Підготовка майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготовка майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю

На сучасному етапі розвитку освітньої системи України, інтеграції у світовий інформаційний простір та у контексті профільного навчання важливого значення набувають фахова підготовка та професійна діяльність учителя інформатики, який забезпечує формування у випускника школи основ інформаційної культури та інформаційної компетентності. У Законі України "Про загальну середню освіту", Державному стандарті загальної середньої освіти в Україні, Концепції профільного навчання в старшій школі наголошується на необхідності рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої та початкової допрофільної підготовки.

Основним завданням профільного навчання є максимальна реалізація освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів з орієнтацією на вивчення предметів і курсів за вибором професійного спрямування. За таких умов ефективність роботи вчителя інформатики у класах фізико-математичного профілю залежить від рівня його підготовки у вищих навчальних закладах. Це потребує теоретичного обґрунтування дидактичних засад, наукової розробки варіативних моделей та концептуально об'єднаної системи організаційно-методичного супроводу профільного навчання, що дозволить забезпечити вивчення профільних предметів відповідно до потреб і можливостей старшокласників.

У педагогічній теорії та практиці проблема професійної підготовки вчителя досліджувалася у різних аспектах, а саме: загальнотеоретичні основи професійної підготовки вчителя на сучасному етапі (О. Антонова, С. Вітвицька, С. Гончаренко, О. Дубасенюк, І. Зязюн, О. Пєхота, О. Савченко, С. Сисоєва та ін.); методична підготовка вчителя інформатики (М. Жалдак, Е. Кузнєцов, Н. Морзе та ін.); визначення змісту курсу інформатики (Н. Апатова, А. Верлань, А. Єршов, В. Касаткін, О. Кузнєцов, В. Монахов, Ю. Первін та ін.) тощо.

Проблема профільного навчання відображена у працях науковців, предметом дослідження яких стали: концептуальні засади особистісно орієнтованого профільного навчання в загальноосвітній школі (А. Алексюк, С. Броневщук, Ю. Мальований, П. Сікорський, Б. Федоришин, І. Якиманська та ін.); сутність і особливості організації профільного навчання (Н. Аніскіна, С. Вольянська, Т. Захарова, Л. Липова, І. Лікарчук, В. Огнев'юк, Ю. Пархомець, М. Піщалковська, Л. Покроєва, Н. Шиян та ін.); науково-методичний супровід освіти старшокласників (Н. Бібік, М. Бурда, Р. Вдовиченко та ін.); психологічні аспекти профільного навчання (Г. Балл, С. Максименко, П. Перепелиця, В. Рибалка та ін.). Диференційований підхід у вивченні інформатики відображено у працях І. Вєтрової, С. Овчарова, О. Спіріна, І. Теплицького, Т. Чепрасової та ін.

Водночас, аналіз наукових джерел засвідчує, що недостатньо теоретично та методично дослідженою залишається проблема підготовки майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю, доцільність дослідження якої зумовлена суперечностями між:

- об'єктивною потребою сучасних загальноосвітніх навчальних закладів у вчителях інформатики, спроможних здійснювати професійну діяльність у старшій профільній школі, та недостатнім рівнем фахової підготовки педагогів до здійснення цього процесу;

- усталеним змістом, формами й методами професійно-педагогічної підготовки майбутніх фахівців зазначеного профілю та необхідністю посилення мотивації підготовки студентів до роботи в таких класах;

- вимогами сучасного інформаційного суспільства щодо підготовки учнів старшої школи до використання сучасних комп'ютерних технологій та недостатнім рівнем готовності випускника вищого навчального закладу, майбутнього вчителя інформатики, до роботи в класах фізико-математичного профілю навчання.

Актуальність зазначеної проблеми та її недостатня розробленість, необхідність розв'язання існуючих суперечностей зумовили вибір теми наукового дослідження: "Підготовка майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка "Формування професійної компетентності майбутнього вчителя в умовах Європейської інтеграції" (держ. реєстрац. № 0110U002110). Тема роботи затверджена на засіданні вченої ради Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 6 від 22. 12. 2006 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 27. 02. 2007 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні моделі, практичній розробці й експериментальній перевірці технології підготовки майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та практиці, уточнити сутність базових понять.

