Форум-театр як форма реалізації "Філософії для дітей": до питання виховання підлітків уразливих категорій

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФОРУМ-ТЕАТР ЯК ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ "ФІЛОСОФІЇ ДЛЯ ДІТЕЙ”: ДО ПИТАННЯ ВИХОВАННЯ ПІДЛІТКІВ УРАЗЛИВИХ КАТЕГОРІЙ

В. Б. Нечерда

Постановка проблеми. На сьогодні в Україні одна з найгостріших проблем - уразливість сучасної дитини, підлітка зокрема. Все більше осіб у віці 11-15 років починають практикувати ризиковану поведінку, зростає кількість правопорушень неповнолітніх, а також проявів агресії і насильства у навчально-виховному середовищі. Переважна більшість сучасних підлітків уразливих категорій, що схильні до ризикованих способів міжособистісних та групових взаємодій, беруть на себе роль пасивного слухача, а не активного партнера по спілкуванню, відрізняються нетерпимістю, упередженістю, байдужою громадською позицією, проявами асоціальної поведінки та формальним мисленням. Однак ще видатний педагог В. Сухомлинський наголошував, що "за своєю природою діти не можуть бути "важкими", "поганими", а стають такими лише через помилки у вихованні та умови, в яких вони перебувають" [1: 149]. Саме тому в роботі із зазначеними категоріями підлітків перевага має надаватися таким виховним заходам, які спрямовані на розвиток креативності, відповідальності, альтруїстичності, культури мовлення і комунікаційних навичок, а також на активне свідоме самовиховання учнів, залучення ними сили волі для подолання властивих цьому віку проблем особистісного й міжособистісного характеру (не сформованість внутрішньої позиції, відсутність комунікативної компетентності, комплекс неповноцінності й ін.) та формування імунітету до шкідливих впливів соціального оточення.

Відтак необхідним є створення позитивного емоційного клімату школи, активізація творчого потенціалу учнів, розвиток їх загальної культури та особистості в цілому. Досягненню цих завдань найбільше сприяє залучення вихованців до творчої, зокрема, театральної діяльності у навчально-виховному закладі. Вона зумовлює особливий вид взаємодії педагогів і учнів, основу якого складає атмосфера свободи самовираження, заохочення оригінальності й ініціативи кожного, відсутність певного зразка для наслідування, наявність власної точки зору всіх учасників. Шкільний театр у такому випадку стає однією із форм реалізації методики "Філософія для дітей", метою якої є комплексне виховання культурно розвиненої, гармонійної особистості, відкритої до світу, його краси й радощів, тривог і проблем.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. На сьогодні розроблена професором філософії університету Монклер М. Ліпманом у 70-х роках XX століття методика "Філософія для дітей" активно впроваджується у багатьох країнах - США, Канаді, Китаї, Японії, Південній Кореї, Австралії, Німеччині, Австрії, Словаччині. Як зазначає дослідниця О. Дудник, американський новатор М. Ліпман винайшов багато універсальних принципів, до яких можна застосовувати приклади з національної та світової культури [2]. Наразі в Україні педагогічна стратегія "Філософія для дітей" перебуває в колі наукового пошуку вчених Н. Адаменко, С. Ганаби, І. Дичківської, Ю. Кравченко, О. Лесюка, І. Міщенко, Ю. Наріжного, Л. Пікуль та інш.

Рефлексія наукового доробку вчених України і світу з "Філософії для дітей" дозволяє стверджувати, що ця методика покликана формувати у підростаючого покоління критичне, креативне та піклувальне мислення, допомагати дітям і молоді долати без потрясінь різні соціальні ситуації, плавно входити у "дорослий світ", маючи досвід діалогу й дискусії. Дослідження вчених Л. Бочкаревої, Л. Ворошніної, Н. Карпінської, І. Медвєдєвої, О. Пометун, І. Реуцької, Л. Фурміної, Т. Шишової та ін. продемонстрували тісний зв'язок розвитку вищезазначених особливостей учнів і їхніх художніх здібностей. В цьому випадку вибір театральної форми роботи зумовлений її ефективністю в активізації творчого потенціалу учня та розвитку його загальної культури й особистості в цілому. На значенні театру як обов'язкового елементу системи виховання гармонійної, всебічно розвиненої особистості молодої людини наголошував відомий чеський педагог-гуманіст Я. Коменський у своєму "Законі про театральні вистави" [3: 170]. Суголосною є думка українського педагога В. Сухомлинського, який вважав, що "казка, гра, неповторна дитяча творчість - вірний шлях до серця дитини" [1: 81]. Підтверджують ці висновки сучасні вчені, які визначають театралізовану гру як таку, що створює максимальні умови для вільного емоційного контакту учнів з дорослими й однолітками, сприяє формуванню доброзичливості та взаємної довіри, розвиткові навичок самоаналізу та самоконтролю. Педагогічну значущість театру висвітлено у науковому доробку дослідників І. Зязюна і Л. Масол, теоретико-методичні засади театральної діяльності підростаючого покоління запропоновано у наукових працях вчених Н. Миропольської, Т. Гризоглазової та інших.

