Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ЖУКОВСЬКИЙ ЄВГЕНІЙ ІВАНОВИЧ

Житомир 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Ковальчук Валентина Антонівна, Житомирський державний університет імені Івана Франка, доцент кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Тимошенко Олексій Валерійович, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, директор Інституту фізичного виховання і спорту;

кандидат педагогічних наук, доцент Максимчук Борис Анатолійович, Вінницький державний університет імені М.М. Коцюбинського, доцент кафедри фізичного виховання.

Захист відбудеться 18 листопада 2014 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 14.053.01 у Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40, 2-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка (10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40).

Автореферат розісланий 17 жовтня 2014 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради С. Л. Яценко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Одним із пріоритетних завдань державної політики є збереження та зміцнення здоров'я підростаючого покоління. Про це свідчать такі документи, як закони України «Про вищу освіту», «Про фізичну культуру і спорт», Концепція Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2012-2016 роки, Болонська декларація Євросоюзу, рекомендації ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ.

Аналіз факторів, що вплинули на виникнення в учнів відхилень у фізичному розвитку, свідчить про недоліки фізичного виховання в школі: в багатьох учнів не сформована мотивація до занять фізичними вправами як важливого чинника покращення здоров'я, ведення здорового способу життя; обмеження рухової активності учнів із-за перевантаження їх навчальними заняттями, нераціональне та незбалансоване харчування, низький рівень розуміння цінності здоров'я.

У зв1язку з цим особливої актуальності набуває проблема засвоєння учнями знань про різні види самостійних фізкультурно-оздоровчих занять, культуру рухів, формування внутрішньої потреби самостійно займатися фізичними вправами для забезпечення та зміцнення здоров?я. Успішне вирішення її можливе за умови покращення підготовки майбутніх учителів фізичної культури щодо організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів.

Професійна підготовка вчителів фізичної культури стала предметом дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців. Так, науковий пошук теоретичних основ проблеми підготовки майбутніх учителів фізичної культури у межах окресленої проблеми дав нам змогу виявити ряд наукових праць, присвячених історії становлення та розвитку фізичної культури та спорту, зокрема це праці В.В. Гайла, Б.Ф. Голощапова, О.П. Крижанівського, Л. Куна, А.Є. Мерзлікіна, В. Олівової, В.К. Пєльмєнєва, Ф.І. Самоукова, В.В. Столбова та ін. Історію педагогіки у різні періоди розвитку людства, у тому числі й питання фізичного виховання, досліджували М.С. Гриценко, О.Н. Джуринський, Д.І. Латишина, М.В. Левківський, А.І. Марру, М.А. Мазалова та ін. Професійні особливості діяльності вчителя фізичної культури розглядали Л.О. Демінська, Л.І. Іванова, С.І. Присяжнюк, Л.П. Сущенко, І.С. Якиманська, В.Т. Яловик та ін. Про необхідність удосконалення фізичних якостей учнів у роботі вчителя фізичної культури зазначають Р.Ф. Ахметов, О.І. Бичук, В.М. Гостіщев, А.В. Сватьєв, Н.В. Богдановська, М.О. Козленко, Г.В. Рощупкін. Формування в учнів інтересу до спеціальності «Вчитель фізичної культури» висвітлено у дослідженнях Г.З. Лавріна, О.В. Петуніна та ін.

Система формування професійної педагогічної спрямованості студентів факультетів фізичного виховання розкрита у працях Б.А. Ашмаріна, В.М. Видріна, Б.М. Шияна. Мотиви і стимули навчання студентів факультетів фізичного виховання досліджували О.Ю. Ажиппо, Н.Ю. Борейко, Є.А. Захаріна, О.М. Песіна, І.Є. Шаталова. Розвитку самостійних занять фізичними вправами присвятили свої наукові праці О.П. Бескопильний, Ю.В. Суббота, Б.М. Тімошенко, Н.Л. Чайченко. Формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності досліджували К.В. Короленко, Г.Ю. Куртова, Б.А. Максимчук, В.І. Наумчук, О.А. Стасенко, О.В. Тимошенко.

Незважаючи на численні дослідження науковцями теоретико-методичних аспектів підготовки майбутніх фахівців до професійної діяльності, недостатньо розробленою є проблема підготовки майбутніх спеціалістів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів. Зокрема, виявлені протиріччя між: зростаючими вимогами до роботи вчителя фізичної культури і рівнем готовності майбутніх учителів до організації самостійних занять учнів фізичними вправами; потребою школи використовувати на уроках фізичної культури інноваційні технології з метою виховання в учнів інтересу до самостійних занять фізичними вправами і здатністю вчителів до їх використання; необхідністю засвоєння студентами знань про різні види самостійних занять фізичними вправами, методику їх проведення та відсутністю систематичної підготовки майбутніх спеціалістів у визначеному напрямі. Окрім того, на особливу увагу заслуговує обґрунтування сутності, наукових підходів, педагогічних умов, змісту, форм, методів підготовки майбутніх спеціалістів фізичної культури до організації учнів самостійно виконувати оздоровчі фізичні вправи.

