Інтегральний аксіологічний підхід до оцінки науково-технічної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтегральний аксіологічний підхід до оцінки науково-технічної діяльності

І.С. ЛАР'ЯНОВСьКИЙ

Авторське резюме

Розглянуто проблему соціогуманітарної оцінки сучасної науково-технічної діяльності та наголо-шено, що для розв'язання цієї проблеми потрібен інтегральний аксіологічний підхід. Подібний підхід, за умови адекватності його методів постнекласичному розумінню реальності, має бути взятий в якості філософсько-методологічної основи для проведення розширених експертиз науково-технічних проек-тів і програм. Унаочнене вище означає, що цінності постнекласичного знання доцільно осмислювати як місткі соціокультурні комплекси, функціональне призначення яких - визначати людську діяльність у відповідності до принципів стійкого розвитку. Постнекласичні науково-технічні цінності постають пе-ред суб'єктом у вигляді динамічних формоутворень, що маніфестують свій зміст у процесі поступового соціокультурного розгортання. Постнекласичні науково-технічні цінності мають наступну інваріантну структуру: трансцендентальний ціннісний об'єкт, суб'єктивно-психологічний ціннісний корелят, мате-ріально-речовинний ціннісний артефакт. Багатогранність змісту і структури постнекласичних науково- технічних цінностей потребує застосування для їхньої оцінки комплексного, позаекономічного крите-рію, спираючись на який експертні групи були б у змозі проводити ранжирування цінностей з системних позицій. Запровадження інтегрального аксіологічного підходу може дозволити відкрити перспективу для перманентного соціогуманітарного супроводу науково-технічної діяльності, а також побудови мет-ричних та неметричних оцінних шкал для стандартизованої оцінки її позаекономічної ефективності.

Ключові слова: аксіологія, інжиніринг, інтегральний підхід, оцінка, постнекласичне знання, цін-ність.

Integral axiological approach to the assessment of scientific and technological activities

I.S. LARIANOVSKYI

Odessa national academy of food technologies, Odessa, Ukraine,

Abstract

The social evaluation problem of the scientific and technical activities is considered, and it is shown that this problem needs to be solved on the basis of an integral philosophical axiological approach. Such an ap-proach, subject to its adequacy to post non-classical vision of reality, can be considered as an innovative meth-odological framework for carrying out enhanced social and humanitarian expertise of scientific and techni-cal projects and programs. The above said means that the value of post non-classical cognition and systems engineering should be comprehended as a highly organized socio-cultural systems that can determine human life activity in its post-biological forms in accordance with the principles of co-evolutionary principles of sus-tainable civilization development. Thus, post non-classical scientific and technological values should be un-derstood as dynamic evolving entities that reveal their multifaceted content in the socio-cultural process un-folding in three stages, namely: in existential, divergence and inflation forms. Moreover, post non-classical integral values possess the following invariant component structure: a transcendental value-object, subjec-tive and psychological values correlate and materially tangible value-artifact. The versatility of the content and structure of post non-classical scientific and technical knowledge values and engineering requires the development of complex, non-economic evaluation criteria, using which the experts would be able to rank the values from system approach in the broadest socio-cultural context.

The use of an integrated approach to the assessment and interpretation of post non-classical values opens up the perspective of post non-classical dynamics functioning system modeling, as well as the construction of metric and non-metric rating scales for their standardized multidimensional assessment.

Keywords: assessment, axiology, engineering, integral approach, port non-classical knowledge, value.

Постановка проблеми. Визначальною складовою сучасної науково-технічної діяль-ності все більшою мірою стає постнекласичне знання та системний наукомісткий інжині-ринг, які в умовах пошуку шляхів реалізації антикризової стратегії стійкого розвитку по-требують неупередженого аксіологічного ана-лізу. Результати цього аналізу мають набути філософської ґрунтовності та методологічної конкретності, щоб їх можна було покласти в основу комплексних програм з корегування ці-лей науково-технічної діяльності та поступової переорієнтації цієї діяльності з вузько-прагма-тичних, ринкових цінностей на позаекономіч-ні, ноосферо-генетичні цінності. У зв'язку зі сказаним актуальною є наступна дослідницька проблема: що саме у постнекласичному науко-во-технічному знанні та системному наукоміст- кому інжинірингу є шуканою, позаекономіч-ною цінністю? Яким чином, на підставі яких світоглядно-методологічних принципів може бути достовірно проведений комплексний, со- ціогуманітарно орієнтований аналіз змісту, засобів та цілей сучасної науково-технічної ді-яльності? Тобто, маємо знайти такий спосіб аналізу науково-технічного знання та сучасно-го інжинірингу, при якому експертна аксіоло- гічна оцінка, по-перше, мала б інваріантний по відношенню до поточних коливань економічної кон'юнктури характер та, по-друге, була б не суто відсторонено-формальною, але віддзер-калювала постнекласичне знання та сучасний інжиніринг у їхній соціокультурній багатови- мірності та глибині, завдяки чому допомагала б аргументовано та відповідально виробляти стратегію регіонального і глобального науково- технічного розвитку.