Переваги театру як інтерактивної форми навчання й виховання учнів особливо виявляються, на нашу думку, в роботі з підлітками уразливих категорій. Деякі питання уразливості молодого покоління досліджено в роботах тих вчених, що аналізують труднощі психолого-педагогічної роботи з підлітками у процесі їхньої соціалізації (В. Бочарова, І. Кон, А. Макаренко), проблеми визначення підлітками свого місця в соціумі у різних соціально-педагогічних умовах є предметом наукової уваги дослідників І. Звєрєвої, А. Капської, Ж. Петрочко.

Виокремлення невирішених раніше аспектів поставленої проблеми. Незважаючи на те, що сучасна педагогічна думка пропонує широкий спектр наукових розвідок, які розглядають проблему застосування театру в школі у різноманітних аспектах, на цей час можемо констатувати недостатність досліджень, присвячених шкільному театру як формі реалізації методики "Філософія для дітей", а також впливові театру на виховання підлітків уразливих категорій.

Формулювання мети статті. З огляду на викладене вище, вважаємо доцільним визначити метою своєї статті окреслення проблемного поля застосування театру як форми реалізації методики "Філософія для дітей" у сучасній школі, зокрема, з метою виховання підлітків уразливих категорій.

Виклад основного матеріалу дослідження. На думку дослідника Ю. Наріжного, функції вчителя, що реалізує інноваційну стратегію "Філософія для дітей" полягають "не в маніпулюванні інформацією, а у створенні певної культурної ситуації, що породжує уміння працювати із смислами, формує новий тип мислення. Його найважливіше завдання - формування культури розуміння і особистісного творчого потенціалу учнів" [4: 12]. Саме тому вважаємо вартим уваги те, що театральні форми роботи з учнями різних вікових категорій впроваджуються в рамках особистісної орієнтованості навчально-виховного процесу - врахування індивідуальних особливостей вихованців для вільного розвитку й повноцінного прояву можливостей і здібностей кожного учня з метою самоорганізації, самовиховання, саморегуляції поведінки, гармонійної взаємодії з оточуючим світом. Такий підхід відповідає виховній системі видатного педагога В. Сухомлинського, яка передбачає глибоку повагу до внутрішнього світу дитини й набуває особливої значущості в роботі з підлітками уразливих категорій.

У наш час психологія розглядає уразливість як підвищену чутливість особистості щодо дії різноманітних несприятливих чинників, таку "особистісну особливість, що робить людину залежною від будь-чого або будь-кого, її образливість, ранимість, наявність певної слабкості чи вади" [5: 168]. В підлітковому періоді уразливість значно підвищується, оскільки в цьому віці учні перебувають у перехідній віковій стадії від дитинства до юності, від незрілості до зрілості, яка характеризується багатьма фізичними та психологічними змінами особистості. Крім того, підліткова уразливість зумовлюється також політичною та економічною ситуацією в країні, впливом соціального оточення, зокрема однолітків, важкими сімейними умовами. Особливо це стосується підлітків з тимчасово переміщених родин. На сьогодні до уразливих відносять тих підлітків, які в силу певних обставин свого життя більш схильні до негативних зовнішніх впливів з боку суспільства. Ними можуть бути підлітки з проблемами у розвитку, які не мають певної клініко-патологічної характеристики; підлітки, які залишилися без піклування батьків через різні обставини; підлітки з асоціальних сімей; підлітки з родин, які потребують соціально-економічної та соціально-психологічної допомоги й інш. Для таких підлітків найціннішим у навчанні й вихованні є взаєморозуміння, взаємодія, взаємозбагачення учасників навчально- виховного процесу, обмін інформацією та досвідом, відмінними поглядами, різним світосприйняттям. Такі можливості для підлітків уразливих категорій відкриває шкільний театр. Саме тут учні мають змогу моделювати ситуації, спільно шукати шляхи розв'язання проблем.