Отже, актуальність, соціальне значення та недостатня розробленість окресленої проблеми зумовили вибір теми дисертаційної роботи: «Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка «Формування професійної компетентності майбутнього вчителя в умовах європейської інтеграції» (державний реєстраційний номер 0110U002110).

Тему дисертації затверджено вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 4 від 26. 11. 2010 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології НАПН України (протокол № 9 від 21. 12. 2010 р.).

Об'єкт дослідження - підготовка майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності.

Предмет дослідження - зміст, форми, методи формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність розробленої структурно-логічної моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів.

Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в історико-педагогічній, психологічній, методичній науковій літературі та практиці роботи вчителя фізичної культури.

2. Визначити та охарактеризувати структурні компоненти, критерії, показники та рівні сформованої готовності майбутніх фахівців фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів.

3. Розробити структурно-логічну модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів.

4. Упровадити та експериментально перевірити ефективність структурно-логічної моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів

5. Розробити навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх спеціалістів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: наукові положення філософської та психолого-педагогічної науки про розвиток особистості, людину як суб'єкта діяльності, психологічні механізми утворення смислової сфери особистості; гуманістичний, аксіологічний, особистісно орієнтований, діяльнісний наукові підходи до професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури; принципи цілісності, детермінізму, активної діяльності особистості.

Теоретичною основою дослідження слугують положення філософії освіти (В.П. Андрущенко, А.А. Герасимчук, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.О. Огнев'юк, П.Ю. Саух, В.М. Ткаченко); концептуальні положення щодо особистісно-професійного розвитку вчителя (С.С. Вітвицька, Н.В. Гузій, О.А. Дубасенюк, М.Б. Євтух, Н.В. Кузьміна, С.О. Сисоєва, Л.О. Хомич та ін.), вищої фізкультурної освіти (Р.Ф. Ахметов, Є.П. Каргополов, С.Д. Неверкович, Б.М. Шиян, Т.Ю. Круцевич, Т.О. Лоза, В.В. Затилкін, В.Г. Папуша), проблем організації фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів (С.М. Дятленко, А.П. Савченко, О.С. Куц, В.Г. Арєф'єв, Г.А. Єдинак, С.М. Сінгаєвський та ін.). підготовка учитель фізичний оздоровчий

Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань використано такі методи:

теоретичні - порівняння та аналіз, за допомогою яких узагальнено наукові підходи у вітчизняній і зарубіжній літературі щодо визначення стану підготовки майбутніх спеціалістів фізичної культури; моделювання, за яким розроблено структурно-логічну модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів та апробовано її у вищих навчальних закладах;

емпіричні - спостереження, бесіда, анкетування, педагогічний експеримент, самооцінка та оцінка експертів, які застосовувалися під час констатувального та формувального етапів педагогічного експерименту;

статистичні - кількісний та якісний аналіз емпіричних даних щодо експериментальної перевірки розробленої моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів.

Організація дослідження. Дослідження проводилося в 2009-2014 роках у три етапи.

На першому етапі (2009-2010 рр.) опрацьовано психолого-педагогічну й методичну літературу з теми дослідження. Визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження та наукові підходи до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів. Складено програму педагогічного експерименту.

На другому етапі (2010-2011 рр.) розроблено структурно-логічну модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів, зокрема визначено компоненти, критерії та рівні готовності студентів до професійної діяльності у досліджуваному напрямі. Проведено констатувальний етап педагогічного експерименту. Обґрунтовано відповідні педагогічні умови підготовки майбутніх фахівців фізичної культури.

На третьому етапі (2011-2014 рр.) проведено формувальний етап експерименту з метою перевірки ефективності моделі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів. Узагальнено результати педагогічного експерименту. Зроблено основні висновки та розроблено методичні рекомендації.

Експериментальну базу дослідження становили Житомирський державний університет імені Івана Франка, Львівський державний університет фізичної культури, Луцький інститут розвитку людини, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова (м. Київ).

Дослідженням було охоплено 578 осіб: 496 студентів, 12 викладачів, 70 учителів фізичної культури.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше розроблено й обґрунтовано структурно-логічну модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів, визначено педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійних занять учнів фізичними вправами;

удосконалено змістово-процесуальне забезпечення підготовки майбутніх учителів фізичної культури, уточнено сутність понять «самостійна фізкультурно-оздоровча діяльність», «готовність майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів»;

подальшого розвитку набули теоретичні положення про специфіку професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів в умовах кредитно-модульної системи навчання.

