Критерії оцінки якості підготовки майбутніх прикордонників-перекладачів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Критерії оцінки якості підготовки майбутніх прикордонників-перекладачів

Наталія Назаренко

кандидат педагогічних наук, доцент, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

У статті досліджено проблему оцінки якості підготовки майбутніх прикордонників-перекладачів та визначено критерії: конкурентоспроможність і комунікативна компетентність. Доведено, що якість підготовки майбутніх прикордонників-перекладачів залежить від рівня сформованості їхньої комунікативної компетентності, яка містить когнітивний, емоційно-оцінний та поведінковий компоненти. Уточнено критерії діагностування рівнів сформованості комунікативної компетентності. Відповідно до визначених критеріїв установлено високий, середній та низький рівні сформованості комунікативної компетентності. Виділено чотири етапи технології формування комунікативної компетентності: мотиваційно-цільовий, змістовно-підготовчий, комунікативно-діяльнісний та оцінювальний. Головним підсумком реалізації технології є підвищення рівня сформованості комунікативної компетентності у майбутніх прикордонників-перекладачів.

Ключові слова: якість підготовки, прикордонники-перекладачі, критерії оцінки, критерії діагностування, етапи технології, комунікативна компетентність.

В статье исследована проблема оценки качества подготовки будущих пограничников-переводчиков и определены критерии: конкурентоспособность и коммуникативная компетентность. Доказано, что качество подготовки будущих пограничников-переводчиков зависит от уровня сформированности их коммуникативной компетентности, которая состоит из когнитивного, эмоционально-оценочного и поведенческого компонентов. Уточнены критерии диагностирования уровней сформированности коммуникативной компетентности. Согласно критериям определены высокий, средний и низкий уровни сформированности коммуникативной компетентности. Выделены четыре этапа технологии формирования коммуникативной компетентности: мотивационно-целевой, содержательно-подготовительный, коммуникативно-деятельностный и оценочный. Главный итог реализации технологии - повышение уровня сформированности коммуникативной компетентности у будущих пограничников-переводчиков.

Ключевые слова: качество подготовки, пограничники-переводчики, критерии оценки, критерии диагностирования, этапы технологии, коммуникативная компетентность.

The article deals with the problem of evaluating quality of training to future borderguards-interpreters. The main criterion of evaluating quality of training to future borderguards-interpreters is their professional competitiveness. The modern model of competitiveness includes the following characteristics: the value of purposes and orientations, diligence, creative attitude to work, ability to run risks, independence of taking decision, ability to be a leader, ability to nonstop self-development. The second criterion is communicative competence, which has its own structure, levels and characteristics. The quality of training to future borderguards-interpreters depends on level of development of their communicative competence. The detailed analysis of the structure of communicative competence has revealed cognitive, emotional and estimating, behavioral components. The criteria of testing levels of formed communicative competence have been specified on the basis of the suggested structure of communicative competence. High, middle and low levels of formed communicative competence have been determined according to certain criteria. Four stages of the technology of forming communicative competence have been picked out: motivational and goal oriented, substantial and preparatory, communicative and activity oriented, evaluating. It has been determined that the technology of forming communicative competence to future borderguards-interpreters is based on the principle of role perspective, organizing lessons in the regime of active forms and problematic and situational methods, predicted by communicative, personality oriented, professional and graphical, systematic and structural approaches. The main result of realizing this very technology is raising level of formed communicative competence to future borderguards-interpreters.

Keywords: quality of training, borderguards-interpreters, criteria of evaluating, criteria of testing, stages of technology, communicative competence.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Реалізація державної політики у сфері безпеки державного кордону України суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, запровадження європейських стандартів інтегрованого управління кордонами, удосконалення інформаційної, оперативної, технічної, фізичної складових, упровадження сучасних систем контролю, створення належно оснащених мобільних підрозділів, провадження діяльності щодо протидії адміністративним правопорушенням на державному кордоні та транскордонним злочинам, розвиток міжнародного, прикордонного та міжвідомчого співробітництва) вимагає високого рівня підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників. У цьому контексті створення сучасної системи підготовки персоналу Державної прикордонної служби, яка б відповідала самим високим міжнародним стандартам, стало першочерговим завданням.

