Педагогічні умови формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Педагогічні умови формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Карпенко Євгенія Миколаївна

Житомир - 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Самойлюкевич Інна Володимирівна, Житомирський державний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри англійської мови з методиками викладання у дошкільній та початковій освіті.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Морська Лілія Іванівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри англійської філології;

кандидат педагогічних наук Халимон Ірина Йосипівна, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, доцент кафедри прикладної лінгвістики.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасні тенденції розвитку мовної освіти у контексті інтеграції України в європейський освітній простір передбачають оновлення цілей і змісту викладання іноземних мов у середніх та вищих навчальних закладах. Ці зміни обумовлюють пріоритетність професійної підготовки педагогів мовних спеціальностей, вимагають перегляду їхнього традиційного статусу, а також створення оптимальних умов для глибокого та всебічного аналізу мовного матеріалу в процесі роботи з інформаційними джерелами.

Закони України „Про вищу освіту” (2002 р.), „Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 - 2015 роки” (2007 р.), основні положення,,Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті” (2002 р.), Державні програми „Освіта (Україна ХХІ століття)” (1994 р.), „Вчитель” (2002 р.), а також документи ЮНЕСКО, що стосуються фахової підготовки вчителів в інформаційному суспільстві, та основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу відображають стратегічні завдання та вимоги до рівня фахової підготовки майбутніх фахівців мовного профілю.

Наявна також практична потреба запровадження у навчальний процес ВНЗ комплексу педагогічних умов, оновлення форм, методів та засобів навчання, які сприяють формуванню у майбутніх учителів умінь ефективної роботи з інформацією, що забезпечує можливість адекватно реагувати на складну динамічну ситуацію, адаптуватись до швидкої зміни інформації, брати відповідальність за формування власної системи знань та вмінь, більш продуктивно здійснювати професійну діяльність.

Проблема формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів у процесі фахової підготовки не була предметом спеціального науково-педагогічного дослідження. Водночас, для її конструктивного вирішення в сучасній науці вже склалися необхідні передумови. Фахову підготовку майбутніх учителів у системі сучасної університетської освіти висвітлено у працях О. Є. Антонової, С. С. Вітвицької, О. А. Дубасенюк, С. В. Лісової та ін. Визначення педагогічних умов ефективної підготовки фахівців стало предметом дослідження таких учених, як А. Я. Найн, Л. С. Яковицька, Л. В. Загребельна та ін. Становленню інформаційного суспільства в умовах розвитку філософії інформаційної цивілізації, інформатики, кібернетики присвячуються праці Р. Ф. Абдєєва, В. М. Глушкова, І. Й. Юзвішина, А. Д. Урсула та ін. Сутність механізмів та технологій управління інформаційно-освітніми процесами, формування вмінь роботи з інформацією та інформаційно-комунікаційними технологіями розглядається М. І. Жалдаком, О. П. Значенко, О. І. Пометун, Т. І. Хачумян, А. В. Хуторським та ін. Обґрунтуванню основ модернізації освіти та формування інформаційно-аналітичної компетентності сучасного фахівця присвячені праці Т. В. Волкової, Е. С. Гайдамак, Н. А. Зінчук, П. Ю. Конотопова та ін. Учені акцентують увагу на відкритості проблеми оновлення змісту фахової підготовки майбутніх учителів, необхідності проведення міждисциплінарних досліджень для проектування й модернізації освіти.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження дозволив виявити суперечності, що доводять необхідність реформування системи підготовки майбутніх учителів іноземних мов, зокрема, між: вимогами інформаційного суспільства до фахової підготовки вчителів-філологів та наявним її рівнем у системі вищої педагогічної освіти; усвідомленням майбутніми педагогами значущості інформаційно-аналітичних умінь у власній професійно спрямованій діяльності та низьким рівнем їх сформованості; необхідністю формування вмінь швидко та ефективно обробляти інформацію різних форм та видів і обмеженими можливостями задоволення цих потреб шляхом використання традиційних дидактичних методів і засобів навчання.

Недостатня розробленість окресленої проблеми в теорії і практична необхідність її вирішення, наявність зазначених суперечностей зумовили вибір теми дослідження: „Педагогічні умови формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до наукової комплексної теми кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка „Професійна підготовка майбутніх фахівців в умовах ступеневої освіти” (державний реєстраційний номер 0110U002274). Тему дослідження затверджено вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 9 від 10. 05. 2006 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 30. 06. 2006 р.).

Мета дослідження - визначити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність моделі та педагогічних умов формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки.

Метою зумовлені основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми в педагогічній теорії й практиці професійної освіти майбутнього вчителя іноземної мови. Уточнити сутність базових понять дослідження.

2. Обгрунтувати модель, визначити критерії та рівні сформованості інформаційно-аналітичних умінь майбутнього вчителя іноземної мови у процесі фахової підготовки.

3. Визначити педагогічні умови формування інформаційно-аналітичних умінь майбутнього вчителя іноземної мови.

4. Розробити та впровадити методику формування інформаційно-аналітичних умінь майбутнього вчителя іноземної мови.

5. Експериментально перевірити ефективність реалізації моделі та педагогічних умов.

Об'єкт дослідження - фахова підготовка майбутнього вчителя іноземної мови.

Предмет дослідження - педагогічні умови та модель формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки.