Практичне значення дослідження полягає в реалізації у навчальний процес підготовки майбутніх учителів фізичної культури структурно-логічної моделі формування готовності майбутніх спеціалістів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності учнів, розробленні навчально-методичних матеріалів: спецкурсу «Самостійна фізкультурно-оздоровча діяльність школярів», комплексів фізичних вправ для ранкової гімнастики та фізкультпаузи (5-11 кл.), методичних рекомендацій щодо складання їх та використання; орієнтовних домашніх завдань із фізичної культури (5-11 кл.).

Матеріали дослідження можуть бути використані у вищих педагогічних навчальних закладах під час підготовки майбутніх фахівців фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності учнів, при складанні навчальних програм із фахових дисциплін, у науково-дослідній роботі студентів, у системі післядипломної освіти.

Авторські практичні здобутки, розроблені на основі дослідницьких матеріалів, упроваджено в систему підготовки майбутніх учителів фізичної культури Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка № 1/125 від 19. 02. 2014 р.), Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка № 07 - 10 / 548 від 14. 03. 2014 р.), Луцького інституту розвитку людини (довідка № 67 від 19. 09. 2013 р.), Львівського державного університету фізичної культури (довідка № 148 від 17. 02. 2014 р.).

Апробація матеріалів дослідження відбувалася шляхом публікації праць, виступів автора на науково-практичних конференціях різного рівня, зокрема, міжнародних: ІХ Міжнародній науково-методичній конференції «Духовна культура особистості та інноваційні освітні технології: виклики ХХІ століття» (Вінниця, 2012), ІХ Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Україна наукова» (Київ, 2012), Міжнародній науково-практичній конференції «Досягнення науки за останні роки. Нові напрацювання» (Варшава, 2012), V Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми фізичного виховання, реабілітації, спорту і туризму» (Запоріжжя, 2013); всеукраїнських: «Естетичне виховання дітей та молоді: теорія, практика, перспективи розвитку» (Житомир, 2012), «Медико-біологічні і педагогічні основи фізичного виховання і спорту» (Кременець, 2013); науково-методичних семінарах кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка (2009?2014 роки).

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 15 публікаціях автора, з яких 7 статей ? у фахових виданнях, 3 - у збірниках матеріалів конференцій, 2 - у зарубіжних виданнях, 1 ? інструктивно-методичні матеріали.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (262 найменування, з них ? 14 іноземною мовою) і додатків. Загальний обсяг роботи ? 251 сторінка (основний зміст дисертації займає 186 сторінок). У роботі є 8 рисунків, 26 таблиць та 8 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження; визначено його мету, завдання, об'єкт, предмет і методи; розкрито наукову новизну й практичне значення; подано інформацію про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Теоретичні основи проблеми підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів» ? представлено результати історико-педагогічного аналізу проблеми; окреслено теоретичні підходи до з'ясування сутності понять «фізична культура», «фізкультурно-оздоровча діяльність», «самостійна фізкультурно-оздоровча діяльність»; обґрунтовано наукові підходи до професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури щодо організації самостійних занять школярів оздоровчими фізичними вправами.

Проаналізовано можливості використання досвіду різних цивілізацій у вихованні здорового способу життя, розвитку фізкультурно-оздоровчої діяльності у контексті реформування національної фізичної освіти, зокрема підготовки майбутніх спеціалістів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів.

У результаті здійсненого історико-педагогічного аналізу досліджуваної проблеми доведено, що ще за часів Стародавнього світу, періоду Київської Русі спостерігається тенденція до збереження традицій здорового способу життя, пошуку виховних впливів та різних форм організації фізичних занять для дітей та молоді з метою усвідомлення цінності здоров'я і підготовки їх до дорослого життя.

На основі теоретичних узагальнень окреслено та охарактеризовано певні періоди підготовки вчителів фізичної культури: життєзабезпечувальний (від найдавніших часів до XVII ст.); загальнорозвивальний (XVIII ст. - початок XX ст.); здоров'язберігаючий (XX ? початок XXI ст.).

Визначено суттєві ознаки життєзабезпечувального періоду, для якого характерним був розгляд проблеми фізкультурно-оздоровчої діяльності дітей як життєво важливої умови існування і виживання в контексті необхідності адаптації до складних природних і кліматичних умов та низького рівня медичної допомоги.

Окреслено особливості загальнорозвивального періоду, який визначається ставленням до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності учнів як складової їх всестороннього і гармонійного розвитку, що передбачає накопичення педагогічного досвіду вирішення досліджуваної проблеми в навчально-виховному процесі.

