Проблеми морально-етичного виховання в сучасній американській вищій школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОБЛЕМИ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В СУЧАСНІЙ АМЕРИКАНСЬКІЙ ВИЩІЙ ШКОЛІ

Зарва О.М., асистент (Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне)

Стаття висвітлює ряд сучасних проблем морально-етичного виховання у вищих навчальних закладах США. Велика увага приділяється розробці нових концепцій виховання американських студентів та застосуванню нових форм, методів та засобів для становлення їх морально-етичних цінностей.

Сучасна вища школа ставить перед собою завдання подолати розрив між зовнішнім науково-технічним прогресом суспільства та внутрішнім регресом морально-етичних цінностей особистості. Соціально-економічні та політичні зміни призвели до деморалізації суспільства загалом, що відображається і на вищій школі, де низький загальний рівень культури є результатом недоліків та упущень у виховному процесі. На жаль, ролі морально-етичного виховання у вищих навчальних закладах часто не надають великої уваги, вважаючи, що виховувати особистість - завдання школи, в той час, коли завданням вузу є передача професійних навичок та умінь, формування спеціаліста. Однак, зважаючи на те, що сучасний український студент - це політично свідома, різносторонньо розвинена особистість, яка є рушійною силою нашої молодої демократичної держави, вища школа не може стояти осторонь процесу виховання нового покоління українців. Не рідко сучасна молодь живе за власною системою моральних та етичних цінностей, які обирає сама чи переймає у західних країн, плутаючи демократичні принципи виховання зі вседозволеністю.

В умовах моральної і правової кризи такі риси, як егоїзм, й обстоювання своїх інтересів у будь-яких формах - від аморальних до кримінальних - вважається серед молоді загальнопоширеною практикою. В. П. Черних визначає рівень сучасного морально-етичног о виховання ситуацією соціальної аномії, коли на даному етапі мораль зазнала регресу, але інша не розвинулась достатньо швидко, щоб заповнити порожнечу, залишену попередньою мораллю у свідомості суспільства. Соціолог Л.П. Морозова говорить про сучасні наслідки процесу аномії: відсутність моральної регуляції поведінки, самоконтролю та дисципліни, які базуються на нормах культури, десоціалізація особистості і моральних цинізм, аномізація особистості, втрата соціальних зв'язків, відчудження від суспільства, і врешті-решт втрата власного “Я”.

Як показують результати останніх досліджень у структурі моральних цінностей сучасних студентів знизився статус духовності і підвищився статус матеріальної забезпеченості, цінностей приватного життя. Проблеми матеріального забезпечення, фізичного виживання дедалі більше витісняють духовні потреби та запити молоді. Пріоритети вибудовуються в такому порядку: здоровя, матеріальний добробут, багатство, друзі, кохання. Лише на другий план відійшли не тільки власне духовні, але й політичні, громадянські цінності [11;139-143].

Оскільки полікультуризація суспільства - це невід`ємний та незворотній процес, а Україна - це молода держава, що розвивається демократичним шляхом, то прородньо, що система цінностей, морально-етичних норм поведінки та виховання передових, розвинених країн відображається на нашій власній системі, перші ознаки цього ми вже бачимо зараз. В умовах подальшої бездіяльності і відсутності цілеспрямованості при формуванні ціннісних орієнтацій молоді виявлені тенденції будуть набувати глобального характеру і невиправного стану, що призведе до деградації й аморальності.

З метою запобігти розвитку негативних процесів у вихованні молоді і сприяти росту позитивних якостей вільної особистості і свідомого громадянина, важливо вивчити зарубіжний досвід морально-етичного виховання студентства, проаналізувати тенденції, форми і засоби різних концепцій виховання як в історичному розрізі так і на сучасному етапі, ретельно вивчити їх результати та згодом запровадити позитивний досвід у процес виховання в сучасній українській вищій школі. Однією з передових країн світу, система виховання якої широко популяризується в наші дні, є Сполучені Штати Америки. Саме це і підвищує інтерес та впливає на актуальність вивчення основних тенденцій та завдань цієї системи.

