Становлення і розвиток екологічного виховання молодших школярів у сільських малокомплектних школах Західної України (середина ХХ ст. – поч. ХХІ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Становлення і розвиток екологічного виховання молодших школярів у сільських малокомплектних школах Західної України (середина ХХ ст. - поч. ХХІ ст.)

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ ст. особливого значення надається її реалізації в сільській місцевості. На важливості екологічного виховання для розвитку особистості молодшого школяра звертається увага у державних документах про освіту - Концепції середньої загальноосвітньої школи України (1991), Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті (2002), Законі України «Про освіту» (2008), які наголошують на необхідності формування і розвитку соціально-активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою екокультурою.

Становлення і розвиток особистості школяра в процесі навчання та виховання у початковій школі є одним із пріоритетних напрямів діяльності сфери освіти, на що впливають численні чинники, до яких можна віднести: тип поселення, місцезнаходження навчального закладу, його освітній ступінь тощо. Зважаючи на потребу спеціальної підтримки функціонування й розвитку сільських шкіл, в Україні видано низку нормативно-правових документів - «Про додаткові заходи щодо фінансування загальної середньої освіти» (1999), «Про державну підтримку підготовки фахівців для сільської місцевості» (2000), «Про забезпечення економічних інтересів і соціального захисту працівників освітньої сфери села та вирішення окремих питань, що виникли у процесі проведення загальної реформи» (2000). Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про розвиток сільських шкіл» (1999). У багатьох регіонах розроблено цільові комплексні програми розвитку сільської освіти, в яких ураховано регіональні особливості та умови функціонування загальноосвітніх навчальних закладів.

Екологічне виховання підростаючого покоління є невід'ємним структурним компонентом навчально-виховного процесу, важливим напрямом виховання і чинником формування всебічно розвиненої творчої особистості. Саме тому виховувати бережливе ставлення до природи потрібно ще з початкової школи.

Значні напрацювання в галузі екологічного виховання були закладені в працях видатних вітчизняних педагогів Г. Сковороди, К. Ушинського, В. Сухомлинського, Г. Ващенка та ін.

Зміст, форми і методи екологічного виховання молодших школярів стали предметом дослідження багатьох науковців, серед яких А. Вербицький, С. Глазачов, С. Дерябо, Д. Ельконін, О. Киричук, О. Леонтьєв, Г. Прошанський, В. Роменець, С. Рубінштейн, А. Сидельковський, І. Суравегіна, В. Танська, В. Ясвін, та ін. Теорію і практику екологічної освіти в процесі вивчення окремих навчальних дисциплін досліджували Н. Вадзюк, М. Гриньова, Г. Мегалінська, В. Стрельцова, Д. Трайтак, А. Волкова, Т. Литвинова, Л. Немець, В. Ніколіна, М. Откаленко, О. Плахотнік, А. Сиротенко та ін. Головні положення теорії і методики екологічного виховання представлені в наукових працях Т. Машарової, Д. Мельник, І. Павленко, О. Плешакова, Н. Пустовіт, Л. Іщенко, Н. Лисенко, З. Плохій, Г. Тарасенко та ін. Значущими для аналізу обраної проблеми дослідження є наукові розвідки з історії розвитку освіти в Західній Україні (В. Благий, О. Кобельська, І. Курляк, С. Бричок, О. Костюк, В. Павленко, Н. Сейко, С. Коляденко, В. Кульчицький та ін.) та наукові розробки в галузі теорії і практики навчання і виховання у сільських малокомплектних школах (О. Савченко, О. Біда, Н. Присяжнюк, Г. Тришневська, О. Коберник, Г. Пустовіт, Н. Пустовіт та ін.).

Водночас, попри позірну вивченість проблеми екологічного виховання молодших школярів, на маргінесі науково-педагогічних досліджень залишилися проблеми екологічної етнопедагогіки, екологічного виховання в малокомплектних школах, урахування історичної й географічної специфіки різних регіонів України щодо проблеми екологічного виховання молодших школярів. Також не розкриті провідні тенденції і суперечності екологічного виховання в період новітньої історії освіти в Україні (друга половина ХХ - початок ХХІ ст.). У наукових розвідках з історії педагогіки недостатньо уваги приділено аналізу змісту, форм і методів екологічного виховання та особливостей кадрового забезпечення у малокомплектних сільських школах за останні півстоліття.

Отже, актуальність, недостатня розробленість проблеми дослідження та необхідність історико-педагогічного аналізу екологічного виховання молодших школярів на різних етапах розвитку освіти в Україні зумовили вибір теми дисертаційної роботи - «Становлення і розвиток екологічного виховання молодших школярів у сільських малокомплектних школах Західної України (середина ХХ ст. - поч. ХХІ ст.)».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою комплексної науково-дослідної теми кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка «Становлення та розвиток освіти та виховання в різні історичні періоди» (державний реєстраційний номер 0110U002112). Тему дисертаційної роботи затверджено вченою радою Волинського національного університету імені Лесі Українки (протокол №6 від 25.05. 2000 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №8 від 28.10. 2003 р.).