Необхідність залучення підлітків до такої діяльності підкреслював В. Сухомлинський, який наголошував: " Наука і мистецтво виховання полягає передусім у тому, щоб уже з дитячих років, а особливо отроцтва і ранньої юності людина не тільки знала, пам'ятала, що таке добро і зло, а й вірувала і переживала добро і зло; вірувала й переживала в самій собі прагнення до добра, правди, честі, духовної непримиренності до зла, неправди, безчестя, потворності. Справжнє виховання полягає в тому, щоб моральний ідеал добра, правди, честі, духовної краси жив у кожному юному серці, утверджувався в активній діяльності як невід'ємна частина власного єства, власної думки, почуттів, намірів" [1: 27]. Театр, таким чином, дає можливість задіяти не лише розум підлітка, але і його емоції, вольові якості, спонукати його до творчості, тобто задіяти потенціал цілісної особистості. В діяльності театру втілюється метод "рівний - рівному", який передбачає вплив одних учнів на інших з метою зміни установок, переконань, поведінки останніх. Дослідники відзначають, що вистави за участю підлітків та молоді найкраще сприймаються саме підлітковою аудиторією, оскільки передавання інформації від однолітка до однолітка відбувається простіше й природніше через знання особливостей своєї субкультури, проблем підлітків і шляхів їх вирішення, натомість доступність дорослих до підліткового середовища обмежена віком, соціальним статусом, стилями комунікації й ін. Особливу ефективність в роботі з підлітками уразливих категорій показав форум-театр.

Тематикою вистав форум-театру, як правило, є ситуації пригнічення й насильства у найрізноманітніших проявах, тому сам театр називається "Театр пригнічених". Пригнічені - це ті люди або групи, які за своєю расовою, національною, статевою, соціальною, культурною, політичною, економічною чи ін. ознакою позбавлені свого права на діалог і повагу до себе, на участь у людському суспільстві на рівноправних засадах тощо. Оскільки підлітки уразливих категорій, в більшості випадків, як показали наші індивідуальні опитування та групові бесіди в експериментальних загальноосвітніх навчальних закладах, відмічають у себе внутрішній неспокій і невпевненість, відсутність самоповаги, відчуття "меншовартісності", недовіру, а іноді й відверту неприязнь чи агресію до "ворожого" оточуючого світу, театр пригнічених, відповідаючи їх внутрішньому стану, дозволяє вивести його "назовні" і, тим самим, подолати. В цілому, театр пригнічених - це світовий ненасильницький естетичний рух, який шукає миру, проте не визнає пасивності й завжди запрошує всіх присутніх до діалогу. Саме тому ця форма роботи на сьогодні використовується приблизно в половині країн світу як засіб перетворення суспільства, як спосіб відкриття себе та інших, як можливість самих людей змінити несприятливі обставини. Форум-театр звертається до кожного і "працює" на кожного. Головна мета вистав такого театру - дати можливість людині не лише усвідомити проблему і сформувати своє ставлення до негативного явища, а й здобути навички пошуку шляхів для вирішення проблеми з використанням власного досвіду та досвіду інших людей, включаючи можливості підсвідомості та емоційного інтелекту. Через це театр пригнічених визначається часто як система вправ, що допомагають кожній людині розвинути в собі найсуттєвіші "людські" якості [6].

Специфіка проведення форум-театру для підліткової аудиторії полягає в наступному: 1) вибір проблеми з орієнтацією на реальні історії; 2) використання аргументів, у тому числі, реальних цифр, які показують справжній стан справ; 3) емоційний компонент; 4) задіяність глядачів не тільки в обговоренні того, що відбувається на сцені, але й в інтеракціях з акторами.