Сучасними проблемами морально-етичного виховання в Американській вищій школі цікавляться насамперед американські науковці, наприклад Nancy Faust Sizer та Theodore R. Sizer досліджували роль морального аспекту в сучасній американській школі [5;133], Jay Rogers в книзі “Moral education and Theology” звертає увагу на низький морально-духовний рівень сучасної молоді, зазначаючи, що більшість програм морально-етичної освіти сьогодення повністю ігнорують проблему релігії [3;16-23]. Rodney H. Clarken зосереджується на порівняльному аналізі релігійно-моральної освіти у вищих навчальних закладах Китаю та США [8;24]. Nathan O. Hatch, провівши дослідження в американських католицьких університетах, приходить до висновку, що введення релігієзнавства в перелік обов`язкових дисциплін, проведення ранішньої молитви, введення форми одягу “dress code“ сприяє підвищенню духовності та росту моральних принципів студентів. Він також досліджує проблему етики та етичних норм у викладанні навчальних предметів у вищій американській школі [6;38-44]. Проблеми моральної освіти стали предметом досліджень і інших американських, російських та українських науковців, таких як Shirly Brice Heath, Nicole Tiggs, Charles Quigley, Sara Leven, Robert Gibbs, Р.Б. Вендровська, В.В. Веселова, В.С. Мітіна, В.М. Жуковський.

Незаперечним лишається той факт, що американські концепції морального виховання сформували соціально-свідому молоду людину з дуже розвиненим почуттям патріотизму та гордості за свою державу, в той же час, американське суспільство занепокоєне сучасною кризою моралі та занепадом загальнолюдських цінностей і норм поведінки. Дерек Бук, колишній президент Гарвардського університету наполягає на тому, що повернення до морального виховання - це одна з центральних проблем сучасних елітних закладів навчання, оскільки, за його словами, прогрес нації залежить від трьох елементів: нових відкриттів, досвідчених професіоналів та глибоких знань, а в США університети - є джерелами всіх цих трьох елементів. Американський вищий навчальний заклад - це одна із центральних установ у суспільстві, що потребує великих витрат суспільних і приватних грошей, а тому - це інструмент суспільного прогресу [2; 143].

За словами Дерека Бука незважаючи на те, що багато вищих навчальних закладів вже звернулися до проблеми морально-етичного виховання студентів, однак справді успішні програми можуть мати місце лише в престижних університетах, колишніх релігійних закладах з великим історичним минулим, з усталеними внутрішніми принципами та своїм внутрішнім багатовіковим життям [2; 143]. У США таким університетом є Гарвардський (в Україні за таким принципом можна відзначити Національні університети “Києво-Могилянська” та “Острозька академія” ).

Однак звідси випливає, що задля ефективної програми морального виховання, такий елітний університет повинен самостійно вирішити, які моральні стандарти та тенденції він хоче бачити у своїх стінах. Фактично сам університет стає прикладом для студентів, він повинен втілювати ті моральні цінності та засади поведінки, які пропагує. Звідси робимо висновок, що поведінка студентів - це відображення поведінки викладачів вузу у рамках прийнятих морально-етичних стандартів та норм. Природньо, що така концепція заперечує суто американський підхід до вирішення проблеми, адже у США власна морально-етична культура особистості вважається приватною, це індивідуальний вибір громадянина і нав`язування її іншим розглядається, як непрофесійне порушення і академічної і особистої свободи людини. Цей аспект на даному етапі є “каменем спотикання” в американській системі морально-етичного виховання.

Інші науковці, такі як Майкл Беті та Роберт Конор вважають, що сучасний університет повинен керуватися принципом задоволення потреб: “якщо відчувається потреба студентів у вивченні японської мови, університет розширить штат викладачів японської, якщо суспільству потрібні спеціалісти ракетних установок - ми збільшимо набір на факультет інженерії, якщо ж суспільство потребує вищого рівня моральності - ми введемо курси етики та релігієзнавства” [4; 23-29], [7; 26-31]. Такий підхід до вирішення проблеми здається дещо сухим та прагматичним, адже морально-етичне виховання студентів - це не лише введення двох-трьох навчальних дисциплін у програму, це ціла концепція виховання зі своїми методами, формами та засобами впливу через низку студентських організацій, позакласних заходів і т.д., де залучення певної концепції у систему виховання - довгий і складний процес, який не дає швидких результатів.