Доведено, що здоров?язберігаючий період характеризується становленням педагогічних знань про організацію фізкультурно-оздоровчої діяльності учнів як необхідної і важливої складової їх розвитку у навчально-виховному процесі під керівництвом учителя та самостійно, про принципи і методи її успішної реалізації, що вимагає відповідної професійної підготовки вчителів фізичної культури до окресленого напрямку діяльності.

На основі аналізу поглядів науковців уточнено зміст базових понять: "фізична культура", "фізкультурно-оздоровча діяльність", "самостійна фізкультурно-оздоровча діяльність. З'ясовано, що самостійна фізкультурно-оздоровча діяльність - це самостійне виконання людиною оздоровчих фізичних вправ з урахуванням індивідуальних та вікових особливостей, викликане потребою розвитку її життєво важливих здібностей, покращення стану здоров?я й формування необхідних умінь і навичок збереження та відновлення високої працездатності.

У дисертації виокремлено й обґрунтовано наукові підходи до підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Зокрема, гуманістичний підхід характеризується формуванням у майбутніх учителів фізичної культури почуття людяності, любові до дітей, свідомим ставленням до самостійних занять фізичними вправами. Аксіологічний підхід визначається формуванням у студентів ціннісного світогляду, культурного рівня, щоб бути прикладом і джерелом тих повчань, які вони хочуть сформувати у своїх учнів під час роботи в школі. Особистісно орієнтований підхід дає можливість спрямувати взаємодію суб'єктів навчально-виховного процесу на набуття необхідних знань, формування відповідних умінь і навичок підтримувати власне здоров'я і здоров'я своїх вихованців. Діяльнісний підхід забезпечує створення необхідних умов поетапного формування в майбутніх учителів структурних компонентів готовності організовувати самостійну фізкультурно-оздоровчу діяльність школярів.

У другому розділі ? «Моделювання процесу підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів» - охарактеризовано структурно-логічну модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів; обґрунтовано готовність учителя (сутність, структура, критерії та рівні сформованості) до зазначеного виду діяльності; визначено педагогічні умови реалізації авторської моделі.

На основі аналізу науково-педагогічної літератури та практичної діяльності розроблено модель підготовки студентів факультету фізичного виховання до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів (рис. 1).

Доведено, що навчальний процес підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів передбачає реалізацію таких принципів: свідомості й активності, індивідуалізації, зв'язку навчання з практикою, систематичності, послідовності, диференціації, проблемності. Авторська модель ґрунтується на врахуванні особливостей змісту й структури, послідовності та взаємозв'язку усіх складових підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів. Реалізація її передбачає: введення додаткової інформації до змісту спортивно-педагогічних дисциплін із метою поглиблення знань студентів про види самостійних фізичних занять та методику їх проведення; активну розумову діяльність студентів під час вивчення навчальних дисциплін; залучення їх до колективної, групової та індивідуальної роботи з використанням активних та інтерактивних методів навчання.

Визначено сутність готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів та її структурні компоненти (мотиваційний, гностичний, діяльнісний, рефлексивний).

Мотиваційний компонент спрямований на усвідомлення майбутнім фахівцем фізичної культури соціальної та особистої значущості своєї спеціальності, прагнення до особистісного і фахового зростання, вміння мотивувати свої інтереси, переконання, потреби.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Структурно-логічна модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів

Гностичний компонент відображає володіння професійно спрямованою системою теоретичних знань про самостійні заняття фізичними вправами, вміння здійснювати діагностику й аналіз особистої діяльності щодо наукових понять та рівня методичних знань проведення самостійних занять оздоровчими фізичними вправами.

Діяльнісний компонент виявляється в умінні майбутнього вчителя використовувати різні види самостійної діяльності у розвитку фізичних якостей, у навчанні учнів правильно виконувати фізичні вправи шляхом вироблення в них потреби займатися самостійно оздоровчою діяльністю.

Рефлексивний компонент визначається здатністю студента критично ставитися до особистісних та професійних якостей, використовувати методи і прийоми самоконтролю.

Відповідно до структури готовності майбутніх учителів фізичної культури організовувати самостійні заняття учнів фізичними вправами для визначення ефективності розробленої моделі обрано такі критерії оцінювання, як мотиваційно-ціннісний, гностичний, діяльнісний, рефлексивний та їх показники, окреслено три рівні професійної компетентності: високий, середній, низький.

Доведено, що результативність та ефективність функціонування авторської моделі забезпечується сукупністю трьох груп педагогічних умов: створення ціннісно-рефлексивного освітнього середовища; розвиток професійно спрямованих умінь (пізнавальні, аналітичні, організаційні, комунікативні); забезпечення розвитку і стимулювання творчої активності майбутніх учителів: суб?єкт-суб?єктні відносини, науково-дослідна робота.