2. Науково обґрунтувати модель підготовки майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю.

3. Визначити критерії, показники та рівні сформованості досліджуваної готовності.

4. Розробити та експериментально перевірити технологію підготовки майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю.

5. Підготувати методичні рекомендації щодо підготовки майбутнього вчителя інформатики до роботи у зазначеному напрямі.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутнього вчителя інформатики.

Предмет дослідження - зміст і технологія підготовки майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю.

Методи дослідження. Для реалізації основних завдань дослідження використано такі методи: теоретичні (вивчення й аналіз філософської, педагогічної, психологічної та методичної літератури з теми дослідження, аналіз державних стандартів, проектів, програм, навчальних посібників, що визначають структуру і зміст навчання інформатики у старшій школі та вищих навчальних закладах, порівняння, моделювання, системно-структурні й системні методи, які дозволили узагальнити та систематизувати теоретичний матеріал); емпіричні (анкетування, опитування, бесіда, тестування, спостереження, експертні оцінювання, педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний етапи); статистичні (методи вимірювання та математичної обробки експериментальних даних, їх системний та якісний аналіз, графічна інтерпретація, комп'ютерна обробка результатів експерименту, що допомогли реалізувати програму дослідження та виявити якісні зміни щодо рівнів готовності майбутніх учителів інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю).

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: положення філософії сучасної освіти (В. Андрущенко, Г. Васянович, А. Герасимчук, Б. Гершунський, В. Кремень, П. Саух та ін.); ідеї диференціації навчання (О. Бугайов, П. Лернер, І. Унт та ін.); історичні аспекти розвитку профільного навчання (Г. Ващенко, М. Гончаров, М. Левківський, І. Лов'янова, О. Локшина, О. Овчарук, В. Ревякіна, І. Смірнова та ін.); основи організації профільної освіти в зарубіжних країнах (М. Авраменко, Л. Волинець, О. Джуринський, Г. Єгоров, К. Корсак, Л. Кравець, Б. Мельниченко та ін.); наукові положення математичної статистики (П. Воловик, В. Черепанов, О. Смірнов); дослідження проблеми формування готовності майбутніх учителів до професійної діяльності (К. Дурай-Новакова, М. Дьяченко, Л. Кандибович, А. Коломієць, Л. Кондрашова, Н. Кузьміна, А. Линенко, В. Моляко, В. Обозний, В. Сластьонін, Т. Тихонова та ін.); психолого-педагогічні основи навчання інформатики (О. Бочкін, М. Лапчик, Ю. Рамський, Г. Шліхта та ін.).

Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота проводилася на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка, Фізико-математичного інститут Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Глухівського національного педагогічного університету імені О. Довженка та Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ "Криворізький національний університет". В експериментальній роботі брало участь 485 студентів, 20 викладачів вищих навчальних закладів і 117 учителів інформатики.

Організація дослідницької роботи. Дослідження проводилося впродовж 2005-2013 рр. і охоплювало три етапи наукового пошуку.

На першому - теоретико-пошуковому етапі (2005-2006 рр.) - здійснено теоретичне осмислення проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження; проаналізовано навчальні плани, програми, діючі підручники та навчальні посібники; вивчено й узагальнено досвід роботи вищих навчальних закладів України.

На другому - проективно-констатувальному етапі (2006-2008 рр.) - досліджено сучасний стан підготовки майбутніх учителів інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю, проаналізовано його результативність; розроблено експериментальну модель; визначено критерії та показники рівнів готовності; проведено констатувальний етап експерименту.