Отже моральне виховання студентів американських вузів стало актуальною проблемою сьогодення, на даному етапі з новою силою розгорнулася боротьба за повернення пріоритету моральних цінностей у стіни вищої школи та в університетські програми. Першорядну роль у появі згаданих позитивних зрушень зіграло активне втручання держави на всіх її рівнях - федеральної влади та органів освіти штатів, зокрема з питань фінансування освіти. Важливого значення надається також систематичному і ґрунтовному вивченню громадської думки про стан американської школи і шляхи поліпшення її роботи. Воно проводиться щорічно товариством “Фі Дельта Капа” (“Phi Delta Kappa”) спільно з відомим інститутом Геллапа, а також іншими державними і громадськими організаціями [10; 381].

Слід відзначити, що останнім часом американські заклади освіти також приділяють все більшу увагу залученню батьків до виховних справ. Так, періодично при місцевих радах освіти проводяться спеціальні курси для батьків з питань сімейного виховання, особливо для батьків-емігрантів з інших країн. На рівні школи, мікрорайону чи міста діють батьківські асоціації, які мають вагомий вплив на педагогічний процес, особливо у невеликих містах та селищах. Вони беруть безпосередню участь у виборі навчальних програм, у розробці системи оцінок успішності учнів та роботи вчителів. Батьківські асоціації організовують благодійну діяльність, працюють з неблагополучними сім`ями, ведуть у навчальних закладах гуртки і навіть проводять уроки як волонтери [10; 525].

Однак робота по моральному вихованню сучасних студентів все ще не має чітко визначеного спрямування, що спонукає науковців шукати нові шляхи розв`язання актуальних проблем цієї тематики. Так, Кевін Раян у своїй книзі “Моральне знання у сучасному університеті” підкреслює активну роль викладача у виховному процесі і пропонує йому керуватися правилом “п`яти E”: example (приклад), explanation (пояснення), exhortation (заохочення), environment (навколишнє середовище) та experience (досвід) [9; 142].

Найпростішою формою морально-етичного виховання є приклад, який викладач подає студентам. Це часто бентежить тих вчителів, які вважають своїм основним завданням передачу знань і не звикли бути зразковим носієм морально-етичних чеснот. Однак, незаперечним є той факт, що вчитель не повинен забувати про вплив, який його дії та поведінка як в аудиторії так і поза нею здійснюють на студентів.

Форма пояснення теж є однією з провідних та базових форм морально-етичного виховання, адже питання, які виникають в процесі навчання часто носять прихований морально-етичний зміст, наприклад “Чому мене покарали, а його ні?”, “Хіба це справедливо?” і т.д. Основне завдання викладача - це донести та пояснити морально-етичний аспект будь-якого явища, чи події, яка вивчається у певному академічному курсі.

Заохочення також є невід`ємною частиною навчально-виховного процесу, адже студент, який не справляється з тою чи іншою академічною дисципліною, чи той, якого виключили зі студентської футбольної команди особливо потребує заохочення викладача, стимуляції та мотивації подальшої пізнавальної діяльності. Викладач повинен вміти віднайти потрібний момент і провести з таким студентом бесіду віч-на-віч. Часто в американській вищій школі цей обов`язок бере на себе психолог, однак це не звільняє конкретного викладача від використання такої форми морально-етичного виховання у навчальному процесі.

Незаперечним є той факт, що студентська група - це мала частина соціуму зі своїми ознаками, правилами поведінки та усталеними відносинами. Завданням викладача є створення хорошого морально-етичного клімату на основі поваги до студентів, справедливості, ввічливості та толерантності у відношенні до кожного. Викладач повинен піклуватися про наявність балансу між змаганням та співпрацею, про психологічну комфортність “слабких” студентів у групі, про загальну відповідальність та здатність працювати в колективі. Звичайно, створення позитивного морального клімату у групі - це постійна щоденна робота, на яку впливають не лише внутрішні, а й зовнішні, поза аудиторні фактори, однак позитивний результат характеризує хорошого викладача.

