанність.

Визначено сутнісні складові інноваційної діяльності вчителя. Системно - твірним серед них є креативний компонент.

І. Козакевич виділяє фактори інноваційного потенціалу вчителя⁹ Сластенин В.А. Готовность педагога к инновационной деятельности / В.А. Сластенин, Л.С. Подимова // ^{Сибирский педагогический} журнал. - 2007. - № 1. - С. 42-49. Матвієнко Р.О. Інноваційна педагогічна діяльність у сучасній системі освіти [електронний ресурс] / Р.О. Матвієнко, Ю.В. Коломієць. - Режим доступу: rusnauka.com/14 ЕNХХ/2009/Pedagogica/45755. doc. htm

⁴ Козакевич І.В. Проектування готовності вчителя до інноваційної діяльності / І.В. Козакевич [електронний ресурс]. - Режим доступу: teacherjournal. in/ua/fakhovi_napryami/dlya - zavcha // 1243 Учительський журнал online 08. 09.2015.

Дичківська І.М. Формування інтелектуальних мотивів у контексті інноваційного навчання в підготовці фахівців: методологія, технологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. / І.М. Дичківська. - К. - Вінниця,

2003. - Ч. 3. - С. 327-331. Огієнко О.І. Формування готовності до інноваційної діяльності як важлива складова професійної підготовки майбутнього вчителя / О.І. Огієнко // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. - 2013. - № 7 (33). - С. 154-161. :

• творча здатність генерувати нові уявлення та ідеї;

• професійна установка на досягнення пріоритетних завдань освіти;

• вміння проектувати і моделювати свої ідеї на практиці.

Інноваційною педагогічною діяльністю займається багато творчих вчителів, серед яких умовно можна виокремити три групи: вчителі-винахідники, які приходять до нового в результаті власних пошуків; вчителі-модернізатори, які вдосконалюють і по-новому використовують елементи створених систем задля позитивного результату; вчителі-професіонали, які швидко сприймають і досконало використовують як традиційні, так і нові підходи та методи¹.

Отже, суспільство потребує педагогічних фахівців нового типу, здатних системно і конструктивно мислити, швидко знаходити потрібну інформацію, ухвалювати правильні рішення, продукувати принципово нові ідеї у різних педагогічних напрямах.

Сучасний учитель - це вчитель інноваційної орієнтації, який готовий до змін, переорієнтації власного мислення, усвідомлення нових вимог щодо педагогічної діяльності, до інноваційної педагогічної діяльності.

Педагог із застарілими знаннями, байдужий до пізнання й використання у своїй діяльності нового, формуватиме подібні комплекси й у своїх вихованців, з яких мало хто зможе стати успішною особистістюЗавалевський Ю. Сутність інноваційної педагогічної діяльності / Ю. Завалевський // Педагогічний дискурс. - 2014. - № 17. - С. 63-69.

Олійник В. Система педагогічної освіти та педагогічні інновації / В. Олійник // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2001. - № 4. - С. 61-69. .

Гальмом для інноваційного розвитку освіти є неготовність багатьох педагогів та керівників до інноваційної діяльності, сприйняття та застосування інновацій⁸.

Виклад основного матеріалу

Аналіз літературних джерел показав, що однією з найважливіших якостей педагога, умов успішності його, як професіонала, є готовність до інноваційної діяльності.

У Білоцерківському інституті неперервної професійної освіти проводяться дослідження шляхів формування професійних здібностей педагога до виконання інноваційної діяльності. Модель інноваційної діяльності педагога нами досліджувалася в аксіологічному аспекті з урахуванням індивідуально - психологічних особливостей педагогаЗаславська С.І. Шляхи вдосконалення підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійної освіти / ^{С.І. Заславська // Вісник післядипломної освіти: зб. наук. пр.; НАПН України, Ун-т менедж. освіти; редкол.: О.Л. Ануфрієва [та ін.];} голов. ред. В.В. Олійник. - К.: АТОПОЛ ГРУП, 2015. - № 15 (28). - С. 63-73. . Анкета самооцінки педагогом інноваційної діяльності включала чотири напрями:

мотиваційно-творча спрямованість особистості;

креативність;

професійні здібності до інноваційної діяльності;

індивідуальні особливості педагога.

Факторно-критеріальна модель оцінки готовності педагогів ПНЗ до інноваційної діяльності показала, що найвагоміший фактор - професійні здібності педагога до виконання інноваційної діяльності.

Анкетування проводилося серед педагогів ПНЗ Київської області. В подальшому географію респондентів було розширено. Проанкетовано 190 педагогічних працівників з ПНЗ Житомирської, Київської, Одеської, Сумської областей.