На третьому - формувально-узагальнюючому етапі (2008-2012 рр.) - впроваджено та здійснено експериментальну перевірку ефективності технології підготовки майбутніх учителів інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю, проаналізовано, узагальнено, систематизовано й оформлено результати експериментальної роботи, проведено апробацію та впровадження результатів дослідження в практику діяльності педагогічних ВНЗ України.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягає у тому, що: вперше теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено ефективність моделі підготовки майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю; конкретизовано сутність та зміст професійної підготовки вчителя інформатики в класах зазначеного профілю, яка передбачала реалізацію теоретичної та практичної підготовки, визначення ефективних форм, методів (бесіда, дискусія, лекція, мозковий штурм, мікровикладання фрагментів уроків, створення портфоліо), засобів, що забезпечують підготовку вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю; визначено критерії (мотиваційний, інформаційний, діяльнісний, ціннісний, творчо-особистісний, результативно-рефлексивний), показники та рівні готовності майбутніх фахівців;

удосконалено педагогічну технологію підготовки майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю; уточнено визначення понять "підготовка майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю", "готовність учителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю";

подальшого розвитку набули зміст, форми та засоби підготовки майбутнього вчителя інформатики у контексті профільного навчання у загальноосвітніх закладах.

Практичне значення одержаних результатів полягає в: розробці технології підготовки майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю та її практичній реалізації у межах навчальної дисципліни "Шкільний курс інформатики та методика навчання"; укладанні методичних рекомендацій "Підготовка майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю (у процесі вивчення методики навчання інформатики)", які можуть бути використані при викладанні педагогічних дисциплін, зокрема, методики навчання інформатики у вищих навчальних закладах з метою підвищення рівня психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів в аспекті досліджуваної проблеми, а також учителями загальноосвітніх шкіл у процесі педагогічної діяльності.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Житомирського державного університету імені Івана Франка (акт № 643 від 23. 05. 2012 р.), Фізико-математичного інституту Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (акт № 2128 від 24. 04. 2013 р.), Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (акт № 2777 від 12. 11. 2012 р.) та Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ "Криворізький національний університет" (акт 02/19-172/3 від 30. 04. 2013 р.).

Особистий внесок здобувача у статті "Шляхи вирішення проблеми профільного навчання як результат підвищення якості освіти", опублікованій у співавторстві з С. Бабковою, полягає в аналізі досвіду впровадження профільного навчання в старшій профільній школі України.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційної роботи були предметом виступів на науково-практичних конференціях різного рівня, а саме, міжнародних: "Підготовка вчителя у контексті Європейського освітнього простору" (Київ - Житомир, 2005), "Актуальні питання науки та практики: досягнення та перспективи" (Полтава, 2007), "Ціннісні пріоритети освіти: виклики ХХІ століття" (Луганськ, 2011), "Простір і час сучасної науки" (Київ, 2012), "Психологія і педагогіка у системі гуманітарного знання" (Одеса, 2012), "Теоретичні та практичні наукові інновації" (Краків, 2013); всеукраїнських: "Методологія і методика інтерактивного навчання у середній та вищій школі" (Умань, 2010), "Підготовка майбутнього педагога в умовах реформування вищої освіти: проблеми, теорія і практика" (Переяслав-Хмельницький, 2011), "Проблеми компетентнісного підходу у підготовці майбутніх учителів: тенденції та перспективи" (Кривий Ріг, 2012); регіональній: "Психолого-педагогічні та культурологічні аспекти формування особистісної спрямованості студентської молоді: суспільство, професія, сім'я" (Житомир, 2007).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 17 одноосібних наукових публікаціях, серед яких 6 статей у провідних наукових фахових виданнях України, 2 - у виданнях іноземних держав, 10 - у збірниках наукових праць та матеріалів конференцій, 1 - методичні рекомендації.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 262 сторінки (основна частина - 184 сторінки, додатки - 35 сторінок). Список використаних джерел включає 348 найменування (з них - 7 іноземною мовою). Дисертація містить 35 таблиць (на 14 сторінках) і 18 малюнків (на 6 сторінках).

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми, визначено мету та завдання, об'єкт і предмет дослідження, викладено теоретико-методологічні основи та методи дослідження; охарактеризовано етапи експериментальної роботи; розкрито наукову новизну і теоретичне значення; подано дані про апробацію та впровадження результатів наукового пошуку.

