Деякі особливості формування професійної мотивації молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Деякі особливості формування професійної мотивації молоді

У роботі обговорено результати проведеного дослідження з питання визначення природних схильностей студентів щодо типу професії та рівня задоволеності обраною професією студентами різних курсів навчання. Проаналізовано головні чинники, які впливають на формування позитивної мотивації щодо професійного навчання, та виявлено, що окрім природних схильностей щодо обраної професії, важливе значення має також усвідомлений вибір майбутнього фаху самим абітурієнтом - майбутнім студентом.

Постановка проблеми. В умовах ринкової економіки зростають вимоги не тільки до рівня професійних компетентностей працівників, а й до вміння безпомилково та безпечно працювати у напруженому темпі протягом усього робочого часу. Безпечна праця в сучасних умовах господарювання та конкуренції на ринку праці стає настійливою вимогою для усіх працівників і, без сумніву, є однією із складових успішної професійної кар'єри. Надійність людини у трудовому процесі суттєво зростає у разі відповідності її природних схильностей щодо обраної професії.

Досить часто вибір майбутньої професії школярами є не завжди ними усвідомленим, відбувається під впливом ''модних'' тенденцій, за наполягання батьків тощо. Відсутність знань щодо вимог і потреб ринку праці, можливостями реального працевлаштування, необізнаність із сучасними видами професійної діяльності, особистісна неготовність до самостійного професійного вибору та подальшого професійного саморозвитку є причинами невдалого професійного самовизначення особистості, її невпевненості у своєму професійному майбутньому [1]. Тому проблема професійної орієнтації молоді з метою усвідомленого та практично обґрунтованого вибору успішного майбутнього фаху є надзвичайно актуальним питанням.

Мета роботи полягає в аналізі і виявленні чинників, які сприятимуть вдалому вибору майбутньої професії відповідно до вроджених природних здібностей, схильностей і можливостей якомога повнішої реалізації у вибраному напрямку діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження проблеми професійного самовизначення молоді, зокрема школярів, та чинників, які на нього впливають, здійснювали спеціалісти різного спрямування: психологи, педагоги, соціологи, правники та інші. Результати досліджень свідчать про багатогранність обговорюваної проблеми, зокрема про різний рівень виразності професійного самовизначення, який залежить від усвідомлення так званого трикутника вибору професії: ''хочу'' - ''можу'' - ''потрібно'' [2].

Про системний підхід до професійної орієнтації в сучасних умовах та необхідність побудови професійно-особистністних моделей професійного самовизначення молоді велась дискусія у праці [3]. У працях [4; 5] обґрунтована необхідність використання різноманітних форм та методів профорієнтаційної роботи та обговорено місце професійного самовизначення у структурі соціального самовизначення і роль принципів соціалізації у професійному самовизначенні проблеми професійного самовизначення студентів у вищих навчальних закладах розглядалися у праці [6].

Підсумовуючи треба відзначити, що на сьогодні достатньо актуальною є проблема самовизначення учнів, бо в більшості прийняття ними рішень, а саме вибір професії здійснюється в значній мірі під впливом батьків чи вчителів, а не самостійно. Успішне професійне самовизначення можливе за умови повноцінного психічного і особистісного розвитку школяра, сформованості його мотиваційної сфери, наявності розвинених інтересів, нахилів і здібностей, достатнього рівня самосвідомості, що вимагає ефективної роботи з підготовки учнів до вибору професії, як органічної частини всього навчально-виховного процесу і повинно починатися вже в молодших класах.

Визначення своїх природних схильностей до певного виду діяльності, проведення ефективної профорієнтаційної роботи ще у шкільному віці сприятиме кращому самовизначенню школярів і зменшенню протиріч між психофізіологічними можливостями індивіда, очікуваннями і вимогами конкретної професії. До того ж, це має і певний позитивний економічний ефект. Так, згідно з підрахунками деяких дослідників правильний і своєчасний вибір професії в шкільному віці в 2-2,5 рази зменшує плинність кадрів, на 10-15 % збільшує продуктивність праці й у 1,5-2 рази знижує вартість підготовки кадрів [7].

Виклад основного матеріалу. Вибір професії впливає на подальше життя, можливість самореалізації та задоволення, яке людина отримуватиме чи не отримуватиме від своєї роботи. Важливо вибрати професію, яка відповідає вродженим природним схильностям.