Мета дослідження полягає у встановленні провідних передумов, чинників, змістових особливостей, форм і методів екологічного виховання в сільських малокомплектних школах Західної України у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати науково-теоретичні засади проблеми екологічного виховання молодших школярів у сільській малокомплектній школі.

2. Обґрунтувати специфіку становлення початкової малокомплектної школи Західної України та здійснити періодизацію екологічного виховання у досліджуваний період.

3. Визначити провідні чинники, організаційно-методичні та нормативно-правові засади розвитку екологічного виховання школярів у сільських малокомплектних школах регіону в другій половині ХХ - на початку ХХІ ст.

4. Здійснити аналіз змістових характеристик екологічного виховання у сільських малокомплектних школах Західної України у зазначений період.

Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес у сільській малокомплектній школі Західної України.

Предмет дослідження - передумови, етапи, зміст, форми та методи екологічного виховання молодших школярів у сільських малокомплектних школах (середина ХХ - початок ХХІ ст.).

Теоретико-методологічну основу дослідження складають гуманістичний, особистісно-діяльнісний підходи з метою всебічного розгляду проблеми екологічного виховання молодших школярів; соціоекологічний підхід - для виявлення загальносоціальних та соціокультурних чинників, що впливають на екологічне виховання у сільській малокомплектній школі; соціально-педагогічний підхід - з метою виявлення соціалізаційних характеристик процесу екологічного виховання у сільському соціумі.

Теоретичну основу дослідження склали також положення: про культурно-історичну зумовленість особистісного розвитку (В. Біблер, Л. Виготський, В. Давидов, Г. Костюк, О. Леонтьєв); про єдність цілей та результатів навчально-виховного процесу (В. Андрущенко, С. Гончаренко, В. Кремень, В. Мадзігон, О. Савченко, В. Сластьонін О. Сухомлинська, М. Ярмаченко); наукові розробки в галузі екологічного й соціоекологічного розвитку суспільства та особистості (М. Кот, Л. Іщенко, М. Роганова, Т. Машарова, Д. Мельник, І. Павленко, О. Плешаков, Н. Пустовіт, О. Головко, О. Лабенок, Г. Панченко, І. Пономарьова, І. Суровегіна); про теорію і практику навчання і виховання у малокомплектній сільській школі (О. Савченко, О. Біда, Н. Присяжнюк, Г. Тришневська, О. Коберник, Г. Пустовіт та ін.).

Методи дослідження. Для вирішення завдань дослідження і досягнення поставленої мети було застосовано комплекс дослідницьких методів, серед яких: загальнотеоретичні (аналіз, синтез, порівняння, класифікація), застосовані з метою теоретичного аналізу проблеми екологічного виховання молодших школярів; історико-педагогічні (історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-системний), використані для встановлення етапів, тенденцій, суперечностей розвитку екологічного виховання в сільських малокомплектних школах у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст.; історико-педагогічна регіоналістика, завдяки якій було з'ясовано специфіку екологічного виховання молодших школярів у зазначених навчальних закладах. Якісний і кількісний аналіз архівних матеріалів про діяльність малокомплектних сільських шкіл у Західній Україні став підґрунтям для визначення особливостей їх функціонування у досліджуваний період.

Хронологічні межі дослідження охоплюють другу половину ХХ - початок ХХІ ст. Нижня межа зумовлена розгортанням процесу радянізації сільської малокомплектної школи в Західній Україні; верхня - співвіднесена з 10-ми рр. ХХІ ст., коли постало питання про суцільну оптимізацію шкільної мережі в сільській місцевості шляхом ліквідації переважної більшості малокомплектних шкіл.

Територіальні межі дослідження охоплюють територію західних областей України з огляду на окреслення цього регіону «Географічною енциклопедією України» 1990 року, в якій до Західної України віднесено Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську, Волинську та Рівненську області.

Джерельну базу дослідження склали нормативно-правові акти Міністерства освіти України досліджуваного періоду, що регулювали розвиток загальної середньої та початкової освіти, а також сільських шкіл, специфіку навчально-виховного процесу у сільських малокомплектних школах; публікації на сторінках періодичної преси другої половини ХХ - початку ХХІ століття; монографії, дисертаційні роботи останніх п'ятдесяти років; матеріали Центрального державного архіву вищих органів влади й управління (м. Київ) (ф. 16); Центрального державного архіву громадських об'єднань України (м. Київ) (ф. 1), Волинського обласного державного архіву (фф. Р-59, 60), Івано-Франківського обласного державного архіву (ф. П. 1), Львівського обласного державного архіву (фф. Р-1332, П. 3), Рівненського обласного державного архіву (ф. Р-204), Тернопільського обласного державного архіву (ф. П. 1).