У першому розділі - "Теоретичні основи підготовки майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю" - подано результати теоретичного аналізу сутності та взаємозв'язку базових понять дослідження; розкрито вітчизняний та зарубіжний досвід становлення профільного навчання в старшій школі; визначено доцільність, особливості, мету, завдання, принципи, рівні та етапи впровадження профільного навчання старшокласників.

У результаті аналізу й уточнення базових понять, зокрема, "профільне навчання", "підготовка майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю", "готовність учителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю" виявлено їх особливості, сутність і зміст.

Поняття "профільне навчання" визначено як засіб диференціації й індивідуалізації навчання в системі спеціалізованої підготовки учнів старших класів загальноосвітньої школи, яка передбачає зміни у структурі, змісті та організації освітнього процесу й призводить до більш повного врахування інтересів, схильностей і здібностей особистості, створення умов для освіти старшокласників відповідно до їх професійних інтересів та намірів щодо продовження навчання.

У межах дослідження "підготовка майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю" розглядається як складний, комплексний, багатофункціональний процес, орієнтований на формування у студентів потреб, мотивів, засвоєння знань, формування вмінь і навичок щодо організації профільного навчання старшокласників, спрямованого на розвиток особистості учня як майбутнього професіонала.

Доведено, що результатом ефективної підготовки майбутнього вчителя інформатики в контексті досліджуваної проблеми є "готовність учителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю", яка тлумачиться як складне, комплексне, динамічне новоутворення, детерміноване специфікою вивчення інформатики в профільних класах (психолого-педагогічні, методичні та фахові знання, вміння та навички організації навчальної діяльності в класах фізико-математичного профілю) та педагогічними умовами професійної підготовки у вищих навчальних закладах.

На основі аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду становлення профільного навчання в старшій школі визначено необхідність, особливості та мету його впровадження, завдання, принципи, рівні профільної підготовки старшокласників у класах фізико-математичного профілю. Зазначено, що така підготовка відрізняється від загальноосвітньої більш конкретними професійно зорієнтованими характеристиками мотивів, мети, засобів і результатів навчальної діяльності, що передбачає певну спеціалізацію, конкретизацію навчальної роботи у межах визначеної групи професій.

Окреслено сутність та проблеми профільного навчання інформатики, мету, основні завдання, вимоги до змісту, пріоритети, функції, форми, методи та засоби навчання. Проаналізовано особливості застосування програмних продуктів, які носять міжпредметний характер, специфіку та змістові лінії навчання, перелік спецкурсів для поглиблення вивчення комп'ютерних технологій.

З'ясовано, що в таких класах зміст шкільного курсу "Інформатика" полягає у засвоєнні учнями знань та набутті ними практичних умінь та навичок, необхідних для ефективного використання сучасних комп'ютерних засобів навчання з метою розв'язання завдань предметної галузі, організації шляхів отримання інформації, її опрацювання, систематизації, зберігання та використання.

Виокремлено принципи навчання старшокласників у класах фізико-математичного профілю (єдності цілей та змісту навчання фізико-математичної освіти, системності в доборі змісту матеріалу фізико-математичної тематики та у процесі викладання інформатики в школі, міжпредметності, політехнізму, співвіднесення навчального матеріалу з рівнем розвитку фізико-математичної науки, зворотного зв'язку), що стало основою для визначення змісту, організаційних форм та методів навчальної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах.

У другому розділі - "Модель підготовки майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю" - науково обґрунтовано й розроблено відповідну модель; визначено компоненти, критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів інформатики у досліджуваній сфері.

Авторська модель підготовки майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю вміщує такі основні блоки: цільовий, змістовий, операційний, підсумковий (рис. 1).

