Процес педагогічного оцінювання на уроці фізичної культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

педагогічний оцінка мотивація школяр

У розробленій відповідно до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» Цільовій комплексній програмі «Фізичне виховання - здоров'я нації» поставлено завдання забезпечити переорієнтацію фізкультурно-спортивної галузі на зміцнення здоров'я населення засобами фізичного виховання, фізичної культури і спорту, формування у громадян України потреби у фізичному самовдосконаленні. Це поставило перед загальноосвітньою школою завдання створення таких умов розвитку учнів, які сприяли б утвердженню здорового способу життя, формуванню позитивного ставлення учнів до занять фізичною культурою

Оцінка з фізичної культури - це інструмент, який безпосередньо впливає на мотивацію учнів до занять фізичною культурою.

Психологи, педагоги одностайні у тому, що педагогічна оцінка здатна викликати в учня гаму гострих і глибоких переживань: радість успіху, задоволення, сором за невдачу, підвищену тривожність тощо. Позитивні емоції, пов'язані з одержаною оцінкою, вчені вважають могутнім стимулом навчання, негативні - навпаки, погіршують загальний стан школяра, знижують його працездатність. Тому, коли вчитель підбадьорює учня, схвалює його відповідь, роботу - це стенічно впливає на школяра. Проте, як стверджують деякі дослідники (Н.П. Зубалій, В.І. Помагайба) [9] стимулюючою може бути і негативна оцінка (за умови, що вона об'єктивна, доброзичлива і учень її усвідомлює). Тому і позитивні, і негативні емоції сильно впливають на поведінку дитини. Позитивна емоція, пов'язана з оцінюванням знань та вмінь, стимулюватиме досягнення більш високих навчальних результатів, негативна ж може в одних випадках здійснювати дезорганізуючий вплив на діяльність, а в інших - активізувати її, тобто спонукати до усунення перешкод. У наукових дослідженнях оцінка, вміння оцінювати вивчалися у декількох напрямах. Ряд вчених (Ш.О.Амонашвілі, Л.Ф.Ващенко, О.Я.Савченко, Л.М.Фрідман та ін.) [2], [6], [7], [13], [15] характеризують цей феномен у зв'язку зі специфікою професійної діяльності педагога. Інші (Б.Г.Ананьєв,В.С., Заслуженюк, Н.П.Зубалій, В.О.Онищук, В.А.Семиченко та ін.) [2], [14], [9],[12], [14] розглядають оцінку як інструмент педагогічного впливу вчителя на учня. Третій напрямок репрезентовано дослідженнями, що вивчали оцінку як психологічний механізм саморозвитку і самовдосконалення особистості (Т.В.Вершиніна, Г.А.Карпова, Г.І.Липкіна) та компонент професійного мислення вчителя (Ю.М.Кулюткін, О.С. Цокур). [11], [16].

В той же час, попри згадані дослідження, проблема впливу оцінювання вчителя на успішність і мотивацію учнів до занять фізичною культурою, залишається недостатньо вивченою. Таким чином, відсутність належного теоретичного аналізу порушеної проблеми, визначає актуальність вибору теми дослідження: «Вплив оцінювання вчителя на успішність і мотивацію учнів до занять фізичною культурою».

Об'єкт дослідження -- процес педагогічного оцінювання на уроці фізичної культури.

Предмет дослідження -- оцінювання навчальних досягнень школярів та зміна їх ставлення до занять фізичною культурою в залежності від отриманої педагогічної оцінки.

Мета дослідження: охарактеризувати основні підходи до оцінювання, як засобу впливу на мотивацію учнів до занять фізичною культурою.

Відповідно до об'єкта, предмета, мети дослідження визначені наступні завдання:

- розкрити значення оцінки у формуванні позитивного ставлення учнів до занять фізичною культурою;

- визначити вимоги до оціночної діяльності вчителя фізичної культури у контексті формування позитивної мотивації до навчання;

- дослідити ставлення учнів до оцінки з фізичної культури;

- розглянути специфіку впровадження «бонусної» системи оцінювання.

У процесі дослідження використовувався комплекс теоретичних та емпіричних методів: аналіз і узагальнення психолого-педагогічної, методичної літератури; спостереження; тестування, методи математичної статистики.

Наукова новизна полягає у розкритті значення оцінки у формуванні позитивного ставлення до занять фізичною культурою.

