Система неперервної освіти іммігрантів у Швеції

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

СИСТЕМА НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ ІММІГРАНТІВ У ШВЕЦІЇ

Бугасова Наталя Вікторівна

Житомир - 2013

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих, Національна академія педагогічних наук України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

ЛЕЩЕНКО Марія Петрівна,

Інститут інформаційних технологій

і засобів навчання

НАПН України, м. Київ, провідний науковий співробітник

інформаційно-аналітичного відділу педагогічних інновацій.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Жуковський Василь Миколайович,

Національний університет

„Острозька академія”,

декан гуманітарного факультету;

кандидат педагогічних наук

Карпенко Наталія Михайлівна,

Ніжинський державний університет

імені Миколи Гоголя,

доцент кафедри англійської мови та методики викладання.

Захист відбудеться 17 грудня 2013 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 14.053.01 в Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 40, другий поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 40.

Автореферат розісланий 16 листопада 2013 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.Л. Яценко

Анотація

Бугасова Н.В. Система неперервної освіти іммігрантів у Швеції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2013.

У дисертації досліджено систему неперервної освіти іммігрантів як компонент освітньої системи Швеції, обґрунтовано основні етапи її становлення і розвитку, розглянуто законодавчі засади освітньої інтеграційної політики Швеції.

Охарактеризовано навчання іммігрантів на різних ланках системи неперервної освіти: допрофесійної, професійно-орієнтованої та професійної підготовки; досліджено інноваційні процеси в освіті іммігрантів, зокрема впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес, підготовка педагогічних кадрів до роботи в умовах етнічної різноманітності.

На основі порівняльного аналізу навчання іммігрантів в Україні та Швеції розроблено рекомендації щодо можливостей застосування ідей шведського досвіду для вдосконалення освітнього процесу в Україні.

Ключові слова: шведський досвід, система неперервної освіти, освіта іммігрантів, етнічна різноманітність.

Аннотация

Бугасова Н.В. Система непрерывного образования иммигрантов в Швеции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Житомирский государственный университет имени Ивана Франко, Житомир, 2013.

В диссертации исследована система непрерывного образования иммигрантов в Швеции, обосновано основные этапы его становления и развития, рассмотрено законодательные основы шведской образовательной интеграционной политики.

Проанализированы особенности обучения иммигрантов на разных ступенях системы непрерывного образования: допрофессиональной, профессионально-ориентированной и профессиональной подготовки; рассмотрены инновационные процессы в образовании иммигрантов: внедрение информационно-коммуникационных технологий в образовательный процесс; подготовка педагогических кадров к работе в условиях этнического разнообразия.

На основе сравнительного анализа обучения иммигрантов в Украине и Швеции разработаны рекомендации о возможности применения шведского опыта с целью усовершенствования образовательного процесса в Украине.

Ключевые слова: шведский опыт, система непрерывного образования, образование иммигрантов, этническое многообразие.

Annotation

Bugasova N.V. The System of continuous immigrant learning in Sweden. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of a Candidate of Pedagogical Sciences in the speciality 13.00.04 - Theory and Methodology of Professional Education. - Zhytomyr Ivan Franko State University. - Zhytomyr, 2013.

The thesis is devoted to the research of the system of continuous immigrant learning in Sweden. On the basis of the review of official documents and scientific literature the development and maintaining of immigrant learning in Sweden have been analyzed, the main periods of establishing and developing of immigrant learning have been revealed and the legislation on immigrant learning has been pointed ouit, the content, forms and methods of children and adult immigrant education have been considered as well as the forms and methods of teacher training in multicultural Sweden have been analyzed.

The research proves that Sweden has been officially declared as a multicultural society and the integration policy has been taken, the goal of which is equal rights, obligations and opportunities for all, regardless of ethnic or cultural background. The education of immigrants includes all links of continuous learning in Sweden: pre-professional (pre-school and base secondary education); professionally oriented preparation (higher secondary education); professional education (higher education and adult education), and is considered as a subsystem of the general system of education in Sweden. The pre-school education is the first component in continuous immigrant learning. Immigrant children have priority over most Swedish children in having access to pre-school places. The pre-school curriculum is designed to help children with a native language other than Swedish by giving them the opportunity to develop both their Swedish and their native language. In compulsory school every pupil who has a native language other than Swedish has the right to receive extra tuition in that language. The pupils' right to maintain and develop their first language and their culture is emphasized as an important social and educational value in a school. Pupils with foreign background can study Swedish as a second language instead of Swedish. In Sweden the upper secondary school is an integrated school, where the students can choose vocational or theoretical programme. After completion of a vocational programme it is possible for students to begin their professional career. All students in a vocational programme also have the opportunity of achieving basic eligibility to higher education. Higher education is organized as courses that can be combined into study programs, leading to general university degrees. Many universities and other institutions of higher education organise supplementary courses for people with completed foreign qualifications at academic level. Municipal adult education consists of basic adult education, upper secondary adult education and post secondary adult education as well as SFI (Swedish for adult Immigrants). The essential features of immigrant learning is a validation procedure that will enable individuals to find out how their skills should be supplemented to make it easier for them to get a job in the Swedish labour market.

The impact of globalization and immigration is an important factor underlining the need for a new teacher training. Future teacher have to be trained to function and work in multicultural educational institutions. Most programs have to pay attention to the intercultural profile based on understanding and appreciation of differences. The Higher education Institutes offer courses to increase already employed teacher's qualifications. Implementation of ICT in Swedish immigrant educational process and teacher training is regarded as a support in education.

Based on Swedish experience of immigrant education and its comparison with the same experience in Ukraine the recommendations as for applying innovating ideas in Ukrainian context have been worked out. The results of the research can be used in further studies of the problems of immigrant education or adult education abroad in comparative education, creation of special courses on immigrant education.