У результаті аналізу наукових джерел виокремлено функції підготовки вчителя до визначеного виду діяльності. Обґрунтовано думку, що діагностико-корегуюча функція пов'язана з розпізнаванням та дослідженням істотних ознак об'єкта, процеса та результата діяльності, їх комбінуванням з метою вивчення змін, встановлення причин та здійснення впливу на хід реалізації цілей освіти. З'ясовано, що орієнтаційно-прогностична функція забезпечує вміння педагога орієнтуватися на проміжний та кінцевий результати навчальної діяльності на основі визначення передумов й особливостей профільного навчання. Доведено, що конструктивно-проектувальна функція полягає в конструюванні та проектуванні цілей розвитку особистості, засобів удосконалення власної професійної майстерності, доборі способів організації діяльності, формуванні необхідних умінь та навичок. З'ясовано, що організаційна функція потребує вміння залучати учнів до різних видів діяльності й організовувати роботу колективу, встановлювати позитивну психологічну атмосферу та підтримку. Визначено, що інформаційна функція передбачає забезпечення учнів знаннями з основ науки та спеціальної допрофесійної підготовки в умовах сучасних комп'ютерних технологій. Обґрунтовано думку, що комунікативно-стимуляційна функція пов'язана з впливом особистості вчителя на учнів, налагодженням доброзичливих стосунків, формуванням внутрішньої мотивації до навчання як процес пізнання нового за допомогою комп'ютерних технологій.

інформатика профільний навчання

Рис. 1. Модель підготовки майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю

Доведено, що дослідно-творча функція полягає у творчому застосуванні відомих педагогічних та методичних ідей до конкретних умов навчання, осмисленні та розробці нових форм, методів, засобів навчання. З'ясовано, що аналітико-оцінна функція передбачає контроль, самоконтроль, оцінку та самооцінку процесу й результату здійсненої діяльності.

У ході експериментального дослідження визначено структурні компоненти підготовки. Мотиваційно-цільовий забезпечує стійку професійну спрямованість майбутнього вчителя інформатики на професійно-педагогічну діяльність у профільних класах, визначає рівень прагнень та цілей щодо усвідомлення значущості майбутньої професійної діяльності. Когнітивний включає системне набуття фундаментальних, психолого-педагогічних і методичних знань. Операційно-діяльнісний визначається формуванням у майбутніх фахівців необхідних умінь та навичок для здійснення професійної діяльності в умовах профільного навчання. Емоційно-ціннісний полягає у набутті якостей та цінностей особистісного розвитку педагога. Особистісно-позиційний передбачає розвиток особистісних професійно спрямованих якостей в умовах профільного навчання, вміння планувати стратегію власного життя, що сприяє становленню особистості. Дослідницько-рефлексивний забезпечує здатність до професійного самоствердження, самовдосконалення та самореалізації в класах фізико-математичного профілю.

Доведено, що компоненти моделі реалізуються як у теоретичній, так і практичній площині підготовки в аудиторний і позааудиторний час. Ефективність зазначеного процесу забезпечується контролем, самоконтролем, оцінкою й самооцінкою діяльності її суб'єктів (викладачів і студентів).

Обґрунтовано думку, що в процесі реалізації зазначених складових підготовки формується готовність майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю.

У дослідженні розроблено критерії готовності: мотиваційний (цілі, потреби, мотиви, що спонукають до роботи в профільних класах в умовах застосування комп'ютерних технологій); інформаційний (система набутих студентом фахових, психолого-педагогічних, методичних знань щодо сутності роботи педагога в профільних класах); діяльнісний (сукупність професійних знань і вмінь, необхідних учителю інформатики для продуктивної роботи в профільних класах в умовах швидкої технологічної зміни суспільства); ціннісний (наявність сформованих професійних якостей особистості та цінностей для здійснення майбутньої педагогічної діяльності на достатньому рівні); творчо-особистісний (необхідні професійні вміння та якості, реалізація яких забезпечує творчий характер педагогічної діяльності); результативно-рефлексивний (контроль, самоконтроль, оцінка й самооцінка процесу та результатів здійсненої діяльності з метою окреслення подальших перспектив).

Визначено показники та рівні готовності майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю: початковий (адаптивний), середній (елементарний), достатній (частково-пошуковий), високий (творчо-дослідницький). Охарактеризовано сутність та особливості кожного з них.

Зазначено, що перевірка ефективності моделі підготовки майбутнього вчителя інформатики до профільного навчання старшокласників передбачає розробку та впровадження відповідної авторської технології.