Аналіз досліджень і публікацій. Стандартні методи і методики оцінки наукового знання та інжинірингу, що зазвичай використовуються при проведенні експертиз науково-пізнавальної та інженерно-технічної діяльності, спирають-ся, як правило, на критерії логічної простоти, несуперечності, релевантності, концептуальної глибини, соціально-економічної ефективності, технологічної доцільності, індексу цитування тощо [7; 8; 13; 14; 19]. Але сьогодні вони по-чинають стрімко втрачати свою дієздатність, бо вже не відповідають змісту складносистем- них, еволюційно-конвергентних тенденцій у розвитку науки та технології [1; 2; 3; 10]. Так, в оцінці науково-технічного знання все ще па-нують вузько-прагматичні, техніко-економічні підходи та критерії, на підставі яких цінність знання та інжинірингу, врешті-решт, зводять до ринкової конкурентоспроможності та еконо-мічної вартості. Тим самим цінність науково- технічного знання та інжинірингу ставлять у залежність від ситуаційно мінливих умов соці-ально-економічної кон'юнктури.

У цьому зв'язку виникає нагальна потре-ба у формуванні інтегрального філософського підходу до осмислення природи ціннісно-оцін-них феноменів, адекватного синергетичним принципам новітньої, постнекласичної, гло-бально-еволюційної наукової парадигми [8; 10; 11; 15; 16; 17]. Так, ототожнення цінностей з економічними вартостями, ринковими цінами, об'єктивними і суб'єктивними потребами, ін-дивідуальними та груповими економічними ін-тересами, соціально-політичними орієнтаціями тощо не є вже сьогодні виправданим, особливо по відношенню до інтегральних цінностей на-уково-пізнавальної та інженерно-технічної ді-яльності, які набули для сучасного людства фундаментального соціально-онтологічного ха-рактеру. соціогуманітарний постнекласичний знання

Серед аспектів означеної вище проблеми комплексної аксіологічної оцінки постнекла- сичної науково-технічної діяльності слід у пер-шу чергу виділити наступні.

По-перше, не отримала належного розвитку й обґрунтування концепція цінності науково- технічного знання та системного інжинірингу, яка була б адекватна конвергентному етапу їх-нього розвитку та враховувала сутнісні осо-бливості, що властиві саме постнекласичним цінностям, а саме: багатогранність змісту, со-ціально-еволюційний динамізм, культурний поліморфізм, а також, крім того, все більш по-тужний вплив постнекласичних цінностей на сучасну соціальну практику.

По-друге, не сформульовані та не прийняті до систематичного застосування позаекономіч-ні, неринкові принципи комплексної аксіоло- гічної оцінки наукового знання та інжинірин-гу, які б, маючи стійку інваріантність щодо коливань поточної економічної кон'юнктури, дозволяли, при проведенні соціогуманітарних експертиз, порівнювати та інтерпретувати цін-ності постнекласичного знання та інжинірингу у гранично широкому - глобально-еволюційно-му соціокультурному контексті.

Метою дослідження є висвітлення основ філософсько-інтегративного підходу до аксіо- логічного аналізу постнекласичного науково- технічного знання та системного наукомісткого інжинірингу.

Виклад основного матеріалу. Пошук та здобуття дійсних людських цінностей є нічим іншим, як виявленням та засвоєнням у соці-альній практиці загальнозначущих принципів людського буття, творчості та пізнання, яким притаманна інваріантність щодо коливань со-ціально-економічної кон'юнктури, психоло-гічних станів, етнокультурних особливостей, масових смаків тощо. Тобто, справжньою цін-ністю володіє таке та лише таке соціокультур- не формоутворення, яке спроможне поставати граничною підставою для розбудови людиною її «духовного космосу», спрямовуючи людське пізнання, творчість та соціальну практику у бік гармонійної єдності істини, добра, краси, свободи, людяності, раціональності тощо [9; 12; 18; 20; 21].