Практичне значення. Матеріали роботи можуть бути використані вчителями фізичної культури, студентами зі спеціальності «Фізичне виховання» у практичній діяльності.

Структура роботи складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел із 17 найменувань. Загальний обсяг 30 сторінок. Робота містить 5 додатків.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОНЯТТЯ «ПЕДАГОГІЧНА ОЦІНКА», ЇЇ ВПЛИВ НА МОТИВАЦІЮ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРА

1.1 Проблема впливу педагогічної оцінки на мотивацію навчання учнів у психолого-педагогічній науці

Важливість педагогічної оцінки і оцінювання, їх функцій у навчальному процесі дозволяє сформулювати до них низку вимог:

- об'єктивність;

- формування вмінь самоконтролю та самооцінювання;

- систематичність;

- доцільність обґрунтування оцінки;

- індивідуальний підхід;

- використання різноманітних форм і методів контролю.

Дотримання цих вимог є запорукою досягнення ефективних результатів у оцінювані досягнень учнів на уроках фізичної культури.

Дуже важливим є диференційований підхід до оцінювання як діяльності педагога(характеристика рівня підготовки учня у відповідності з вимогами на певному етапі навчання; зіставлення їх з нормами державних освітніх стандартів) і оцінки як результату навчання.

Навчально-пізнавальна діяльність школяра як соціальна й індивідуально значима по суті має подвійну стимуляцію: внутрішню, коли школяр одержує задоволення, здобуваючи нові знання й уміння, і зовнішню, коли його досягнення в пізнанні оцінюються вчителем. Оцінка з боку вчителя є провідним чинником, що стимулює навчальну діяльність і визначає самооцінку учня. Цe значення може підсилюватися настільки, що вона починає виступати як основний мотив пізнавальної діяльності. Психологічне значення педагогічної оцінки було розкрито Б. Г.Ананьєвим [2, 128], який визначив дві її основні функції -- орієнтуючу і стимулюючу. Оцінка орієнтує школяра на його розумову роботу, сприяє усвідомленню учнем процесу цієї роботи й розумінню ним власних знань; оцінка стимулює школяра, впливає на його афективно-вольову сферу за допомогою переживання ним успіху або неуспіху, сприяє формуванню в нього домагань і намірів, вчинків і відносин, впливає на особистість школяра в цілому.

Під безпосереднім впливом оцінки відбуваються прискорення або вповільнення, темпів розумової роботи, якісні зрушення в зміні прийомів роботи й перетворення інтелектуальних механізмів. Ананьєв Б.Г. визначив три основні кола впливу педагогічної оцінки на поведінку школяра: на самого школяра й на зміни його інтелектуальної й особистісної сфер, його самооцінки й самосвідомості; на колективні внутрішньокласові зміни відносин, що існують між учнем і класом; нарешті, на взаємини школяра й родини, що, у свою чергу, впливає на взаємини родини й школи. [2, 129]

Безпосередній або непрямий вплив педагогічної оцінки викликає активну реакцію з боку школяра; взаємооцінки педагога, родини, товаришів і самого школяра. У дослідженні Л. Рутке було показано, що оцінювання, яке формується в ситуаціях відношення учнів до вчителя може виступати фактором, що впливає на їхню навчальну успішність. [1, 44]

У зазначеній роботі знайшло свій розвиток і інше положення Б.Г. Ананьєва, про те, що педагогічна оцінка впливає на відносини в шкільному колективі. Позитивне оцінювання зміцнює соціально-психологічні позиції учня в класі (за соціометричними даним). Автори також відзначають створення різних психологічних ситуацій розвитку, оскільки й частота опитування, і характер стимуляції різні в учнів з неоднаковою успішністю. [2, 130]

В 2-3 рази частіше оцінюються сильні учні, ніж слабкі, а потреба в оцінці й сила переживань через негативну та позитивну оцінку більше виражена в останніх. У слабких учнів переважає негативна стимуляція (53% негативних оцінок); у них же зустрічається більше невизначених і опосередкованих оцінок, у порівнянні із сильними учнями.

Учитель повинен постійно враховувати, який вплив оцінка робить на кожного окремого учня, якими шляхами впливає на навчальну роботу, на формування особистості.

