Практичне мислення офіцера в процесі прийняття управлінського рішення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Практичне мислення офіцера в процесі прийняття управлінського рішення

Постановка проблеми в загальному вигляді

офіцер мислення рішення моделювання

Розумова діяльність офіцера в екстремальній обстановці протікає, як правило, у несприятливих умовах - у стані граничної напруги, хвилювань, заклопотаності, втоми, коли ним оволодівають сумніви і тривога, почуття відповідальності. Саме в цих умовах думка офіцера повинна функціонувати гранично чітко. Рішення завдань буде успішним, якщо офіцер діє насамперед розумно, професійно, розбирається в тому, що відбувається, приймає рішення в повній відповідності з особливостями обстановки, передбачає її зміни.

Здатність вирішувати оперативно-службові задачі, досягати своїх цілей в екстремальних умовах - це не просто воля командира, це - безперервна, напружена і важка робота його розуму. Мислення офіцера вплетене в практичну діяльність, а його продукти постійно піддаються суворій перевірці практикою [1].

Отже, практичне мислення офіцера найбільш повно формується і функціонує в особливих умовах діяльності, а знання специфіки його протікання робить діяльність офіцера найбільш прогнозованою.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Значний внесок у вивчення та розв'язання проблеми мислення зроблено в працях А. В. Брушлінського, Л.С. Виготського, П.Я. Гальперіна, Ж. Пі- аже, М. Вертгеймера, С.Л. Рубінштейна, Б.М. Теплова, О.К. Тихомирова та ін., які особливу увагу приділяли оптимізації мис- леневих процесів людини в різних видах діяльності [2].

Концептуальні основи практичного мислення обґрунтовано в дослідженнях Д.М. Завалішиної, Ю.К. Корнілова, Т.В. Кудрявцева, В.О. Моляко, Д.А. Ошаніна. Вони розглядають практичне мислення як вищий рівень розвиненості мислення, який тісно пов'язаний із професійною суб'єктивністю та професіоналізмом фахівця, та як фахово-професійне мислення конкретного фахівця. Основна його специфіка полягає в професіоналізмі мис- леневих процесів у конкретній професійній діяльності [2].

Безумовно, мисленеві процеси у різних фахівців проявляються за одними й тими ж психологічними законами, однак є специфіка предмета, засобів, результатів праці, відносно яких змінюються мисленеві операції. Тому, насамперед, враховуються деякі особливості мислення офіцера-фахівця, що дозволяють йому успішно виконувати професійні завдання на високому рівні: швидко, точно, оригінально розв'язувати задачі [3].

Одна з важливих особливостей практичного мислення полягає в тому, що воно розгортається в умовах жорсткого дефіциту часу і має обмежені можливості для перевірки гіпотез. Так, прийняття рішення під час бойових дій не може бути розтягнуто в часі, а його істинність, оптимальність може визначити тільки результат бою.

Практичне мислення, як правило, проявляється в ситуації, коли прийняття рішення тісно «злите», майже збігається з його втіленням у життя. Найяскравіший приклад - прийняття рішення полководцем, проаналізоване Б.М. Тепловим у його відомій праці «Ум полководця». У практичному інтелекті, за Б.М. Тепловим, виявляються єдність і нерозривний зв'язок мислення суб'єкта та його волі (як сукупності сили характеру, енергії й рішучості, здатності приймати «непопулярні» рішення і брати на себе відповідальність за них). Це робить практичне мислення часом ще складнішим, ніж мислення теоретичне. Б.М. Теплов, характеризуючи розум полководця, зазначав: «Уміння швидко охоплювати всі сторони питання, швидко аналізувати матеріал надзвичайної складності, систематизувати його, виділяти істотне, намічати план дії і, в разі необхідності, миттєво змінювати - все це навіть для самої талановитої людини неможливо без ґрунтовної інтелектуальної підготовки » [4].

Специфіка практичного мислення передбачає включення до структури завдань образно-чуттєвих компонентів, які виконують численні функції у динаміці та розвиткові мислення, інтуїції, оціночних суджень та визначають «ключові » компоненти ситуації [3].

Поняття «практичне мислення» також використовують у значенні як доцільне, обумовлене лише метою і діями людей. Для характеристики практичного мислення можна скористатися принципом середньовічного філософа У.Оккама - «Не множити сутність без потреби».

А.Т. Ішмуратов при аналізі практичних розсудів, які опред- мечують практичну думку, називає такі особливості: розсудливість, раціональність, доцільність, логічність. У практичних роздумуваннях (висловлюваннях і умовиводах) головним є усвідомлення і доведення про необхідність, або бажаність, чи потріб- ність здійснення певних дій. Бажаність, потрібність, необхідність, доцільність є вихідними положеннями (принципами), на підставі яких у сфері практичного мислення логічно обґрунтовується здійснення планів і програм (намірів).