Наукова новизна дослідження визначається тим, що в ньому вперше системно розглянуто проблему екологічного виховання молодших школярів з урахуванням, по-перше, специфіки сільської малокомплектної школи, по-друге, особливостей західноукраїнського регіону в динаміці його розвитку в післявоєнний період, по-третє - новітнього періоду в історії педагогіки в контексті проблеми екологічного виховання. У дисертації визначено провідні передумови, чинники, що детермінували розвиток екологічного виховання у сільській малокомплектній школі; визначено головні тенденції і суперечності, характерні для екологічного виховання на західноукраїнських землях у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст. У науковий обіг введено невідомі та маловідомі історичні матеріали про діяльність сільських малокомплектних шкіл. Удосконалено історико-педагогічне знання про новітній період становлення і розвитку сільської малокомплектної школи. Подальшого розвитку набула історико-педагогічна регіоналістика, а також теорія і практика екологічного виховання особистості.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані в процесі розробки навчальних курсів з методики викладання природознавства в молодших класах, з історії педагогіки та педагогіки початкової школи. Висновки дослідження можуть застосовуватися в практиці роботи сільської малокомплектної школи, а також у системі післядипломної педагогічної освіти.

Особистий внесок автора у публікаціях, виконаних у співавторстві: у статті, опублікованій спільно з В. Кудрик, автору належить визначення категорії екологічного виховання в сучасних педагогічних теоріях; у статті, виконаній у співавторстві з О. Бартків, - виявлення провідних закономірностей соціалізації дітей шкільного віку та основних інститутів соціалізації.

Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи викладено у 17 публікаціях автора (15 одноосібних), з яких 8 опубліковано у провідних наукових виданнях України.

Апробація результатів дослідження здійснювалася у вигляді доповідей на конференціях різного рівня, а саме: Міжнародній науковій конференції «Порівняльна педагогіка в умовах міжнародного співробітництва і європейської інтеграції» (Брест, 2006); Першій міжнародній соціально-педагогічній конференції (Луцьк, 2006); Третій міжнародній соціально-педагогічній конференції (Луцьк, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Екологічна освіта та виховання» (Луцьк, 1996); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Ідеї народної та наукової педагогіки у вихованні дітей та молоді» (Івано-Франківськ, 1999); звітних наукових конференціях кафедри педагогіки дошкільної та початкової освіти Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк, 2010-2012).

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, додатків і списку використаних джерел (284 позиції, з них 8 - іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації становить 240 сторінок, з них основного тексту - 197 сторінок. У дисертації вміщено 16 таблиць на 14 сторінках, а також 3 додатки на 18 сторінках.

Основний зміст дисертації

школяр екологічний виховання

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методологічні й теоретичні засади, методи дослідження, розкрито його наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, відображено апробацію та зв'язок роботи з науковими програмами і планами.

У першому розділі - «Науково-теоретичні та історико-педагогічні засади екологічного виховання молодших школярів» - представлено результати науково-теоретичного та історико-педагогічного аналізу проблеми екологічного виховання молодших школярів у сільських малокомплектних школах Західної України другої половини ХХ - початку ХХІ ст. Обґрунтовано науково-теоретичні та історико-педагогічні засади екологічного виховання молодших школярів, у зв'язку з чим з'ясовано особливості змісту та організації навчально-виховного процесу в сільській малокомплектній школі. Виявлено, що категоріально-понятійний апарат проблеми дослідження визначається взаємозв'язком понять «екологія - виховання - екологічне виховання»; взаємозумовленими і взаємопов'язаними є також поняття «екологічна культура», «екологічна свідомість», «екологічна освіта».

На основі категоріально-понятійного аналізу проблеми дослідження встановлено окремі підсистеми екологічного виховання, а саме: пізнавальну (знання про цілісність навколишнього середовища й основних законів його функціонування і розвитку, усвідомлення комплексності й взаємозв'язку антропогенного впливу на стан довкілля, знання основних екологічних проблем та можливих шляхів їх розв'язання у системі «природа-людина-суспільство»); аксіологічну (формування морально-етичного компоненту свідомості учня та його моральних установок щодо ставлення до природи та її проблем, усвідомлення власної причетності та відповідальності за прийняті рішення); нормативно-правову (наявність відповідного нормативно-правового забезпечення екологічного статусу суспільного життя та діяльності окремих соціальних інститутів, у тому числі освіти); діяльнісну (зміст, форми і методи природоохоронної діяльності та їх еколого-виховне значення); комунікативну (розвиток комунікацій у системі «людина-природа»); прогностичну (позитивний прогноз стану екологічних цінностей за умови реалізації ефективних моделей екологічного виховання в загальноосвітньому навчальному закладі).

У ході аналізу історичних та науково-педагогічних джерел сформульовано визначення екологічного виховання молодших школярів сільської малокомплектної школи як безперервного педагогічного процесу, спрямованого на усвідомлення молодшими школярами морально-етичних норм та правил життєдіяльності в довкіллі, формування екологічних цінностей та переконань щодо необхідності власної відповідальності за майбутнє навколишнє середовище в умовах навчально-виховного процесу сільської малокомплектної школи.