Key words: Swedish experiences, continuing education, immigrant education cultural and ethnic diversity.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Одним із викликів сучасного глобалізованого світу є міграція населення та пов'язані з нею соціальні зміни, спричинені посиленням етнічної різноманітності. У документах Організації Об'єднаних Націй зазначається, що міжнародна міграція позитивно впливає не лише на розвиток країни походження, але й на соціально-політичний, економічний, загальнокультурний рівень держави, що приймає іммігрантів і задовольняє їх найбільш нагальні потреби, зокрема, забезпечення житлом, медичним обслуговуванням, освітою тощо.

За даними Міжнародної організації з міграції Україна належить сьогодні до держав зі значною кількістю іммігрантського населення. У дослідженнях Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України зазначається, що до 2026 року очікується збільшення кількості мігрантів унаслідок імовірної активізації процесу переселення до України, тому проблема їх інтеграції є актуальною і соціально значущою.

Одним із пріоритетних напрямів реформування освіти в Україні (Закон „Про освіту” (1991 р.), Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття) (1993 р.), „Національна доктрина розвитку освіти” (2002 р.), „Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки”) визначено формування відкритого та толерантного суспільства. Про це йдеться у ряді підзаконних актів, що регулюють зазначений процес: Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про затвердження плану заходів щодо інтеграції осіб, яким надано статус біженця, в українське суспільство на період до 2012 року” (2009 р.), „Про затвердження плану заходів щодо інтеграції мігрантів в українське суспільство на 2011-2015 роки” (2011 р.), „Про затвердження плану заходів щодо інтеграції біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, в українське суспільство на період до 2020 року” (2012 р.).

У той же час залишаються невирішеними проблеми щодо освіти іммігрантів, що увиразнюються у наявності суперечностей між: перебуванням в Україні значної кількості дорослих іммігрантів і відсутністю відповідних інституцій, які б забезпечували їх навчання і реалізували освітні інтеграційні програми; нагальною потребою в педагогічних кадрах, компетентних щодо навчання нещодавно прибулих до країни осіб, і відсутністю цілеспрямованих програм підготовки фахівців до роботи в умовах етнічної різноманітності; збільшенням працеспроможного іммігрантського населення і недосконалістю умов визнання попередньої освіти.

У зв'язку зі зростаючим рівнем глобальних процесів міграція та інтеграція стали важливою складовою політики більшості європейських країн. У цьому контексті значний інтерес становить досвід Швеції, яка за даними Організації економічного співробітництва і розвитку на сьогодні займає провідне положення щодо інтеграційної політики, досягла значних успіхів у навчанні іммігрантів і постійно вдосконалює підготовку педагогів з урахуванням полікультурності суспільства.

Шведськими вченими активно проводиться дослідницька робота щодо освіти іммігрантів. Тематика наукових досліджень включає: проблеми етнічної різноманітності в освіті (Г. Хелгрен (G. Hдllgren), Л. Гранстедт (L. Granstedt); забезпечення освітнього розвитку іммігрантів (О. Ослунд (O. ?slund), Дж. Аллвуд (J. Allwood), Л. Екстранд (L. Ekstrand), Ш. Едебек (Ch. Edebдck); освіту дорослих іммігрантів та визнання попереднього професійного навчання (П. Андерсен (P. Andersson), А. Фейєс (A. Fejes), Е. Норлін (E. Norlin); вивчення шведської мови іммігрантами (І. Ліндберг (I. Lindberg), К. Сандвол (K. Sandwall); професійну підготовку вчителів до роботи в умовах етнічної різноманітності (А. Рабо (A. Rabo), А.-Б. Енохссон (A. B. Enochsson); використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні іммігрантів М. Гарейс (M. Gareis), С. Окслі (S. Oxley).

У Швеції функціонують науково-дослідницькі центри та інститути з проблем міграції: Центр з досліджень міжнародної міграції й етнічних відносин при Стокгольмському університеті, Центр міжетнічних досліджень при Уппсальському університеті, Національний центр з питань шведської мови як другої, Центр досліджень білінгвізму при Стокгольмському університеті та ін. Інтенсифікація наукових досліджень шведських учених у цих галузях підтверджує доцільність ретельного вивчення і ґрунтовного аналізу зарубіжного досвіду вітчизняними науковцями.

Українськими вченими здійснювалися окремі дослідження з проблем освіти іммігрантів, результати яких висвітлено у відповідних статтях (М. Бусько, Є. Ворожцов, Л. Загоруйко та ін.). Значний інтерес у контексті теми дослідження представляють дисертаційні роботи з вивчення шведського освітнього досвіду, зокрема, В. Давидової; І. Капустян, Н. Карпенко, Л. Мовчан, О. Огієнко. Водночас, у цих працях недостатньою мірою висвітлено досвід країни щодо неперервної освіти іммігрантів і підготовки вчителів до роботи в умовах етнічної різноманітності.

Отже, соціальне та науково-педагогічне значення проблеми освіти іммігрантів, потреба глибокого наукового осмислення цього явища, необхідність педагогічного прогнозування можливості його розвитку в Україні та наявність позитивного шведського досвіду зумовили вибір теми дослідження: „Система неперервної освіти іммігрантів у Швеції”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане згідно з тематичним планом науково-дослідної роботи відділу порівняльної професійної педагогіки Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України „Модернізація педагогічної освіти в європейському та євроатлантичному освітньому просторі” (РК № 0108U000699). Тему дослідження затверджено на засіданні вченої ради Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (протокол № 3 від 29. 03. 2010 року) та узгоджено з рішенням бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 1 від 25. 01. 2011 р.).

Мета дослідження: здійснити цілісний науковий аналіз системи неперервної освіти іммігрантів у Швеції та обґрунтувати можливості використання ідей позитивного шведського досвіду у вітчизняному освітньо-педагогічному просторі.