Постійного оновлення, розширення та удосконалення знань з іноземної мови, сфери діяльності потребують і майбутні прикордонники-перекладачі. Тому поліпшення якості 'їх підготовки набуває особливої значущості, що вимагає систематичного вдосконалення навчального процесу, активізації творчих здібностей курсантів, залучення їх до дослідницької роботи, формування професійної компетентності, необхідної у їхній повсякденній діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Проблема якості підготовки фахівців завжди знаходиться в центрі уваги вітчизняних і зарубіжних науковців, серед яких: В. П. Андрущенко, Г. М. Борліков, В. Г. Вікторов, Л. А. Гаєвська, І. П. Кінаш, Ю. М. Дрешер, М. В. Кісіль, Т. М. Котенко, М. І. Мурашко, Т. І. Туркот, Ю. І. Якименко, О. Г. Єсіна. Проте, проблема оцінки якості підготовки майбутніх прикордонників-перекладачів вимагає більш детального дослідження.

Мета статті. Тому метою статті є дослідження проблеми та визначення критеріїв оцінки якості підготовки майбутніх прикордонників-перекладачів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Нові реалії висувають нові вимоги до підготовки випускників вищих навчальних закладів: адаптація до соціальних умов, особистісна орієнтованість навчального процесу, інформатизація навчального процесу, забезпечення сталого розвитку особистості [1, c. 74].

Проблема оцінки якості підготовки фахівців високої кваліфікації є дуже складною. Огляд літератури свідчить, що чітких критеріїв для відповідного оцінювання не існує. Заслуговує на увагу розроблена в Нідерландах система оцінок якості вищої освіти, що охоплює шість показників діяльності вищих навчальних закладів: індивідуальний рівень знань випускників; рівень знань потоку в цілому; потенціал прийнятих на перший курс; науково-педагогічний склад; організація навчального процесу; удосконалення освіти і навчального процесу [3, c. 364].

В умовах ринкової економіки головним критерієм оцінки якості підготовки фахівця є його професійна конкурентоспроможність, яку слід розглядати як відносну і узагальнену характеристику. Сучасна модель конкурентоспроможності має включати такі основні властивості: цінність цілей і ціннісних орієнтацій; працьовитість; творче ставлення до справи; здатність до ризику; незалежність у прийнятті рішень; здатність бути лідером; здатність до безперервного саморозвитку [6].

Другим критерієм підготовки фахівця є його компетентність, що має свою структуру, рівні, характеристики. Компетентність передбачає володіння компетенціями і включає особисте ставлення до предмета і продукту діяльності; це інтегративне утворення особистості, що включає знання, уміння, навички, досвід і особистісні властивості, які обумовлюють прагнення, здатність і готовність розв'язувати проблеми і завдання в реальних життєвих ситуаціях, усвідомлюючи при цьому значущість предмета і результат діяльності [2, с. 25].

Якість підготовки майбутніх прикордонників-перекладачів залежить від рівня сформованості їхньої комунікативної компетентності.

Для своєї майбутньої кар'єри фундаментальні знання з іноземної мови майбутні прикордонники-перекладачі можуть отримати під час вивчення дисциплін, які формують професійну компетенцію фахового перекладача, що дозволяє майбутнім фахівцям ефективно працювати, швидко орієнтуватися в динамічному середовищі, підвищувати свій професійний рівень. Якісна професійна підготовка перекладачів потребує постійного оновлення, розширення та удосконалення знань з іноземних мов та певної сфери діяльності.

У результаті проведеного нами дослідження було розроблено модель формування комунікативної компетентності у майбутніх прикордонників-перекладачів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін з дотриманням наступних вимог: чіткої визначеності обґрунтування мети навчання; усвідомлення взаємозв'язку між усіма підсистемами, кожна з яких сприяє досягненню загальної мети - формування комунікативної компетентності у майбутніх прикордонників-перекладачів.