Згідно з С.Л. Рубінштейном, одним із компонентів практичного мислення є «витончена спостережливість» офіцера [3].

На думку Б.М Теплова, робота практичного мислення переважно спрямована на розв'язання часткових конкретних завдань. Практичний інтелект, як правило, щоразу націлений на розв'язання практичного завдання, і його висновки безпосередньо перевіряються практикою [3].

Мета статті полягає у з'ясуванні ролі практичного мислення офіцера в процесі прийняття ним управлінського рішення в умовах військово-професійної діяльності.

Виклад основного матеріалу. У військовій справі йдеться про вивчення не просто прийняття рішень, а про прийняття рішень в умовах невизначеності.

Г. Клейн, розглядаючи роль інтуїції в структурі практичного мислення офіцера, зазначає, що інтуїція фахівця, - це не містичне «шосте відчуття», а відпрацьована досвідом здатність реагувати на малопомітні, майже невловимі для свідомості обставини. Застосування його підходу демонструє принципово інноваційне мислення самих військових. Під час своїх досліджень Г. Клейн проводив опитування людей, які приймають рішення у надзвичайних умовах (військові, поліцейські, пожежники). Він дізнався, що на практиці ніхто не користується методом, який викладається в університеті. Ідеться про порівняння й оцінку різних варіантів. Ніхто не шукає варіантів, людина просто згадує найбільш близьку до даної ситуацію з власного життя, щоб повторити той самий алгоритм дій. При його роботі з морськими піхотинцями з'ясувалось, що вони приймають рішення саме за його теорією. Досвідчений фахівець вловлює зміну ситуації, але обмірковувати, чим саме ситуація відрізняється від інших, в яких він опинявся раніше в нього немає часу, і тому рішення приймається ним інтуїтивно. Г. Клейн підкреслює, що найважливішу роль при прийнятті рішень відіграє досвід і отримані в його рамках знання, в світлі якого ситуація несвідомо оцінюється і стимулюються відповідні негайні дії [5].

Складність завдань, що постають перед військовими, а також паралельний розвиток інформаційних технологій призвели до використання нових підходів у розвитку мислення офіцерів [5].

Комп'ютерне моделювання у прийнятті управлінського рішення. Можливості сучасного комп'ютерного моделювання дуже великі, однак прийняття рішень в усіх випадках - прерогатива людини, результат її мислення [4].

Одним із новітніх методів підготовки військовослужбовців є комп'ютерні тренажери, тобто комп'ютерні програми. Під час тренувань часто використовують поєднання елементів реальних тренажерів (польові навчання), віртуальних (віртуальне оточення) та конструктивних (системи імітаційного моделювання).

Реальні тренажери користуються елементами комп'ютерних тренажерів для підсилення реальності підготовки особового складу на полігоні. Багатофункціональна інтегрована лазерна система бою, MILES (Multiple Integrated Laser Engagement System) - це основний приклад реального тренажера. MILES - система тренування, в якій використовуються безпечні для очей лазери та детектори для заміни стрільби під час підготовки. Вона використовується у багатьох країнах світу для покращення реалізму навчань на полігонах [6].

Прикладом поєднання тренажерів є віртуальний тренажер, вбудований до експедиційної бойової машини. Підготовка екіпажу відбувається на з'імітованому полі бою, де знаходяться сухопутні сили, командування, органи управління військами, органи зв'язку та розвідки, вогневої підтримки, авіації, інженерних та логістичних засобів. Такі ж вбудовані тренажери можуть використовуватися в танках і легко броньованих машинах морської піхоти США. Віртуальні тренажери уможливлюють «безпосередню» підготовку на техніці, яка імітується [6].

Конструктивні тренажери використовують під час проведення навчань з використанням імітаційного моделювання. Їх використовують для підготовки командирів та їх штабів. Під час тренувань користувач вводить інформацію, яка викликає певні дії, і потім отримує результат. Прикладом такої системи імітаційного моделювання є система JCATS. Учасники навчань працюють в умовах максимально наближених до реальності, але без загрози фізичного і психічного травмування людини [6].

Використання комп'ютерних тренажерів під час проведення навчань має за головну мету розвиток практичного мислення військовослужбовця, а також і його уяви і вольових якостей.

Керівник не має права перебувати в стані розгубленості і пасивності навіть тоді, коли і за обстановкою не зрозуміло, що саме слід робити. Відповідь можлива лише одна: діяти. Успіх залежить від уміння тверезо оцінювати обстановку, не ускладнювати і не спрощувати її оцінки [1].