Мета дослідження зумовила його основні завдання:

1. Окреслити етапи розвитку освіти іммігрантів у Швеції.

2. Здійснити аналіз законодавчих засад освітньої інтеграційної політики Швеції.

3. Охарактеризувати особливості навчання іммігрантів на різних ланках системи неперервної освіти.

4. Визначити сутність інноваційних процесів в освіті іммігрантів у Швеції.

5. Розробити рекомендації щодо можливості використання ідей шведського досвіду навчання іммігрантів у освітніх реаліях України.

Об'єкт дослідження: система неперервної освіти Швеції.

Предмет дослідження: допрофесійна і професійно-орієнтована підготовка, професійна освіта й освіта дорослих іммігрантів у Швеції.

Теоретичну основу дослідження становлять концептуальні положення: філософії освіти (І. Зязюн, В. Кремень, П. Саух та ін.); історії педагогіки (М. Левківський, О. Сухомлинська, Л. Сігаєва та ін.); концептуальні положення порівняльної педагогіки (В. Вульфсон, Т. Десятов, Т. Кошманова, М. Лещенко, С. Лісова, З. Малькова, Н. Мукан, О. Огієнко, Л. Пуховська, А. Сбруєва та ін.); теорії неперервної професійної освіти та освіти дорослих (С. Гончаренко, Л. Лук'янова, Н. Ничкало, С. Сисоєва та ін.); психолого-педагогічні засади професійної підготовки фахівців у системі вищої освіти (О. Антонова, Г. Васянович, С. Вітвицька, О. Дубасенюк, Є. Климова); концепції полікультурної освіти (О. Антонюк, О. Джуринський, Н. Якса); теорія етнонаціональної освіти (В. Жуковський, Н. Рудницька, Н. Сейко та ін.).

Методологічну основу дослідження становить комплекс принципів і методів пізнання, застосування яких зумовлене міждисциплінарним характером роботи. До універсальних методологічних підходів, використаних в дослідженні, можна віднести: закони діалектики, системний, культурологічний, діяльнісний, особистісно орієнтований підходи до навчання іммігрантів як педагогічного явища; методологічні принципи єдності педагогічної теорії і практики, загального й особливого; ідеї демократизації, гуманізації, індивідуалізації, інформатизації, відкритості освітнього процесу; теорія неперервності освіти для виокремлення етапів освіти іммігрантів у Швеції, розкриття особливостей їх навчання у системі неперервної освіти та обґрунтування можливостей використання ідей позитивного шведського досвіду в українській педагогічній практиці.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та розв'язання визначених завдань на різних етапах наукового пошуку застосовувалися: теоретичні методи - історико-педагогічний аналіз і синтез фактів, що уможливило виокремлення етапів розвитку освіти іммігрантів у Швеції; аналіз законодавства країни дозволив визначити основні групи нормативно-правових актів, які регламентують освіту в досліджуваному напрямі; структурний аналіз дав змогу розглянути систему неперервної освіти іммігрантів на основі їх системоутворювальних компонентів; компаративний аналіз став підґрунтям для визначення особливостей у навчанні осіб зазначеної категорії; метод наукової екстраполяції дозволив обґрунтувати фактори, що зумовлюють доцільність поширення шведського досвіду у вітчизняну практику; емпіричні методи - бесіда, діалог, дискусія, спостереження, обговорення проблем у ході майстер-класів, семінарів, зустрічей зі шведськими педагогами та представниками навчальних асоціацій освіти дорослих, інтерв'ювання колишніх громадян України, які іммігрували до Швеції, інтернет-листування; статистичні методи, які застосовувалися для узагальнення даних офіційної шведської статистики та обґрунтування висновків щодо освіти іммігрантів у країні.

Джерельну базу дослідження становлять: нормативні документи міжнародних організацій щодо розвитку і демократизації освіти, концепції навчання протягом життя, розвитку освіти осіб іноземного походження; нормативно-правові акти Швеції та України в сфері освіти; доповіді міжнародних і державних установ та громадських рухів про стан, тенденції і перспективи розвитку освіти іммігрантів у країнах Організації економічного співробітництва і розвитку, ЄС та Швеції; статистичні матеріали міжнародних організацій та шведської урядової статистики, науково-педагогічні видання та електронні банки інформації і документації в галузі освіти ООН, ЮНЕСКО, Ради Європи; матеріали шведської національної агенції з освіти (Skolverket) та національної агенції з вищої освіти (Hцgskoleverket); дослідження шведських учених-педагогів (Г. Хелгрен, Л. Гранстедт, О. Ослунд, Дж. Аллвуд, Л. Екстранд, Ш. Едебек, М. Нордін, П. Андерсен, А. Фейес, Е. Норлін, І. Ліндберг, К. Сандвол, А. Рабо, А.-Б. Енохссон, М. Гарейс, С. Окслі, Т. Серратто та ін.); наукові праці (монографії, дисертації, статті) вітчизняних учених з проблеми, що розглядається; матеріали наукових конференцій, присвячені розвитку неперервної освіти, освіти іммігрантів та підготовці вчителів до роботи в умовах етнічної різноманітності.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося у три етапи.

На першому етапі (2009-2010 рр.) - проведено вивчення й осмислення теоретичних та соціокультурних засад розвитку освіти дорослих і, зокрема, освіти іммігрантів; визначено методологічну основу та науковий апарат дослідження, здійснено систематизацію джерельної бази.

На другому етапі (2011-2012 рр.) - проаналізовано шведський досвід становлення і розвитку освіти іммігрантів, зокрема, здійснено збір, аналіз, синтез, порівняння фактологічного матеріалу, що висвітлює особливості освіти іммігрантів у країні.