Методологічною основою є загальнотеоретичні та методологічні положення філософії, психології, педагогіки щодо всебічного розвитку особистості; методологічні принципи та теоретико-методологічні концепції сучасної педагогічної науки стосовно вивчення явищ педагогічного процесу у вищому закладі освіти; сучасні концепції формування змісту професійної освіти, зокрема, фахової підготовки майбутнього вчителя іноземної мови. Методологічними орієнтирами обрано системний, особистісно-діяльнісний, інформологічний, проблемний підходи, які дозволяють системно досліджувати процеси фахової підготовки майбутніх учителів у ВНЗ.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці та положення: сучасної філософії освіти (А. А. Герасимчук, В. Г. Кpeмeнь, П. Ю. Саух та ін.); теоретичних засад неперервної професійної освіти (А. І. Зязюн, Н. Г. Ничкало та ін.); фахової підготовки майбутнього вчителя (О. А. Абдулліна, І. О. Зимня, Ю. І. Пассов та ін.); інтенсифікації процесу підготовки майбутніх учителів іноземних мов (В. М. Жуковський, Л. В. Калініна, С. Ю. Ніколаєва, І. В. Самойлюкевич, І. Й. Халимон та ін.); основоположні ідеї технологізації навчання (Ю. К. Бабанський, М. В. Кларін, Л. І. Морська та ін.); формування інформаційно-аналітичних умінь сучасного фахівця (О. П. Кошова).

Для розв'язання поставлених завдань, досягнення мети використовувалися такі методи дослідження: теоретичні (аналіз, порівняння, систематизація, узагальнення) з метою вивчення психолого-педагогічних, науково-методичних джерел, нормативних документів, практичного досвіду викладання у вищих навчальних закладах, а також встановлення сутності та взаємозв'язку базових понять і структури формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов; емпіричні (діагностичні - анкетування, тестування, бесіди, інтерв'ювання, опитування студентів, викладачів та експертів; обсерваційні - педагогічне спостереження, самоспостереження, самооцінка, експериментальні (пілотажний, констатувальний і формувальний етапи експерименту) для визначення критеріїв та рівнів сформованості інформаційно-аналітичних умінь майбутнього вчителя іноземної мови та перевірки ефективності педагогічних умов та авторської моделі; математичні методи статистичної обробки експериментальних даних для аналізу результатів педагогічного експерименту та перевірки їхньої достовірності (методика О. В. Смирнова з використанням відносних частот та t-критерія Стьюдента).

Експериментальна база. На різних етапах наукового пошуку дослідженням було охоплено 350 студентів філологічних спеціальностей і 123 викладачі Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, Житомирського державного університету імені Івана Франка, Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди.

Дослідження проводилося впродовж 2006 - 2014 років й охоплювало три етапи наукового пошуку.

На першому етапі - теоретико-аналітичному (2006 - 2007 рр.) - визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, складено програму науково-дослідної роботи; досліджено стан розробленості проблеми в теоретичному та прикладному аспектах; проаналізовано практику роботи сучасної вищої школи щодо фахової підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до роботи в умовах швидкозмінюваного освітнього середовища і визначено шляхи її вдосконалення; уточнено базові поняття дослідження; підготовлено програму пілотажного, констатувального та формувального етапів експерименту; розроблено модель формування інформаційно-аналітичних умінь студентів - майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки.

На другому етапі - дослідно-експериментальному (2007 - 2009 рр.) - проаналізовано навчальні плани за напрямом підготовки „Педагогічна освіта” освітньо-кваліфікаційних рівнів „Бакалавр” та „Спеціаліст” для визначення науково-методичної основи формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки; з'ясовано найбільш значущі умови формування досліджуваних умінь студента визначеного профілю, розроблено програму діагностики рівня їх сформованості; проведено пілотажний, констатувальний і формувальний етапи експерименту; перевірку отриманих результатів; здійснено їх апробацію.

На третьому етапі - аналітико-підсумковому (2009 - 2014 рр.) - закріплено й узагальнено результати дослідження; проведено перевірку ефективності впровадження педагогічних умов та розробленої авторської моделі формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов; проаналізовано й узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи; розроблено навчально-методичний посібник для викладачів і студентів вищої школи щодо формування інформаційно-аналітичних умінь; сформульовано висновки й окреслено перспективи подальших наукових розвідок.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: вперше досліджено та науково обґрунтовано ефективні педагогічні умови формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки (психолого-педагогічні, методичні, організаційні, інформаційні); розроблено авторську модель, що забезпечує ефективність реалізації педагогічних умов у вищих навчальних закладах педагогічної освіти: внесення змін в організацію педагогічного процесу, оновлення змісту, побудова педагогічного процесу на основі оптимального поєднання традиційних та інноваційних форм і методів навчання; розробка навчально-методичного посібника для ефективного формування вмінь ефективної роботи з інформацією майбутніх учителів філологічного профілю; удосконалено критерії та показники рівнів сформованості інформаційно-аналітичних умінь у майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки завдяки розробці комплексного підходу до їх формування; подальшого розвитку набули положення щодо впровадження у навчальний процес вищих навчальних закладів сучасних форм, методів і засобів навчання з метою формування інформаційно-аналітичних умінь майбутнього вчителя філологічного профілю.

Практичне значення полягає: у впровадженні моделі формування умінь аналітичної обробки інформації у процес фахової підготовки майбутніх учителів філологічного профілю; створенні програми спецкурсу „Формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов у ВНЗ”; укладанні посібника „Дидактичні основи формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки”, спрямованих на вдосконалення змісту, форм, методів фахової підготовки.