Характеристика респондентів:

• викладачі - 50 осіб (26%), майстри - 140 осіб (74%);

• чоловіки - 86 осіб (45%), жінки - 104 особи (55%);

• мають вищу освіту - 112 осіб (59%);

• середню технічну - 78 осіб (41%);

• вік до 30 років - 17 осіб (9%), 30-50 років - 102 особи (54%), більше ніж 50 років - 71 особа (37%);

• стаж роботи в ПНЗ на посаді: до 5 років - 50 осіб (26%), 5-10 років - 39 осіб (20%), 10-20 років - 57 осіб (30%), більше ніж 20 років - 44 особи (24%).

На питання: "Ви впевнені, що інтерес до інновацій у педагогічній діяльності для Вас стійко привабливий?" - "так" відповіли 98 осіб (52%).

Водночас на питання: "Скільки разів у минулому навчальному році Ви намагалися застосувати які-небудь новинки у своїй роботі?" - отримали таку картину:

• 1-2 рази - 22 особи (23%);

• 3-5 разів - 42 особи (43%);

• 6-10 разів - 29 осіб (30%);

• більше ніж 10 разів - 4 особи (4%).

Дані анкетування свідчать про те, що інноваційна діяльність для педагогів не є вкрай необхідною. Пояснення цьому дав аналіз відповідей на питання: "Підкресліть три основні причини, які гальмують впровадження у масову практику нових педагогічних ідей, підходів і прийомів роботи".

Виявлено такі причини:

відсутність матеріального заохочення;

недоліки часу і сил для створення й застосування педагогічних нововведень;

відсутність інформації про інноваційні педагогічні та новітні виробничі технології.

Чим же приваблива інноваційна діяльність для педагогів?

На рис.1 представлено результати анкетування.

Повніше реалізуємо свій досвід, здібності; зростає самоповага (28%).

Приємна підтримка з боку адміністрації (5%).

Зростає авторитет серед учнів, батьків, колег (11%).

Цікаво створити щось своє, краще ніж було (22%).

Підвищується інтерес учнів до навчання (34%).

Як свідчать дані рис.1, найвагомішим аргументом у педагогів для інноваційної діяльності є підвищення інтересу учнів до навчання.

Водночас, на думку педагогів, гальмом під час створення або застосування нового виявлено таке:

• нові ідеї важко практично реалізувати (36%);

• немає компенсації за новаторські зусилля (23%);

• немає впевненості, що нове принесе практичну користь (19%);

• неминучі невдачі, помилки, а це неприємно (14%);

• не вистачає волі довести нове до досконалості, тому часто починаєш і кидаєш (8%).

Виходячи з вищевказаного, для активізації інноваційної діяльності слід створювати відповідні умови для педагогів.

Під час анкетування ми з'ясовували, які нові педагогічні технології могли б застосувати педагоги при сприятливих умовах.

Отримані результати представлено на гістограмі (рис.2).

Рис. 2. Ранжування педагогічних технологій за результатами анкетування

Ігрові технології (21,5%).

Технології індивідуального навчання (13,5%).

Технології проблемного навчання (10,9%).

Інформаційно-комунікативні технології (9,7%).

Технології проектного навчання (8,9%).

Технології повного засвоєння знань, умінь, навичок (8,3%).

Технології розв'язання творчих і винахідницьких завдань (6,6%).

Технології диференційованого навчання (5,7%).

Моделювання професійної діяльності (5,4%).

Кейс-технології (4,0%).

Технології модульного навчання (3,4%).

Технологія знаково-контекстного навчання (3,3%).

Фреймова технологія (1,4%).

Відповідно до даних гістограми, викладачі віддають перевагу ігровим технологіям, далі на ранг нижче йде блок технологій:

• індивідуального навчання;

• проблемного навчання;

• інформаційно-комунікативного навчання;

• проектного навчання;

• повного засвоєння знань, умінь, навичок.

Інші технології менше цікавлять педагогів, що, на наш погляд, пов'язане з недостатньою їх обізнаністю.

Продуктами інноваційної педагогічної діяльності є нововведення, що позитивно змінюють систему освіти.

Ознаки своєї готовності до створення інновацій педагоги оцінили таким чином (рис.3).

22 °А> - Володіння нестандартним мисленням

37°Л> - Знання технології й культури дослідження

28% - Орієнтація в структурі й психології особисто сті

Рис.3. Ознаки готовності педагога до створення інновацій

Відповідно до даних на рис.3, на перше місце педагоги поставили знання технології й культури дослідження, на друге - орієнтацію в структурі й психології особистості. Тобто, педагоги розуміють, що для дієвості інновацій їх необхідно розробляти з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей конкретної групи учнів.

При анкетуванні ми з'ясовували, якими діагностичними методиками володіють педагоги. Отримали такі результати:

• тестові методики різного типу (29%);

• взаємооцінка (24%);

• застосування самооцінки за результатами діяльності (23%);

• вивчення особистості у спеціально створених ситуаціях (14%);

• експертна оцінка (10%).

Аналіз результатів дослідження визначає шляхи подальшого коригування навчальних планів і програм для курсового підвищення кваліфікації педагогів з метою підготовки їх до активної інноваційної діяльності.

Висновки