Існують методики, які дозволяють оцінити природні здібності і визначити який тип професії найбільше їм відповідає. За Є. О. Клімовим будь-яка професія, залежно від того, з чим має справу працівник, може бути віднесена до одного з 5 типів: техніка, знакова система, людина, художній образ та природа [8]. Нами проведено опитування студентів 3-го і студентів-магістрів 5-го курсів природничого спрямування. Згідно із методикою визначення типу професії студенти отримували бали від 0 до 8. Чим вищий бал, тим більша схильність до того чи іншого виду діяльності. На рис. 1 для прикладу наведено розподіл у відсотках кількості студентів третього і п'ятого курсів навчання, які отримали найвищий бал - 8 і тих, які не отримали жодного балу для кожного типу професій.

Серед обох груп студентів частка тих, які отримали найвищий бал 8, була вищою для професій типу ''людина-природа'' та ''людина-людина''. Достатньо високі частки серед третьокурсників, які не отримали жодного балу були для професій типу ''людина-техніка'' і ''людина-природа'', а також ''людина-художній образ'' - для обох курсів. Тоді як для професії типу ''людина-людина'' частка студентів, які отримали 0 балів виявилась найменшою, а серед п'ятикурсників - таких взагалі не було. Отже, спостерігаються певні відмінності щодо природних схильностей студентів обох груп. Чи дійсно ці відмінності зумовлені особливостями опитуваних студентів чи вони є у межах похибки? Для перевірки гіпотези про те, що відмінності між отриманими розподілами є випадковими обчислювали значення статистики х² відповідно до методики [9]. З цією метою обчислювали значення статистики х² і порівнювали з критичним для ступенів вільності v=4 і а=0,05. Обчислені значення х/=1,90 (для балу 8) і х/=7,29 (для балу 0) є меншими за критичне значення /0.0/=9,49. Це свідчить про те, що відмінності, які спостерігаються у розподілах балів 8 і 0 в обох групах студентів є випадковими і не є закономірністю.

Виявлено, що вибираючи майбутню спеціальність 69 % третьокурсники керувалися природними здібностями чи / та бажанням займатися таким видом діяльності, тоді як серед п'ятикурсників таких було тільки 50 %. Цікаво, що інших 50 % студентів п'ятого курсу обрали цю професію лише тому, що мали можливість вчитись за цією спеціальністю. Щодо студентів третього курсу, то серед інших причин вони вказували ''була можливість вчитись за такою спеціальністю'' - 15 % та керувалися престижністю обраної професії - 13 %, решта ж не могли точно вказати причину свого вибору.

Як свідчать отримані результати, значна частка студентів вважає, що вони володіють природними здібностями і схильностями до обраного ними виду діяльності. Дійсно, ще під час навчання у середній школі вони надавали перевагу предметам природничого спрямування (рис. 3). Однак, частка таких студентів серед третьокурсників є дещо вищою (63 %), ніж серед студентів п'ятого курсу (55 %). Окрім того, серед студентів третього курсу є такі, які надавали перевагу предметам суспільного спрямування, тоді як серед п'ятикурсників таких немає. Отже, є деякі відмінності між уподобаннями та інтересами серед обох груп студентів. Для перевірки гіпотези про те, що відмінності між отриманими розподілами є випадковими обчислювали значення статистики х2 відповідно до [9]. Для ступенів вільності v=3 і а=0,05 знаходимо критичне значення х0.052=7,81. Обчислене значення х2 є рівним 6,71. Оскільки 6,71<7,81, то можемо стверджувати, що розподіли вподобань студентів обох курсів є узгодженими і відмінності є випадковими.

Нами проведено опитування студентів 3-го і студентів-магістрів 5-го курсів природничого спрямування щодо рівня їхнього задоволення обраною професією. Більшість студентів відповіли ''так'', що у них інколи виникало незадоволення професією впродовж навчання (рис. 4).

Рис. 4. Розподіл відповідей (у %) студентів третього і п 'ятого курсів природничого спрямування щодо їхнього незадоволення обраною професією.

Рис. 5. Розподіл відповідей (у %) студентів щодо їхньої обізнаності про кількість установ, організацій чи підприємств, де влаштовуються працівники їхньої професії.

Оскільки кінцевою метою навчання за будь-якою професією є можливість працевлаштуватись, реалізуватись як професіонал та отримувати гідну платню. Тому бажання працювати за обраною професією є однією з ознак задоволеністю нею. Як свідчить опитування більше 70 % третьокурсників планують працювати за отриманою професією, тоді як серед випускників таких є майже в 2 рази менше (36 %). Третина випускників-магістрів (32 %) планують навчатись далі - отримувати другу освіту чи навчатись в аспірантурі. Інша ж третина (27 %) п'ятикурсників ще не думала над цим питанням. 5 % випускників будуть реєструватися безробітними у службі зайнятості.