Упровадження результатів дослідження здійснено в навчально-виховний процес Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 06/2142 від 22. 11. 2011 р.), Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (довідка № 3073 від 13. 12. 2011 р.), Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка № 645 від 22. 05. 2012 р.), Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (довідка № 1014 від 09. 11. 2011 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на науково-практичних конференціях, зокрема, міжнародних: „Наука і практика 2007” (Полтава, 2007), „Підготовка полікультурної багатомовної особистості в умовах інтеграції України у світовий освітній простір” (Чернігів, 2007), „Професійна підготовка майбутніх учителів іноземних мов в умовах інформаційного суспільства” (Житомир, 2007 р.), „Наука. Образование. Технологии - 2008” (Барановичі, Республіка Білорусь, 2008), „Вивчення та викладання іноземних мов: уміння ХХІ століття” (Житомир, 2008), „Полікультурні аспекти іншомовної освіти в контексті євроінтеграції” (Чернігів, 2008), „Шляхи підготовки вчителя іноземної мови в контексті Болонського процесу” (Ніжин, 2009), „Вища освіта в Україні в контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (Kиїв, 2009), „Проблеми університетської освіти. Компетентнісний підхід в освіті” (Тольятті, 2009), „Інтеркультурна освіта в умовах інформаційного суспільства” (Житомир, 2010), „Сучасні напрями дослідження англійської мови: лінгвістичний та методичний аспекти” (Житомир, 2011), „Українська освіта в європейському інформаційному просторі” (Житомир, 2012), „Україна та німецькомовні країни в діалозі літератур, мов і культурі” (Львів, 2013); всеукраїнських: „Тенденції розвитку професійно-педагогічної освіти в Україні і за кордоном” (Житомир, 2006), „Новаторські навчально-виховні заклади в історії розвитку освіти в Україні” (Житомир, 2007 р.), „Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в науці, освіті та економіці” (Луганськ, 2011), „Мовна освіта в Україні та за кордоном у ХХІ столітті” (Житомир, 2013), регіональних: „Сучасні комунікативні методи навчання англійської мови” (Житомир, 2013); літніх школах з підвищення кваліфікації вчителів іноземних мов за підтримки Американського Корпусу Миру (Житомир, 2006, 2009), Федерального міністерства освіти, мистецтва та культури Австрії (Інсбрук, 2006), Гете-Інституту (Берлін, 2007), (Київ, 2009), (Мюнхен-Берлін, 2012); а також під час проведення 11 методичних семінарів для вчителів та викладачів іноземних мов за підтримки Гете-Інституту в Україні, зокрема, „Ком'ютер та інтернет на занятті іноземної мови - але як?” (Житомир, 2011), „Вивчаємо лексику, граматику креативно” (Вінниця, 2012), „Креативні ідеї для заняття німецької мови” (Дрогобич, 2012), „Навчаємось креативно - але як?” (Чернігів, 2012), „Вивчаємо німецьку креативно” (Рівне, 2012); Всеукраїнських наукових читаннях, присвячені пам'яті проф. Д. І. Квеселевича (Житомир, 2006); щорічних науково-практичних семінарах кафедри педагогіки (2006 - 2013).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження відображено в 19 публікаціях автора, з них 1 розділ колективної монографії, 2 навчально-методичних посібники, 7 статей у провідних наукових фахових виданнях України, 3 міжнародні публікації, 1 стаття у збірнику наукових праць, 5 тез доповідей.

Особистий внесок автора у публікаціях, виконаних спільно із І. В. Самойлюкевич („Технології критичного мислення як засіб оптимізації розвитку діалогічної мовленнєвої компетенції майбутніх учителів іноземних мов”, „Навчання діалогічного мовлення на старшому етапі спеціалізованої школи з використанням технологій критичного мислення”), полягає в аналізі сучасних технологій, спрямованих на формування умінь ефективної аналітичної обробки інформації. У статті, виданій у співавторстві з О. А. Зимовець („Формирование информационно-аналитических умений будущих учителей с использованием Интернет-ресурсов”), автору належить виявлення принципів формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів з використанням Інтернет-ресурсів. У посібнику, опублікованому спільно із М. М. Радишевською („Новейшие английские темы и диалоги”), автором було розроблено комплекс вправ та завдань, спрямованих на формування умінь ефективної роботи з інформацією.

Структура та обсяг роботи зумовлені метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 304 сторінки, з них 198 сторінок основного тексту. До списку використаних джерел включено 309 найменувань, з яких 62 іноземними мовами. Робота містить 23 рисунка, 29 таблиць і 26 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету, завдання, об'єкт та предмет, методологічні та теоретичні засади; викладено наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів наукового пошуку; висвітлено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження у практику діяльності ВНЗ.

У першому розділі - „Теоретичні засади формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки” - представлено результати теоретичного аналізу проблеми; розглянуто специфіку фахової підготовки майбутніх фахівців, уточнено педагогічну сутність інформаційно-аналітичних умінь; виявлено взаємозв'язок і взаємообумовленість базових понять дослідження.

У результаті наукового пошуку з'ясовано, що філософським підґрунтям формування інформаційно-аналітичних умінь є питальна аргументація Сократа, метод критичного аналізу Р. Декарта і теоретичні положення критичного раціоналізму К. Поппера. До педагогічних засад віднесено систему елементарної освіти Й. Песталоцці та положення „Великої дидактики” Я. Коменського щодо розвитку умінь аналітичного та логічного мислення, витоки проблемного навчання у педагогічній системі Ж._Ж. Руссо. Окреслено важливість наукових концепцій А. М. Лурії, О. М. Леонтьєва та О. О. Леонтьєва про взаємозв'язок мови та пізнання у процесі інформаційної взаємодії учасників педагогічного процесу.