Модель формування комунікативної компетентності майбутніх прикордонників-перекладачів - це органічна єдність когнітивного, емоційно-оцінного та поведінкового компонентів комунікативної компетентності; реалізація мотиваційно-цільового, змістовно-підготовчого, комунікативно-діяльнісного та оцінювального етапів технології навчання іноземної мови у поєднанні з формами організації, активними методами і засобами навчання; здійснення комунікативного, професіографічного, системно-структурного та особистісного підходів у навчанні; дотримання педагогічних умов ефективного формування комунікативної компетентності прикордонників-перекладачів.

У структурі моделі було виділено структурно-складовий, змістовий та функціонально-діяльнісний компоненти [7].

Складовими структурно-складового компонента є учасники педагогічного процесу - курсанти та викладачі; мета і завдання, зміст комунікативної підготовки; форми організації, методи і засоби.

Змістовий компонент включає дисципліни циклу професійної та практичної підготовки; теоретико-методологічні, методичні і практичні знання, що необхідні для створення освітнього простору системи безперервного розвитку комунікативної компетентності майбутніх прикордонників-перекладачів; робочі навчальні програми дисциплін, дидактичний матеріал занять, курси лекцій тощо.

Функціонально-діяльнісний компонент відображає організацію комунікативно-професійної або комунікативно-навчальної професійно орієнтованої діяльності прикордонників-перекладачів щодо засвоєння та використання навчального матеріалу. Структура і зміст навчальних одиниць кожного рівня (дисципліна, модуль, тема, окреме заняття тощо) логічно та ієрархічно взаємодіють у системі підготовки майбутніх прикордонників-перекладачів.

Комунікативна компетентність майбутніх прикордонників-перекладачів передбачає також володіння не тільки знаннями та практичними уміннями, але й такими якостями особистості як розкутість, бажання спілкуватись, вміння взаємодіяти із зарубіжними партнерами, колегами. Досягнення цього, на наш погляд, можливе лише завдяки особистішому та професіографічному підходам, коли курсант з перших занять буде сприйматись викладачем як особистість, а дисципліни циклу професійної та практичної підготовки обумовлюють успішність здійснення різноманітних функцій професійного спілкування та діяльності на практиці [7].

Для цього нами було створено таке середовище навчання, у якому майбутній перекладач на заняттях з певного курсу був головною дійовою особою, брав активну участь в обговоренні кожної теми заняття та вирішенні основних завдань, пов'язаних з процесом формування його комунікативної компетентності.

Намагаючись з перших занять кардинально трансформувати навчально-пізнавальну позицію майбутніх перекладачів з пасивної, що вимагає від них бути лише слухняними виконавцями вказівок викладача, на активну, що передбачає їхню участь у створенні сценарію самого заняття, ми прагнули викликати у них бажання, інтерес та готовність до спілкування. Тому, у процесі проведення навчання ми намагались віддати перевагу ситуаціям живого й активного спілкування майбутніх перекладачів між собою та з викладачем, зробивши, таким чином, таку форму організації навчально-пізнавальної діяльності основною у майбутніх фахівців.

Характерною особливістю спілкування майбутніх перекладачів на заняттях була атмосфера взаємної довіри між комунікантами, що сприяло появі позитивних емоцій, впевненості в своїй можливості, радості пізнання. При цьому, на заняттях пріоритетною була гуманістична установка учасників мовленнєвої взаємодії як рівноправних партнерів, які прагнуть до взаємної участі, переживання, допомоги та сприйняття один одного.

Разом із фронтальною та індивідуальною роботою ми застосовували групові та колективні форми роботи майбутніх перекладачів. Залежно від завдань спілкування ми по-різному розміщували майбутніх перекладачів в аудиторії: у формі круглого столу, у формі спарених груп, розташованих одна навпроти іншої. Сутність такого розташування полягала в тому, щоб максимально наблизити 'їх один до одного, навчити через пробудження емпатії сприймати та розуміти внутрішній стан партнера по спілкуванню, помічати незначні відхилення в міміці, жестах, артикуляції, відчувати мовні труднощі та 'їх причини, знаходити шляхи їхньої компенсації та подолання.