На третьому етапі (2012-2013 рр.) - систематизовано, інтерпретовано та узагальнено результати дослідження, розроблено рекомендації щодо використання ідей шведського досвіду в Україні, обґрунтовано загальні висновки.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що: вперше в українській педагогічній науці здійснено комплексний педагогічний аналіз системи неперервної освіти іммігрантів у Швеції; визначено етапи її розвитку; класифіковано відповідні нормативно-правові акти; виокремлено неперервну освіту іммігрантів як складову загальної системи шведської освіти; розкрито особливості навчання цієї категорії осіб на різних ланках системи неперервної освіти; охарактеризовано інноваційні процеси в розвитку освіти іммігрантів у Швеції; обґрунтовано фактори доцільності і сфери можливого застосування ідей позитивного шведського досвіду у вітчизняну практику; до наукового обігу уведено нові персоналії і маловідомі праці шведських науковців про шляхи розвитку освіти іммігрантів; уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження: мігрант, іммігрант, інтеграція іммігрантів, система неперервної освіти іммігрантів; удосконалено наукові підходи до проблеми неперервної освіти у Швеції; подальшого розвитку набули положення щодо особливостей формування освітнього середовища з урахуванням мовної та етнічної різноманітності.

Практичне значення дослідження полягає в розробці рекомендацій щодо можливостей застосування позитивних ідей шведського досвіду навчання іммігрантів в освітній системі України з метою наближення до європейських і світових стандартів та навчально-методичного посібника „Шведський досвід освіти іммігрантів” для використання у навчально-виховному процесі під час викладання курсів із теорії та історії педагогіки, спецкурсів із порівняльної педагогіки, для вчителів-практиків з метою врахування соціокультурного досвіду суб'єктів навчального процесу.

Результати і висновки дослідження мають практичне значення для розробки програм, нормативно-правових актів з проблем освіти іммігрантів та інтеграції їх у суспільство, а також для подальшого розвитку стратегії реформування системи освіти України. Матеріали наукового пошуку можуть бути використані в історико-педагогічних, психолого-педагогічних, соціально-педагогічних та порівняльних дослідженнях.

Результати дисертаційної роботи впроваджено в навчальний процес Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського (довідка № 82-05/1302 від 25. 04. 2013 р.), Національної академії природоохоронного та курортного будівництва (довідка № 11/49 від 19. 04. 2013 р.), Кримського юридичного інституту Національного університету „Юридична академія України імені Ярослава Мудрого” (довідка № 291 від 08. 05. 2013 р.), Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля (довідка № 583 від 13. 05. 2013 р.), Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (протокол № 18 від 14. 05. 2013 р.), Міжнародної школи україністики НАН України (довідка № 153/18 від 04. 04. 2013 р.).

Особистий внесок здобувача в опублікованій у співавторстві з М.П. Лещенко науковій статті „Освіта іммігрантів у Швеції: інтегративна політика” полягає в обґрунтуванні необхідності інтегративного підходу до політики освіти цієї категорії осіб.

Апробація результатів дослідження здійснювалась у формі доповідей на науково-практичних конференціях, зокрема, міжнародних: „Інтеграція системи безперервної освіти України в Європейський освітній простір: стан, проблеми, перспективи” (Чернівці, 2009), „Вища освіта України у контексті інтеграції до Європейського освітнього простору” (Київ, 2009), „Теоретико-методологічні засади моделювання навчально-виховних систем у педагогічних закладах освіти” (Полтава, 2009), „Пріоритетні напрями підготовки вчителя іноземної мови у контексті вимог Болонського процесу” (Ніжин, 2011), „Сучасні проблеми науки та освіти” (Харків-Ялта, 2011), „Міжнародне співробітництво в освіті в умовах глобалізації” (Алушта-Форос, 2012); всеукраїнських: „Освіта дорослих як фактор соціалізації і соціального захисту окремих категорій населення” (Черкаси, 2010), „Актуальні тенденції освіти дорослих у сучасному вимірі” (Полтава, 2010); інтернет-конференції „Чоловіки та жінки Полтави 1709: Перспективи розвитку освіти - виклик майбутньому” (Полтава, 2009); науково-методологічних семінарах, зокрема, міжнародному „Розвиток порівняльної професійної педагогіки у контексті глобалізаційних та інтеграційних процесів” (Хмельницький, 2013); під час проведення звітних конференцій Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (2009-2012 рр.).

Публікації: основний зміст і результати дослідження відображено у 18 наукових працях, у тому числі 17 одноосібних, із них 1 - навчально-методичний посібник; 9 статей у провідних наукових фахових виданнях України, 2 - у міжнародних виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (включає 328 найменувань, з них - 155 іноземними мовами) та 10 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 269 сторінок, основний зміст викладено на 188 сторінках. Текст основної частини містить 5 рисунків і 6 таблиць.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет роботи, охарактеризовано теоретико-методологічну основу й використані методи дослідження, подано джерельну базу, розкрито наукову новизну й практичне значення, відображено апробацію та впровадження результатів, наведено відомості щодо обсягу та структури дисертаційної роботи.

У першому розділі - „Історико-правовий дискурс освіти іммігрантів у Швеції” - представлено результати історико-ретроспективного аналізу освіти іммігрантів у Швеції, виявлено соціально-економічні передумови зародження та розвитку цього явища, виокремлено та охарактеризовано етапи освіти іммігрантів у Швеції, проаналізовано законодавчі засади шведської освітньої інтеграційної політики.

На основі вивчення джерельної бази дослідження і застосування методів порівняльного і контент-аналізу охарактеризовано основні поняття: „міграція”, „іммігрант”, „імміграція”, „інтеграція”. З'ясовано, що у межах шведського законодавства іммігрантом (invandrare) вважається особа, яка прибула до Швеції з інших країн на термін більше трьох місяців і отримала у встановленому порядку дозвіл на проживання (зокрема, студенти, трудові іммігранти, пошукачі притулку, біженці та їхні діти). Під інтеграцією іммігрантів розуміють динамічний довготривалий двосторонній процес взаємного пристосування осіб зазначеної категорії з одного боку та всього населення країни з іншого, результатом якого є отримання всіма рівних громадянських, соціальних та економічних прав і можливостей. Інтеграція означає, що приймаюче суспільство має створити умови для повного залучення іммігрантів до економічного, соціального, культурного та політичного життя.