У ході вистави форум-театру в ній можуть взяти участь всі бажаючі. Веде виставу джокер, або модератор. Перед початком вистави джокер форум-театру знайомить усіх присутніх з проблемою, що її висвітлюватиме вистава. Акторська група розігрує ситуацію з реального життя, а потім присутні мають змогу "прожити" цю ситуацію на місці головної дійової особи, намагаючись покращити становище героя. За сценарієм діють "жертва" - протагоніст, "агресор" - антагоніст, "свідки". Під час розробки сценарію обов'язково враховується, що основою будь-якої драматичної дії є конфлікт, і тому сцена має завершуватись на його вершині, а конфлікт має бути свідомо доведений до максимальної гостроти. Джокер на протязі вистави має з'ясувати, чи усвідомлюють глядачі, хто саме потерпає від пригнічення у змальованій ситуації, а хто, свідомо чи ні, стає пригноблювачем. Вистава зупиняється на кульмінаційному моменті, і тоді джокер запитує зал, що саме можна змінити на краще в цій ситуації. Один з глядачів, хто знає відповідь на питання джокера, заміняє головного героя, і вистава програється вдруге. Однак у ході постановки кожна людина, не чекаючи зупинки джокера, може сказати "Стоп!", зупинити хід вистави і програти ситуацію по-іншому, щоб власним прикладом показати, як, на її погляд, протагоніст міг би діяти конструктивніше [6].

Форум-театр як форма реалізації методики "Філософія для дітей", у першу чергу, сприяє розвиткові креативного мислення підлітка - учень під час підготовки вистави аналізує різні історії та ситуації, шляхом "мозкового штурму" разом з іншими відбирає певну історію, бере участь в написанні сценарію та відпрацюванні його елементів. У процесі роботи і безпосередньої презентації вистави підліток вчиться критично мислити: під час "проживання" певних ситуацій він виявляє вміння бачити глибину проблеми, приймає рішення, керуючись власним життєвим досвідом і знанням справи, вчиться вести діалог та дискусію, зокрема, аргументувати своє рішення, уникаючи конфліктів, прислухатись до думок і оцінок оточуючих та гідно приймати критику на свою адресу. Крім того, весь хід роботи від задуму до показу є результатом спільної роботи команди, внеску кожного в реалізацію загальної ідеї, завдяки чому в кожного з учасників формується піклувальне мислення - відкривається можливість, а іноді й необхідність, розуміти і приймати іншого, підтримувати одне одного, довіряти й довірятися, виявляти терпимість до тих партнерів по сцені, хто не одразу "вловлює" нюанси постановки, вирішуються суперечливі ситуації на засадах доброзичливості, чуйності й самовладання, аналізується емоційний досвід взаємодії з іншими людьми - власні враження, упередження, поведінкові реакції, стереотипи. При цьому будь-який учасник впізнає себе як партнера по спілкуванню, відкриває в собі найрізноманітніші сторони особистості: ті, які допомагають встановлювати гармонійні контакти з оточуючими, й ті, що заважають цьому. Значення такої спільної творчої діяльності для формування ціннісного ставлення учнів до самих себе й до оточуючих глибоко усвідомлював В. Сухомлинський: "Шкільне життя має бути таким, щоб у ньому завжди діяла система відповідальності людини за людину, відповідальності людини перед суспільством. Людина - колектив - суспільство - ось та система взаємовідносин, завдяки якій колектив стає силою, що виховує активного громадського діяча, дуже чутливого до громадських, суспільних потреб" [1: 79]. Ці зазначені вище результати переконливо підтверджують ефективність форум-театру як форми реалізації методики "Філософія для дітей" в роботі з підлітковою аудиторією, особливо з підлітками уразливих категорій.

Методику "Філософія для дітей", форум-театр зокрема, завдяки низці наведених нами переваг вважаємо платформою для потужних перетворень в освітньому середовищі загальноосвітнього навчального закладу. Її впровадження у навчально-виховний процес допоможе утримати підлітків від поведінки, яка може їм зашкодити або призвести до потрапляння в кризові чи небезпечні ситуації, а також сприятиме формуванню людини нового типу - самостійної, відповідальної, критичної, здатної до саморозвитку, із власною позицією щодо морально-етичних ситуацій нашого життя, готовою до викликів сучасності.

Перспективи подальших розвідок у досліджуваному напрямі. На нашу думку, позитивна соціалізація підлітків уразливих категорій у наш час можлива за умов поєднання класичної педагогічної спадщини, в тому числі ідей В. Сухомлинського, та новітніх навчально-виховних методик. Саме тому ми переконані у перспективності заявленої теми, зокрема, в необхідності розробки освітніх програм за методикою "Філософія для дітей" із їхнім подальшим застосуванням у роботі з різними категоріями уразливих підлітків.

виховання підліток шкільний театр

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