Для з'ясування теоретичних засад екологічного виховання молодших школярів використано такі теоретичні підходи, як гуманістичний, особистісно-діяльнісний, соціоекологічний. Cформульовано висновок про те, що проблематика західноукраїнського регіону в контексті екологічного виховання молодших школярів представлена лише поодинокими публікаціями кінця ХХ ст.; натомість у 50-80-х рр. (і, особливо, у 50-60-х рр.) ХХ ст. проблема екологічного виховання у Західній Україні не була висвітлена. Вивчення педагогічної періодики дало можливість дійти висновку про категоріальну динаміку проблеми екологічного виховання молодших школярів. З'ясовано, що поняття «екологічне виховання» з'явилося в науковому обігу наприкінці 70-х рр. ХХ ст.; у більш ранній період використовувалися поняття «природоохоронна діяльність», «натуралістична діяльність», «виховання любові до природи» тощо.

У результаті вивчення специфіки сільської малокомплектної школи у системі навчальних закладів різного рівня в Україні у ході їх історичного розвитку визначено особливості функціонування зазначених навчальних закладів, до яких віднесено: малочисленність педагогічного колективу, особливості організації навчально-виховного процесу та діяльності керівника сільської малокомплектної школи; регіональні особливості сільської малокомплектної школи в Західній Україні.

Виявлено провідні характеристики сільської малокомплектної школи в Західній Україні (середина ХХ - початок ХХІ ст.), які визначили специфіку екологічного виховання молодших школярів: неформальна близькість сільської малокомплектної школи до природного середовища; забезпечення аксіологічної підтримки екологічного виховання на засадах збереження етнонаціональних традицій у сім'ях сільських мешканців західноукраїнських областей; забезпечення тісного взаємозв'язку школи і сім'ї в екологічному вихованні молодших школярів; можливість реалізації особистісно орієнтованого підходу в екологічному вихованні; урахування відповідного досвіду в різновікових учнівських колективах.

У дослідженні з'ясовано, що Західна Україна як регіон, що останнім був приєднаний до Радянської України, зазнала чималих змін на першому етапі реформування системи освіти в післявоєнний період. Це вплинуло на зміст та особливості виховання молодших школярів у сільській малокомплектній школі, яка поступово стандартизовувалася й асимілювалася до радянської сфери освіти. Обґрунтовано основні етапи розвитку екологічного виховання в сільських малокомплектних школах Західної України в досліджуваний період (таб. 1).

У результаті аналізу архівних джерел, педагогічної періодики та окремих наукових праць сформульовано висновок, що серед визначених у дослідженні етапів розвитку екологічного виховання лише у період радянізації спостерігалися суттєві відмінності у змісті екологічного виховання в регіонах. Проте, вже на етапі стандартизації сільська малокомплектна школа західноукраїнського регіону набула змісту радянської малокомплектної (малочисельної) школи з тією лише різницею, що була пов'язана з регіональними умовами Західної України (належність до різних природно-кліматичних зон, наявність заповідних зон, ландшафтних парків, заказників та ін.).

У другому розділі - «Організація екологічного виховання у сільських малокомплектних школах Західної України (середина ХХ - початок ХХІ ст.)» - виявлено провідні чинники та передумови становлення екологічного виховання у зазначених школах; з'ясовано організаційно-методичні та нормативно-правові засади екологічного виховання у сільських малокомплектних школах. Для виконання завдань дослідження вивчено організацію екологічного виховання у сільських малокомплектних школах західноукраїнського регіону у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст. У зв'язку з цим з'ясовано провідні чинники й передумови становлення екологічного виховання у цих навчальних закладах, а також визначено їхні організаційно-методичні та нормативно-правові засади.

У результаті аналізу наукових праць та архівних матеріалів виокремлено провідні чинники, які визначають специфіку екологічного виховання молодших школярів у сільських малокомплектних школах Західної України у зазначений період, а саме: соціально-економічні, соціально-політичні, соціокультурні, територіальні. Допоміжними (локальними) чинниками у дослідженні стали вікові особливості молодших школярів сільської малокомплектної школи та соціокультурна специфіка сільського соціуму, який справляє суттєвий вплив на екологічне виховання молодших школярів.

Сформульовано висновок, що сільський соціум - це особливе середовище для екологічного виховання молодших школярів, яке забезпечує безпосереднє спілкування дитини і природи, що полегшує вчителеві завдання виховання бережливого ставлення до навколишнього середовища. З іншого боку, діяльність учителя сільської малокомплектної школи утруднена місцевими соціокультурними умовами.

З'ясовано, що вікова специфіка молодших школярів у сільській малокомплектній школі полягає в тому, що вчитель у цьому випадку не може спиратися на результат екологічного виховання, отриманий при відвідуванні дітьми дошкільного закладу.

школяр екологічний виховання

Періодизація розвитку екологічного виховання в сільських малокомплектних школах Західної України

Тому важливого значення набуває співпраця педагога з сім'єю, що передбачає врахування індивідуального досвіду екологічного виховання школяра.