У результаті теоретичного аналізу освітньої політики Швеції щодо іммігрантів, засадничими положеннями якої є їхня успішна інтеграція у приймаючий соціум, що виявляється у конкурентоспроможності на ринку праці, наявності відповідної освіти і професійної підготовки, у межах дослідження система неперервної освіти цієї категорії осіб тлумачиться як функціональне поєднання її ступенів (дошкільної, середньої, вищої, післядипломної), які забезпечують допрофесійну і професійно-орієнтовану підготовку, професійну освіту і освіту дорослих в умовах формального, неформального та інформального навчання.

На основі історико-ретроспективного аналізу джерельної бази дослідження, враховуючи соціально-економічні, політичні та культурно-освітні процеси в країні відповідно до трьох хвиль імміграції до Швеції, визначених такими шведськими вченими, як М. Хаммарштедт, Т. Бергтссон, Л. Лунд, (перша - хвиля трудової імміграції, друга - хвиля імміграції біженців із країн третього світу, третя - хвиля імміграції пошукувачів притулку, біженців та студентів) виокремлено три етапи розвитку освіти іммігрантів у країні.

З'ясовано, що перший етап (кінець 30-х - початок 70-х років ХХ століття) характеризується зародженням освіти іммігрантів (етап пілотних проектів). Його особливостями визначено: переважанням серед іммігрантів переселенців із Скандинавських країн; реалізацію у процесі їх адаптації знань і досвіду, засвоєних у країнах попереднього проживання.

Обґрунтовано думку, що поступове розширення географії імміграції до Швеції актуалізувало необхідність навчання осіб іноземного походження та їх дітей. Зародження такої освіти пов'язане з пілотними проектами щодо вивчення мови дорослими іммігрантами та програмами підвищення їх професійної кваліфікації на ринку праці, що реалізовувалися в системі неформальної освіти дорослих. З'ясовано також про значущість запровадження додаткової освіти для дітей етнічних меншин щодо вивчення рідної мови та культури.

Другий етап (середина 70-х - початок 90-х років ХХ століття) визначається активними освітніми реформами, зумовленими стрімким зростанням кількості іммігрантів та їх недостатнім освітнім рівнем. Цей етап характеризується прийняттям у 1975 році інтеграційної політики „мультикультуралізму” та розширенням заходів державної підтримки освіти іммігрантів: уряд забезпечував умови щодо підтримки нещодавно прибулих осіб у професійному розвитку, вивченні шведської та рідної мови, окремих предметів рідною мовою, створенні іммігрантських асоціацій і організацій.

Третій етап (з початку 90-х років ХХ століття - до теперішнього часу) характеризується розвитком інноваційних процесів в освіті іммігрантів, передумовами якого є розширення їх категорій у зв'язку зі швидким зростанням студентської міграції, возз'єднанням сімей, пом'якшенням законів щодо трудової міграції, інформатизацією системи освіти, що охоплює допрофесійну, професійно-орієнтовану та професійну освіту і освіту дорослих, а також професійно-педагогічну підготовку вчителів до роботи в умовах етнічної різноманітності.

У ході дослідження з'ясовано, що важливу роль у забезпеченні неперервної освіти іммігрантів відіграє держава та законодавчі засади, що регулюють суспільні відносини в галузі навчання, виховання та професійної підготовки. З'ясовано, що встановлення правового, організаційного, фінансового підґрунтя функціонування освіти іммігрантів створює умови для самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих кадрах.

На основі аналізу законодавчої бази освітньо-інтеграційної політики Швеції виокремлено основні групи нормативно-правових актів, які регламентують освітні можливості іммігрантів у країні. Перша група - визначає юридичний статус іммігрантів, їх права та обов'язки; друга - гарантує дотримання загальних норм демократичного, толерантного та відкритого суспільства; третя - регулює економічну сферу освіти; четверта - передбачає певні заходи щодо навчання цієї категорії осіб; п'ята - гарантує успішне працевлаштування та інтеграцію на шведському ринку праці.

У ході дослідження освітньої політики Швеції доведено, що інтегративний підхід держави щодо формування і реалізації освіти іммігрантів визначається взаємодією, координацією, єдністю та взаємодоповнюваністю на всіх рівнях - від загальнодержавного до місцевого, від міністерств до муніципалітетів та окремих суб'єктів, що задіяні у задоволенні освітніх потреб іммігрантів.

У другому розділі - „Неперервна освіта іммігрантів - підсистема загальної освітньої системи Швеції” - визначено шляхи функціонування освіти іммігрантів як складової системи неперервної освіти Швеції, здійснено аналіз компонентів системи неперервної освіти іммігрантів (допрофесійної, професійно-орієнтованої підготовки та професійної освіти і освіти дорослих), виокремлено та охарактеризовано їх особливості.

Виявлено, що освіта іммігрантів визначається неперервністю і системністю. Її важливими і функціонально пов'язаними компонентами є допрофесійна підготовка (дошкільна і базова середня освіта), професійно-орієнтована підготовка (профільні старші класи повної середньої освіти) та професійна підготовка (вища освіта і освіта дорослих).

До системи неперервної освіти іммігрантів, поряд з державними навчальними закладами, входять центри неформальної освітньої підготовки (народні вищі школи та навчальні гуртки). З'ясовано, що заходи шведського уряду спрямовуються на те, щоб освіта іммігрантів як підсистема була рівнозначною і характеризувалася демократичністю, доступністю і неперервністю як і загальна освітня система країни.