Ми прагнули, щоб будь-який акт спілкування, що ставав предметом імітаційно-ігрового моделювання, був усвідомлений майбутнім перекладачем з точки зору його особистого мотиву й цілі як майбутнього фахівця, щоб у кожному конкретному випадку, виконуючи будь-яку соціально-професійну роль, вони могли уявити мету своєї мовленнєвої та немовленнєвої дії, форму її практичного втілення і кінцевий результат. Для цього вони навчались фіксувати головне у сюжетно-рольовій чи діловій грі.

Моделювання дидактичних цілей та завдань у вигляді рольової перспективи на основі вирішення комунікативних задач вимагало реалізації конкретних комунікативних намірів майбутніх перекладачів. Це було зумовлено специфікою 'їхнього спілкування із колегами та стимулювало розвивальний характер навчання. Крім того, дана технологія дозволяла “бачити” кожного учасника з точки зору оволодіння ним способами вирішення комунікативних задач, слідкувати за динамікою розвитку майбутніх перекладачів як потенційних партнерів у спілкуванні з колегами, визначаючи у конкретній комунікативній ситуації не тільки рівень знань та умінь, але й професійних якостей, необхідних їм як суб'єктам спілкування у різних сферах суспільної діяльності [5, c. 271].

Ще одна специфічна особливість технології формування комунікативної компетентності майбутніх прикордонників-перекладачів полягала у тому, що постійна реалізація навчально-ігрових ролей у ситуаціях майбутньої професійної діяльності активно впливала на творчий саморозвиток особистості. Так, під час розігрування діалогів, сюжетно-рольових та ділових ігор, майбутні перекладачі висловлювали власну точку зору на проблемну ситуацію, демонстрували свою принципову позицію у вирішенні конкретного питання, виявляли самостійність мислення й активність використання засобів іноземної мови, пропонуючи варіативні моделі іншомовного висловлювання для пошуку оптимального способу досягнення своїх комунікативних інтенцій.

Виділяємо чотири етапи технології формування комунікативної компетентності майбутніх прикордонників-перекладачів.

Мотиваційно-цільовий етап передбачає чітку постановку дидактичних задач щодо формування комунікативної компетентності майбутніх перекладачів залежно від змісту конкретних типів комунікативних намірів, проектування рольової діяльності учасників експерименту з урахуванням контексту комунікативних ситуацій, прогнозування очікуваних результатів.

Змістовно-підготовчий етап спрямований на ситуативно-тематичне структурування навчальної інформації. Метою цього етапу навчання є створення у майбутніх перекладачів орієнтирів для розумової діяльності, тобто відбувається ознайомлення і закріплення необхідних граматичних конструкцій і професійної лексики, на основі чого вони зможуть виконувати будь-які мовленнєві завдання. Необхідність знань з граматики і лексики буде очевидною для майбутніх перекладачів, якщо їх засвоєння буде комунікативно-вмотивованим. На цьому ж етапі формуються уміння діалогічного і монологічного мовлення. Тому основним засобом навчання на цьому етапі технології повинні стати також навчально-мовленнєві ситуації.

Комунікативно-діяльнісний етап передбачає актуалізацію навчально-пізнавальної позиції майбутніх перекладачів як майбутніх фахівців через забезпечення гнучкості знань та практичних умінь у всіх видах мовленнєвої діяльності, спрямованих на вирішення комунікативних задач.

Оцінювальний етап спрямований на виявлення досягнутого рівня сформованості кожного з компонентів комунікативної компетентності майбутніх перекладачів на кожному з етапів навчання при реалізації комунікативних намірів ролі, а також встановленні причин розходження отриманого результату з передбачуваною рольовою перспективою, подолання труднощів та помилок, постановку нових перспектив [4, c. 84].

Це завершальний етап в технології, який реалізується через самостійну роботу над розмовними навчально-мовленнєвими ситуаціями. На основі сформульованого завдання майбутні перекладачі самостійно створюють навчально-мовленнєву ситуацію, імітують її, потім аналізують, добирають способи і шляхи її вирішення відповідно до поставленого завдання. На цьому етапі з метою спонукання до активності і вдосконалення комунікативних умінь у навчально-професійній комунікації вони беруть участь у рольових та ділових іграх, дискусіях, тренінгах. Для виконання цієї роботи майбутнім прикордонникам-перекладачам необхідна вже сформована комунікативна компетентність.