Сучасний американський студент є не лише активним членом групи, а й членом сучасної американської сім`ї, яка покладає на нього не так багато зобов`язань. Науково-технічний прогрес та загальний високий рівень життя значно спростив перелік обов`язків молодої людини, такі як допомога по дому чи по господарству. Це в свою чергу призвело до формування егоїстичного покоління, зосередженого на собі і на власних потребах. Лише невеликій частині його представників вдалося навчитись акцентувати увагу не лише на власній особі, а й на проблемах інших людей. Такий досвід пропонує надати низка сучасних молодіжних програм, якими опікується мережа студентських організацій та викладацький склад вищих навчальних закладів (method of experience gaining) [10;536]. У рамках цих програм студентів заохочують допомагати викладачам та своїм однокурсникам, вони часто працюють на кафедрах та у бібліотеках. Велика кількість американських студентів працюють волонтерами, вони здають кров в організацію Червоний Хрест, доставляють їжу додому літнім людям, проводять літні канікули у таборах, працюючи з глухими дітьми.

Отже, сучасне покоління американців, незважаючи на загальний незадовільний рівень морально-етичного виховання все ж робить значні кроки для його покращення, реалізуючи теоретичні концепції, форми та засоби на практиці. Однак, нові розробки у становленні морально-етичних цінностей не мають одного конкретного спрямування, що робить дану проблему актуальною та відкритою для вивчення. Проте сучасна американська вища школа акцентує увагу на традиційній ролі вчителя, як носія знань і як наставника, який допомагає набути не лише професійні навички та вміння, а й систему морально-етичних цінностей та норм поведінки, що формується шляхом використання низки методів та засобів, серед яких “the experience gaining” ( метод набування досвіду) досяг помітних позитивних результатів і рекомендується використовуватись у системі морально-етичного виховання української вищої школи. Адже саме у вищому навчальному закладі з накопиченими традиціями і досвідом, де концентруються інтелект та інтелігентність, може сформуватися студенська “золота молодь” з істинно моральними та духовними цінностями.

Це, однак не означає, що можна взяти готові шаблони з американського досвіду та механічно перенести їх в українській грунт сучасної вищої школи. Досвід американської педагогіки може служити лише прикладом, методологічні зразки та характерні засади якого можна частково застосувати, враховуючи конкретні умови української дійсності, особливості національної освіти, систему виховання, та менталітет українського народу.

студент моральний школа американський

Література

1. Christina Hoff Sommers Moral stone age // IMPRIMIS. - 1998. - Vol.27. - № 3. - P. 58 - 64.

2. Derek Bok Universities and the Future of America. - Durham: Duke University Press, 1990. - 143 p.

3. Jay Rogers Moral education and Theonomy // Christian Statesman. - 1998. - № 1. - P. 16 -23.

4. Michael Beaty Education in the University? // Moral Psychology.- 2005. - № 2. - P. 23 - 29.

5. Nancy Faust Sizer та Theodore R. Sizer Students are watching: Schools and the Moral Contrast. - Boston: Beacon Pr., 1999. - 133 p.

6. Nathan O. Hatch Intellectualand Moral Purpose still meet in Catholic Universities // Chronicles of Higher Education. - 2005. - № 6. - P. 38 - 44.

7. W. Robert Connor Moral Knowledge in the Modern University // Ideas. - 1999. - Vol.6. - № 1. - P. 26 - 31.

8. Rodney H. Clarken Education, Justice and Unity: Prerequisites for Peace. - U.S. Michigan, 1989. - 24 p.

9. Ryan Kevin The New Moral Education. - San Francisco: Jossey - Bass Publishers, 2000. - 142 p.

10. Жуковський В.М. Морально-етичне виховання в Американській школі (1830-1990): Дис. докт. пед. наук: - К., 2004. - 536 с.

11. Черних В.П., Кайдалова Л.Г., Шевченко Н.В. Ціннісні орієнтації студенської молоді в умовах переходу до ринкової економіки // Болонський процес в Україні.- 2005. - № 45. - С 139- 143.

12. Балакірєва О.М. Трансформація ціннісних орієнтацій в українському суспільстві // Укр. Соціум. Соціол. Дослідж. Та моніторинг соц. Політики / О.М. Балакірєва.- 2002. - № 1. - С. 21- 32.

Размещено на Allbest.ru