Обґрунтовано думку, що освітні можливості шведських громадян та іммігрантів забезпечують рівний доступ до навчання, оскільки на практиці відбувається процес поступової інтеграції нещодавно прибулих осіб до всіх ланок системи неперервної освіти Швеції. Загальні підходи до навчання іммігрантів і шведських громадян однакові.

Доведено, що система освіти Швеції ґрунтується на праві кожного на освіту, забезпеченні її високої якості, соціальної та особистісної доступності, рівноцінності. Водночас, вона отримує постійну додаткову підтримку, оскільки йдеться про найбільш вразливих членів шведського соціум. Визначено характерні особливості системи освіти країни.

З'ясовано, що дошкільна освіта (перший компонент системи неперервного навчання) реалізує освітні права дітей іммігрантів у муніципальних дошкільних закладах, підготовчих класах (формальна освіта), дошкільних закладах відкритого типу і конфесійних дитячих садках (неформальна освіта). До особливостей дошкільної освіти дітей цієї категорії населення віднесено: вивчення рідної і шведської мови як другої; організацію „спеціальних мовних ігрових груп дошкільнят” („special language pre-school group”) і дитячих центрів вільного часу (fritidshem).

Доведено, що навчання дітей іммігрантів у дошкільних закладах пов'язане з програмою обов'язкової та вищої середньої школи, що гарантує цілісність, наступність та послідовність інтеграції школярів і забезпечується полілінгвальним підходом до навчання мов. У шведських середніх школах реалізовуються програми навчання шведської мови як другої, рідних мов, англійської або німецької мови як засобів міжнародного спілкування. Виходячи з положення, що засвоєння рідної мови - один із головних факторів збереження культури будь-якого етносу, держава забезпечує кожній дитині іноземного походження у Швеції право вивчати мову своїх батьків у загальноосвітній школі. З метою забезпечення принципів демократичності й доступності освіти, а також для успішної адаптації школярів, які ще не володіють достатнім рівнем шведської мови, практикується початкове навчання дисциплін або їх супровід рідною мовою з поступовим переходом на державну мову викладання. Наступність у підходах до навчання іммігрантів у базовій і вищій середній школі реалізується шляхом корекції і координації мовних програм і системному впровадженні навчально-дослідницьких проектів міжкультурного спілкування.

У ході дослідження виявлено, що старша загальноосвітня школа Швеції здійснює загальноосвітню та професійно-орієнтовану підготовку учнів за професійно-спрямованими програми, що забезпечує широке базове професійно-орієнтоване навчання іммігрантів (індивідуальні програми: курс знайомства зі Швецією; вступ до професії, 12 професійних програм і 6 програм з підготовки до вищої школи). У випадку, коли дорослі іммігранти не мають закінченої середньої освіти, їх навчання здійснюється в муніципальних школах для дорослих або неформальних навчальних закладах для дорослих - вищих народних школах. Індивідуалізація і диференціація навчальних програм забезпечується поєднанням т'юторського і дистанційного навчання.

З'ясовано, що професійна освіта іммігрантів Швеції реалізовується в межах програм професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах. На рівні держави започатковані заходи для забезпечення різноманітності у шведській вищій школі: обов'язковий вступний курс для нещодавно прибулих студентів із включенням факультативного курсу шведської мови; лабораторні й практичні заняття з мови; курс шведської мови для іноземних студентів; додаткова освіта для іноземних науковців; створення комітетів для проведення об'єктивної і справедливої процедури визнання наукових ступенів тощо.

Доведено, що характерною особливістю професійної підготовки іммігрантів є реалізація гнучких програм визнання робочої фахової компетентності, що визначалося у Швеції складовою державної програми з освіти дорослих „Ініціатива освіти дорослих” (1997-2002 рр.), в якій було представлено тлумачення поняття „визнання попереднього навчання як ідентифікація, оцінювання й акредитація особистісних знань і компетентностей”. У ході її реалізації концепція визнання була доповнена положеннями щодо документального і формального визнання знань і компетентностей, тобто, особисті знання і компетентності мали ідентифікуватися у такий спосіб, щоб система освіти і працедавець могли визнати представлені іммігрантом документи. Шведський уряд вважає, що такий підхід є не тільки соціально виправданим, а й політично доцільним шляхом вирішення проблеми інтеграції цієї категорії населення у шведське суспільство. В економічному контексті це забезпечує задоволення потреб ринку праці країни.

Окреслено значення освіти дорослих в системі неперервної освіти іммігрантів у Швеції, що характеризує неперервний професійний розвиток іммігрантів упродовж життя у закладах формальної та неформальної освіти. Підвищення професійного рівня іммігрантів здійснюється як у навчальних закладах освіти дорослих, так і на робочому місці шляхом виконання альтернативних державних програм підтримки освіти дорослих.

Завершальною ланкою системи неперервної освіти іммігрантів, зокрема освіти дорослих, є університети „третього віку”, в яких відбувається інтеграція людей похилого віку до повноцінного життя у шведському соціумі.

Наголошено, що розвиток системи неперервної освіти іммігрантів є свідченням демократичності і гуманності шведської системи освіти в цілому.

У третьому розділі - „Інноваційні процеси в розвитку освіти іммігрантів” - з'ясовано особливості та значення застосування інформаційно-коммунікаційних технологій для розвитку демократичності і відкритості освіти іммігрантів, охарактеризовано професійну підготовку вчителів до роботи в сучасному інформаційному та етнічно різноманітному соціумі, окреслено можливості застосування ідей шведського досвіду навчання іммігрантів в освітніх реаліях України.