Зроблено висновок, що питання екологічного виховання, природоохоронної діяльності, натуралістичної роботи в сільських малокомплектних школах у 70-х рр. ХХ ст. знаходилися на периферії теорії і практики виховання молодших школярів. Реалізація завдань екологічного виховання відбувалася фрагментарно, як елемент морального, атеїстичного, трудового виховання, а також у співпраці сім'ї і школи. Доведено, що жодних спеціальних нормативно-правових актів, які б стосувалися організації екологічного виховання в сільських малокомплектних школах Західної України, не було прийнято. Зазначено, що весь досліджуваний період радянська система освіти прагнула до стандартизації змісту навчання і виховання та вимог до організації навчально-виховного процесу незалежно від регіону, освітнього ступеня навчального закладу та ін. З'ясовано, що організаційно зазначена школа є досить складним для функціонування явищем, що пояснюється регіональними демографічними особливостями (наповнюваністю класів, динамікою демографічного розвитку кожного населеного пункту), а також проблемами кадрового забезпечення. У процесі аналізу організаційно-методичних засад екологічного виховання у сільських малокомплектних школах Західної України виявлено, що цілісної системи забезпечення вчителів зазначених шкіл методичною літературою не існувало протягом усього досліджуваного періоду.

У роботі виявлено, що в діяльності сільських малокомплектних шкіл Західної України спостерігалася тенденція до стандартизації нормативно-правового поля та методичного забезпечення внаслідок процесу радянізації і поступового входження в загальну радянську систему освіти з її організаційними канонами та вимогами політехнізму. Доведено актуальність функціонування сільських малокомплектних шкіл після прийняття Україною незалежності з огляду на тенденції щодо їх оптимізації (а отже, скасування), що суперечить соціальним та особистісним потребам мешканців сільської місцевості.

У ході дослідження визначено одну з провідних суперечностей розвитку екологічного виховання молодших школярів у сільських малокомплектних школах Західної України в досліджуваний період - інформаційно-ресурсну - як суперечність між необмеженими природними ресурсами для реалізації завдань екологічного виховання, які надаються природними умовами сільських шкіл західного регіону, і недостатніми інформаційним забезпеченням сільського вчителя для реалізації сучасних вимог до організації екологічного виховання молодших школярів.

На основі обґрунтованих у дисертації організаційно-методичних та нормативно-правових засад екологічного виховання у сільських малокомплектних школах окреслено певні тенденції цього процесу в Західній Україні у досліджуваний період: залежність змісту екологічного виховання від регіональної специфіки малокомплектної школи (у гірських селах, в селах, що розміщені в лісовій місцевості тощо), яка впливала на локальне екологічне середовище школяра та його сім'ї; взаємозв'язок форм і методів екологічного виховання з етнопедагогічними характеристиками виховного процесу як у школі, так і в сім'ї; побудова технології і методики екологічного виховання молодших школярів з урахуванням особливостей різновікового дитячого колективу; різний ступінь інтенсивності співпраці малокомплектної школи з доступними суб'єктами екологічного виховання - родиною, церквою, фельдшерським пунктом, клубами, методичними об'єднаннями вчителів, хатами-читальнями, жовтенятськими організаціями, фермерськими чи хутірськими господарствами, закладами дозвілля тощо; тенденція до поступового переходу цілемотиваційного компонента екологічного виховання молодших школярів від екологічного знання до екологічної свідомості й екологічної культури.

У третьому розділі - «Змістові характеристики екологічного виховання у сільських малокомплектних школах Західної України у другій половині ХХ - на початку ХХІ століття» - розглянуто проблему змісту освіти в сільській малокомплектній школі як чинника екологічного виховання школярів; здійснено характеристику змісту, форм і методів екологічного виховання у сільських малокомплектних школах визначеного регіону; виявлено етнопедагогічні та соціально-педагогічні особливості екологічного виховання у сільських малокомплектних школах Західної України в досліджуваний період.

На основі аналізу змістових характеристик екологічного виховання у сільських малокомплектних школах Західної України представлено зміст освіти в таких навчальних закладах як чинник екологічного виховання. Здійснено характеристику змісту, форм і методів екологічного та виявлено його етнопедагогічні та соціально-педагогічні особливості. Обґрунтовано можливості основних навчальних предметів у початковій школі (природознавства, української мови і читання, математики, мистецтва, технології, здоров'я і фізичної культури, курсу «Людина і світ», «Я і Україна») в екологічному вихованні молодших школярів.

Виокремлено провідні форми екологічного виховання молодших школярів, характерні для сільських малокомплектних шкіл (екскурсії в природу, екологічні ігри, свята та конкурси, екологічні виставки, гуртки натуралістів, практична природоохоронна діяльність), а також відповідні методи: ознайомлення молодших школярів з природою свого краю, виховання на власному прикладі, наочні методи, залучення місцевого екологічного матеріалу до навчання та виховання, а також метод переконання.

У ході дослідження зроблено висновок про тенденцію до розширення комплексу форм і методів зазначеного напряму виховання з розвитком педагогічної науки і практики. Виявлено тенденцію до поступового зростання значущості форм і методів комуністичного виховання від середини ХХ століття до кінця 80-х рр. ХХ століття; у більш пізній період - введення в практику екологічного виховання інтерактивних методів, урізноманітнення екологічної наочності. Доведено, що в процесі розвитку суб'єкт-суб'єктної парадигми виховання більш популярним ставав метод залучення учнів початкової школи до практичної природоохоронної діяльності, а також народно-педагогічні методи та засоби екологічного виховання.