У третьому розділі - «Експериментальне дослідження ефективності впровадження структурно-логічної моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів» ? представлено програму експериментального дослідження; запропоновано навчально-методичне забезпечення реалізації структурно-логічної моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів; проаналізовано результати формувального етапу експерименту.

Програмою експериментального дослідження передбачено вивчення стану готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів, розробку та перевірку ефективності методики реалізації розробленої авторської моделі.

Результати констатувального етапу експерименту показали, що навчання студентів факультету фізичного виховання ВНЗ в основному зорієнтовано на фізкультурно-оздоровчу діяльність і мало уваги приділяється організації самостійних занять школярів оздоровчими фізичним вправами: у студентів-випускників переважає середній рівень сформованості показників структурних компонентів готовності (55,7%) їх до означеного напряму діяльності. Зокрема, у багатьох студентів (23%) не сформовано професійну педагогічну спрямованість, мотивацію до фізичного виховання, спостерігається низький рівень знань у частини випускників (29,4%) про види самостійних занять фізичними вправами та методику їх проведення. Отримані результати засвідчили необхідність покращення підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів.

Для успішного вирішення досліджуваної проблеми в основу навчання студентів експериментальної групи покладено розроблену структурно-логічну модель підготовки майбутніх фахівців. Студенти контрольної групи навчалися за традиційною програмою із включенням окремих елементів оздоровчого напряму. Упровадження авторської моделі передбачано реалізацію особистісно орієнтованого підходу, що сприяло формуванню у майбутніх учителів навичок самовизначення, самоорганізації, самоосвіти та оволодінню особистісно-гуманною спрямованістю у виборі завдань, змісту та способів організації навчальної роботи. Цикл спортивно-педагогічних дисциплін передбачає засвоєння студентами знань про фізкультурно-оздоровчу діяльність, методичний та практичний інструментарій формування необхідних професійних умінь та навичок.

Із метою підвищення рівня професійної підготовки майбутніх учителів до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів змістово збагачено розділи навчальних дисциплін «Педагогіка», «Теорія і методика фізичного виховання», «Теорія і методика викладання гімнастики» необхідною інформацією, а також розроблено спецкурс «Самостійна фізкультурно-оздоровча діяльність школярів» для студентів випускних курсів факультету фізичного виховання. Лекційний курс спецкурсу містить інформацію про сутність самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності, види самостійних занять школярів оздоровчими фізичними вправами, форми, засоби та методи їх реалізації. Практичні заняття спрямовані на формування в майбутніх фахівців фізичної культури необхідних умінь та навичок організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів. Для підвищення ефективності організації навчального процесу використовувалися інноваційні технології, форми і методи навчання на основі принципів виховуючого й розвиваючого навчання.

Перевірку результативності запропонованої моделі проведено шляхом зіставлення діяльності експериментальної і контрольної груп студентів-випускників. Порівнювалися початкові та кінцеві дані дослідження по кожному структурному компоненту готовності майбутніх учителів фізичної культури окремо. Визначено відносну частку наявної готовності за методикою О.В. Смірнова. Простежено динаміку зміни рівнів сформованості структурних компонентів (мотиваційного, гностичного, діяльнісного, рефлексивного) готовності майбутніх учителів фізичної культури експериментальної та контрольної груп. Перевірку достовірності одержаних результатів проведено на основі використання t ? критерію Стьюдента.

Узагальнення результатів формувального етапу експерименту свідчать про позитивну динаміку досліджуваного феномену в експериментальній групі. Так, показник високого рівня готовності в студентів експериментальної групи зріс від 0,16 до 0,43, показники середнього та низького рівнів зменшилися відповідно з 0,63 до 0,52, з 0,21 до 0,05, тоді як у студентів контрольної групи показник високого рівня готовності зріс від 0,15 до 0,18, а середній - від 0,59 до 0,62; показник низького рівня зменшився з 0,26 до 0,2.

Отже, результати проведеного експерименту підтвердили ефективність розробленої структурно-логічної моделі підготовки майбутніх спеціалістів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів що дозволило сформулювати такі загальні висновки:

1. Теоретичний аналіз наукових праць щодо підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів засвідчив, що актуальність і доцільність обраної теми зумовлені погіршенням стану здоров?я підростаючого покоління, недоліками фізичного виховання в школі, обмеженням рухової активності учнів через перевантаження їх навчальними заняттями, нераціональним та незбалансованим харчуванням, низьким рівнем усвідомлення цінності здоров?я школярів.