На основі теоретичного аналізу базових понять: („фахова (професійна) підготовка майбутнього учителя”, „педагогічні умови”, „інформаційно-аналітична діяльність”, „інформація”, „аналіз”, „уміння”, „інформаційно-аналітичні вміння”), встановлено взаємозв'язок між ними.

У межах дослідження інформаційно-аналітичні вміння визначено як інтелектуальне новоутворення, що полягає у здатності знаходити, досліджувати, аналізувати необхідну інформацію та ефективно застосовувати її у власній професійно спрямованій діяльності. Основу цих умінь визначають розумові операції - аналіз і синтез, виділення головного, порівняння, логічний умовивід, зіставлення, класифікація, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, узагальнення тощо.

До важливих характеристик інформаційно-аналітичних умінь, що зумовлюють їх професійну орієнтацію віднесено: відкритість до нової інформації, здатність до формування власних ідей у ході її всебічного та глибинного аналізу; здатність до конструктивного діалогу з урахуванням заявлених позицій; спрямованість на самодіагностику в процесі формування власної системи знань.

У результаті аналізу теоретичних засад досліджуваної проблеми виділено основні компоненти інформаційно-аналітичних умінь.

Ціннісно-мотиваційний компонент пов'язаний з усвідомленням ціннісних аспектів інформаційно-аналітичної діяльності, виробленням установки на професійну значущість визначених умінь, що розвивається в умовах позитивного емоційного ставлення до інформаційно-аналітичної діяльності.

Когнітивно-змістовий компонент включає в себе сформованість знань, умінь, навичок з інформаційно-аналітичної діяльності, розвиток аналітичного мислення та творчий підхід до реалізації професійної діяльності. Доведено значущість знань про способи пошуку, опрацювання, перетворення інформації, а також про види та методи пошукової (дослідницької) діяльності для розвитку інформаційно-аналітичних умінь.

Діяльнісно-операційний компонент забезпечує формування вмінь самостійного пошуку й аналітичної обробки інформації з метою професійного саморозвитку, самодіагностики власної інформаційно-аналітичної діяльності, прагнення до її подальшого вдосконалення.

У ході розгляду запропонованих сучасними науковцями класифікацій умінь, представлено авторське бачення типології інформаційно-аналітичних умінь. Простежено взаємоз'язок поетапного формування чотирьох груп умінь, у процесі інформаційно-аналітичної діяльності.

На першому етапі інформаційно-аналітичної діяльності, спрямованому на визначення об'єкта, предмета аналізу та збір інформації, актуальною є група вмінь пошуку та відбору необхідної інформації в різних джерелах, їх аналізу, що забезпечуює розуміння завдання в різних формулюваннях та контекстах та оперування джерелами інформації (паперовими, електронними, мережевих ресурсів тощо) з метою встановлення їх надійності та корисності для вирішення поставленого завдання.

Другий етап інформаційно-аналітичної діяльності має на меті первинну оцінку зібраного інформаційного матеріалу, що вимагає його попереднього аналізу та передбачає здатність виділяти основні ідеї певної інформації та аналітичну оцінку отриманих результатів з точки зору їх достовірності, точності, актуальності та корисності для вирішення проблеми тощо.

На третьому етапі інформаційно-аналітичної діяльності, спрямованому на вибір або розробку методів всебічного аналізу інформації, необхідними є вміння щодо класифікації, систематизації навчального матеріалу, встановлення зв'язків між різними формами та видами інформації, усвідомлення інформації, оцінки її смислу та значущості, співвіднесення з особистісними цілями та завданнями професійної підготовки.

На четвертому етапі інформаційно-аналітичної діяльності, орієнтованому на формулювання аналітичних висновків, актуальною є група вмінь використання інформації у власній професійній діяльності: інтеграції знайденої інформації у систему власних знань для одержання цілісного уявлення про об'єкт дослідження, презентації результатів аналізу у вигляді схем, таблиць, діаграм, мультимедійних презентацій тощо.

У другому розділі - „Модель формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки” - уточнено поняття „педагогічні умови” та виділено їх основні групи; теоретично обґрунтовано авторську модель та поетапну методику формування інформаційно-аналітичних умінь; окреслено систему критеріїв і показників для виявлення рівнів сформованості досліджуваних умінь майбутнього фахівця визначеного профілю.

У ході розгляду інформаційно-аналітичних умінь з урахуванням їх структури та усталеного положення в теорії психолого-педагогічних наук щодо формування особистісних якостей на основі єдності мотиваційної, когнітивної та діяльнісної складових, визначено мотиваційний, когнітивний та діяльнісний критерії сформованості інформаційно-аналітичних умінь. Виділено й охарактеризовано високий, достатній, середній і низький рівні їх сформованості.

На основі аналізу науково-педагогічних досліджень виявлено та обґрунтовано педагогічні умови, які забезпечують якісну підготовку майбутніх фахівців. Психолого-педагогічні умови передбачають створення атмосфери стимулювання, позитивної мотивації до формування інформаційно-аналітичних умінь. Методичні умови визначають відповідність цілей та принципів формування умінь аналітичної обробки інформації змісту, формам, методам, засобам навчання, спрямованим на формування досліджуваних умінь. Організаційні умови передбачають забезпечення співробітництва студентів і викладача у процесі формування інформаційно-аналітичних умінь. Інформаційні умови передбачають забезпечення інформаційної насиченості освітнього простору шляхом використання сучасних інформаційно-комунікаціних технологій. За результатами проведеної експертної оцінки встановлено рівень значущості кожної умови із запропонованого комплексу.