Обґрунтовано етнопедагогічні та соціально-педагогічні засади екологічного виховання молодших школярів у сільських малокомплектних школах Західної України. Зазначено, що народні традиції цього регіону завжди були важливим чинником формування екологічної культури учнів. Обґрунтовано, що протягом радянського періоду діяльності сільських малокомплектних шкіл народна педагогіка не була достатньо затребуваною, проте в процесі екологічного виховання використовувалися народні казки, пісні, прислів'я. З отриманням Україною незалежності етнопедагогіка набула більшої значущості в якості наповнення навчально-виховного процесу екологічним змістом.

Проведене дослідження дозволило дійти наступних загальних висновків:

1. У ході проведеного наукового пошуку визначено науково-теоретичні основи проблеми екологічного виховання молодших школярів у сільській малокомплектній школі. Обґрунтовано категоріально-понятійний апарат проблеми дослідження; провідними категоріями визначено такі, як «екологія», «екологічне виховання», «екологічна культура», «екологічна свідомість», «екологічна освіта». У структурі категорії «екологічне виховання» виокремлено когнітивну, мотиваційну, діяльнісну підструктури. На підставі аналізу наукових джерел екологічне виховання молодших школярів сільської малокомплектної школи визначено в дисертації як безперервний педагогічний процес, спрямований на усвідомлення молодшими школярами морально-етичних норм і правил життєдіяльності в довкіллі, формування екологічних цінностей та переконань щодо необхідності власної відповідальності за майбутнє довкілля. Малокомплектна школа тлумачиться як загальноосвітній навчальний заклад (переважно початковий), в якому через недостатню чисельність учні об'єднуються в одно-, дво-, три-, чотири класи-комплекти, де навчання забезпечується одним учителем.

У результаті реалізації відповідних теоретичних підходів до проблеми дослідження (гуманістичного, особистісно-діяльнісного, соціоекологічного), обґрунтовано значущість історико-педагогічної регіоналістики, завдяки якій було визначено історичну специфіку західноукраїнського регіону в контексті досліджуваної проблеми. У процесі вивчення публікацій у педагогічній періодиці сформульовано висновок про те, що проблематика західноукраїнського регіону в контексті екологічного виховання молодших школярів представлена лише поодинокими публікаціями, які стали з'являтися наприкінці ХХ ст.; натомість у 50-80-х рр. (особливо 50-60-х рр.) ХХ ст. науково-педагогічних досліджень з проблем екологічного виховання у Західній Україні не виявлено.

2. У дисертації з'ясовано специфіку розвитку початкової малокомплектної школи в Західній Україні та здійснено періодизацію екологічного виховання в регіоні у досліджуваний період. З цією метою виявлено провідні тенденції, які визначили специфіку екологічного виховання молодших школярів: неформальна близькість сільської малокомплектної школи до природного середовища; аксіологічна підтримка екологічного виховання на засадах збереження етнонаціональних традицій в сімґях; забезпечення тісного взаємозв'язку школи і сімґї в екологічному вихованні молодших школярів; можливість реалізації особистісно орієнтованого підходу в зазначеному напрямі; урахування відповідного досвіду в різновікових учнівських колективах.

Обґрунтовано основні етапи розвитку екологічного виховання в сільських малокомплектних школах Західної України в досліджуваний період: 1) етап радянізації процесу виховання в сільській малочисельній школі в західних областях України - 50-60-ті рр. (посилення уваги до атеїстичної складової в процесі екологічного виховання, запровадження в регіоні єдиної системи освіти з наступністю ступенів навчання, реалізація завдань комуністичного виховання); 2) етап стабілізації процесу виховання в сільських школах Західної України - 60-70-ті рр. ХХ ст. (унормування мережі сільських малокомплектних шкіл в Західній Україні, прийняття Постанови ЦК КПРС «Про заходи щодо подальшого поліпшення умов роботи сільської загальноосвітньої школи»); 3) етап стандартизації - 70-80-ті рр. ХХ ст. (розвиток проблеми екологічного виховання в науковій літературі, запровадження комплексу форм і методів екологічного виховання в сільській малокомплектній школі, введення природознавства у зміст початкової освіти); 4) етап реформування екологічного виховання в сільських малокомплектних школах регіону в умовах незалежності - 90-ті рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст. (оптимізація мережі сільських малокомплектних шкіл, проголошення децентралізації та демократизації управління школами, гуманізація та індивідуалізація навчально-виховного процесу); 5) етап оптимізації мережі сільських малокомплектних шкіл - початок ХХІ ст. - 10-ті рр. ХХІ ст. (прийняття Державного стандарту початкової загальної освіти, який закріпив змістові та організаційні форми навчально-виховного процесу у початковій школі, зростання уваги до сільської школи з боку науковців, методистів та педагогів-практиків, оптимізація шкільної мережі як скасування сільської малокомплектної школи).