У ході проведення ретроспективного аналізу професійної підготовки вчителя фізичної культури до визначеного напряму діяльності на різних історичних етапах розвитку суспільства окреслено такі періоди:

1) від найдавніших часів до XVII ст. (життєзабезпечувальний);

2) XVIII ст. - початок XX ст. (загальнорозвивальний);

3) XX - початок XXI ст. (здоров?язберігаючий).

На основі аналізу підходів українських та зарубіжних учених до тлумачення поняття «самостійна фізкультурно-оздоровча діяльність» визначено його сутність як самостійні заняття людини оздоровчими фізичними вправами з урахуванням індивідуальних і вікових особливостей, викликаних потребою розвитку її життєво важливих здібностей, покращенням стану здоров?я й формуванням необхідних умінь і навичок збереження та відновлення високої працездатності. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійних занять учнів оздоровчими фізичними вправами як результату їх професійної підготовки, спрямованої на навчання школярів якісно виконувати фізичні вправи, виробляючи при цьому у них потребу займатися самостійно здійснювати фізкультурно-оздоровчою діяльністю, яка забезпечується сформованістю мотивації та знань, умінь і навичок, особистої фізичної культури.

Представлена професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури до означеного напряму діяльності ґрунтується на взаємозв'язку ціле-мотиваційного, змістового, процесуального і оцінно-результативного блоків та побудована на засадах гуманістичного, аксіологічного, особистісно орієнтованого та діяльнісного наукових підходів.

Доведено значущість реалізації гуманістичного підходу, що забезпечує формування в майбутніх учителів фізичної культури почуття людяності, поваги до дітей, прагнення допомогти школярам вести здоровий спосіб життя. З'ясовано, що аксіологічний підхід виступає провідним у процесі підготовки майбутніх спеціалістів фізичної культури у межах досліджуваної проблеми з огляду на необхідність ставлення до власного здоров?я як особистісної та суспільної цінності. Особистісно орієнтований підхід до навчання майбутніх фахівців фізичної культури уможливлює вибір ефективних шляхів розвитку творчої особистості, яка має активну життєву позицію, вміє робити правильні висновки, підтримувати власне здоров'я і здоров'я своїх учнів, виробляючи у них потребу самостійно займатися фізичними вправами. Окреслено важливість діяльнісного підходу, реалізація якого спрямована на одержання знань про ефективні та продуктивні шляхи організації й покращення самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів, формування вмінь і навичок самостійно займатися фізичними вправами.

2. Визначено та охарактеризовано структурні компоненти готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів: мотиваційний (сформованість інтересу до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів), гностичний (оволодіння професійними знаннями у межах досліджуваної проблеми), діяльнісний (досягнення високого рівня професійної компетентності), рефлексивний (саморозвиток та удосконалення).

З'ясовано та обґрунтовано критерії та показники сформованості компонентів готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів: мотиваційно-ціннісний критерій відображає мотиви, потреби, інтереси, розуміння цінності здоров'я, що спонукає до самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності; гностичний ? характеризує знання про види самостійної оздоровчої діяльності та методику їх проведення; діяльнісний ? розкриває вміння правильно використовувати різні види самостійної оздоровчої діяльності, щоденник самоконтролю; рефлексивний ? визначає спрямованість на розвиток критичного ставлення до своєї особистості та професійних якостей.

На основі обраних критеріїв та показників умовно виділено три рівні підготовленості майбутніх спеціалістів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів: високий, середній, низький.

3. Розроблено авторську структурно-логічну модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів, яка представлена як складна система, що включає ціле-мотиваційний, змістовий, процесуальний, оцінно-результативний блоки. Педагогічними умовами професійної підготовки майбутніх учителів до означеного виду діяльності є: створення ціннісно-рефлексивного освітнього середовища на заняттях з фахової підготовки з метою формування мотивів і ціннісного ставлення до професійної фізкультурно-оздоровчої діяльності; забезпечення спрямованості майбутніх учителів фізичної культури на розвиток особистісних професійних умінь та навичок організовувати самостійну фізкультурно-оздоровчу діяльність; розвиток і стимулювання творчої активності майбутніх спеціалістів у процесі підготовки їх до організації самостійних занять учнів фізичними вправами.

4. Упроваджено та експериментально перевірено ефективність структурно-логічної моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів. Порівняльний статистичний аналіз результатів формувального етапу експерименту засвідчив наявність статистично вірогідних відмінностей між результатами експериментальної і контрольної груп. Аналіз розподілу цих показників готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів за рівнями сформованості показав, що завдяки впровадженню структурно-логічної моделі професійної підготовки майбутніх спеціалістів фізичної культури, розробленого авторського спецкурсу «Самостійна фізкультурно-оздоровча діяльність школярів» в експериментальній групі наприкінці формувального етапу експерименту збільшилася кількість студентів із високим рівнем на 27%, порівняно з 3% у контрольній групі. На основі порівняльного статистичного аналізу результатів формувального етапу експерименту зроблено висновок про ефективність запропонованої та впровадженої структурно-логічної моделі у процес професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів.