З'ясовано, що з метою успішної інтеграції іноземних громадян уряд країни активно використовує інформаційно-коммунікаційні технології в трьох основних напрямах: розвиток ІК-компетентностей іммігрантів, культурно-мовна освіта, професійне навчання і працевлаштування. У зв'язку з цим у Швеції реалізовуються численні програми: „ІКТ для іммігрантів” (ICT for immigrants), „Міст крізь цифрову прірву (Bridges over the digital divide), „Інформаційне суспільство для всіх” (Information Society for all) та ін. Створено веб-сайти „Креативна педагогіка” (Kreativpedagogik), „Цифрова доріжка” (Digitala spеret), iнтернет-мережа неформальної освіти дорослих (folkbildning net), що є платформою для навчання, спілкування, дискусій, співпраці, формування навичок для роботи з персональним комп'ютером в інтернет-просторі.

У результаті дослідження виявлено, що у Швеції підготовка до міжкультурної освіти вчителів в умовах інформаційно-комунікаційного етнічно різноманітного соціуму здійснюється під час навчання у вищих навчальних закладах, у переважній більшості яких викладаються спеціальні навчальні предмети з міжкультурної педагогіки, що входять в обов'язкову програму навчання. Його мета визначається у поглибленні розуміння етнічної, гендерної, релігійної різноманітності та формуванні суспільної терпимості в широкому розумінні, забезпеченні взаєморозуміння в полікультурному шведському суспільстві.

Для практикуючих учителів міжкультурне навчання здійснюється в системі післядипломної освіти на курсах підвищення кваліфікації, а також у ході реалізації програм постійного професійного розвитку на робочому місці. Досвід організації післядипломної педагогічної освіти відзначається різноманітністю форм, що забезпечує підвищення професійного рівня педагогів та ефективність роботи навчальних закладів. У поєднанні вмінь застосовувати інформаційно-коммунікаційної компетенції в програмах міжкультурного розвитку шведські науковці вбачають важливе джерело успішної діяльності кожного вчителя й ефективності освітніх програм для іммігрантів у цілому.

З'ясовано, що у Швеції існує досвід залучення до педагогічної діяльності вчителя або координатора із середовища іммігрантів, які, переважно, працюють інструкторами з вивчення рідної мови. Так, Стокгольмський університет працює за проектами підтримки студентів іммігрантського походження для підготовки вчителів.

У результаті застосування методу наукової екстраполяції обґрунтовано фактори, що зумовлюють доцільність поширення шведського досвіду у вітчизняну практику: лідерська позиція у рейтингу країн за показниками розбудови освіти іммігрантів; демократично-гуманістичні орієнтири освітньої політики уряду, професійно-педагогічна спрямованість заходів щодо освіти іммігрантів.

Розроблено методичні рекомендації щодо навчання іммігрантів на всіх ланках неперервної освіти в Україні, які передбачають:

*у межах допрофесійної підготовки - розроблення спеціальних програм оцінювання наявних знань іммігрантів та їх дітей, а також діагностування у цих осіб рівня володіння українською мовою; забезпечення доступу до інформації та проведення консультацій з питань освіти, бажано, рідною для іммігрантів мовою із залученням, у разі необхідності, перекладача; реалізацію цільових заходів щодо забезпечення середньої освіти іммігрантів та їх дітей; здійснення освітніх програм підтримки здоров'я іммігрантів та їх дітей шляхом співробітництва між державними і громадськими інституціями; забезпечення постійної тривалої підтримки у вивченні української мови і створення умов для паралельного вивчення рідної для зазначеної категорії осіб мов; уведення інтенсивних просвітницько-культорологічних програм про історію України та її систему освіти; запровадження соціально-педагогічної або спеціалізованої допомоги (корекційної роботи) дітям іммігрантів;

*у системі професійної освіти - сприяння одержанню професійної освіти іммігрантами та їх дітьми (фінансове стимулювання, пільги на оплату, надання стипендій, гарантування надання робочого місця після закінчення навчання); розроблення більш гнучких правил прийому абітурієнтів до вищого навчального закладу з урахуванням соціальної та етнічної різноманітності українського суспільства; організація цілеспрямованої підтримки у вивченні української мови (запровадження підготовчих курсів для вступу у вищий навчальний заклад з обов'язковим вивченням української мови, здійснення викладання факультативних курсів з української як другої мови, а також вивчення української мови професійного спрямування);

в освіті дорослих - упровадження ефективного, справедливого та швидкого визнання кваліфікацій, отриманих іммігрантами в інших країнах; стимулювання професійного розвитку та вивчення української мови без відриву від виробництва; включення у неперервну професійну освіту вчителів підготовку до роботи з іммігрантами та їх дітьми; упровадження курсу „Міжкультурна педагогіка” до змісту педагогічної освіти.

Узагальнення результатів наукового пошуку дає підстави зробити такі висновки:

1. У ході вивчення історико-педагогічної джерельної бази з'ясовано, що міжнародна міграція стала однією з ознак сучасного глобалізованого світу, а особливості соціально-економічного розвитку Швеції у другій половині ХХ - на початку ХХІ століття (швидке економічне зростання, демократичні засади розбудови суспільства) дозволили державі прийняти три хвилі іммігрантів. Їх інтеграція у шведське суспільство передбачала: прийняття відповідного законодавства, яке запобігає і перешкоджає дискримінації та сегрегації; здійснення науково-педагогічних досліджень, що аналізують і пояснюють феномен освіти іммігрантів з позиції міжкультурного підходу, а також забезпечують практичне навчання іммігрантів; формування позитивного ставлення шведських громадян до іммігрантів через міжкультурну просвітицько-освітню діяльність та її висвітлення у засобах масової інформації.

Доведено, що освіта іммігрантів у Швеції має давню історію. Визначено етапи розвитку цього явища: І етап (кінець 30-х - початок 70-х років ХХ століття) - зародження освіти іммігрантів або етап пілотних проектів; ІІ етап (середина 70-х - початок 90-х років ХХ століття) - характеризується активними освітніми реформами; ІІІ етап (початок 90-х років ХХ століття - теперішній час) - розвиток інноваційних процесів в освіті іммігрантів. навчання іммігрант освітній швеція

2. Аналіз документів шведської освітньої політики щодо іммігрантів став важливим засобом для визначення змін в історико-правовому полі, а саме: від імміграційної стратегії мультикультуралізму до інтеграційного міжкультурного діалогу. Здійснено класифікацію нормативно-правових актів Швеції щодо освіти іммігрантів на основі визначених сфер застосування.