Існує пряма залежність між характером оцінних впливів педагога й самопочуттям дитини, її настроєм, продуктивністю її діяльності. Якщо оцінки (позитивні або негативні) протягом значного періоду повторюються, то природно повторюються й викликувані ними почуття. На тлі гарного емоційного стану, обумовленого переважно позитивними оцінками створюється сприятливий ґрунт для формування пізнавальних мотивів навчання, розвитку працьовитості.

Позитивні емоції є спочатку навчання головним стимулом для нових зусиль, створюється основа працьовитості, «треба» перетворюється в «хочу». Інша картина спостерігається, якщо бере гору негативна оцінка, вона викликає почуття незадоволеності, неуспіху, невдачі, діти втрачають надію на успіх, до їх і без того слабких можливостей приєднується непевність у собі. Це гальмування навчальної діяльності дитини на шляху до успіху. Діти, яких учитель увесь час засуджує й вичитує, прагнуть уникати контактів зі своїм наставником, намагаються привертати до себе якнайменше уваги, віддають перевагу пасивним формам роботи. Недальновидна тактика вчителя обертається повним виключенням дитини з навчальної роботи, формуванням боязкості, скритності, пасивності, підвищенням тривожності та зниженню самооцінки учня. [8, 17]

Оцінний вплив педагога -- це не відокремлений акт, прихований від очей дітей. Педагогічна оцінка виступає одним з головних регуляторів внутрішньо-колективних відносин дітей, важливим фактором, який визначає місце особистості в колективі.

Сам процес оцінювання припускає дотримання ряду емпіричних правил. 1.Безумовна об'єктивність оцінки. Варто пам'ятати, що всі учні, незалежно від віку й положення, найбільш хворобливо сприймають необ'єктивність оцінки їхньої роботи або навчання.

2.Врахування особистості, її можливостей, тобто індивідуальний підхід. 3.Оцінка однієї ж якості повинна носити різний характер залежно від того, кому вона призначена: учневі, батькам, самому вчителеві.

4.Оцінка, що зачіпає особистісні якості, не повинна даватися привселюдно. 5.Вчитель повинен роз'яснювати свій підхід до оцінювання учня, обґрунтовувати правильність виставляння оцінок.

6.Вчитель має здійснювати оцінювання систематично, щоб учасники педагогічного процесу були постійно інформовані про свої успіхи.

7. Будь-який сумнів трактується на користь учня.

8.Потрібно пам`ятати про мотивуючу та стимулюючу функцію оцінювання. Намагатися побачити позитивні зміни в поведінці школяра, його знаннях, уміннях. Вчитель повинен підтримати, закріпити їх, зробити оцінювання діючим.

Підґрунтям оцінки є критерій відносної успішності: оцінюється сьогоднішнє досягнення дитини в порівнянні з тим, що характеризувало її вчора. Враховуються реальні навчальні можливості дитини, конкретний рівень її досягнень і та міра старанності, наполегливості, що була вкладена в досягнення оцінюваного результату.

1.2 Педагогічна оцінка як засіб формування позитивного ставлення до навчальної діяльності

Найважливішим завданням педагогічної оцінки є формування позитивного ставлення до навчання. У педагогічної оцінки -- головна функція стимулююча.

Другим найбільш важливим завданням навчання є формування в дітей основних компонентів навчальної діяльності, усвідомленого ставлення їх до навчання. Педагогічна оцінка доносить вимоги вчителя до учнів, уможливлює засвоєння цих вимог, що в остаточному підсумку і є головною метою навчання. Вимога дорослих стає лише тоді надійним регулятором поведінки дитини, коли вона переобертається в саморегулятори (вимоги до самого себе). [17, 306] Найбільш ефективною для вдосконалення діяльності учня є позитивна оцінна стимуляція (згода, схвалення, підбадьорення). [17, 307] Для початкового етапу навчання доцільною є диференціація вимог з урахуванням рівня шкільної підготовки учнів. Відбиваючи співвідношення між тим, що учень досяг, і між тим, що вже знає й уміє, і тим, що від нього в праві очікувати педагог з урахуванням його реальної підготовленості й розвитку, оцінка тим самим буде еквівалентна праці, що вклав учень у досягнення навчального результату, і буде стимулювати його до нових трудових зусиль. Диференційована вимога -- це дуже тонке й відповідальне педагогічне завдання й вирішити його можна лише на основі глибокого знання дитини. Треба пам'ятати, що надзвичайно шкідливим для розвитку особистості виявляється як заниження вимог, так і їх завищення. Стосовно до тих сфер діяльності, у яких учень виявляє кращу підготовку, варто висувати такі вимоги, щоб їхнє виконання було сполучено з відомою напругою сил, щоб кожна похвала, схвалення вчителя були винагородою за працю. Поряд з диференціацією вимог важливою умовою реалізації стимулюючої функції оцінки є певна спрямованість самої оцінної діяльності, яку можна охарактеризувати, як опору в оцінці на позитивне.