Що ж є причиною низького рівня серед студентів 5-го курсу, які бажають займатися професією, яку вони отримали. Окрім бажання навчатись за отриманим фахом і відповідними природними здібностями та навиками, отриманими у навчальному закладі, суттєве значення мають пропозиції на ринку праці. Дійсно, недостатня кількість організацій чи підприємств, де зможуть працевлаштуватись майбутні випускники, зумовлює низьку частку серед студентів 5-го курсу, які мають намір працювати за фахом. Так, 90 % п'ятикурсників вказали, що кількість таких установ, у яких вони зможуть працювати за своєю професією, є малою, або їх практично немає. Решта вважає, що їх є достатня кількість. Думки студентів 3-го курсу щодо цього питання розподілились іншим чином (рис. 5). Близько 50 % третьокурсників вважає, що місць праці за їхнім фахом є достатньо чи навіть багато. Інша половина стверджує, що їх є мало. До того ж, студенти обох вікових груп є мало ознайомленими з умовами праці на таких підприємствах, в установах, організаціях та рівнем заробітних плат. Таких, які нічого про це не знають було ~40-46 %. Частка тих, які добре ознайомлені з умовами роботи за своїм фахом, є дуже низькою ~8- 9 %. Решта опитаних обізнані з умови праці та рівнем платні тільки частково.

Отже, самореалізація молодих людей, вдалий вибір ними майбутньої професії може бути здійснений за умови виявлення природних здібностей і схильностей та проведення успішної профорієнтаційної роботи у шкільному віці ще до вибору навчального закладу для подальшого навчання. Про складність вирішення цього питання свідчить аналіз професійних ризиків сучасного студентства, загострення яких зумовлене масовістю та комерціалізацією вищої освіти на фоні зміни цінностей освіти, зокрема надання їм відтінків інструменталізму та прагматизму [10].

Висновки і перспективи подальших досліджень. Підсумовуючи одержані результати можна відмітити чітку кореляцію між ними, а саме: за природними схильностями до типу професій ''людина-природа'' та ''людина-людина'' відносяться біля 50 % студентів третього курсу та 41 % студентів п'ятого курсу, самостійно обирали майбутню професію біля 69 % третьокурсників та 59 % п'ятикурсників і нарешті задоволені на сьогодні вибраною професією 42 % студентів третього курсу і 27 % студентів п'ятого курсу. Частка тих студентів, що вибирали майбутню професію самостійно є для обох курсів значно вищою, ніж частка тих студентів, які мають належні природні схильності до вибраної професії. Саме ця різниця разом з часткою студентів, які вибирали майбутню професію не самостійно, напевне, пояснює той факт, що частина студентів уже є незадоволеними зробленим вибором.

Таким чином, одержані результати підтверджують необхідність проведення профорієнтаційної роботи серед школярів - майбутніх студентів ще до вибору майбутнього фаху, яка повинна враховувати не тільки визначення природних схильностей до певних професій, а й ознайомлення із можливостями працевлаштування, попитом на ринку праці, рівнем заробітних плат, умовами праці тощо. Зокрема, вимагає подальших досліджень проблема рівня виразності професійного самовизначення, який залежить від усвідомлення так званого трикутника вибору професії: ''хочу'' - ''можу'' - ''потрібно'' кожною молодою людиною, та формування її активної життєвої позиції у реалізації поставленої мети через адекватне самооцінювання.

Список використаних джерел

мотивація навчання ринок

1.Лозовецька В. Т. Професійна орієнтація молоді в умовах сучасного ринку праці :[монографія] / В. Т. Лозовецька - Київ, 2012. - 157 с.

2.Гуцан Л. А. Застосування сучасних профорієнтаційних технологій при підготовці молоді до вибору майбутньої професії / Л. А. Гуцан // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. -2013.- Вип. 17 (1). - С. 227-235.

3.Савенко О. П. Проблеми професійного самовизначення молоді в умовах нової економіки / О. П. Савенко // Духовність особистості : методологія, теорія і практика. - 2012. - Вип. 3 (50). - С. 125-132.

4.Пильтяй О. М. Організація професійного самовизначення школярів як сучасна проблема учнівської молоді /

О.М. Пильтяй // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. -2014.- Вип. 117. - С. 57-60.

5.Саппа Г.-М. М. Професійне самовизначення у структурі соціального самовизначення учнівської молоді / Г.- М. М. Саппа // Право і безпека. - 2010. - Вип. 4. - С. 251-254.

6.Дубінка М. Проблема професійного самовизначення студентів у вищому педагогічному навчальному закладі / М. Дубінка // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. - 2013. - Вип. 120. - С. 150-155.

7.Пильтяй О. М. Вплив ринку праці на професійну орієнтацію школярів в Україні / О. М. Пильтяй // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова Серія 5. Педагогічні науки : реалії та перспективи. - 2015. - Вип. 51. - С. 217-222.

Размещено на Allbest.ru