У третьому розділі - "Експериментальна перевірка технології підготовки майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю" - викладено програму й методику експериментального дослідження, розроблено та впроваджено авторську технологію підготовки майбутнього вчителя інформатики в досліджуваній сфері, представлено результати її апробації, проаналізовано та узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи.

Програма педагогічного експерименту передбачала реалізацію попереднього, констатувального, формувального та аналітико-узагальнюючого етапів.

Визначений розподіл студентів за рівнями готовності на констатувальному етапі експерименту засвідчив, що понад третини майбутніх фахівців (близько 35 %) мають низький рівень готовності до роботи в класах фізико-математичного профілю.

З'ясовано, що в процесі реалізації існуючої системи професійної освіти недостатньо уваги приділяється особливостям роботи в класах фізико-математичного профілю, що визначає необхідність розробки та впровадження в навчальний процес авторської технології підготовки майбутнього вчителя інформатики в досліджуваному напрямі.

Метою зазначеної технології є створення умов для реалізації інтересів і потреб студента, підвищення його фахового рівня та здатності до творчої самореалізації в майбутній професійній діяльності.

Технологія підготовки майбутніх учителів інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю здійснювалася шляхом реалізації певних блоків. Цільовий блок передбачав виокремлення, актуалізацію та визначення цілей і завдань педагогічної діяльності, усвідомлення значущості знань, умінь та навичок у сфері профільного навчання старшокласників, установку на професійно-педагогічний розвиток та саморозвиток. Змістовий блок визначався оволодінням студентами сутністю психолого-педагогічних, фахових та методичних знань. Операційний - характеризувався використанням знань, умінь та навичок у ході вивчення психолого-педагогічних і фахових дисциплін, а також методики навчання інформатики, вибором технологій, форм, методів, засобів навчання, плануванням навчально-виховних завдань. Підсумковий - передбачав здійснення контролю, самоконтролю, оцінки, самооцінки власної діяльності.

Ефективність упровадження авторської технології визначено за допомогою показників готовності майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю з використанням таких методів, як спостереження, анкетування, опитування, тестування та ін.

У ході аналізу результатів підсумкового зрізу із застосуванням методів статистичної обробки, зокрема t-критерію Ст'юдента, критерію однорідності , підтверджено позитивну динаміку формування готовності студентів до роботи в класах фізико-математичного профілю (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка рівнів готовності студентів експериментальних (ЕГ) і контрольних (КГ) груп на початку та наприкінці експерименту

За результатами впровадження авторської технології підготовки майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю визначено позитивну динаміку всіх рівнів готовності студентів експериментальних груп, що має таку тенденцію: відбувся перехід студентів з низького (адаптивного) рівня на вищі (елементарний, частково-пошуковий); збільшилася кількість студентів, у яких готовність сформована на високому рівні (творчо-дослідницькому). Одержані результати засвідчили, що за період проведення формувального етапу експерименту в експериментальних групах, на відміну від контрольних, зменшилася кількість студентів початкового (з 34,78 % до 13,91 %), середнього (з 42,61 % до 17,39 % ) рівнів професійної готовності. Водночас, зросла кількість студентів із достатнім (з 17,39 % до 38,26 %), високим (з 5,22 % до 30,43 %) рівнем.

Узагальнення результатів формувального етапу експерименту засвідчило про наявність вираженої позитивної зміни рівнів готовності у експериментальних групах, що підтверджує ефективність запропонованої авторської технології підготовки майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю.

Висновки

У дослідженні здійснено теоретичне узагальнення й практичне розв'язання актуальної наукової проблеми підготовки майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю, що дозволило сформулювати такі висновки:

1. Результати аналізу проблеми підготовки майбутнього вчителя інформатики у психолого-педагогічній літературі свідчать про існування суперечностей між наявним станом професійної підготовки та сучасними вимогами до роботи в класах фізико-математичного профілю. З'ясовано, що проблема підготовки майбутнього вчителя інформатики згідно основних ідей системного, діяльнісного, особистісно орієнтованого та технологічного підходів (спрямованість на професійно-педагогічну діяльність у профільних класах, вибір форм, методів, засобів, які формують у майбутніх фахівців необхідні вміння та навички для здійснення професійної діяльності в зазначеній сфері, результативність роботи вчителя та учня в класах фізико-математичного профілю тощо) вимагає не лише нових ефективних шляхів організації навчально-виховного процесу ВНЗ, але й перегляду структури та змісту процесу реалізації досліджуваної проблеми.