Критерій відносної успішності, що береться за основу в педагогіці, принципово міняє сам характер оцінної діяльності педагога. Норма й еталон тут є лише орієнтиром, метою, до якої треба вести учня, а основою оцінки стають ті зміни, які відбулися до даного моменту. Саме просування вперед і є предметом оцінки. Ситуація успіху стає в цьому випадку обов'язковим супутником навчання, робить це навчання «переможним», перетворює навчальну діяльність дітей у фактор ефективної педагогічної терапії -- фактор, що культивує в дитини переважно позитивні емоції, згладжує емоційну неврівноваженість, сприяє формуванню наполегливості, цілеспрямованості.

РОЗДІЛ 2. ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ШКОЛЯРІВ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО СТАВЛЕННЯ УЧНІВ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ

2.1 Вимоги до оціночної діяльності вчителя фізичної культури у контексті формування позитивної мотивації школярів

З метою формування позитивного ставлення учнів до занять фізичною культурою та підвищення рівня їхньої рухової активності, оцінювання навчальних досягнень з навчального предмету має здійснюватися в особистісно-зорієнтованому аспекті.

В основу особистісно-зорієнтованого оцінювання покладаються:

- особисті досягнення школярів протягом навчального року;

- активна робота учнів на уроках фізичної культури;

- залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час;

- участь у змаганнях різних рівнів.

Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках фізичної культури може здійснюватися за такими видами діяльності:

1. Засвоєння техніки виконання фізичної вправи.

2. Виконання навчального нормативу (з урахуванням динаміки особистого результату).

3. Виконання навчальних завдань під час проведення уроку.

4. Засвоєння теоретико-методичних знань.

При цьому оцінка за виконання нормативу не є домінуючою під час здійснення тематичного, семестрового чи річного оцінювання.

Для оцінювання розвитку фізичних якостей використовуються навчальні нормативи, які розроблено для кожного варіативного модуля.

Оцінка з фізичної культури - це дія, яка впливає на психологічний стан і соціальний статус учня. Таким чином, навчання вимагає від вчителя створення необхідних умов, які налаштовують дітей на активну участь в навчально-виховному процесі.

Отже, оцінюючи навчальні нормативи з фізичної підготовленості, вчитель має враховувати такі вимоги:

1. Навчальні нормативи складають учні основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров'я.

2. Кожній заліковій вправі має передувати спеціальна фізична підготовка (не менше як на двох заняттях).

3. Перед складанням нормативу вчитель проводить розминку, а після -- відновлювальні вправи.

4. Учні мають можливість перескласти норматив на визначеному вчителем занятті.

5. Учитель зобов'язаний забезпечити безумовне дотримання правил і виконання вимог щодо безпеки під час здачі нормативів.

З метою формування стійкої мотивації учнів до занять фізичною культурою під час оцінювання учнів необхідно:

- здійснювати індивідуальний та диференційований підхід;

- дотримуватись теоретико-методичних основ предмета;

- враховувати рівень фізичного розвитку, фізичної підготовленості та стан здоров'я учня;

- конкретизувати навчальні завдання, визначені змістом Програми;

- ураховувати динаміку особистих навчальних досягнень;

- застосовувати прозорість отриманої оцінки (дати учню короткий аналіз).

При оцінюванні навчальних досягнень учнів основної медичної групи відповідно до показника навчального нормативу визначають рівень навчальних досягнень (низький, середній, достатній, високий), а за технічними показниками виконання рухової дії та теоретичними знаннями виставляють оцінку в балах відповідно до Критеріїв та показників оцінювання навчальних досягнень учнів , зазначених у навчальній програмі з фізичної культури (додаток А).