На основі запропонованої структури комунікативної компетентності майбутніх прикордонників-перекладачів уточнено критерії діагностування рівнів її сформованості: володіння рідною та іноземною мовами; знання етикету, культури та психології спілкування; володіння вербальними та невербальними засобами спілкування з метою досягнення прогнозованого ефекту; ситуативна адаптованість; використання засобів впливу на аудиторію; прийомів формування іміджу; ставлення до подій, фактів, явищ, людей, дійсності, до самих себе; володіння своїм емоційним станом. Відповідно до визначених критеріїв установлено високий, середній та низький рівні сформованості комунікативної компетентності.

навчальний прикордонник перекладач якість

Висновки дослідження і перспективи подальших розвідок у вказаному напрямі

Отже, головним критерієм оцінки якості підготовки майбутніх прикордонників-перекладачів є професійна конкурентоспроможність. Сучасна модель конкурентоспроможності має включати такі основні властивості: цінність цілей і ціннісних орієнтацій; працьовитість; творче ставлення до справи; здатність до ризику; незалежність у прийнятті рішень; здатність бути лідером; здатність до безперервного саморозвитку. Другий критерій - комунікативна компетентність, що має свою структуру, рівні, характеристики. Якість підготовки майбутніх прикордонників-перекладачів залежить від рівня сформованості їхньої комунікативної компетентності. Детальний аналіз структури комунікативної компетентності майбутніх прикордонників-перекладачів показав, що вона містить когнітивний, емоційно-оцінний та поведінковий компоненти. На основі запропонованої структури комунікативної компетентності майбутніх прикордонників-перекладачів уточнено критерії діагностування рівнів її сформованості. Відповідно до визначених критеріїв установлено високий, середній та низький рівні сформованості комунікативної компетентності. Нами виділено чотири етапи технології формування комунікативної компетентності: мотиваційно-цільовий, змістовно-підготовчий, комунікативно-діяльнісний та оцінювальний. Визначено, що технологія формування комунікативної компетентності у майбутніх прикордонників-перекладачів заснована на принципі рольової перспективи, організації занять в режимі активних форм та проблемно-ситуаційних методів, що передбачені вимогами комунікативного, особистішого, професіографічного та системно-структурного підходів. Головним підсумком реалізації даної технології є підвищення рівня сформованості комунікативної компетентності у майбутніх фахівців.

Проведене дослідження не вичерпує всіх питань окресленої проблеми, важливість і актуальність якої визначає необхідність її подальшого вивчення. Спеціального дослідження потребує, зокрема, оцінка якості підготовки офіцерів-прикордонників у системі безперервної професійної освіти.

Список використаної літератури

1. Гаєвська Л. А. Управління освітою: нові пріоритети / Л. А. Гаєвська // Проблеми та перспективи входження України в європейський інтелектуальний простір: освітні аспекти : збірник науково-експертних матеріалів. - К. : Санспарель, 2009. - С. 73-79.

2. Головань М. С. Компетенція і компетентність: досвід теорії, теорія досвіду / М. С. Головань // Вища освіта України. - 2008. - № 3. - С. 23-30.

3. Кінаш І. П. Якість освіти як результат, процес та освітня система / І. П. Кінаш // Науковий вісник НЛТУ України : збірник науково-технічних праць. Львів : РВВ НЛТУ України. - 2011. - Вип. 21.5. - С. 363-368.

4. Кісіль М. В. Оцінка якості вищої освіти / М. В. Кісіль // Вища освіта України. - 2005. - № 4 (14). - С. 82-87.

5. Котенко Т. М. Управління якістю підготовки фахівців як засіб контролю / Т. М. Котенко // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету : Економічні науки. - 2009. - Вип. 16, ч. 2. - Кіровоград : КНТУ, 2009. - 353 с.

Размещено на Allbest.ur