Так, у стародавній філософії уявлення про цінність еволюціонували від протофілософсько- го синкретизму корисності та блага до світо-глядно-теоретичного усвідомлення сутності та призначення цінності як надіндивідуальної ду-ховної основи для доброчесного життя. В серед-ньовічній європейській філософії цінність тлу-мачили як гармонійну триєдність істини, добра та краси, надприродним джерелом та непоруш-ним зразком якої є вічне божественне надбут- тя. В філософії Нового часу цінність вбачали у трансцендентальному ідеалі, загальнозначущій нормі, споживчій вартості, грошовому еквіва-ленті, гарантованій інтенсивності визначально-го технічного параметру, властивості об'єктів задовольняти соціально-виправдану потребу людини тощо, зосереджуючись, таким чином, на вивченні тих або інших значущих аспектів ціннісно-оцінних формоутворень. В некласич- ній філософії цінність почали переосмислюва-ти в якості етичного регулятиву, ментального кореляту, свободи та для-себе-буття, смисло- життєвої орієнтації соціальних груп, культур-но-історичного ідеалу, предмета інтересу та практично-дієвої інструментальності тощо, ак-центуючи увагу на структурно-функціонально-му динамізмі та соціокультурному поліморфіз-мі цінностей.

У наш час, з урахуванням невідповіднос-ті загальновизнаних аксіологічних підходів, вчень та концепцій системно-еволюційній спе-цифіці постнекласичної раціональності, до-цільно інтерпретувати класичну філософську проблему цінностей по-новому - в якості транс- дисциплінарної за своїм масштабом проблеми визначення соціально-онтологічних інваріан-тів людського способу буття, творчості та піз-нання. Тобто проблема цінностей сьогодні, на думку автора статті, то є проблема концепту-ального відтворення у сучасному науково-фі-лософському дискурсі тих стійких соціокуль- турних формоутворень, завдяки яким людство здатне підтримувати у своєму життєсвіті пози-тивну діалектику матеріального та ідеального, трансцендентного та іманентного, природного та культурного, глобального та локального, об'єктивного та суб'єктивного тощо, тим самим орієнтуючи вектор всесвітньо-історичного руху цивілізації у бік стрижневої магістралі універ-сальної еволюції.

Отже інтегральні цінності взагалі та по- стнекласичні цінності зокрема є надіндивіду- альними формоутвореннями та у людському бутті функціонують як своєрідні трансценден-тальні атрактори, що своїм «надприродним» силовим полем здатні утримувати у певних еволюційних межах буттєве різноманіття тра-єкторій людських дій, мотивів, думок, оцінок, намірів, орієнтацій тощо, підіймаючи їх над буденною реальністю та, тим самим, формую-чи транскультурний результуючий історичний вектор світового цивілізаційного розвитку. Тому інтегральна цінність (у т. ч. науково-тех-нічна) у повноті власного соціально-онтоло-гічного змісту цілком слушно може розгля-датися як фундаментальний надбіологічний та надпсихологічний еволюційний принцип, трансцендентний щодо наочного буття, який здатен притягувати, стимулювати, «спокуша-ти» буття, суттєво підвищувати його структур-но-функціональну складність та, владно вхо-дячи до життєсвіту людини, свідчити про себе як смисл, ідеал, гармонія, краса, натхнення, благо, раціональність тощо. Постнекласичне пізнання, що є визначальною складовою сучас-ного наукомісткого інжинірингу, слід розумі-ти як ціннісно-орієнтований глобальний про-цес, бо воно саме й виявляє себе, врешті-решт, як пошук та експлікація глибинних цінніс-но-оцінних витоків еволюційно-перспектив-ного людського буття, тобто буття у його не-тривіально-творчому генезисі, що не стало ще упредметненою реальністю, але як своєрідний трансцендентальний атрактор вже притягує за- гальнопланетарну траєкторію розвитку світової цивілізації.