За словами Д.О. Александрова, діяти рішуче - означає діяти обережно, виважено, обмежуючи ступінь необхідності ризику. Дії за принципом «за будь-яку ціну» - це не рішучість, а її перекручування, протилежність, нерозумна впертість [1].

Навчання з використанням систем імітаційного моделювання дозволяє підготувати фахівців до їх професійної діяльності, надаючи їм можливість саме діяти. Процес роботи з моделюванням відповідає тому, що писав С.Л. Рубінштейн: конкретні завдання безпосередньо пов'язані з практикою; жорстке обмеження часу, заміна мисленевих операцій практичними діями [7].

Військовослужбовці використовують свої знання та набувають досвід під час тренувань як під час справжньої діяльності. Вони мають можливість багаторазово відіграти можливі варіанти розвитку ситуацій і змінюючи умови, які виникатимуть в реальному житті. Створюються умови для зосередженості на змісті дій і сюжеті, на діючих особах та предметах, включених до середовища. А візуалізація того, що відбувається впродовж гри, дозволяє ще і наочно бачити результати своїх рішень та дій [6].

Складність екстремальної обстановки, беззупинна динаміка, неповнота і запізнювання інформації про зміни вимагають від керівника величезних зусиль і професіоналізму для створення подумки уявної картини того, що відбувається. Йому доводиться припускати й уявляти, розважливо заповнюючи наявні інформаційні порожнечі, збираючи мізерні одиниці достовірної інформації, перевіряючи і відкидаючи помилкові дані. Системи імітаційного моделювання тренують саме мислення у таких умовах, втілюючи такі характеристики практичного мислення, про які писав Б.М. Теплов: реалізація не тільки результатів, але й проміжних перевірок, кроків мислення; робота з задачами, де умови можуть бути складними для передбачення, малоймовірними, суперечливими, неповними, різноманітними за змістом; обмеженість умовами діяльності (часові межі, ризик помилок, складність діяльності). Під час навчань, як і в реальному житті при реалізації операції керівник суттєво обмежений у використанні управлінських версій, якими він користується в звичайних умовах. Але, на відміну від життя, де він не може в екстремальних умовах перевірити одну версію, переконатися в її помилковості, відкинути її та опрацьовувати іншу, йому надається можливість це зробити. В реальному житті така кожна помилкова, втілена в дії персоналу версія могла б призвести до важких негативних наслідків [1, 8].

Однією із складних проблем у формуванні мислення є акцент на формально-логічне мислення. Не можна забувати, що мислить не мозок сам по собі, а людина, особистість у цілому. Всі операції розумового процесу викликані потребами, мотивами, інтересами особистості, її цілями і завданнями. Мислення носить потребнісно-мотивований і цілеспрямований характер. Велике значення мають активне прагнення людини до розвитку свого інтелекту і готовність активно використовувати його у корисній діяльності. Серйозною перешкодою на шляху до розвитку практичного мислення стають надання перегави стандартним методам рішення, конформізм, страх помилитися, завищена або занижена оцінка власних ідей, високий рівень тривожності [9].

Використання систем імітаційного моделювання створює умови для успішного подолання сформованих стереотипів; вміння йти на ризик, виявляти різноманітність і різноспрямованість знань і умінь, що орієнтують мислення на нові підходи [6, 9].

На думку Ромена Роллана, «Мужність розуму полягає в тому, щоб невпинно тренуванням надавати йому гнучкості...тобто впізнавати і пізнавати з більшою ясністю і достовірністю навколишній світ і діючі у нього сили: ідеї та факти, досвід минулого і сьогодення, живу науку. Мужність розуму полягає в тому, щоб не відступати перед тугостями розумової праці».

Практичний інтелект тісно пов'язаний і з вольовими якостями людини, тим самим підкреслюючи зв'язок мислення з емоціями та переживаннями.

Інтелект офіцера є складною, психологічною системою, яка без певних норм мислення, привласнення «культури мислення» минулого і свого часу, не може виконати функцію виконання професійних завдань військовослужбовця [10].