3. У роботі визначено провідні чинники, організаційно-методичні та нормативно-правові засади розвитку екологічного виховання школярів у сільських малокомплектних школах Західної України в другій половині ХХ - на початку ХХІ ст.: соціально-економічні (стан та структура виробництва, особливості розвитку сільського господарства, інвестиції в систему освіти західного регіону і т. п.); соціально-політичні (вплив соціального інституту політики на розвиток освіти загалом та сільської школи зокрема, соціально-політичні впливи з боку влади на навчально-виховний процес і його зміст та ін.); соціокультурні (культурна інфраструктура сільської місцевості західних областей на різних етапах розвитку, місце і роль народних культурних традицій в екологічному вихованні, рівень екологічної свідомості сільського населення тощо); територіальні (географічна та соціоекологічна специфіка західноукраїнського регіону, яка вплинула на зміст та форми екологічного виховання молодших школярів у сільських малокомплектних школах). Локальними чинниками визнано вікові особливості молодших школярів зазначеної школи та соціокультурна специфіка сільського соціуму як середовища реалізації завдань екологічного виховання.

З'ясовано, що вікова специфіка молодших школярів у такому навчальному закладі полягає в тому, що вчитель за таких умов не може спиратися на результат екологічного виховання, отриманий при відвідуванні дітьми дошкільного закладу, які практично відсутні у невеликих селах. Тому важливе значення має співпраця вчителя сільської малокомплектної школи з сімґєю учня, врахування індивідуального досвіду екологічного виховання. У процесі аналізу організаційно-методичних засад екологічного виховання у сільських малокомплектних школах Західної України встановлено, що цілісної системи забезпечення вчителів сільських малокомплектних шкіл методичною літературою не існувало протягом усього досліджуваного періоду.

У результаті аналізу історичного досвіду екологічного виховання у сільських малокомплектних школах зазначеного регіону зроблено висновок, що питання екологічного виховання, природоохоронної діяльності, натуралістичної роботи в сільських малокомплектних школах 70-х рр. ХХ ст. знаходилися на периферії теорії і практики виховання молодших школярів. Реалізація завдань екологічного виховання відбувалася фрагментарно, як елемент морального, атеїстичного, трудового виховання, а також у співпраці сімґї і школи. Встановлено також, що не було прийнято жодних спеціальних нормативно-правових актів щодо організації екологічного виховання в сільських малокомплектних школах Західної України протягом досліджуваного періоду. Сформульовано висновок, що радянська система освіти прагнула до стандартизації змісту навчання і виховання та реалізації вимог до організації навчально-виховного процесу незалежно від регіону, освітнього ступеня навчального закладу та ін.

Доведено, що в організаційному відношенні зазначений навчальний заклад є досить складним для функціонування явищем, що зумовлено регіональною та демографічною специфікою.

Визначено провідну суперечність в екологічному вихованні молодших школярів у сільських малокомплектних школах Західної України в досліджуваний період: між необмеженими природними ресурсами сільської місцевості для здійснення екологічного виховання і недостатніми інформаційно-методичним забезпеченням сільського вчителя для реалізації сучасних вимог до організації екологічного виховання молодших школярів.

Сформульовано провідні тенденції екологічного виховання у сільській малокомплектній школі Західної України (середина ХХ - початок ХХІ століття): залежність його змісту від регіональної специфіки малокомплектної школи; взаємозв'язок форм і методів екологічного виховання з етнопедагогічними характеристиками виховного процесу як у школі, так і в сімґї; побудова технології і методики екологічного виховання молодших школярів з урахуванням особливостей різновікового дитячого колективу; різний ступінь інтенсивності співпраці малокомплектної школи з наявними суб'єктами екологічного виховання в сільській місцевості; поступовий перехід у змісті навчально-виховного процесу від екологічного знання до екологічної свідомості й екологічної культури.

4. На основі здійсненого аналізу змістових характеристик екологічного виховання у сільських малокомплектних школах Західної України у досліджуваний період доведено, що основою розвитку відповідального ставлення молодших школярів до природи, формування їх екологічної свідомості й екологічної культури є зміст освіти у початковій школі. Виявлено чинники відбору змісту освіти, які вплинули на процес екологічного виховання у сільській малокомплектній школі досліджуваного періоду: соціальне замовлення на загальний культурний рівень та врахування індивідуальних особливостей молодшого школяра; відповідність змісту освіти принципу науковості; відповідність психологічним особливостям і рівню розвитку учнів; потреби особистості в освіті.

У роботі обґрунтовано змістовий потенціал основних навчальних предметів у початковій школі (природознавства, мови і літератури, математики, мистецтва, технології, здоров'я і фізичної культури, курсу «Людина і світ», «Я і Україна» та ін.) щодо екологічного виховання молодших школярів.