У ході теоретичного аналізу уточнено та науково обґрунтовано базові поняття дослідження: "профільне навчання" - засіб диференціації й індивідуалізації навчання в системі спеціалізованої підготовки учнів старших класів загальноосвітньої школи, яка передбачає зміни у структурі, змісті та організації освітнього процесу й призводить до більш повного врахування інтересів, схильностей і здібностей особистості, створення умов для освіти старшокласників відповідно до їх професійних інтересів та намірів щодо продовження навчання.

У межах дослідження "підготовка майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю" розглядається як складний, комплексний, багатофункціональний процес, орієнтований на формування у студентів потреб, мотивів, засвоєння знань, формування вмінь і навичок щодо організації профільного навчання старшокласників, спрямованого на розвиток особистості учня як майбутнього професіонала.

У результаті аналізу готовність учителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю тлумачиться як складне, комплексне, динамічне новоутворення, детерміноване специфікою вивчення інформатики в профільних класах (психолого-педагогічні, методичні та фахові знання, вміння та навички організації навчальної діяльності в класах фізико-математичного профілю) та педагогічними умовами професійної підготовки у вищих навчальних закладах.

2. З урахуванням сучасних тенденцій у педагогічній теорії та практиці розроблено та теоретично обґрунтовано модель підготовки майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю. Визначено сутність основних функції підготовки до реалізації профільного навчання (діагностико-корегуючу, орієнтаційно-прогностичну, конструктивно-проектувальну, організаційну, інформаційну, комунікативно-стимуляційну, дослідно-творчу, аналітико-оцінну) та структурні компоненти (мотиваційно-цільовий, когнітивний, операційно-діяльнісний, емоційно-ціннісний, особистісно-позиційний, дослідницько-рефлексивний). Розроблена модель включає цільовий, змістовий, операційний та підсумковий блоки. Доведено, що в результаті її реалізації формується готовність майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю.

3. У ході експериментального дослідження визначено критерії (мотиваційний, інформаційний, діяльнісний, ціннісний, творчо-особистісний, результативно-рефлексивний) готовності. Виокремлено такі її рівні: початковий (визначається низьким рівнем знань фахових дисциплін, відсутністю самостійності в навчальній діяльності, неадекватною самооцінкою); середній (характеризується недостатньо усвідомленим ставленням до значущості професійної діяльності, фрагментарними та несистематичними відтворенням фахових знань, недостатнім використанням набутих умінь); достатній (відрізняється переважно емоційно-позитивним ставленням до професійної діяльності, яскравим проявом знань зі спеціальних та психолого-педагогічних дисциплін, активністю у подальшому саморозвитку); високий (передбачає чітке позитивне ставлення студента до професійної діяльності, відповідний рівень знань зі спеціальних та психолого-педагогічних дисциплін, потребу в педагогічному самовдосконаленні та розвитку, адекватну самооцінку).

4. На основі сучасних підходів до розробки досліджуваної проблеми створено й експериментально перевірено ефективність технології підготовки майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю, яка передбачала реалізацію попереднього, констатувального, формувального та аналітико-узагальнюючого етапів.

Визначено стан готовності майбутнього вчителя до і після реалізації формувального етапу експерименту, що засвідчив значне зменшення кількості студентів експериментальної групи порівняно з контрольною, у яких професійна готовність сформована на початковому (адаптивному) рівні (13,91 % проти 22,32) та збільшення кількості тих, у яких досліджувана професійна готовність сформована на високому (творчо-дослідницькому) рівні (30,43 % проти 17,86 %). Результати контрольного (формувально-узагальнюючого) етапу експериментальної роботи дозволяють стверджувати про ефективність упровадження авторської технології.