Таким чином, кожен учень може отримати кількість балів за рахунок здачі нормативів, наприклад, 7 чи 8 балів та певну бонусну кількість балів завдяки систематичності, активній роботі під час навчального процесу, зайнятості у спортивних гуртках, секціях та участі в змаганнях різних рівнів. Відповідно до даної системи критеріїв оцінювання вчитель може виставити оцінку за виконання нормативу на певну кількість балів вищу, враховуючі зазначені показники.

У підготовчій медичній групі засвоєння програмового матеріалу має бути поступовим процесом і проводитися за умови включення окремих рухових дій та вправ, пов'язаних із обмеженням максимального фізичного навантаження учнів (у залежності від характеру та ступеня відхилень у здоров'ї).

Оцінювання повинно проводитись диференційовано. Сутність такого підходу полягає в тому, що учні підготовчої групи отримують бали на уроці за теоретичні знання, правильне технічне виконання рухових дій з урахуванням ступеня засвоєння вмінь та формування навичок.

Учні, які за станом здоров'я віднесені до спеціальної медичної групи (за результатами медичного огляду), обов'язково повинні відвідувати основні уроки фізичної культури і виконувати щадний рухомий режим та не протипоказані їм вправи. Оцінюванням таких учнів за урок, семестр, навчальний рік має бути позиція «зараховано».

Критерії оцінювання можуть застосовуватися не тільки під час складання контрольного нормативу, але також на всіх уроках протягом семестру, навчального року та при виставленні тематичних та річних оцінок.

Формуванню в дітей свідомого ставлення до навчання повинна служити й систематична робота педагога над засвоєнням дітьми критеріїв оцінки. Щоб вимоги вчителя були зрозумілі й прийняті учнем (без останнього жодне педагогічний вплив не досягає очікуваного ефекту) учитель повинен доводити ці вимоги до розуміння школярів. Оцінні судження вчителя повинні бути обов'язково змістовними, мотивованими, повинно бути чітко зазначено, що учневі вдається, що виходить добре, а в чому його помилки, як їх перебороти. Розуміння учнем критеріїв оцінки, свідомого її сприйняття дозволяють включити в оцінну діяльність самих учнів.

1.2 «Бонусна» система оцінювання навчальних досягнень учнів з фізичної культури

У навчальній програмі з фізичної культури [10] зазначено, що вчитель може застосовувати різноманітні системи нарахування бонусних балів. Багато вчителів-практиків вважають необхідністю впровадження у професійну діяльність вчителів фізичного виховання Бонусної системи оцінювання. Адже запропонована система оцінювання створює можливості для:

- підвищення мотивації учнів до занять фізичною культурою;

- розширення індивідуальних можливостей розвитку;

- підвищення об'єктивності оцінювання навчальних досягнень;

- градації значущості балів, які отримують учні за виконання різних видів робіт (творчі роботи, проекти, змагання, конкурси).

Специфіку реалізації «бонусної» системи оцінювання у своїх методичних посібниках описали вчитель фізичної культури Донецького навчально-виховного комплексу № 119 Красікова Н.Б, вчитель фізичної культури ЗОШ №19 м.Дніпродзержинська [3].

У своїх рекомендаціях вони зазначають, що дана система оцінювання включає в себе:

1) використання бонусних балів, до складу яких входить:

- бали за позакласну роботу (участь в фізкультурному активі, шкільних змаганнях, фізкультурній діяльності навчального закладу);

- бали за позашкільну роботу (відвідування спортивних секцій,участь у змаганнях різного рівня);

- бали за урок фізичної культури (покращення особистого результату, систематичне відвідування уроків, ведення здорового способу життя, допомога однокласникам у виконанні вправ, виконання завдань вчителя та дотримання техніки безпеки).

2) Система нарахування бонусів може бути кредитною. Вона передбачає на початок теми отримання всіма учнями 5-ти бонусів, після чого завдання учнів зберегти ці бонуси до кінця теми, а вчитель може відраховувати бали за пропуски уроків, порушення техніки безпеки життєдіяльності, наявність шкідливих звичок тощо.

Вчителями розроблені показники-критерії «бонусної» системи оцінювання (додатки Б, В), за якими учні отримують додаткові бали. Набрані бонуси враховуються в суму при виставленні тематичної оцінки.