Виокремлено провідні форми екологічного виховання в сільських малокомплектних школах (екскурсії в природу, екологічні ігри, свята та конкурси, екологічні виставки, гуртки натуралістів, практична природоохоронна діяльність), а також методи екологічного виховання (ознайомлення молодших школярів з природою свого краю, виховання на власному прикладі, залучення місцевого екологічного матеріалу до навчання та виховання, метод переконання тощо).

У ході дослідження обґрунтовано висновок про тенденції до розширення комплексу форм і методів зазначеного напряму виховання з розвитком педагогічної науки і практики, поступового розгортання форм і методів комуністичного виховання, запровадження інтерактивних методів екологічного виховання в період незалежності, використання досвіду етнопедагогіки в реалізації завдань екологічного виховання.

Дослідження не вичерпує всієї проблематики екологічного виховання в сільських початкових школах України. Подальшої розробки потребують питання: запозичення зарубіжного досвіду екологічного виховання в сільських початкових школах; обґрунтування аксіологічних засад екологічного виховання молодших школярів; розроблення форм і методів виховання екологічної культури та екологічної свідомості в історії педагогіки та на сучасному етапі розвитку початкової школи.

Основний зміст дисертаційного дослідження висвітлено в таких публікаціях автора

1. Стасюк Л.П. Соціалізація особистості дитини через екологічні ігри / Л.П. Стасюк // Соціалізація особистості: міжкафедральний зб. наук. статей / за заг. ред. А.Й. Капської. - К.: НПУ, 1999. - Вип. 3. - С. 258-262.

2. Стасюк Л.П. Екологічне виховання учнів молодшого шкільного віку як педагогічна проблема / Л.П. Стасюк, В.В. Кудрик // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - Тернопіль, 2001. - №5. - С. 100-103.

3. Стасюк Л.П. Екологічне виховання учнів у сільській малокомплектній школі / Л.П. Стасюк // Проблеми педагогічних технологій: зб. наук. праць Волинського державного університету імені Лесі Українки. - 2002. - №3. - С. 248-252.

4. Стасюк Л.П. Явище натуралізації в українському менталітеті / Л.П. Стасюк // Науковий вісник. - Чернівці, 2002. - №4. - С. 156-162.

5. Стасюк Л.П. Удосконалення шляхів використання в початкових класах виховного потенціалу природничих знань / Л.П. Стасюк // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. - 2003. - Вип. ІХ. - С. 127-134.

6. Стасюк Л.П. Українські народні традиції як етнічне джерело екологічного виховання учнів кінця ХХ століття / Л.П. Стасюк // Проблеми педагогічних технологій: зб. наук. праць. - 2003. - №3-4. - С. 34-38.

7. Стасюк Л.П. Ґенеза законодавчої бази екологічної освіти / Л.П. Стасюк // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія: зб. наук. праць. - Вінниця, 2009. - Випуск 27. - С. 414-417.

8. Стасюк Л.П. Готовність учителя до роботи в умовах сільської малокомплектної школи / Л.П. Стасюк // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки: Педагогічні науки. - 2010. - №14. - С. 54-57.

9. Стасюк Л.П. Виховання відповідальності у школярів за стан навколишнього природного середовища / Л.П. Стасюк // Психолого-педагогічні основи гуманізації виховання і навчання в школах і вищих навчальних закладах: зб. наук. праць. - Рівне: «Тетіс», 2000. - С. 414-417.

10. Стасюк Л.П. Вплив моральних якостей вчителя на становлення учнів молодшого шкільного віку / Л.П. Стасюк // Проблеми педагогічних технологій: зб. наук. праць. - Київ, 2011. - Вип. 1. - С. 119-125.

11. Стасюк Л.П. Формування природопізнавальних інтересів учнів засобами масової інформації / Л.П. Стасюк // Матеріали XLII наукової конференції. - Луцьк: Вежа, 1996. - С. 116.

12. Стасюк Л.П. Екологічне виховання учнів засобами масової інформації / Л.П. Стасюк // Екологічна освіта та виховання: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - Луцьк, 1996. - С. 76-77.

13. Стасюк Л.П. Теоретичні засади гуманістичних концепцій виховання особистості дошкільника / Л.П. Стасюк // Ідеї народної та наукової педагогіки у вихованні дітей і молоді: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - Івано-Франківськ, 1999. - С. 76-81.

14. Стасюк Л.П. Сенсорне виховання як засіб соціальної адаптації дітей з порушенням зору / Л.П. Стасюк // Сучасний світ і незрячі: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Луцьк: Вежа, 2004. - С. 147-153.

15. Стасюк Л.П. Деятельность социального педагога в аспекте гендерной социализациии школьников / Л.П. Стасюк, О.С. Барткив // Сравнительная педагогика в условиях международного сотрудничества и европейской интеграции: материалы ІІ междунар. науч. конф. - Брест, 2006. - С. 48-53.

16. Стасюк Л.П. Валеологічна модель діяльності соціального педагога / Л.П. Стасюк // Матеріали Першої міжнародної соціально-педагогічної конференції, 26-27 квітня 2006 р. - Луцьк, 2006. - С. 47-53.

Размещено на Allbest.ru