У контексті сучасних наукових підходів, ураховуючи актуальні тенденції у досліджуваній сфері, розроблено модель формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки (рис. 1), яка постає як система взаємопов'язаних і взаємообумовлених компонентів, а саме: педагогічних умов, принципів, критеріїв для виявлення рівнів сформованості інформаційно-аналітичних умінь та поетапної методики формування досліджуваних умінь, що охоплює зміст, форми, методи і засоби навчально-виховної діяльності.

Визначено три етапи реалізації методики формування інформаційно-аналітичних умінь: інформаційно-теоретичний, у ході якого відбувається засвоєння категоріального апарату й актуалізації базових знань і вмінь, необхідних для здійснення ефективної роботи з інформацією; процесуально-діяльнісний, який має на меті застосування форм та методів роботи, що сприяють оволодінню студентами знаннями з теорії інформаційно-аналітичної діяльності та формуванню вмінь аналітичної обробки інформації; та аналітико-корекційний, спрямований на поповнення здобутих знань й аналіз досягнутих студентами результатів.

У третьому розділі - „Експериментальна перевірка педагогічних умов і моделі формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки” - представлено програму дослідження, результати реалізації моделі і педагогічних умов майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки, проаналізовано й узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи.

Процес формування досліджуваних умінь у студентів експериментальних груп відбувався на основі впровадження запропонованої поетапної методики формування інформаційно-аналітичних умінь. У ході інформаційно-теоретичного етапу відбувалось засвоєння категоріального апарату й актуалізація базових знань і умінь, необхідних для формування умінь аналітичної обробки інформації.

Процесуально-діяльнісний етап передбачав подальшу організацію умов, застосування форм та методів роботи, які сприяють оволодінню студентами знаннями з теорії інформаційно-аналітичної діяльності, заглибленню в педагогічну і психологічну науки, формуванню визначених інформаційно-аналітичних умінь. Метою аналітико-корекційного етапу визначено, по-перше, спрямування майбутніх учителів на самовдосконалення сформованих інформаційно-аналітичних умінь і поповнення здобутих знань; по-друге, аналіз досягнутих студентами результатів. З метою дослідження рівнів сформованості інформаційно-аналітичних умінь і дослідження динаміки цього процесу було розроблено комплексну систему авторських анкет і тестів.

Результати формувального етапу експерименту засвідчили ефективність реалізації розробленої авторської моделі і педагогічних умов. Відзначено позитивну динаміку її розвитку за всіма критеріями.

Рис. 1. Модель формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов

В середньому у 69,8% студентів експериментальних груп після проведеної експериментальної роботи зафіксовано достатній і високий рівні сформованості інформаційно-аналітичних умінь. Отримані результати підтверджують доцільність та ефективність реалізації запропонованого комплексу педагогічних умов формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки.

Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки:

1. Аналіз сучасної теорії ї практики фахової педагогічної підготовки та дослідження стану розробленості проблеми дослідження свідчать про значний інтерес вітчизняних і зарубіжних науковців до проблеми формування інформаційно-аналітичних умінь як невід'ємної складової фахової підготовки в інформаційному суспільстві. У результаті узагальнення досліджуваної проблеми у практичному та теоретичному аспектах виявлено та конкретизовано базові поняття дослідження: „фахова (професійна) підготовка майбутнього учителя”, „педагогічні умови”, „інформаційно-аналітична діяльність”, „інформація”, „аналіз”, „уміння”, „інформаційно-аналітичні вміння”, встановлено їх взаємозалежність. Відсутність у наукових джерелах необхідного для дослідження понятійного апарату зумовила доцільність авторського тлумачення поняття „інформаційно-аналітичні вміння”, як інтелектуального новоутворення, що полягає у здатності знаходити, досліджувати, аналізувати необхідну інформацію та ефективно застосовувати її у власній професійно спрямованій діяльності.

У результаті дослідження проблеми формування інформаційно-аналітичних умінь визначено їх структуру та з'ясовано, що основою для їх формування є синтез ціннісно-мотиваційного, когнітивно-змістового, діяльнісно-операційного компонентів. У контексті етапів інформаційно-аналітичної діяльності представлено авторське бачення типології інформаційно-аналітичних умінь, яка складається з груп умінь: здійснювати пошук необхідної інформації за встановленими критеріями; визначати достовірність та корисність інформації для вирішення поставлених завдань; всебічної аналітичної обробки інформації (класифікації, зіставлення, порівняння тощо); творчо та ефективно використовувати результати роботи з інформацією у власній професійно спрямованій діяльності.

2. На основі синтезу виділених компонентів інформаційно-аналітичних умінь, у результаті застосування комплексу підходів (системного, особистісно-діяльнісного, проблемного, інформологічного), розроблено модель формування інформаційно-аналітичних умінь студентів-філологів у процесі фахової підготовки. Її структурні компоненти утворюють систему взаємопов'язаних та взаємообумовлених компонентів: мети, педагогічних умов, змісту, методів, що забезпечують формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки, а також етапів, способів контролю, критеріїв, рівнів сформованості досліджуваних умінь та отриманих результатів. Ефективна реалізація авторської моделі забезпечувалась завдяки дотриманню загальнодидактичних (системності навчання, науковості, проблемності, свідомості та активності, наочності, доступності, забезпеченні результатів навчання) та пов'язаних із специфікою дослідження специфічних (принципу опори на профільні дисципліни, конгруентності, освітньої рефлексії, діалогічності) принципів.