Для виведення тематичної чи семестрової оцінки необхідно до всіх оцінок, отриманих учнем додати бонусні бали та поділити тільки на кількість отриманих балів за 12 - бальною шкалою оцінювання.

Якщо учень отримав бали: 5+7+7+8 та 3 - додаткових бонуси, то отримує тематичну оцінку 8 балів, а без використання Бонусної ситеми оцінювання та сама дитина отримала б тільки 7 балів. Така система роботи з учнями є важливим стимулом для них: підвищує мотивацію учнів до набуття знань і вмінь з фізичної культури шляхом створення ситуації успіху на кожному уроці, дає шанс отримати високу оцінку, не зважаючи на їхній стан здоров'я, фігуру чи фізичну готовність.

2.3 Результати дослідження «Ставлення до оцінки з фізичної культури учнів основної школи»

З метою визначення ставлення учнів до отриманої оцінки на уроці фізичної культури було проведено анкетування учнів 5-9 класів Тетерівської загальноосвітньої школи імені Ніни Сосніної Бородянського району Київської області.

У процесі анкетування було опитано 104 учні. При цьому використовувалася анкета закритого типу (додаток Г), яка містила ряд запитань закритого типу, що дозволяли визначити: чи подобаються учням уроки фізичної культури, чи об'єктивно оцінює вчитель їх навчальні досягнення, чи збільшується бажання займатися фізичною культурою, коли учень отримує кращі оцінки або бонусні бали.

У процесі обробки анкет визначалася кількість учнів, які вибрали позитивну (так) або негативну (ні) відповідь на поставлене питання.

Аналіз результатів анкетування (додаток Д ) свідчить про те, що переважна більшість учнів 71% позитивно ставляться до уроків фізичної культури.

Результати цього дослідження також дозволили визначити як оцінка впливає на бажання учнів займатися фізичною культурою. На запитання «чи збільшується твоє бажання займатися фізичною культурою, коли ти отримуєш кращі оцінки» так відповіло 88%, враховуючи те, що більшість учнів (65%) вважають оцінювання вчителя об'єктивним. Це свідчить про те, що оцінка є засобом формування позитивного ставлення до уроків фізичної культури.

На питання чи збільшилося твоє бажання відвідувати уроки фізичної культури, коли ти почав отримувати бонусні бали, «так» відповіли 92% учнів.

Отже, можна зробити висновок, що використання вчителем бонусної системи оцінювання навчальних досягнень учнів значно підвищує мотивацію до занять фізичною культурою.

ВИСНОВКИ

Оцінка - це одна із складових навчально-виховного процесу, один з його інструментів. Вона носить інформативний характер, є зовнішнім стимулом до навчання, формує в учнів ціннісне ставлення до результатів своєї праці, а через них і до самого себе, а так само є важливим засобом регулювання і контролю навчальної та трудової діяльності учнів. Таким чином, сутність педагогічної оцінки залежить від порівнянні досягнутого рівня навчальної діяльності, знань, поведінки школярів із заздалегідь запланованими - тими, які відображені в шкільних та навчальних програмах.

Оцінний вплив педагога -- це не відокремлений акт, прихований від очей дітей. Педагогічна оцінка виступає одним з головних регуляторів внутрішньо-колективних відносин дітей, важливим фактором, який визначає місце особистості в колективі.

З метою формування позитивного ставлення учнів до занять фізичною культурою та підвищення рівня їхньої рухової активності, оцінювання навчальних досягнень з навчального предмету має здійснюватися в особистісно-зорієнтованому аспекті

В основу особистісно-зорієнтованого оцінювання покладаються:

- особисті досягнення школяров протягом навчального року;

- активна робота учнів на уроках фізичної культури;

- залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час;

- участь у змаганнях різних рівнів.

Упровадження Бонусної системи оцінювання сприяє формуванню ключових компетентностей, створює можливості для:

- підвищення мотивації учнів до набуття знань і вмінь з фізичної культури шляхом створення ситуації успіху на кожному уроці;

- розширення індивідуальних можливостей розвитку;

- підвищення об'єктивності оцінювання навчальних досягнень;

- градації значущості балів, які отримують учні за виконання різних видів робіт (творчі роботи, проекти, змагання, конкурси тощо).