Саногенне та патогенне мислення офіцера. Саногенне та патогенне мислення - нещодавно запроваджені поняття. З точки зору Ю.М. Орлова, будь-яка емоція є згубною, стресогенною, якщо вона повністю керує поведінкою людини, цілком опановує нею. Патогенному мисленню властиві цілковита свобода уяви, відсутність контролю над вільним перебігом образів і думок, відсутність рефлективного аналізу свого мислення та неусвідомле- ність тих розумових операцій, які породжують емоцію. Офіцер повинен мислити оперативно, рішуче і врівноважено, щоб діяти адекватно і сміливо. Він не може дозволити собі проявів патогенного мислення, коли його думки повинні працювати чітко. Під час навчань з використанням систем імітаційного моделювання події розвиваються непередбачено та неочікувано, що стимулює уяву, вольові якості та практичне мислення. Військовослужбовці відчувають і переживають на собі вплив ситуацій і факторів, які опрацьовуються під час тренувань. Вони не тільки знайомляться з негативними факторами, але й навчаються правильно сприймати, оцінювати на практиці прийняття рішень та виконання дій. Таким чином, офіцери вчаться долати негативні емоції і проявляти, так зване, саногенне мислення [4, 6].

Для саногенного мислення характерний динамізм зв'язку особистості зі світом образів, у якому відображуються життєві ситуації. В процесі цього виду мислення суб'єкт відокремлює себе від власних переживань і спостерігає за ними; відтворює стресову ситуацію на тлі спокою та концентрації уваги, пристосовується до неї. Згідно з «принципом єдиного інтелекту» Б.М. Теплова, всі проблеми, які вирішує людина, незалежно від їх специфіки розв'язуються за допомогою єдиного інтелекту. Отже, саногенне мислення - важливий компонент інтелекту людини [1,4,11].

Військові розв'язують насамперед практичні задачі, пов'язані з аналізом проблемних ситуацій і пошуком оптимальних рішень.

Дії в екстремальних умовах висувають задачі з багатьма невідомими, котрі супроводжують випадковість і несподіванки. Тут неможливо усе передбачити, хоча прагнути до цього потрібно. Керівнику варто зберігати постійну внутрішню готовність до непередбаченого і швидкого реагування. Необхідний відповідний настрій, кмітливість, спритність, гнучкість і оригінальність мислення, не скутість консервативними і стандартними оцінками і рішеннями [1].

Висновок

Не зважаючи на велику кількість теорій мислення у сучасній психологічній науці, єдиним для них є те, що мислення характеризується інтелектуальним знанням. Функціональним аспектом мислення є вирішення завдань-проблем: мислення починається з визначення проблеми та завершується її вирішенням у вигляді певного результату.

Складність екстремальних подій та інформації про них вимагає від військовослужбовців розвинутого практичного мислення і неординарності рішень, що надає здатності до аналізу, вміння розбиратися в складних і заплутаних даних про обстановку, не обминати дрібних деталей і водночас бачити головне, бути подвійно уважним до того, що не вкладається в наявну оперативну модель обстановки операції. Звичайно, кожне рішення в екстремальних умовах пов'язане з підвищеним ризиком невдачі, непередбаченими наслідками.

Використання новітніх комп'ютерних програм для розвитку практичного мислення є перспективним засобом, який застосовується на практиці. Крім того, інформаційні технології постійно розвиваються. Створюються нові версії вже існуючих програм або і зовсім нові системи для підготовки військовослужбовців. Користування засобами імітаційного моделювання уможливлює оволодіння умінням поєднати професіоналізм у прийнятті рішень і особисту сміливість, рішучість і обачність, активність і витримку, уміння не уникати труднощів. Виховання та активізація саме цих якостей та навичок свідчить про добре підготовленого і досвідченого офіцера. Відпрацьовуючи професійні навички та поведінкові дії під час навчань, офіцери отримують такий необхідний їм досвід, як: швидкість орієнтування в швидкоплинних обставинах; гостре почуття часу і ритму подій, що відбуваються; простору, місцевості, на якій здійснюється операція, оперативність, своєчасність рішень.

Список використаних джерел

1. Александров Д.О. Психологічне забезпечення оперативно- службової діяльності працівників міліції : Навч.- метод. по- сіб. / Д.О.Александров, О.В.Давидова. - К. : НАВСУ, 2004. - 134 с.

2. Шемчук В.А. Педагогічні умови розвитку управлінського мислення майбутніх магістрів військового управління в системі післядипломної освіти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / В.А.Шемчук. - К., 2012. - 20 с.

3. Тарасова О.В. Психологічний зміст професійного мислення особистості: [Електронний ресурс] / О.В.Тарасова. - Режим доступу: http://rusnauka.com/8_DN_2011 /Psihologia / 8_82491.doc.htm/. - Назва з екрана.

4. Трофімов Ю.Л. Психологія : [підручник] / Ю.Л.Трофімов. - К. : Либідь, 2008. - 560 с.