3. На основі результатів теоретичного узагальнення проблеми, застосування методів експертної оцінки і математично-статистичного аналізу встановлено провідні групи педагогічних умов ефективного формування інформаційно-аналітичних умінь.

Окреслено важливість психолого-педагогічних умов, які передбачають: наявність у студентів загальних розумових здібностей щодо якісного аналізу та класифікації, оцінки причиново-наслідкових зв'язків і відносин; забезпечення мотивації до вивчення і використання технологій ефективної роботи з інформацією у професійній діяльності; прагнення до самоаналізу, самооцінювання та самовдосконалення, упровадження методів самооцінки сформованості інформаційно-аналітичних умінь; формування потреби в ефективній роботі з інформацією; створення сприятливого інформаційно насиченого середовища.

З'ясовано, що методичні умови забезпечують: усвідомлення цілі формування інформаційно-аналітичних умінь, встановлення зв'язку з напрямом основної професійної діяльності; ознайомлення студентів з науково-теоретичними основами інформаційно-аналітичної діяльності; методичне та діагностично-технологічне забезпечення процесу формування інформаційно-аналітичних умінь студентів; поступове впровадження проблемних методів викладання, інтеграцію традиційних методів з інноваційними; активізацію набутих теоретичних знань і практичного досвіду студентів для подальшого формування інформаційно-аналітичних умінь.

Визначено сутність організаційних умов, які визначаються забезпеченням єдності наукових знань, емоційно-ціннісних суджень і практичних дій студентів у визначеному напрямі; розробкою системи оцінювання сформованості досліджуваних умінь; здійсненням управління й корекції процесу їх формування у ході фахової підготовки; використанням вітчизняного та зарубіжного досвіду формування вмінь роботи з інформацією; поєднанням фронтального та індивідуального навчання з груповим; застосуванням різних видів групової діяльності.

Обґрунтовано думку про доцільність упровадження інформаційних умов, які передбачають: забезпечення інформаційної насиченості освітнього простору шляхом використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій; ефективне використання інноваційних засобів навчання; розробку різноманітних шляхів стимулювання навчально-пізнавальної діяльності студентів за допомогою ІКТ.

4. Розроблено поетапну методику формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов, яка передбачає три етапи її реалізації: інформаційно-теоретичний, у ході якого відбувається засвоєння категоріального апарату й актуалізації базових знань і вмінь, необхідних для здійснення ефективної роботи з інформацією; процесуально-діяльнісний, який має на меті застосування форм та методів роботи, що сприяють оволодінню студентами знаннями з теорії інформаційно-аналітичної діяльності та формуванню вмінь аналітичної обробки інформації та аналітико-корекційний, спрямований на поповнення здобутих знань й аналіз досягнутих студентами результатів.

Для оцінки результатів діяльності щодо формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів розроблено діагностичний інструментарій. Визначення рівнів сформованості інформаційно-аналітичних умінь майбутнього фахівця встановлено за мотиваційним, когнітивним, діяльнісним критеріями. Виділено чотири рівні сформованості інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів: високий, достатній, середній, низький. У ході проведеного констатувального етапу експерименту встановлено низький рівень сформованості інформаційно-аналітичних умінь майбутніх фахівців, що зумовило необхідність у подальшій дослідницькій діяльності, а також упровадженні авторської моделі та педагогічних умов.

5. У результаті перевірки ефективності педагогічних умов та моделі формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки за методикою О. В. Смирнова з використанням відносних частот та t-критерія Стьюдента з'ясовано, що використання сучасних ефективних форм, інноваційних методів та засобів навчання сприяло зростанню рівня сформованості виділених груп інформаційно-аналітичних умінь. Дані формувального етапу експерименту засвідчили ефективність визначених педагогічних умов та реалізації моделі: відбулось зростання в експериментальній групі кількості студентів із високим рівнем сформованості інформаційно-аналітичних умінь як за мотиваційним (з 7,9% до 29,1%), так і когнітивним (з 9,3% до 30,1%), і діяльнісним (з 8,5% до 30,4%) критеріями.

За результатами дослідження укладено навчально-методичний посібник, в якому обґрунтовано дидактичні основи формування інформаційно-аналітичних умінь. Методичні рекомендації, вправи, завдання, дидактичні ігри та інші матеріали посібника будуть корисними у фаховій підготовці студентів-філологів, під час перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців.

Проведене дослідження не вичерпує проблеми формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів у процесі фахової підготовки. У ході роботи виявлено ряд перспективних напрямів, які вимагають подальшого теоретичного вивчення й експериментального дослідження, а саме: дослідження зарубіжного досвіду формування інформаційно-аналітичних умінь в умовах вищої освіти, питання формування досліджуваних умінь у процесі фахової підготовки майбутніх учителів інших спеціалізацій та питання підвищення інформаційно-аналітичної компетентності викладачів ВНЗ.

інформаційний аналітичний учитель фаховий

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Самойлюкевич І. В., Карпенко Є. М. Технології критичного мислення як засіб оптимізації розвитку діалогічної мовленнєвої компетенції майбутніх учителів іноземних мов / І. В. Самойлюкевич, Є. М. Карпенко // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2005. - Вип. 22. - С. 23-26.

2. Карпенко Є. М. Формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів у процесі фахової підготовки: стан проблеми / Є. М. Карпенко // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2006. - Вип. 29. - С. 89-91.