5. Розроблено і впроваджено навчально-методичні матеріали щодо професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів, до яких увійшли інструктивно-методичні матеріали окремих розділів «Педагогіки», «Теорії і методики фізичного виховання», «Теорії і методики гімнастики», спецкурсу «Самостійна фізкультурно-оздоровча діяльність школярів», комплекси фізичних вправ ранкової гімнастики та фізкультпауз, комплекси домашніх завдань із фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів у 5-11 кл.

Результати проведеного дослідження професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів не вичерпують усіх аспектів означеної проблеми. Подальшого дослідження потребують такі перспективні напрями: підготовка майбутніх спеціалістів фізичної культури до рекреаційної діяльності як одного зі шляхів відновлення фізичних, інтелектуальних та емоційних сил школярів; формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійних занять учнів оздоровчими фізичними вправами, які за станом здоров'я перебувають у спеціальних медичних групах; вивчення сучасного зарубіжного досвіду підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора

Наукові праці, в яких опубліковані основні результати дисертації

1. Жуковський Є.І. Фізичне виховання у Стародавньому Сході та в Античності / Є.І. Жуковський // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2012. Вип. 66. С. 164-168.

2. Жуковський Є.І. Наукові підходи професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів / Є.І. Жуковський // Нові технології навчання: Наук.-метод, зб. / Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Академія міжнародного співробітництва креативної педагогіки: В 2-х ч. Київ, ФОП Корзун Д.Ю., 2012. Вип. 73. Ч. ІІ. С. 93-96.

3. Жуковський Є.І. Формування педагогічних умінь у майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів / Є.І. Жуковський // Zbiуr raportуw naukowzh. ?Postкpz w nauce w ostatnih latah-Nowzch roywi№yaс - Warszawa: Wydawca: Sp.z o.o «Diamond trading tour», 2012. S. 52-56.

4. Жуковський Є.І. Формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів / Є.І. Жуковський // Фізичне виховання, спорт і культура здоров?я у сучасному суспільстві: зб.наук.пр. Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки / уклад. А.В. Цьось, С.П. Козіброцький. Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2013. №1 (21). С. 40-43.

5. Жуковский Е.И. Понятия «физическая культура» и «физкультурно-оздоровительная деятельность» в педагогической науке: содержательный аспект / Е.И. Жуковский // Вектор науки ТГУ. Серия: Педагогика, психология. 2013. № 2. С. 113-115.

6. Жуковський Є.І. Використання інноваційних технологій у процесі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності / Є.І. Жуковський // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. № 40 ? Вінниця, 2013. С. 202-206.

7. Жуковський Є.І. Шляхи вдосконалення змісту підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів / Є.І. Жуковський // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 63. Херсон: ХДУ, 2013. С. 274-278.

8. Жуковський Є.І. Особливості формування мотиваційного компонента моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів / Є.І. Жуковський // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. / Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України. Київ, 2013. Вип. 79. С. 143-147.

Опубліковані праці апробаційного характеру

9. Жуковський Є.І. Проблема дослідження організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів / Є.І. Жуковський // Сучасні проблеми освіти і виховання школярів: зб. наук.-метод. праць / за ред. Н.М. Мирончук. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. С. 17-20.

10. Жуковський Є.І. Фізкультурно-оздоровча діяльність - один із чинників фізичного та естетичного виховання /Є.І. Жуковський // Естетичне виховання дітей та молоді: теорія, практика, перспективи розвитку: збірник наукових праць / за ред. О.А. Дубасенюк, Н.Г. Сидорчук. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2012. 560 с. С. 451 - 457.

11. Жуковський Є.І. Впровадження аксіологічного підходу у професійну підготовку майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів // Є.І. Жуковський // Україна наукова: матеріали дев'ятої Міжнар. наук.-практичн. Інтернет-конфер. 21-23 грудня 2012 р. Київ, 2012. С.73-75.

12. Жуковський Є.І. Фізичне виховання у Стародавній Греції / Є.І. Жуковський // Студентський історико-педагогічний альманах. Випуск 1. Ідеї педагогів минулого в освіті сьогодення: збірн. наук. прац. молодих дослідн. / за ред. О.Є. Антонової, В.В. Павленко. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2012. С. 151-154.

13. Жуковський Є.І. Формування професійного інтересу в майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності / Є.І. Жуковський. Магістратура в умовах євроінтеграційних процесів вищої школи: збірник наукових праць / за заг. ред. С.С. Вітвицької, Н.М. Мирончук. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2013. С. 96-100.