Відповідно до інтегральної концепції цін-ності знання та високотехнологічного інжині-рингу, яку розроблено автором статті на осно-ві ідей глобального еволюціонізму, інтегральні цінності - це складноорганізовані поліморфні матеріально-ідеальні комплекси, що продуку-ються та репродукуються за допомогою полі- суб'єктних творчих актів [4; 5; 6; 19]. Саме в інтегральних цінностях кристалізуються жит-тєздатні постбіологічні новації людського роду, притім, таким чином, що цінності починають виконувати у людському бутті функцію своє-рідних «соціокультурних геномів». Успішне виконання інтегральною цінністю такої специ-фічної функції є можливим лише за умови, що цій цінності притаманна містка соціально-он-тологічна інваріантність, тобто здатність стій-ко зберігати та нетривіально відтворювати свій багатовимірний екзистенціальний зміст в умо-вах наявності перманентного деструктивного (ентропійного) впливу з боку чисельних флук-туацій різної ґенези та інтенсивності. Отже, інтегральні цінності взагалі та постнекласич- ні науково-технічні цінності зокрема цілком слушно розглядати як своєрідні «постбіологіч- ні геноми», що функціонують у просторі та часі за межами органічної людської тілесності та формують неповторне «обличчя» відповідних їм культур і цивілізацій.

Дійсна, тобто загальнозначуща, інваріант-на, інтегральна постнекласична цінність, якщо розглядати її у статиці, має наступну трьох- компонентну структуру: трансцендентальний ціннісний об'єкт, психоментальний ціннісно- оцінний корелят, об'єктивований носій-арте- факт. Крім того, постнекласична цінність у процесі своєї взаємодії з певними соціокуль- турними системами здатна достатньо виразно виявляти динамічну складову своєї структури. Остання у контексті ідей глобального еволюціо-нізму виглядає для суб'єкта як послідовність розгортання у соціально-історичному часі на-ступних трьох еволюційних фаз: по-перше, ек-зистенціальної фази, на якій цінність виявляє себе як загальнозначущий трансценденталь-ний ідеал; по-друге, дивергентної фази, на якій цінність функціонує як складноорганізований матеріально-ідеальний соціокультурний комп-лекс; по-третє, інфляційної фази, на якій ін-тегральна науково-технічна цінність завершує свій еволюційний цикл. (Вона або остаточно знецінюється, або відновлюється через новий конвергентний концептуальний творчий ім-пульс, якщо тільки цей імпульс є достатньо потужним, щоб забезпечити більш-менш вда-лу реінтеграцію соціально-економічних та тех- ніко-технологічних упредметнень цінності та повернути їй початкову цілісність і змістовну глибину). Тобто, на першій еволюційній фазі інтегральна цінність входить у людський жит- тєсвіт як емерджентний буттєвий стрибок, що підіймає людину над сплощеною буденністю життя та майорить їй (людині) із надреальної височини як трансцендентальний ідеал. Друга фаза в еволюційній ціннісній динаміці означе-на поступовим упредметненням та експансією цінності у наявні технологічні та соціокультур- ні системи, з якими вона прийшла у взаємодію. Останнє призводить до певних трансформацій-них змін у технологічних та соціокультурних системах, а власне цінність, у свою чергу, схи-ляє до дивергенції - поступового розходження еволюційних траєкторій ціннісних культурних упредметнень. Тут єдина інтегральна цінність розділяється на відносно окремі соціокультур- ні локалізації і цим виявляє свою множинність та функціональний поліморфізм. Третя фаза у динаміці цінності означена ентропією та ін-фляцією її змісту, а саме: інтегральна цінність або остаточно розпорошується, або отримує від своїх творчо обдарованих суб'єктів-адресатів достатньо потужний репродуктивний конвер-гентний імпульс, що долає соціокультурну ен-тропію та спрямовує розпорошену та надмірно об'єктивовану інтегральну цінність у бік нової інтеграції.