3. Карпенко Є. М. Формування інформаційно-аналітичних вмінь майбутніх вчителів іноземних мов в рамках інноваційного підходу до освітнього процесу / Є. М. Карпенко // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2008. - Вип. 37. - С. 166-169.

4. Карпенко Є. М. Технології формування інформаційно-аналітичних вмінь майбутніх вчителів іноземних мов у контексті професійної підготовки у ВНЗ / Є. М. Карпенко // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2008. - Вип. 39. - С. 114-117.

5. Карпенко Є. М. Формування інформаційно-аналітичних вмінь майбутніх вчителів іноземних мов засобами спецкурсу,,Інформаційно-аналітичні вміння майбутніх вчителів іноземних мов” / Є. М. Карпенко // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2008. - Вип. 43. - С. 157-160.

6. Карпенко Є. М. Формування інформаційно-аналітичних вмінь майбутніх вчителів з використанням інформаційно-комуікаційних технологій / Є. М. Карпенко // Збірник наукових праць учасників Міжнародної науково-практичної конференції „Вища освіта в Україні в контексті інтеграції до європейського освітнього простору”, Київ, 26-28 листопада, 2009. - Том 6. - С. 195-200.

7. Карпенко Є. М. Критерії та показники рівня сформованості інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки / Є. М. Карпенко // Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції „Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в науці, освіті та економіці”, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2011. - С. 50-55.

8. Карпенко Е. Н. Принципы формирования информационно-аналитических умений будущих учителей иностранного языка / Е. Н. Карпенко // Вектор науки Тольятинского государственного университета. - 2010. - Вип. 2 (2). - С. 54-56.

9. Зимовець О. А., Карпенко Е. Н. Формирование информационно-аналитических умений будущих учителей с использованием Интернет-ресурсов / О. А. Зимовець, Е. Н. Карпенко // Сборник материалов ІV Всероссийской научно-методической конференции,,Проблемы университетского образования. Компетентностный подход в образовании”. Тольятти, 10-11 декабря 2009 г.: в 3-х т. / под. общ. ред. Г. Н. Тараносовой. - Тольятти: ТГУ, 2009. - C. 167-171.

10. Карпенко Є. М. Розвиток інформаційно-аналітичних вмінь майбутніх вчителів у процесі роботи з текстом / Є. М. Карпенко // Наука. Образование. Технологии - 2008 [Текст]: материалы Международ. науч.-практ. конф., 21-22 марта 2008 г., Барановичи, Респ. Беларусь: в 3 кн. / Под общ. ред. В. В. Таруца. - Барановичи: РИО БарГУ, 2008. - Кн. 1: Иноязычное образование в современном поликультурном мире / Редкол.: И. В. Пинюта (гл. ред.) [и др.]. - С. 42-45.

11. Карпенко Є. М. Дидактичні основи формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки: навч.-метод. посіб. / Є. М. Карпенко / за заг. ред. І. В. Самойлюкевич. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. - 77 с.

12. Karpenko Ye. М. Kreatives Schreiben: Mдrchen-Methode / Ye. М. Karpenko // XX. UDGV-Tagung Lwiw: тези (UDGV-Tagung, September 27-28). - 2013. - C. 118-119.

13. Карпенко Є. М. Спецкурс „Інформаційно-аналітичні вміння майбутніх вчителів іноземних мов” / Є. М. Карпенко // Професійно-методична підготовка студентів-філологів у вищому навчальному закладі: [монографія] / [Н. В. Зінукова, Л. В. Калініна, І. В. Самойлюкевич та ін.]. - Дніпропетровськ: Вид-во ДУЕП, 2009. - С. 293-339.

14. Радишевська М., Карпенко Е. Новейшие английские темы и диалоги. (пособие для студентов) / М. Радишевська, Е. Карпенко - Харків (Україна) - Бєлгород (Росія): Клуб сімейного дозвілля, 2009. - 416 с.

15. Карпенко Є. М. Формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх вчителів іноземних мов у контексті професійної підготовки / Є. М. Карпенко // Збірник наукових праць учасників Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і практика 2007”, Полтава, 2007. - С. 101-103.

16. Karpenko Ye. М. Critical Thinking Approach to the Formation of Information-analytical skills / Ye. М. Karpenko // XIV TESOL - Ukraine Conference Kyiv: тези (TESOL - Kyiv, April 13-15). - 2011. - С. 60-61.

17. Карпенко Є. М. Особливості формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх вчителів іноземних мов у процесі фахової підготовки / Є. М. Карпенко // Збірник наукових праць учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції „Тенденції розвитку професійно-педагогічної освіти в Україні і за кордоном”. - Житомир, 2006. - С. 119-120.

18. Карпенко Є. М. Формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх вчителів іноземних мов як педагогічна проблема / Є. М. Карпенко // Teach and Learn = Навчай і навчайся: (укр., англ., та німецькою мовами): зб. наук-метод. матеріалів / відп. ред-ри Є. М. Карпенко, М. М. Радишевська. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. - Вип. 6. - С. 131-133.

19. Самойлюкевич І. В., Карпенко Є. М. Навчання діалогічного мовлення на старшому етапі спеціалізованої школи з використанням технологій критичного мислення / І. В. Самойлюкевич, Є. М. Карпенко // Teach and Learn = Навчай і навчайся: (укр., англ. мовами): зб. наук-метод. матеріалів. - Житомир, 2003. - Вип. 4. - С. 84-91.

АНОТАЦІЇ

Карпенко Є.М. Педагогічні умови формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Житомирський державний університет імені Івана Франка. - Житомир, 2014.