Результати анкетування учнів підтверджують, що оцінка є засобом формування позитивного ставлення до уроків фізичної культури, а використання вчителем бонусної системи оцінювання навчальних досягнень учнів значно підвищує мотивацію до занять фізичною культурою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Амонашвили Ш.А. Воспитательная и образовательная функция оценки учения школьников. - М.: Педагогика, 1984. -- С. 44-46; 2. Ананьев Б.Г. Психология педагогической оценки //Избр. психол.труды: В 2-х т. - М.: Педагогика, 1980.- Т. 2. - С.128 -- 267;

3. Білова В.М. Бонусна система оцінювання навчальних досягнень учнів освітніх навчальних закладів; вчит. фіз. вих. ЗСШ№19 м.Дніпродзержинск;

4. Булгаков О. Ставлення учнів загальноосвітніх шкіл до уроків з фізичної культури./ О. Булгаков// ТМФВ. - 2012. № 2. С. 19-23;

5. Божович Л. И. Избранные психологические труды. Проблемы формирования личности / Подред. Д. И. Фельдштейна. -- М.: Международная педагогическая академия, 1995;

6. Ващенко Г. Виховний ідеал: Підручник для педагогів, виховників, молоді, батьків. -- 3-є вид. -- Т.1. -- Полтава: Редакція газети «Полтавський вісник», 1994. -- 191 с.;5.

7. Ващенко Г. Твори. Том4. Праці з педагогіки та психології. -- К.: «Школяр» -- «Фада» ЛТД, 2000. -- 416 с.;

8. Зубалій Н.П. Роль педагогічної оцінки у формуванні позитивного ставлення шестиліток до навчання //Початкова школа. -1983. - № 12. - С. 14-18; 9. Зубалій Н. П.Психологічний аналіз структури позитивного ставлення до учіння студентів //Наук. записки: Зб. наук. праць. -- Вип.40. -- К.: НПУ, 2001. -- С. 221-223;

10. Круцевич Т.Ю. Навчальна програма «Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-11 класи»

11. Кулюткин Ю.Н.Творческое мышление в профессиональной деятельности учителя // Вопросыпсихологии. -- 1986. -- № 2. -- С. 21 - 30;17.

12. Онищук В.О. Шлях доглибоких знань. -- К.: Знання, 1969. -- 47 с.; 13. Савченко О.Я. Оцінка вчителя - стимул і орієнтир учнів // Урок у початкових класах. - К.: Освіта, 1993. -С. 148-153;

14. Семиченко В., Заслужнюк В. Проблема педагогічного оцінювання // Рідна школа. - 2001. -№ 7. - С. 3-9;

15. Фридман Л.И., КулагинаИ.Ю. Психологический справочник учителя. -- М.: Просвещение. 1991;

16. Цокур О. С.Педагогіка вищої школи: Навч.-метод. посібник / Одеська національна юридичнаакадемія. -- Юридична література, 2002. -- Вип. 2: Педагогічний менеджмент. -- 80 с.;

17. Чупахіна С. Навчальна діяльність молодших школярів: пошук шляхів оптимізації //Актуальні проблеми гуманітарної освіти. Збірник наукових праць. - Кременець, 2004. - Вип.І. - С.306-309;

ДОДАТКИ

Критерії оцінювання навчальних досягнень з фізичної культури

№ П\П	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів	Показники навчальних нормативів	Бали
1.	Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета; розрізняє та виконує відповідно до вимог лише елементи фізичних вправ	низький	1
		середній	2
		достатній	3
		високий	4
2.	Учень (учениця) виявляє розуміння основних положень навчального матеріалу, наводить приклади; техніка виконання фізичних вправ має незначні відхилення від встановлених вимог, які аналізуються та виправляються з допомогою вчителя	низький	5
		середній	6
		достатній	7
		високий	8
3.	Учень (учениця) володіє узагальненими, міцними знаннями з предмета; має достатню тактичну підготовку для виконання навчальних завдань; має системні навички техніки виконання фізичних вправ, що відповідають встановленим вимогам	низький	9
		середній	10
		достатній	11
		високий	12