Інтегральна цінність як стійкий смис- ложиттєвий інваріант уперше постає до со- ціокультурного функціонування за рахунок індивідуально-особового творчого зусилля кон-кретної людської особистості й тому несе на собі відблиск її неповторних суб'єктивних рис. Але у той же час, незважаючи на неусувну на-явність особово-забарвленої форми власної ре-презентації (художнього твору, інженерного винаходу, наукового відкриття, філософського вчення, технологічної інновації тощо), цінність у своїй змістовній основі надіндивідуальна, по- за-особистісна, над-емпірична, трансценден-тальна. Тому для адекватного відтворення та ефективного соціокультурного функціонування у багатовимірній повноті власного змісту інте-гральна цінність потребує суб'єкта трансперсо-нального. В якості останнього можуть постава-ти наукові співтовариства («незримі коледжі» просторово видалених, але духовно близьких однодумців), надіндивідуальні «соборні розу-ми» певних релігійних конфесій тощо. «Со-борний розум» або «незримий коледж» то є специфічна соціокультурна єдність, яка ви-никає та функціонує внаслідок встановлення емерджентного синергетичного «резонансу» між індивідуумами-адресатами цінностей, притім, таким чином, що відбувається істот-не взаємне посилення їхнього духовно-творчо-го потенціалу. Найбільш обдаровані суб'єкти у творчому зусиллі перевершують самих себе, починають відчувати себе «медіумами», через розум, інтуїцію, сприйняття та оцінки яких висока трансцендентальна цінність у формі ідеалів істини, добра, краси, блага, свободи, толерантності, солідарності, раціональності тощо вперше входить у людський життєсвіт. Але для безповоротного вкорінення нової цін-ності у матеріально-речовинне, об'єктивоване, інформаційно-енергетичне середовище соціо- культурного субстрату певного суспільства, зу-силь лише окремих обдарованих особистостей, як правило, буває недостатньо. Оскільки інте-гральна цінність то є поліморфний та транспер- сональний феномен, то для повномасштабного її функціонування необхідною є взаємна під-силююча синергетична координованість твор-чих дій багатьох суб'єктів. Останнє означає, що дійсна, соціально-значуща творчість то є така людська діяльність, що має за мету ство-рення (а також відтворення) інтегральних цін-ностей, у т. ч. цінностей науково-технічних. Сенс творчості справжніх цінностей полягає у поступовій трансформації сліпого спонтанного антиентропійного механізму живої природи у цілеспрямований та раціонально-регульований процес, розгорнутий у бік вивільнення компле-ментарних людині потенцій буття.

Концепція інтегральних постнекласичних цінностей, за умови, що ці цінності осмислено у відповідності до ідей універсального еволю-ціонізму, може бути застосована в якості фі-лософсько-методологічного засобу для аксіо- логічного аналізу науково-технічного знання. При цьому традиційна (класична) філософська проблема цінностей має бути інтерпретована принципово по-новому - як проблема аналі-зу універсальних соціокультурних інваріан-тів людського способу буття, творчості та піз-нання, що їх продукує цивілізоване людство у процесі сучасної науково-технічної діяльності. Ці соціокультурні інваріанти саме й є шукані постнекласичні цінності науково-технічного знання та інноваційного наукомісткого інжи-нірингу. Спираючись на еволюційне, систем-но-цілісне бачення ціннісно-оцінних феноменів ми маємо змогу підійти до аналізу цінностей сучасного науково-технічного знання як до складноорганізованих, синергетичних формо-утворень та почати оцінювати їх з інтегральних філософсько-аксіологічних позицій. Останнє дозволить суттєво модернізувати процедури оцінки, зробивши їх адекватними характеру та цілям постнекласичного етапу розвитку науко-во-технічної діяльності.

Висновки.

І.Проблема комплексної позаекономічної оцінки сучасної науково-технічної діяльнос-ті потребує для свого розв'язання адекватно-го новітнім антикризовим стратегіям стій-кого розвитку філософсько-інтегративного аксіологічного підходу. Останній може розгля-датися в якості інноваційної методологічної основи для проведення розширених, надпраг- матичних соціогуманітарних експертиз сучас-них науково-технічних проектів і програм.

2.Інтегральна філософська концепція цін-ності та відповідний їй підхід до аксіологічного аналізу постнекласичного науково-технічного знання створюють можливість глибшого ро-зуміння сутності ціннісно-оцінних феноменів взагалі та аксіологічного змісту сучасного на-уково-технічного знання зокрема.

З.Цінності постнекласичного науково-тех-нічного знання та наукомісткого системного інжинірингу мають осмислюватися в якості складноорганізованих матеріально-ідеальних комплексів, що у все більш зростаючих масш-табах детермінують людську діяльність та здатні оптимізувати цю діяльність за коеволю- ційними принципами.

4.Інтегральні постнекласичні науково-тех-нічні цінності є динамічними утвореннями та здатні виявляти свій багатогранний зміст у процесі поступового трьохстадіального соціо- культурного розгортання, а саме: у формах ек-зистенціальної, дивергентної та інфляційної функціональних стадій.