14. Жуковський Є.І. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури

до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів // Є.І. Жуковський // Актуальні проблеми фізичного виховання, реабілітації, спорту та туризму: тези доповідей V Міжнародної науково-практичної конференції 10-11 жовтня 2013 р. / за ред. В.М. Огаренка та ін. Запоріжжя: КПУ, 2013. С. 92-93.

Опубліковані праці, які додатково відображають наукові результати дисертації

15. Жуковський Є.І. Самостійна фізкультурно-оздоровча діяльність школярів (інструктивно-методичні матеріали) / Є.І. Жуковський. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. 57 с.

АНОТАЦІЯ

Жуковський Є.І. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2014.

У дисертації розглянуто теоретичний зміст професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів.

Проаналізовано стан досліджуваної проблеми в науковій літературі та практиці роботи вчителя фізичної культури. Розкрито сутність базових понять та уточнено їх значення. Виокремлено й охарактеризовано наукові підходи до професійної підготовки вчителя.

Констатувальний етап експериментального дослідження засвідчив недостатній рівень готовності студентів до означеного напряму діяльності.

Розроблено структурно-логічну модель та програму підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів. Обґрунтовано структуру готовності майбутніх учителів фізичної культури до цього виду діяльності та визначено критерії, показники і рівні її сформованості.

Створено навчально-методичні матеріали щодо професійної підготовки майбутніх учителів у межах досліджуваної проблеми й експериментально доведено ефективність їх використання.

Ключові слова: професійна підготовка, майбутній учитель фізичної культури, самостійна фізкультурно-оздоровча діяльність, структурно-логічна модель.

АННОТАЦИЯ

Жуковский Е.И. Подготовка будущих учителей физической культуры к организации самостоятельной физкультурно-оздоровительной деятельности школьников. ? Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук за специальностью 13.00.04 ? теория и методика профессионального образования. ? Житомирский государственный университет имени Ивана Франко, Житомир, 2014.

Диссертация посвящена проблеме профессиональной подготовки будущих учителей физической культуры к организации самостоятельной физкультурно-оздоровительной деятельности школьников.

Осуществлен анализ состояния исследуемой проблемы в историко-педагогической, психологической, методической научной литературе и практике работы учителя физической культуры. Выделены основные периоды профессиональной подготовки учителей физической культуры на разных исторических этапах развития общества, определены направления деятельности (жизнесохраняющий, общеразвивающий и здоровьясохраняющий). Проанализировано сущность базовых понятий "физическая культура", "физкультурно-оздоровительная деятельность", "самостоятельная физкультурно-оздоровительная деятельность". Выявлены различные подходы к их толкованию, но все они в своей сущности содержат общие положения: сохранение и укрепление здоровья человека как самой большой жизненной ценности. Определены и охарактеризованы научные подходы к профессиональной подготовке учителя физической культуры: гуманистический, аксиологический, личностно ориентированный, деятельностный.

Результатом констатирующего этапа экспериментального исследования свидетельствуют о недостаточном уровне готовности студентов-выпускников к организации самостоятельных занятий учеников оздоровительными физическими упражнениями, поскольку учеба студентов в вузе в основном сориентирована на физкультурно-оздоровительную деятельность.

Разработана структурно-логическая модель и программа подготовки будущих учителей физической культуры к организации самостоятельной физкультурно-оздоровительной деятельности школьников. Обоснована структура готовности учителя в исследуемом направлении деятельности. Определены критерии и показатели готовности учителя физической культуры: мотивационно-ценностный включает такие показатели, как стойкость мотивации, уровень осознания необходимости заниматься самостоятельно физкультурно-оздоровительной деятельностью, уровень понимания ценности здоровья; гностический критерий характеризуется полнотой знаний о разных видах самостоятельной физкультурно-оздоровительной деятельности и сформированной потребностью заниматься самообразованием, качеством знаний о личностно ориентированных технологиях; деятельностный критерий предполагает максимальную приближенность умений и навыков к правильному использованию разных видов самостоятельной оздоровительной деятельности, личностно ориентированных технологий, дневника самоконтроля; рефлексивный критерий включает такие показатели, как уровень критического отношения к своей личности и профессиональным качествам, уровень творческой активности, уровень использования методов самоконтроля и т. д. Выделены и описаны уровни готовности учителя физической культуры к организации самостоятельных занятий учащихся физическими упражнениями: высокий, средний, низкий.

Обоснованы педагогические условия (создание ценностно-рефлексивной образовательной среды, развитие профессионально направленных умений, развитие и стимулирование творческой активности), способствующие подготовке будущих специалистов физической культуры к такому виду деятельности.

...