5. Поченцов Г. Військові дослідження проблем комунікації та мислення: [Електронний ресурс] / Г.Поченцов. - Режим доступу:http: / / osvita. mediasapiens. ua/ethics / manipulation/ viyskovi_doslidzhennya_problem_komunikatsii_ta_ mislennya.

6. Миллс Т. Імітаційне моделювання / Т.Миллс; [пер. з англ.] - Каліфорнія : Вид-во «Cubic Defense Application team», 2005. - Розділи 5, 6 - С. 1-37, 1-35.

7. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии / С. Л. Рубинштейн - М. : Педагогика, 2002. - 424 с.

8. Теплов Б.М. Ум полководца / Б.М. Теплов // Проблемы индивидуальных различий : [избр. работы] - М. : АПН РСФСР, 1961. - С. 252-344.

9. Аверченко Л.К. Психологія та педагогіка / Л.К. Аверченко, Т.В. Андрюшина, А.А. Булигіна та ін. - Москва-Новоси- бірськ : 1НФРА-М-НГАЭиУ, 2000. - 200 с.

10. Болотських М.В. Проблеми екстремальної та кризової психології / М.В.Болотських // Зб. наук. пр. - Вип. 14. - Ч. ІІ- Х.: НУЦЗУ, 2013. - С. 3-10.

11. Варій М.Й. Військова психологія і педагогіка / М.Й.Варій, М.М.Козяр, М.С.Коваль. - Л. : Вид-во «Сполом», 2003. - С.602-621.

12. Кармин А.С. Интуиция: философские концепции и научное исследование / А.С. Кармин. - СПб. : «Наука», 2011. - С.577-579.

Spysok vykorystanyh dzherel

1. Aleksandrov D.O. Psyhologichne zabezpechennja operatyvno- sluzhbovoi' dijal'nosti pracivnykiv milicii' : Navch.- metod. posib. / D.O.Aleksandrov, O.V.Davydova. - K. : NAVSU, 2004. - 134 s.

2. Shemchuk V.A. Pedagogichni umovy rozvytku upravlins'kogo myslennja majbutnih magistriv vijs'kovogo upravlinnja v systemi pisljadyplomnoi' osvity: avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stupenja kand. ped. nauk : spec. 13.00.04 «Teorija i metodyka profesijnoi' osvity» / V.A.Shemchuk. - K., 2012. - 20 s.

3. Tarasova O.V. Psyhologichnyj zmist profesijnogo myslennja osobystosti : [Elektronnyj resurs] / O.V.Tarasova. - Rezhym dostupu:http://rusnauka.com/8_DN_2011 /Psihologia /8_82491.doc.htm/. - Nazva z ekrana.

4. Trofimov Ju.L. Psyhologija : [pidruchnyk]/ Ju.L.Trofimov. -K.: Lybid', 2008. - 560 s.

5. Pochencov G. Vijs'kovi doslidzhennja problem komunikacii' ta myslennja : [Elektronnyj resurs] / G.Pochencov. - Rezhym dostupu: http://osvita.mediasapiens.ua/ethics/manipulation/ viyskovi_doslidzhennya_problem_komunikatsii_ta_mislen- nya.

6. Mylls T. Imitacijne modeljuvannja / T.Mylls; [per. z angl.] - Kalifornija : Vyd-vo «Cubic Defense Application team», 2005. - Rozdily 5, 6 - S. 1-37, 1-35.

7. Rubinshtejn S.L. Problemy obshhej psihologii / S. L. Rubin- shtejn - M. : Pedagogika, 2002. - 424 s.

8. Teplov B.M. Um polkovodca / B.M. Teplov // Problemy individual'nyh razlichij : [izbr. raboty] - M. : APN RSFSR, 1961. - S. 252-344.

9. Averchenko L.K. Psyhologija ta pedagogika / L.K. Averchenko, T.V. Andrjushyna, A.A. Bulygina ta in. - Moskva-Novo- sybirs'k : INFRA-M-NGAЭyU, 2000. - 200 s.

10. Bolots'kyh M.V. Problemy ekstremal'noi' ta kryzovoi' psyhologii' / M.V.Bolots'kyh // Zb. nauk. pr. - Vyp. 14. - Ch. II-H.: NUCZU, 2013. - S. 3-10.

11. Varij M.J. Vijs'kova psyhologija i pedagogika / M.J.Varij, M.M.Kozjar, M.S.Koval'. - L. : Vyd-vo «Spolom», 2003. -S.602-621.

12. Karmin A.S. Intuicija: filosofskie koncepcii i nauchnoe issledovanie / A.S. Karmin. - SPb. : «Nauka», 2011. - S. 577579.

Размещено на Allbest.ru