Виокремлено її основні групи: загально-правові - визначають правовий статус іммігрантів, гарантують їх права та свободи, окреслюють їх обов'язки; антидискримінаційні - гарантують дотримання загальних норм демократичного, толерантного та відкритого суспільства; економічні - регулюють економічну сферу освіти іммігрантів; освітньо-регулятивні - регламентують їх освітні можливості; інтегративно-трудові - гарантують умови інтеграції нещодавно прибулих осіб на шведському ринку праці.

3. У дослідженні доведено, що освіта іммігрантів включає всі ланки неперервної освіти Швеції і є складовою шведської загальної системи освіти. Допрофесійна підготовка передбачає дошкільну і базову середню освіту. Професійно-орієнтована підготовка здійснюється на базі профільних старших класів (повна середня освіта). Професійна підготовка включає вищу освіту і освіту дорослих. Доведено, що в системі неперервної освіти іммігрантів реалізуються принципи, властиві для цілісної системи неперервної освіти Швеції, а саме: демократичності, доступності, послідовності, індивідуалізації, інформатизації, полілінгвальності навчання, а також визнання попереднього освітнього досвіду.

З'ясовано, що допрофесійну підготовку отримують діти іммігрантів, а також ті дорослі, які не мають базової середньої освіти. Професійно-орієнтована підготовка розрахована на іммігрантів, які мають базову середню освіту. До професійної підготовки залучаються студенти-іноземці й повнолітні іммігранти. Для двох останніх ланок неперервної освіти характерним є визнання наявного професійно-освітнього рівня, його легалізація з подальшою можливістю використання на ринку праці. Зазначено, що освіта дорослих і геронтологічна освіта є дієвими чинниками інтеграції іммігрантів до громадянської спільноти і забезпечення неперервного особистісно-професійного розвитку.

Охарактеризовано особливості навчання іммігрантів, що виявляються у наданні різних видів підтримки на всіх ланках системи неперервної освіти: навчально-методичної (вивчення шведської як другої, рідної та англійської мов; викладання предметів з супроводом на рідній мові); навчально-організаційної (забезпечення т'ютором, ментором, створення гнучких і комфортних умов навчання); навчально-культурологічної (вивчення шведського країнознавства, історії й традицій Швеції); навчально-психологічна (проведення консультацій і бесід особистісно-мотиваційного, презентаційного, професійно-орієнтаційного змісту, реалізація соціально-реабілітаційних проектів); соціально-економічної (запровадження стипендій, пільг, компенсацій).

4. У дослідженні встановлено, що інноваційні процеси розвитку освіти іммігрантів виявляються в інтенсивній інформатизації всіх її ланок системи, а також у підготовці педагогічних кадрів до роботи в умовах інформаційного етнічно-різноманітного соціуму.

Охоплення всіх ланок системи неперервної освіти іммігрантів сучасними інформаційно-коммунікаційними технологіями у дослідженні розглядається як інноваційний процес, ефективність якого засвідчується з одного боку тим, що за даними доповіді Світового економічного форуму Швеція очолює рейтинг країн за індексом мережної готовності протягом останніх п'яти років (2008-2012 рр.), а з другого - лідерською позицією країни в міжнародному рейтингу щодо успішності інтеграції іммігрантів у соціум. Доведено, що кожне завдання щодо інтеграції зазначеної категорії осіб у шведський соціум розв'язується за допомогою широкого використання інформаційно-коммунікаційних технологій, що створює реальні можливості для демократизації, індивідуалізації освітнього простору, розвитку його доступності й відкритості.

З'ясовано, що відбувається постійне вдосконалення педагогічної освіти Швеції шляхом включення до її змісту предметів міжкультурного спрямування, науково-дослідницьких проектів, застосування наративно-рефлексивних методик, використання потужної платформи сучасних ІКТ, що забезпечує розвиток міжкультурної, інформаційно-комунікаційної і загально-педагогічної компетентностей.

5. У результаті проведеного педагогічного дослідження системи неперервної освіти іммігрантів у Швеції визначено фактори, що зумовлюють доцільність поширення ідей шведського досвіду у вітчизняну практику.

Розроблено методичні рекомендації щодо навчання іммігрантів на всіх ланках неперервної освіти в Україні, які концентруються у визначених напрямах можливого застосування. Управлінсько-регулятивний - передбачає гарантування та забезпечення доступу цієї категорії осіб до всіх ланок неперервної освіти України, створення умов для вивчення української мови як іноземної з паралельним вивченням рідної мови, підготовку кваліфікованих педагогічних кадрів до роботи в умовах етнічної різноманітності. Управлінсько-моніторинговий - визначається здійсненням органами управління освітою постійного моніторингу кількості учнів іммігрантського походження у навчальних закладах, якості освітніх послуг, які їм надаються, контролю за одержанням освіти дітьми та підлітками з родин іммігрантів. Професійно-компетентнісний - характеризується визнанням професійного та освітньо-кваліфікаційних рівнів і реалізацією неперервної професійної освіти іммігрантів. Допрофесійно-мотивуючий - здійсненням консультативних порад, психологічної підтримки навчання осіб іноземного походження та їх дітей для здобуття знань на рівні середньої освіти, професійно-орієнтованої підготовки. Інноваційно-технологічний визначається застосуванням інформаційно-коммунікаційних технологій на всіх ланках неперервної освіти іммігрантів, підготовкою вчителів до використання інформаційно-коммунікаційних технологій у їх навчанні.