Визначено позитивну динаміку у готовності педагога до роботи в класах фізико-математичного профілю: у цілях, потребах, мотивах, психолого-педагогічних, фахових, методичних знаннях студентів, сформованості вмінь, професійних якостей та цінностей особистості, у контролі, самоконтролі, оцінці й самооцінці процесу та результату здійсненої діяльності.

5. У ході експериментального дослідження розроблено методичні рекомендації "Підготовка майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю (у процесі вивчення методики навчання інформатики)", в яких окреслено особливості роботи в класах фізико-математичного профілю. Реалізація визначених завдань сприяла поглибленому вивченню дисципліни у напрямі профільної орієнтації. Змістова частина передбачала ознайомлення майбутніх учителів з основними поняттями (їх визначеннями, важливістю, взаємозв'язками та особливостями впровадження). Практична - плани семінарських та лабораторних занять відповідно до робочої програми курсу "Шкільний курс інформатики та методики навчання", які розподілені за модулями (вказується тематика заняття, його мета, теоретичний матеріал, а також зміст роботи на кожному з них, завдання для самостійної роботи, запитання для контролю та самоконтролю знань студентів, список рекомендованої літератури тощо).

Результати експериментальної роботи, підтверджені методами математичної статистики, засвідчили ефективність упровадження авторської технології підготовки майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю.

Проведене дослідження не претендує на вичерпне висвітлення окресленої проблеми. Перспективи подальшої роботи передбачають: оновлення змісту, форм, методів і технологій підготовки майбутнього вчителя інформатики; визначення шляхів удосконалення існуючих програм з профільно-орієнтованих дисциплін у вищих навчальних закладах з метою підвищення освітнього рівня студентів та посилення їх інтелектуального та творчого потенціалу; наукове обґрунтування й розробку навчально-методичного супроводу підготовки майбутнього педагога з урахуванням особливостей профільного навчання в класах фізико-математичного профілю.

Список опублікованих праць

інформатика профільний навчання

1.Жуковська А. Л. Комп'ютерні технології навчання як запорука якісної освіти у світлі сучасних новітніх інформаційних досягнень / А. Л. Жуковська // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Житомир, 2006. - Вип. 29. - С. 128-131.2.Жуковська А. Л. Використання комп'ютерних технологій в класах фізико-математичного профілю навчання / А. Л. Жуковська // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка - Житомир, 2008. - Вип. 37 - С. 157-160.

3.Федорчук А. Л. Структурно-функціональна модель підготовки вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю / А. Л. Федорчук // Гуманітарний вісник ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" : зб. наук. праць. - Переяслав-Хмельницький, 2011. - Вип. 21. - С. 293-296.

4.Федорчук А. Л. Готовність майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю / А. Л. Федорчук // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : зб. матеріалів V Міжнар. наук.-прак. конф. "Ціннісні пріоритети освіти: виклики ХХІ століття". - Луганськ, 2011. - № 20 (231). - С. 137-144.

5.Федорчук А. Л. Особливості викладання інформатики в класах фізико-математичного профілю / А. Л. Федорчук // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи : зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [ред. кол. : Побірченко Н. С. (гол. ред.) та ін.]. - Умань : ПП Жовтий, 2011. - Вип. 36. - С. 135-141.

6.Федорчук А. Л. Технологія підготовки майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю / А. Л. Федорчук // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць / [ред. кол. : Бакум З. П. (гол. ред.) та ін.]. - Кривий Ріг, 2012. - Вип. 36. - С. 374-381.

7.Федорчук А. Л. Підготовка майбутнього вчителя інформатики до роботи в класах фізико-математичного профілю (в процесі вивчення методики навчання інформатики) : методичні рекомендації [для студ. вищих навч. закл.] / Анна Леонідівна Федорчук - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2012. - 132 с.

8.Федорчук А. Л. Подготовка будущего учителя информатики к работе в профильной школе / А. Л. Федорчук // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия : Педагогика, психология. - Тольятти : Изд-во Тольяттинского государственного университета, 2013. - № 2 (13). - С. 289-291.

Размещено на Allbest.ru