У роботі здійснено дослідження проблеми формування інформаційно-аналітичних умінь; уточнено базові поняття дослідження; представлено авторське бачення типології інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов.

Обґрунтовано, що ефективне формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки можливе за наявності комплексу педагогічних умов: психолого-педагогічних, методичних, організаційних, технологічних.

У дослідженні представлено модель формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки. Доведено, що впровадження в практику навчально-виховного процесу вищої школи моделі формування інформаційно-аналітичних умінь та забезпечення визначеного комплексу педагогічних умов сприяло підвищенню рівня сформованості інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів.

Ключові слова: фахова підготовка майбутніх учителів, інформаційно-аналітичні уміння, педагогічні умови, модель формування інформаційно-аналітичних умінь.

Карпенко Е.Н. Педагогические условия формирования информационно-аналитических умений будущих учителей иностранных языков в процессе профессиональной подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Житомирский государственный университет имени Ивана Франко. - Житомир, 2014.

Диссертация посвящена проблеме теории и практики профессиональной подготовки будущих учителей иностранных языков в контексте формирования информационно-аналитических умений у будущих специалистов.

В исследовании определена философская и психолого-педагогическая основа формирования информационно-аналитических умений. В результате анализа научной литературы уточнены базовые понятия исследования „профессиональная подготовка будущего учителя”, „педагогические условия”, „информационно-аналитическая деятельность”, „информация”, „анализ”, „умение”, „информационно-аналитические умения”, выделены их общие и отличительные признаки, иерархическая связь, раскрыты современные научные подходы к проблеме исследования: личностно-деятельностный, информологический, системный, проблемный.

Обосновано, что информационно-аналитические умения можно признать одним из важных компонентов профессиональной подготовки будущих учителей иностранных языков. Использовав принятое в психологии понимание деятельности как многоуровневой системы, компонентами которой являются цель, мотивы, действия и результат, выяснено, что информационно-аналитические умения включают ценностно-мотивационный, когнитивно-содержательный, деятельносто-операционный компоненты. На основе изучения представленных современными исследователями классификаций умений представлено авторское видение типологии информационно-аналитических умений.

На основе теоретического обобщения проблемы, применения методов экспертной оценки и математически-статистического анализа выделены ведущие группы педагогических условий эффективного формирования информационно-аналитических умений.

Определена важность психолого-педагогических условий, предусматривающих: наличие у студентов общих умственных способностей к анализу и классификации, оценки причинно-следственных связей и отношений, обеспечение мотивации к изучению и использованию технологий эффективной работы с информацией в профессиональной деятельности, стремление к самоанализу, самооценке и самосовершенствованию, создание благоприятной информационно насыщенной среды.

Выявлено, что методические условия обеспечивают: осознание цели формирования информационно-аналитических умений, установление связи с направлением основной профессиональной деятельности; ознакомление студентов с научно-теоретическими основами информационно-аналитической деятельности; постепенное внедрение проблемных методов преподавания в процесс обучения.

Определена сущность организационных условий, которые определяются обеспечением единства научных знаний, эмоционально-ценностных суждений и практических действий студентов; разработкой системы оценки сформированности исследуемых умений; осуществлением управления и коррекции процесса их формирования в ходе профессиональной подготовки.

Обосновано мнение о целесообразности внедрения информационных условий, которые предусматривают обеспечение информационно насыщенной среды путем использования информационно-коммуникационных технологий: внедрение различных путей стимулирования учебно-познавательной деятельности студентов с помощью ИКТ.

С учетом выделенных компонентов информационно-аналитической деятельности определены критерии диагностики (мотивационный, когнитивный, деятельностный) и уровни сформированности информационно-аналитических умений у будущих учителей (низкий, достаточный, средний, высокий).

В исследовании представлена модель формирования информационно-аналитических умений будущих учителей иностранных языков в процессе профессиональной подготовки. В процессе экспериментальной работы сравнение показателей сформированности информационно-аналитических умений студентов экспериментальных групп с аналогичными показателями в контрольных группах подтвердило, что внедрение в практику учебно-воспитательного процесса высшей школы модели формирования информационно-аналитических умений и обеспечение выделенного комплекса педагогических условий способствовало повышению уровня сформированности исследуемых умений у будущих учителей.

Ключевые слова: профессиональная подготовка будущих учителей, информационно-аналитические умения, педагогические условия, модель формирования информационно-аналитических умений.

Karpenko Ye.M. Pedagogical Prerequisites of the Formation of Prospective Foreign Language Teachers' Information-analytical Skills in the Process of Professional Training. - Manuscript.

The thesis for obtaining a Candidate Degree in Pedagogical Studies. Specialty 13.00.04 - theory and methodology of professional education. - Ivan Franko Zhytomyr State University. - Zhytomyr, 2014.

The research paper deals with the issue of the formation of information-analytical skills. The basic concepts „pedagogical prerequisites” and „professional training of prospective teachers” „information-analytical activity” „information”, „analysis”, „information-analytical skills” are specified in the thesis; the author's view of the typology of prospective foreign language teachers' information-analytical skills is presented.

It was established that the effective formation of prospective foreign language teachers' information-analytical skills in the process of professional training is provided by a complex of the pedagogical prerequisites, such as psychological-pedagogical, methodological, organizational and informational ones.

The thesis contains the developed model of the formation of prospective foreign language teachers' information-analytical skills in the process of professional training. It is proved that the incorporation of the model in the educational process of higher educational institutions and the establishing of the pedagogical prerequisites promoted the increase in the level of prospective foreign language teachers' information-analytical skills development.