Показники-критерії «бонусної» системи оцінювання

№ з/п	Показники-критерії	Максимальна к-кість бонусів	Оцінка за 12-бальною шкалою
			8	9	10	11	12
I.	Відвідування спортивних гуртків, секцій.	50	10	20	30	40	50
II.	Виконання нових ролей учня (делегування функцій вчителя): допомога у суддійстві змагань; оформлення протоколів, заявок.	10	2	4	6	8	10
III.	Cтановлення культури здоров'я. 3.1. Особисті досягнення учнів протягом навчального року.	35 5	1	2	3	4	5
	3.2. Стан відвідування занять з фізичної культури.	5	1	2	3	4	5
	3.3. Активність роботи учнів на уроках фізичної культури.	5	1	2	3	4	5
	3.4. Спортивні показові виступи.	10	2	4	6	8	10
	3.5. Ведення щоденника самоконтролю.	10	2	4	6	8	10
IV.	Участь у спортивно-масових заходах. 4.1. Шкільна спартакіада.	30 10	2	4	6	8	10
	4.2. Спортивні змагання за видами спорту.	10	2	4	6	8	10
	4.3. Організація роботи з учнями початкової школи.	10	2	4	6	8	10
V.	Участь у змаганнях різних рівнів. Районні: I м	20					20
	II м					10
	III м				5
	Міські: I м	30					30
	II м					20
	III м				10
	Обласні:I	40					40
	II м					30
	III м				20
	Першість України.	50*					50
VI.	Розвиток креативного мислення: 6.1. Підбір автентичних текстових матеріалів (малюнки на спортивну тематику, вірші, фото з теми, що вивчається); розробка кросвордів. 6.2. Виконання творчих робіт: підготовка : відеоматеріалів; стіннівок; емблем; створення: творчих проектів; висвітлення спортивних досягнень учнів у прес-медіях (журналістська діяльність учнів). 6.3. Презентація творчих проектів. 6.4.Теоретико-дидактичне забезпечення бази кабінету: розробка: комплексів ранкової гімнастики; фізкультхвилинок; сценаріїв проведення Олімпійських уроків і свят; складання: комплексів загальнорозвивальних вправ; комплексів вправ за діагнозом для учнів спецмедгрупи; підбірка: музичного супроводу; теоретичного матеріалу з різних видів спорту з урахуванням інноваційних технологій.	50 5 20 5 20	1 4 1 4	2 8 2 8	3 12 3 2	4 16 4 16	5 20 5 20

Таблиця відповідності «бонусів» додатковим балам шкали оцінювання

АНКЕТА ДЛЯ УЧНІВ

1	Чи подобаються тобі уроки фізичної культури
А	З великим бажанням відвідую уроки фізичної культури
Б	Відвідую уроки без особливого бажання
В	Йду на урок без бажання
2	Як ти вважаєш чи об'єктивно оцінює вчитель фізичної культури твої навчальні досягнення?
А	Так, завжди оцінює об'єктивно
Б	Інколи занижує оцінки
В	Інколи завищує оцінки
Г	Завжди оцінює необєктивно
3	Чи збільшується твоє бажання займатися фізичною культурою, коли ти отримуєш кращі оцінки?
А	Так
Б	Ні
В	Важко відповісти
4	Чи збільшилося твоє бажання відвідувати уроки фізичної культури, коли ти почав отримувати бонусні бали?
А	Так, відвідую ще з більшим бажанням.
Б	Ні, мені все рівно нецікаво
В	Важко відповісти

Результати анкетування «Ставлення учнів до оцінювання вчителем їх навчальних досягнень з фізичної культури»

1	Чи подобаються тобі уроки фізичної культури	Результати відповідей (%)
А	З великим бажанням відвідую уроки фізичної культури	71%
Б	Відвідую уроки без особливого бажання	18%
В	Йду на урок без бажання	11%
2	Як ти вважаєш чи об'єктивно оцінює вчитель фізичної культури твої навчальні досягнення?
А	Так, завжди оцінює об'єктивно	65%
Б	Інколи занижує оцінки	22%
В	Інколи завищує оцінки	4%
Г	Завжди оцінює необєктивно	9%
3	Чи збільшується твоє бажання займатися фізичною культурою, коли ти отримуєш кращі оцінки?
А	Так	88%
Б	Ні	0
В	Важко відповісти	12%
4	Чи збільшилося твоє бажання відвідувати уроки фізичної культури, коли ти почав отримувати бонусні бали?
А	Так, відвідую ще з більшим бажанням	92%
Б	Ні, мені все рівно нецікаво	4%
В	Важко відповісти	4%

Размещено на Allbest.ru

...