5. У відповідності до інтегрального аксіоло- гічного підходу методологічна процедура оцін-ки знання потребує застосування комплексно-го (позаекономічного) критерію, прикладаючи який експерти мали б змогу визначати інте-гральні цінності у широкому соціокультурному контексті, враховуючи притаманний постне- класичним цінностям структурний та функціо-нальний поліморфізм.

Щодо перспективи подальших досліджень, то унаочнені у статті ідеї можуть скласти по-чаткову основу для визначення принципів мо-делювання процесів соціокультурної динаміки інтегральних постнекласичних цінностей, а та-кож побудови метричних та неметричних шкал для їхньої стандартизованої багатовимірної оцінки.

Список літератури

1. Авдулов А.Н., Кулькин А.М. Парадигма современного научно-технического развития / А.Н.Авдулов, А.М.Кулькин. - М.: РАН ИНИОН, 2010. - 304 с.

2. Грунвальд А. Техника и общество: западноевропейский опыт исследования социальных последствий научно-технического развития / Армин Грунвальд; [пер. с нем.]. - М.: Логос, 2011. - 160 с.

3. Котенко В.П. История и философия технической реальности / В.П. Котенко. - М.: Академический проект, 2009. - 623 с.

4. Лар'яновський І.С. Інтегральна концепція цінності / І.С.Лар'яновський // Перспективи. - 2013. - №3.

- С. 69-73.

5. Лар'яновський І.С. Постнекласичне знання та проблема цінностей / І.С.Лар'яновський // Наукове пізнання: методологія та технологія. - 2013. - Випуск 2. - С.102-106.

6. Ларьяновский И.С. Интегральные ценности и социокультурная динамика / И.С.Ларьяновский // Социосфера. - 2013. - №4. - С. 30-36.

7. Мамчур Е.А. Образы науки в современной культуре / Е.А. Мамчур. - М.: «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2008. - 400 с.

8. Маркова Л.А. Наука на грани с ненаукой / Л.А. Маркова. - М.: «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2013.

- 336 с.

9. Микешина Л.А. Эпистемология ценностей / Л.А.Микешина. М.: Изд-во «Российская политическая энциклопедия», 2007. - 439 с.

10. Стасинопулос П. Проектирование систем как единого целого: Интегральный подход к проектированию для устойчивого развития / Питер Стасинопулос, Майкл Х. Смит, Карлсон Харгроувс, Черил Деша; [пер. с англ.]. - М.: Эксмо, 2012. - 288 с.

11. Степин В.С. История и философия науки / В.С. Степин. - М.: Академический проект, 2012. - 423 с.

12. Столович Л.Н. Красота. Добро. Истина: Очерк истории эстетической аксиологии / Л.Н. Столович. - М.: Республика, 1994. - 464 с.

13. Татаринов Ю.Б. Проблемы оценки эффективности фундаментальных исследований: логико-

методологические аспекты / Ю.Б. Татаринов. - М.: «Наука», 1986. - 230 с.

14. Томпсон М. Философия науки / Мел Томпсон; [пер. с англ.]. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2003. - 304 с.

15. Урсул А.Д. Феномен ноосферы: Глобальная эволюция и ноосферогенез / А.Д.Урсул. - М.: ЛЕНАНД, 2015. - 336 с.

16. Философия мышления: [сборник статей] / [ред. кол. Л.Н.Богатая, И.С.Добронравова, Ф.В.Лазарев; отв. ред. Л.Н.Богатая]. - Одесса: Печатный дом, 2013. - 444 с.

17.Человек и его будущее: Новые технологии и возможности человека / [Аршинов В.И., Ленк Х., Моисеев Н.Н., Фролов И.Т. и др.]. - М.: ЛЕНАНД, 2012. - 496 с.

18. Шохин В.К. Философия ценностей и ранняя аксиологическая мысль / В.К. Шохин. - М.: РУДН, 2006.-457 с.

19. Larianovskiy I.S. The problem of values of post non-classical knowledge / I.S.Larianovskiy // European ap-plied sciences (ORT Publishing, Stuttgart, Germany). - 2014. - №2. - P. 132-134.

20. Perry R. B. General theory of value / Ralph Barton Perry. - Harvard University press, 1950. - 729 p.

21. Russel J. Axiology / Jesse Russel, Ronald Cohn. - Bookviko Publishing, 2012. - 142 p.

REFERENcES:

1. Avdulov, A.N., Kulkin, A.M., 2010. Paradigma sovremennogo nauchno-tehnicheskogo razvitiya [Paradigm of modern scientific and technological development]. RAN INION, Moscow (in Russian).

2. Grunvald, A., 2011. Tehnika i obschestvo: zapadnoevropeyskiy opyit issledovaniya sotsialnyih posledstviy nauchno-tehnicheskogo razvitiya [Techniques and society: West European experience of social afthermath in-vestigation of scientific and technological development]. Logos, Moscow (in Russian).

3. Kotenko, V.P., 2009. Istoriya i filosofiya tehnicheskoy realnosti [History and philosophy of technical reality]. Akademicheskiy proekt, Moscow (in Russian).

4. Larianovskyi, I.S., 2013. Intehral'na kontseptsiya tsinnosti [Integral conception of values]. Perspektyvy 3, 69-73 (in Ukrainian).

5. Larianovskyi, I.S., 2013. Postneklasychne znannya ta problema tsinnostey [Post non-classical knowledge and the problem of values]. Naukove piznannya: metodolohiya ta tekhnolohiya, Edition 2,102-106 (in Ukrainian).

6. Larianovskyi, I.S., 2013. Integralnyie tsennosti i sotsiokulturnaya dinamika [Integral values and sociocul-tural dynamics]. Sotsiosfera 4, 30-36 (in Russian).

7. Mamchur, E.A., 2008. Obrazyi nauki v sovremennoy culture [Science figures in modern culture]. «Kanon+» ROOI «Reabilitatsiya», Moscow (in Russian).

8. Markova, L.A., 2013. Nauka na grani s nenaukoy [Science on the verge of non-science]. «Kanon+ » ROOI «Rea- bilitatsiya», Moscow (in Russian).

9. Mikeshina, L.A., 2007. Epistemologiya tsennostey [Epistemology of values]. Rossiyskaya politicheskaya en- tsiklopediya, Moscow (in Russian).

10.Stasinopulos, P., 2012. Proektirovanie sistem kak edinogo tselogo: Integralnyiy podhod k proektirovaniyu dlya ustoychivogo razvitiya [Projecting of systems as integral whole: Integral approach to the projecting for steady development]. Eksmo, Moscow (in Russian).

11.Stepin, V.S., 2012. Istoriya i filosofiya nauki [History and philosophy of science]. Akademicheskiy proekt, Moscow (in Russian).

12.Stolovich, L.N., 1994. Krasota. Dobro. Istina: Ocherk istorii esteticheskoy aksiologii [Beauty. Goodness. Truth: An outline of esthetic axiology history]. Respublika, Moscow (in Russian).

13. Tatarinov, Yu.B., 1986. Problemyi otsenki effektivnosti fundamentalnyih issledovaniy: logiko-metodolog- icheskie aspektyi [Estimate of efficiency of fundamental investigation problems: logic and methodological as-pects]. Nauka, Moscow (in Russian).

14. Thompson, M., 2003. Filosofiya nauki [Philosophy of science]. FAIR-PRESS, Moscow (in Russian).

15. Ursul, A.D., 2015. Fenomen noosferyi: Globalnaya evolyutsiya i noosferogenez [Noosphere phenomenon: Global evolution and noosphere genesis]. LENAND, Moscow (in Russian).

16. Filosofiya myishleniya: (sbornik statey) [Philosophy of thinking: (collection of articles)] / (ed. col. L.N. Bo- gataya, I.S. Dobronravova, F.V. Lazarev; resp.ed. L.N. Bogataya). 2013. Pechatnyiy dom, Odessa (in Russian).

17. Chelovek i ego buduschee: Novyie tehnologii i vozmozhnosti cheloveka [Human and his future: New tech-nologies and human opportunities] / (V.I. Arshinov, Kh.Lenk, N.N. Moiseev, I.T. Frolov, etc.). 2012. LENAND, Moscow (in Russian).

18.Shokhin, V.K., 2006. Filosofiya tsennostey i rannyaya aksiologicheskaya myisl [Philosophy of values and early axiological thought]. RUDN, Moscow (in Russian).

19. Larianovskiy, I.S., 2014. The problem of values of post non-classical knowledge // European applied sci-ences. Stuttgart: ORT Publishing 2, 132-134.

20. Perry, R.B., 1950. General theory of value. Harvard University press.

21. Russel, J., Cohn, R., 2012. Axiology. Bookviko Publishing.

Размещено на Allbest.ru